CC BY
7
УДК 330.341.1(477)
ECTИMET0Л0ГiЧHИЙ АСПЕКТ В ЕК0И0М1ЧИ1Й БЕЗПЕКОЛОП!
® 2016 К03АЧЕНК0 Г. В.
УДК 330.341.1(477)
Козаченко Г. В. Естиметолопчний аспект в економiчнiй безпекологп
Розкрито зм/ст естиметолог/чного аспекту в економ/чн/й безпекологИ (вим/рювання та оц/нювання економ/чно! безпеки п/дприемства). Показано, що становлення оцтно! системи в економ/чн/й безпекологп розпочалося з и алгоритм/чного аспекту, в якомузаконом/рност/, принципи, ложа й ал-горитми оц/нювання в/дображено у к/лькох наявних тдходах до оц/нювання. Проанал/зовано зм/ст, переваги й обмеження найб'шьш розповсюджених в оц/нюваннi економ/чноi безпеки п/дприемства п/дход/в: функц/онального (або комплексного), ¡ндикаторного й експертного. Показано, що кожен ¡з проанал/зованих п/дход/в базуеться на використанн/ в/дпов/дного /нструментар/ю, жоден ¡з них не визнаний досконал/шим пор/вняно з ¡ншими, тдходи не конкурують м/ж собою внасл/док раноi iнструментальноi бази. Розглянуто доцмьнсть використання в оцшювант економ/чноi безпеки п/дприемства матричного тдходу, який в естиметологИ економ/чноi безпекологп широкого застосування поки не отримав. Надано посл/довн/сть формування простих матриць, а для узагальнення часткових оц/нок економ/чноi безпеки тдприемства, як/ отримано за сукупн/стю простих ма-триць, запропоновано використовувати проф/лювання часткових оц/нок, яке дозволяе за результатами наочного розташування квадрант/в простих матриць отримати уявлення про економ/чну безпеку п/дприемства та "вузьт" мсця в нш.
Ключовi слова: п/дприемство, економ/чн/ безпеколог/я, естиметолог/я, оцнна система, тдюд, пор/вняльна характеристика, матриця, проф/ль. Табл.: 2. Б'бл.: 11.
Козаченко Ганна Володимирiвна - доктор економ/чних наук, професор, професор, кафедра ф/нанс/в / банжсьт справи, Полтавський нац/ональний техн/чний ун/верситет /м. Ю. Кондратюка (пр. Першотравневий, 24, Полтава, 36011, Украна) E-mail: AVKozachenko@yandex.ru
УДК 330.341.1(477) Козаченко А. В. Эстиметологический аспект в науке об экономической безопасности
Раскрыто содержание эстиметологического аспекта в науке об экономической безопасности (измерение и оценка экономической безопасности предприятия). Показано, что становление оценочной системы в науке об экономической безопасности началось с ее алгоритмического аспекта, в котором закономерности, принципы, логика и алгоритмы оценки отображены в нескольких существующих подходах к оценке. Проанализированы содержание, преимущества и ограничения наиболее распространенных в оценке экономической безопасности предприятия подходов: функционального (или комплексного), индикаторного и экспертного. Показано, что каждый из проанализированных подходов базируется на использовании соответствующего инструментария, ни один из них не признан совершенным, подходы не конкурируют между собой из-за разной инструментальной базы. Рассмотрена целесообразность использования в оценке экономической безопасности предприятия матричного подхода, который в эстиметологии в науке об экономической безопасности широкого распространения пока не получил. Представлена последовательность формирования простых матриц, а для обобщения частичных оценок экономической безопасности предприятия, полученных из совокупности простых матриц, предложено использовать профилизацию частных оценок, которая позволяет по результатам наглядного расположения квадрантов простых матриц получить представление об экономической безопасности предприятия и «узких» местах в ней.
Ключевые слова: предприятие, наука об экономической безопасности, эстиметология, оценочная система, подход, сравнительная характеристика, матрица, профиль. Табл.: 2. Библ.: 11.
Козаченко Анна Владимировна - доктор экономических наук, профессор, профессор, кафедра финансов и банковского дела, Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка (пр. Первомайский, 24, Полтава, 36011, Украина) E-mail: AVKozachenko@yandex.ru
UDC 330.341.1(477) Kozachenko A. V. Estimatological Aspect in the Science of Economic Security
The content of estimological aspects in the science of economic security (measurement and evaluation of the enterprise economic security) has been disclosed. It is shown that the establishment of the estimation system in the science of economic security began with its algorithmic aspects, in which the laws, principles, logic, estimation algorithms are reflected in several existing approaches to estimation. There have been analyzed the content, advantages and limitations of the most common in estimation of the enterprise economic security approaches: functional (or complex), indicator and expert one. It is shown that each of the analyzed approaches is based on using appropriate instruments, none of them is recognized to be ideal, the approaches do not compete with each other as they use different instrumentation. The expediency of applying to the estimation of economic security the matrix approach, which is not widely spread in the estimatology in the science of economic security, has been considered. There was shown the sequence of formation of simple matrices, and for the generalization of partial estimates of the enterprise economic security derived from a set of simple matrices, it is proposed to use the profiling of partial estimates, which allows on the basis of the results of visual arrangement of quadrants of simple matrices to get an idea of the economic security of the enterprise and the "bottlenecks" in it.
