CC BY
14
УДК 658-049.5
АНАЛ1З ФАКТ0Р1В ЗОВН1ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА БУД1ВЕЛЬНИХ П1ДПРИШСТВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕКОНОМ1ЧНУ БЕЗПЕКУ
© 2016 Ф1СУНЕНКО П. А., ЛАЖЕ М. В.
УДК 658-049.5
Фiсуненко П. А., Лаже М. В. Аналiз факторiв зовнiшнього середовища будiвельних пщприемств, що впливають
на економiчну безпеку
Метою cmammi е анал/з фактор/в, що впливають на економ/чну безпеку буд/вельних оргатзащй. Визначено, що зовншне середовище е джерелом ресурав, якiнеобх/дн/ для д/яльностiтарозвитку. Дослдження показали, що негативн/ факторимають дуже широку класифшацж iреал/зують-ся в р'вноматтнихформах. Докладне вивчення загроз, що можуть вплинути на д'тльн'кть тдприемства, допоможекращерозум/ти тенденци¡х виникнення та розвитку, а, отже, ефективно попереджувати негативт насл'дки. Зроблено висновок, що для забезпечення економнно'( безпеки тдприемства потр'бно визначити наявний р/вень загроз, небезпек та ризик/в. Виявлено основн фактори та ¡х параметри, якiмають як прямий, так i опосередкований вплив на економ/чну безпеку буд/вельних орган/защй в iснуючих економ/чних умовах. Ключов'! слова: загрози, буд/вельнi тдприемства, економ/чна безпека, фактори зовншнього середовища. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 10.
Ф^ненко Павло Анатолшович - кандидат економнних наук, доцент, декан економ/чного факультету, доцент кафедри облку, економши i управ-л/ння персоналом тдприемства, Придтпровська державна академ/я буд/вництва i архтектури (вул. Чернишевського, 24а, Днпро, 49600, Украна) E-mail: pavelwesta@gmail.com
Лаже Марiя Володимирiвна - асистент, кафедра облку, економши i управл/ння персоналом тдприемства, Придн'шровська державна академ/я буд/вництва i архтектури (вул. Чернишевського, 24а, Дн'тро, 49600, Украна) E-mail: uchsov@mail.pgasa.dp.ua
УДК 658-049.5
Фисуненко П. А., Лаже М. В. Анализ факторов внешней среды строительных предприятий, которые влияют на экономическую безопасность
Целью статьи является анализ факторов, влияющих на экономическую безопасность строительных организаций. Определено, что внешняя среда является источником ресурсов, которые необходимы для деятельности и развития. Исследования показали, что негативные факторы имеют очень широкую классификацию и реализуются в различных формах. Подробное изучение угроз, которые могут повлиять на деятельность предприятия, поможет лучше понимать тенденции их возникновения и развития, а, следовательно, эффективно предупреждать негативные последствия. Сделан вывод, что для обеспечения экономической безопасности предприятия нужно определить имеющийся уровень угроз, опасностей и рисков. Выявлены основные факторы и их параметры, которые имеют как прямое, так и опосредованное влияние на экономическую безопасность строительных организаций в существующих экономических условиях. Ключевые слова: угрозы, строительные предприятия, экономическая безопасность, факторы внешней среды. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 10.
Фисуненко Павел Анатольевич - кандидат экономических наук, доцент, декан экономического факультета, доцент кафедры учета, экономики и управления персоналом, Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры (ул. Чернышевского, 24а, Днепро, 49600, Украина) E-mail: pavelwesta@gmail.com
Лаже Мария Владимировна - ассистент, кафедра учета, экономики и управления персоналом, Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры (ул. Чернышевского, 24а, Днепро, 49600, Украина)
E-mail: uchsov@mail.pgasa.dp.ua
UDC 658-049.5
Fisynenko P. A., Laze M. V. Analyzing the Factors of External Environment of Construction Enterprises that Impact the Economic Security
The article is aimed at analyzing the factors impacting the economic security of construction enterprises. It has been determined that external environment is the spring of the resources required for activities and development. Studies have shown that negative factors have a very wide classification and are being implemented in various forms. A detailed study of the threats that could impact the enterprise's operations, will help to better understand the trends of their occurrence and development, and thus will effectively prevent negative consequences. It is concluded that in order to ensure the economic security of enterprise it is necessary to determine the existing level of threats, hazards and risks. The main factors and their parameters have been identified, which have both direct and indirect impact on the economic security of construction enterprises in the current economic conditions. Keywords: threats, construction enterprises, economic security, factors of external environment. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Fisynenko Pavlo A. - PhD (Economics), Associate Professor, Dean of the Faculty of Economics, Associate Professor of the Department of Accounting, Economics and Personnel Management Company, Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture (24a Chernyshevskoho Str., Dni-pro, 49600, Ukraine) E-mail: pavelwesta@gmail.com
Laze Mariya V. - Assistant, Department of Accounting, Economics and Personnel Management Company, Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture (24a Chernyshevskoho Str., Dnipro, 49600, Ukraine) E-mail: uchsov@mail.pgasa.dp.ua
Функцюнування тдприемства в середовищi можливе лише в тому раз^ якщо середовище допускае його здшснення. Зовншне середовище е джерелом ресурйв, яю необхцт для дшльност та розвитку. Шдприемство знаходиться в режимi постш-ного обмшу iз зовнштм середовищем, таким чином за-безпечуючи свою дiяльнiсть.
