CC BY
115
УДК 336.48
АНАЛ1З 1НВЕСТИЦ1ЙН0Т ПРИВАБЛИВОСТ! УКРА1НИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
© 2014 ЗАЙЦЕВА I. С., КОЦЮБА 0. В.
УДК 336.48
Зайцева I. С., Коцюба О. В. Аналiз iнвестицiйноi' привабливостi Укра'ни в сучасних умовах
У статт'1 розглянуто мсце Украни в м/жнародних рейтингах, таких як Doing Business, Податкового 1ндексу £вропейсько: Асоц/ацИ та досл'>дженн'1 Research Branding Group. Проанал'вовано динам'жу ситуацП в УкраМ у сферi в'дкриття бзнесу, оподаткування та захисту iнвесторв. Розглянуто структуру надходжень iнвестицiй до Украни i визначено, що шоземт iнвестицi¡займають близька 2 % уах надходжень. Проанал'вовано динамку шоземних нвестицш та визначено основт кра¡ни-iнвестори, якими е Kiпр, Нiмеччина, Ндерланди та шш'и Розглянуто динамку зовшшньотор-говельноiд'яльностi Украни за пер'юд 2010р.-1 твр'тя 2014 р. у с'шьському господарстт, машинобудувант та хiмiчнiй промисловостi, а також розглянуто iнвестицiйну д'яльтсть Украни за цими ж галузями. Даний анал'в сприяв визначенню р'юня зацiкавленостi шоземного сектора у продукцИ вищезгаданих сфер. Визначено проблеми, як гальмують розвиток iнвестицiйно¡ д'тльностi та знижують конкурентоспроможшсть галузей сльського господарства, машинобудування та хiмiчно¡ промисловост'!. Ключов'! слова: мiжнароднiрейтинги, iнвестицiйна д'яльшсть, зовшшньоторговельна Ыяльнкть. Б'бл.: 8.
Зайцева 1рина Сергпвна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра полiтично¡ економп, Хармвський нацональний економiчний утверситет !м. С. Кузнеця (пр. Ленна, 9а, Харт, 61166, Украна)
Коцюба Олена Володимирiвна - студентка фшансового факультету, Харювський нацональний економ'нний утверситет !м. С. Кузнеця (пр. Ле-нша, 9а, Харшв, 61166, Украша) E-mail: kotsiuba_elena@mail.ru
УДК 336.48
Зайцева И. С., Коцюба Е. В. Анализ инвестиционной привлекательности Украины в современных условиях
В статье рассмотрено место Украины в международных рейтингах, таких как Doing Business, Налогового Индекса Европейской Ассоциации и исследовании Research Branding Group. Проанализирована динамика ситуации в Украине в сфере открытия бизнеса, налогообложения и защиты инвесторов. Рассмотрена структура поступлений инвестиций в Украину и выявлено, что иностранные инвестиции занимают около 2% всех поступлений. Проанализирована динамика иностранных инвестиций и определены основные страны-инвесторы, которыми являются Кипр, Германия, Нидерланды и другие. Рассмотрена динамика внешнеторговой деятельности Украины за период 2010 г. -1 полугодие 2014 г. в сельском хозяйстве, машиностроении и химической промышленности, а также рассмотрена инвестиционная деятельность Украины в этих же отраслях. Этот анализ помог определить уровень заинтересованности иностранного сектора в продукции вышеупомянутых сфер. Определены проблемы, которые тормозят развитие инвестиционной деятельности и снижают конкурентоспособность отраслей сельского хозяйства, машиностроения и химической промышленности. Ключевые слова: международные рейтинги, инвестиционная деятельность, внешнеторговая деятельность. Библ.: 8.