Keywords: enterprise, science economic security, estimatology, evaluation system, approach, comparative characteristic, matrix, profile. Tabl.: 2. Bibl.: 11.
Kozachenko Anna V. - Doctor of Science (Economics), Professor, Professor, Department of of Finance and Banking, Poltava National Technical University named after Yu. Kondratyuk (24 Pershotravnevyi Ave., Poltava, 36011, Ukraine)
E-mail: AVKozachenko@yandex.ru
Постановка проблеми. Отримання обгрунтованих оцiнок економiчноí безпеки тдприемства е невiд'eмнiм елементом його безпекозапезпечувально1 дiяльностi. TaKi оцiнки е тдставою прийняття рiшень не лише щодо забез-печення економiчноí безпеки тдприемства, а й можливос-тей розвитку системи економiчноí безпеки тдприемства, визначення необх^них для ll функцюнування ресурсiв, створення та використання резервiв системи, оцiнювaння ефективностi системи та дiяльностi пiдроздiлу тдприем-ства, що об'ективiзуе систему .
Оцiнювaння економiчноl безпеки пiдприемствa становить змiст естиметолопчного аспекту (вiд англ. Estimate - оцшювати) економiчноí безпекологп. По-ложення теорп оцiнки використовуються у досл^женнях об'ективно! та суб'ективно! реaльностi i не лише у фкосо-фи, а й у менеджментi, полпологп, психологи, соцюлоги, економiцi тощо; складають концепти концепци метрологи, квалпологи та квамметрп. У теорп оцiнки розглядаються зaкономiрностi, принципи, логiкa й алгоритми оцiнювaння об'ектш i процесш [9].
Досл^ження оцшно1 проблематики, за В. В. Сутуж-ко, передбачае формування оцшно'! системи (дiяльнiсний, aлгоритмiчний i логiчний аспекти), створення моделi тако! системи (суб'ект, об'ект i логжа оцiнювaння), визначення принципш оцiнювaння, а також ^ентифшащю його резуль-татш [10]. До складу оцшно1 системи в економiчнiй безпе-кологи мають увшти пiдходи до оцiнювaння економiчноl безпеки пiдприемствa та критерп кнього вибору, а сама система мае базуватися на в1дпов^нш концепци. В^пов^-но, становлення естиметологп в економiчнiй безпекологи мае вiдбувaтися за дедуктивною лопкою, яка у прикладному контекст означае рух вiд концеппв концепци оцшюван-ня економiчноl безпеки тдприемства до конструктив, що ll реaлiзують. Але становлення естиметологи в економiчнiй безпекологп вiдбувaеться за шдуктивною логiкою, яка передбачае перех^ вiд часткового знання переважно емт-ричного характеру до бкьш загального. Причому йдеться про неповну шдукщю, коли знання про частину переноситься на щле. Iндукцiя в оцшювант в економiчнiй безпекологп е елiмiнaтивною, тобто узагальнюються не довкьш, а суттевi ознаки оцшювання.
1ндуктивна логiкa у стaновленнi естиметологп в еко-номiчнiй безпекологп виявляеться в тому, що спочатку виникли та отримали активний розвиток тдходи до оць нювання економiчноl безпеки тдприемства, як передба-чають виконання певних операцш з ll вимiру за певними правилами та посл^овшстю. Тобто становлення оцшно1 системи в економiчнiй безпекологп розпочалося з ll алго-ритмiчного аспекту. У илькох пiдходaх до оцiнювaння еко-номiчноl безпеки пiдприемствa, що нaрaзi активно засто-совуються, вiдобрaжено зaкономiрностi, принципи, логжа й алгоритми оцшювання.
Одним iз перших кроив у формуванш естиметолопчного аспекту та, в^пов^но, оцшно1 системи в економiчнiй безпекологп мае стати ревiзiя (вiд лат. revisio - перегляд) наявних напрацювань у цш гaлузi, з яких найсуттевшими е пiдходи до оцшювання економiчноl безпеки пiдприемствa. Taкi спроби вже е, наприклад, [6]. Проте важливо не лише розкрити змкт тдходу, що вже сформувався, оцшити його стан, переваги й обмеження, а й визначити напрями по-
дальшого розвитку, найдоцiльнiшi сфери застосування, а також розглянути можливост формування шших тдхо-дш до оцшювання економiчноl безпеки пiдприeмства.
Метою стати е аналiз наявних тдходш до оцшюван-ня економiчноl безпеки тдприемства, можливостей !хньо-го розвитку та появи нових пiдходiв, позначення !хнього мiсця в естиметологп економiчноl безпекологп.
Виклад основного матерiалу. В економiчнiй безпекологп термiни «оцшка» та «оцiнювання» е широко ужива-ними, хоча гхшй змiст остаточно не розкритий. Справедли-вим е зауваження В. В. Сутужко, що багато досл^никш не розрiзняють поняття «оцшювання» (оцшювання як про-цес), «оцшка» (оцшка як результат оцшювання) та «оцшна дiяльнiсть» (органiзацiя оцшювання) [9]. Це явище безпо-середньо спостерцгаеться й в економiчнiй безпекологп.
