CC BY
11
УДК 330.837:681.2 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).93-100
В. А. Омельяненко канд. екон. наук ORCID 0000-0003-0713-1444 ,
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, Кшв
АНАЛ1З ШСШТУЦШНО-ЕВОЛЮЦШНОГО АСПЕКТУ РОЗВИТКУ ВИСОКОТЕХНОЛОГ1ЧНИХ СФЕР НА ПРИКЛАД1 ПРИЛАДОБУДУВАННЯ1
Постановка проблеми. Актуальшсть проблематики шституцшних трансформацш обумовлена переходом до 1ндустри 4.0, що приводить до перебудови еконо-мiчних процесiв, i, як наслщок, збiльшення продук-тивностi пращ та конкурентоспроможносп ll краш-ль дерiв. Визнаючи важливiсть розробок з проблематики безпеки, необхiдно вiдзначити, що системш дослщ-ження, присвяченi забезпеченню нащонально! безпеки в умовах шновацшного розвитку 1ндустрп 4.0, е актуальними. Особливо це стосуеться процесiв форму-вання концепцп iнноващйно! безпеки та П реалiзащ! на практицi, зокрема для окремих важливих галузей. Дослщження забезпечення нащонально! безпеки показало, що для формування системно! шновацшно! стратеги слщ використовувати iнституцiональне забезпечення шновацшного розвитку з урахуванням нащо-нально1 специфiки та галузевих особливостей. Тому синтез та аналiз синергетичних моделей управлiння галузевими системами стае актуальним. Особливо1 важливостi таю моделi набувають для розвитку висо-котехнологiчних сфер, розвиток яких вимагае систем-них зусиль. Однiею з таких е приладобудування, що виробляе «очi науки» — рiзного роду прилади та ана-лiтичне обладнання, а також компоненти рiзних висо-котехнологiчних продуктiв, що робить ll стратегiчно важливою галуззю.
Аналiз дослщжень i публжацш. Вiдповiдно до до-слiдження [1] кожна безпекова стратепя на нащональ-ному рiвнi мае враховувати фактори технолопчних iнновацiй (кадри, iнфраструктура, швестицп, тдтрим-ка). Аналiтичне дослiдження J. Harmon, J. Stevens, L. Swim (1991) [2] можна вважати фундаментальною працею, що розкривае взаемозв'язки м1ж нащональ-ною безпекою та шноващями з вiдповiдною фшансо-вою стратепею. Також важливими е висновки аналь тично! доповiдi Нацiонального комiтету науки i техно-логiй США (2016) [3], що дае можливють ознайоми-тися з аналiзом впливу шновацш на нацiональну без-пеку США та визначенням вщповщних стратегiчних аспекпв, зокрема й з урахуванням активно1 взаемоди м1ж iнститутами.
У практичному контекста вказаних положень розглянемо приладобудування, яке е одшею з най-бшьш наукоемних галузей, i тому ll шновацшно-тех-нологiчний рiвень значною мiрою визначае розвиток iнновацiйноl сфери промисловосп та рiвень техноло-пчно1 безпеки кра1ни [4, с. 112]. Провщна роль при-
ладобудування в шновацшно-технолопчному розвитку промисловостi, забезпеченш технолопчно! та еко-номiчно! безпеки визначае випереджальний характер розвитку галузi у свiтовому промисловому вироб-нищта вiдзначена у дослiдженнi [5]. Проведений ана-лiз наукоемностi промисловостi за даними NSF США показав, що наукове приладобудування посщае друге мюце за цим iндикатором пiсля авiакосмiчно! галузi та випереджае 1Т, фармацевтику та електронну промис-ловiсть. За рiзними оцiнками в кра'1нах 6С до 30% додано! вартоси високотехнологiчного машинобуду-вання генеруеться в приладобудуваннь
Загалом же приладобудiвнiй галузi як сектору економiки придшено незначну увагу з боку вггчизня-них науковщв, що робить дане дослщження актуальним. Особливостi розвитку приладобудування розгля-далися у дослiдженнях [6-8]. Стратепчним аспектам розвитку високотехнологiчних сфер присвячеш досль дження [9-11], в яких вщзначаеться, що при забезпеченш конкурентоспроможносп пiдприемств приладобудування найважлившим завданням е пiдвищення ефективносп iнновацiйних процесiв на основi вико-ристання сучасних органiзацiйних механiзмiв та ш-струментiв проектного управлiння.
Загальним недолiком даних дослiджень е те, що вони не враховують особливосп розвитку галузi в умовах 1ндустрп 4.0.
