CC BY
163
коли обсяги наявно! продукцн значно перевищують обсяги збуту та утворю-ють надлишки на складц
• планування проводиться з урахуванням м1тм1зацн витрат обпу необхвдних для забезпечення реал1заци продукци. Обираються т товарнi позици, як приносять найбiльший маржинальний дохвд за найменшого споживання ре-сурсiв. Пвдсумовуючи викладене вище, сформуемо алгоритм стратепчного планування асортиментно! структури для торговельного пiдприемства, та представимо його на рис.
Сшд узагальнити, що застосування економшо-математичних моделей для оцшки привабливост структури асортименту шдприемства та метод1в ль ншного програмування дае змогу структурувати та щентифжувати взаемо-зв'язки м1ж такими характеристиками товар1в, як попит на них, спроможшсть товару приносити вклад у формування прибутку шдприемства загалом, необ-хщшсть забезпечити належну швидюсть обертання товарних запаЫв шд-приемства тощо.
Л1тература
1. Мазарак1 А.А. Економша торговельного шдприемства : тдручник / А. А. Мазараю, Л.О. Лгоненко, Н.М. Ушакова. - К. : Хрещатик, 1999. - 800 с.
2. Гришв Б.В. Анашз товарооб1гу пщприемств роздр1бно1 торг1вл1 : навчальний поаб-ник. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2005. - 148 с.
3. Пономарьова Ю. Категоршш засади формування асортиментно! пол1тики торговельного шдприемства // Маркетинг i реклама. - 2005. - № 11. - С. 30-37.
4. Тр1шкша Н. Критери та показники оцшки оптимальносп товарно! полынки оптового пiдприемства // Пiдпрнемннцтво, господарство i право. - 2004. - № 3. - С. 133-136.
5. Яворський Р. Вдосконалення товарно! пол^ики торговельного пiдпрнемства на ос-новi оптнмiзацii' асортименту // Соцiально-економiчнi наслiдкн та стратегiя реформування економши Украши : зб. тез доповщей до мiжвузiвськоi наук.-практ. конф. студенпв та асш-рантiв. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2008. - 440 с._
УДК 004.652.4+004.827 Доц. Н.Б. Шаховська, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська полтехмка "; Д.1. Угрин - Буковинський ун-ет, м. Чертвщ
АНАЛ1З 1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ
ТУРИСТИЧНО1 СФЕРИ
Описано методи отримання, штеграцп та завантаження даних у сховищах да-них туристично'1 сфери.
Assoc. prof. N.B. Shahovska-NU "L'vivs'kaPolitekhnika";
D.I. Ugryn - Bykovynsky university, Tchernivci
Analysis of informative handling systems of data tourist sphere
An order, methods and facilities of getting, concordance, integration of information, creation of operative depositories of information and load of information, is in-process worked out in a central depository.
Вступ. Туризм - це глобальний комп'ютеризований б1знес, у якому беруть участь найбшьш1 ав1акомпани, готельш системи та туристичш корпо-рацп всього свггу. Сучасний туристичний продукт стае бшьше гнучким i ш-див1дуальним, бшьше привабливим та доступним для споживача.
Розвиток шформацшних технологш у туризмi повинен бути одним з першочергових, на чому акцентуеться увага у цiй стат. Тут розповщаеться про процес автоматизаци фiрм за допомогою програм, що використовуються в роботi туристично1 фiрми, про створення ефективного iнтерфейсу, а також про стан i перспективу використання iнформацiйних систем туристичного бiзнесу.
Актуальн1сть роботи
Органiзатори туризму користуються великим спектром шформа-цiйних послуг. Формуючи туристичний продукт, вони вивчають спецiальнi професiйнi путiвники. Всесвiтнiй туристичний пу^вник "World Travel Guide", який щодва роки перевидае видавництво "Columbus Press", мютить деталью описи за однаковими схемами 200 краш, туристичних центрiв i тери-торiй. Видаються також рiзноманiтнi каталоги туристичних агентств i туристичних операторiв, розклади руху транспорту рiзних краш i навггь всього свь ту. Такi розклади е в електронному виглядi на CD-дисках, а також у глобаль-них свггових iнформацiйних системах, системах автоматизованого броню-вання туристичних послуг (Amadeus, Sabre та ш)
Iнформацiйнi i комп'ютерш технологiï у туризмi використовують для збору не тшьки зовнiшньоï шформаци, але i для аналiзу внутрiшньоï шфор-мацiï, а також для створення системи управлшсько1" iнформацiï (СУ1).