Оцшка е складною i специфiчною формою в^обра-ження та тзнання об'ективно'1 дiйсностi, результатом оцш-но1 дiяльностi суб'екта. Оцiнка - це визначення об'екпв, за якого виявляеться '1хне позитивне або негативне значення для суб'екта. В оцшках сплавлен воедино iнтереси суб'екта й шформащя про певнi властивостi, сторони об'екта [3].
Шдпд до оцiнювання економiчноl безпеки тдпри-емства слiд розглядати як сукупност д1й щодо вимiрю-вання економiчноl безпеки, що виконуються у певнiй по-слiдовностi з використанням певних прийомш i методш, базуються на принципах порiвняння та в^ношення. Пiдхiд до оцiнювання економiчноl безпеки пiдприемства форму-еться на пiдставi сукупностi операцiй оцiнювання i форма-лiзуеться за допомогою простору цих операцш [5].
Найбкьш розповсюдженими в оцшювант економiч-но'1 безпеки тдприемства е функцюнальний (або комплек-сний), iндикаторний та експертний тдходи. Згадуються й iншi пiдходи (ресурсно-функщональний, програмно-щ-льовий (комплексний), пiдхiд на основi теори економiчних ризитв [6]).
Основою функцюнального (або комплексного), ш-дикаторного та експертного пiдходiв до оцшювання еко-номiчноl безпеки тдприемства е квантифшащя (введення кiлькiсних характеристик для оцшки складних, якiсно ви-значуваних понять, кiлькiсне вираження яисних ознак). Економiчна безпека пiдприемства, незалежно в^ пiдходу до И тлумачення (захисний, дiяльнiсний, ресурсний, гармо-шзацшний) та iманентного атрибуту (стан тдприемства, що описуеться сукупшстю параметрш або умов, умова дь яльностi або потреба тдприемства тощо) [4], належить до складних, яисно визначуваних понять.
Функцюнальний та шдикаторний пiдхiд до оцшювання економiчноl безпеки тдприемства передбачають використання сукупност показникiв дiяльностi тдприем-ства, значення яких у подальшому або згортаються з метою отримання штегрального показника, умовно ккьисного за характером (функцiональний пiдхiд), або поршнюються з певними еталонними значеннями цих показникш (шди-каторний тдпд).
Функцiональний та iндикаторний пiдхiд до оцшювання економiчноl безпеки використовуються не лише на рiвнi тдприемства, а й економiчноl безпеки держави.
На перший погляд переваги функцюнального й ш-дикаторного тдходш до оцшювання економiчноl безпеки пiдприемства очевидш: звичний хiд оцiнних операцiй, про-
стота (змгсту та використання); можливiсть використати для визначення комплексних показниив одиничнi показ-ники, якi е традицiйними для економши пiдприeмства, або е у звггност пiдприемства, або для розрахунку яких е необйдш данi; можливють вибору показникв (найчастiше) або 1хнього конструювання (значно рiдше); можливiсть використати будь-сильки показникiв; невисокi вимоги до квалiфiкацiï виконавц1в оцiнювання.
Проте не менш очевидними е й обмеження функць онального та шдикаторного mдходiв до оцiнювання еко-номiчноï безпеки пiдприемства. Цi обмеження стосуються не конкретно'1 областi оцiнювання (економiчна безпека), а зyмовленi змiстом тдходш, тобто сукупшстю операцiй оцiнювання.
Якщо переваги фyнкцiонального й iндикаторного mдходiв до оцiнювання економiчноï безпеки тдприемства е стльними, то обмеження в кожного з пiдходiв сво'1. Хоча стльним обмеженням е вiдсyтнiсть едино'1 методолога формування вихiдних положень для оцшювання економiч-но'1 безпеки тдприемства:
■ в1дсутнш единий пiдхiд до складу показникв, склад показникiв слабко обгрунтований, показ-ники не перевiряються на мyльтиколiнеарнiсть, через що сформован сyкyпностi показникiв далеко не завжди можна вважати системою (радше, комплексом), що знижуе ршень довiри до оцшок економiчноï безпеки, унеможливлюе аналiз динамки загального показника економiчноï безпеки тдприемства та горизонтальний аналiз (порiв-няння значень загального показника з показника-ми аналогiчних пiдприемств);
■ використовуються ретроспективн значення по-казникiв, внаоидок чого отримyванi оцiнки еко-номiчноï безпеки становлять iнтерес для аналь тично'1 дiяльностi, але малопридатнi для прийнят-тя поточних yправлiнських ршень (не говорячи вже про стратепчш) та рекомендацш служби (в1д-дку) економiчноï безпеки щодо забезпечення еко-номiчноï безпеки пiдприемства;
■ складно визначити вплив на рiвень економiчноï безпеки пiдприемства його якiсних характеристик, наприклад, репутацн пiдприемства, ршня до-вiри до нього контрагент, лояльностi персоналу та iн.
Застосування фyнкцiонального пiдходy до оцшюван-ня економiчноï безпеки пiдприемства передбачае видкен-ня низки фyнкцiональних складових системи управлшня тдприемством, за кожною з яких визначаеться ильисна оцiнка економiчноï безпеки.