Метою дослiдження е на основi аналiзу теорп i практики галузевого розвитку в умовах 1ндустрп 4.0 та аналiзу тенденцш приладобудування визначення пер-спективних складових мережево! стратегi! розвитку га-лузь
Методологiя дослiдження Грунтуеться на еволю-цiйнiй теорп як напрямку ново! шститущонально! економiки. Першим системним викладенням принципу цього пiдходу е праця [12]. Еволюцшне тракту-вання економiчного розвитку передбачае його розгляд як такого, що крiм власне економiчного змiсту мiстить у собi технологiчнi, полiтичнi, соцiокультурнi та iншi факторнi елементи. Iнституцiонально-еволюцiйний пiдхiд до безпекових стратегш припускае розгляд су-купностi iнститутiв та закономiрностей !х взаемоди, що забезпечуе перетворення ресурав у реальнi резуль-тати ефективними методами вщповщно до нащональ-ного контексту та запипв соцiуму. Методолопя до-слiдження також Грунтуеться на щеях дослiдникiв Ко-пенгагенсько! школи, що докорiнно вплинули на розвиток сучасних безпекових дослщжень [13]:
1 Публ^цш мiстить результати дослщжень, проведених за проектами № 0117U003855 «1нституцшно-технолоп-чне проектування iнновацiйних мереж для системного забезпечення нащонально'! безпеки Украши» та № 0119U100179 «Розробка науково-методичних засад та практичного шструментарда ощнювання комерцiйних (ринкових) перспектив товарних шновацш», що фшансуються МОН Украши.
— розширене розумшня поняття «безпека», що больше не обмежуеться вiйськовим дискурсом, а вклю-чае й полiтичний, екологiчний, економiчний та соцiа-льний;
— дослiдження безпеки виходять 3i сфери мГжна-родних вщносин, додавши !м максимально мГждис-циплiнарний характер;
— розробили аналГгачне поняття «сек'юритиза-щя», яке допомагае в дослГдженш того, як той або ш-ший випадок може бути вщнесений або не вщнесений до питання безпеки.
Виклад основного мат^алу. Першi прототипи су-часних аналГтчних приладiв було розроблено у США та ШвецГ!. Як пiдгалузь приладобудування набуло широкого розвитку у 60-х роках ХХ ст. В Укра!ш початком розвитку аналiтичного приладобудування вважа-еться заснування виробництва контрольно-вимГрюва-льних приладiв у Киевi на початку ХХ ст. У 50—60-т роки ХХ ст. на теренах Укра!ни розробкою та вироб-ництвом аналiтичних приладiв тд егiдою рiзних вГ-домств займалось багато пiдприемств, що розробляли прилади вiдповiдно до галузево! специфiки (хiмiчна промисловiсть, автоматизацiя, атомна промисловiсть, АПК тощо) [14].
Для цГлей даного дослщження приладобудування на основi [14] можемо розглянути як пщгалузь, що об'еднуе оргашзацГ! та пiдприемства, якГ займаються створенням та виробництвом приладiв для визначення структури, вмiсту, стану та властивостей речовин.
Значення приладобудування обумовлено тим, що розширення дослщно! бази iнновацiйних процесiв пов'язанi з використанням сучасних аналiтичних при-ладiв. Вiдповiдно, роль приладобудування в економщ можемо визначити в розрiзi наступних аспектiв:
— розвиток науки i технiки потребуе пiдвищення точностi та швидкосп аналiзу, збГльшення чутливостi роздГльно! здатностi приладiв;
— аналiтичнi прилади е перетворювачем та носiем кГлькГсно! шформацГ!. Число джерел даних та обсяг ш-формацГ! ростуть експоненцшно. Прилади стають «ро-зумншими» та починають дГяти через комушкащю мГж собою (М2М-взаемодiя). За оцшками Gartner до 2020 р. кГлькГсть об'екпв 1нтернету речей перевищить 6,4 млрд, що вщкривае принципово новГ можливосп використання шформацГ! та вимагае нових технологш приладобудування;
— рiвень розвитку аналГгачно! технiки е визнача-льним для наукових дослщжень та пщприемств рГзних галузей. Кожна з галузей (авiацiйна, космiчна, атомна промисловГсть, ВПК, нанотехнологп, 1КТ та ГншГ) по-в'язана зГ створенням i розвитком штелектуальних приладiв, тобто входить у сферу приладобудування на сучаснш технолопчнш базГ. Таким чином, приладобудування не тГльки «споживае» сучаснГ шновацп, але й е !х провщним каталГзатором;
— пГдвищення ефективностГ виробництва та якосп продукцГ! потребуе випереджального розвитку методГв i технГчних засобГв одержання шформацГ! про склад речовин i матерГалГв. У результатГ цього приладобудування сприяе бГльш ефективному управлшню технологГчними процесами.
Таким чином, сучасне приладобудування е висо-котехнолопчною та наукомГсткою галуззю промисло-воси, що широко застосовуе 1КТ, нанотехнологп, мГкромГшатюризащю, елементи штучного Гнтелекту тощо. З оргашзацшно-економГчно! та шституцшно!
точки зору приладобудування можна розглянути як м1жгалузевий високотехнолопчний комплекс, що од-ночасно е як фактором шновацшного розвитку ряду технолопчних галузей, так 1 результатом !х шновацш. Цей факт визначае приналежшсть приладобудування до структуроутворюючих галузей, через яю вщбува-еться поширення нових технологш в шш1 галуз1 еко-номжи.
