CC BY
9
УДК 338.45:334.7
МАШИНОБУД1ВНИЙ КОМПЛЕКС ЯК КАТАЛ1ЗАТОР 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
© 2015 ПАИЕВИИК Т. М., БОЛГАРОВА Н. К.
УДК 338.45:334.7
Паневник Т. М., Болгарова Н. К. Машинобудiвний комплекс як каталiзатор iнтеграцiйних процесiв
У статт'1 охарактеризовано сучасний стан машинобудування Укра/ни, выявлено основт проблемы, що впливають на функцюнування галузи Об-(рунтовано доцльнсть формування ¡нтегрованих корпоративних структур машинобуд'вного комплексу. Розглянуто свтовий досв/д iнтегра-ц:йних процеав. Визначено, що л'дерами машинобуд'юноi галузi е компани, як активно використовують нтеграцю у свой практик Представлена питома вага кра/н бвропейського Союзу в розвитку машинобудування. Визначено, що втчизнят найбльшi машинобуд'вт тдприемства-л'дери е учасниками iнтегрованих структур, як забезпечують реалiзацiю /х довготерм'тових стратегш, використовуючи ттегра^йн мехашзми для досягнення поставлених цлей. Зокрема, актуальним е створення та функцюнування iнтегрованих структур, до складу яких входять науково-дотдн тдрозд'ши. Визначено, що активiзацiя ттеграцшних процеав сприятиме досягненню i тдвищенню конкурентоспроможностi не т'шьки втчизняного машинобуд'вного комплексу, але й отриманню позитивного синергетичного ефекту в супуттх галузях промисловости Ключов'! слова: нтеграц'я, 'ттегроват структури, ттеграцют процеси, промисловкть, машинобуд'вний комплекс, тдприемства. Табл.: 2. Б'бл.: 10.
Паневник Тетяна Миколавна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки тдприемства, 1вано-Франювський нацональний техтчний ушверситет нафти i газу (вул. Карпатська, 15,1вано-Франювськ, 76018, Украна) E-mail: [email protected]
Болгарова Наталя Костянтишвна - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри економiчноf теорн, Нацональний ушверситет бо-ресурав i природокористування Украни (вул. Геро/в Оборони, 15, Ки/в, 03041, Укра/на) E-mail: [email protected]
УДК 338.45:334.7 Паневник Т. Н., Болгарова Н. К. Машиностроительный комплекс как катализатор интеграционных процессов
В статье охарактеризовано современное состояние машиностроения Украины, выявлены основные проблемы, влияющие на функционирование отрасли. Обоснована целесообразность формирования интегрированных корпоративных структур машиностроительного комплекса. Рассмотрен мировой опыт интеграционных процессов. Определено, что лидерами машиностроительной отрасли являются компании, активно использующие интеграцию в своей практике. Представлен удельный вес стран Европейского Союза в развитии машиностроения. Определено, что отечественные крупнейшие машиностроительные предприятия-лидеры являются участниками интегрированных структур, обеспечивающих реализацию их долгосрочных стратегий, используя интеграционные механизмы для достижения поставленных целей. В частности, актуальным является создание и функционирование интегрированных структур, в состав которых входят научно-исследовательские подразделения. Определено, что активизация интеграционных процессов будет способствовать достижению и повышению конкурентоспособности не только отечественного машиностроительного комплекса, но и получению положительного синер-гетического эффекта в сопутствующих отраслях промышленности. Ключевые слова: интеграция, интегрированные структуры, интеграционные процессы, промышленность, машиностроительный комплекс, предприятия. Табл.: 2. Библ.: 10.
