CC BY
42
УДК 373.033:352/354
АНАЛ1З П1ДХОД1В ДО ОЦ1НКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КРА1Н I РЕГ1ОН1В
© 2014
БеЛ1К0ВА н. в., ОМАРОВ ш. а., крячко е. м.
УДК 338.2
Быкова Н. В., Омаров Ш. А., Крячко €. М. Аналiз пiдходiв до оцшки сталого розвитку краУн i perioHiB
У cmammi досл'джено суттсть поняття «сталий розвиток». Узагальнено сучасний свтовий методичний i практичний docBid з о^нки сталого розвитку в розр/з/ краш i регюн'ю, досл'джено специфку '¡снуючих теорш та моделей, визначено ix недол'ши та переваги. Виявлено, що сталий розвиток залежить вiд збалансування екoнoмiчниx, со^альних та екoлoгiчниx факторв. У результатi проведеного досл'дження систематизовано тдходи до оцнки та склад компонент 'ттегральних показнишв сталого розвитку, окреслено напрями формування методики його об'ективноiоцнки. Ключов'! слова: сталий розвиток, екoнoмiчна сфера, соцальна сфера, еколог'нна сфера, шдюд, методика, 'ттегральний показник, компонента, фактор.
Рис.: 3. Табл.: 1. Формул: 2. Ббл.: 33.
Белшова Надiя Володимирiвна - кандидат екoнoмiчниx наук, вчений секретар Науково-досл'дного центру 'тдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЬд, 8 поверх, Харшв, 61022, Украна) E-mail: [email protected]
Омаров Шахин Анвер Огли - кандидат екoнoмiчниx наук, здобувач, Науково-досл'дний центр 'тдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 шдЪд, 8 поверх, Харшв, 61022, Украна)
Крячко Евген Миколайович - кандидат економ'нних наук, Науково-досл'дний центр тдустральних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 шдЪд, 8 поверх, Харшв, 61022, Украна)
УДК 338.2
Бел'жова Н. В., Омаров Ш. А., Крячко Е. Н. Анализ подходов к оценке устойчивого развития стран и регионов
В статье исследована сущность понятия «устойчивое развитие». Проанализирован современный мировой методический и практический опыт к оценке устойчивого развития в разрезе стран и регионов, исследована специфика существующихтеорий и моделей, определены их недостатки и преимущества. Выявлено, что устойчивое развитие зависит от сбалансирования экономических, социальных и экологических факторов. В результате проведенного исследования систематизированы подходы к оценке и состав компонент интегральных показателей устойчивого развития, обозначены направления формирования методики его объективной оценки.
Ключевые слова: устойчивое развитие, экономическая сфера, социальная сфера, экологическая сфера, подход, методика, интегральный показатель, компонента, фактор. Рис.: 3. Табл.: 1. Формул: 2. Библ.: 33.
Беликова Надежда Владимировна - кандидат экономических наук, ученый секретарь Научно-исследовательского центра индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
Омаров Шахин Анвер Оглы - кандидат экономических наук, соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
Крячко Евгений Николаевич - кандидат экономических наук, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
UDC 338.2
Bielikova N. V., Omarov S. A., Kriachko Ye. M. Analysis of the Approaches to Evaluation of the Sustainable Development of Countries and Regions
In the article the substance of the concept «sustainable development» is explored. The modern worldwide methodical and practical experience in the evaluation of the sustainable development in the context of countries and regions is analyzed, the specificity of the existing theories and models is researched, their weaknesses and strengths are defined. It was found that the sustainable development depends on the balancing of the economic, social and environmental factors. As a result of the carried out research the approaches to the estimation and the contents of the integral components of the sustainable development indicators was systematized, the directions for the formation of methodology of its objective evaluation were identified.
Key words: sustainable development, economic domain, social sphere, ecosystem, approach, methodology, integrated indicator, component, factor. Pic.: 3. Tabl.: 1. Formulae: 2. Bibl.: 33.
Bielikova Nadiya V. - Candidate of Sciences (Economics), Academic secretary of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Omarov Shakhin A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine)
Kriachko Yevhen M. - Candidate of Sciences (Economics), Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine)
На сучасному еташ розвитку суспкьно-кторич-ному процесу притаманш глобалiзацiя i дина-мiзм, яю, з одного боку, сприяють збкьшенню темшв економiчного зростання i тим самим забезпечу-ють можливкть задовольняти зростаючi потреби на-селення планети, яке постшно збкьшуеться, а з шшо-го - спричиняють невизначешсть i нестшюсть розвитку, виступають дестабшзуючим фактором, що ктотно ускладнюе управлшня соцiально-економiчними системами. Посилення впливу глобалiзащ! надае проблемi переходу соцiально-економiчних систем на модель сталого розвитку особливо! гостроти, викликаючи шдви-
щений штерес до не! як вггчизняних, так i зарубiжних учених [29].
Як показуе кторичний досвц сощально-економiч-ного розвитку бкьшост кра!н, екстенсивне економiчне зростання призводить до збкьшення антропотехно-генного навантаження на природне середовище, що негативно позначаеться на рiвнi життя окремих жителiв. Тому останшм часом великого значення набувае завдан-ня досягнення сталого розвитку - змши яккних характеристик соцiально-економiчних систем в умовах еко-лопчних обмежень для забезпечення можливостей за-доволення потреб майбутни поколшь шляхом впрова-
дження шновацшних зрушень у вск сферах суспкьного життя [1]. Ефективнiсть управлшня сталим розвитком багато в чому залежить вiд виявлених ключових детер-мiнант даного явища [24].
Отже, враховуючи актуальнiсть дано! проблематики, метою стати е систематизацiя та аналiз iснуючих пiдходiв до оцшки сталого розвитку краш i регюшв.
Основою проведення дослiдження сталого розвитку е аналiз та прогнозування характеристик i властивостей рiзних систем, що дiють у зов-ншньому середовищi, на тривалий перiод часу. Сталий розвиток у рамах сощально-економiчноí системи озна-чае, що збалансоваш властивостi подiбноí системи та рiвновага соцiальних й економiчних iнтересiв зберта-ються пiд зовнiшнiми впливами. Стшюсть сощально-економiчноl системи досягаеться не в абсолютному розумшш. 1! слд розглядати як наближення до стану стшкосй, якiй властиве досягнення певного балансу мiж iнтересами рiзних рiвнiв:
+ досягнення рiвноважного стану в динамщ з урахуванням економiчноí ефективност та со-щально1 стабiльностi; + зменшення диференщаци в рiвнi економiчного
розвитку регiонiв; + баланс задоволення потреб i дотримання штере-
йв теперiшнього i майбутнього поколiнь; + наявнiсть факту взаемоди сукупностi вск шд-систем;
+ здатнiсть вйе1 системи до саморозвитку та са-морегуляци [9; 11].