В межах фyнкцiонального тдходу зрештою роз-раховуеться iнтегральний показник економiчноï безпеки пiдприемства. Його значення е результатом нормалiза-цн значень одиничних показникш за кожною з вибраних функцюнальних складових та двох згорток: одиничних показниив - для отримання комплексного показника за кожною функцюнальною тдсистемою та комплексних показниив - для отримання штегрального показника. До того ж мають бути виконан вимоги до нормалiзацiï значень одиничних показниив (зокрема, йдеться про шкалу нор-малiзацiï) та згорток одиничних i комплексних показниив
(споаб згортки). А таи вимоги далеко не завжди пропису-ються. Тобто штегральний показник економiчноï безпеки тдприемства належить до умовно ильисних показникш, осильки е результатом не безпосереднього вимiрy, а операцш нормалiзацiï одиничних i згорток одиничних i комплексних показниив.
Найсуттевшим обмеженням шдикаторного тдходу до оцшювання економiчноï безпеки тдприемства е вимоги до досконалост методично'1 бази визначення та постш-ного уточнення значень iндикаторiв економiчноï безпеки того чи шшого об'екта. Власне, проблеми у використанн шдикаторного тдходу в оцшювант економiчноï безпеки в^ом^ 1х описав Б. А. Райзберг [8, с. 363-365].
Функцюнальний та шдикаторний тдходи в оцшювант економiчноï безпеки використовуються не лише на рiвнi тдприемства. В УкраМ з 2007 р. прийнято до використання Методику розрахунку ршня економiчноï безпеки Украши [7] (затверджена наказом Мшютерства економь ки Украши № 60 в^ 02.03.2007 р.). Методику побудовано за функцюнальними складовими (макроекономiчна, фь нансова, зовнiшньоекономiчна, iнвестицiйна, науково-технологiчна, енергетична, виробнича, демографiчна, со-цiальна, продовольча), а штегральна оцiнка економiчноï безпеки держави е результатом агрегування уск ознак множини в одну штегральну оцшку.
В Украïнi видкено типовi макроекономiчнi шдика-тори економiчноï безпеки краши i встановлено ïхнi норма-тивн граничнi значення. Проте висловлюються обгрунто-ванi сумн1ви щодо придатностi цих показниив для аналiзy будь-яких економiчних проблем через незб1г даних офь цiйноï статистики з реальним станом економши, а також неспроможшсть оцшити стан економiчноï безпеки (еконо-мiчноï небезпеки) краши за допомогою пропонованих показниив.
Отже, функцюнальному та шдикаторному пiдходам до оцiнювання економiчноï безпеки пiдприемства властивi як переваги, так i обмеження. При застосуванн цих тдходш не зовам ясно, що ж, власне, оцшюеться: стан еконо-мiчноï безпеки, мiра захищеностi (пiдприемства або його дiяльностi), безпека об'ектав захисту тощо. Обмеження цих тдходш значною мiрою зумовлен тим, що розвиток естиметологiчного напряму в економiчнiй безпекологп вiдбyвався за в^сутносп вирiшення дуже важливих пи-тань: природа економiчноï безпеки, ïï зв'язок iз природою пiдприемства, врахування людського чинника тощо. При-скорений розвиток оцшного напряму в економiчнiй безпекологп зумовлений, на наш погляд, оманливою простотою отримання оцшок економiчноï безпеки тдприемства, за-хопленням науковою експанаею методiв i методик оцшювання з шших сфер дiяльностi тдприемства (а наукова екс-пансiя мае сво'1 межi), в^сутшстю критичного оцiнювання ïi результат. Проте критична оцшка функцюнального й шдикаторного тдходв в оцшювант економiчноï безпеки тдприемства зовам не означае необх^шсть в^мо-ви вiд них. Щ пiдходи ще не вичерпали свого потенцiалy, необхiдний ïхнiй подальший розвиток, вектори якого ви-значаються описаними обмеженнями функцюнального та шдикаторного тдход1в.
Методи експертного оцiнювання в економiчнiй безпекологп широкого застосування не знайшли, можливо,
тому, що е можливiсть використання оцiнних показниив. Як вiдомо, методи експертного оцшювання використову-ються там, де можливкть застосування оцiнних показникiв обмежена, наприклад, в оцшюванш ймовiрностi реалiзацiï загроз та 1хнього впливу на дiяльнiсть пiдприемства або можливих наслiдкiв реалiзацiï загроз. Обмеження мето-дiв експертного оцшювання вiдомi i так само виявляються i в оцiнюваннi економiчноï безпеки пiдприемства.
