CC BY
10
УДК 330.341.1
свропЕйсьм тренди в жновАцшному тдприемництв!
© 2019
КВ1ТКА А. В., БАЛАКЛЕСЦЬ К. Ю.
УДК 330.341.1
Квггка А. В., Балаклеець К. Ю. Cвропейськi тренди в шновацшному пщприемницт
Статтю присвячено актуальн'й на сьогодн потреб! в наукових i методичних д1ях щодо розкриття, систематизацПi узагальнення практичного досв/ду наявних тренд'в, тенденцш у сучасному свт. На цей час бльше половини населення свту тдключено до 1нтернету i мае доступ до за-гальноi клькостiзнань у сво1хруках. 1нтернет буде викликати все бшьш'> трансформацшш змши влюдсьюй цивЫзацп. Число тренд/в i тенденцш у рамках Четвертоi промисловоi революцПзростае. Новi можливостi, якi диктуються цими трендами, вже викликали змни в промисловш i со-цальнш структурах i надал'> будуть це робити. Основний змш досл'дження становить анал'в моделей шновацшного процесу й iнновацiйних технологш, наякихсьогодш (рунтуються тренди iтенденцй. Особливуувагупридлено актуальностiтехнологчнихтренд'в, якiсейсмiчно впли-вають на економщ цнностi, 'дентичшсть i можливостi для майбуттх покол'шь. Вид'шено й описано характеры! особливостi таких тренд'ю, як 1нтернет речей (IoT), Велик Дат (Big Data), штучний ттелект, вртуальна i доповнена реальностi (VR / AR), блокчейн (blockchain) i технологи використання поновлюваних джерел енергП. Простежено становлення технологш, якi стають все б'шьш пов'язаними, в результатi чого спосте-ргаемо зближення цифрових, фiзичних i бiологiчних сфер.
Ключов'! слова: тренди, тенденцй, iнновацiйна система, iнновацiйний процес, iнформацiйнiтехнологи. Рис.: 5. Ббл.: 14.
Квтка Антон Володимирович - кандидат економiчних наук, доцент, заступник директора Навчально-наукового шституту «Каразнська школа б'знесу»Харквського нацонального унверситету iменiВ. Н. Карата (вул. Мироносицька, 1, Харкв, 61002, Украна) E-mail: kvitka@karazin.ua
Балаклеець Кирило Юршович -магктрант, Навчально-науковий 'нститут «Каразнська школа б'внесу»Харквського нацонального ун'версите-ту iменi В. Н. Каразма (вул. Мироносицька, 1, Харкв, 61002, Украна) E-mail: kirillbalacleets@gmail.com
УДК 330.341.1 Квитка А. В., Балаклеец К. Ю. Европейские тренды в инновационном предпринимательстве
Статья посвящена актуальной на сегодняшний день потребности в научных и методических действиях по раскрытию, систематизации и обобщению практического опыта имеющихся трендов, тенденций в современном мире. В настоящее время более половины населения мира подключено к Интернету и имеет доступ к общему количеству знаний в своих руках. Интернет будет вызывать все большие трансформационные изменения в человеческой цивилизации. Число трендов и тенденций в рамках Четвертой промышленной революции растет. Новые возможности, диктуемые сегодняшними трендами, уже вызвали изменения в промышленной и социальной структурах и в дальнейшем будут это делать. Основное содержание исследования составляет анализ моделей инновационного процесса и инновационных технологий, на которых основываются сегодня тренды и тенденции. Особое внимание уделено актуальности технологических трендов, сейсмически влияющих на экономику, ценности, идентичность и возможности для будущих поколений. Выделены и описаны характерные особенности таких трендов, как Интернет вещей (IoT), Большие Данные (Big Data), искусственный интеллект, виртуальная и дополненная реальности (VR/AR), блокчейн (blockchain) и технологии использования возобновляемых источников энергии. Прослежено становление технологий, которые становятся все более связанными, в результате чего наблюдается сближение цифровых, физических и биологических сфер. Ключевые слова: тренды, тенденции, инновационная система, инновационный процесс, информационные технологии. Рис.: 5. Библ.: 14.
Квитка Антон Владимирович - кандидат экономических наук, доцент, заместитель директора Учебно-научного института «Каразинская школа бизнеса» Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина (ул. Мироносицкая, 1, Харьков, 61002, Украина) E-mail: kvitka@karazin.ua
Балаклеец Кирилл Юрьевич - магистрант, Учебно-научный институт «Каразинская школа бизнеса» Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина (ул. Мироносицкая, 1, Харьков, 61002, Украина) E-mail: kirillbalacleets@gmail.com
UDC 330.341.1
Kvitka A.V., Balakleiets K. Yu. The European Trends in the Innovative Entrepreneurship
The article is concerned with the currently topical need in scientific and methodical actions on disclosure, systematization and generalization of practical experience of the existing trends, tendencies in the modern world. Nowadays, more than half of the world's population is connected to the Internet and has access to the total amount of knowledge at hand. The internet will cause further great transformational changes in the human civilization. The number of trends and tendencies in terms of the fourth industrial revolution is growing. The new opportunities dictated by today's trends have already caused changes in the industrial and social structures and this progress will continue. The main content of the research is analysis of the models of innovative process and innovative technologies, on which trends and tendencies are based today. Special attention is paid to the relevance of technological trends, seismically influencing the economy, values, identity and opportunities for future generations. The characteristic features of such trends as Internet of things (IoT), big data, artificial intelligence, virtual and augmented Reality (VR/AR), blockchain and technologies of use of renewable energy sources are allocated and described. The authors trace the formation of technologies that are becoming more and more interconnected, as a result of which a convergence of digital, physical and biological spheres can be observed.
Keywords: trends, tendencies, innovative system, innovative process, information technologies. Fig.:5. Bibl.: 14.
Kvitka Anton V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Deputy Director of the Scientific-Educational Institute «Karazin Business School» of V. N. Karazin Kharkiv National University (1 Myronosytska Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: kvitka@karazin.ua
Balakleiets Kyrylo Yu. - Graduate Student, Scientific-Educational Institute «Karazin Business School» of V. N. Karazin Kharkiv National University (1 Myronosytska Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: kirillbalacleets@gmail.com
На сьогодш формування та розвиток трендiв е однieю з найважливiших проблем, яка охоплюе кожну сферу дшльносй людства. Завдяки трендам ми можемо робити аналiз i прогнозувати поведшку та Д11 на загальному ринку людських потреб. Тренди та тенденци на цей час ткно пов'язанi зi свiтовою шнова-цшною системою i Грунтуються на моделях шновацш-ного процесу. У мiру того, як Четверта промислова ре-волюцiя набирае обертiв, шноваци стають швидшими, ефективнiшими та доступнiшими, шж будь-коли ранiше. Технолог^ стають все бкьш пов'язаними, i тепер ми спо-стерiгаемо зближення цифрових, фiзичних i бiологiчних сфер. Новi технолог^, в тому чи^ 1нтернет речей (IoT), Великi Данi (Big Data), вiртуальна реальнiсть i штучний штелект, роблять великi соцiальнi зрушення, осккьки вони сейсмiчно впливають на економжу, цiнностi, кен-тичнiсть i можливост для майбутнк поколiнь. У зв'язку з цим виникла гостра потреба у науковому та методичному забезпеченш дш щодо систематизування наявних трендiв, якi стають власне драйвером розвитку усього людства в цкому.