На розвиток регюнально1 системи впливають не ткьки загальнi закони розвитку, а й економiчнi закони, якi, у свою чергу, в1дображають об'ективнi внутрiшнi, зна-чно суттевiшi, досить стiйкi, яю постшно повторюються в причинно-наслiдкових зв'язках, що простежуються мiж явищами i процесами в економiцi. Об'ективнi особли-востi регiонального розвитку - це основа формування механiзму управлiння сталим розвитком економжи ре-гiону. Регюнальний розвиток е закономiрним процесом, що представляе собою прогресивну змшу як яюсних, так i кiлькiсних параметрiв уйе1 регюнально1 системи, за до-помогою забезпечення оптимальних умов i пiдвищення якостi життя соцiуму. Цим пояснюеться актуальшсть забезпечення сталого розвитку економки регiону [21].
Автори роботи [30] зазначають, що сталють сощ-ально-економiчного розвитку регiону залежить вц рiв-ня самозабезпеченостi, самофшансування, самоокуп-ностi та економiчноl самостшностЬ
Рiвень самозабезпеченот означае самодостат-нють територи у ресурсах (виробничих, трудових, при-родних, фiнансових), що дозволяють забезпечити ста-бкьне позитивне торгове сальдо вивозу й ввозу продук-ци регiону, включаючи й зовнiшньоекономiчнi зв'язки. Достатнiй рiвень самозабезпеченостi територи е основою для проведення самостшно1 економiчноl полпики, спрямовано1 на забезпечення сталостi сощально-економiчного розвитку регiону.
Стшккть самофшансування економши регюну досягаеться через проведення ефективно1 бюджетной
фшансово-кредитно1, податково1 та цшово1 полiтики, установлення справедливих мiжбюджетних взаемовц-носин, розвиток ринку цiнних паперiв, розробку меха-нiзму регулювання швестищйно1 та шноващйно1 д1яль-нiстю, збкьшення обсягу експортно1 продукци, рiвня доходiв населення.
Самоокуптсть регюну досягаеться через отри-мання доходу вiд господарсько1 дiяльностi територi-альних структур з метою забезпечення розширеного вiдтворювального процесу на основi самоокупностi ви-трат, отримання максимального прибутку.
Економiчна самостштсть регюну виражае стушнь забезпеченостi його економiчними (у першу чергу фшан-совими) ресурсами, що дозволяють проводити самостш-ну економiчну полiтику, спрямовану на забезпечення ста-лостi соцiально-економiчного розвитку регiону.
Вiдсутнiсть одше1 з вищеназваних умов стае важ-ливою проблемою у забезпеченш сталостi сощально-економiчного розвитку регiону.
Сталий розвиток регюну також передбачае забезпечення внутршньо1 та зовшшньо1 стабiльностi регю-нально1 системи.
Пiд внутрiшньою стшюстю маеться на увазi сталий розвиток виробництва, шдтримка стабкьного позитивного сальдо вивозу-ввозу продукци, забезпечення зайнятост та вiдповiдного рiвня життя населення.
Шд зовнiшньою стiйкiстю розушеться стiйкiсть платiжного балансу регiону, стабкьне зовншньоторго-вельне сальдо, стабiльнiсть рiвноправних мiжбюджет-них взаемовiдносин, мiсце регюну в загальноукраш-ському розподiлi пращ.
Утеори сталого розвитку можна видкити ккь-ка пiдходiв до оцшки стшкост сощально-еко-номiчних систем, яю застосовуються у мiжна-родному сшвставленш краш [15; 32]. Як перший шдхц можна визначити методику розрахунку показника «дш-сних заощаджень» (Geиигиesяvгиg), розроблену дослц-никами Свiтового Банку для оцшки стшкост еконо-мжи. Вiн визначае добробут краши в бкьш широкому планi, нiж нацюнальш рахунки. Мета показника - пред-ставити «вартiсть чисто! змiни в цкому спектрi активiв, якi важливi для розвитку: виробничi активи, природш ресурси, якiсть навколишнього середовища, людсью ре-сурси та iноземнi активи». Корекц1я валових внутршни заощаджень проводиться в два етапи. На першому еташ визначаеться величина чистих внутршни заощаджень (N05) як рiзниця мiж валовими внутрiшнiми заоща-дженнями (вОЗ) i величиною знецiнення вироблених активiв (СБС). На другому етапi чист внутрiшнi за-ощадження збкьшуються на величину витрат на освггу (БОЕ) i зменшуються на величину виснаження природ-них ресурсiв (DRNR) i збитку вiд забруднення навколишнього середовища (ОМвЕ):
вБ = (вОЗ - СБС) + БОЕ - ОШК - ОМвЕ.
Усi вхцш в розрахунок величини беруться у высотках вiд ВВП. Середньосвиовий рiвень дiйсних заощаджень у 1999 р. оцшювався Свiтовим Банком у 13,6 % в1д ВВП, у той час як валовi внутршш заощадження оцшю-
валися в 22,2 % вГд ВВП. Така ситуацiя характерна для багатьох кра!н CBiTy, коли при формальному економк-ному зростаннi вiдбyваeться деградацiя як розвитку, так i навколишнього середовища.
Проведенi на основi дано! методики розрахун-ки показали величезну розбiжнiсть мiж традицiйними економiчними показниками i екологiчно скориговани-ми. На тлГ економiчного зростання часто спостерГгався екологiчний занепад. Так, наприклад, у РосГ! при зро-станнi ВВП на 6,5 % (2005 р.) адаптоваш чист заоща-дження склали -10,4 %, що пояснюеться виснаженням природно-ресурсно! бази.
Пiдхiд Genuine Saving мае переваги над багатьма ш-шими типами нацiональних розрахyнкiв, осккьки дае кра-шам единi, зрозумш, позитивнi чи негативнi цифри. По-стiйнi негативнi результати можуть бути штерпретоваш як факт того, що краша йде нестiйким шляхом, що спричи-нить негативнi ефекти в довгостроковш перспективi.
Схожа методика оцшки Екологiчно адаптовано! внутршньо! продукцГ! (Environmentally Adjustednet Domestic Product, EDP) використовуеться при екологкнш корекцГ! нацюнальних рахyнкiв i розраховуеться за формулою:
EDP = (NDP - DPNA) - DGNA, де NDP - чиста внутршня продукщя, DPNA - варткна ощнка виснаження природних ресyрсiв, DGNA - варткна оцiнка екологiчного збитку (розмiщення вГдходк, забруднення повГтря та водойм тощо).
