CC BY
19
УДК 332.146.2
AHAЛiЗ П1ДХ0Д1В ДО OЦiHЮBAHHЯ С0ЩАЛЬН0-ЕК0Н0М1ЧИ0Т БЕЗПЕКИ РЕПОИУ
® 2018 КОЗАЧЕНКО Г. В., БУКОЛОВА В. В.
УДК 332.146.2
Козаченко Г. В., Буколова В. В. Аналiз пiдходiв до оцшювання соцiально-економiчноi безпеки регiону
Оц:нки соц1ально-економ1чно1 безпеки регону знаходять свое використання у визначенш способ1в и забезпечення, вибор напрям'в, ор'кнтир'в i npi-оритет'в розвитку софльно-економ'мноi системи регону. Для оцшювання соцiально-економiчноi безпеки регону необхiдна вiдповiдна методична база, основним елементом якоi е nidxid до оцшювання. Проанал'вовано змст, переваги й обмеження наявних в економiчнiй безпекологПмезор'вня пiдxодiв до оцшювання соцiально-економiчноi безпеки регону (функцонального (або комплексного), 'шдикаторного, 'шдексного, рейтингування), на-явшсть якихможна роз^нювати як в'дображення контекстуальностi постмодершстсьж методологи економ'мноi безпекологП. Окреслено акту-альш проблеми у використання пiдxодiв до оцшювання соцiально-економiчноi безпеки регюну, як потребують розв'язання: в'дсутшсть об(рунто-ваност'1 кiлькостi та виду первинних показниюв, ¡хня неузгоджешсть, в'дсуттсть об(рунтованоi бази пор'вняння для вибраних показниюв, слабке використання можливостей моделювання, слабка операцiоналiзацiя метод'в проанал'вованих пiдxодiв. Ключовiслова:регон, соцiально-економiчна безпека, оцшювання, тдюд, анал'в, переваги, обмеження, проблеми. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 24.
Козаченко Ганна Володими^вна - доктор економiчниx наук, професор, професор кафедри ф'шанс'в i баншвсьж справи, Полтавський нацональний техшчний ушверситет iм. Ю. Кондратюка (просп. Першотравневий, 24, Полтава, 36011, Украша) E-mail: AVKozachenko2016@gmail.com
Буколова Вiкторiя Вiкторiвна - здобувач, кафедра ф'шанс'ю i банювсьш справи, Полтавський нацональний техшчний ушверситет iм. Ю. Кондратюка (просп. Першотравневий, 24, Полтава, 36011, Украша) E-mail: vbukolova2015@ gmail.com
УДК 332.146.2
Козаченко А. В., Буколова В. В. Анализ подходов к оцениванию социально-экономической безопасности региона
Оценки социально-экономической безопасности региона используются в определении способов ее обеспечения, выборе направлений, ориентиров и приоритетов развития социально-экономической системы региона. Для оценивания социально-экономической безопасности региона необходима соответствующая методическая база, основным элементом которой является подход к оцениванию. Проанализировано содержание, преимущества и ограничения имеющихся в науке об экономической безопасности мезоуровня подходов к оцениванию социально-экономической безопасности региона (функционального (или комплексного), индикаторного, индексного, рейтингования), наличие которых можно расценивать как отражение контекстуальной постмодернистской методологии науки об экономической безопасности. Очерчены актуальные проблемы в использование подходов к оцениванию социально-экономической безопасности региона, требующие решения: отсутствие обоснованности количества и вида первичных показателей, их несогласованность, отсутствие обоснованной базы сравнения для выбранных показателей, слабое использование возможностей моделирования, слабая операционализация методов проанализированных подходов.
Ключевые слова: регион, социально-экономическая безопасность, оценивание, подход, анализ, преимущества, ограничения, проблемы. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 24.
Козаченко Анна Владимировна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансов и банковского дела, Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка (просп. Первомайский, 24, Полтава, 36011, Украина) E-mail: AVKozachenko2016@gmail.com
Буколова Виктория Викторовна - соискатель, кафедра финансов и банковского дела, Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка (просп Первомайский, 24, Полтава, 36011, Украина) E-mail: vbukolova2015@ gmail.com
UDC 332.146.2
Kozachenko G. V., Bukolova V. V. The Analysis of Approaches to Assessing Socio-Economic Security of a Region
Assessment of social and economic security of a region is used in determining the ways for ensuring it, selecting directions, guidelines and priorities for the development of the socio-economic system of a region. To assess the socio-economic security of a region, there needed an appropriate methodological base, the main element of which is the approach to assessment. There analyzed the content, advantages and limitations of approaches to assessing the socio-economic security of a region (the functional (or complex) approach, the indicator one, the index approach, ranking), which are available in the science of economic security of the meso level, and the presence of which can be regarded as a reflection of the contextual postmodern methodology of the science of economic security. The actual problems in the use of approaches to assessing social and economic security of a region that require resolving are outlined: the lack of justification for the number and type of primary indicators, their inconsistency, the lack of a reasonable base for comparison of the selected indicators, insufficient use of modeling capabilities, low operationalization of the methods of the analyzed approaches.
Keywords: region, social and economic security, assessment, approach, analysis, advantages, limitations, problems. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 24.
Kozachenko Ganna V. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of of Finance and Banking, Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University (24 Pershotravnevyi Ave., Poltava, 36011, Ukraine)
E-mail: AVKozachenko2016@gmail.com
Bukolova Victoriya V. - Applicant, Department of Finance and Banking, Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University (24 Pershotravnevyi Ave, Poltava, 36011, Ukraine) E-mail: vbukolova2015@ gmail.com
Постановка проблеми. Оцiнки сощально-еконо-м1чно'1 безпеки регiону вiдiграють важливу роль в и забез-печеннi, осккьки поряд з iншими даними слугують в1д-правними положеннями при розробленш рiзноманiтних заходш щодо соцiально-економiчного розвитку регiону.
