CC BY
23
УДК 378:004.5 JEL Classification: о14
ВИЗИАЧЕИНЯ СФЕР HAЙБiЛЬШ ЕФЕКТИВНОГО ЗАОТООУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХИОЛОПЙ
® 2019 ЯИЕИКОВА I. Г.
УДК 378:004.5 JEL Classification: О14
Яненкова I. Г.
Визначення сфер найбшьш ефективного застосування цифрових технологш
На основ: узагальнення м/жнародних експертних прогноз'ю визначено основн тренди цифров:зацИза технологмними секторами на 2019-2020 роки. Серед них - промисловий штернет речей, ¡мерсивш технологи, штучний ¡нтелект, блокчейн тощо. Доведено, що цифров/зац/я економки в УкраМ в'дбуваеться не завдяки дючим в'дпов'дним стратегтм i програмам, як в б'шьшостi заруб'жних крат, а всупереч ix в'дсутности Проанал'вовано особливост'! процесу цифров/зацПв УкраЫз акцентом на технологчнiсегменти 1ндустрИ4.0. Зроблено висновки прозб'шьшення в'дставання Укра:-ни в'д iнших кран свту щодо просування в напрямку цифров/зацПекономки через в'дсутн'кть в'дпов'дноiдержавноiполтики i слабксть внутрш-нього ринку промислових iнновацiйниx розробок. Розроблено рекомендацидля урядових i неурядових структур щодо прискорення темп'в освоення цифрових технологш в УкраЫ.
Ключов'1 слова: цифровiтехнологи, 1ндустр'т 4.0, розвиток, тренди, стратегiя, нацональна економка. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-2-25-30 Табл.: 1. Б'бл.: 11.
Яненкова 1рина Георгпвна - доктор економiчниx наук, доцент, пров'дний науковий ствробтник сектора цифрово: економки, 1нститут економки
та прогнозування НАН Украни (вул. Панаса Мирного, 26, Ки:в, 01011, Украна)
E-mail: 777fler@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7007-4481
Researcher ID: http://www.researcherid.com/N-5378-2018
УДК 378:004.5 JEL Classification: О14 Яненкова И. Г. Определение сфер наиболее эффективного применения цифровых технологий
На основе обобщения международных экспертных прогнозов определены основные тренды цифровизации по технологическим секторам на 2019-2020 годы. Среди них - промышленный интернет вещей, имерсивные технологии, искусственный интеллект, блокчейн и другие. Доказано, что цифровизация экономики в Украине происходит не благодаря действующим соответствующим стратегиям и программам, как в большинстве зарубежных стран, а вопреки их отсутствию. Проанализированы особенности процесса цифровизации в Украине с акцентом на технологические сегменты Индустрии 4.0. Сделаны выводы об увеличении отставания Украины от других стран мира относительно продвижения в направлении цифровизации экономики из-за отсутствия соответствующей государственной политики и слабости внутреннего рынка промышленных инновационных разработок. Разработаны рекомендации для правительственных и неправительственных структур относительно ускорения темпов освоения цифровых технологий в Украине.
Ключевые слова: цифровые технологии, Индустрия 4.0, развитие, тренды, стратегия, национальная экономика. Табл.: 1. Библ.: 11.
Яненкова Ирина Георгиевна - доктор экономических наук, доцент, ведущий научный сотрудник сектора цифровой экономики, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина) E-mail: 777fler@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7007-4481 Researcher ID: http://www.researcherid.com/N-5378-2018
UDC 378:004.5 JEL Classification: 014 Yanenkova I. G. Identifying the Areas of the Most Effective Use of Digital Technologies
Based on summarizing international expert forecasts, the main trends in digi-talization by technology sectors for 2019-2020 are identified. Among them there are the industrial Internet of things, immersive technologies, artificial intelligence, blockchain, etc. It is proved that digitalization of the economy in Ukraine is not due to existing relevant strategies and programs, like in most foreign countries, but despite of their absence. The features of the digitalization process in Ukraine are analyzed with an emphasis on the technological segments of Industry 4.0. There made conclusions about Ukraine's increasing lag behind other countries of the world in terms of the progress in digitali-zation of the economy due to the lack of relevant government policies and weakness of the domestic market for industrial innovative developments. Recommendations for governmental and non-governmental structures regarding the acceleration of the pace of digital adoption in Ukraine are developed.