Також слГд вiдзначити ДГйсний показник прогре-су (Genuine Progress Indicator, GPI) - спробу створення альтернативи ВВП, на вГдмГну вГд якого даний показник враховуе екологкш та сощальш аспекти розвитку. Включае в себе такi складовi: злочиннкть i розпад сiмей, змiна ккькосп вкьного часу, домашня i добровкьна робота, залежнГсть вГд зарубГжних кашталк, розподГл доходу, витрати на оборону, термш «життя» предметГв тривалого користування, виснаження ресурсш, забруднення, довгостроковий екологкний збиток.
1нший пГдхГд до оцшки стшкосй запропонований Йельським i КолумбГйським УнГверситетом для ВсесвГтнього Економкного Форуму в ДавосГ - Роз-рахунок Гндексу стГйкостГ навколишнього середовища -Environmental Sustainability Index. Значення Гндексу розраховуеться за 22 шдикаторами. Кожен шдикатор визначаеться усередненням 2 - 5 змшних, усього ви-дГлено 67 змГнних. Формально всГ змГннГ отримують рГвну вагу при розрахунку Гндексу, осккьки вГдсутнГ за-гальновизнанГ прГоритети в ранжируваннГ екологнних проблем. У «десятку» найбГльш стшких кра!н входять Фшляндш, Норвегш, Канада, Швецш, Швейцарш, Нова Зеландш, Австралш, Австрш, 1сландш, Данш та США. Кра!ни СНДзаймають мГсця з 35 по 50.
Методика розрахунку 1ндексу сталого економГч-ного добробуту (Index of Sustainable Economic Welfare) запропонована Коббом i ДелГ (США) у 1989 р. 1ндекс представляе собою розмГр ВВП на душу населення, ско-ригований на суму витрат на сощально-економнш та екологГчнГ чинники. Розробка цього Гндексу - це спроба
побудови агрегованого монетарного шдексу, що безпо-середньо поркнюеться 3i стандартами нацюнальних рахунюв з урахуванням важливих моментiв, якi запере-чуються в шших методах через ix високу агрегованкть. При розрахунку цього шдексу враховуються такi змiннi, як варткть забруднення води, повiтря, шумового забруднення, втрата скьськогосподарських земель, ком-пенсаци майбутнiм поколiнням за втрату невцтворюва-них джерел енерги та т. ш.
У рядi краш, таких як США, Великобританш, Да-нiя, Португалiя та iншиx, для оцшки стшкосп сощально-економiчниx систем використовуеться цка система показникiв-iндикаторiв. Одна з найповнших за охоплен-ням систем шдикаторк сталого розвитку була розробле-на Комiсiею зi сталого розвитку ООН (UN CSD) у 1996 р. Було видкено чотири сфери: сощальна, економiчна, еко-логнна та iнституцiональна. Вiдбiр iндикаторiв здшсню-вався за схемою: тиск, стан, реакцш. Початковий список включав 134 шдикатори, потiм цей список був зменше-ний до 60 i додалася класифiкацiя за темами.
Ш
ироке визнання у свгтг отримала система еко-логГчних ГндикаторГв ОргашзацГ! ЕкономГч-ного СпГвробГтництва та Розвитку (ОЕСР). Модель ОЕСР виявляе причинно-наслГдковГ зв'язки мГж економГчною дшльнктю та екологкними i соцГальними умовами й допомагае полГтикам i громадськостГ поба-чити взаемозв'язок цих сфер i виробити полГтику для вирГшення цих проблем.
Як шший методологГчний шдхГд до оцГнки стшко-стГ можна розглядати проведення аналГзу забезпечено-ст сощально-економГчно! системи природними ресурсами на основГ моделювання.
СвГтовГй практищ широко вГдомГ спроби побудови глобальних моделей розвитку, що враховують вплив комплексу факторГв. Одна з них - модель «Globesight», яка поеднуе таю шдсистеми, як: демографш (населення), економка (ВВП, енергетика, швестици), екологш (вико-ристання природних ресурсш). Перевагою ще! моделГ е можливкть прогнозу майбутнього стану, аналГзу политики, ефекту прийнятих рГшень, наочнкть i широкий спектр уявлень i т. Гн.
ТенденцГею останнього часу стало прагнення перейти в розробщ ГндикаторГв сталого розвитку з державного макроркня на регюнальний, локальний (мкь-кий) рГвнГ. Зокрема, цкавий свГтовий досвГд розробки ГндикаторГв сталостГ для мГст. У щй сферГ е кГлька великих i успГшних проектГв. У 2000 - 2002 рр. шд ещою бвропейсько! комки здГйснювався проект з розробки ГндикаторГв сталого розвитку окремих мкт (The Pastille Project «Promoting Action for Sustainability Through Indicators at the Local Level in Europe»). СлГд вГдзначи-ти МГжнародну раду локальних екологГчних ГнГцГатив (ICLEI), яка здГйснювала проект «Cities 21» з тим, щоб уряди мкт-учасниюв оцГнили просування до сталого розвитку як кожного окремого мкта, так i спГльноти в цГлому. У США мета роботи по Центральному Техасу полягала в збалансуванш розвитку компактно! урбаш-зовано! територГ! за трьома «Е» (Economy, Environment and Social Equity) - економка, екологк, сощальна рк-
шсть. Розроблеш iндикатори призначаються для фор-мування бюджетiв, напрямкiв дiяльностi, полiтики [29].
Певний досвiд у побудовi iнтегральних методик оцiнки сталого розвитку територш накопичений i в УкраМ. Так, оригiнальну методику було розроблено 1н-ститутом прикладного системного аналiзу Нацюналь-но! академГ! наук Укра!ни i Мiнiстерством освiти i науки Укра!ни [28], в якш запропоновано й обгрунтовано розроблену метрику для вимiрювання процесiв сталого розвитку (МВСР) з метою ощнювання зазначених про-цесiв для регiонiв Укра!ни.
Згiдно з МВСР сталий розвиток ощнюеться за до-помогою в1дпов1дного iндексу (Т^) у просторi трьох ви-мiрiв: економiчного (1ес), еколопчного (1е) i соцiального + шституцюнального (I) (рис. 1). Цей шдекс е вектором, норма якого визначае рiвень сталого розвитку, а його просторове положення в системi координат (1ес, 1е, 15) ха-рактеризуе мiру «гармонiйностi» цього розвитку (сту-пiнь гармонiзацi! сталого розвитку - б).