Паневник Татьяна Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия, Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа (ул. Карпатская, 15, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: [email protected]
Болгарова Наталья Константиновна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической теории, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.45:334.7
Panevnyk T. M., Bolharova N. K. Machine-Building Complex as a Catalyst of Integration Processes
The article describes the current state of machine-building of Ukraine, the major issues that impact on the functioning of the industry sector have been identified. The expediency of forming the integrated corporate structures of the machine-building complex has been substantiated. The world experience regarding the integration processes has been considered. It has been determined that leaders of machine-building industry sector are the companies that actively use integration in their practice. The share of the European Union in the development of machine-building has been presented. It has been determined that the largest domestic machine-building enterprises-leaders are members of the integrated structures that implement their long-term strategies, using integration mechanisms for achieving their objectives. In particular, relevant is the establishment and functioning of the integrated structures, which comprise research units. It has been determined that intensification of integration processes will not only contribute to and improve the competitiveness of the domestic machine-building complex, but also will develop positive synergies within related industries. Key words: integration, integrated structures, integration processes, industry, machine-building complex, enterprises. Tabl.: 2. Bibl.: 10.
Panevnyk Tetiana M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics Business, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (vul. Karpatska, 15, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: [email protected]
Bolharova Natalia K. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (vul. Geroyiv Oborony, 15, Kyiv, 03041, Ukraine) E-mail: [email protected]
Ступшь розвитку будь-яко'1 краши визначаеться багатьма параметрами, серед яких важливе мю-це займае структура нацюнально'1 економ^, ïï науковий i промисловий рiвень та експортний потенщ-ал. Суттеву частку швестицшних та промислових това-рiв довготермшового використання, що виробляються
в державi та впливають на рiвень добробуту населення, продукуе машинобудДвний комплекс.
Зазначена галузь мае вплив на ефектившсть i продуктившсть уси сфер економжи краши: машинобудування займаеться виробництвом машин та устатку-вання, яю забезпечують виробництво товарiв i послуг
шдприемствами шших галузеи, стимулюючи тим самим !хшй розвиток. Саме в ц1И галуз1 закладаеться база для зростання продуктивное« прац1, створюються засоби виробництва, фактори, яю сприяють збереженню енер-гетичних ресурйв, зниженню матер1алом1сткост1 та шд-вищенню якост1 продукцП.
Обгрунтування пр1оритет1в подальшого розвитку в1тчизняного машинобудування сприятиме в1дновлен-ню Иого рол1 як локомотива економ1чного зростання Украши та забезпеченню модершзацИ економ1ки дер-жави загалом. Усе це актуал1зуе необх1дн1сть вивчення питань об'еднання в1тчизняних п1дприемств маши-нобуддвно! галуз1 в напрям1 створення 1нтегрованих корпоративних структур, розширення 1нтеграц1Иних зв'язк1в у систем! св1тового господарського простору, пов'язаних 1з розвитком сучасних внутршни стратег1И нацюнально! економ1ки.
Досл1дженню стану машинобуд1вного комплексу Украши придкяють увагу так1 в1тчизнят науковц1, як Б. М. Даншшин, Н. В. Дац1И, Л. 6. Довгань, А. Е. Во-ронкова, Н. С. Марушко, О. Г. Мельник, В. В. Стадник, П. В.Тархов, Н. В. Шандрова, О. О. Шапуров., О. С. Яцюк та шш1 Разом з тим, недостатньо досл1дженими зали-шаються питання подальшого розвитку машинобуддв-них шдприемств на основ1 актив1зацП штеграцИ.
Сучасш процеси у в1тчизнян1И економ1ц1 зумо-вили надзвичаИно важке становище в машинобуддвнш промисловост1. У результат1 попршення умов креди-тування, заморожування шфраструктурних програм, скорочення 1нвестиц1Иних проект1в зменшився попит на в1тчизняну продукц1ю машинобудування. Масштаб-н1сть проблем, необх1дн1сть змши напрям1в впливу та сп1впрац1 у зовшшньому та св1товому 1нституц1Иному б1знес-середовищ1 скорочують шанси на виживання ба-гатьох компан1И, зокрема 1 машинобуддвних.
В умовах, що склалися, необх1дно шукати прогре-сивн1 методи подолання кризових явищ у розвитку ма-шинобудування. Саме тому перспективною е можли-вкть застосування стратеги штеграцП для украшських машинобуд1вних п1дприемств.