Keywords: digital technologies, Industry 4.0, development, trends, strategy, national economy. Tabl.: 1. Bibl.: 11.
Yanenkova Iryna G. - Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor,
Senior Research Fellow of the Sector of the Digital Economy, Institute for
Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (26 Panasa Myrnoho Str., Kyiv,
01011, Ukraine)
E-mail: 777fler@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7007-4481
Researcher ID: http://www.researcherid.com/N-5378-2018
Вступ. Свгговий ринок автоматизаци виробництв становить близько 260 мiльярдiв доларш i мае тенденцiю до зростання в!д 8-9 % на piK. Технологи 4.0 швидко за-ймають в цьому ринку свое мкце. Зпдно 3i звiтами piзних аналiтичних агенцш свiтовий ринок технологiй 4.0 стано-вив близько 60 мiльяpдiв доларш у 2017 pоцi i зросте до 220 млрд доларш у 2025 рощ, що становить близько 15-20 % щоpiчного зростання. Як бачимо, це значно вище в!д piвня «просто! автоматизаци», де домшують технолог!! 3.0. Але темпи зростання ще б!льш! за окремими сегментами. На-приклад, у кiбеpбезпецi зростання становить до 33 %, а де-яи дослiдження прогнозують зростання ринку 1оТ бкьше 1 трильйона долаpiв вже у 2020 рощ [1].
Осильки 1ндустр!я 4.0 значною м!рою скеровуеться державними програмами, краши конкурують м!ж собою також на ршш показникiв виконання державних плашв. Глобальнi гpавцi - це США (44 %), Китай (92 %) та 6С (65 %). Адже Китай планував запустити 100 нових виробництв на технолопях 4.0 ще в 2018 рощ. Зпдно з державним планом «China 2025» Китай мае повшстю перейти на розумш ви-робництва до 2025 рощ [2]. Тому л^ерство Китаю викли-кае значне занепокоення як у США, так i в 6С.
Але й набагато менш iндустpiально pозвиненi краши демонструють прогрес. Наприклад, Казахстан впроваджуе на технолопях 4.0 14 промислових об'ектш, загальною вар-тютю 380 мкьйонш долаpiв.
Ана^з останнiх дослiджень i публiкацiй. Про
збкьшення вiдставання Укра'ни вiд шших кра'н свiту щодо просування у напрямi цифровiзацu економiки яскраво св^чить той факт, що на цей час урядом не затверджено жодно! стратеги або нащонально! програми стосовно циф-ровiзацп економiки, на жаль, на в^мшу вiд бiльшостi зару-бгжних кра'н. Прийнято лише один (!) документ - Концеп-щю розвитку цифрово! економiки та сустльства Укра!ни на 2018-2020 роки [3]. Протягом останшх трьох рокiв у Мь нiстерствi економiки i торг1^ Укра'ни розроблялася Стра-тегiя розвитку промислового комплексу, тривае розробка Стратеги розвитку IТ-галузi та експортно'1 стратеги, розпо-чато роботу над Стратепею розвитку штучного iнтелекту та Стратепею розвитку сфери штелектуально! власностi. За в^сутносп затверджено! загальнонащонально! Стратеги або Нащонально! програми цифрового розвитку (як в урядi ще не розроблялися) досить важко забезпечити на-лежну узгоджешсть мiж галузевими стратеиями, уникнути суперечностей у постановцi цкей та завдань, оскiльки прь оритети загальнодержавного значення не встановлеш.
Питаннями розробки стратегш, дорожнк карт, про-грам тощо опiкуються також i неурядовi органiзацГ1, серед яких АППАУ, Федеращя роботодавцiв Укра'ни, Хай-тек офк, Укра'нський iнститут майбутнього й шшь Найваж-ливiшi !хш напрацювання в сферi цифрово! економiки наведено у табл. 1.