Зайцева Ирина Сергеевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра политической экономии, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина)
Коцюба Елена Владимировна - студентка финансового факультета, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: kotsiuba_elena@mail.ru
UDC 336.48
Zaitseva I. S., Kotsiuba O. V. Analysis of the Investment Attractiveness of Ukraine in the Present Context
In the article the place of Ukraine in the international rankings, such as Doing Business, Tax Index of the European Business Association, the study by Research Branding Group is discussed. The dynamics of the situation in Ukraine in the field of starting up the business, taxation and protection of investors were analyzed. The structure of the investments inflows in Ukraine was considered, it was revealed that the foreign investments account for approximately 2% of all inflows. The dynamics of the foreign investments were analyzed and the main investor countries, namely Cyprus, Germany, Netherlands and others were defined. The dynamics of the foreign trade activities of Ukraine for the period of 2010 - first half of 2014 in agriculture, machine building and chemical industry as well as the investment activity in Ukraine in these industry branches were considered. This analysis was useful in order to determine the level of interest of the foreign sector in the production of the above-mentioned areas. Identified problems that slow down the development of the investment activity and reduce the competitiveness of agricultural, machine building and chemical industries. Key words: international ratings, investment activity, foreign trade activity. Bibl.: 8.
Zaitseva Iryna S. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Political Economy, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) Kotsiuba Olena V. - Student of the Finance Faculty, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: kotsiuba_elena@mail.ru
Питання швестицшно! привабливост e нагаль-ним для кожно! кра!ни, у тому чит й для Укра!-ни. Економжа знань зумовлюе значну конкурен-цш мiж шдприемствами як на внутршньому, так i на зовншньому ринках. Витримати конкуренцш можуть ткьки ri шдприемства, яю будуть активно використо-вувати нововведення. Проте водночас шновацшна дь яльшсть завжди потребуе значного обсягу кашталу. Це обумовлюе необхцшсть залучення швестицш. Також необхцно в^дштити, що швестицшна актившсть е за-
порукою успку до формування стабкьно! зростаючо! економжи. Необх^ною передумовою до залучення ш-вестицш е економiчний ^мат у краМ, який забезпе-чить належш нормативно-правовi гаранти шоземним i в^чизняним швесторам, сприятливi умови до розвитку бiзнесу та ринково! економжи.
Охарактеризувати швестицшний ^мат Укра!ни можна за допомогою свиових кредитних та швестицш-них рейтингш, у яких проаналiзовано основш ключовi фактори ведення бiзнесу з погляду шоземних швесто-
piB та аналггиюв [2, с. 288]. 1нвестицшну дiяльнiсть в УкраМ не можна назвати активною. Зггдно з рейтингом DoingBusiness-2013, який пiдготовлений Свгтовим банком i Мiжнаpодною фгнансовою коpпоpацieю, Укра!-на посiдаe 137 мгсце серед 189 кра!н, що на 15 пунктiв вище за показник минулого року. Водночас проведення реформ у сфеpi вгдкриття бiзнесу, оподаткування та ре-естраци власностг у 2011 - 2012 рр. дозволили зайняти УкраМ мгсце в першГй десятцг кра!н, що найбГльш активно реформуються. Так, зггдно з Податковим 1ндексом 6в-ропейсько! бгзнес-асощацп, з 5 можливих балГв Украша набрала 2,42 у 2012 р., що на 0,52 бала бГльше за 2011 р. Даний показник включае в себе оцГнку п'яти факторгв: легкгсть податкового законодавства, обтяжливгсть адмг-нгстрування податкгв, ступень фгскального тиску, якгсть податкового обслуговування, робота податкГвщв [6]. Дослгдження Research Branding Group- 2013 р. оцгнили швестицшну актившсть в УкраМ на 4,43 бала з 10 мож-ливих, що на 0,2 бала вище за минулорГчний показник.
Украша - одна з кра!н, в якГй за останнг роки си-туацГя покращуеться. Так, у багатьох сферах були запро-вадженг ргзномаштш реформи. Наприклад, процес ре-естрацГ! власного бгзнесу значно спростився, проте все ще потребуе нововведень (мгсце Украши у субрейтингу «РеестрацГя шдприемств» змгнилося з 139 на 47). Пози-цГя Украши у субрейтингу «Оподаткування» покращила-ся незначною мгрою у 2014 р., поргвняно з 2008 р.- лише на 13 пунктгв. Наша кра'ша могла б значно пГднятися у свиових рейтингах, спростивши сплату податкГв шляхом збГльшення податкового перюду, зггдно гз закордонним досвГдом. Даний аналгз говорить про те, що реформи, якг впроваджуються у нашгй державг, поступово покра-щують ll позицГ! у мгжнародних рейтингах. Так, стало простгше вести бгзнес, проте й досг нагальна проблема захисту прав швесторгв не е виргшеною, i ситуацГя тГльки поггршуеться з огляду на сучасний стан полгтично! си-туацГ1. З гншого боку, поргвнюючи позицгю нашо! кра!-ни у субрейтингу «Захист Гнвестора» у 2010 р.- 109 мгс-це - Украша поггршила умови для залучення швестицш (у 2014 р.- 128 мгсце) [8].