В1тчизняниИ машинобуд1вниИ комплекс е одн1ею з основних галузеИ промисловост1 Украши, де зосе-реджено 20 % 'й основних засоб1в та виробництво шновацшно! продукцП з високим р1внем додано'1 варто-ст1. Машинобудування виконуе ключову роль у розпо-всюдженн1 передових машин, обладнання та устаткуван-ня в шших галузях економ1ки. Його питома вага в обся-гах промислового виробництва у 2013 р. становила 9,8% (тод1 як за чаав УРСР машинобудування заИмало 31% в загальному обсяз1 промислового виробництва), у ВВП кра'1ни - 5,4%, у юлькост працюючих у промисловост1 -понад 20%, в експорт товар1в з кра'1ни - 16,8% [8].
В економ1чно розвинених кра'1нах частка машино-буд1вних виробництв становить в1д 30 до 50% загально-го обсягу випуску промислово'1 продукцП (у Шмеччиш -53,6%, Япони - 51,5%, АнглП - 39,6%, 1талП - 36,4%, Ки-та'1 - 35,2%). Це забезпечуе техшчне переозброення вае" промисловост1 кожн1 10 рок1в. Частка продукцП маши-
нобудування у ВВП кра'1н бвросоюзу становить 36 - 45%, у США - 40 % [6].
Продукц1я галуз1 заИмае суттеве м1сце в товарнш структур1 зовн1шньо'1 торг1вл1 Укра'1ни. На 11 частку при-падае 16,8% експорту 1 25,3% товарного 1мпорту. Бкьше 50% вироблено'1 в УкраМ машинобуд1вно'1 продукцП екс-портуеться, але обсяги 1мпорту ц1е'1 продукцП в 2,4 разу перевищують обсяги и експорту. Спостер1гаеться висо-ка залежн1сть нац1онально'1 економ1ки в1д 1мпорту ви-сокотехнолог1чно'1 продукцП машинобудування (коеф1-щент покриття 1мпорту експортом у 2013 р. становить лише 0,54, а в1д'емне сальдо зовшшньо! торг1вл1 - 8,8 млрд дол.) [8].
Ц
е св1дчить про недостатн1И ршень штеграци вгг-чизняного машинобудування з шшими галузя-.ми укра'1нсько1 економжи, як1 забезпечують власн1 'потреби в швестицшнш продукцП за рахунок 1мпорту. За таких умов в1тчизнян1 виробники продукцП машинобудування зберйають експортну ор1ентацш виробництва: у 2014 р. у виробнищга електродвигун1в, генератор1в 1 трансформатор1в 66,5 % обсяг1в продукцП було реал1зовано за меж1 Украши; у виробництв1 машин 1 устаткування загального призначення - 68,2 %; у ви-робництв1 металообробних машин 1 верстат1в - 65,0 %; у виробництв1 машин 1 устаткування для металургП -52,0 %, у виробництв1 машин 1 устаткування для скь-ського та л1сового господарства - 33,3 % [7]. ОсновниИ експорт в1тчизняно'1 продукцП машинобудування, як менш технолопчниИ, 1де до кра'1н СНД (65,6%), тод1 як 1мпорт надходить переважно з кра'1н 6С (44,3%) 1 трет1х кра'н (39,3%) [8].
Розвиток нових технологш у високорозвинених кра'1нах в1дбуваеться швидкими темпами, що прискорюе моральне старшня технолог1И та обладнання. Усе це ви-магае створення умов для прискорення модершзацП ви-робничих потужностеИ машинобудування та створен-ня нових гнучких виробництв у вигляд1 штегрованих структур, здатних адаптуватися до кон'юнктурних ко-ливань, як1 виникають внасл1док техшко-технолопчних зм1н у св1тов1И машинобуд1вн1И промисловостЬ
1нновац1Ин1 продукти випускаються з використан-ням машин 1 устаткування, що поставляеться машинобу-дуванням. Це потребуе взаемодП м1ж виробниками машин та галузями, як1 1х споживають. Нов1 виробнич1 технологи розробляються компан1ями на основ1 технолог1И спкьно з виробниками обладнання та постачальниками необх1дних матер1ал1в. Тому 1нтеграц1я шдприемств, що охоплюють весь технолог1чниИ ланцюг, приводить до виробництва конкурентоспроможно'1 продукцП не ткь-ки в нацюнальних межах, а 1 на св1товому р1вн1.