Таблиця 1
lнiцiативи неурядових органiзацiй щодо цифрового розвитку економши
Назва оргашзацн Розроблений документ PiK створення / затвердження
Хай-тек офк «Цифрова адженда - 2020» 2017/-
Федерацiя роботодавцiв УкраТни Закон УкраТни «Про промислову полiтику» 2017/ -
АППАУ Дорожня карта цифровiзацiТ харчовоТ та переробноТ про-мисловостi 2019/-
УкраТнський iнститут майбутнього Eкономiчна стратегiя УкраТни 2030 2019/ -
Джерело: складено автором за [4-7]
Поки Укра'на розробляе рiзноманiтнi Стратеги та дорожнi карти цифровiзацu, якi так i залишаються проектами, не затверджуються i не реалiзуються, iншi кра'ни, маючи в наявностi затвердженi вищезазначенi документи, активно формують «нову» цифрову економжу (НЦЕ), яка включае такi основш компоненти:
1) передове виробництво, робототехнша та автома-тизацiя заводiв;
2) новi джерела даних з мобкьного та повсюдне тд-ключення до 1нтернету;
3) хмарнi обчислення;
4) анамз великих даних;
5) штучний iнтелект.
Метою ще! статтi е визначення й обгрунтування ключових сфер застосування цифрових технолоий, а також можливих сценарив для Укра'ни в новiй цифровiй еко-номщь
Виклад основного матерiалу. Вiдносно новими осо-бливостями НЦЕ виступають таи. По-перше, новi джерела
даних, в!д смартфонш до датчикш заводу, надсилають вели-чезну ильисть даних у «хмару», де вони аналiзуються i по-тш генеруються нов! !де!, продукти та послуги. По-друге, нов! б1знес-модел1 на основ! технолоичних i продуктових платформ - платформи шновацш, платформи власност та платформи заохочення - значно змшюють оргашзащю галузей i умови конкуренц!! в ряд! передових шдустрш та категорш вироб!в. По-трете, продуктившсть апаратного та програмного забезпечення 1КТ перейшла до точки, де штучний штелект i машинне навчання масштабуються. НЦЕ здатна розширити оргашзацшно-географ!чну фраг-ментащю пращ в нов! сфери, включаючи ранше нероздкь-ш i географ!чно вкоршеш види д1яльносп, як! знаходять-ся на передньому план! глобальних ланцюжив щнностей, особливо R&D, проектування продукту та знаннево-штенсивш й шновацшш б!знес-функци. Вплив на робоч! мюця i м!жнародна конкуренщя всеб!чно залежатимуть в!д темпу змш i спроможност оргашзацш та сустльств керу-вати ними.
Багато вiдомих мiжнародних компанiй вже представили свое бачення перспектив розвитку цифрово'1 еконо-мiки на найближчi роки. Узагальнення ïx поглядгв, а також аналiз наведених теxнологiй на виставщ «Ганновер Мессе 2019» дозволили визначити основт тренди цифровiзацiï за технолопчними секторами на 2019-2020 роки таким чином.
1. Промисловий штернет речей (11оТ).
11оТ - одна з найбкьш перспективних техноло-гiй в 1ндустрп 4.0. Всi свiтовi виробники мають сьогоднi в своему портфелi продукти та/або рiшення 11оТ. Ккьюсть платформ 11оТ на ринку Шмеччини перевищила 400 ще в 2018 рощ, що дало тдстави говорити про платформи як товар i е явним тдтвердженням того, що технолопя перебу-вае на тку очшувань. Водночас напрямiв розвитку в цьому сегмент багато, й вибiр продукту 11оТ залежить зрештою в^ вибору того чи iншого напряму. Найпопулярншими залишаються предиктивне обслуговування, предиктивна яюсть та цифровi двiйники. Цифровi двiйники - це точна вiртуальна копiя реального фiзичного об'екта, включно з його поведiнкою в динамщ зовнiшнього середовища. Ця технолопя, включно з можливостями симулювання, мае дуже привабливi перспективи в промисловосп, оскiльки дозволяе набагато бкьш точно прогнозувати поламки, оптимiзувати плани обслуговування, покращувати якiсть i в цкому покращувати загальну ефективнiсть обладнан-ня. Зпдно з дослiдженням компани Гартнер, 24 % компа-нiй, що проваджують 11оТ, вже сьогоднi використовують цифровi двiйники, й ще 60 % планують це зробити у най-ближчi роки [8]. Технолопя двшниив добре iнтегруеться не пльки з 11оТ, але також зi штучним iнтелектом i вiр-туальною й доповненою реальнiстю. Щодо предиктивно'1 аналiтики-експерти застерiгають, що е серйозн труднощi щодо ретельно'1 пiдготовцi виробництв i даних. Це займае мкящ й ri, хто иноруе щ питання, навряд чи скористають-ся перевагами тако'1 аналiтики. Тенденцiя ринку, пов'язана з 11оТ, полягае також у швидий iнтеграцiï 1Т-ОТ (тд «ОТ» украшською часто розумiють автоматизованi системи управлiння теxнологiчним процесом - АСУ ТП). Легкий доступ та штегращя даних безпосередньо з рiвня польо-вих пристроТв i контролерш в^кривае чисельнi новi мож-ливост для монiторингу та керування виробництвами. Викликом у щй сферi залишаються, безумовно, питання ибербезпеки.