Проаналгзувавши розподГл. швестицш в Украшу за 2013 р. за джерелами фгнансування, було зроб-лено висновок, що найбГльшу питому вагу за-ймають швестици пгдприемств та оргашзацш. Це говорить про активне внутргшне фгнансування. Комерцшш пГдприемства надають один одному фГнансовГ послуги, що формують дебГторсько-кредиторську заборгова-нгсть. 14,8% швестицш займають кошти банкгв та Гнших позик. Це свгдчить про те, що банкгвський сектор бере активну участь у кредитуваннг та наданнг швестицш пгд-приемствам Украши. Проте через недостатньо великий обсяг капталу, проблеми фондового ринку, нестабГль-нГсть валютного ринку, зниження довГри населення до банкгвсько! системи, збГльшення випадкгв неповернення кредитГв тощо банкГвське фГнансування не може повнГс-тю використовувати свгй потенщал. Найменша питома вага ГнвестицГй надходить з-за кордону. У 2013 р. даний показник був найменшим, починаючи з 2006 р. Це свГд-чить про те, що з кожним роком ГнвестицГйний клГмат
в УкраМ попршуеться й iноземнi iнвестори все менше i менше зацiкавленi у вкладанш коштiв в економiку нашо'1 держави. З 2006 р. Украша отримала найменший обсяг iноземних iнвестицiй у 2013 р.- 4009,5 млн грн. Найбкь-ший обсяг спостерiгався у 2009 р.- 8209,4 млн грн. Даний перюд характеризуемся значними рецесшними проце-сами, викликаними свiтовою фiнансово-економiчною кризою. Тому ситуацiя з рекордним для Украши обсягом шоземних швестицш саме у 2009 р. е парадоксальною. Необхцно вцмпити, що у 2009 р., а саме у розпал свко-во'1 фiнансово-економiчноí кризи, головним шоземним iнвестором з часткою 21,6 % стае Кiпр, офшорна зона. Це свiдчить про те, що даний обсяг швестицш надходив в1д вiтчизняних пiдприемцiв-«тiньовикiв», якi намага-лися виправити становище на сво'1х шдприемствах, що й пояснюе даний парадокс.
Аосл1дивши обсяги прямих шоземних швестицш в Украшу з шших краш свiту [5], можемо зробити висновок, що обсяг швестицш з кожним роком зрос-012 р. У 2006 р. обсяг прямих шоземних швестицш зрю майже у 2 рази; темп приросту у 2004, 2007 рр. стано-вить 26,6 % i 28,9% вцповцно; у 2008 р.- 46,6 %; починаю-чи з 2009 р., обсяг прямих шоземних швестицш зростае повкьшшими темпами - не бкьше 14 % у порiвнянi з попередшм роком. У 2013 р. спостер1гаеться зменшен-ня обсяпв прямих шоземних швестицш на 6,3 %. Таким чином, можемо зробити висновок, що темпи зростання прямих шоземних швестицш в економку Украши, почи-наючи з 2009 р., не досягли докризового рiвня. Це може бути зумовлено рецесшними процесами бвропейського Союзу, краши якого е основними швесторами Украши. Глобальш тенденци прямих шоземних швестицш остан-шми роками демонструють структурний зсув у напрямi ринкiв, що розвиваються. Однак ця тенденц1я включае Схiдну бвропу. За прогнозами iнвесторiв, Схiдна бвропа в подальшому буде менш привабливою для iнвесторiв, нiж швидко зростаючi ринки, що розвиваються, такi як Азш, Латинська Америка. Таким чином, буде спостерта-тися п1двищена конкурентна боротьба за прямi iноземнi швестици, що також е одним з факторiв зменшення об-сягiв швестицш в Украшу [7, с. 4].