З моменту здобуття незалежноси Укра!ни пере-важна бшьшють вгтчизняних пщприемств приладобудування, у тому числ1 колишш св1тов1 лщери, була змушена тклуватися про збереження виробничо! бази та кадр1в. При цьому ресурс1в для фшансування роз-робок практично не залишилося. Проте окрем1 щд-приемства та науково-дослщш шститути не тшьки ви-жили, але й залишилися на високому технолопчному р1вш. Цьому сприяв вщкритий доступ до закордонно! елементно! бази, програмного забезпечення, технологш 1 технолопчних систем. У результата абсолютна бшьшють сучасних ушкальних за принципом дИ при-лад1в вироблеш на закордоннш елементнш базь
Основна проблема галуз1 полягае в тому, що вгг-чизняна продукщя нараз1 не може конкурувати з аналогами з Аз!! або 6С. Вщставання у технолопчному р1вш було закладено ще в радянсью роки, коли в роз-робку не приймався технолопчний продукт, якщо вш не мав закордонного аналога, тобто заздалегщь вщбу-валось приржання на вщставання через виробництво «повторень» шоземних розробок. При цьому з1 зрос-танням складносп прилад1в та ступеня штеграц!! ок-ремих технологш вщставання галуз1 постшно збшьшу-валося. Якщо до 1980-х роках вгтчизняне приладобудування перебувало на свгговому р1вш розвитку, то вже в 1990-х роках почали зникати окрем1 напрями дослщжень та виробництва. Р1вень галуз1 значно зни-зився, частина пщприемств окремих технолопчних ланцюжюв тсля розпаду СРСР виявилася за кордоном, багато з них були приватизоваш, перепрофшьо-ваш або взагал1 закрить
Для бшьш детального анал1зу шституцшно! дина-м1ки розвитку галуз1 в Укра!ш розглянемо основш ста-тистичш шдикатори приладобудування.
За даними Державно! служби штелектуально! власносп Укра!ни приладобудування входить до тршки галузей, в яких за роки незалежноси було видано найбшьше патентов на винаходи (понад 20 тис.) [15]. На рис. 1 показано динам1ку отриманих патенив на винаходи в сфер1 приладобудування.
Рис. 2 шюструе кшьюсть отриманих патенпв за основними видами прилад1в.
Дан1 рис. 1 та 2 показують зниження патентно! активност1 в галуз1 та стабМзащю тренду з 2005 р., од-нак на значно нижчому пор1вняно з 1990-ми роками та початком 2000-х роив р1вш. При цьому в Укра!ш немае патенпв, отриманих в патентн1й тр1ад1.
Розподш бюджетних кошт1в за видами шновацш-но! д1яльност1 залишаеться практично незмшним впродовж майже 10 рок1в та не передбачае видатюв на придбання прилад1в у м1н1мально необх1дних обсягах (рис. 3).
1мпорт та експорт товарно! групи 90 Прилади та апарати оптичш показано на рис. 4.
В таблищ показан! обсяги зовншньо! торг1вл! Ук-ра!ни за окремими позищями товарно! групи 90 Прилади та апарати оптичш, що е критичними, оскшьки
1000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
251
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Рис. 1. КЛьксть отриманих патентiв на прилади за нащональною процедурою (сформовано автором на основi джерела [16])
250
200
150
100
50
ч ' ч *
/' \
- — - — /
"*••...... • ^ ..............
• Оптика
Вимiрювання
■ Аналiз бiологiчних матерiалiв
Контроль •Медична техшка
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Рис. 2. КЛьксть отриманих патентiв за видами приладiв за нащональною процедурою (сформовано автором на основi джерела [16])
0,29
0,68
1,09
5,34
НПроведення НДДКР, шше
□Маркетинг, реклама
Н Створення та розвиток шновацшно! шфраструктури
ЕШавчання та тдготовка персоналу
ИПридбання машин, обладнання та програмного забезпечення
Рис. 3. Розподы бюджетних коштiв за видами тновацшног дiяльностi у 2018р., % (сформовано автором на основi джерела [17])
0
1600000 1400000 1200000 1000000 800000 600000 400000 200000 0
Рис
Таблиця
1мпорт та експорт у розрiзi окремих товарних позицш, тис. дол. США_
Роки Товарш позицй
9011 М1кроскопи оп-тичш складн1 9012 Мжроскопи, крш оптичних; апарати дифракцшш 9026 Прилади для вим1рювання, контролю змшних характеристик рщин або газ1в: витрати, р1вня, тиску
експорт ¡мпорт експорт ¡мпорт експорт ¡мпорт
2011 18 6589 7 250 14745 44922
2012 120 5563 86 82 15187 46208
2013 213 4703 111 1844 13894 41507
2014 223 1722 21 541 7457 33764
2015 32 1926 10 30 6055 26549
2016 75 2144 10 415 4839 35149
2017 34 4068 38 1212 3290 36128
2018 297 5379 9 1953 5231 40028
□ iмпорт О експорт
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
4. 1мпорт та експорт товарно'1 групи 90 Прилади та апарати оптичт, тис. дол. США (сформовано автором на основi джерела [18])
Складено автором на основ1 джерела [18].
важливi для провщних галузей економiки майбутнього та е основою високотехнолопчного виробництва.