Причини обмеженого використання експертних ме-тодiв в оцшюванш економiчноï безпеки пiдприемства вба-чаються такими. По-перше, сьогоднi складно знайти до-статню кiлькiсть дiйсних фахiвцiв iз економiчноï безпеки, адже безпекозабезпечувальна дiяльнiсть на вiтчизняних пiдприемствах лише починае здшснюватися. Причому такi експерти повинш бути не лише шдготовлеш теоретично, а й мати досв^ практично'1 роботи. По-друге, стороннi експерти не дуже добре знайомi з економiчною безпекою конкретного тдприемства. Адже стан економiчноï безпеки, напрями забезпечення та ресурси, що передбачаються для ïï забезпечення, належать до так званих глибинних питань, з якими кершництво тдприемств не квапиться ознайоми-ти стороннiх осiб. Данi про економiчну безпеку, наприклад, статистичнi або ri, що вказуються у звиах пiдприемства, вiдсутнi. Деякi ознаки, яи можуть використовувати експерти, можуть бути спричинеш зовсiм iншими процесами у дiяльностi пiдприемства. Внутрiшнiм експертам в ощ-нюваннi економiчноï безпеки конкретного тдприемства притаманний деякий суб'ективiзм, а якщо цi експерти е фахiвцями з економiчноï безпеки в^пов^ного структурного пiдроздiлу пiдприемства, то не можна виключати кне прагнення дещо прикрасити результати свое'1 дiяльностi.
В оцiнюваннi економiчноï безпеки тдприемства до-цiльно звернути увагу на матричний тдпд. Матричний пiдхiд в естиметологп економiчноï безпекологп широкого застосування поки ще не отримав. Причини цього вбача-ються у складностi пiдготовки вихiдноï шформацп, зокре-ма якiсного опису спшв^ношення змiнних, що мають ви-користовуватися для оцшок економiчноï безпеки тдприемства, а також у традицшнш недовiрi до якiсних оцiнок, яи дуже часто страждають суб'ективнiстю. Як правило, до ильисних оцiнок довiра е бiльшою, навiть тодi, коли таи оцшки насправдi е квазшльисними або умовними, наприклад, ильисть балш або ршень у частках одинищ.
Матричнi методи дозволяють системно тдходити до аналiзу систем, упорядковуючи як складовi елементи системи, так i взаемозв'язки мiж ними. Зв'язки й елементи можуть розглядатися у статищ або динамiцi [1, с. 263]. Матричний тдх^ базуеться на логiчних посилках, висновках та взаемозв'язку використовуваних явищ. Методи матричного тдходу смд подiлити на формалiзованi та неформа-лiзованi. Неформалiзованi методи матричного пiдходу не потребують подальшо'1 формалiзацiï даних матрицi, мають високу наочшсть, дозволяють отримати хоча i загальну, але достатньо точну статичну оцшку ситуацп з використанням илькох змiнних (або чинниив), опис яких представлено дiапазоном значень ильисних або квазшльисних (наприклад, бали) показниив, або якiсним описом значення по-казника (високий, низький).
Чим бкьше клiтинок мютить матриця, тим вона складнiше та шформативнша. За кiлькiстю клiтинок ма-
трицi подкяються на чотири групи. Двовимiрнi матрицi, що належать до першо'1 групи, дозволяють визначити чотири, а трьохвимiрнi матрицi (друга група) - дев'ять осно-вних позицш (квадрантiв матрицi), до яких потрапляе до-слiджуваний об'ект або процес. У третш групi перебувають матриц з дванадцяти, у четвертш - iз шiстнадцяти кмти-нок, а у п'ятш - матрищ, що мктять бiльше шiстнадцяти ^тинок [2, с. 363]. В кожнш позицп стан дослiджуваного об'екта рiзний, такий стан мае вiдповiдний опис. Залежно вiд того, яку позищю посiдае дослiджуваний об'ект, нада-еться його характеристика та визначаються можливi век-тори ÏÏ змiни.
Неформалiзованi матрицi е доволi зручними i в^-носно нескладними у використанш i забезпечують отри-мання швидкого результату без великих витрат часу. Про-те кне складання та опис якiсних оцшок потребуе високо'1 квалiфiкацiï аналiтикiв. Застосування матричного тдходу дае добрi результати, коли процеси важко тддаються мо-делюванню або показники е слабкоформалiзованими, або взагалi не пiдлягають формалiзацiï. Саме цим i пояснюеть-ся широке використання матриць в управлшш, де можли-востi кiлькiсного аналiзу обмеженi, зокрема у стратегiчно-му плануванш та маркетингу. В управлшш тдприемством отримали розповсюдження матрицi BCG, багатокритерь альнi матрицi - матриця McKinsey, матриця Shell, матриця Г. Дея, матриця Д. Мониесона, матриця Мак Нейма, матриця Хекса-Меджлафа [2, с. 364-365]. Кожна з названих матриць мае свое призначення, наприклад, визначення конкурентно'1 стратеги тдприемства, портфеля компанп тощо.
Доволi широке розповсюдження матричного тдходу в управлшш зумовило формування певних закономiрно-стей у його застосуванш, яи можуть знайти застосування й в оцшюванш економiчноï безпеки тдприемства. Таке оць нювання може мати експресний або прогнозний характер. Експрес-оцшювання економiчноï безпеки пiдприемства здiйснюеться, як правило, за скороченою процедурою.
В оцшюванш економiчноï безпеки тдприемства можуть знайти використання дво- та трьохвимiрнi матрищ, яи дозволять отримати яисний опис стану економiчноï безпеки тдприемства.