2. 1мерсивн технологй - вiртуальна, доповнена та змшана реальнiсть.
Технологй вiртуальноï, додано'1 та змiшаноï реаль-ностi можуть застосовуватись у промисловост в багатьох прикладних областях - як проектування продукту, техшчне обслуговування, навчання персоналу, колаборащя команд, управлiння запасами тощо. Щ технологи мають також одн з найвищих показниив зростання. Gartner зазначае, що в 2022 рощ 70 % тдприемств застосовуватимуть iмерсивнi технологй у В2С i 25 % - для виробничих завдань [9].
3. Зростання використання кобопв.
Ринок промислових робопв зростае у свт швид-кими темпами i на цей час е найбкьшим сегментом серед рiзниx технолоий 4.0. Леерами серед промислових роботов виступають, зокрема, коботи. Окремi досл^ження про-
гнозують зростання ринку коботгв зi 710 мкьйонгв доларш у 2018 рощ до 12.3 мiльярдiв у 2025 рощ [6]. Головними причинами популярност кобопв е 1х функцiонал (безпека для людей, гнучисть, легка та швидка адаптацiя тд новi завдання, компактнiсть) i доступна щна. Коботи створили новi великi можливостi для промисловцiв, особливо в потоково-транспортних i збиральних виробництвах.
4. Входження в промисловють штучного штелекту
(А1).
З поширенням 11оТ у промисловостi та вiдповiдним зростанням обсяггв даних для обробки виникають можли-востi для застосування AI. Головним чином, А1 використо-вуеться для покращення продуктивной та зниження про-стоТв. Алгоритми машинного навчання для виробництва формуються та налаштовуються тд специфiчнi виклики виробництв - наприклад, скорочення втрат, покращення стабiльностi процеав, зниження простоТв та аномалiй.
5. Крайш обчислення (Edge computing).
Осккьки пристро'1, приеднанi до 1нтернету, стають
все бкьш потужними, i 1х стае все бкьше, вiд 1оТ вкокрем-люеться окремий пiдсегмент, вкомий як крайнi обчислення (edge computing). Йдеться про попередню обробку даних саме на ргвш цих пристроТв, замкть того, щоб вкразу к передавати в хмарш платформи. Це не тiльки знижуе витрати на хмарну та мережеву шфраструктуру й скорочуе час обробки, але також дозволяе забезпечити кращу ибер-безпеку.
6. Мобкьна iндустрiя 4.0 - ERP та системи менеджменту якость
Поява 5G означае ще бкьше прискорення в розвитку ПоТ. 5G була одшею з топ тем Ганноверсько'1 виставки й у 2019 ми вже бачимо чимало застосувань ПоТ в реальному чаа на мобкьних технолопях. Наприклад, чимало ERP систем сьогодш штегруються з технолоиями 4.0 й все бкьше включаються застосування з виробничих технолоий, в тому чи^ й з MES та систем управлшня яистю.