Для оцiнювання соцiально-економiчноi безпеки ре-гiону необхiдна в^пов^на методична база. Дослiдження соцiально-економiчноi безпеки регюну на системнiй осно-вi розпочалися поршняно недавно, а тому створення методично! бази 11 оцiнювання поки ще остаточно не завершено, але е тдстави говорити про поступове формування 11 основного елемента - пiдходiв до оцшювання. Тому ста-новить штерес аналiз цих пiдходiв, що надае можливкть визначити 1хню завершенiсть, умови результативного ви-користання та напрями подальшого удосконалення.
Аналiз останнiх досмджень i публiкацiй. Досль дження з проблематики естиметологи в економiчнiй безпекологи проводяться з моменту набуття поняттям «еко-номiчна безпека (держави, тдприемства)» статусу еко-ном1чно'1 категори. Пiдходи до оцiнювання в економiчнiй безпекологи пiд рiзними кутами i з рiзною мiрою доклад-ност розглянуто в низцi наукових праць [7; 8; 14-17; 19].
Шдходи до оцшювання в економiчнiй безпекологи утворилися шляхом поеднання однакових за змктом вико-ристовуваних принципiв, прийомiв i способiв вимiрюван-ня рiвня економiчноi безпеки, сукупнiсть яких спрямована на операцiоналiзацiю концептш того чи шшого пiдходу. Саме концепти тдходу у сукупностi представляють його ^ею щодо отримання результуючих даних для формування оцшного судження про стан соцiально-економiчноi безпеки регюну.
Пропоноваш в економiчнiй безпекологи методи ощ-нювання економiчноi безпеки рiзноманiтних об'ектiв (держави, регiону, тдприемства) достатньо рiзноманiтнi:
■ експертна оцшка, монiторинг соцiально-економiч-них показниюв, анамз й обробка сценарив, оптимь зацш, багатовимiрний статистичний анамз, теоре-тико-иров! методи, штучн1 нейроннi мережi [9];
■ екстраполящя (параметричних залежностей, тим-часових тенденцiй), експертнi методи (опиту-вання, експертнi ком1с!1, складання аналiтичних допов1дних записок, «мозкова атака», ДелфО, структурно-аналiтичнi методи (моделювання, iе-рархiчна декомпозицiя, морФолог1чний аналiз, ма-тричний метод, мережевий аналiз, SWOT-аналiз, побудова семантичного диференщала, побудова проФ1лю середовища, складання сценарiiв) [18];
■ методи комплексного оцшювання загроз (ште-гральне оцшювання ризику, оцшювання ефек-тивносп захисних заходiв), методи комплексного оцшювання економiчного потенцiалу тдпри-емства (оцшювання конкурентного статусу тдприемства, штегральне оцшювання дотримання штересш пiдприемства, SWOT-аналiз, багатовек-торна ресурсно-функцiональна модель економiч-но'1 безпеки, багатофакторна лiнiйна модель), методи прогнозування банкрутства (багатофакторш дискримшант моделi й 1нш1 методи штегрально-го оцiнювання фiнансово-економiчного стану тдприемства) [10].
Кожному з шдход1в до оцшювання в економiчнiй безпекологи, яи утворилися шляхом емтричного поеднання методiв оцiнювання (прийом1в, процедур, розрахункових операцiй та алгоритмiв), притаманнi сво'1 достошства й об-меження [16], знання яких забезпечуе адекватшсть 1хньо-го застосування для умов оцшювання та вимог до якост оцшок певного виду безпеки того чи шшого и об'екта. При цьому жоден з шдход1в не можна визнати досконалiшим пор1вняно з 1ншими.
Наведенi у наукових працях положення з оцшювання в економiчнiй безпекологи мшро- та макрорiвня не ви-черпують усю множину наявних проблемних питань в и естиметологи. Так, сьогодн1 актуалiзувалися дослiдження методично1 бази оцiнювання соцiально-економiчноi безпеки регiону, для активiзацii яких необхiдний аналiз наявних напрацювань у цш галузi економiчноi безпекологи, результата якого послугують тдставою для визначення напрямiв удосконалення методично1 бази.
Метою статтi е аналiз наявних п1дход1в до оцшю-вання соцiально-економiчноi безпеки регiону, виявлення кшх достошств та обмежень.
Виклад основного матерiалу. Поняття «п1дх1д» в оцшюванш соцiально-економiчноi безпеки регiону, якщо виходити з визначення Г. В. Козаченка та Ю. С. Погорелова змгсту поняття «шдид» до оцiнювання в економiчнiй безпекологи будь-якого р1вня (макро-, мезо- або м1крор1вня) [17, с. 239], сл1д тлумачити як сукупшсть односпрямованих за зм1стом методiв, як1 використовуються для вимiрюван-ня ршня соцiально-економiчноi безпеки регiону i в^обра-жають певну iдею (ракурс, позищю) щодо 11 оцiнювання. Використання методiв п1дходу дозволяе реалiзувати закла-дене у базис оцiнювання соцiально-економiчноi безпеки регiону пiзнавальне вiдображення його певних закономiр-них зв'язк1в i в1дносин.
Найбiльш поширенi та в1дом1 п1дходи до оцшю-вання соцiально-економiчноi безпеки регiону показано на рис. 1.
Найрозповсюдженiшим в оцшюванш сощально-еко-ном1чно'1 безпеки регюну е функцюнальний (або комплек-сний) шдх1д, що зумовлено комплексним характером ощ-нюваного явища, завдяки чому виникае необх^шсть його декомпозици на простМ складовi. Оцiнювання сощально-економiчноi безпеки регiону за функцiональним тдходом полягае у знаходженнi 11 часткових (пром1жних) оц1нок за кожною складовою з наступною 1хньою iнтеграцiею.
Технолопю застосування функцiонального (або комплексного) тдходу в оцшюванш в економiчнiй безпекологи описано в [17]. Практично без змш така технолопя використовуеться i в оцiнюваннi соцiально-економiчноi безпеки регюну.
Незважаючи на широке застосування функцюналь-ного (або комплексного) тдходу в оцшюванш в економiчнiй безпекологи i деяку устоян1сть технологи його застосування, все ще кнуе низка достатньо виразних нерозв'язаних проблем, що негативно позначаеться на якосп оцшок соцiально-економiчноi безпеки регюну, перешкоджае 1х-н1й порiвнюваностi як в динамщ по одному регiону, так по регюнах краши, утворюе штучну множину методичних розробок, як1, в принцип!, реалiзують одну й ту ж ^ею оц1-нювання (табл. 1).