'e
Економтний
[
1 'sd, |
'V
Еколопчний
Соц^льно-¡нституцюнальний
Рис. 1. Bmmípm сталого розвитку [28]
РГвновГддалешсть вектора Isd вiд кожно'1 з координат (Iec, Ie, Is) вказуе на вiдповiднiсть найбiльшiй гармо-нiйностi сталого розвитку. Наближення ж цього вектора до одше'1 з координат вказуе на прюритетний розвиток за вГдповГдним вимiром i нехтування двома шшими. Пiд ступенем гармошзаци сталого розвитку розумiеться кут
II II I 2 2 2 мiж вектором з нормою =^ 1ес + 1С + та
«цеальним» вектором, який е рiвновiддаленим вк, кож-но! з координат 1ес, 1е, 1В з нормою 111 = I2 +12 +12. мiрi наближення цього кута до 0 ступшь гармонiзацi! сталого розвитку буде зростати.
1ндекс (Т^) [ ступшь гармошзаци сталого розвитку (б) обчислюються в такий спойб:
+ економiчний (I) вимiр обчислюеться за 32 параметрами, що складають 15 iндикаторiв, якi агрегованi у 4 категори полiтики: «Базовi потреби», «Шдприемницька дiяльнiсть», «Ринок пра-цi» та «Iнновацiйно-iнвестицiйнi можливостi»; еколопчний (1е) вимiр обчислюеться за 44 параметрами, що складають 13 iндикаторiв, якi агрегованi у 3 категори полiтики: «Екологiчнi системи», «Еколопчне навантаження» та «Регю-нальне еколопчне керування»;
f
f соцiальний (Is) вимiр обчислюеться за 84 параметрами, що складають 17 iндикаторiв, якi агрегованi у 4 категори полiтики: «Розвиток людського потенцiалу», «Яюсть життя», «Сус-пкьство, засноване на знаннях» та «1нституцю-нальний розвиток суспкьства».
Також оригiнальним е шдхк, до визначення рей-тингiв сталого розвитку регюшв Росшсько! ФедерацГ!, яю розраховуються Мiжнародною iнформацiйною гру-пою «1нтерфакс» [27]. Автори даного дослдження наго-лошують на тому, що фiзичнi показники, якi не залежать вiд кон'юнктури економiки i цшових диспропорцiй, е бкьш адекватними критерГями успiшностi та еколо-пчно! безпеки розвитку, шж зростання ВВП, ВРП або витрати на охорону навколишнього середовища.
ФГзично вимiряна екологiчна та енергетична ефек-тивнiсть економiки якнайкраще пiдходить для мошто-рингу результативносп програм модершзацп, причому на всГх рiвнях - вiд конкретних пГдприемств до рiзних кра'1н.
Фундаментом оцшки потенцiалу сталого розвитку в данш роботi е загальна теорГя систем. Головною властивiстю, яка визначаеться ккьюс-но й покладена в основу рейтингу регiонiв, е здатшсть системи (у даному випадку господарсько'1) до iснування i самозбереження - як в перюди стабкьностГ, так i в умовах криз, що постшно змiнюються (не лише еконо-мiчних, а й будь-яких iнших) [3].
До найпростiших моделей розвитку (еволюцГ!) ма-терiальних систем, яю обмiнюються речовиною-енергiею з навколишшм середовищем належить все матерГально-техшчне виробництво людства. Якщо все сукупне ви-робництво розглядати як здшснення деяко'1 корисно'1 роботи A, то критерГем прогресивного розвитку таких систем буде збкьшення корисно'1 роботи в чай (виробництво бкьшого корисного продукту): dA/dt > 0.
ТодГ вiдношення корисно використано'1 енерги, що йде на здшснення роботи А, i повно'1 енерги, що потрапляе в систему ззовнi E, вГдбиватиме íl внутрiшнi властивостi -коефГщент корисно'1 дГ1, або ефективнiсть: h = A/E.
За правилом диференцшвання, змiна критерiю прогресивного розвитку в чай записуеться як: dA/dt = h • (dE/dt) + E • (dh/dt) > 0, звГдки випливае, що система може еволюцюнувати: 1) або на основГ збкьшення зо-внГшнього потоку енергГ1; 2) або на основГ зростання ко-ефiцiент корисно'1 дГ1 (ефективностГ).
У першому випадку (dh/dt = 0, dE/dt > 0) мае мшце екстенсивний розвиток системи - експансш або зростання тГльки за рахунок освоення зовшшнГх ресурсГв. Однак у реальних системах будь-який потж енергГ! кГнцевий. Екстенсивно зростаюча система рано чи шзно досягне стадГ1, коли вона буде споживати весь зовшшнш потГк, i подальший розвиток цим шляхом стане неможливим (dE/dt = 0).
У цш критичнш точщ система або перестае роз-виватися, або може продовжити розвиток, але вже за принципово шшо'1 стратеги - dh/dt > 0, dE/dt = 0, удо-сконалюючи внутршш механГзми використання енергГ! (ефектившсть) - Гнтенсивний тип розвитку.
e
Для систем, що розвиваються, перехiд в^д екстен-сивно! фази до штенсивно! - це перша криза розвит-ку. Умовою продовження розвитку в такому випадку е усвiдомлення обмеженост ресурсiв, пошук ресурсо-енергозберiгаючих технологш, удосконалення системи використання енергГ! (йкИь > 0).
Однак коефiцiент корисного використання енергГ! не може зростати до безюнечност й завжди обмежений сшввцношенням к < 1, i величина к не може перевищу-вати 100 %. Це ще одна об'ективна межа розвитку, черго-ва критична точка, в яюй dкldt = 0, d£|d£ = 0.
Будь-яюй системi, що досягла в своему розвитку ще! точки, для подальшого виживання залишаеть-ся единий вихiд - «замкнутися» по речовинi-енергГ! й функцiонувати циклнно. Цей тип розвитку можна на-звати екологiчним, осккьки вiн повною мiрою реaлiзо-ваний в природних екосистемах. У ходi розвитку перевагу отримають тi, хто зумш вчасно перейти на замкнутi, безвцходщ «екологiчнi» технолог!!.
1ншим пiдходом до ощнки сталого розвитку е методика, що основана на використанш <^рки оршн-тирiв», запропонована Хартмутом Босселем [6; 22]. Суть ще! моделi полягае в такому.
Для ощнки стшкост системи Х. Боссель вводить таке поняття, як «життездатшсть» системи [6]. Щоб збе-регти свою життездатшсть, система повинна адекватно реагувати на загрози в Г! адресу. При цьому час трива-лост реагування системи мае бути менше, шж час по-ширення загрози.
Враховуючи властивост оточення системи, а та-кож Г! внутрiшнi властивостi, вводиться ще одне поняття - базовi оркнтири. У сукупност базовi орiентири дають повне уявлення про життездатшсть системи [6].
кнування. Чи перевищуе швидюсть, з якою можна уникнути небезпеки кнуванню, швидкiсть наближення загрози?