Для аналiзу швестицшно! привабливостi Украши необхцно розглянути зовнiшньоторговельну дiяльнiсть нашо'1 держави. На основi даних Державного комкету статистики було виявлено, що основними сферами, про-дукцш яких експортуеться та iмпортуеться, е скьське господарство, машинобудування та хiмiчна промисло-вiсть. Основними партнерами зовшшньоторговельних вiдносин е Шмеччина, Росiйська Федерацш, Францш, Польща, США [5].
За перюд 2010 - I пiврiччя 2014 рр. Украша мае постшно позитивне сальдо у сферi скьського господар-ства. Так, у 2010 р. зовшшньоторговельне сальдо стано-вило 1070647,8 тис. дол.США, у 2011 р. мало найбкьше значення - 1530172,1 тис. дол. США, i вже з 2012 р. почало спадати: у 2012 р.- 979835,0 тис. дол. США, у 2013 р.-890407,1 тис. дол. США. За I пiврiччя 2014 р. це сальдо становило 115338,7 тис. дол. США, тобто у 4 рази менше обсягу пiврiчного сальдо 2013 р. Позитивне торгове
сальдо св1дчить про високу конкурентоспроможшсть укра!нсько! скьськогосподарсько! продукцП не ткьки на ринку бвропи, а й на св1товому ринку. Це дае змогу констатувати той факт, що Укра!на мае високий потен-ц1ал до п1двищення сво'1х позиц1й у продовольчш сфер1. Найбкьшу зац1кавлен1сть до укра!нсько! скьськогоспо-дарсько'1 продукцП виявляла Росшська Федерац1я. Об-сяг експорту до ще! кра'1ни набув найбкьшого значення у 2011 р.- 1847142 тис. дол. США, проте з 2012 р. почав спадати, 1 у 2013 р. обсяг експорту до Росшсько! Федера-цП був на 8% меншим за 2012 р. 1 складав в абсолютному вираженш 1490731,9 тис. дол. США. За швр1чним обся-гом експорту скьськогосподарсько! продукцП Укра!ни до Росшсько! ФедерацП можна стверджувати, що даний показник буде меншим близько на 40 % у 2014 р. Падш-ня обсягу експорту даного виду продукцП до вищенаве-дено! кра!ни е зрозумким, осккьки з 2011 р. Росшська Федерац1я встановлювала заборони на вв1з укра!нсько! гречки, молочних товар1в, пшениц1, солодощ1в тощо. Цю д1ю можна розглядати як спробу захистити в1тчизняно-го виробника. Р1зке пад1ння обсяг1в експорту у 2014 р. спровоковаш пол1тичними под1ями, що в1дбуваються у наш час, насл1дком чого е недоотримання Укра'1ною близька 403409,8 тис. дол. США. Другим найбкьшим 1мпортером укра!нсько! скьськогосподарсько! продукцП е Польща. У 2010 - 2012 рр. даний показник зростав значними темпами 1 у 2012 р. становив 690427,7 тис. дол. США. Проте у 2013 р. в1дбулося падшня обсягу експорту до Польщ1 на 30 %, але, анал1зуючи даний показник за I швр1ччя 2014 р., можемо констатувати, що в подальшо-му падшня, можливо, не в1дбудеться.
Проанал1зувавши обсяги прямих шоземних ш-вестиц1й до скьськогосподарсько! галуз1, можна зробити висновок, що дана галузь е другою шсля х1м1чно'1 промисловост1 за обсягом 1ноземних надходжень - 2419,7 тис. дол. США. Найзначшшим инвестором дано'1 галуз1 е К1пр протягом пер1оду 2010 р.-I п1вр1ччя 2014 р. Це е св1дченням того, що значна час-тина аграрних шдприемств е т1ньовими 1 використову-ють статус К1пра як офшорно'1 зони. У 2012 р. 345,3 тис. дол. США було швестовано до галуз1 скьського госпо-дарства Нидерландами. Дана кра'1на входить до п'яйрки св1тових 1нвестор1в 1 зац1кавлена в швестиц1ях до маши-нобуд1вно'1, х1м1чно'1 та харчово'1 галузей промисловост1. Загалом спостер1гаеться в1д'емна динам1ка 1ноземних надходжень до скьськогосподарсько! галуз1 протягом 2010 р.- I швр1ччя 2014 р.