Рис. 1. Пiдходи до оцшювання софально-еконо1шчноТ безпеки perioHy
Таблиця 1
Переваги та обмеження функцюнального пiдходу в оцiнюваннi соцiально-економiчноï безпеки регюну
Переваги Обмеження
■ звичний хщ оцшних розрахунив, Тхня простота; ■ можливiсть оцiнювання со^ально-eKOHOMÎMHOÏ безпеки регiонy у pi3-номанiтних ракурсах, кожен з яких характеризув певна складова, для опису стану якоТ використовувться блок первинних показниив; ■ можливiсть вибору показниив або Тхнього конструювання; ■ можливiсть використати будь-скiльки показникiв ■ допомiжнi операцп (нормалiзацiя та згортка показниив) призводять до зменшення достс^рносп оцiнок соцiально-економiчноï безпеки регюну; ■ в оцшюванш використовуються ретроспективы значення показниив, внашдок чого отримуван оцiнки соцiально-економiчноï безпеки становлять переважно ана-лiтичний iнтерес i мало придатш для прийняття поточних управлшських рiшень; ■ для опису деяких процеав у регiонi, що суттвво впливають на його со^ально-економiчнy безпеку, дуже складно знайти показники (наприклад, регюн в донором або отримув дотацп за мiжбюджетними трансферами); ■ збiр первинних показникiв розтягнутий у час (в очiкyвaннi статистичних да-них), розрахунки в числены та громiздкi, а промiжнi та результуючий показники соцiaльно-економiчноï безпеки регюну сaмi собою в мaлоiнформaтивними та по-требують великих за обсягом коментaрiв
Джерело: сформовано авторами на ochobî [16; 17]
Так, немае едност погляд1в щодо перелжу складових в оцшюванш в економ1чн1й безпекологи. I це стосуеться оцшювання на вск ïï р1внях (держава, регюн, шдприем-ство). Кожен з досл1дник1в надае свш перелш складових для оцшювання (i соц1ально-економ1чна безпека регюну як об'ект оцiнювання не е винятком). I хоча щ складовi прин-ципово не рiзняться, наявшсть кньо'1 значно'1 кiлькостi створюе «шформацшний шум» у методичнiй базi оцшювання соцiально-економiчноï безпеки регiону.
Стан кожно'1 3i складових соцiально-економiчноï безпеки регюну описуеться низкою первинних показниив. Щодо них за кожною зi складових соцiально-економiчноï безпеки регюну спостернаеться ще бiльше рiзноманiття, шж рiзноманiття складових. Головним недолiком тут сл1д вважати вiдсутнiсть обгрунтування доцкьносп викорис-тання вибраного (або пропонованого) показника до опису складово'1 соцiально-економiчноï безпеки регюну. Таким показником не може бути будь-який статистичний показ-ник, як про це пишуть автори публшацш з ще'1 проблематики (наприклад, 6. Ю. Свiрiдов [21]).
Необгрунтований вибiр показниив для оцшювання соцiально-економiчноï безпеки регюну:
■ суттево впливае на достовiрнiсть оцшок;
■ призводить до ототожнення оцшок сощально-економiчноï безпеки регюну з оцшками його сощ-ально-економiчного розвитку або його сощально-економiчного становища;
■ зменшуе iнформацiйне значення оцшок.
Сьогодш вiдсутнiсть обгрунтування вибору первинних показниив у наявних у науковш лiтературi методиках i моделях оцшювання соцiально-економiчноï (та i еконо-мiчноï) безпеки регiону становить суттевий недолж методичного базису оцшювання, що примушуе говорити про деяку некоректшсть методологiчного базису оцшювання в економiчнiй безпекологи мезор1вня. В^сутшсть обгрун-тованостi формування сукупностi первинних показниив для оцшювання соцiально-економiчноï безпеки регюну е безпосередшм наслiдком в^сутност правил (процедури, послiдовностi, алгоритму) 1хнього вiдбору, що слiд визнати невиршеним завданням у наявному методичному базиа оцiнювання. Розроблення таких правил та 1хне дотримання в оцiнюваннi соцiально-економiчноï безпеки регiону мае забезпечити вибiр первинних показниив моделi за кожною ÏÏ складовою аргументованим поясненням, чому саме цей показник включено до складу первинних за певною скла-довою модель
Використання рiзних за вимiрниками та характером показниив для кожно'1 зi складових соцiально-економiчноï безпеки регiону зумовлюе необх^шсть нормалiзацiï показ-ник1в за вибраною шкалою, метою яко'1 е приведення рiз-номанiтних показникiв до единого вигляду. Через рiзний характер первинних показниив шкали для кньо'1 нормаль зацп рiзнi.
Промiжнi показники за кожною складовою (блоком) оцшювання соцiально-економiчноï безпеки регюну визна-чаються шляхом згортки (просто! або з використанням ва-
гових коефщентш) нормалiзованих первинних показниив. Ваговi коефiцieнти мають тдкреслити роль того чи iншого первинного показника для промiжноí оцiнки за пею чи ш-шою складовою. Але тут не можна не зазначити яскраво виражений суб'ективний характер таких коефщентш, адже встановлюються вони переважно залученими до оцiнюван-ня експертами.
Результуючий показник сощально-економiчноí безпеки регюну визначаеться на пiдставi пром1жних показниив, тобто показникш, якi описують 11 певний аспект:
■ як середньоарифметична (з урахуванням коефщь ентш вагомостi) промiжних показникiв;
■ як коршь вiдповiдного ступеня з добутку промiж-них показникiв;
■ на основi бальних оцiнок за кожною складовою сощально-економiчноí безпеки регiону.
Функцюнальний (або комплексний) пiдхiд в оцшю-ваннi сощально-економiчноí безпеки регiону часто вико-ристовуеться спкьно з шдикаторним та iндексним тдхо-дом, тобто в основi використання iндикаторного та шдексного тдходш лежить видкення окремих складових (або аспектш) сощально-економiчноí безпеки регiону [16].