Ця тематика в бкьшост поширена в англомов-них ресурсах, органiзацiях i щорiчних подiях, таких як World Economic Forum, International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD), McKinsey Global Institute, i-SCOOP, International Data Corporation (IDC). Тему шновацшност i сучасних трендiв висвплено в роботах вiтчизняних учених Ю. Бажала, I. Бакушевича, У. Венесаар, а також шоземних, таких як Дж. Мельцер, П. Джошуа, С. Ворен, Р. Мелендес-Орпс, Р. Саманс та ш.
Метою стати е дослцження европейських трендiв у сучасному свт i 1х вплив на сьогодншню та майбутню економiчну систему. Для цього потрiбно виршити такi завдання: проаналiзувати стан шноващйно'1 системи та ii формування; визначити найвпливовШ тренди сього-дення й розкрити 1хню проблематику, проаналiзувати вдалi приклади запропонованих трендiв i 1х подальший вплив на свiт; розглянути методики в появi трендiв i 1х-ньо1 оцiнки.
«Велике столггтя реформ» вже почалося. Прийшла нова ера з передовими технолотми, якими керують тренди. На сьогоднi немае нiяких обмежень у створеннi будь-чого. Ми нашть i не могли уявити, що зараз кожна людина, маючи доступ до 1нтернету, може створити вебсайт або штернет-магазин й почати свш власний бiзнес або отримати електронне громадянство, оформити статус пiдприемця, вiдкрити власний рахунок у банку, пе-реказати грошi в два-три «етапи» на сенсорному екраш смартфону, попросити одного з безлiчi голосових по-мiчникiв замовити 1жу в ресторанi, квитки в юно, про-класти маршрут в незнайомому мкщ, зателефонувати, вiдправити повцомлення або виставити розклад вц-кривання фiранок у вашiй спальнi, включити свiтло або обiгрiв дистанцiйно, ввiмкнути свого робота-пилососа, заказати доставку пщи за допомогою лiтаючого дрона, вцчути себе професiйним гонщиком, надiвши окуляри розширено'1 реальностi. Новi можливостi, яю диктують-ся сьогоднiшнiми трендами, вже викликали змiни в про-мисловш i соцiальнiй структурi й надалi будуть це ро-
бити. Основою для винаходження i пiдтримки сучасних трендiв е створення нових цшностей шляхом штеграци юбер-простору i фiзичного простору з швидким впро-вадженням шформацшно-комушкацшних технологiй.
У наш час пошук факторiв, якi е основними у ство-реннi та розвитку шновацшних технологiй, здшснюеть-ся зпдно з аналiзом "й системи в цкому. «Для аналiзy стану шновацшно! системи та ефективного управлш-ня необхцно розyмiти ii як вцкриту систему, яка тiсно пов'язана з ккькома iншими системами. Осккьки шно-вацiйна система е пiдсистемою економiчноí системи, 'й фyнкцiями е модернiзацiя системи виробництва за допомогою розробки нового продукту i технолопчного процесу, а також послуг та шших соцiальних iнновацiй. Ефективне здшснення функци модершзаци залежить вiд вхцних даних вiд iнших пiдсистем економжи, таких як фiнансова система, ринок пращ або система вироб-ничих вiдносин, а також вiд шдтримки iнших пiдсистем суспкьства, включаючи систему освгги, наукову систему, законодавчу або культурну систему. Це показуе, що для забезпечення шновацшного розвитку необхцно застосувати холiстичний (цiлiсний) шдхц, який не об-межуеться самою системою шноваци» [1, с. 212]. Адже шновацшний розвиток мiцно пов'язаний з утворенням трендiв, якi i формують наше життя в повсякденних речах, використання яких вже не е процесом шзнання i сутност кожного процесу окремо, якi не обмежуються в своему фyнкцiоналi, яю приходять в наше життя i свь домiсть швидше, нiж ми встигаемо звикнути до чогось старого.
Як приклад, ще деккька роюв тому ми не уявля-ли, як можна робити щось без комп'ютера. Вже сьо-годнi з'явився тренд до використання ткьки смартфона як основного гаджета в робот та бiзнесi. Редактор британсько-американського видання Mashable про сощ-альш медiа i технологи Стен Шредер написав про досить щкаву ситуацш, яка трапилася в жовтнi поточного року, коли з'ясувалося, що глава компанш Twitter i Square не використовуе н1яю гаджети, крiм смартфону.
Як зазначив Стен Шредер, «добре, якщо Джек До-рсi зможе запустити Twitter i Square - як багатомь льярднi компани - без комп'ютера, ноутбука або планшета, то вам, ймовiрно, теж вони не знадобляться. Як же цей неймовiрний факт був виявлений? Ну, твпи Дорй зазвичай здаються такими, як шби всi вони в^д,-правленi з мобкьного телефону. Отже, репортер з кварцу Дейв Гершгорн прямо запитав Дорй, чи використовуе вш комп'ютер або ноутбук, на що Дорй просто вiдповiв «нi». Пiзнiше в коментарях Дорй запитали, чи використовуе вш принаймнi планшет, але вiдповiдь була знову ж таки заперечною. Була ще вцчайдушна спроба пращв-ника Microsoft Пола Фабретт змусити Дорй почати ви-користовувати Surface Go, але ця спроба була зустршута жорстоким, порожшм поглядом Дорсi (або, принаймш, так ми уявляемо його, дивлячись на його телефон). Робота i рутина у вск рiзнi. Якби менi довелося набирати цей текст на iPhone, я б не був так радий цьому. Але все ж вражае те, що хтось, хто керуе двома великими техшч-
ними компашями, може це зробити без використання комп'ютера - ну, за його словами, так чи шакше» [2]. До-рй уточнив, що смартфон дозволяе йому використову-вати ткьки один додаток. Це веде до того, що вш може зосередитися на тому, що перед ним, а не на вск вцкри-тих «вiкнах», якi може дозволити ноутбук.