Зменшення темп1в надходження ф1нансових ресур-с1в у галуз1 е важливим фактором впливу на швестицшну привабливкть скьськогосподарських п1дприемств. До того ж, ефектившсть !х д1яльност1 значною м1рою за-лежить не лише в1д економ1чних, але й природно-кл1ма-тичних, б1олог1чних та шших чинникш виробництва, яю безпосередньо пов'язан1 з швестуванням: висока кап1талом1стк1сть продукцП, тривалий перюд окупност1 вкладеного кап1талу, сезонн1сть виробництва, недостат-н1й р1вень кредитоспроможност1 скьськогосподарських п1дприемств, що створюе низку ризиюв, як1 залишають-ся основним обмеженням в швестуванш.
Формування позитивного швестицшного кл1ма-ту сприяе залученню прямих шоземних швестицш. Для стимулювання надходження шоземних швестицш скьськогосподарсью п1дприемства мають 1 приваблив1 сторони: значний природно-економ1чний потенц1ал, на-явн1сть робочо'1 сили та квал1ф1кованих роб1тник1в, ви-робнич1 потужност1 1 ресурси [1, с. 32].
Розглянувши зовн1шньоторговельну д1яльн1сть у галуз1 машинобудування, можемо зробити висновок, що лише у 2010 р. спостерпалося позитивне торгове сальдо - 466941, 2 тис. дол. США. Починаючи з 2011 р., торгове сальдо було в1д'емним 1 зменшувалося досить швидко: так, у 2011 р. даний показник становив -656759,9 тис. дол. США, у 2012 р.- (-1729476,5) тис. дол.США, у 2013 р.- (-3628685,5) тис. дол. США. Але за I швр1ччя 2014 р. торгове сальдо машинобудування значно зростало до -61242,5 тис. дол. США. Це може св1дчити про шдвищення уваги м1жнародних ринюв до в1тчизняно'1 продукцП машинобудування. Основною кра!ною-1мпортером ще! галуз1 е Росшська Федера-ц1я. До 2013 р. обсяг експорту до ще! кра!ни поступово зростав незначними темпами, проте у I швр1чч1 2014 р. спостерпаеться значний спад защкавленосй Роййсько! ФедерацП у продукцП машинобудування нашо! кра!ни.
Розглянувши 1нвестиц1йну актившсть у галуз1 машинобудування, можемо констатувати, що основни-ми 1нвесторами е Кшр, Н1меччина та Велика Британ1я. У 2010 р. обсяг швестицш з Велико! БританП становив 147,6 тис. дол. США, але у 2011 р. спостерпаеться р1зке падшня защкавленост1 ц1е! кра!ни у машинобуддвнш га-луз! на 60,2% - 58,7 тис. дол. США, 1 надал1 обсяг швестицш майже не змшюеться. ЫвестицП з Шмеччини, на-впаки, зростали у 2010 р.: з 55,9 тис. дол. США до 111,7 тис. дол. США у I швр1чч1 2014 р. Особливо необх1дно шдкреслити останнш показник, адже даний обсяг швестицш надшшов лише за I швр1ччя, отже, можемо стверджувати про зростання защкавленост1 Шмеччини до украшсько! галуз1 машинобудування. Економжа Шмеччини спещал1зуеться на високотехнолог1чних галузях, отже, можливо, 1ноземн1 кошти можуть бути спрямова-н1 на розвиток шновацшно! д1яльност1 в галуз1 машино-будування Укра!ни.
На основ1 анал1зу впливу основних негативних чинник1в було встановлено, що машинобудування в УкраМ характеризуеться застаршстю основних фон-д1в, в1дсутн1стю яюсних конструкц1йних матер1ал1в 1 складним матер1ально-техшчним становищем. У зв'язку з в1дсутшстю д1ево! державно! пол1тики розвитку в1т-чизняного машинобудування для забезпечення потреб машинобуддвних п1дприемств необх1дно самост1йно розробляти напрями шдвищення власно! конкуренто-спроможностЬ Як насл1док, п1дприемства не мають до-статньо! ф1нансово! п1дтримки з боку держави для розвитку виробництва машинобуддвельно! продукцП.