За шдикаторним тдходом соцiально-економiчна (як i економiчна) безпека регiону оцiнюеться за результатами поршняння (абсолютного або вiдносного) фактичних зна-чень показникш з !хшми iндикаторами i вiдповiдного обро-блення виявлених в^илень. 1ндикаторний пiдхiд виглядае дуже привабливим при викладi посл^овносп прийомiв, процедур, розрахункових операцiй та алгоритмш, якi ви-користовуються. О. I. Барановський асощював iндикатори зi свiтлофором, який залежно вiд рiзницi м1ж фактичними
значеннями показникiв та ÎHATOaTopiB загоряеться черво-ним, жовтим або зеленим кольором у той чи шший момент часу [2, с. 351].
В^хилення фактичних значень показникш bîa 1хшх iндикаторiв створюють аналiтичну базу для дослiдження соцiально-економiчноï безпеки регiону, дозволяють вияви-ти негативш тенденцп i попередити кнш подальший роз-виток, певним чином локалiзувати причини послаблення соцiально-економiчноï безпеки та спробувати вплинути на них iз використанням рiзноманiтних важелш (економiч-них або органiзацiйних), внести змши у поточну дiяльнiсть органш регюнального управлiння та до кньо'1 взаемодп з органами державно'1 влади, уточнити стратеги розвитку соцiального-економiчного розвитку регюну.
Проте шдикаторному пiдходу властива i низка об-межень рiзного походження, якi яскраво виявляються при спробах його практичного застосування. Докладний аналiз цих обмежень виконано у [8]. Тому у межах ще'1 статт обмеження iндикаторного пiдходу стосовно саме оцшювання соцiально-економiчноï безпеки регюну наведено у формат констатацiй.
На проблеми у використанш iндикаторного тдходу незалежно вiд виду дослiджуваного об'екта ще у 2010 роцi звернув увагу Б. А. Райзберг [20, с. 132]) (рис. 2). За мину-лий час щ проблеми суттевого розв'язання не отримали, незважаючи на появу низки наукових праць з проблематики методолопчних засад застосування шдикаторного тдходу в економiчнiй безпекологп [2; 14]. Напроти, зазначенi проблеми у використаннi шдикаторного тдходу загалом i в економiчнiй безпекологп зокрема поглибилися та заго-стрилися саме через вiдсутнiсть розвитку тдходу.
Встановлення значення iндикаторiв
Рис. 2. Проблемы питання у в
Серед досл^ниив в економiчнiй безпекологп в^-сутня еднiсть думок щодо показникiв, якi можна вибрати шдикаторами економiчноï безпеки (держави, регiону або тдприемства). Дотепер вiдсутнi чiткi вимоги, за дотриман-ня яких вибраний показник, що описуе стан або результати функцюнування дослiджуваного об'екта, можна вважати шдикатором, та правила выбору iндикаторiв. Кожен з авторш надае перевагу власному набору iндикаторiв [15; 19; 23], причому, не завжди обгрунтованому, що зумовило появу велико'1 кiлькостi наборiв iндикаторiв в економiчнiй безпекологп.
В оприлюднених множинностях сукупностей ш-дикаторiв для оцiнювання i економiчноï, i сощально-еко-номiчноï безпеки регiону не досл^жуються причинно-на-слiдковi зв'язки i взаемозалежност мiж рiзноманiтними
icTaHHÎ шдикаторного пщходу
шдикаторами, немае критерпв встановлення ютинност iндикаторiв.
Не отримало остаточного виршення i таке проблем-не питання у використанш шдикаторного тдходу загалом i в естиметологп економiчноï безпекологп зокрема, як встановлення значення шдикаторш. За первинним змкто-вим навантаженням термш «iндикатор» означае значення (бажане або необх^не) показника, який вобрано для опи-су стану досл^жуваного явища, тенденцп, що розвиваеть-ся, стану об'екта спостережень, ходу аналiзованого процесу або його результатов [3, с. 62-65].
Визначення значень iндикаторiв е складним завдан-ням. Л. I. Абалкш ще на початку становлення економiчноï безпекологп як науки зазначив, що при визначенш значень iндикаторiв немае мкця для половинчастих та обпчних
ршень, вiдмови вiд чггкого кiлькiсного вираження гранич-них значень, що iнодi покриваються посиланнями на труд-нощi в кньому визначенш або на необхiднiсть ерахування деяких обмежень [1]. У наявних досл^женнях практично не зустрiчаеться обгрунтування значень iндикаторiв i еко-номiчноï, i соцiально-економiчноï безпеки регiону. Автори просто надають значення шдикаторш, часто посилаючись на результати шших дослiджень. Iнодi у визначеннi вели-чини шдикатора використовують середнi (галузевi або ре-гiональнi) значення показника або його найкращi значення, якi спостерналися для досл^жуваного об'екта у минулому. При цьому для встановлення величини шдикаторш i еко-номiчноï, i соцiально-економiчноï безпеки регiону, як правило, використовуються ретроспективнi данi.
У наявних досл^женнях з використання шдика-торного методу в оцшюванш в економiчнiй безпекологи шдикатори представлено переважно детермшованою дискретною величиною. Такi шдикатори симплiфiкують оцш-ки соцiально-економiчноï безпеки регюну i деякою мiрою спотворюють 1х, що зменшуе достовiрнiсть таких оцiнок.
Для пiдвищення якостi оцшок соцiально-економiчноï безпеки регiону доцiльне використання штервальних шдикаторш, хоча не можна не усв^омлювати, що перех^ до них значно посилюе складшсть завдання визначення величини iндикаторiв. Вихiд фактичних значень показника за границ iнтервалу iндикатора мае сигналiзувати про ак-тивний розвиток загрозливих процесш i ïхнiй значний руй-нiвний вплив на соцiально-економiчну безпеку регюну [21] або, навпаки, про затухання загроз регiону або результати 1хнього вiдхилення.
Використання iнтервальних iндикаторiв сощально-економiчноï безпеки регiону надае можливкть вияви-ти деяку небезпечну зону, в межах яко'1 ïï стан поступово змiнюеться. Соцiально-економiчна безпека регюну може перебувати в цш небезпечнiй зонi деякий час, тривалкть якого залежить вiд впливу низки чинниив.