Глава Twitter i Square також вмiе зберiгати рiвнова-гу мiж цифровим i реальним ж иттям, обмежуючи проведення часу за сво!м гаджетом i вважаючи за краще не реагувати на все, що вцбуваеться, вцключаю-чи повцомлення.
Така тенденц1я домiнyе у свитому ствтовари-ствi, осккьки насправдi ми використовуемо ноутбук або
планшет ткьки як професшне робоче ршення. Зараз всi ди, якi ранше могли бути зробленi тiльки на комп'ютер^ робляться на смартфонi. Уже немае якихось обмежень, все адаптуеться або вже адаптовано шд мобкьш пристрой
На сьогоднi кнують «три концепци iнновацiйного процесу:
f концепц1я пропозици шноваци (push-innovation (рис. 1);
f концепц1я iнновацiй, що обумовлена попитом (pull-innovation) (рис. 2);
f iнтегрована модель шновацшного процесу» (рис. 3) [1, с. 69].
Ринковий попит
Приклады дослщження
Експериментальш\\. Сершне розробки / ? виробництво
Рис. 1. Лшшна модель iнновацiй (концепцiя пропозици iнновацií) Джерело: побудовано за даними [1].
Дифузт ¡нновацш
уфундаментальн! ? дослщження
Приклады дослщження
Експериментальн!Сершне розробки у' / виробництво
Рис. 2. Лшшна модель шновацш (концепцiя обумовленост попитом) Джерело: побудовано за даними [1].
Дифуз!я ¡нновацш
HoBi потреби Суспты-л потреби
1дея Дocлiдження, проектування, рoзвитoк Bирoбництвo прoтoтипlв - Bирoбничий прoцеc — Маркетинг, лoгicтика - Pинoк
: :
HoBi теxнoлoгií Piвены знаны у cферi науки, техыки, екoнoмiки та менеджменту
Рис. 3. 1нтегрована модель iнновацiйного процесу
Джерело: побудовано за даними [1].
Щ
ш - це рГз
одо роз'яснень моделi iнновацiй, то «фун-даментальнi й прикладнi дослiдження пере-важно здiйснюються в yнiверситетах (в Укра1-нi - це р'зш заклади вищо! освiти) i спецiалiзованих на-укових установах (в УкраМ, наприклад, це - iнститyти Нацюнально1 академи наук), констрyкторськi розробки i дослiднi зразки здiйснюються переважно в спещаль зованих галузевих дослiдно-констрyкторських техно-логiчних органiзацiях та безпосередньо на шдприем-ствах (заводська наука), а процес комерцшно1 реалiзацil виконаних розробок (шноваци) - на пiдприемствах» [1, с. 230]. Й останнш крок - дифузш iнновацiй - процес, завдяки якому шноваци отримують визнання в нашому життi.
6 дуже ткний зв'язок мiж появою трендiв й шнова-цiйною складовою. 1нновацшну iдею можна прирiвняти до однш! зi складових появи нових тенденцш i трендiв. Основнi ознаки шновацшно! це! можна сформулювати так:
+ iнновацiйна iдея, як правило, перебувае осто-
ронь вiд звичайних розумових «стежок»; + iнновацiйна iдея повинна мати зв'язок iз «ру-тинним мисленням, тобто вона мае працюва-ти» [1, с. 57-58].
З цього можна зрозушти, що тренди виникають на основi речей, якi мають бути корисними для людей, яю зможуть полегшити 1хне життя й виршити деяку проблему або взагалi позбавитися 'и.
Ми вважаемо, серед уск 1ндекс1в для визначен-ня методики в появ1 тренд1в 1 1хньо1 оц1нки найбкьш шформативний е Св1товий 1ндекс шформацшних технолог1й. В1н призначений для охо-плення сегмент1в велико! 1 середньо'1 каштал1зацп в 23 кра'1нах розвиненого ринку: Австрали, Австри, Бельги, Канад1, Дани, Фшляндп, Франца, Н1меччини, Гонконгу, 1рланди, 1зра'1л1, 1тали, Японп, Н1дерланд1в, Ново'1 Зе-ланди, Норвеги, Португали, Сшгапуру, 1спани, Швеци, Швейцари, Великобритани 1 США. 1ндекс заснований
2,04 % 2,55 %
5,01 %
1,96 % 2,69 %
16,59 %
5,34 %
8,36 %
15,62 %
14,91 %
12,7 %
Джерело: побудовано за даними [3].
на методологи глобальних швестованих ринкових ш-дексiв - всеосяжному i послiдовному пiдходi до по-будови шдексу, який дозволяе отримувати змктовш глобальнi уявлення i проводити мiжрегiональнi порiв-няння за всiма розмiрами ринково! капгггшзацп, сегментами i комбiнацiями. Ця методологiя спрямована на те, щоб забезпечити вичерпане охоплення в1дпов1д-них iнвестицiйних можливостей, придкяючи особливу увагу лiквiдностi, iнвестицiйностi та вцтворюваност iндексу.
1нтернет-програмне забезпечення та послуги Система програмного запезпечення Технолопя апаратного забезпечення, збер^ання та периферт
Обробка та аутсорсинг послуг Наптпровщники
Прикладне програмне забезпечення 1Т-консалтинг та ¡ншм послуги Обладнання зв'язку Наптпровщникове обладнання Електронне обладнання та ¡нструменти Електронш компоненти 1нше
ЕЗ
а \ш
ЕЗ ЕЗ
ГЗ
Рис. 4. Частка iнформацiйних технологiй у CBiTi
1,38 %0,89 % 2,14 % \ / / 3,15 % 5,51 %
86,93 %
США Япошя КУ-1 Ымеччина i991 Нщерланди ¡::::j Францт 1==| 1ншм
Рис. 5. Частка краТн свггу у свiтових iнформацiйних технологiях Джерело: побудовано за даними [3].
Зцих даних ми можемо зробити висновок: найб1льш поширеними технолог1ями сьогодення е 1нтернет, програмне забезпечення та послуги, системи програмного забезпечення, технологи апаратного забезпечення й збер1гання та перифери, яю дкять м1ж собою майже однаков1 частки. Трохи меншу частку мають: обробка й аутсорсинг послуг, нашвпров1дники. Абсолютна бкьшкть 1нновац1йних процейв прот1кае у США, а саме там, на нашу думку, 1 формуються тренди, яю через дея-кий час з'являються у кра'1нах бвропи й АзП.