В оцшюванш економiчноï безпеки тдприемства не-обхiдно враховувати багато аспекпв, однiею матрицею, як в управлшш, тут не обштися. Тому дощльно формувати су-купнiсть простих матриць в оцшюванш економiчноï безпеки тдприемства. Проста матриця в^ображае залежшсть двох конкретних змiнних (чинникiв) i дозволяе отримати часткову оцшку економiчноï безпеки тдприемства, тобто оцшку ÏÏ окремого аспекту, проте не створюе повно'1 карти-ни стану економiчноï безпеки. Кiлькiсть простих матриць визначаеться особливостями дiяльностi пiдприемства i може бути будь-якою - в^ одше'1 до к1лька десяткiв. Адже чинники, що визначають стан економiчноï безпеки або, на-впаки, економiчноï небезпеки тдприемства в щлому, чис-ленш, але для конкретного пiдприемства можна видкити коло таких чинникiв, до якого мають увшти найсуттевiшi. За результатами узагальнення часткових оцшок економiч-но'1 безпеки пiдприемства за простими матрицями можна наочно побачити тенденцп в економiчнiй безпецi пiдпри-емства та дшти вiдповiдних висновк1в.
Для використання матричного тдходу в оцшювант економiчноï безпеки тдприемства необх^но:
■ вибрати види матриць. Вибраш матрищ повинш мати едину кiлькiсть клiтинок, тобто бути дво-вимiрними або трьохвимiрними тощо. Рiзна иль-кiсть ^тинок у простих матрицях ускладнюе уза-гальнення часткових оцiнок економiчноï безпеки;
■ вибрати змшш (або чинники), ствв^ношення яких у матрицях дозволяе отримати часткову характеристику економiчноï безпеки тдприемства;
■ перевiрити вибранi змiннi (або чинники) на муль-тиколiнеарнiсть (за допомогою аналiзy кореляцш-но'1 матрищ чинниив). Повна колiнеарнiсть змш-них призведе до невизначеност загально'1 оцшки економiчноï безпеки пiдприемства;
■ дотримуватися едино'1 послiдовностi у формуван-ш простих матриць i, вiдповiдно, в опиа часткових оцiнок економiчноï безпеки пiдприемства у квадрантах простих матриць, що надалi дозволить узагальнити частковi оцiнки. Наприклад, у квадрант I у всiх матрицях економiчна безпека е значною, а у квадрант IV - найпрша. Можливе й iнше розташування квадранпв матрицi;
■ вибрати (або розробити) методи узагальнення ре-зультатш матричного аналiзy економiчноï безпеки пiдприемства, виконаного з використанням про-стих матриць.
З перерахованих дш щодо використання матричного тдходу в оцшювант економiчноï безпеки тдприемства найскладншим е вибiр змiнних (або чинниив) просто'1 матрицi. Для отримання обгрунтованих оцшок економiчноï безпеки тдприемства такий вибiр мае здiйснюватися з дотриманням деяких вимог:
■ змшш просто'1 матрицi повиннi мати опис однако-вого характеру, тобто мають бути описан або ккь-кiсно за допомогою певних показникш, або яисно;
■ спiввiдношення змшних матрицi мае дiйсно в^о-бражати окремий аспект економiчноï безпеки тд-приемства;
■ якiсний опис частково'1 оцшки економiчноï безпеки у квадрантах матрищ мае бути чггким, не до-пускати багатозначностi у трактуваннь
У виборi змiнних просто'1 матрищ в оцшювант еко-номiчноï безпеки тдприемства можуть знайти використання таи методи тдготовки управлшсько'1 шформацп, як матрицi SWOT-аналiзy, PEST-аналiзy та ш.
SWOT-аналiз е одним з найпоширенших видш ана-лiзy у стратепчному yправлiннi, який, щоправда, визнаеть-ся не всiма дослiдниками (акрошм SWOT вперше пyблiчно названий К. Ендрюсом у 1963 рощ в Гарвардi на науковш конференцп з проблем бiзнес-полiтики; надалi К. Ендрюс показав використання цього виду аналiзy у формуванш корпоративно'1 стратеги [11, с. 106]). З того часу з'явилися рiзноманiтнi модифжацп SWOT-аналiзy, внаоидок чого його методика у сучаснш лiтератyрi викладаеться по-рiзномy.
Доцкьшсть використання SWOT-аналiзy для отри-мування вихiдноï iнформацiï для формування простих матриць в оцшювант економiчноï безпеки тдприемства пояснюеться таким:
■ матричний тдх!д до оцшювання економiчноï безпеки тдприемства потребуе великих обсягш ш-формацп, яку потрiбно збирати, обробляти, аналь зувати, використовувати, а отже, виникае потреба пошуку методш органiзацiï тако'1 роботи;
■ SWOT-аналiз надае змогу впорядкувати процес обмiрковyвання всiеï наявно'1 шформацп з еконо-мiчноï безпеки тдприемства за допомогою використання рiзних позицш, думок i переваг.