7. Supply chain optimization.
Те, що ранше вважалось просто функщею лопстики, в епоху 4.0 набувае форм окремих бiзнес-моделей та опти-мiзацiï вск горизонтальних ланцюжкгв. Водночас з тенден-цiею Е-комерцп цей тренд радикально змшив очiкування клiентiв щодо шдивкуальних сервiсiв, швидкостi, прозо-рост й ефективностi транзакцiй. Ланцюг Постачання 4.0 -це шлях до зустрiчi нових вимог i повно'1 змши ланцюжка постачань через цифровiзацiю. У 2019 ця область мае сво'1 тенденци - це застосування цифрових двшниив, мобкьш додатки й шструменти прогнозування, оснащенi штучним штелектом. Мета - зробити ланцюжки постачань бкьш точними, швидкими та гнучкими до коливань зовншнього середовища.
8. Автономш речi (Autonomous things).
Значне зростання вкбуватиметься в сегментi «ав-тономних речей». Немае рiзницi, чи йдеться про авто, чи агро, чи роботгв, автономнi речi використовують алгоритми штучного штелекту, щоб виконувати завдання, яи тра-дицiйно виконували люди. На сьогоднi е 5 титв таких речей - роботи, транспортш засоби, дрони, прилади й аген-ти. Вони, вкповкно, займають 4 типи середовища - море, сушу, повиря та цифровий проспр.
9. Вихiд у промисловiсть технологй блокчейн.
Блокчейн - мережева криптографiчна технолопя, що дозволяе бiзнесам прослiдковувати посл^овшсть транзакцiй або робiт, в яи залученi чимало контрагент без необх^ност мати одну централiзовану структуру. Як, наприклад, банк. В умовах низько'1 довiри чи потенцiйних конфлiктiв мiж контрагентами в ланцюжку транзакцiй це значно знижуе тертя мiж ними, скорочуе витрати та час на узгодження та проходження послуги чи товару необх^ним ланцюжком. Важливо при цьому зазначити, що блокчейн е дуже стшкою та безпечною технологiею. Очiкуеться, що ринок блокчейна може зрости до 3 трлн дол. до 2030 року [10]. В промисловост блокчейн може значно покращити процеси в багатьох галузях i, перш за все, для оптимiзацil ланцюжкiв постачань (supply chain).
Цифровiзацiя економiки Укра'ни мае двi вiдмiннi вiд шших кра!н риси - вона в^буваеться не завдяки дiючим вiдповiдним стратепям i програмам, а всупереч в^сутнос-тi дiючих стратегiй i програм, та вона в^буваеться пере-важно в 1Т-галузь Так, на цей час маемо понад 60 компанш, якi розробляють продукти та ршення на технологiях 1ндустрп 4.0. У березш-кштш 2019 року Асощащя тдпри-емств промислово! автоматизацп (АППАУ) провела опи-тування ринку та розробила власну 2 версш укра'нського ландшафту 1ндустрп 4.0 [6]. Цей документ пропонуе огляд понад 60 компанш, розподкених за критерiями технологш та застосувань 1ндустрп 4.0. У цш верш акцент зроблено на компашях укра'нського походження, а застосуван-ня технологiй 4.0 для 1ндустрп 4.0 е головним критерiем фкьтрацп iнноваторiв, яких дiйсно чимало в IТ-галузi та iнших хай-тек секторах. Це зроблено, в першу чергу, для потенцшних укра'нських замовникiв - вимоги та тдхо-ди для промислових застосувань вiдрiзняються, - вони е бкьш жорсткими й мають вищий порiг входу. Технолопч-ний ландшафт 4.0 включае 63 компанп, що розподiленi по 16 сегментах + 1 iз системно! штеграци. Останнiй сегмент е найбкьш чисельним (21 компанiя), що е лопчним - чимало системних iнтеграторiв та технолопчних компанiй в Укра1-ш давно пропонують рiшення на базi нових технологiй, але якi походять в^ захiдних вендорiв. Серед технолопчних сегменпв лiдируе сегмент Великi дат / Штучний iнтелект / Машинне навчання - тут знаходиться 15 компанш, що мають власш продукти та ршення на цих технолопях для промислових застосувань. На другому мкщ сегмент 1оТ-пристро'1в (12 компанш), на третьому - Доповнена / Вiрту-альна реальнiсть (11).