Укра'1нськ1 п1дприемства повинн1 знаИти власн1 форми реал1зацП 1нтеграц1Иних процейв, як1 забезпе-чать економ1чне зростання з урахуванням власних до-сягнень та передового досв1ду. На в1тчизняному р1вн1 1нтеграц1я повинна реал1зовуватися у форм1 1нтегрова-них структур. НаИбкьш поширеною е розробка та реа-л1зац1я стратегП злиття дек1лькох шдприемств в едину компашю. У заруб1жнш практиц1 виокремлюють так1 види злиття промислових п1дприемств:
о о m
о ^
о
о
Q_ 1=
<с
о
<
Ш
+ product extension merger (коли зливаються тд-приемства, функцюнально пов'язанi за лiнieю виробництва); f statutory merger (унаслiдок злиття виникае нове
пiдприемство); f full acquisition (повне поглинання); f partial acquisition (часткове поглинання); f outright merger (пряме злиття) [9].
Позитивш насл1дки стратеги штеграци шдтвер-джуються й шоземним досвiдом, осккьки найбiльшi машинобудiвнi компани у свiтi е одночасно найбкьши-ми фiнансово промисловими групами (ФПГ) свггу, серед них - General Motors, Ford Motor, Daimler-Chrysler [6].
Отже, свгтовий досвiд доводить доцкьшсть створення iнтегрованих корпоративних структур, якг поступово перетворились у глобальних гравцiв, якi мають виробництва на найбкьш важливих зарубiжних ринках (табл. 1).
Таблиця 1
Питома вага краУн Свропейського Союзу в розвитку машинобудування, % [2]
Кра'Уна Вироб-ництво Умовно- чиста продукщя Зайняткть
Ымеччина 38 41,5 34,1
lталiя 19,1 15,6 15,1
Франтя 7,9 7,9 8,6
Великобританiя 6,3 7,1 6,6
lспанiя 3,9 3,9 4,1
Польща 1,9 2,3 4,8
Чехiя 2,0 1,9 4,5
Словаччина 0,5 0,4 1,3
Сучаснi свiтовi та вiтчизнянi тенденци в економщ характеризуються укрупненням бiзнес-одиниць в усгх галузях, у тому числг й машинобудiвнiй з поступовим накопиченням кашталу.
Украшське машинобудування мае висою стартовi позици для власного розвитку та значний експортний
потенщал i е каталiзатором розбудови високотехноло-пчних iнтеграцiйних утворень, дае значний мультипль кативний ефект на ВВП, експорт i створення високо-продуктивних робочих мiсць. Вiдповiдно до рейтингу журналу Forbes у число 200 найбкьших компанш Укра!-ни за обсягом виручки за I пiврiччя 2014 р. ввшшло 9 компанiй машинобудшно! галузi (табл. 2).
Бiльшiсть пiдприемств - лiдерiв машинобуддвно! галузi належать укра!нським фiнансово-промисловим групам, зокрема - «Мотор Сгч», «Corum Group», ПАТ «Крюювський вагонобудiвний завод», ДП «Антонов», ПАТ «Луганськтепловоз», компанiя «УкрАВТО» тощо.
ПАТ «Мотор Сiч» - одне з провцних пiдприемств у свт з випуску авiацiйних двигунiв для лиаив i верто-льотiв, а також промислових газотурбiнних установок. Шдприемство забезпечуе повний цикл виробництва авiацiйноl технiки в УкраМ - вгд проектування до се-рiйного виробництва, супроводу в експлуатаци i ремонту та поставляе на свгтовий ринок високотехнолопчну продукцiю, яка виробляеться на сертифжованш вироб-ничiй базi з освоенням нових технологiчних процеав.