Що чекае 1нтернет у подальшому? Бкьша ккьюсть пристро'1в. Тенденщя, що почалася з1 смартфон1в, план-шет1в, «розумних» телев1зор1в, перейшла до дверних замюв, термостат1в, ламп, кавоварок, холодильниюв, посудомийних машин, годинник1в, зубних щ1ток 1 голо-сових пом1чниюв. I 1х буде ще бкьше.
«Драйвери нових технологiй: прiоритет для торго-вих посередникiв за останш 20 рокiв було розраховано на корпоративш ланцюжки поставок, звiльняючи тор-гiвлю i забезпечуючи нацiональнi поводження з шозем-ними iнвесторами у всьому свт.
Сьогоднi новi технолог^, таи як електронна комерцiя, хмарш сховища, ББ-друк та 1нтернет речi (Internet of Things - IoT), революцюшзують свiтову торгiвлю i виробництво i створюють новi проблеми для политики в таких галузях, як штелектуальна власнiсть, регулювання транскордонних потоюв даних i оподат-кування цифрово'1 торгiвлi. Однак, з огляду на швидю темпи технологiчних змiн, неочевидно, що традицшш, багаторiчнi i жорстю юридичнi торговi правила змо-жуть правильно функщонувати, як вони робили це в минулому.
Досягнення електронно! комерцГ! та шформа-щйних технологiй вiдкривають новi можливостi для шдприемщв i малого бiзнесу у всьому свт займатися торгiвлею. Простий приклад: поки ткьки 5 % американ-ського цегляного i мшометного бiзнесу експортуються, 97 % американських продавцiв на eBay вiдправляють свою продукщю на зарубiжнi ринки. I в той час як серед-нш експортер США продае на один або два зарубiжнi ринки, продавщ eBay, якi експортують, продають в се-редньому на 19 ринюв» [4]. Свiт вже давно не сто!ть на мiсцi, ми в абсолютнш бiльшостi споживаемо товари та послуги вГд iноземного сектора.
Як зазначено в публкаци «1нтернет речi (IoT) -важливий бiзнес-довiдник IoT», «IoT - це додат-ковий рiвень шформаци, взаемодГ!, транзакцш i д]й, який додаеться в 1нтернет завдяки пристроям, оснащеним можливостями зчитування, аналiзу й обмiну даними з використанням штернет-технологш. 1нтернет речей далi з'еднуе цифровi та фiзичнi реалГ! та забезпе-чуе автоматизацш, засновану на 1нформадГ1 i полшшенш на ршш бiзнесу, суспкьствГ i житт людей» [5]. 1нтернет речей - це мережа речей, яю шдключеш до 1нтернету. Цг речi можуть варгюватися вгд «розумного будинку» або трекергв для домашнГх тварин до оснащення датчиками й шдключення до худоби або врожаю, промислових ак-тивгв, таких як машини, роботи тощо. Використання 1н-тернету речей забезпечуе реальнг полгпшення i гнновацГ! в життя споживачгв, в бгзнесг, охоронг здоров'я, мгстах i в суспГльствг в цГлому. СценарГ! використання можуть бути найргзномангтнгшими: мониторинг здоров'я, вгд-стеження активностг, мошторинг навколишнього се-редовища, профкактичне обслуговування i домашня автоматизацгя - концепцгя розумного будинку. Основы галузг швестищй 1нтернету речей (галузг та варганти використання) включають у себе виробничг, лопстичш операцГ!, технологи штелектуальних мереж, проекту-вання штелектуальних будгвель, сфери енергетики, охо-рони здоров'я, автомобкьну промисловгсть, роздргбну торпвлю, автоматизацш розумного будинку тощо.
Зггдно з прогнозами мгжнародно! корпорацГ! да-них «глобальш витрати на 1нтернет речей в 2018 рощ повиннг скласти 772,5 млрд дол. США. Очгкуеться, що в 2020 рощ видатки складуть 1,29 трлн дол. США» [6]
1нтернет речей стане перевагою для фгрм, яю хо-чуть вгдстежувати нашу поведшку. Проте IoT робить нас бкьш вразливими для юбератак i порушення персо-нальних даних. «1нтернет речей - це ще одна галузь, яка вже стала новим джерелом даних. Це включае в себе таю галузг, як датчики на фабриках для шдвищення ефектив-ностг операщй i використання технологи радючастотно! гдентифгкацГ!, для вГдстеження товарГв i управлшня роз-подкьними центрами. КрГм того, IoT, швидше за все, значнш мГрою буде явищем «business-to-business», при-близно 70 % вартост IoT буде пов'язано з використан-ням «business-to-business». IoT буде генерувати велику ккьюсть даних. ЗбГр цих даних i перетворення !х на зна-ння будуть ключовою особливктю IoT. Для цього буде потрГбна здатшсть збирати даш в однш краМ, агрегува-
ти 1х з даними з шших кра1н i аналiзувати 1х в третш кра-iнi - створюючи так зваш Великi Данi, що спричинить за собою можливкть перемщення даних через кордони» [7]. З цього боку i постае потреба в обробщ цих самих даних, де дiевi данi й аналпика мають найбкьше зна-чення серед швидко зростаючих обсягiв переважно не-структурованих даних, що охоплюють безлiч варiантiв використання, в бiзнес-процесах i бiзнес-функцiй у рiз-них галузях.
Зростання збору даних i можливостi '1х передачi через кордони дозволяе об'еднувати Big Data (Велик Данi) - ще один тренд в шформацшних технолотх. У поеднаннi з аналiзом даних Big Data стимулюе появу нових бiзнес-моделей i форм мiжнародноi торгшль Big data може стати ключовим фактором iнновацiй, зрос-тання продуктивност й економiчноi конкурентоспро-можностi. 1нтернет i здатнiсть перемiщати данi в глобальному масштабi також е важливою руйшвною силою глобальних ланцюжюв створення вартостi. Це включае використання даних для управлшня глобально розпо-дкеними виробничими одиницями, для забезпечення глобального сшвробггництва в галузi проектування та НДДКР, а також для запуску систем управлшня тран-спортуванням, яю пов'язують ланцюжки поставок iз ло-гiстичними мережами.