Поршняно з 2017 роком АППАУ фшсуе прогрес за ккькома напрямами. Загальна ильисть компанiй виросла не надто сильно - якщо в 2017 рощ '1х було близько 50, ни-нiшне зростання до 63 не надто вражае. Все ж варто зазна-чити, що у 2017 у технолопчному ландшафт було чимало «непромислових» компанiй - зокрема, з скьського гос-подарства та В2С сегментш. Це було зроблено за браком бкьш профкьних i справжнк iнноваторiв 4.0. У нинш-ньому ландшафтi таких в^илень немае. Натомiсть якщо брати ситуацш за окремими сегментами - в^булося швид-ке зростання в област Big Data, drones, AR/VR, 3D, cyber-security. Слабкими або взагал без зростання залишаються сегменти, яи пов'язанi зi значно бкьшими швестищями
в hard або ж з повними, складними ршеннями - це сегменти як IIoT платформи, digital twins, UGV (безтлотний наземний транспорт) та robotics. Вищий nopir входу, в!д-сутшсть стpатегiй розвитку на глобальних ринках, а також слабкий попит на внутршньому ринку е головними чинни-ками у в^ставанш в цих сегментах.
Сегментащя щодо застосувань (applications) включае 14 популярних в свт 1ндустр!1 4.0 сегментш. На них при-падають тi самi 60+ кoмпанiй, але розподкеш за сферами застосування (applications). Безумовно, такий розподк мае бути !дейно ближчим до замoвникiв. Й особливо, коли ми говоримо про класичш (3.0) застосування, але яи вже роз-виваються на технолопях 4.0. Наприклад, Remote control чи MES (Manufacturing Execution Systems), яи все частше базуються на платформах i хмарних сеpвiсах, а також вклю-чають мoбiльнi додатки mApps. Отже, найчисельнiшими е тi сегменти, яи типово yнаслiдyють технолог!! та попит з 1ндустр!1 3.0. Remote monitoring and control - 13 компанш, Data-driven analytics - 12, Digital design and simulation - 7. Сегмент Predictive maintenance також включае 7 учасниив. Водночас piвень '1х ршень у сена predictability та надшнос-ri наpазi дуже р!зниться.
Враховуючи розглянут вище тренди, спробуемо визначити можлив! впливи НЦЕ на економшу Укра'ни. Незважаючи на те, що особливост! НЦЕ можуть додати радикальних змш, це в!дпов!дае попередшм досягненням у сфер! комп'ютеризац!1, що дозволили оргашзувати та географ!чно в!дд!лити сферу досл!джень i розробок в!д виробництва, що призводить до створення глобальних ланцюпв вартостей. Зростання юлькост важливих муль-тинацюнальних корпорацш та успшних постачальниив платформ вищого р!вня з кра'1н, що розвиваються, поки не змшило ситуащю у глобальних ланцюгах вартост! де все ще домшують ф!рми з традицшних технолопчних клас-тер!в у промислово розвинених кра'нах. Ф!рми, як! вико-нують рутинш зб!рки й шш! прост! послуги в глобальних ланцюгах вартост! мають нижчий прибуток, менше опла-чують сво'1х пращвниив i е б!льш уразливими до дкових цикл!в.
Зпдно з досл!дженнями UNCTAD [11] в НЦЕ ю-нують три широк! сценар!' для кра'1н, що розвиваються. По-перше, звичайш б!знес-функц!1, так! як виробництво, кодування програмного забезпечення та служби зворот-ного офюу, як! слугували основою для швидкого розвитку, можуть бути першими, як! будуть повторно захищеш або навиь усунеш передовим виробництвом та автоматизащ-ею. Це може призвести до в!дриву в!д глобальних ланцюпв вартосп та величезних сощальних зрив!в у розробниив, де в експортно-ор!ентованих фабриках зараз працюють десятки i навпь сотш тисяч робпниив у дуже концентро-ваних виробничих кластерах (наприклад, близько Шень-чжень, Ханой i Гвадалахари).