Використання застаркого обладнання, енергоем-них 1 низькопродуктивних технолог1й при виготовленн1 продукцП зумовлюе низьку яюсть продукцП, !! нев1дпо-в1дн1сть м1жнародним стандартам 1 висою витрати виробництва. Загалом це призводить до неконкуренто-
спроможност1 шдприемства дано1 галуз1 як на зовшш-ньому, так 1 на внутршньому ринках [4, с. 135].
Зовншньоторговельна д1яльн1сть х1шчно1 промис-ловосп протягом 2010 р.- I пшр1ччя 2014 р. характери-зуеться такими показниками. Торгове сальдо протягом досл1джуваного пер1оду було в1д'емним: у 2010 - 2012 рр. спостер1гаеться в1дносно незначне його пад1ння -з -30660763,9 тис. дол. США у 2010 р. до -42308905,4 тис. дол. США у 2012 р., але вже у 2013 р. торгове сальдо становило -103123907,2 тис. дол. США. У I твр1чч1 2014 р. значно зменшився обсяг 1мпорту пор1вняно з 2013 р., що зумовило обсяг торгового сальдо -12757553,7 тис. дол. США. Основною крашою - 1мпортером продукци х1м1чно'1 промисловост1 е Росшська Федерац1я. Динамь ку експорту до ц1е'1 кра1ни за пер1од 2010 р.- I швр1ччя 2014 р. не можна назвати стабкьною. Так, у 2011 р. спо-стер1гаеться значне зростання експорту - на 91,88%, але вже у 2012 р. в1дбуваеться поступове падшня - у серед-ньому на 50 % щор1чно. Поступове зростання обсягу експорту продукци галуз1 х1м1чно'1 промисловост1 св1д-чить про те, що штерес з боку шших кра1н шдвищуеть-ся 1 вони бачать значний потенщал Укра'1ни у ц1й галуз1, тому розвиток 1 модершзац1я х1м1чно'1 промисловосп в наш1й держав1 дозволить значно шдвищити конкурен-тоспроможн1сть продукци. Дана теза шдтверджуеться тим фактом, що швестицшна д1яльн1сть у галуз1 х1м1ч-но'1 промисловост1 е найактивн1шою в УкраМ. Так, за пер1од 2010 р.- I швр1ччя 2014 р. було залучено 6146,7 тис. дол. США. Основною крашою - швестором х1м1ч-но'1 промисловост1 традиц1йно залишаеться К1пр, проте значна частка швестицш також надходить з Н1меччини, Шдерланд1в, Рос1йсько'1 Федераци та США.
Одшею з найголовн1ших проблем в1тчизняних товаровиробниюв стало пад1ння св1тових ц1н на основш види азотних добрив. Соб1варт1сть укра'1нсько'1 продукци е вищою за св1тов1 та рег1ональн1 цши, що шдтверджуе неконкурентоспроможн1сть ви-робництва украшських азотних добрив. Насл1дком стало скорочення поставок продукцП на експорт. Послаблення ринюв, несприятлива товарна кон'юнктура, в1дсутшсть цшово1 стабкьносп призводять до того, що переважна частина кра'1н змушена використовувати механ1зм до-зволених 1 прихованих заход1в для захисту внутршни ринк1в 1 нац1ональних товаровиробник1в. На бкьшосп в1тчизняних п1дприемств азотно'1 галуз1 використову-ються застарш технологи та виробнич1 потужност1, що введен1 в експлуатащю ще у 50 - 60-т1 роки минулого стор1ччя. Важке фшансове становище п1дприемств зву-жуе "1хш можливост1 з в1дновлення основних засоб1в до проведення кап1тальних ремонпв з 1нновац1йними впро-вадженнями та, у кращому випадку, здшснення модерш-заци та реконструкцп д1ючого виробництва [3, с. 166].