Великi Даш в цьому контекст означають «ва дaнi». Величезний обсяг даних, яю ми можемо викорис-товувати, сьогодш просто не можна описати, i темпи зростання всесвiту цифрових даних просто неймовiрнi. У зв'язку з тим, що зараз вцбуваеться активне впрова-дження 1нтернету речей, збiр, обробка й aнaлiз даних е проблемою i можливiстю на багато роюв вперед. «Важ-ливiсть Великих Даних i, що ще важливше, штелекту-aльнi оргaнiзaцii, що займаються розвцкою, aнaлiзом, iнтерпретaцiею, комбiнувaнням i оцiнкою, зaсновaнi на пiдходi «правильш дaнi» i «aктуaльнiсть», визнача-тимуть способи роботи оргaнiзaцiй i впливатимуть на нaбiр персоналу i прюритети навичок. Переможцi зро-зумiють щншсть, а не ткьки технологiю, для яко! по-трiбнi aнaлiтики даних, а також керiвники та практики у багатьох функцiях, яким необхцно придбати aнaлi-тичне, не кажучи вже про цифрове мислення. Величезна проблема, безумовно, в таких областях, як маркетинг i менеджмент» [8].
Зпдно зi звiтом Qubole за 2018 рж про великi тен-
денци та проблеми «Big Data» Велию Даш вико-
ристовуються в широкому i зростаючому спектрi вiддiлiв, функцш i бiзнес-процесiв, якi отримують най-бкьшу вiддaчу вiд Великих Даних. Це включае в себе: «обслуговування кментш, планування IT, продаж, фь нанси, планування ресурсiв, реагування на проблеми IT, маркетинг, управлшня персоналом i робочим мксцем, а також ланцюжок поставок. 1накше кажучи - практично ва бiзнес-процеси. Перехiд до хмарних сховищ призво-дить до розширення програм машинного навчання (область штучного штелекту), в яких пiдвищуеться юбер-безпека, оптимiзaцiя взаемоди з Рентами i прогнозне обслуговування» [9]. Щоб використовувати величезнi
можливост1 неструктурованих даних 1 1нформацГ1 (в1д текстових файл1в 1 соц1альних даних до основного тексту електронного листа), необх1дно визначити значення 1 контекст. Це те, що дозволяють когштивш обчислення, в чому нам 1 допомагае штучний 1нтелект.
Одшею з1 швидкозростаючих тенденц1й е штучний штелект. На цей час ми стикаемося з ним кожен день, в1д алгоритм1в пошуку 1 шстру-мент1в, як1 ви використовуете у вашому смартфон1, до бюшчних к1нц1вок для 1нвал1д1в. Зараз не прийнято го-ворити про штучний штелект як про усюдисущу хвилю 1нновац1й, це позиц1онуеться терм1нами 1 поняттями, такими як когштивш обчислення, або фокусуються на де-ккькох реальних додатках штучного штелекту, як1 часто починаються з1 сл1в «розумний» (що пов'язано з 1оТ). Однак реально штучний штелект необх1дний, зокрема, для управл1ння шформащею, охорони здоров'я, наук про життя, анал1зу даних, цифрового перетворення, ю-бербезпеки. Р1зн1 споживч1 програми активно викорис-товують штучний штелект, технологи штелектуального буд1вництва наступного покол1ння, профкактичне об-слуговування, робототехн1ку, а також ряд шших техно-лог1й, включаючи 1оТ 1 анал1тику Великих Даних.
Штучний штелект являе собою широку концепщю, яюй люди 1нод1 надають зовйм неправильне значення. Наприклад, у популярнш культур1, в фкьмах Гол1вуд1, дуже люблять висв1тлювати проблеми штучного штелекту, де нелюдсью «речЬ>, так1 як роботи, захоплюють св1т. Той факт, що штучний штелект е таким широким поняттям, призводить до нерозумшня того, що саме вш означае. Деяю люди дшсно говорять про машинне на-вчання, коли вони говорять про штучний штелект або про обробку тексту, розумшня голосових команд тощо. 1нш1, по сут1, говорять про анал1тику, 1 в сценар1ях к1но, юнця св1ту все зм1шуеться, включаючи робототехшку та супер1нтелект. Проте глибоке навчання, розшзнавання зображень, генерац1я г1потез, штучш нейронн1 мере-ж1 - вс1 вони реальн1, а детал1 використовуються в р1з-них додатках.
Як зазначаеться в досл1дженш ринку штучного штелекту, «ринок штучного 1нтелекту був ощнений в 16,06 млрд дол. США в 2017 рощ 1, як очжуеться, до-сягне 190,61 млрд дол. США до 2025 року, при середньо-р1чному показнику зростання в 36,62 % в прогнозований перюд» [10].
Адже штучний штелект у сучасних реал1ях уже мае досить широк можливост1 застосування в б1знес1, машинному навчанн1 та глибокому навчанш, в1н все час-тше використовуються в комб1нованому п1дход1 1з су-м1жними технолог1ями, починаючи в1д передово'1 анал1-тики 1 1оТ для робототехн1ки, перифер1йних обчислень до споживчих сфер у щогодинному використанш.
В цьому контекст1 варто згадати про все бкьш наростаючий тренд в1ртуально'1 реальност1 (УИ) 1 доповнено'1 реальност1 (АИ), за якими безумовно стоятиме майбутне. В1ртуальна реальшсть 1 доповнена реальн1сть використовуються в1д споживчих додатк1в до виробни-юв. Але саме у виробництв1 доповнена реальшсть про-
понуе велику щншсть для безлiчi додаткiв у поеднанш з деккькома iншими технологiями.
Тльки уявiть, що iмiтацiйнi моделi та викорис-тання доповнено'1 реальностi можуть прискорити весь виробничий ланцюжок у поеднанш з правильними да-ними, починаючи з використання AR i VR у вГртуаль-ному дизайн або використання доповнено'1 реальностi в обслуговуванш. Зараз е можливiсть поставити вiрту-альний шар, заснований на правильних обчисленнях i 1нформадГ1, поверх реально'! моделi у всГляких фабрич-них i промислових середовищах, використовуючи таю пристро'1, як окуляри вГртуально'! реальност або навiть сучасний смартфон. Останне, ймовГрно, е найбкьш вГ-домою кюстращею того, як вГртуальна, юбер i фГзична сфера зустрГчаються завдяки використанню цих техно-логГй.
Зпдно зГ звГтом мГжнародно'1 корпорацГ! даних (International Data Corporation (IDC) про витрати на до-повнену i вГртуальну реальнГсть у всьому свт «прогно-зуеться, що свГтовий дохГд на ринку доповнено'1 реаль-ностГ i вГртуально'1 реальностГ (AR / VR) буде збГльшува-тися на 100 % або бГльше протягом кожного з наступних чотирьох роюв. ОчГкуеться, що загальнГ витрати на про-дукти i послуги AR / VR зростуть з 11,4 млрд дол. США у 2017 рощ до майже 215 млрд дол. США у 2021 рощ, досягнувши сукупного рГчного темпу зростання на рГвш 11Б,2 %» [6]. З цих даних ми чГтко бачимо, що AR i VR користуються значним штересом, що обумовлено тим, що вони зможуть дозволити максимально уникнути ри-зиюв, проблем i просто'1в, оптимГзуючи наскрГзний виробничий процес i робочГ процеси найкращим чином, шдвищуючи продуктивнГсть i зробити досвГд ГнженерГв, заводських робГтникГ, клГентГв i зацГкавлених осГб най-цГкавГшим i ефективним. I це вже виходить за рамки поточних технологГчних аспектГв, що вимагае багато в чому шдивГдуального економГчного обгрунтування.