У встановленнi i величини шдикаторш сощально-економiчноï безпеки регюну, i iнтервалiв 1хнк значень надшш результати можуть надати математичнi методи. Проте, як зауважив А. Б. Качинський, ниш в1дсутт досль дження iз застосування математичних методiв для визначення граничних значень шдикаторш безпеки [14, с. 75]. Тому проблематика застосування математичних методiв у визначенш величин шдикаторш соцiально-економiчноï безпеки вск рiвнiв (держави, регюну, тдприемства) зали-шаеться дуже актуальною.
Часто сукупшсть iндикаторiв для оцшювання соцiально-економiчноï безпеки регiону безтдставно на-зивають системою [16]. О. I. Барановський зауважив, що систему iндикаторiв необх^но будувати вiдповiдно до кри-терiальних вимог до не'1. Проте, за його словами, у сучаснш економiчнiй безпекологи вiдсутнi навггь теоретичнi напра-цювання стосовно системи шдикаторш i критерiальних вимог до не'1 [2, с. 348].
Отже:
■ шдикаторний пiдхiд, незважаючи на удавану простоту, е достатньо складним у використанш;
■ в^сутне обгрунтування илькост iндикаторiв та 1хнього перелiку для оцiнювання сощально-економiчноï безпеки регiону.
Правомiрнiсть використання шдексного методу в оцiнюваннi соцiально-економiчноï безпеки регюну зу-мовлена ïï визнанням складним соцiально-економiчним явищем, можливiстю встановити зв'язки мiж ïï окремими складовими (або елементами, аспектами), вивчати к не iзо-льовано, а у взаемозв'язку та визначити мiру 1хнього впливу на результуючi оцшки.
Головним елементом iндексного методу е шдекс (проте iндексом не можна вважати будь-яку в^носну величину). 1ндекси соцiально-економiчноï безпеки регiону можуть надати всебiчне уявлення про ïï стан, для чого по-трiбнi не окремi iндекси, а кня сукупнiсть.
В оцiнюваннi соцiально-економiчноï безпеки реп-ону мають застосовуватися аналiтичнi (загальнi або агре-гатнi) шдекси, якi дозволяють оцiнити ïï певний аспект, представлений однор^ними елементами, тобто отримати агреговану оцiнку певно'1 складово'1 соцiально-економiчноï безпеки регiону. Така агрегована оцшка порiвнюеться з ïï максимально можливим значенням i вже за результатами такого поршняння, на пiдставi визначених в^илень можна отримати уявлення про стан оцшювано'1 складово'1 соцiально-економiчноï безпеки регюну.
При визначенш ккькост шдекав для оцiнювання соцiально-економiчноï безпеки регюну можливi два пiд-ходи:
■ незначна ккьисть iндексiв, в кожному з яких ощ-нюетьсязначнакiлькiстьаспектiвсоцiально-еконо-мiчноï безпеки регюну;
■ значна ильисть шдекав, в кожному з яких оць нюеться незначна кiлькiсть аспектiв сощально-економiчноï безпеки регiону.
У першому випадку простше скласти уявлення про соцiально-економiчну безпеку регiону, проте розрахунок шдекав е б1льш трудомiстким i зi зростанням кiлькос-тi оцшюваних складових у кожному iндексi зменшуеться його достовiрнiсть. У другому випадку складнше отримати уявлення про соцiально-економiчну безпеку регiону через велику ильисть шдекав, проте розрахунок шдексш е не таким трудомiстким i завдяки незначнш кiлькостi оцi-нюваних складових у кожному шдекй (3-4) його достовiр-нiсть е достатньо високою.
Докладний аналiз досто'1нств та обмежень шдексного тдходу, використовуваних шдекав та умов 1хнього застосування надано у [7]. Технолопя застосування шдексного методу в оцшюванш соцiально-економiчноï безпеки регюну базуеться на процесах руху та оброблення шфор-мацп, передбачае виконання сукупностi взаемопов'язаних процедур ы дiй, в ходi яких iнформацiя перетворюеться на в^пов^ш оцiнки. ïï опис надано у [7].
Найскладншими дiями у технологи застосування шдексного методу в оцшюванш соцiально-економiчноï безпеки регюну е видкення складових кожного з шдексш, пiдбiр показникш для опису цих складових (таи показники мають задовольняти низщ вимог), визначення порядку розрахунку 1хшх значень. Iншi дй технологи (шкалювання iнтервалiв значень показникiв шдексш, розподк значень показникiв iндексiв за штервалами шкали i визначення значень у квазшкьисних вимiрниках та агрегування по-казник1в iндексiв у квазшльисних вимiрниках) мають тех-нiчний характер i достатньо в^омь
Застосування шдексного методу в оцшюванш соць ально-економiчноï безпеки регюну потребуе в^пов^ного iнформацiйно-аналiтичного забезпечення, неповнота або низька достовiрнiсть якого суттево унеможливлюе оць нювання або призводить до низько'1 якостi оцiнок. Можна запропонувати будь-яи iндекси будь-якого складу для ощ-нювання соцiально-економiчноï безпеки регюну, але якщо недостовiрнi чи в^сутш данi для розрахунку показникш, що ильисно описують складники шдексу, або отриман-ня таких даних значно ускладнено, розрахунок iндексiв втрачае сенс. Тобто шдекси для оцшювання сощально-економiчноï безпеки регiону повинш мати не лише тео-ретичне обгрунтування, але й практичну застосовшсть, причому не ускладнену посиленими витратами на пошук необхiдних даних або надмiрною складшстю методiв 1х-нього оброблення.
У сучаснiй науковш лiтературi з економiчноï безпекологП питання iнформацiйно-аналiтичного забезпечення економiчноï безпеки рiзноманiтних об'ектш (шдприем-ницька дiяльнiсть, пiдприемство, система економiчноï безпеки тощо) достатньо активно дослiджуються [6; 12; 13; 22; 24]. Проте стосовно iнформацiйно-аналiтичного забезпечення оцшювання соцiально-економiчноï безпеки регюну публшацп майже поодинои.