З рис. 4 та таблиц можемо зробити висновок, що сукупний обсяг iмпорту по бiльшостi груп товарiв та устаткування приладобудування в рази перевищуе обсяг експорту. Також за рядом позицш можемо вщзна-чити зростання iмпорту, що вказуе на тдвищення по-питу на високотехнолопчне обладнання, а вiдтак й тенденщю поглиблення технолопчно! залежностi еко-номiки. Таким чином, для приладобудування харак-терне суттеве випереджання обсягiв попиту можливо-стей внутрiшнього виробництва та його забезпечення iмпортною продукцiею.
Наведет факти пiдтверджують висновки дослщ-ження [19], вщповщно до якого перспективи вггчизня-ного приладобудування в першу чергу пов'язанi з ви-робництвом яюсно нових продуктiв та завоюванням внутрiшнього ринку, емнiсть якого у рази перевищуе не лише поточш обсяги експорту сектору, а й усього виробництва в ньому.
На основi проведеного аналiзу можемо визначити так! тенденцп розвитку галузi в Укра!ш:
1) згщно з особливостями галузi та географiею iнновацiй приладобудування орiентуеться на науковi центри i кадри. Дослiдження [7], проведене на основi iсторичного та наукометричного аналiзу галузi, показало, що кшьюсть тематичних статей зменшуеться в рази з 2010 р. До того ж юнуе проблема досить низь-кого середнього рiвня обслуговуючого персоналу.
Iнодi iноземнi прилади не використовуються через те, що немае вщповщних кадрiв;
2) зростання залежноси вiд iмпорту компонентiв у приладобудуванш вплинуло на динамiку валово'1 додано! вартостi у галузi [4, с. 18] та призводить до зави-щених оцiнок експортного потенщалу галузi (еле-ментна база становить в середньому до 80% вартосп приладу);
3) наявшсть проблем, що перешкоджають цифро-вiй трансформаций приладобудування, пов'язанi з вщ-сутшстю цифрових платформ та дефiцитом компанш, що працюють на нових високотехнолопчних ринках за новими принципами. Орiентацiя держави на вико-ристання фшансових iнструментiв пiдтримки галузi та недостатня увага сприянню iнтеграцi! вiтчизняних компанш у глобальш ланцюжки вартостi та рацюна-льному позицiонуванню в них поглибила щ проблеми;
4) наявшсть проблем iнтелектуалiзацi! галузi, що не формують попит на !! продукщю. В епоху 4-! Про-мислово! революц!! данi, отриманi за допомогою при-ладiв, стають найважливiшим активом пщприемств рiз-них галузей, i !х ефективне використання мае стати прюритетом. Наприклад, «Сшьське господарство 5.0» передбачае цифровiзацiю сьльськогосподарсько! тех-тки з використанням сучасних приладiв [20, с. 60];
5) практично немае виробниюв сучасного органi-зацiйно-технологiчного рiвня, що демонструють за-кордоннi виробники приладiв (використання субмiк-ронних проектних норм, розвинених бiблiотек, «ди-
зайн-китв», промислових №-блоюв, «систем на крис-талЬ>, «систем в корпусЬ», вiртуапьних приладiв тощо).
Таким чином, зi стратепчно! точки зору необ-хiдно знаходити новi механiзми розвитку гапузi. В цих умовах особливого значення набувае цифровiзацiя приладобудування [8]. Власне, 1нтернет речей е мно-жиною рiзноманiтних приладiв, як об'еднанi в мережу за допомогою канапiв зв'язку та протокотв взаемоди, а кiберфiзичнi системи складаються з електронного обладнання, зокрема приладiв, що комунiкуе м1ж собою в режимi реального часу через 1нтернет з метою пiдвищення ефективносп, зниження помилок i вiдмов у робот устаткування.
Вiдповiдно приладобудування е одночасно як ча-стиною трансформаций виробництва та його цифровь заци, так i вимагае впровадження нових технологш. Зазначенi факти доводять припущення експертiв, що у найближчi роки юльюсть приладiв як за номенклатурою, так i за обсягами виробництва, виросте в рази. Це тдтверджують данi Pwc, що демонструють великий потенцiал цифрово! трансформаций та готовшсть ш-вестувати в цифровi технологи: 9 iз 10 компанш фь нансують створення цифрових фабрик. Як вщзнача-еться у звт компанi! Deloitte, вартiсть цифрових технологш сьогодш дозволяе одержувати ютотт переваги навiть при невеликих швестищях [11].
Таким чином, перспективи галузi пов'язанi зi створенням цифрово! шфраструктури, що представляе собою крос-галузеву платформу, яка дозволить орга-нiзувати продуктивну взаемодiю всiх учасниюв шновацшного процесу. Вiдповiднi пiдходи мають бути впроваджеш в рамках iнституцiйних стратегш як при розробцi, так i при використаннi приладiв в рамках цифрово! стратеги «розумного» виробництва. Викори-стання подiбного пiдходу допомагае скоротити строки виходу нових приладiв на ринок на 50%, знизити ви-трати на розробку на 25%, а також досягти практично щеально! якостi продукци [11].
Вiдтак критичну роль для розвитку галуз^ крiм людського капiталу, вiдiграе шформацшно-комушка-цшний капiтал (IКТ-капiтал) [21, с. 35], що е основою платформ вiртуальних приладiв. У структурi витрат на розробку нових приладiв iнвестицi! в розробку програ-много забезпечення займають дедалi бшьшу частку, що формуе можливосп для Укра!ни.