Варто також придГлити увагу такому значному явищу, як блокчейн. Блокчейн (Blockchain) - це основна технологГя Четверто'1 промислово'1 революцГ!, яка дуже схожа на 1нтернет або смартфон за важливктю. «Його визначальними ознаками е його незмшний регГстр i роз-ширена криптографГя, якГ дозволяють передавати цГлий ряд активГв мГж сторонами, безпечно i недорого, без стороннГх посередниюв. ВГн також демократизований за задумом - на вГдмшу вГд платформ компанш сучас-ного 1нтернету - дозволяе учасникам мережГ володГти частиною мережГ шляхом розмГщення вузла (пристрою на блокчейш). Блокчейн - це бГльше, нГж просто Гнстру-мент для включення цифрових валют. На самому фундаментальному рГвш це нова, децентралГзована i глобальна обчислювальна Гнфраструктура, яка може пере-творити багато Гснуючих процесГв у бГзнесГ, управлГннГ i суспГльства» [11].
Якщо ми будемо брати до уваги криптовалюти, а особливо бГткойн, вГн просто е одним з най-бГльш раннГх i помГтних застосувань блокчейна. Незважаючи на те, що блокчейн викликае багато шуму i ажГотажу, технологГя все ще перебувае на ранни стадГ-
ях впровадження, i в цеи час можна т1льки припускати його величезниИ потенц1ал у маИбутньому.
БлокчеИн як сама система, за визначенням, повинна викликати дов1ру. Але насправд1 компа-н1! стикаються з проблемами дов1ри практично на кожному кроц1. З одного боку, користувач1 повинн1 зм1цнювати дов1ру до само! технологи. Будь-яка нова технологш проходить пер1од «обкатки», тобто на початку завжди будуть 1снувати проблеми 1 сумн1ви щодо на-д1Иност1, швидкост1, безпеки та масштабованост1.
Величезною проблемою для блокчейна е в1дсут-н1сть розум1ння. Нав1ть зараз багатьом кер1вникам неясно, що таке блокчеИн насправд1 1 як в1н зм1нюе вс1 аспекти б1знесу. Хоча публ1чне опов1дання вийшло за рамки б1ткоИн1в, нав1ть б1льш недавня спрямован1сть 1 аж1отаж навколо ICO ткьки натякають на потенщйний вплив. Нелегко пояснити роль блокчейна як ново! фор-ми 1нфраструктури 1 як нового способу оцифрування ак-тив1в за допомогою токен1в, включаючи криптовалюти. Якщо взяти до уваги 1нш1 нов1 технолог!!, користувач1 можуть прим1ряти окуляри в1ртуально! реальност1 або поспостер1гати за польотом дрон1в. Але блокчейн е аб-страктним, техн1чним, 1 все це в1дбуваеться за полем на-шого зору.
Зг1дно з прогнозами м1жнародно! корпоращ! да-них у своему першому всесв1тньому п1вр1чному кер1в-ництв1 за витратами на блокчейн «глобальн1 витрати на блокчейн, як оч1куеться, досягнуть 2,1 млрд дол. США у 2018 рощ, а обл1к витрат - 9,2 млрд дол. США у 2021 рощ» [12].
Блокчейн багато в чому може допомогти в р1шенн1 проблем, пов'язаних з навколишшм середовищем. У зв1-т1 Всесв1тнього Економ1чного Форуму 1 PwC «Building Block (chain) s for a Better Planet» йдеться о таких речах: f «транзакщ! по всьому ланцюжку поставок мо-жуть бути записан1 через ланцюжок блок1в, 1 може бути створений постшний (незм1нний) запис походження (наприклад, походження продукту). Це дае можлив1сть повно! 1 радикально! прозорост1 та в1дстеження продукт1в в1д джерела до магазину; f блокчейн може п1дтримати перех1д до децен-трал1зованих, чистих 1 б1льш ресурсоефектив-них енергетичних 1 водних систем. Платформи можуть з1ставляти розподкеш дан1 про ц1 ре-сурси (наприклад, дан1 про воду та енерг1ю на р1вн1 домашн1х господарств, що збираються за допомогою 1нтелектуальних датчик1в). Платформи з шдтримкою блокчейна можуть забез-печити б1льш обгрунтоване прийняття р1шень 1 нав1ть децентрал1зоване прийняття р1шень про управлшня цими ресурсами або бкьш широкою системою; f ф1нансов1 платформи з шдтримкою блокчейна потенц1йно можуть революц1он1зувати доступ до кашталу 1 в1дкрити ц1лий новий клас потен-ц1йних 1нвестиц1й - в1д проект1в зелено! 1нфра-структури до надання можливост1 зм1шаного
фiнансування або благодшних пожертвувань для кра!н, що розвиваються; + блокчейн може докорiнно змшити спосiб ощн-ки, використання i продажу матерiалiв i при-родних ресурсiв, стимулюючи окремих осiб i органiзацi! до усвiдомлення фiнансово! щн-ностi вiд речей, якi в цей час витрачаються даремно, викидаються або розглядаються як економiчно безщнш. Це може привести до широкомасштабных змiн у поведiнцi i допомогти реалiзувати дiйсно «кругову» економжу; + платформи блокчейна можуть надавати крип-тографiчнi токени з щншстю, що торгуеться, для оптимiзацi! кнуючих ринкових платформ для вуглецю (або шших речовин) i створення нових можливостей для транзакцiй вуглецево-го кредиту;
+ блокчейн мае потенцiал для перетворення звгт-ностi та забезпечення стшкосп, допомагаючи компанiям краще управляти, демонструвати i покращувати сво! результати, а також дозво-ляе споживачам i iнвесторам приймати бкьш обгрунтоваш ршення. Автоматичний збiр да-них i управлiння ними (наприклад, викиди пар-никових газiв) можуть бути реалiзованi за до-помогою iнтелектуальних контракйв для отри-мання доступу до достовiрних даних у режимi реального часу i мiнiмiзацi! шахрайства; + блокчейн може стати основою ново! загально! системи для деккькох сторш, що беруть участь у забезпеченш готовностi до стихiйних лих i на-даннi допомоги, для шдвищення ефективностi, результативностi, координацГ! та довiри до ре-сурсiв;
^ новi геопросторовi платформи з пiдтримкою блокчейна, яю дозволяють виконувати ряд транзакщй на основi вартостi, можуть створи-ти новi ринковi механiзми для захисту глобаль-них екологiчних ресурйв вiд життя на сушi, до океану» [11].