Таким чином, можна зробити висновок про те, що найбкьш щкавою на даний момент для шоземних 1нвестор1в е х1м1чна промисловкть. За останн1 роки Н1меччина шдвищуе свою увагу до укра'1нсько'1 промис-ловост1. Це кюструеться зростанням обсягу швестицш до машинобуд1вно'1 та х1м1чно'1 галузей промисловост1. Осккьки економ1ка Шмеччини активно використовуе
1нновац1йний п1дх1д до органшаци свое1 промисловост1, наша держава може використовувати досв1д ц1е'1 кра'1ни для розвитку та модерн1зацГ1 стратепчно важливих галузей. З огляду на перспективу високий потенщал по-казуе галузь скьського господарства Укра1ни. Високий р1вень конкурентоспроможност1 в1тчизняно'1 скьсько-господарсько'1 продукцП п1дтверджуеться пост1йним позитивним торговим сальдо. Отже, кра'1ни бвропи та св1ту загалом мають потребу 1мпортувати укра'1нську продукц1ю, а на тл1 св1тово'1 продовольчо'1 кризи дана потреба буде ткьки загострюватися, що, безумовно, е позитивним аспектом для розвитку Укра1ни. Проте, вод-ночас, стан 1 перспектившсть галузей промисловост1 е не единим фактором, який впливае на ршення швесто-р1в щодо вкладення кошйв в укра'1нську промислов1сть. Так, досить значну роль в1д1грае економ1чний кл1мат у кра'1н1 та р1зноман1тн1 умови ведення б1знесу. Ступ1нь легкост1 в1дкриття б1знесу, система оподаткування тощо е важливими факторами для закордонних 1 в1тчизняних 1нвестор1в. Тому Укра1на спочатку повинна звернути увагу саме на забезпечення належних умов розвитку та нормального функщонування як малого, так 1 великого б1знесу безпосередньо для в1тчизняних суб'екйв господарювання. Це, у свою чергу, приведе до штеграци економ1ки Укра1ни до 6С, що збкьшить залучення 1но-земних 1нвестиц1й. Безумовно, даний факт покращить стан певних галузей в1тчизняно'1 промисловост1. Проте не можна забувати про нацюнальну безпеку. Найбкьш гостро дане питання стосуеться аспекту власносй зем-л1. Так, одшею з умов вступу Укра1ни до бвропейського Союзу е в1дмша моратор1ю на землю. Це спричинить шдвищення попиту 1ноземц1в на укра'1нськ1 земл1, пад1н-ня ринково'1 цши. В1рог1дним е факт використання шо-земцями укра'1нських уг1дь як додатково'1 територП для розм1щення промислових одиниць, що обумовлюе пев-ну загрозу для розвитку альського господарства нашо'1 держави. Також необх1дно взяти до уваги використання земл1 1ноземцями для вирощування рапсу, що значною м1рою негативно вообразиться на стан1 ущь 1 зробить неможливим 1х використання протягом 10 роив. У тому чи шшому випадку Украша буде позбавлена значно'1 к1лькост1 с1льськогосподарських земель, що зменшить потенц1ал в1дпов1дно'1 галуз1, а отже й негативно вплива-тиме на зовн1шньоторговельний баланс. З шшого боку, в1дм1на моратор1ю шдвищить 1нвестиц1йну привабли-в1сть нашо'1 держави, проте Укра1на втратить у майбут-ньому б1льше, н1ж отримуе за короткий термш.
ВИСНОВКИ
Отже, незважаючи на пол1тичну нестаб1льн1сть у наш час, Украша мае достатнш потенщал для розвитку швестищйно! д1яльност1 Найб1льш привабливими галузями для шоземних швестор1в е машинобуд1вна, х1-м1чна галуз1 промисловост1 та ф1нансова д1яльшсть. За результатами анал1зу зовн1шньоеконом1чно! д1яльност1 протягом 2010 р.- I швр1ччя 2014 р. найб1льшим 1мпор-тером украшсько! продукцП е Роййська Федерац1я. Проте пол1тична ситуац1я спричинила зниження зовн1шньо-торговельно! активност1 м1ж нашою та вищезгаданою державою. Це найбкьшою м1рою торкнулося галуз1
скьського господарства: Укра'1на недоотримае близько 403409,8 тис. дол. США у 2014 р. Галуз1 машинобудуван-ня та х1м1чно! промисловост1 мають негативне сальдо зовншньоторговельного балансу. За даними галузями спостер1гаеться також зниження уваги з боку Росшсько! Федераци до украшсько! продукци, проте це ткьки зменшило обсяг в1д'емного сальдо 1 певною м1рою ста-бшзувало ситуац1ю. При розгляд1 зац1кавленост1 1нших кра'1н до украшсько! продукци сл1д в1дм1тити, що тут не спостер1гаеться жодних р1зких зм1н: так, навпаки, Ш-меччина стала другим шсля К1пру швестором у галузь машинобудування. Задля покращення 1нвестиц1йного кл1мату треба забезпечити необх1дш умови функщону-вання б1знесу та розробити систему гарантш 1 пкьг шо-земним 1нвесторам. ■
Л1ТЕРАТУРА
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http:// ukrstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait European Business Association. http://www. eba.com.ua/uk/about-eba/indices/tax-index
Romusik, Ya. V. "Priami inozemni investytsii: svitovi tenden-tsii ta strukturnyi rozpodil v Ukraini" [Foreign direct investment: global trends and structural distribution in Ukraine]. Ekonomika pidpryiemstva, no. 3-4 (2012): 3-8.