Сьогоднi практично не iснуе туристичних фiрм, якi не використовують комп'ютерш технологи у повсякденнш дiяльностi. Вони активно ос-воюють нов^ш iнформацiйнi технологiï - наприклад, вщкривають власнi фь лiï та вщдшення з базами даних, через котрi можна одержати не тiльки огля-дову iнформацiю, але й одразу ïï вiдсистематизувати та проаналiзувати.
Постановка задач1
У основi будь-яко1' анаштично1" системи лежить база даних. 1нтелекту-альна система (1С) - система, що базуеться на знаннях i використовуеться для тдтримки прийняття ршень та отримання нових знань на базi методiв шже-нерiï знань [1]. Термш "iнтелектуальна система" прошюстрований на рис. 1.
Рис. 1. Елементи тженери знань
На сьогодш розроблено багато прикладних систем автоматизаци та анашзу туристсько! дiяльностi, проте жодна з них не може претендувати на термш "штелектуальна", оскшьки опрацьовуе зазвичай лише певну частину туристично! сфери. Тому метою роботи е аналiз стану сучасного ринку прог-
рамного забезпечення з автоматизаци туристсько1 органiзацiï та визначення кола задач, яю ще потребують опрацювання.
Основний матер1ал
1нформацшне поле туристичного бiзнесу - це сукупшсть документо-ваноï (зафiксованою на матерiальному ^deBÍ з реквiзитами) i недокументо-ваноï iнформацiï про процеси i об'екти, що мають ютотне значення для ту-ристськоï дiяльностi. Туристська дiяльнiсть - це "туроператорська i тура-гентська дiяльнiсть, а також шша дiяльнiсть щодо оргашзацп подорожей" [5].
Рис. 2. Загальна схема комплексу автоматизованихробту туристичному бюнеы
Стандартне та спещальне ПЗ повинш забезпечити таку внутршньо-офюну дiяльнiсть i таю комушкаци мiж окремими суб'ектами туристичного ринку в ланцюжку "тур-агент - туроператор - постачальник послуг", яю, своею чергою, дають змогу:
зберпати дат у единш тформащйно-технолопчнш систему оперативне опрацювання й передачу цих даних;
використовувати стандартт технолопчт прийоми для виконання тих або т-ших операций; • ютотно зменшувати тривалють прийняття ршень.
Розглянемо наявш на ринку програмного забезпечення продукти для автоматизаци дiяльностi туристичного бiзнесу.
Рис. 3. ПЗ автоматизацИ дiяльностi туристичного 6Í3Hecy
Fidelio Front Office - система автоматизаци роботи служби прийому i розмщення гостей. Ïï обрали Hilton International, Intercontinental, Mandarin
Oriental, Forte, CIGA i багато шших мiжнародних мереж готелiв, а також i не-залежнi готелi по всьому свггу. Украшськими користувачами системи стали як готелi мiжнародних мереж, так i незалежш готелi i готельш комплекси -"Аеростар" (Харкiв), "Золоте Кшьце" (Луганськ), "Президент" (Донецьк), "Кшв", "Либщь" (Кшв) та ïh. [3].
Fidelio Front Office дае змогу прискорити i спростити виконання функцш персоналу, необхщних для обслуговування гостей, керування службами готелю i тдвищуе ефективнiсть роботи всього готелю, вести шдив^альш i груповi ре-зервування номерiв, реестрацiю, розмiщення i виписку гостей, а також здшсню-вати керування номерним фондом. Вона мае потужний аналггачний блок.
Стандартний пакет системи Front Office мае набiр модулiв, необxiд-них для керування готелем, що включае в себе "Бронювання", "Службу прийому", "Касовi функцп", "Керування номерним фондом", "Нiчний аудит", "Керування дозвшлям", "Тарифи i Наявшсть кiмнат", "Групи i Блоки", "1сто-рiя гостей i Профайли", "Звгга i Безпека". Front Office також може взаемодь яти з низкою централiзованих систем бронювання (PIERRE, MARSHA i т.д.).