Основнi показники виробничо-фшансово! дгяль-ностг пiдприемства у 2014 р. [4]:
f темп зростання обсягiв виробництва в поргв-
нянних цшах до 2013 р. - 96,4%; f дохгд вiд реалшаци продукци, роби i послуг -9,744 млн грн, що на 1,796 млн грн бкьше, нгж у 2013 р.;
f чистий дохгд вгд реалшаци продукци - 10,730 млн грн;
f питома вага авiатехнiки в реалiзованоl продук-ЦГ1 - 93,6°%;
f частка експорту в доходг вгд реалiзованоl продукци - 95,0%; f рентабельшсть продажiв - 15,9%.
Автомобкьна комшнгя «УкрАВТО» - найбкьший виробник, дистриб'ютор та сервiсний постачальник в УкраМ. До складу компани вгдносять: два заводи в Укра-1нг з виробництва автомобшв та два в Польщг, 10 заводш з виробництва комплектуючих в УкраМ та 12 у суаднш Польщг, 414 сервкних центрiв, 476 автосалонш i пунк-тгв продажу. За перiод з 2012 р. по 2014 р. обсяг ринку
Таблиця 2
Найбiльшi компани машинобудiвноi' галузi УкраУни за обсягом виручки
Мкце в рейтингу Компажя Прибуток, млн грн Виторг 1 пiврiччя 2014 р., млн грн Виторг за 2013 р., млн грн
31 Мотор Ci4 4700.2 1542.6 8583.9
58 Укравто 2459.3 -233.8 6959.8
83 Toyota УкраТна 1861.9 281.6 4377.6
85 Луганськтепловоз 1805.3 45.8 3038.5
114 Крюшский вагонзавод 1259.7 -142.6 3769.2
118 НКМЗ 1216.5 509.1 2675.5
122 Corum 1171.9 -189.9 2560.5
152 Норд 840.8 19.2 1224.5
199 Атолл Холдинг 566.7 7.4 1671.7
Джерело: Forbes.200 [10]. 110
знизився на 52% i склав 105,9 тис. легкових автомобкш. Чистий дохгд компанГ! у 2014 р. скоротився на 29 % - до 2 млрд 016,7 млн грн, валовий прибуток зргс на 23,4 % вгд попереднього року - до 313,55 млн грн [1].
Машинобудгвна компанiя Corum Group е одним гз учасникiв групи «Систем Кэпитал Менеджмент» -украшсько! багатогалузево! групи, що включае бгльше 100 пгдприемств у сферi металургГ1, енергетики, фгнан-сiв, телекомушкаци, медiа та гнших секторiв економiки. Географiчний дiапазон компанг! включае Укра'1ну, Росiю, США, 1талгю, Великобритангю, Швейцаргю та Болгаргю. У корпорацГ! працюе близько 300 тис. осгб, а активи компанг! на 2012 р. склали близько 28,5 млрд дол. [3].
Ринковг перетворення, що вгдбувалися i продовжу-
ються в УкраМ, привели до активгзацГ! штеграцшних процесгв та створення гнтегрованих гос-подарських суб'ектгв. Участь в гнтегрованих структурах типу ФПГ дозволяе консолгдувати промисловий, бан-кгвський, фгнансовий, торговельний капгтал та створюе умови для подальшого розвитку бгзнесу. Поряд з пгд-приемствами, що представляють ргзнг сфери дГяльностг, машинобудгвнг компанГ! у складг провгдних укра'1нських ФПГ вГдстоюють власнГ Гнтереси та забезпечують реа-лгзацгю довготермгнових стратегш, використовуючи внутргшньогруповг фшансово-кредитш механгзми до-сягнення поставлених цГлей.
Сьогоднг понад 60% нових технологш свгту ство-рюють науково-дослгдш шдроздГли штеграцшних об'еднань. Вгдновлення конкурентоспроможностг вгт-чизняних машинобудГвних пГдприемств також повинно Грунтуватися на !х штеграци з вгтчизняними науково-дослгдними установами. В УкраМ практично вгдсутнг компанГ1, якГ мають у своему складГ дослГдницькГ пГд-роздГли. Виключенням е ДАХК «Днгпровський машино-будгвний завод», ДАХК «Топаз», ДАХК «Артем», ДАХК «Каскад», ПАТ «Турбоатом».