Зовншне середовище - це сукуптсть господар-ських суб'екпв, економiчних, суспкьних i природних умов, нацюнальних i мiждержавних шституцюнальних структур та шших зовншни (вцносно тдприемства) умов i чинниюв, що дшть у глобальному оточент [1].
Головною вцмшшстю факторiв внутршнього середовища в1д зовншнього е те, що першi повтстю за-
лежать В1д Д1и менеджменту п1дприемства, 1 1х насмдки е результатом Иого роботи, а друи не знаходяться п1д безпосередн1м контролем ф1рми. Межа м1ж цими факторами шод1 дуже тонка, 1 знаходиться вона на перетиш м1ж повноц1нною можливктю впливати на тоИ чи шший фактор 1 неможлив1стю це зробити. 1нструментом, який допомагае контролювати вплив зовн1шнього середови-ща, е анал1з навколишнього середовища, необх1дний для передбачення майбутнк процейв розвитку. Це дае змогу своечасно вживати заходш щодо адаптаци до зм1н у зо-вн1шньому середовищ1 на основ1 розробки та реалшаци стратег1чних ршень на вищому р1вн1 управл1ння [2].
Анал1з навколишнього середовища е базою макро-економ1чних, соц1ально-пол1тичних, виробничих 1 тех-нолог1чних прогноз1в, служить для оцшювання довго-строкових можливостей п1дприемства в умовах перед-баченого розвитку в1дпов1дних процейв. Передбачення загроз 1 сприятливих можливостей е передумовою свое-часно1 розробки ситуативних план1в на випадок 1х ви-никнення, що полегшуе формування стратеги, яка б давала шдприемству можлив1сть досягти цкей розвитку 1 перетворити несприятлив1 обставини у випдш умови функц1онування.
Уявлення про зовн1шне середовище та його зна-чим1сть в усп1шн1й д1яльност1 п1дприемства з'явилося приблизно в 50-х роках двадцятого стор1ччя, що виявилось одним 1з найважлив1ших вкла-д1в системного п1дходу в науку управления. При цьому увага кер1вника акцентувалася на тому, що сл1д розгля-дати п1дприемство як цшсну структуру, яка знаходиться в постшному взаемозв'язку ш зовн1шн1м св1том (се-редовищем), який його оточуе [3].
Сучасне зовшшне середовище п1дприемств характеризуемся надзвичайно високим р1внем складносй, динам1зму 1 невизначеност1. Здатн1сть пристосовувати-ся до зм1н у зовшшньому середовищ1 - основна умова в б1знес1 та 1нших сферах життед1яльност1 Б1льше того -це умова виживання 1 розвитку. Шдприемства повинш, з одного боку, пост1йно усв1домлювати новий характер зм1н у довюлл1 та ефективно на них реагувати. З шшого боку, необх1дно усв1домлювати, що сам1 п1дприемства генерують змши в зовн1шньому середовищ1, випускаю-чи нов1 види товар1в 1 послуг, використовуючи нов1 види сировини, матер1ал1в, устаткування, технолог1й.
В умовах, що склалися, п1дприемство повинно не просто пристосуватися до зовшшнього середовища, адаптуючи свою внутр1шню структуру та модель пове-д1нки на ринку, а активно формувати умови свое'1 зов-шшньо'1 д1яльност1, виявляючи в зовшшни факторах загрози та можливост1.
Одшею з проблем е те, що сл1д ч1тко усв1домлю-вати, яю саме фактори необх1дно враховувати при ви-значенн1 зовн1шнього середовища. Треба вибрати саме т1 фактори, в1д яких залежить безпосередньо успк шд-приемства.