Для використання SWOT-аналiзy в отримyваннi ви-хiдноï iнформацiï для формування простих матриць вощ-нюваннi економiчноï безпеки тдприемства необх^но пев-ним чином змшити акценти у такому аналiзi. При засто-сyваннi SWOT-аналiзy в управлшш пiдприемством його можливостi розглядаються у контексп виявлених сильних сторш пiдприемства, а загрози його дiяльностi - у контек-стi наявних слабких сторш тдприемства. Для використання SWOT-аналiзy в отримуванш вих^но'1 iнформацiï для формування простих матриць в оцшювант економiчноï безпеки тдприемства акцент необх^но зробити на за-грозах дiяльностi пiдприемства. Саме вони визначають можливосп пiдприемства в кньому подоланнi (сильнi сто-рони тдприемства), кню реалiзацiю (можливостi пiдпри-емства) або складносп у подоланнi загроз (слабкi сторони пiдприемства), тобто можливосп, сильнi та слабкi сторони тдприемства мають розглядатися у контексп подолання в^омих або виявлених загроз економiчнiй безпецi пiдпри-емства. Якiсть вих^но'1 iнформацiï для формування простих матриць в оцшювант економiчноï безпеки тдприемства з використанням SWOT-аналiзy безпосередньо зале-жить вiд знання загроз економiчнiй безпецi пiдприемства та оцшок iмовiрностi 1хньо'1 реалiзацiï.
Для узагальнення часткових оцшок економiчноï безпеки тдприемства, яи отримано за сукупшстю простих матриць, найбкьш придатш методи вiзyалiзацiï, наприклад, профкювання, яке дозволяе за результатами наочно-го розташування квадрант1в простих матриць отримати уявлення про економiчнy безпеку тдприемства та «вузь-кi» мкця в нiй (табл. 1). Чим бкьше складено простих матриць, тим бкьш повним е уявлення про економiчнy безпеку тдприемства.
За результатами проведеного аналiзy найв^омших пiдходiв до оцiнювання економiчноï безпеки тдприемства сформовано поршняльну таблицю (табл. 2).
Критери пор1вняння пiдходiв до оцшювання еконо-мiчноï безпеки тдприемства у табл. 1 не вичерпують усю 1хню можливу множину, але надають певне уявлення про переваги й обмеження пiдходiв, яи, у свою чергу, певним чином окреслюють вимоги до результативного викорис-тання проаналiзованих тдходш.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. У сyчаснiй економiчнiй безпекологп юнуе багато проблем, якi розв'язано фрагментарно або не розв'язано зовам, тобто проблемне поле ща науки е достатньо великим. Одт-ею з таких проблем е системне становлення естиметологп в економiчнiй безпекологп, у межах яко'1 мае здшснюватися оцшювання економiчноï безпеки тдприемства.
Становлення естиметологп в економiчнiй безпекологп мае в^буватися за дедуктивною логшою, але фактично в^буваеться за шдуктивною логiкою, вiдповiдно до яко'1
Таблиця 1
Профiль оцiнок eK0H0Mi4H0Ï безпеки тдприемства
Прост матриц! Квадранти (частков1 оцшки економтно!' безпеки тдприемства)
1 (найвищ1 оцшки) II III IV (найнижч1 оцшки)
Проста матриця 1
Проста матриця 2
Проста матриця n
Таблиця 2
Порiвняльний аналiз пiдходiв до оцiнювання eK0H0Mi4H0Ï безпеки тдприемства
Критерм П1дходи
Функц1ональний Ыдикаторний Експертний Матричний
Характер оцiнювання Ретроспективний Ретроспективний ■ Ретроспективний ■ Поточний ■ Перспективний ■ Ретроспективний ■ Поточний ■ Перспективний
Достовiрнiсть оцiнок Низька Середня Середня Висока
Tрудомiсткiсть оцiнювання Висока Середня Висока Середня
Вимоги до квалiфiкацiï користувачiв Середня Середня Висога Висога
спочатку створюються та отримують розвиток елементи нижчого ршня оцiнноï системи. До таких елеменпв належать тдходи до оцiнювання економiчноï безпеки тдприемства, змгст кожного з яких становить сукупшсть д1й щодо вим!рювання економiчноï безпеки, що виконуються у певнш посл1довност1 з використанням певних прийом!в i методш. Наявнiсть i поширення п1дход1в до оцiнювання економ!чно'1 безпеки пiдприемства зумовлюе необхiднiсть анал!зу кнього зм1сту, переваг та обмежень. Такий анал!з необхiдний тому, що тдходи до оцшювання економ!чно'1 безпеки тдприемства, судячи з1 всього, будуть в^правною точкою становлення естиметологп в економ!чнш безпекологп (хоча б тому, що таи тдходи вже е i активно застосо-вуються).
Кожен 1з проанал!зованих тдходш до оцшювання економ!чно'1 безпеки пiдприемства (функцiональний, шди-каторний, експертний i матричний) базуеться на викорис-таннi в1дпов1дного iнструментарiю, кожному з шдход!в властивi сво'1 достошства й обмеження, але жоден 1з них не визнаний досконалшим поршняно з шшими. Внасль док абсолютно р!зно'1 iнструментальноï бази наявнi тд-ходи до оцшювання економ!чно'1 безпеки тдприемства не конкурують м1ж собою. Можна говорити лише про р!зний стутнь розробленостi п1дход1в та 1хнього поширення.