Ефективтсть. Чи перевищуе швидюсть шдвищен-ня ефективностi рацiонального використання ресурав (мaтерiaлiв, енергГ!, шформацГ!) швидюсть виснаження наявних ресурсiв?
Свобода дш. Чи перевищуе швидюсть розширення спектра можливого реагування ^зномаштнкть системи) швидюсть появи нових вимог ^зномаштнкть ото-чення)?
Безпека. Чи перевищуе швидюсть впровадження зaходiв безпеки швидкiсть збкьшення загрози?
Адаптоватсть. Чи здатна швидюсть структур-них змiн всерединi системи суперничати зi швидкiстю настання необоротних змiн у склaдi оточення?
Ствкнування. Чи здатш темпи змiн у сферi су-спкьно! взаемодГ! та комушкащ! впоратися з темпами появи нових дiячiв?
Психологiчнi потреби. Чи залишаеться швидкiсть прояви психологiчного стресу i нaпруженостi нижче в порiвняннi зi швидкiстю !х перетравлення?
Для ккьюсно! оцiнки стiйкостi (або життездат-ностi системи) використовуеться безрозмiрний показ-ник Б'есiотa [6], який визначаеться як вцношення двох конкретних швидкостей змши в заданому промiжку
часу: швидкост реагування та швидкостi поширення загрози (збурення). Якщо обидвi швидкост рiвнi мiж собою, то показник Б'есюта дорiвнюе одиницi. Отже, значення, рiвне одиницi, служить критичною вцмггкою: якщо швидкiсть реагування виявиться вище швидкостi поширення загрози, то система буде здатна впоратися з конкретною загрозою, якщо нижче, то життездатност системи загрожуватиме небезпека (рис. 2).
1снування
Сгнвкнування
Адаптованкть
Ефективнкть
Коло одиничного рад\уса
Свобода д||
Безпека Рис. 2. Зiрка орieнтирiв [6]
Як показано на рис. 2, якщо значення показника Б'есюта хоча б для одного з базових оршнтирк знахо-диться всередиш кола одиничного рaдiусa, то життездатносп всш! системи загрожуе небезпека, i система переходить в нестшкий стан.
Haведенi вище методики оцшки мають як сво! переваги - неординарность та системность, так i недолГ-ки - застосування складного математичного апара-ту, складшсть подбору та визначення показникш, утруднене врахування динамики та ш. Переважна ж бiльшiсть методик сталого розвитку регюну Грунтуються на аналш вкьно доступних статистичних покaзникiв ш застосуванням нескладного математичного апарату, що спрощуе !х системний аналш i процедуру розрахунку штегральних показникш.
Анaлiз науково! лiтерaтури дозволяе виокремити два концептуальш пiдходи до тако! оцiнки (рис. 3).
Перший шдхк,, представлений у роботах [5; 7; 10; 16; 19; 28; 33], передбачае розрахунок штегрального по-казника сталого розвитку регюну. Даш методичш шд-ходи рiзняться за способом побудови штегрального по-казника, перелком його компонент i системою частко-вих покaзникiв у рамках кожно! компоненти.
Як св1дчать дaнi табл. 1, бкьшксть авторш розрахо-вують штегральний показник сталого розвитку регюнш на основi економiчно!, соцiaльно! та екологнно! компонент.
Але в методищ, зaпропоновaнiй Комiсiею зi сталого розвитку ООН [33], виокремлюють також шститущо-нальну компоненту, яка характеризуе шститущональш аспекти сталого розвитку правове та шформащйне за-безпечення, шструменти державно! полiтики сталого розвитку, бaзовi засади з формування громадянського суспкьства.
Методи оцшки сталого розвитку регюну
Побудова штегрального показника
Побудова системи часткових показниюв (¡ндикатсрв)
Рис. 3. Походи до оцiнки сталого розвитку регiону
Таблиця 1
Склад компонент штегральних показникiв сталого розвитку, представлений у науковш лiтературi
Компоненти штегральних показниюв сталого розвитку
Автор / Джерело а н у '1 а н ь с а н а н У 5 о м а н >5 а ь вт ос а в о с
о н о л о о л о Н '5 о и сн Л в о = »1 т 5 н а X
к ш С к ш п н Рс е
Л. Боташева [7] + + + +
В. Борисевич та Ы. [5] + + +
В. Гаркавая [10] + + +
О. Кушнарьова, Ю. М^унов [19] + + +
1. Горяна [12] + + + + + +
Н. Хомяченкова [31] + + + +
О. Кононова, А. Лук'янова [18] + + + +
Т. Важенша [8] + + + +
А. Дохолян [14] + +
О. Климахша [17] + + +
М. Згуровський [28] + + + +
Система ООН [33] + + + + +
Разом 13 13 12 2 2 3 1 2
Полiтична компонента, видкена в роботi [7], за змштом схожа на iнституцiональну й вцображае полпич-ну волю представникiв влади до впровадження концепцй сталого розвитку в уй сфери регiонального розвитку.
Методи розрахунку штегрального показника сталого розвитку регюну, представленi в науковш лиера-турi, вiдрiзняються не ткьки складом компонент, але й системою часткових показниюв у рамках кожно! компо-ненти та способом !х iнтегрування.
Проведений аналiз науково! лiтератури свiдчить, що бiльшiсть авторiв пропонують розраховувати ште-гральний показник сталого розвитку регюну на основi середньогеометричних значень його складових компонент [2; 10; 12; 14; 19; 20; 23; 25; 28; 31].
Авторсью методики з розрахунку штегрального показника сталого розвитку регюну в^^зняються та-кож за складом часткових показниюв у рамках кожно! окремо! компоненти. Економiчну компоненту штеграль-
<
О ш
ного показника сталого розвитку регюну найбгльш часто характеризують такi групи економiчних показникiв: ви-робничi, iнвестицiйнi та фшансов^ соцiальну складову -рiвень життя населення, трудовi ресурси, демографiчна ситуацш та соцiальна iнфраструктура; еколоичну - стан довкглля, антропогенний вплив на довкглля та обсяг вгд-ходiв й викидiв.
Переваги шдходу до оцiнки сталого розвитку регюну на основi розрахунку штегрального показника узагальнила I. Горяна. Перелж, наведений у роботi [12], можна доповнити такими перевагами: + зручнiсть у прийняттi управлiнських ршень; + можливiсть запропонувати едину шкалу для Гдентифжащ! рiвня сталого розвитку регюну та на !! основi порiвнювати окремi регiони; + можливють порiвнювати показники з рiзними одиницями вимiру за допомогою стандартиза-щ!, яка передбачена майже в усгх методах по-будови iнтегрального показника.