Украшське пгдприемство ПАТ «Турбоатом» входить у число провгдних свгтових виробникгв усГх видгв турбгн г володге повним циклом виробництва: проекту-вання, виготовлення, постачання, налагоджування, фгр-мове обслуговування турбгнного обладнання всГх типгв електростанцГй. У структуру пГдприемства входять такГ конструкторськг шдроздГли: спецгальне конструктор-ське бюро СКБ «Турбоатом» з проектування ТЕС i АЕС, дослгдний центр паротурбобудування, спецгальне кон-структорське бюро СКБ «Турбоггдромаш» з проектування устаткування для ГЕС, щротурбшна лабораторГя. У цих умовах розвиваеться кооперацГя машинобудгвних пгдприемств, формуються високопродуктивнг технологи виробництва i переробки сировини, поглиблюеть-ся спещалгзацГя пгдприемств, полгпшуеться технгко-технологгчне обслуговування господарських структур, оптимгзуються транспорты роботи. На сьогодшшнш день ПАТ «Турбоатом» мае чистий дохгд вгд реалгзаци за 2014 р. - 1 842 387 тис. грн, який збГльшився за три роки у 1,5 разу [5].
Це доводить, що випереджаючий розвиток маши-нобудГвно1 промисловостГ на основГ розвитку Гнтегра-цгйних процесгв сприятиме досягненню позитивного си-
нергетичного ефекту в супутнк галузях промисловостц створенню замкнутих виробничих цикл1в, побудованих на кооперац1йних зв'язках м1ж украшськими шдприем-ствами; розвитку внутр1шнього ринку збуту споживчих i промислових товар1в власного виробництва; зростан-ню частки товар1в з високою доданою вартктю у загаль-ному експорт1 товар1в, зменшенню негативного сальдо зовншньо! торпвл1 товарами; загальному пожвавлен-ню виробничо! активност1, що приведе до збкьшення прибутк1в п1дприемств, як1 можуть бути спрямоваш на техн1чне переозброення та модершзацш виробництв; розширенню можливостей впровадження нов1тнк ма-тер1ало- та енергозбер1гаючих технолог1й; п1двищенню ефективност1 роботи машинобуддвних п1дприемств за рахунок спещгшзаци та концентраци виробництва; створенню додаткових робочих м1сць у машинобуд1вн1й i супутнк галузях.
ВИСНОВКИ
Машинобуд1вний комплекс повинен стати ката-л1затором 1нтеграц1йних процеав, що забезпечить тех-н1ко-технолог1чне оновлення уск сфер суспкьного ви-робництва та е важливою передумовою забезпечення позитивних зрушень у нац1ональн1й економ1ц1, розши-рення Ii 1нновац1йного та виробничого потенщалу.
Необх1дно створювати умови для комплексного сприяння розвитку машинобуд1вного сектора через до-помогу укра'1нським виробникам у вбудовуванш в евро-пейсью та св1тов1 ланцюги постачань через сприяння розвитку штеграцшних процеав для розширеного в1д-творення в1тчизняно! промисловост та забезпечення державного замовлення на реал1зацш цкей промисло-вого та скьськогосподарського комплекс1в.
Розвиток штеграци в машинобудуванш зумовле-ний необх1дн1стю забезпечення техшчно!, технолопч-но'1, орган1зац1йно-управл1нсько'1, економ1чно! едност1 й безперервност1 етап1в транспортування, збер1гання та виробництва, що сприяе стабшзаци економ1чного стану машинобуддвних п1дприемств та !х контрагент1в i шд-вищенню ефективност1 !х спкьно! д1яльност1.