Система управлшського облжу Distant-Office дае змогу автоматизува-ти бiзнес-процеси турагентства [4]. CRM система Distant-Office дае змогу:
1. Швидко створювати i роздруковувати договори i заявки з туристами.
2. Автоматично тдставляти дат туроператора.
3. Вести повний облш каси офюу.
4. Вести наскрiзний документообiг i облш замовлень.
5. Управляти роботою кур,ерiв i оптимiзувати ïï.
6. Вести внутршне листування мiж спiвробiтниками офюу.
7. Автоматично створювати звiти з продажу, розраховувати заробгтну плату ствробгшиюв тощо.
8. Вести свою базу туроператорiв, ïx комiсiю та ïh.
9. Забезпечити вщдалене робоче мюце буxгалтеровi, менеджерам, директо-ровi й iншим спiвробiтникам.
10. Система мае 3 рiвнi безпеки (необ^ове шифрування паролiв, доступ тальки по IP адресам + можливють вибору динамiчниx паролiв). Конфiгурацiя БТ: "Турагентство"3.30 призначена для комплексно:'
автоматизаци туристичних агентств [4]. Можливостi:
• Ведення довщника послуг i ï'xmx властивостей. Наб1р властивостей для кож-ноï' послуги формуеться користувачем. Залежно ввд циx xарактеристик визна-чаються цши продажу i закутвт ще1 послуги. Можливють формування пакетов послуг (зв'язаниx послуг), готовиx тур1в.
• Формування туристичного пакета. Можлившть сформувати щдивщуальний наб1р послуг або вибрати готовий тур. Розраxунок соб1вартост1 i прибутко-вост пакета. Печатка ваучерiв, заявок, туристичниx пупвок, раxункiв, дого-ворiв на обслуговування, у росшськомовнш i англомовнiй формаx.
• Облж послуг у рiзниx валютаx в одному пакет!.
• Ведення взаеморозраxункiв з покупцями i постачальниками. Печатка звiтiв про взаеморозраxунки в рiзниx валютаx.
• Формування книги покупок книги продажiв. Автоматичне формування ра-xiвниць-фактур на комiсiйну винагороду.
Програма е доповненням до конф^ураци "1С: Буxгалтерiя 7.7" i дае змогу використовувати вс стандартнi можливост системи.
Найбiльшими комп'ютерними системами резервування (бронювання) на мiжнародному ринку туризму е системи AMADEUS, Worldspan i Galileo. Так системи дають змогу резервувати всi основш сегменти туру - вiд мюць у готелях i aвiaперельотiв до квитюв у театр i стрaховi полiси. Фактично вони становлять загальну iнформaцiйну систему, що пропонуе нaйвaжливiшi роз-подiльнi мережi для вЫе1" туристично1 торгiвлi. Одним з'еднанням через модем iз серверами, що мають вiдповiдну базу даних, турагенти одержують доступ до iнформaцiï про наявшсть можливих послуг, вaртостi, якост^ чaсi прибуття й вiдпрaвлення за рiзномaнiтних туристичних послуг вiд своïх пос-тaчaльникiв. Понад це, турагенти можуть зв'язатися iз цими базами даних для того, щоб зробити й шдтвердити свое замовлення.
Розглянувши нaявнi прогрaмнi продукти для автоматизаци дiяльностi туристичного бiзнесу, можна сказати, що основною задачею туроператора е формування турпродукту. Турпродукт формуеться шляхом вибiрки даних iз довiдникiв i клaсифiкaторiв. Iнформaцiя у довiдникaх формуеться за даними умов контракпв iз приймаючою стороною або з готелями. В мiру надходжен-ня новоï iнформaцiï (новi готелi, спецiaльнi пропозицп, зупинки продaжiв) цi довiдники поповнюються в aнaлiтичнi пакети. На основi заповнених даних формуються aнaлiтичнi пакети. Слщ передбачити рiзнi схеми щноутворення для рiзних об,ектiв (наприклад, мати рiзнi цiни для рiзних груп готелiв, рейсiв, установлювати рiзнi нащнки i знижки рiзних пaртнерiв). При цьому рiзномaнiттi можливих вaрiaнтiв, шструмент повинен забезпечувати повну прозорiсть шформацп для фaхiвцiв, що займаються фшансами.