Вiдзначимо, що в умовах 1ндустри 4.0 пщходи державно-приватного партнерства через закупiвлю продукци та розвиток великих пiдприемств вже не мо-жуть бути використаш. Аналiз iноземного досвiду кра!н-галузевих лiдерiв показав, що в приладобуду-ванш переважають малi та середнi пщприемства, не-зважаючи на присутнiсть великих глобальних лiдерiв. Натомiсть за даними Держкомстату обсяг продукцi! вироблено! фiзичними особами-пiдприемцями у 2017 р. в Укра!ш становив лише 2%. Вщтак особливо! актуальностi набувають механiзми розвитку, що передбачатимуть активiзацiю ролi малих пiдприемств у вирiшеннi завдань розвитку галузь
Вважаемо, що активiзацiя ролi малих пiдприемств приладобудування, як учасниюв технологiчного розвитку, вимагае пошуку нових форм взаемоди, серед яких слщ видшити мережеву.
Проведений аналiз програми розвитку 1ндустри 4.0 кра!ни 6С дав можливiсть визначити таю шститу-цiйнi аспекти, що будуть корисними для приладобуду-
вання та використовують елементи мережевого щд-ходу [23]:
— програми звичайно включеш в бшьш широк! стратегiчнi документи (у Шмеччиш, Франци та Угор-щинi розвиток виробництв 1ндустри 4.0 е частиною промислово! полiтики);
— фокус програм в основному не залежить вщ певних секторiв, однак головними бенефщарами е компани, зокрема малий бiзнес, з високим техноло-гiчним рiвнем;
— акцент на розвитку ствробггаицтва м1ж защ-кавленими сторонами. Наприклад, у Нiмеччинi та Ав-стри були запущенi платформи 1ндустри 4.0, що поед-нують органи державно! влади, науково-дослiднi установи та бiзнес;
— шщативи передбачають залучення державних та приватних джерел фiнансування на реалiзацiю про-ектiв.
У дослiдженнi [22] розвиток приладобудування нами було запропоновано здшснювати на основi фор-мування галузевих екосистем iнновацiй. Вiдповiдно для шституцшно-еволюцшного розвитку приладобудування доцшьно використати риси традицшного кластеру та мереж1, орiентованоï на формування тех-нолопчно! платформи. На ïï основi здшснюеться пе-ретворення iснуючих типiв промисловосп (мета-про-мисловiсть). Типовим прикладом тако! мережi розвитку приладобудування, може бути наноелектронний або космiчний кластер [10, с. 176]. 1нституцшш рь шення зi створення приладiв нового типу на новш ос-новi можуть бути використанi для переозброення при-ладобудiвних пiдприемств попереднього технолопч-ного укладу або створення нових. Основна перевага дано! мережi полягае в можливосп сформувати навколо новггаьо! технологи групу пiдприемств, на яких вона буде реалiзовуватися. Складнiсть побудови тако! мережi полягае в складносп погоджень науково-технологiчних, фiнансово-органiзацiйних та промис-лово-виробничих рiшень.
На рис. 5 показана схема шституцшно-еволюцш-ного розвитку галузi на прикладi космiчного приладобудування, що володiе значним м1жгалузевим потен-цiалом, зокрема для 1Т та АПК Укра!ни. Схема базу-еться на iнститутах фундаментально! основи розвитку, системи загального машинобудування та галузево! технiко-технологiчноï системи приладобудування.
Мережева стратепя розглядае стiйкiсть економiч-ного зростання як результат планомiрного погодже-ного залучення сучасних конкурентних переваг (шно-вацiйних, iнформацiйних та штелектуальних) на всiх етапах ланцюжка створення вартостi при участi ряду агенив та iнститутiв.
У цих умовах критичним моментом е здатшсть галузевого бiзнес-спiвтовариства побачити довгостро-ковi перспективи галузi в целому [24-25], а не тшьки власного бiзнесу, бути готовим до змiн на рiзних рiв-нях, створити шструменти взаемоди, яю б допомагали передбачити та попереджати ризики. В цих умовах держава, будучи шституцшним регулятором, може формувати траекторда розвитку галузi тальки при взаемоди з бiзнес-сmвтовариством через сприяння новш галузевш полiтицi. Саме такими спшьними зусиллями можна визначити довгостроковi iнтереси та стратегiчнi цшь
Фактор технологiчно¡ ттегращг
Фактор м1жнародно1 ттеграци
Фактор мiжнародно¡ взаемодп
Система Бортовi системи
космiчних
Командно-вимiрювальнi системи
Комплекси збору, формування та високошвидюсно! передачi шформацп
Оптико-електроннi скануючi пристро!
Бортовi ретранслятори систем супутникового зв'язку
Системи телеметр!!
Комплекси навiгацi! i геодезп
Наземш комплекси
техно
л о г i и
Державш i регiонапьнi шфор-мацiйно-навiгацiйнi та геошформацшш системи
Система диференцiально! корекцп та монiторингу навiгацiйного поля
Наземш комплекси прийому, обробки та поширення iнформацi!