Подальш1 науков1 досл1дження штеграцшних процеав потр1бно спрямовувати на виявлення оптимальних механ1зм1в штеграци, удосконалення оргашзаци проце-су формування штегрованих корпоративних структур та форм i метод1в взаемоди ii учасник1в. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Збитки УкрАВТО становлять понад 1 млрд гривень [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://kousibei.net/:/ forbes.ua/ua/news/1393419-zbitki-ukravto-stanovlyat-ponad-1-mlrd-griven
2. Кондратьев В. Б. Глобальный рынок машиностроения / В. Б. Кондратьев [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// www.perspektivy.info/rus/ekob/globalnyj_rynok_ mashinostrojenija_2013-10-24.htm
3. Кочетков В. М. Розвиток украТнських ТНК як фактор росту економки краТни / В. М. Кочетков, О. О. Муаенко // Ефек-тивна економiка [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2001
4. Офщшний сайт ПАТ «Мотор Сч» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://motorsich.com/rus/
5. Офщшний сайт ПАТ «Турбоатом» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.turboatom.com.ua/
6. Пахомова С. В. Аналiз стану машинобудiвних тдпри-смств УкраГ'ни та можливостi стратегГГ Тх розвитку / С. В. Пахомова // Прометей. - 2009. - № 3(29).- С. 155 - 159.
7. Прюритети Ывестицшного забезпечення структур-них реформ у промисловосп УкраГ'ни. - К.: Н1СД, 2014. - 57 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov. ua/content/articles/files/strukt_ref-1c985.pdf
8. Промисловiсть i промислова полiтика УкраГ'ни 2013: актуальш тренди, виклики, можливостi : наук. аналгг. доповiдь / О. I. Амоша, В. П. Вишневський, Л. О. Збаразська та ш. ; за заг. ред. В. П. Вишневського; НАН УкраГ'ни, 1н-т економiки пром-стi. -Донецьк, 2014. - 200 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://iep.donetsk.ua/publish/mono/Dopovid_prom.pdf
9. Прохоренко О. В. 1нтеграцмш та зворотш процеси промислових пщприсмств УкраГни: деяк аспекти // Вкник Сум-ДУ. Серiя «Економiка». - 2014. - № 1. - С. 42 - 50.
10. 200 найбтьших компанш за рейтингом Forbes [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://forbes.ua/ua/ratingsZ2
REFERENCES
Amosha, O. I. et al. "Promyslovist i promyslova polityka Ukrainy 2013: aktualni trendy, vyklyky, mozhlyvosti" [Industry and industrial policy of Ukraine 2013: current trends, challenges, opportunities]. http://iep.donetsk.ua/publish/mono/Dopovid_prom.pdf
"200 naibilshykh kompanii za reitynhom Forbes" [200 largest companies rated by Forbes]. http://forbes.ua/ua/ratings/
Kochetkov, V. M., and Musiienko, O. O. "Rozvytok ukrain-skykh TNK iak faktor rostu ekonomiky krainy" [The development of Ukrainian TNC as a factor of economic growth of the country]. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2001
Kondratev, V. B. "Globalnyy rynok mashinostroeniia" [The global market for engineering]. http://www.perspektivy.info/rus/ ekob/globalnyj_rynok_mashinostrojenija_2013-10-24.htm
Ofitsiinyi sait PAT «Turboatom». http://www.turboatom. com.ua/
Ofitsiinyi sait PAT «Motor Sich». http://motorsich.com/rus/ "Priorytety investytsiinoho zabezpechennia strukturnykh reform u promyslovosti Ukrainy" [Priorities for investment support structural reforms in industry of Ukraine]. http://www.niss.gov.ua/ content/articles/files/strukt_ref-1c985.pdf
Prokhorenko, O. V. "Intehratsiini ta zvorotni protsesy promys-lovykh pidpryiemstv Ukrainy: deiaki aspekty" [Integration and reverse processes of industrial enterprises in Ukraine: some aspects]. VisnykSumDU. Seriia «Ekonomika», no. 1 (2014): 42-50.
Pakhomova, S. V. "Analiz stanu mashynobudivnykh pidpryiemstv Ukrainy ta mozhlyvosti stratehii ikh rozvytku" [Analysis of machine-building enterprises of Ukraine and possibilities of their development strategies]. Prometei, no. 3 (29) (2009): 155-159.
"Zbytky UkrAVTO stanovliat ponad 1 mlrd hryven" [UkrAV-TO losses are more than 1 billion]. http://kousibei.net/:/forbes.ua/ ua/news/1393419-zbitki-ukravto-stanovlyat-ponad-1-mlrd-griven
О О m
о ^
о
о
Q_
1= <
О
<
Si
Ш