Збiльшення кiлькостi та швидкостi оформлення заявок повинно забез-печуватися наступними шляхами:
По-перше, це функщональш можливост програмного забезпечення: дублювання однотипних заявок, використання готових паке^в, зручний i ш-туïтивний-зрозумiлий iнтерфейс.
По-друге, це можливють передaчi заявок, оформлених турагенством, безпосередньо у внутршньоофюну систему туроператора. Для виршення цiеï зaдaчi юнують три вaрiaнти:
• Створення офф-лайново1 системи. У цьому випадку турагенство заповнюе форму заявки, розташовану на сайт! туроператора. Ця заявка потрапляе в поштову систему туроператора, зввдки передаеться безпосередньо в його базу даних.
• Створення повнощнного електронного магазину. У цьому випадку агентству доступт тшьки реально юнуюч1 на цей момент пропозицп туроператора.
X/* * • и • • и • и
Кр1м цього, у так1й систем1 повинен бути реал1зований пошук пропозицш тур оператора по вс1х необхвдних критериях. Заявка, зроблена в под^бнш система, потрапляе безпосередньо в базу даних туроператора.
• Третш вариант враховуе як штереси туроператора, так i штереси агентства. Туроператор на своему сайт! пропонуе агентствам додатковий сервис - мож-ливють вибрати i скачати дат про щни (зокрема про спещальт пропозицп). Кр1м цього, туроператор може ввдправляти сво1 спецпропозици на 1нтернет-ресурс, що поеднуе дан в1д багатьох туроператоров. Обрат дан турагенство може завантажити у свое агентське програмне забезпечення.
Отже, процеси функцюнування туристичного б!знесу та програмне забезпечення, що при цьому використовуеться, можна звести до схеми, подано1' на рис. 4.
Бази даних комб1на~пв харчування
Бази даних готелю, мотел!в, naHcioHie
Веб-вузол електронноУ комерци
Сховище даних м1н1стерства з туризму
Веб-системи
пошуку ¡нформацн
ЗадачiтуристичноТ _галуз1_
М ОН ¡тори Н Г ПОД1Й
Побудова каталогу простору даних
Побудова локального сховища даних
Трансформування
Пересилання повщомлень, перемщення даних
Пошук i запити
База даних
орган1в управлтня
Застосування орган1в управлшня
Бази даних туристичних агенств
Бази даних оргаызацм зеленого туризму
Бази даних оргаызацм з проведения екскурсш
Рис. 4. Об'екти туристичног сфери та задачц що перед ними ставляться
Сфери застосування шформацшних технологш у туристичному бiзне-ci подано на рис. 5._
Сфери застосування шформацшних технологий в туристичному 6i3iieci
Автоматизация Автоматизащя На1ромаджс] шя та Системи
управлшня облжу роз п од iл шформацн Ытернет-бронюванпя
ч t
Oojiik персоналу, елсктронний документообщ управлшня проектами
Використання бухгалтерских програм, спещал1зованого програмного забезпечення для розрахунку цш туроператор ¡в та управлшня завантаженням peiiciB, Ендкриття рахунюв в 1нтернет-грошах
Накопнчення таблнць баз даних, формування каталопв, формування сховищ та простору даних.
Використання систем и [нтернет-бронювання
HaWeb-cairri пщприемства, участь у мЬкнародних системах Iнтернет-бронювання
Рис. 5. Сфери застосування шформацшних технологш в туристичному б1знеа
Висновки. Проаналiзовано задачi, що виникають у туристичнш сферi, та наявне на ринку програмне забезпечення. Видiлено коло невиршених задач. Виз-начено технолопчш засоби для вирiшення кожно! iз задач туристично! сфери.
Л1тература
1. Сенин В.С. Организация международного туризма : учебник. - М. : Финансы и статистика, 1999. - 400 с.
2. Гуляев В.Г. Новые информационные технологии в туризме. - М. : Изд-во "ПРИОР", 1999. - 144 с.
3. Папирян Г.А. Международные экономические отношения : маркетинг в туризме. -М. : Финансы и статистика, 2001. - 160 с.
4. Родигин Л.А. Интернет-технологии в туризме : учебник. - М. : Советский спорт, 2006. - 338 с.
5. Информационные технологии в туризме. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.webstarstudio.com/turizm/index.htm.
6. Квартальное В.А. Стратегический менеджмент в туризме : Современный опыт управления. - М. : Финансы и статистика, 2005. - 457 c.