Автоматизованi системи управлiння
Апаратура споживач1в космiчних систем
Електронна компонентна база
Системи ракетоноспв
Космiчнi системи
Система геофiзичного монiторингу
Система наукових дослщжень дальнього космосу
Система контролю та анатзу космiчно! обстановки
Система застосування космiчних апаратiв ближнього космосу
Космiчнi системи спецiа-льного призначення
М1жгалузевиИ трансфер технологш
Рис. 5. Схема розвитку приладобудування на основi мереж (розроблено автором)
Висновки та перспективи подальших дослщжень.
Визначальною рисою сучасно! економiки е провiдна роль високих технологш, виробництво та поширення яких становить функщю базових галузей, однiею з
яких е приладобудування, тому що розвиток уетх на-прямюв науково-техшчного прогресу неможливий без його продукци. Особливе значення динамiчний розвиток приладобудування мае для вирiшення завдань з
формування шновацшних конкурентних переваг. У дослщженш визначено тенденцп розвитку приладобу-дування в Украшь Стратегiю розвитку приладобуду-вання розглянуто з точки зору шституцшно-еволюцш-ного розвитку гапузi за допомогою впровадження ци-фрових технологш та мережевих рiшень. В умовах 1н-дустрп 4.0 держава, будучи шституцшним регулятором, може формувати траекторда розвитку гапузi тшьки при взаемодп з бiзнес-спiвтовариством через сприяння новш гапузевiй полiтицi.
Список використаних джерел
1. National Security Strategy Formulation. URL: https://csis-prod.s3.amazonaws.com/s3fs-public/publica tion/171006_CSIS_NationalSecurityStrategyFormulation_ FINAL.pdf?42zeMDWbvXQ1xJs9OTe64dWZwVMXT. gZ.
2. Harmon J. D., Stevens J. H., Swim L. B. Finance, technology transfer, and national security: A preliminary survey. The Journal of Technology Transfer. 1991. Vol. 16. Iss. 3. pp. 38—42.
3. A 21st century science, technology, and innovation strategy for America's national security. Committee on Homeland and National Security of the National Science and Technology Council. 2016. URL: http: //www.defen seinnovationmarketplace.mil/resources/National_Security _ST_Strategy_2016_FINAL.PDF.
4. Прогнозирование инновационного машиностроения / отв. ред. В. С. Панфилов. Москва: МАКС Пресс, 2015. 180 с.
5. Якунин А. С. Актуальные вопросы развития радиоэлектронной промышленности. Электронная промышленность. 2013. № 4. С. 3—14.
6. Грибовский А. А., Грибовская А. А. Технологии быстрого производства в приборостроении. СПб.: Университет ИТМО, 2015. 66 с.
7. Добровська С. В., Оваенко Л. М. Дослщження динамiки публшацш з машинобудування та приладо-будування в наукових виданнях Украши. Наука Укра-ти у свтовому шформацшному просторг. 2018. Вип. 15.
C. 80—82.
8. Покрас О. С., Войтко С. В. Питания розвитку галузi приладобудування в Укра1ш в 1ндустри-4.0. Еко-номка та держава. 2019. № 3. C. 52—56. doi: 10.32702/2306-6806.2019.3.52
9. Secchi E. Open Innovation Networks and the Role of Intermediaries: An Agent-Based Simulation. In: Secchi
D., Neumann M. (eds.). Agent-Based Simulation of Organizational Behavior. Springer, Cham, 2016.
10. Жданова О., Засько В. Формирование институциональных условий развития нанотехнологий с применением кластерной модели. Экономическая политика. 2011. № 5. С. 168—178.
11. Мосто М. Цифровые двойники открывают новые возможности для приборостроения и электронной промышленности. Control Engineering. 2019. URL: https://controlengrussia.com/innovatsii/novye-vozmozh nosti/.
12. Nelson R., Winter S. An Evolutionary Theory of Economic Change. Cambridge: Harvard Univ. Press, 1982.
13. Юрин А. Н. К понятию безопасность: кто и как определяет угрозу сегодня? Regional Dialogue. 14.06.2016. URL: http://regional-dialogue.com/ru/ security/.
14. Дашковський О. А. Аналгтичне приладобудування. Енциклопедiя сучасно1 Украши / 1нститут ен-циклопедичних дослщжень НАН Украши. 2019. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44042.
15. За час незалежносп в Укра1ш видано понад 117 тис. патенпв на винаходи. URL: https: //www. unn.com.ua/uk/news/1596463-za-chas-nezalezhnosti-v-ukrayini-vidano-ponad- 117-tis-patentiv-na-vinakhodi.
16. Статистика, звгти, плани. Державне тдприем-ство / Украшський шститут штелектуально1 власность 2004—2019. URL: https://ukrpatent.org/uk/articles/ statistics.
17. Стан шновацшно1 дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технологiй в Укра1ш у 2018 роцi: ана-лiтична довiдка. Ки'1в: Укр1НТЕ1, 2019. 80 с.
18. Сумарний обсяг iмпорту та експорту у розрiзi товарних позицш за кодами УКТЗЕД. URL: http: //sfs.gov.ua/ms/f11.