Vyshnevska, O. M., and Filatova, O. A. "Investytsiina pryv-ablyvist silskohospodarskykh pidpryiemstv Ukrainy" [Investment attractiveness of agricultural enterprises in Ukraine]. Ekonomichnyi prostir, no. 13 (2013): 25-34.
1. Вишневська О. М. 1нвестицшна привабл^сть сть-ськогосподарських пщприсмств Укра'ши / О. М. Вишневська, О. А. Фтатова // Економ^чний npocTip. - 2013. - № 13. - С. 25 - 34.
2. Гринишин Г. М. Мкце УкраТни у мiжнародних рейтингах як чинник формування iнвестицiйноï привабливiстi / Г. М. Гринишин // Економiчнi науки. - Cерiя : Облiк i фiнанси. - 2012. -Вип. 9(1). - С. 286 - 291.
3. Касаткша М. В. Конкурентоспроможшсть пщприсмств хiмiчноï промисловостi: сучаснi чинники впливу / М. В. Касатю-на // Економка управлiння пiдпри£мствами. - 2011. - № 2(29). -С. 164 - 169.
4. Нестерчук В. М. Визначення рiвня конкурентоспро-можност пщпри£мств галузi стьськогосподарського машинобудування та основнi напрями ÏÏ забезпечення / В. М. Нестерчук, I. В. Жалшська // Економка. Управлiння. 1нновацп. - 2013. -№ 2(10). - С. 133 - 142.
5. Офщмний сайт Державно!' служби статистики Укра'ши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua/
6. Офщшний сайт European Business Association [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.eba.com.ua/uk/ about-eba/indices/tax-index
7. PoMyciK Я. В. Прямi шоземы швестицп: свгтовГ тенден-цГГ та структурний розподт в Украïнi / Я. В. Ромуак // Економiкa
О
О
CQ
пщприемства. - 2012. - № 3-4. - С. 3 - 8. Cl
8. Doing Business Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.doingbusiness.org/rankings
REFERENCES
"Doing Business Report" http://www.doingbusiness.org/ О
rankings
Hrynyshyn, H. M. "Mistse Ukrainy u mizhnarodnykh re-itynhakh iak chynnyk formuvannia investytsiinoi pryvablyvosti" [Ukraine's place in international rankings as a factor in the formation of investment attractiveness]. Ekonomichninauky. Ceriia "Oblik i finansy", no. 9 (1) (2012): 286-291.
Kasatkina, M. V. "Konkurentospromozhnist pidpryiemstv kh-imichnoi promyslovosti: suchasni chynnyky vplyvu" [The competi- ^^
tiveness of the chemical industry: current impact factors]. Ekonomika upravlinnia pidpryiemstvamy, no. 2 (29) (2011): 164-169.
Nesterchuk, V. M., and Zhalinska, I. V. "Vyznachennia rivnia konkurentospromozhnosti pidpryiemstv haluzi silskohospodars-koho mashynobuduvannia ta osnovni napriamy ii zabezpechen-nia" [Determining the competitiveness of the industry of agricultural machinery and main directions of its software]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii, no. 2 (10) (2013): 133-142. Ш
О