Недолжами даного пiдходу, що впливають на результата розрахунюв, знижуючи !х достовiрнiсть, е такi: + методологiчнi (вiдсутнiсть унiфiкованих правил розрахунку); + статистичнi (недосконалiсть статистично! бази).
Другий пiдхiд до оцшки сталого розвитку регiону, представлений у роботах [4; 13; 26], базуеться на системi часткових показникiв оцшки сталого розвитку регюну за визначеними напрямами та не передбачае зведення !х в единий штегральний показник. Дана система показни-юв частiше за все формуеться у виглядi сукупностi шди-каторiв сталого розвитку за окремими його напрямами. Система iндикаторiв на регюнальному рiвнi передбачае вирiшення таких завдань [4]:
1. Формування цкей сталого розвитку, у т. ч.:
+ цiлi полiтики сталого розвитку в кiлькiсному вимiрi;
+ стратегiчнi цш сталого розвитку; + прогнозний ефект вгд заходiв, що прописанi в стратегГ! сталого розвитку.
2. Управлшня впровадженням концепци сталого розвитку:
+ мошторинг досягнення поставлених цглей; + оцшка досягнутого позитивного ефекту; + оцшка ефективност обраного механiзму впро-
вадження концепци сталого розвитку; + iнформацiйне забезпечення процесiв сталого розвитку;
+ шдвищення костГ управлiнських рiшень щодо
заходiв по переходу до сталого розвитку; + урахування позицГ! населення.
3. Оцiнка мiста регiону в краМ та свГтГ:
+ мiжрегiональнi порГвняння, обгрунтування транс-фертiв;
+ вгдносини регiону зГ свГтовим товариством, за-лучення Гноземних ГнвестицГй;
4. Участь суспГльства:
+ формування засад громадянського суспГльства; + Гнформування та освГта населення з позицГй ГдеологГ! сталого регюнального розвитку.
АвторськГ пГдходи до формування системи шди-каторГв сталого розвитку регюну достатньо вГд-рГзняються за перелГком часткових ГндикаторГв.
Так у методищ, запропонованГй Ю. Растопчиною [26], шдикатори сформованГ у групи на основГ проблем, що виникають у рГзних сферах сталого розвитку регюну. Л. Боташева [7] пропонуе ощнювати рГвень сталого розвитку регюну на основГ стГйкостГ тенденцш часового ряду показникГв, яка базуеться на розрахунку шдексу стГйкостГ динамГчних рядГв Г за допомогою непараме-тричних методГв оцГнки тГсноти зв'язку - рангових ко-ефГцГентГв Сшрмена та Кендела. ОсобливГстю методики С. Бобильова [4] е видГлення трьох рГвшв сталого розвитку регюну та встановлення граничних рГвнГв ступеня стГйкостГ за кожним Гз часткових показникГв.
Таким чином, проведений аналГз методик, що ви-користовуються при ощнщ сталого розвитку регГонГв, дозволив отримати таю висновки:
1. Ощнити сталий розвиток регГону можна за допомогою основних двох шдходГв - розрахунку единого Гнтегрального показника та аналГзу системи окремих ГндикаторГв.
2. Обидва шдходи представленГ в науковш лГтера-турГ рГвнозначно.
3. БГльшють проаналгзованих авторГв видкяють таю компоненти гнтегрального показника сталого розвитку регГону: економГчна, сощальна, екологГчна, що ствпадае з класичним тлумаченням трьох сфер сталого розвитку.
4. У деяких дослГдженнях перелГк компонент роз-ширено за рахунок фГнансово!, ГнституцГонально!, ризи-ково! тощо.
5. Найбгльш поширеним методом розрахунку Гнтегрального показника сталого розвитку регГону е об-числення середньогеометричного значення його компонент. Даний метод дозволяе врахувати рГвновеликий вплив кожно! з компонент на сталий розвиток регГону.
6. АвторськГ системи ГндикаторГв сталого розвитку регГону дуже рГзняться за кгльюстю та перелГком часткових показникГв, тому !х важко порГвнювати.
7. Як штегральш показники, так г окремГ шдикатори сталого розвитку регГону мають бути шдпорядковаш певнш шкалГ для штерпретаци отриманих результатГв.
8. Найчастше в лГтературГ представленГ шкали рГв-нГв сталого розвитку - високий, середнш та низький. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Александров I. О. Стратегiя сталого розвитку регiону / I. О. Александров, О. В. Половян, О. Ф. Коновалов, О. В. Логачо-ва, М. Ю. Тарасова // НАН Укра'ни; 1н-т економки пром-тк - До-нецьк, 2010. - 204 с.
2. Аралбаева Ф. З. Технология оценки региона как системы, обеспечивающей развитие муниципального образования / Ф. З. Аралбаева // Проблемы современной экономики. -2008. - № 2 (26) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : ИНр:// www.m-economy.ru/art.php?nArtId=1911
3. Артюхов В. В. Общая теория систем: самоорганизация, устойчивость, разнообразие, кризисы / В. В. Артюхов. - 2-е изд. - М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», - 2010. - 224 с.
4. Бобылев С. Н. Индикаторы устойчивого развития: региональное измерение [пособие по региональной эколо-
гической политике] / Под ред. В. М. Захарова. - М. : Акрополь, ЦЭПР, 2007. - 60 с.
5. Борисевич В. И. Экономика региона : учеб. пособие / В. И. Борисевич, П. С. Гейзлер, В. С. Фатеев. - Мн. : БГЭУ, 2002. -432 с.
6. Боссель X. Показатели устойчивого развития: Теория, метод, практическое использование. Отчет, представленный на рассмотрение Балатонской группы / Пер. с англ. под ред. Цибульского В. Р. - Тюмень : Изд-во ИПОС СО РАН, 2001. - 123 с.
7. Боташева Л. С. Оценка устойчивости развития отраслей экономики региона / Л. С. Боташева // Аудит и финансовый анализ. - 2009. - № 1. - С. 1 - 5.
8. Важенина Т. М. Формирование системы показателей оценки устойчивости развития муниципального образования / Т. М. Важенина // Вестник Научно-исследовательского центра корпоративного права, управления и венчурного инвестирования Сыктывкарского государственного университета [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://koet.syktsu.ru/ vestn¡k/2010/2010-4/2/2.htm
9. Гапоненко А. Л. Стратегическое планирование социально-экономического развития региона / А. Л. Гапоненко // Пространственная экономика. - 2012. - № 4. - С. 40 - 53.
10. Гаркавая В. Г. Интегрированная оценка устойчивости развития регионов / В. Г. Гаркавая [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://www.rusnauka.com/CCN/Economics/13_ garkavaja.doc.htm
11. Гладкий Ю. Н. Основы региональной политики / Ю. Н. Гладкий, А. И. Чистобаев. - М. : Издательство Михайлова В. А., 2008. - 659 с.