Моделювання в оцiнюваннi соцiально-економiчноï безпеки регiону у формi розроблення формалiзованоï за-лежностi ïi результуючого показника вiд значення первин-них показникш зустрiчаеться не так часто. Серед таких моделей слд згадати моделi С. Белая [4; 5], з приводу яких слк зазначити таке:
■ пропонований набiр показникш у моделях не створюе враження обгрунтованого, хоча б тому, що до нього включено показники, на значення яких регюн не впливае взагалi або впливае дуже опосередковано (наприклад, шдекс споживчих цш, середньомiсячна заробггна плата);
■ з наданого набору показникш неясно, результата яких процеав, що впливають на сощально-економiчну безпеку регiону, представляють щ по-казники;
■ головним обмеженням моделей е спроба побу-дувати 1х на основi прямого каузального зв'язку результуючого показника (оцiнки сощально-еко-номiчноï безпеки регiону) i первинних показниив. Звичайно, такий зв'язок е, але його не можна ви-знати безпосередшм i прямим.
Рейтинги регюшв за станом соцiально-економiчноï безпеки будуються за рiзними алгоритмами. Так, у [11] для побудови рейтингш регюшв запропоновано показник ранжирування, що розраховуеться за одним iз трьох спо-собш:
■ визначення суми мiсць за сумою балш за ваею сукупнiстю показниив, зайнятих регюном за кожним блоком показникiв i зайнятих регюном за кожним блоком показникш iз урахуванням зна-чущост кожного з них;
■ розрахунок штегрального показника за допо-могою модифшацп методу найменших квадра-тш. У регiонi з найкращим станом сощально-економiчноï безпеки мае бути мшмальне значен-
ня як суми квадратш, так i кореня з цього числа (середньоквадратичного вiдхилення);
■ комбшащя методiв «сума мiсць» i найменших квадрапв. В основу покладено врахування значу-щостi видкених складових соцiально-економiчноï безпеки. На початковому еташ з використанням методу найменших квадратш визначаються ранги уах регiонiв за видкеними складовими сощально-економiчноï безпеки регюну. Далi розраховуеться iнтегральний показник шляхом шдсумовування ранг1в соцiально-економiчноï безпеки регюну з урахуванням значущост первинних показникш. Ваговi коефiцiенти блок1в (складових) показникш визначаються за допомогою експертш.
Проте таке рейтингування регiонiв за станом соцiально-економiчноï безпеки потребуе дуже значного обсягу тдготовчо'1 роботи, а сама методика е громiздкою (що, власне, i зазначено у [19]). Збкьшення обсягу шдго-товчо'1 роботи та громiздкiсть методики не виправдовують-ся отриманням оцiнок для побудови рейтингу, таи оцшки можна отримати значно простше.
Висновки. За результатами аналiзу пiдходiв до оцi-нювання соцiально-економiчноï безпеки регiону е шдстави стверджувати таке.
В економiчнiй безпекологп мезорiвня сьогоднi сформувалися кiлька пiдходiв до оцiнювання соцiально-економiчноï безпеки регюну. Наявш пiдходи до оцшювання соцiально-економiчноï безпеки регiону рiзняться за методами отримання результуючих оцшок i базою по-рiвняння. Причому цю рiзницю не можна визнати прин-циповою.
Наявшсть кiлькох пiдходiв до оцшювання сощ-ально-економiчноï безпеки регюну можна розцшювати як вiдображення контекстуальносп постмодернiстськоï методологй економiчноï безпекологй, для яко'1 характернi гнучкi дослiдницькi стратегй. Головним тут е виконання тако'1 вимоги: шдходи з використанням рiзних метод1в (метод як сукупшсть прийом1в, процедур, розрахункових опе-рацш та алгоритмiв) мають надавати однаковий за змютом (хоча рiзний за формою) опис стану соцiально-економiчноï безпеки регюну.
Надаш на рис. 1 шдходи не можна вважати принци-пово рiзними, хоча вони i рiзняться за методами отримання результуючих оцшок, вони не конкурують мiж собою, а, скорiше, доповнюють один одного, будучи достатньою мiрою взаемопов'язаними, хоча i рiзняться за методами отримання результуючих оцшок.
Проаналiзованi шдходи до оцшювання сощально-економiчноï безпеки регiону використовуються у певному переплетшш, в якому базою найчастше виступае функцi-ональний (або комплексний) шдпд, який передбачае видi-лення функцюнальних напрямiв (складових або аспекпв) соцiально-економiчноï безпеки, кожен з яких в^ображае певну сторону функцiонування соцiально-економiчноï сис-теми регiону.
В оцшюванш соцiально-економiчноï безпеки регiону за проаналiзованими пiдходами спостерiгаеться деяке до-мшування оцiнок економiчноï складово'1, вiдсутне розумш-ня зв'язку економiчноï та сощально'1 складових за типом «базис - надбудова».
При застосувант проаналiзованих тдходш в оцшю-вант сощально-економiчноl безпеки регюну простежуеть-ся прагнення отримати ll оцiнкy за дуже великою ккьистю аспектш. Але збiльшення в оцшювант аспектiв сощально-економiчноl безпеки регюну далеко не завжди компенсу-еться точтстю ll оцiнок. У низщ випадкш це призводить до громiздкостi оцшноТ процедури.
Методи будь-якого тдходу до оцiнювання сощально-економiчноl безпеки регiонy передбачають використання сукупност первинних показниюв, якi описують ll рiзнi аспекти. Первиннi показники мають бути об'ективно змю-товими, орiентованими на вiдображення характерних рис саме соцiально-економiчноl безпеки регiонy. Невиконан-ня ще! вимоги призводить до того, що достатньо виразно простежуеться ототожнення оцшок соцiально-економiчноl безпеки регiонy з оцшками його соцiально-економiчного розвитку або соцiально-економiчного стану.