За другим сценар!ем шструменти НЦЕ могли б на-давати компашям, що розвиваються, можливкть про-суватися вгору по ланцюжку створення вартост! става-ти менш залежними в!д шновацшних i координацшних функцш пров!дних ф!рм у глобальних ланцюгах вартост! а також самостшно виробляти конкурентоспроможш та глобальш продукти. Прикладом такого сценарш може
бути 3Б-друк, який показуе можливе вирiвнювання криво! ланцюга вартостi в^ посмiшки до усмiшки. Такий сце-нарiй, на думку автора, найбкьше пiдxодить для УкраТни, осккьки для цього е у наявност необх^ний потенцiал. Третiй сценарiй полягае в тому, що «шновацп тут» / «ви-робництво там» - географiчний розподiл працi, що запро-понований кривою «посмшки», залишаеться вiдносно стабкьним, оскiльки НЦE змiнюе продукти та процеси в наявних технолопчних i виробничих кластерах. Баланс мiж центроспрямованим i в^центровим впливом на гео-графiю галузей, а також змши складностi i плиннiсть моделей глобальних ланцюпв вартостi, що спостерНаються сьогоднi, безсумнiвно, становлять основнi досл^ницьи питання для вчених щодо глобальних ланцюпв вартост в найближчi десятилитя.
Для прискорення темпш опанування цифровими технолопями в Украïнi можуть бути корисними таи реко-мендацп для урядових i неурядових структур:
■ проведення потужних, масових кампанш у на-прямку освiти та просвiти на внутрiшньому (для активiзацiï попиту) i зовшшньому ринках (для залучення iнвестицiй) з використанням кейсiв розробниив цифрових теxнологiй та успiшниx к-торiй украТнських пiдприемств, якi опанували цi технологи;
■ розробка й ухвалення стратегiй, програм, дорож-нк карт цифровiзацiï галузей та нацюнальноТ еко-номiки в цiлому;
■ стимулювання трансферу готових технолоий з НД1 до инцевих замовникiв через використан-ня iнструментiв сучасного маркетингу;
■ штегращя в мережу Digital Innovation Hubs (фонд I4MS/Horizon2020), який вже ккька роив на тль-гових умовах пропонуе готовi ршення з 1ндустрп 4.0 в галузi великих даних, робототеxнiки, 1оТ та в шших сегментах;
■ створення належних умов для розвитку шнова-цiйниx екосистем у промисловостi;
■ прискорення роби щодо гармонiзацiï техшчних стандартiв (якi стосуються 1ндустрп 4.0) та ште-грацп у цифровий проспр 6С.
Висновки. Вiдставання УкраТни вiд iншиx краТн свь ту щодо просування у напрямi цифровiзацiï економiки продовжуе зростати. Поки Украша розробляе рiзноманiт-нi стратегй та дорожш карти цифровiзацiï, якi так i залишаються проектами, не затверджуються i не реалiзуються, iншi краТни активно формують «нову» цифрову економь ку, основними елементами якоТ е: передове виробництво, робототеxнiка та автоматизащя заводiв, новi джерела даних з мобкьного та повсюдне тдключення до 1нтернету, xмарнi обчислення, аналiз Великих даних, штучний ште-лект.
Найбiльш перспективними теxнологiями на 20192020 роки залишаються промисловий штернет речей, штучний штелект, доповнена аналiтика, iмерсивнi тех-нологй, блокчейн, смарт-простори, квантовi обчислення. Можливим i прийнятним сценарiем розвитку НЦЕ в Укра-ïнi е такий, за якого шструменти НЦE могли б надавати компашям, що розвиваються, можливiсть просуватися
вгору по ланцюжку створення вартосп, ставати менш залежними в!д шновацшних i координац!йних функц!й пров!дних ф!рм у глобальних ланцюгах вартост!, а також самостшно виробляти конкурентоспроможн! та глобаль-н! продукти.
Прискорення темпш опанування цифровими техно-лог!ями в Украш залежить в!д сп!льних скоординованих дш урядових i неурядових структур. Головн! зусилля мають бути спрямоваш на розробку й ухвалення стратепч-них !н!ц!атив цифров!зац11, створення належних умов для розвитку шновацшних екосистем, гармошзащю техшчних стандарпв та штегращю у цифровий прост!р 6С.