19. Крамар О. Не в мшорь 06.02.2019. Тиждень. URL:https://m.tyzhden.ua/publication/226048.
20. Стан шновацшно1 дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технологш в Укра1ш у 2017 рощ: ана-лiтична довiдка. Ки'1в: Укр1НТЕ1, 2018. 98 с.
21. Пятковски М. Влияние ICT-инвестиций на рост производительности труда в странах с переходной экономикой. Влияние современных информационных технологий на экономический рост в России и странах Восточной Европы в 1990—2001 годах. Москва : ЦЭМИ РАН, 2004. 120 с.
22. Омельяненко В. А. Аналiз можливостей розвитку галузевих екосистем шновацш (на прикладi ко-смiчного приладобудування). В1сник Одеського нац1о-нального ушверситету. Економка. 2013. Т. 18, Вип. 3 (2). С. 167—171.
23. Ангел Е., Кравчук В. Какая промышленная политика необходима Украине для перехода к Индустрии 4.0? Зеркало недели. 5 апреля 2019. URL: https: //zn.ua/macrolevel/kakaya-promyshlennaya-politika-neo bhodima-ukraine-dlya-perehoda-k-industrii-4-0-313995_. html.
24. National Security & Innovation Activities: Methodology, Policy and Practice (2018). edited by O. Prokopenko, V. Omelyanenko, Yu. Ossik. Ruda Slqska : Drukarnia i Studio Graficzne Omnidium. 416 p.
25. Прокопенко О. В., Омельяненко В. А. Аналiз особливостей використання потенщалу глобально1 шновацшно1 системи для розвитку приладобудування. Mechanism of Sustainable Development of Economic Systems Formation. Verlag SWG imex GmbH, Nwnberg, Deutschland, 2014. Vol. 1. pp. 207—214.
References
1. National Security Strategy Formulation (n.d.). csis-prod.s3.amazonaws.com. Retrieved from https://csis-prod. s3.amazonaws.com/s3fs-public/publication/171006_ CSIS_NationalSecurityStrategyFormulation_FINAL.pdf? 42zeMDWbvXQ 1xJs9OTe64dWZwVMXT.gZ.
2. Harmon J. D., Stevens J. H., Swim L. B. (1991). Finance, technology transfer, and national security: A preliminary survey. The Journal of Technology Transfer, Vol. 16. Iss. 3. pp. 38—42.
3. A 21st century science, technology, and innovation strategy for America's national security. Committee on Homeland and National Security of the National Science and Technology Council. (2016). Retrieved from http: //www.defenseinnovationmarketplace.mil/resources/Natio nal_Security_ST_Strategy_2016_FINAL.PDF.
4. Panfilov V. S. (2015). Prognozirovanie innova-cionnogo mashinostroeniia [Innovative Engineering Forecasting]. Moscow, МАКС Press. 180 p. [in Russian].
5. Yakunin А. S. (2013). Aktuanye voprosy razvitiia radiojelektronnoj promyshlennosti [Actual issues of the development of the electronic industry]. Elektronnaia
promyshlennost — Electronic industry, 4, pp. 3—14 [in Russian].
6. Gribovskiy A. A., Gribovskaya A. A. (2015). Teh-nologii bystrogo proizvodstva v priborostroenii [Rapid manufacturing technology in instrumentation]. SPb, ITMO University. 66 p. [in Russian].
7. Dobrovska S. V., Ovsiienko L. M. (2018). Doslid-zhennia dynamiky publikatsii z mashynobuduvannia ta pryladobuduvannia v naukovykh vydanniakh Ukrainy [Research of the dynamics of publications in mechanical engineering and instrument making in scientific editions of Ukraine]. Nauka Ukrainy u svitovomu informatsiinomu prostori — Science of Ukraine in the world information space, 15, pp. 80—82 [in Ukrainian].
8. Pokras O. S., Voitko S. V. (2019). Pytannia rozvytku haluzi pryladobuduvannia v Ukraini v Industrii-4.0 [Issues of instrument industry development in Ukraine in Industry-4.0]. Ekonomika ta derzhava — Economy and state, 3, pp. 52—56 [in Ukrainian]. doi: 10.32702/23066806.2019.3.52
9. Secchi E. (2016). Open Innovation Networks and the Role of Intermediaries: An Agent-Based Simulation. In: Secchi D., Neumann M. (eds.) Agent-Based Simulation of Organizational Behavior. Springer, Cham.
10. Zhdanova O., Zasko V. (2011). Formirovanie institucionalnyh uslovij razvitiia nanotehnologij s prime-neniem klasternoj modeli [Formation of institutional conditions for the development of nanotechnology using a cluster model]. Ekonomicheskaia politika — Economic policy, 5. pp. 168—178 [in Russian].
11. Mosto M. (2019). Cifrovye dvojniki otkryvajut novye vozmozhnosti dlja priborostroenija i jelektronnoj promyshlennosti [Digital doubles open up new possibilities for instrumentation and the electronics industry]. Control Engineering. Retrieved from https://controlengrussia.com/ innovatsii/novye-vozmozhnosti/ [in Russian].