Методи проаналiзованих тдходш до оцшювання соцiально-економiчноl безпеки регюну слабо операцюна-лiзованi. Операцiоналiзацiя методш оцiнювання сощально-економiчноl безпеки регюну здшснюеться шляхом транс-формацп концептш методу у методики або моделi оцшюван-ня, якi дозволяють алгоритмiзyвати оцiннi процедури. Методики або моделi оцiнювання соцiально-економiчноl безпеки регюну мають не лише алгоритмiзyвати концепти того чи шшого методу, а ншелювати або мiнiмiзyвати виявленi в ходi аналiзy обмеження та недолжи кожного з пiдходiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абалкин Л. И. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение. Вопросы экономики. 1994. № 12. С. 4-13.
2. Барановський О. I. Фiлософiя безпеки : монографiя : у 2 т. Т. 1. КиТв : УБС НБУ, 2014. 831 с.
3. Бернар И., Колли Ж.-К. Толковый экономический и финансовый словарь : в 2 т. Т. 1. М. : Междунар. отношения, 1997. 784 с.
4. Белай С. Застосування таксономiчного методу для оцн нювання соцiально-економiчноТ безпеки регюшв УкраТни. URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2011/2011_04(11)/11bsvbru. pdf
5. Белай С. Кластерний аналiз соцiально-економiчноТ безпеки регюшв УкраТни. Теор'я та практика державного управлiння. 2011. Вип. 1. 384-390. URL: http://www.kbuapa. kharkov.ua/e-book/tpdu/2011-1/doc/5/02.pdf
6. Бтошмнрова Я. М. 1нформацшне забезпечення еконо-мiчноТ безпеки пщприемницькоТ дiяльностi. В'сник економiки транспорту iпромисловост'1. 2010. № 29. С. 308-312.
7. Буколова В. В. 1ндекси в оцшюванш со^ально-економiчноТ безпеки регюну. Ефективна економка. 2017. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/
8. Буколова В. В. 1ндикаторний пщхщ в оцшюванш в економiчнiй безпеколопТ: проблеми застосування. Бiзнес 1нформ. 2017. № 7. С. 36-42.
9. Васильев Т. Г. Eкономiчна безпека пщприемництва УкраТни: стратегiя та механiзми змщнення : монографiя. Львiв : Арал, 2008. 386 с.
10. Довбня С. Б., Пчова Н. Ю. Дiагностика рiвня еко-номiчноТ безпеки пщприемства. Ф'шанси Украни. 2008. № 4. С. 88-97.
11. Дюженкова Н. В. Система критериев и показателей для оценки состояния экономической безопасности. Информационный бизнес в России: Сб. науч. тр. по материалам науч.-практ. семинара. Тамбов, 2001. С. 42-46.
12. Захожай В. Б., Головач Н. А., Захожай К. В., Казак О. О. 1нформацшно-аналггичне забезпечення економiчноT безпеки (статистичний аспект). Науков'1 прац МАУП. 2014. № 42 (3). С. 158-162.
13. Зачосова Н. В., Горячивська I. В. Ыформацшно-аналггичне забезпечення оцшювання функцюнування систе-ми економiчноT безпеки пщприемств та фшансових установ. Глобальн та нацюнальш проблеми економiки. 2016. № 10. URL: http://global-national.in.ua/issue-10-2016/18-vipusk-10-kviten-2016-r/1900-zachosova-n-v-goryachkivska-i-v-informatsijno-analitichne-zabezpechennya-otsinyuvannya-funktsionuvannya-sistemi-ekonomichnoji-bezpeki-pidpriemstv-ta-finansovikh-ustanov
14. Качинський А. Б. Ыдикатори нацюнально'Т безпеки: визначення та застосування Тх граничних значень : монографiя. КиТв : Н1СД, 2013. 104 с.
15. Ковальська Л., Савош Л. Eкономiчна безпека регюну: оцшка та мехашзми забезпечення. Eкономiчний форум. 2014. № 4. С. 89-95. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecfor_2014_4_17
16. Козаченко Г. В. Естиметолопчний аспект в економiч-нш безпеколопТ. Проблеми економiки. 2016. № 1. С. 167-173.
17. Козаченко Г. В., Погорелов Ю. С. Оцшювання еконо-мiчноT безпеки пщприемства: аналiз основних пiдходiв // Менеджмент безпеки держави, регюну, пщприемства: проблеми i виклики сьогодення : монографiя / за заг. ред. З. Б. Живко, i. Г. Бабець. Львiв : Лiга-Прес, 2015. С. 238-251.
18. Мищенко С. Н. Система обеспечения экономической безопасности организации : дис. ... канд. экон. наук : 08.00.05. Ростов-на-Дону, 2004. 197 с.
19. Новикова И. В., Красников Н. И. Индикаторы экономической безопасности региона. URL: http://www.km.ru/ referats/335747-indikatory-ekonomicheskoi-bezopasnosti-regiona
20. Райзберг Б. А. Государственное управление экономическими и социальными процессами : учеб. пособие. М.: Финансы, 2010. 412 с.
21. Свiрiдов £. Ю. Ыформацшна емшсть шдикатсрв еко-номiчноT безпеки. Економкаiрегюн. 2011. № 3 (30). С. 83-86.
22. Тимошенко О. i. Оргашза^я шформацшно-аналн тичного забезпечення безпеки на пщприемствк URL: http:// e-u.in.ua/ukr/news/241_timoshenko_o.i._organizacija_informa cijnoanalitichnogo_zabezpechennja_bezpeki_na_pidprimstvi.doc
23. Ткач С. М. Управлшня ризиками швестицшно'Т дiяль-носп в регюш: теоретичнi основи та прикладн аспекти : мо-нографiя. Львiв : ДУ «iнститут регюнальних дослiджень iменi М. i. Долшнього НАН УкраТни», 2015. 234 с.
24. Унижаев Н. В. Информационно-аналитическое обеспечение безопасности организаций. М. : ВНИИ геосистем, 2014. 390 с.
REFERENCES
Abalkin, L. I. "Ekonomicheskaya bezopasnost Rossii: ugrozy i ikh otrazheniye" [Economic security of Russia: threats and their reflection]. Voprosy ekonomiki, no. 12 (1994): 4-13.
Baranovskyi, O. I. Filosofiia bezpeky [The philosophy of security], vol. 1. Kyiv: UBS NBU, 2014.