Л1ТЕРАТУРА
1. The Report «Industry 4.0 Market: By Technology; By Component; By Industry Verticals; By Connectivity (Wired, Wireless, Cellular) & By Geography - Forecast (2019-2025)». URL: https://www. industryarc.com/PressRelease/765/Industry-4-Market-Research.h tml?gclid=Cj0KCQjw6cHoBRDdARIsADiTTzaE1QyDn5LtAPCJch_ vIdPftcqPXG8cXSfhAzSDAHkqzjaXnNfgTO4aAlrCEALw_wcB
2. Iнiцiатива Китаю. URL: http://isdp.eu/content/ uploads/2018/06/Made-in-China-Backgrounder.pdf
3. Про схвалення Концепцп розвитку цифровоТ економiки та сусптьства УкраТни на 2018-2020 роки та затвердження плану заходiв щодо ТТ реалiзацiТ : Розпорядження Кабiнету Miнiстрiв вiд 17.01.2018 № 67-р. URL: https://www.kmu.gov. ua/ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovoyi-ekono-miki-ta-suspilstva-ukrayini-na-20182020-roki-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realizaciyi
4. Проект «Цифрова адженда - 2020». URL: www.ht-office.
org
5. Проект Закону УкраТни «Про промислову полiтику». URL: https://fra.org.ua/uploads/media/default/0001/04/ccd52e13529a67 d49a0f0d47c2f5b4ac398966f1.pdf
6. APPAU «Innovator landscape». URL: https://appau.org.
ua/
7. Eкономiчна стратепя УкраТни 2030. URL: https://strat-egy.uifuture.org/
8. Top 10 Strategic Technology Trends for 2019. URL: https:// www.gartner.com/en/doc/383829-top-10-strategic-technology-trends-for-2019-a-gartner-trend-insight-report.
9. How digital twins simplify the IoT. URL: https://www.gart-ner.com/smarterwithgartner/how-digital-twins-simplify-the-iot/
10. World Trade Report 2018. URL: https://www.wto.org/ english/res_e/publications_e/wtr18_2_e.pdf
11. The «new» digital economy and development // UNCTAD Technical Notes on ICT for Development. 2017. No. 8.
REFERENCES
APPAU «Innovator landscape»". https://appau.org.ua/ "Ekonomichna stratehiia Ukrainy 2030" [Economic strategy of Ukraine 2030]. https://strategy.uifuture.org/
"How digital twins simplify the IoT". https://www.gartner. com/smarterwithgartner/how-digital-twins-simplify-the-iot/
"Initsiatyva Kytaiu" [Initiative of China]. http://isdp.eu/con-tent/uploads/2018/06/Made-in-China-Backgrounder.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2018). https://www.kmu.gov.ua/ua/ npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-ta-
suspilstva-ukrayini-na-20182020-roki-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realizaciyi
"Proekt «Tsyfrova adzhenda - 2020»" [The project «Digital Advent 2020»]. www.ht-office.org
"Proekt Zakonu Ukrainy «Pro promyslovu polityku»" [Draft Law of Ukraine «On Industrial Policy»]. https://fra.org.ua/up-loads/media/default/0001/04/ccd52e13529a67d49a0f0d47c2f5-b4ac398966f1.pdf
"Top 10 Strategic Technology Trends for 2019". https://www. gartner.com/en/doc/383829-top-10-strategic-technology-trends-for-2019-a-gartner-trend-insight-report
"The «new» digital economy and development". UNCTAD Technical Notes on ICT for Development, no. 8 (2017).
The Report «Industry 4.0 Market: By Technology; By Component; By Industry Verticals; By Connectivity (Wired, Wireless, Cellular) & By Geography - Forecast (2019-2025)». https://www.in-dustryarc.com/PressRelease/765/Industry-4-Market-Research.htm l?gclid=Cj0KCQjw6cHoBRDdARIsADiTTzaE1QyDn5LtAPCJch_vIdP-ftcqPXG8cXSfhAzSDAHkqzjaXnNfgTO4aAlrCEALw_wcB
World Trade Report 2018. https://www.wto.org/english/ res_e/publications_e/wtr18_2_e.pdf
Cmamma Hadmmna do pedawii02.04.2019 p.