12. Nelson R., Winter S. (1982). An Evolutionary Theory of Economic Change. Cambridge, Harvard Univ. Press.
13. Yurin A. N. (2016). K ponjatiiu bezopasnost: kto i kak opredeljaet ugrozu segodnia? [To the concept of security: who defines the threat and how today?] Regional Dialogue. 14.06.2016. Retrieved from http://regional-dialogue.com/ru/security/ [in Russian].
14. Dashkovskyi O. A. (2019). Analitychne pryla-dobuduvannia [Analytical instrumentation]. Encyclopedia of Modern Ukraine. Institute of Encyclopedic Research, NAS of Ukraine. (2019). Retrieved from http: //esu. com.ua/ search_articles.php?id=44042 [in Ukrainian].
15. Za chas nezalezhnosti v Ukraini vydano ponad 117 tys. patentiv na vynakhody [Since independence, over 117,000 patents for inventions have been granted in Ukraine]. unn.com.ua. Retrieved from https://www.unn. com.ua/uk/news/1596463-za-chas-nezalezhnosti-v-ukray ini-vidano-ponad-117-tis-patentiv-na-vinakhodi [in Ukrainian].
16. Statystyka, zvity, plany [Statistics, reports, plans]. State Enterprise «Ukrainian Institute of Intellectual
Property». 2004—2019. Retrieved from https: //ukrpatent.org/uk/articles/statistics [in Ukrainian].
17. Stan innovatsiinoi diialnosti ta diialnosti u sferi transferu tekhnolohii v Ukraini u 2018 rotsi: analitychna dovidka [State of Innovation and Technology Transfer Activity in Ukraine in 2018: Analytical Reference]. (2019). Kyiv, UkrINTEI. 80 p. [in Ukrainian].
18. Sumarnyi obsiah importu ta eksportu u rozrizi tovarnykh pozytsii za kodamy UKTZED — The total volume of imports and exports by section of commodity items according to the codes of UKTZED. Retrieved from http://sfs.gov.ua/ms/f11 [in Ukrainian].
19. Kramar O. (2019). Ne v minori [Not in the minor]. 06.02.2019. Tyzhden — Week. Retrieved from https://rn.tyzhden.ua/publication/226048 [in Ukrainian].
20. Stan innovatsiinoi diialnosti ta diialnosti u sferi transferu tekhnolohii v Ukraini u 2017 rotsi: analitychna dovidka [State of Innovation and Technology Transfer Activity in Ukraine in 2017: Analytical Reference]. (2018). Kyiv, UkrINTEI. 98 p. [in Ukrainian].
21. Piatkovski M. (2004). Vliianie ICT-investiciy na rost proizvoditelnosti truda v stranah s perehodnoj ekonomikoj [The impact of ICT investment on productivity growth in countries with economies in transition]. Vliianie sovremennyh informacionnyh tehnologiy na ekonomicheskij rost v Rossii i stranah Vostochnoy Evropy v 1990-2001 godah — The impact of modern information technology on economic growth in Russia and Eastern Europe in 1990-2001. Moscow, CEMI RAN. 120 p. [in Russian].
22. Omelyanenko V. A. (2013). Analiz mozhlyvostei rozvytku haluzevykh ekosystem innovatsii (na prykladi kosmichnoho pryladobuduvannia) [Analysis of opportunities for development of sectoral ecosystems of innovation (on the example of space instrumentation)]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomika. — Bulletin of the Odessa National University. Economy, Vol. 18, № 3(2), pp. 167—171 [in Ukrainian].
23. Angel E., Kravchuk V. (2019). Kakaja promyshlennaja politika neobhodima Ukraine dlja perehoda k Industrii 4.0? [What industrial policy does Ukraine need to move to Industry 4.0?]. Zerkalo nedeli — Mirror of the Week. 5.04.2019. Retrieved from https://zn.ua/macrolevel/kakaya-promyshlennaya-politi ka-neobhodima-ukraine-dlya-perehoda-k-industrii-4-0-313995_.html [in Russian].
24. National Security & Innovation Activities: Methodology, Policy and Practice (2018). ed. by O. Prokopenko, V. Omelyanenko, Yu. Ossik. Ruda Slqska: Drukarnia i Studio Graficzne Omnidium. 416 p.
25. Prokopenko O. V., Omelyanenko V. A. (2014). Analiz osoblyvostei vykorystannia potentsialu hlobalnoi innovatsiinoi systemy dlia rozvytku pryladobuduvannia [Analysis of the features of using the potential of the global innovation system for instrument development]. Mechanism of Sustainable Development of Economic Systems Formation. Verlag SWG imex GmbH, Nbrnberg, Deutschland, Vol. 1, pp. 207—214 [in Ukrainian].
Grarra Hagiftmna go pegaK^i 02.12.2019 npHHHOTo go gpyKy 19.12.2019
Формат цитування:
Омельяненко В. А. AHanÎ3 шституцшно-еволюцшного аспекту розвитку високотехнолопчних сфер на при-кладi приладобудування. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2019. № 2 (37). С. 93-100. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2019.2(37).93-100
Omelyanenko V. А. (2019). Analysis of institutional and evolutionary aspect of high-tech sectors development on instrument engineering example. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 93-100. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2019.2(37).93-100