12. Горяна I. В. Формування методики оцшювання ста-лосп розвитку регюшв / I. В. Горяна // Економiчний аналiз. -2013. - Т. 14. - № 1. - С. 59 - 63.
13. Джерештиева Ф. Исследование понятия и критериев устойчивого развития / Ф. Джерештиева // Бизнес в законе. -2010. - № 4. - С. 206 - 209.
14. Дохолян А. С. Проблемы устойчивого развития экономики региона / А. С. Дохолян // Современные проблемы науки и образования. - 2011. - № 5 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.science-education.ru/99-4975
15. Есекина Б. К. К вопросу об оценке устойчивости социально-экономических систем / Б. К. Есекина, Ш. Сапаргали [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://pozdnyakov.tut. su/Sem¡nar/a0102/a020.html
16. Качинський А. Б. 1ндикатори нацюнальноТ безпеки: визначення та застосування Тх граничних значень / А. Б. Качинський. - К. : Н1СД, 2013. - 104 с.
17. Климахша О. М. Використання потен^алу регюшв як чинник пщвищення рiвня Тх пропорцшного розвитку : авто-реф. дис. ... канд. екон. наук за спец. 08.01.01 - Економiчна тео-рiя / / О. М. Климахша. - К., 2006. - 20 с.
18. Кононова Е. Оценка уровня устойчивости развития региона на основании системы индикаторов устойчивого развития (на примере Красноярского края) / Е. Кононова, А. Лукьянова [Электронный ресурс]. - Режим доступа : 11^:// sociosphera.com/publication/conference/2014/235/ocenka_ urovnya_ustojchivosti_razvitiya_regiona_na_osnovanii_sistemy_ indikatorov_ustojchivogo_razvitiya_na_primere_krasnoyarskogo/
19. Кушнарева О. С. Методы оценки устойчивости развития региона на примере Приморского Края / О. С. Кушнарева, Ю. Г. Мигунов // Проблемы современной экономики. - 2007. -№ 3.- С. 267 - 270.
20. Мартынов К. П. Методика оценки устойчивости развития региональной аграрной сферы / К. П. Мартынов [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://teoria-practica.ru/rus/ files/arhiv_zhurnala/2013/8/ekonomika/martynov.pdf
21. Месюто И. А. Механизм управления устойчивым развитием экономики региона: дисс. ... канд. экон. наук:08.00.05 / И. А. Месюто. - Оренбург, 2014. - 180 с.
22. Орлова А. В. Развитие методов оценки устойчивого социально-экономического развития и сетевого взаимодействия регионов : дисс. ... канд. экон. наук: 08.00.05 / А. В. Орлова. - Белгород, 2014. - 200 с.
23. Пелымская О. В. Формирование комплексного показателя устойчивого развития строительного предприятия / О. В. Пелымская // Управление экономическими системами [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.uecs.ru/ uecs-39-392012/item/1153-2012-03-20-06-30-56
24. Половян О. В. Аналiз пiдходiв до моделювання ста-лого розвитку / О. В. Половян // Теоретичш та приклады питан-ня економки. - 2011. - № 1. - Вип. 24. - С. 265 - 272.
25. Пономарев Д. Л. Анализ устойчивости развития регионов Сибири и Дальнего Востока за 2002 - 2008 гг. / Д. Л. Пономарев // Вестник Алтайского государственного аграрного университета.- 2009. - № 12 (62) - С. 111 - 116.
26. Растопчина Ю. Л. Индикаторы устойчивого развития как инструмент оценки развития сельского хозяйства и сельских территорий / Ю. Л. Растопчина, Е. И. Ковалева // Молодой ученый. - 2012. - № 11. - С. 195 - 197.
27. Рейтинги устойчивого развития регионов Российской Федерации 2010 / [В. В. Артюхов, С. И. Забелин, Е. В. Лебедева и др.]. - М. : Интерфакс, 2011. - 96 с.
28. Сталий розвиток регюшв УкраТни / [Науковий керiв-ник М. З. Згуровський]. - К. : НТУУ «КП1», 2009. - 197 с.
29. Ускова Т. В. Управление устойчивым развитием региона : монография / Т. В. Ускова. - Вологда : ИСЭРТ РАН, 2009. -355 с.
30. Хайруллов Д. С. Проблемы устойчивости социально-экономического развития региона / Д. С. Хайруллов, Л. М. Еремеев // Вестник Казанского государственного аграрного университета. - 2012. - № 1. - С. 73 - 77.
31. Хомяченкова Н. А. Механизм интегральной оценки устойчивости развития промышленных предприятий : автореф. дисс. ... канд. экон. наук по спец. 08.00.05 / Н. А. Хомяченкова. -М., 2011. - 20 с.
32. Щодо запровадження шдикатсрв сталого розвитку: аналогична записка / Нацюнальний шститут стратепчних дош-джень при Президенте^ УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/1160/
33. Indicators of Sustainable Development, UN Department for Policy Coordination and Sustainable Development, December, 1994.
REFERENCES
Aleksandrov, I. O. et al. Stratehiia staloho rozvytku rehionu [Strategy for sustainable development]. Donetsk, 2010.
Aralbaeva, F. Z. "Tekhnologiia otsenki regiona kak sistemy, obespechivaiushchey razvitie munitsipalnogo obrazovaniia" [Technology assessment of the region as a system that ensures the development of the municipality]. http://www.m-economy.ru/art. php?nArtId=1911
Artiukhov, V. V. Obshchaia teoriia sistem: samoorganizatsiia, ustoychivost, raznoobrazie, krizisy [General systems theory: self-organization, sustainability, diversity, crises]. Moscow: LIBROKOM, 2010.
Artiukhov, V. V. et al. Reytingi ustoychivogo razvitiia regionov Rossiyskoy Federatsii2010 [Ratings sustainable development of the regions of the Russian Federation 2010]. Moscow: Interfaks, 2011.
Borisevich, V. I., Geyzler, P. S., and Fateev, B. C. Ekonomika regiona [The economy of the region]. Minsk: BGEU, 2002.
Bossel, Kh. Pokazateli ustoychivogo razvitiia: Teoriia, metod, prakticheskoe ispolzovanie. Otchet, predstavlennyy na rassmotrenie
Balatonskoy gruppy [Indicators of sustainable development: theory, methods, practical use. Report submitted to the Balaton Group]. Tiumen: IPOS SO RAN, 2001.
Botasheva, L. S. "Otsenka ustoychivosti razvitiia otrasley ekonomiki regiona" [Evaluation of sustainable development of the region's economy]. Audit i finansovyy analiz, no. 1 (2009): 1-5.