Bernar, I., and Kolli, Zh.-K. Tolkovyy ekonomicheskiy i finans-ovyy slovar [Explanatory economic and financial dictionary], vol. 1. Moscow: Mezhdunar. otnosheniya, 1997.
Bielai, S. "Klasternyi analiz sotsialno-ekonomichnoi bezpeky rehioniv Ukrainy" [Cluster analysis of socio-economic security of regions of Ukraine]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlin-nia. 2011. http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2011-1/ doc/5/02.pdf
Bielai, S. "Zastosuvannia taksonomichnoho metodu dlia otsiniuvannia sotsialno-ekonomichnoi bezpeky rehioniv Ukrainy" [Application of the taxonomic method for assessing the socio-economic security of the regions of Ukraine]. http://www.dridu.dp.ua/ vidavnictvo/2011/2011_04(11)/11bsvbru.pdf
Bilokomirova, Ya. M. "Informatsiine zabezpechennia eko-nomichnoi bezpeky pidpryiemnytskoi diialnosti" [Information provision of economic security of entrepreneurial activity]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, no. 29 (2010): 308-312.
Bukolova, V. V. "Indeksy v otsiniuvanni sotsialno-ekonomich-noi bezpeky rehionu" [Indices in the assessment of socio-economic security of the region]. Efektyvna ekonomika. 2017. http://www. economy.nayka.com.ua/
Bukolova, V. V. "Indykatornyi pidkhid v otsiniuvanni v eko-nomichnii bezpekolohii: problemy zastosuvannia" [Indicative Approach in Assessment in Economic Security: Application Problems]. Biznes Inform, no. 7 (2017): 36-42.
Diuzhenkova, N. V. "Sistema kriteriyev i pokazateley dlya otsenki sostoyaniya ekonomicheskoy bezopasnosti" [A system of criteria and indicators for assessing the state of economic security]. Informatsionnyy biznes v Rossii. Tambov, 2001. 42-46.
Dovbnia, S. B., and Hichova, N. Yu. "Diahnostyka rivnia eko-nomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [Diagnostics of the level of economic security of the enterprise]. Finansy Ukrainy, no. 4 (2008): 88-97.
Kachynskyi, A. B. Indykatory natsionalnoi bezpeky: vyznach-ennia ta zastosuvannia yikh hranychnykh znachen [Indicators of national security: definition and application of their limit values]. Kyiv: NISD, 2013.
Kovalska, L., and Savosh, L. "Ekonomichna bezpeka rehionu: otsinka ta mekhanizmy zabezpechennia" [Economic security of the region: assessment and mechanisms of provision]. Ekonomichnyi forum. 2014. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecfor_2014_4_17
Kozachenko, H. V. "Estymetolohichnyi aspekt v ekonomich-nii bezpekolohii" [The estimetological aspect in economic safetyol-ogy]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2016): 167-173.
Kozachenko, H. V., and Pohorelov, Yu. S. "Otsiniuvannia eko-nomichnoi bezpeky pidpryiemstva: analiz osnovnykh pidkhodiv" [Estimation of economic security of an enterprise: analysis of main approaches]. In Menedzhment bezpeky derzhavy, rehionu, pidpryiemstva: problemy i vyklyky syohodennia, 238-251. Lviv: Liha-Pres, 2015.
Mishchenko, S. N. "Sistema obespecheniya ekonomicheskoy bezopasnosti organizatsii" [System of economic security of the organization]: dis.... kand. ekon. nauk:08.00.05, 2004.
Novikova, I. V., and Krasnikov, N. I. "Indikatory ekonomicheskoy bezopasnosti regiona" [Indicators of economic security in the region]. http://www.km.ru/referats/335747-indikatory-ekono-micheskoi-bezopasnosti-regiona
Rayzberg, B. A. Gosudarstvennoye upravleniye ekonomiches-kimiisotsialnymiprotsessami [State management of economic and social processes]. Moscow: Finansy, 2010.
Sviridov, Ye. Yu. "Informatsiina yemnist indykatoriv ekono-michnoi bezpeky" [Information capacity of indicators of economic security]. Ekonomika irehion, no. 3 (30) (2011): 83-86.
Tkach, S. M. Upravlinnia ryzykamy investytsiinoi diialnosti v rehioni: teoretychni osnovy ta prykladni aspekty [Risk Management of Investment Activities in the Region: Theoretical Foundations and Applied Aspects]. Lviv: DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M. I. Dolishnyoho NAN Ukrainy», 2015.
Tymoshenko, O. I. "Orhanizatsiia informatsiino-analitychno-ho zabezpechennia bezpeky na pidpryiemstvi" [Organization of information and analytical security at the enterprise]. http://e-u. in.ua/ukr/news/241_timoshenko_o.i._organizacija_informacijno-analitichnogo_zabezpechennja_bezpeki_na_pidprimstvi.doc
Unizhayev, N. V. Informatsionno-analiticheskoye obespech-eniye bezopasnosti organizatsiy [Information and analytical security of organizations]. Moscow: VNII geosistem, 2014.
Vasyltsiv, T. H. Ekonomichna bezpeka pidpryiemnytstva Ukrainy: stratehiia ta mekhanizmy zmitsnennia [Economic Security of Ukraine's Entrepreneurship: Strategy and Strengthening Mechanisms]. Lviv: Aral, 2008.
Zachosova, N. V., and Horiachkivska, I. V. "Informatsiino-anal-itychne zabezpechennia otsiniuvannia funktsionuvannia systemy ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv ta finansovykh ustanov" [Information and analytical support for assessing the functioning of the economic security system of enterprises and financial institutions]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2016. http:// global-national.in.ua/issue-10-2016/18-vipusk-10-kviten-2016-r/1900-zachosova-n-v-goryachkivska-i-v-informatsijno-analitich-ne-zabezpechennya-otsinyuvannya-funktsionuvannya-sistemi-ekonomichnoji-bezpeki-pidpriemstv-ta-finansovikh-ustanov
Zakhozhai, V. B. et al. "Informatsiino-analitychne zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky (statystychnyi aspekt)" [Information-analytical provision of economic security (statistical aspect)]. Nau-kovipratsiMAUP, no. 42 (3) (2014): 158-162.