Зараз у блокчейна кнують реальш можливостi для розширення можливостей суспкьства, для подолання проблем, пов'язаних iз навколишнiм середовищем, де трагедiя загального надбання i проблеми з отриманням нефшансово! вартостi в наш час дуже поширеш.
Технолог!! використання поновлюваних джерел енерг!! також е иею екологiчною проблемою, яка в останне десятилптя стала дуже актуальною. Був результат ефективних заходiв з боку полггики, яка допомогла знизити витрати. Однак, незважаючи на швидке впровадження тако! полiтики, викопне паливо залишаеться основним джерелом енерг!! в усьому свт. У цьому ключi необхiднi подальшi полiтичнi стимули для розширення таких технологш, як: зберiгання енер-г!!, iнтелектуальнi системи передачi та розподку, а також децентралiзованi енергетичш системи в регiонах свiту, де централизована iнфраструктура нацiонально! мережi бкьше не потрiбна.
Хорошим прикладом може послужити «дизельна заборона» в Н1меччин1 в поточному рощ. П1сля «дизельного скандалу» про заниження показни-к1в норми виконання еколог1чних норм на деяких авто-мобкях використовувалося програмне забезпечення, яке дозволяло обходити еколог1чн1 стандарти. Викид шк1дливих речовин перевищував норму майже в 40 ра-з1в. Також були введет еколог1чн1 заборони, що поши-рюються на найбкьш1 м1ста Н1меччини. Суть в тому, що машинам з застаркими дизельними двигунами (е думки, що заборона незабаром буде стосуватися вск ди-зел1в) не можна в'!жджати в певн1 частини м1ста. За це передбачено дуже велик1 штрафи.
Через цей факт багато автовиробник1в почали ак-тивний рух до електокар1в. Ран1ше ця автомобкьна сфера була представлена ткьки автомобкями Tesla, ккько-ма автомобкями великих автоконцерн1в 1 низкою др1б-них. Що ко!ться зараз? Кожен автоконцерн: Volkswagen Auto Group, Toyota Motor Corp, General Motors, Альянс Renault-Nissan-Mitsubishi 1 так дал1, прагне створити свое бачення електрокар1в. На нашу думку, можна пе-реглянути ч1ткий зв'язок м1ж проблемою, яка виникла на тл1 обмеження одного виду палива 1 стр1мким розви-тком тенденц1! на електричне майбутне автомобшв.
Все, що було перераховано вище, не мало б м1сця без так звано! Четверто! промислово! революцГ!. 6 такий терм1н, як «1ндустрш 4.0». «1ндустрш 4.0 - це еволюцш к1берф1зичних систем, що представляе Четверту про-мислову революц1ю на шляху до наскр1зно! ланцюжку створення вартост1 з промисловим IoT 1 децентрал1зо-ваним 1нтелектом у виробництв1, лог1стиц1 та промис-ловост1» [13]. Цей термш багато в чому розраховувався ткьки в контекст1 виробництва. Але в1н зробив значну еволюц1ю завдяки академ1чному, урядовому та промис-ловому сп1вроб1тництв1.
1снуе тенденц1я обмежувати 1ндустр1ю 4.0 техно-лог1ями (групами), такими як IoT. Але серед технолог1й, кр1м промислового IoT, який насправд1 е нев1д'емною частиною вс1е! 1ндустр1! 4.0, е також введення нових ло-г1стичних зв'язк1в, промислова робототехн1ка, к1бербез-пека, 3Б-друк, сучасн1 1нтерфейси «людино-машина», Велик1 Даш, штучний 1нтелект, доповнена реальн1сть 1 в1ртуальна реальн1сть. Але 1 ц1 приклади не в1добража-ють усю д1йсн1сть, яку представляе Четверта промисло-ва революцш й 1ндустрш 4.0 в цкому. 1ндустрш 4.0 - це не те, що ви розум1ете в1дразу.
Четверта 1ндустр1альна трансформацш ще не до-сягла п1ку аж1отажу, а 1нвестиц1! в технолог1ю 1ндустр1! 4.0 продовжують зростати. Як 1 розмови про еколог1ю. «Четверта промислова революц1я повинна стати пер-шою промисловою революц1ею, яка створить величезну позитивну вигоду для навколишнього середовища. Вона дозволить управляти ситуац1ею в св1т1 за допомогою ряду 1нструмент1в: це може бути 1 недорог1, ефективн1 датчики, як1 надають дан1 по ряду еколог1чних показни-к1в; бкьш точн1 геопросторов1 дан1; штучний штелект, який зможе краще анал1зувати величезну ккьк1сть 1н-
формацГ!; i новi додатки, такi як блокчейн, яю допомо-жуть пiдвищити прозоркть i достовiрнiсть нових тран-закщй. Все це зiграе величезну роль у створенш «планетарного» iндустрiального зсуву. 1нновацГ! Четверто! промислово! революцГ! мають великий потенщал для вдосконалення управлiння в цкому, управлiння гло-бальним середовищем i забезпечення системних змiн, необхiдних для створення чистих, ресурсобезпечних i iнклюзивних економiк» [14]. Й насправд! тема еко-логГ! з розвитком iнформацiйних трендiв встала на порядок денний. З розвитком сучасних тенденщй людство все частше робить акценти на навколишньому серед-овищi, адже вже досить часу пройшло, коли треба було помiркувати про це.
Загальнi витрати на сучасш тренди зростають з не-
ймовiрною швидкiстю. Так, за прогнозами мiж-
народно! корпорацГ! даних, глобальнi витрати на 1нтернет речей в 2018 рощ складають 772,5 млрд дол. США, а вже в 2020 рощ видатки складуть 1,29 трлн дол. США; ринок штучного штелекту ощнений в 16,06 млрд дол. США в 2017 рощ, до 2025 року досягне 190,61 млрд дол. США; загальш витрати на продукти i послуги ЛИ / УИ виростуть з 11,4 млрд дол. США в 2017 рощ до майже 215 млрд дол. США в 2021 рощ; глобальш витрати на блокчейн, як очжуеться, досягнуть 2,1 млрд дол. США у 2018 рощ, в 2021 рощ облж витрат досягне 9,2 млрд дол. США.