Bobylev, S. N. Indikatory ustoychivogo razvitiia: regionalnoe izmerenie [Indicators of sustainable development: the regional dimension]. Moscow: Akropol; TsEPR, 2007.
Dzhereshtieva, F. "Issledovanie poniatiia i kriteriev ustoychi-vogo razvitiia" [A study of the concept and criteria of sustainable development]. Biznes vzakone, no. 4 (2010): 206-209.
Dokholian, A. S. "Problemy ustoychivogo razvitiia ekonomi-ki regiona" [Problems of sustainable development of the regional economy]. http://www.science-education.ru/99-4975
Esekina, B. K., and Sapargali, Sh. "K voprosu ob otsenke us-toychivosti sotsialno-ekonomicheskikh sistem" [On the estimation of sustainable socio-economic systems]. http://pozdnyakov.tut.su/ Seminar/a0102/a020.html
Gaponenko, A. L. "Strategicheskoe planirovanie sotsialno-ekonomicheskogo razvitiia regiona" [Strategic planning of socioeconomic development of the region]. Prostranstvennaia ekono-mika, no. 4 (2012): 40-53.
Garkavaia, V. G. "Integrirovannaia otsenka ustoychivosti razvitiia regionov" [Integrated assessment of sustainable regional development]. http://www.rusnauka.com/CCN/Economics/13_ garkavaja.doc.htm
Gladkiy, Yu. N., and Chistobaev, A. I. Osnovy regionalnoy poli-tiki [Regional policy framework]. Moscow: Izdatelstvo Mikhaylova V. A., 2008.
Horiana, I. V. "Formuvannia metodyky otsiniuvannia stalosti rozvytku rehioniv" [Formation evaluation methods sustainabil-ity of regional development]. Ekonomichnyi analiz, vol. 14, no. 1 (2013): 59-63.
"Indicators of Sustainable Development, UN Department for Policy Coordination and Sustainable Development", 1994.
Klymakhina, O. M. "Vykorystannia potentsialu rehioniv iak chynnyk pidvyshchennia rivnia ikh proportsiinoho rozvytku" [Using the potential of the regions as a factor increasing their proportional development]. Avtoref. dys.... kand. ekon. nauk:08.0i.0i, 2006.
Kononova, E., and Lukianova, A. "Otsenka urovnia ustoychi-vosti razvitiia regiona na osnovanii sistemy indikatorov ustoychi-vogo razvitiia (na primere Krasnoiarskogo kraia)" [Assessing the level of sustainability of the region on the basis of sustainable development indicators (for example, Krasnoyarsk Krai)]. http://socio-sphera.com/publication/conference/2014/235/ocenka_urovnya_ ustojchivosti_razvitiya_regiona_na_osnovanii_sistemy_indikato-rov_ustojchivogo_razvitiya_na_primere_krasnoyarskogo/
Kushnareva, O. S., and Migunov, Yu. G. "Metody otsenki us-toychivosti razvitiia regiona na primere Primorskogo Kraia" [Methods for assessing the sustainability of development in the region as an example of Primorsky Krai]. Problemy sovremennoy ekonomiki, no. 3 (2007): 267-270.
Khayrullov, D. S., and Eremeev, L. M. "Problemy ustoychivosti sotsialno-ekonomicheskogo razvitiia regiona" [Problems of sustainable socio-economic development of the region]. Vestnik Kazansko-go gosudarstvennogo agrarnogo universiteta, no. 1 (2012): 73-77.
Khomiachenkova, N. A. "Mekhanizm integralnoy otsenki ustoychivosti razvitiia promyshlennykh predpriiatiy" [The mechanism of the integrated sustainability assessment of industrial enterprises]. Avtoref. diss.... kand. ekon. nauk:08.00.05, 2011.
Kachynskyi, A. B. Indykatory natsionalnoi bezpeky: vyznach-ennia ta zastosuvannia ikh hranychnykh znachen [Indicators of national security: definition and application of the limit values]. Kyiv: NISD, 2013.
Martynov, K. P. "Metodika otsenki ustoychivosti razvitiia re-gionalnoy agrarnoy sfery" [Methods of assessing the sustainability of regional development of the agrarian sector]. http://teoria-prac-tica.ru/rus/files/arhiv_zhurnala/2013/8/ekonomika/martynov.pdf
Mesiuto, I. A. "Mekhanizm upravleniia ustoychivym razviti-em ekonomiki regiona" [Management mechanism for sustainable economic development of the region]. Diss.... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2014.
Orlova, A. V. "Razvitie metodov otsenki ustoychivogo sot-sialno-ekonomicheskogo razvitiia i setevogo vzaimodeystviia regionov" [Development of assessment methods for sustainable socio-economic development and networking of regions]. Diss.... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2014.
Pelymskaia, O. V. "Formirovanie kompleksnogo pokazatelia ustoychivogo razvitiia stroitelnogo predpriiatiia" [Formation of the complex index of sustainable development of the construction company]. http://www.uecs.ru/uecs-39-392012/item/1153-2012-03-20-06-30-56
Polovian, O. V. "Analiz pidkhodiv do modeliuvannia staloho rozvytku" [Approaches to modeling of sustainable development]. Teoretychni taprykladnipytanniaekonomiky, no. 1 (2011): 265-272.
Ponomarev, D. L. "Analiz ustoychivosti razvitiia regionov Sibiri i Dalnego Vostoka za 2002 - 2008 gg." [Stability analysis of development of Siberia and the Far East for the 2002 - 2008 bien-nium]. VestnikAltayskogogosudarstvennogo agrarnogo universiteta, no. 12 (62) (2009): 111-116.
Rastopchina, Yu. L., and Kovaleva, E. I. "Indikatory ustoychivogo razvitiia kak instrument otsenki razvitiia selskogo khoziay-stva i selskikh territoriy" [Indicators of sustainable development as a tool to assess the development of agriculture and rural areas]. Molodoy uchenyy, no. 11 (2012): 195-197.
"Shchodo zaprovadzhennia indykatoriv staloho rozvytku" [Regarding the introduction of indicators of sustainable development]. http://www.niss.gov.ua/articles/1160/
Stalyi rozvytok rehioniv Ukrainy [Sustainable Development of the Regions of Ukraine]. Kyiv: NTUU «KPI», 2009.
Uskova, T. V. Upravlenie ustoychivym razvitiemregiona [Managing sustainable development in the region]. Vologda: ISERT RAN, 2009.
Vazhenina, T. M. "Formirovanie sistemy pokazateley otsenki ustoychivosti razvitiia munitsipalnogo obrazovaniia" [Formation of the system of indicators for assessing the sustainability of the municipality]. http://koet.syktsu.ru/vestnik/2010/2010-4/2/2.htm