У контекст! становлення естиметологп в економ!ч-нш безпекологп у подальшому необхiднi подальший розви-ток функцюнального й iндикаторного п1дход1в, як1 мають безперечш переваги, подальше становлення нових тдхо-д1в (наприклад, матричного), а також, виходячи з наявност п1дход1в, формування оцшно'1 системи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бачевський Б. £. Потенцiал i розвиток пiдпри£мства : навч. поабник / Б. £. Бачевський, I. В. Заблодська, О. О. Решет-няк. - Ки'1в : цул, 2009. - 400 с.
2. Грант Р. Современный стратегический анализ / Р. Грант ; [пер с англ. под ред. В. Н. Фунтова]. - 5-е изд. - СПб. : Питер, 2008. - 560 с. (Серия «Классика МБА»).
3. Иванова В. Ф. Мировоззренческая оценка и научный поиск / В. Ф. Иванова // Вестник Московского университета. Серия 7 «Философия». - 1981. - № 1. - С. 24-31.
4. 1лляшенко О. В. Экономическая безопасность предприятия: содержание понятия / О. В. 1лляшенко // [.^осТаГГоп 1901 <<SEPII<E». - 2015. - № 11. - С. 162-168.
5. Козаченко Г. В. Оцшювання економiчноT безпеки пщ-при£мства: аналiз основних пiдходiв / Г. В. Козаченко, Ю. С. По-горелов // В кн.: Менеджмент безпеки держави, регюну, пщ-при£мства: проблеми i виклики сьогодення : монографiя; [за заг. ред. З. Б. Живко, I. Г. Бабець]. - Львiв : Л^а-Прес, 2015. -С. 238-251.
6. Комплекс методичних пiдходiв щодо оцшювання еко-номiчноT безпеки пщпри£мства [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://helpiks.org/3-21875.html
7. Методика розрахунку рiвня економiчноT безпеки Укра-Тни : затверджена Наказом МУстерства економти УкраТни вщ 02.03.2007 № 60 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : 1пир:// шшш.те.доу.иа/сопио1/ик/риЬ^1п/аг^с1е?а^^=97980&са^ id=38738
8. Райзберг Б. А. Государственное управление экономическими и социальными процессами : учеб. пособие / Б. А. Райзберг. - М. : Финансы, 2010. - 412 с.
9. Сутужко В. В. Общенаучные аспекты теории оценки / В. В. Сутужко // Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 7 «Философия. Социология и социальные технологии». - 2009. - № 1. - С. 42-46.
10. Сутужко В. В. Феномен оценки: философское осмысление : монография / В. В. Сутужко. - Саратов : МарК, 2010. - 400 с.
11. Andrews Kenneth R. The Concept of Corporate Strategy / K. R. Andrews. - 5 th ed. - Boston, MA : Irwin, 1992.
REFERENCES
Andrews, K. R. The Concept of Corporate StrategyBoston, MA: Irwin, 1992.
Bachevskyi, B. Ye., Zablodska, I. V., and Reshetniak, O. O. Po-tentsial i rozvytok pidpryiemstva [Potential and development company]. Kyiv: TsUL, 2009.
Grant, R. Sovremennyystrategicheskiy analiz [Modern strategic analysis]. St. Petersburg: Piter, 2008.
Illyashenko, O. V. "Ekonomicheskaya bezopasnost predpri-yatiya: soderzhaniye ponyatiya" [Economic security: content of the concept]. L'AssocTatTon 1901 «SEPIKE», no. 11 (2015): 162-168.
Ivanova, V. F. "Mirovozzrencheskaya otsenka i nauchnyy poisk" [Worldview assessment and scientific research]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriia 7 «Filosofiya», no. 1 (1981): 24-31.
"Kompleks metodychnykh pidkhodiv shchodo otsiniuvan-nia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva" [The complex methodological approaches to the assessment of economic security]. http://helpiks.org/3-21875.html
Kozachenko, H. V., and Pohorelov, Yu. S. "Otsiniuvannia eko-nomichnoi bezpeky pidpryiemstva: analiz osnovnykh pidkhodiv" [Evaluation of economic security: Analysis of basic approaches]. In Menedzhment bezpeky derzhavy, rehionu, pidpryiemstva: problemy i vyklyky syohodennia, 238-251. Lviv: Liha-Pres, 2015.
[Legal Act of Ukraine] (2007). http://www.me.gov.ua/con-trol/uk/publish/article?art_id=97980&cat_id=38738
Rayzberg, B. A. Gosudarstvennoye upravleniye ekonomiches-kimiisotsialnymiprotsessami [State management of economic and social processes]. Moscow: Finansy, 2010.
Sutuzhko, V. V. Fenomen otsenki: filosofskoye osmysleniye [Phenomenon of evaluation: philosophical understanding]. Saratov: Mark, 2010.
Sutuzhko, V. V. "Obshchenauchnyye aspekty teorii otsenki" [General scientific aspects of evaluation theory]. Vestnik Volgograd-skogo gosudarstvennogo universiteta. Seriia 7 «Filosofiya. Sotsiologi-ya i sotsialnyye tekhnologii», no. 1 (2009): 42-46.