висновки
Цей аналiз дозволив нам розкрити потреби щодо систематизування наявних трендiв i !х значення в сучас-ному свт. Ми вважаемо, що розглянут тренди, тенден-ц!!, такi як 1нтернет речей, Великi Данi, штучний штелект, вiртуальна i доповнена реальности блокчейн i технолог!! використання поновлюваних джерел енерг!! вже е тим драйвером розвитку, на якому зростае наше сус-пкьство. Сучасний свгт вбирае новi технолог!! з такою швидюстю, що ми вже не помiчаемо, як швидко все роз-виваеться. Ми адаптуемося до нових реалш, ми робимо, створюемо, оновлюемо реч! якi полегшують нам життя або, навпаки, забирають весь вкьний час.
Свгтовий технологiчний порядок змшюеться що-дня завдяки ентузiастам, вченим, бiзнесменам, людям, якi хочуть змшити свiт на краще або заробити на цьо-му. Все бкьше iнформац!! надходить вiд простих ко-ристувачiв. Ми просто можемо говорити про будь-яю речi, а поим заходити в пошуковi системи та виявляти ц!льову рекламу. Виробники заздалепдь знають, чого ми хочемо. Це лякае i одночасно вражае. Це величезш можливостi. Буде все бкьше нових трендiв, технологiй, всього того, до чого доведеться звикати. У подальших дотдженнях ми будемо розглядати проблеми i можли-востi ново! економiки, яка за визначенням вже е шнова-цiйною i цифровою. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. lнновацiйне пiдпри£мництво: креативнiсть, комерцн алiзацiя, екосистема : навч. noci6. для вищ. нач. закл. / за ред. Ю. М. Бажала. Кив : ПУЛЬСАРИ, 2015. 280 с.
2. Stan Schroeder. Twitter's Jack Dorsey doesn't use a computer or a tablet, apparently. 11 October 2018. URL: https:// mashable.com/article/jack-dorsey-computer/#6G4DGYuPJmqU
3. MSCI World Information Technology Index. URL: https:// www.msci.com/documents/10199/69aaf9fd-d91d-4505-a877-4b1ad70ee855
4. Enhancing Coherence and Inclusiveness in the Global Trading System in the Era of Regionalism. URL: http:// www3.weforum.org/docs/E15/WEF_Regional%20trade%20 Agreements_2015_1401.pdf
5. The Internet of Things (IoT) - essential IoT business guide. URL: https://www.i-scoop.eu/internet-of-things-guide/
6. Worldwide Spending on Augmented and Virtual Reality Expected to Double or More Every Year Through 2021, According to IDC. URL: https://www.idc.com/getdoc. jsp?containerId=prUS42959717
7. Maximizing the Opportunities of the Internet for International Trade. URL: http://www3.weforum.org/docs/E15/ WEF_Digital_Trade_report_2015_1401.pdf
8. Big data in action: definition, value, evolutions, benefits and context. URL: https://www.i-scoop.eu/big-data-action-value-context/
9. 2018 Big Data Trends and Challenges. Preparing for the Future of Big Data. URL: https://go.qubole.com/CA---RP---2018-Big-Data-Survey_-LP.html
10. Artificial Intelligence Market by Offering (Hardware, Software, Services), Technology (Machine Learning, Natural Language Processing, Context-Aware Computing, Computer Vision), End-User Industry, and Geography - Global Forecast to 2025. URL: https://www.marketsandmarkets.com/Market-Reports/ artificial-intelligence-market-74851580.html
11. Building Block (chain) for a Better Planet. URL: https:// www.weforum.org/reports/building-block-chain-for-a-better-planet
12. IDC FutureScape: Worldwide IT Industry 2018 Predictions. URL: https://www.idc.com/getdoc.jsp?containerId=US43171317
13. Industry 4.0: the fourth industrial revolution - guide to Industrie 4.0. URL: https://www.i-scoop.eu/industry-4-0/#The_ building_blocks_of_Industry_40_cyber-physical_systems
14. Emily Farnworth. 5 ways to fast-track the transition to a carbon neutral world. 15 October 2018. URL: https://www.
weforum.org/agenda/2018/10/fast-track-to-carbon-neutrality-emily-farnworth-ipcc-report/
REFERENCES
"Artificial Intelligence Market by Offering (Hardware, Software, Services), Technology (Machine Learning, Natural Language Processing, Context-Aware Computing, Computer Vision), EndUser Industry, and Geography - Global Forecast to 2025". https:// www.marketsandmarkets.com/Market-Reports/artificial-intelli-gence-market-74851580.html
"2018 Big Data Trends and Challenges. Preparing for the Future of Big Data". https://go.qubole.com/CA---RP---2018-Big-Data-Survey_-LP.html
"Big data in action: definition, value, evolutions, benefits and context". https://www.i-scoop.eu/big-data-action-value-context/
"Building Block (chain) for a Better Planet". https://www.we-forum.org/reports/building-block-chain-for-a-better-planet
"Enhancing Coherence and Inclusiveness in the Global Trading System in the Era of Regionalism". http://www3.weforum.org/ docs/E15/WEF_Regional%20trade%20Agreements_2015_1401.pdf Farnworth, E. "5 ways to fast-track the transition to a carbon neutral world". https://www.weforum.org/agenda/2018/10/fast-track-to-carbon-neutrality-emily-farnworth-ipcc-report/
"IDC FutureScape: Worldwide IT Industry 2018 Predictions". https://www.idc.com/getdoc.jsp?containerId=US43171317
"Industry 4.0: the fourth industrial revolution - guide to Industrie 4.0". https://www.i-scoop.eu/industry-4-0/tThe_build-ing_blocks_of_Industry_40_cyber-physical_systems
Innovatsiine pidpryiemnytstvo: kreatyvnist, komertsializatsiia, ekosystema [Innovative entrepreneurship: creativity, commercialization, ecosystem]. Kyiv: PULSARY, 2015.
"Maximizing the Opportunities of the Internet for International Trade". http://www3.weforum.org/docs/E15/WEF_Digital_ Trade_report_2015_1401.pdf
"MSCI World Information Technology Index". https:// www.msci.com/documents/10199/69aaf9fd-d91d-4505-a877-4-b1ad70ee855
Schroeder, S. "Twitter's Jack Dorsey doesn't use a computer or a tablet, apparently". 11 October 2018. https://mashable.com/ article/jack-dorsey-computer/#6G4DGYuPJmqU
"The Internet of Things (IoT) - essential IoT business guide". https://www.i-scoop.eu/internet-of-things-guide/
"Worldwide Spending on Augmented and Virtual Reality Expected to Double or More Every Year Through 2021, According to IDC". https://www.idc.com/getdoc.jsp?containerId=prUS42959717