Переважна б1льш1сть науковц1в схиляеться до думки, що на практищ неможливо врахувати абсолютно вс1 аспекти зовн1шнього середовища. Цьому е цка низка причин, об'еднавши яю, можна визначити три основш:
1. Не ва фактори е завчасно в1дом1, 1х вплив може виникнути несподшано (введення нового закону або по-датку). Ця причина е дуже актуальною саме для буд1вель-но'1 оргашзаци, бо тривал1сть виконання роб1т е в1дносно довгою в пор1внянн1 з шшими галузями, 1 вже шд час виконання роб1т може з'явитися новий, непередбачуваний фактор, який може вплинути на д1яльн1сть п1дприемства.
2. Завжди 1снуе низка фактор1в, як1 неможливо врахувати через брак анал1тично'1 та статистично'1 ш-формаци.
3. Частина фактор1в, про як1 п1дприемство знае, св1домо 1гноруються, осккьки 1х наявн1сть не несе за собою загроз чи можливостей.
Зовшшш фактори не схож1 м1ж собою за природою
та характером. У сучаснш економ1чн1й л1терату-
р1 зовн1шне оточення розглядаеться як складна багатор1внева структура, елементи кожного р1вня яко'1 формуються п1д впливом власних (специф1чних) фак-тор1в та по-р1зному (за силою та напрямом) впливають на д1яльшсть п1дприемства. 1снуе деккька вар1ант1в 1х тлумачення.
Перший варiант - це подк на макросередовище (умови ведення господарювання, так звана «атмосфера» б1знесу, чинники, що опосередковано впливають на шд-приемство) та м1кросередовище (чинники, як1 зд1йсню-ють безпосереднш вплив на конкретне шдприемств).
Другий варiант передбачае розпод1л на фактори прямого 1 непрямого впливу на шдприемство. Середо-вище безпосереднього (прямого) впливу включае в себе т фактори, як1 безпосередньо впливають на д1яльшсть п1дприемства. Середовище опосередкованого (непрямого) впливу включае в себе фактори, яю не зд1йснюють безпосереднього впливу на шдприемство, але сво'1м ю-нування впливають на його функц1онування.
Треба зазначити, що наведен1 вар1анти класиф1ка-цГ1 схож1 м1ж собою, але, на нашу думку, використання другого вар1анта для опису зовшшнього середовища шдприемства буде бкьш коректним 1 вдалим.
Пропонуемо схематично розглянути систему фак-тор1в зовн1шнього середовища шдприемства (рис. 1).
Розглянемо та проанал1зуемо фактори, яю входять до середовища безпосереднього впливу.
Постачальники - це ф1зичш або юридичш особи, як1 забезпечують п1дприемство р1зними видами ресурйв та послуг. Традицшними товарами та послугами е: мате-р1али, комплектуюч1, робоча сила, машини 1 мехашзми, ф1нансов1 ресурси. При розгляд1 буд1вельно'1 орган1зацГ1 необх1дно також зазначити, що, окр1м вищеперерахова-них послуг, п1дприемству може знадобитися допомога цкого ряду спец1ал1зованих п1дприемств, яю зазвичай працюють на умовах аутсорсингу. Наприклад, науково-досл1дницьк1 1нститути, шдприемства теплоенергетич-ного постачання, п1дрядн1 буддвельно-монтажш орган1-зацГ1, транспортн1 п1дприемства, ремонтш та складськ1 п1дприемства тощо [4].
Прикладом прямого впливу постачальниюв на д1-яльн1сть п1дприемства е залежшсть буд1вельно'1 орган1-з ацГ1 в1д якост1, к1лькост1 та своечасност1 наданих мате-р1ал1в чи послуг, необх1дних для Г1 функц1онування.
Фактори прямого впливу:
постачальники; споживач^
конкурента; податки; маркетинге^ посередники; контакты аудиторп
Результат д1яльносп тдприемства
Фактори непрямого впливу:
економты; полггичш; соцюкультуры; еколопчы; науково-технолопчш; демографтш; географты
Зовшшне середовище
Рис 1. Система факторiв зовшшнього середовища
Особлив1стю саме буд1вельно'1 галуз1 е те, що для регшзаци деяких вид1в роб1т п1дприемство ви-мушене залучати велику ккьюсть постачальни-к1в, деяких брати соб1 в шдрядники, бо фронт роб1т в бу-д1вельн1й галуз1 дуже великий, 1 виконувати вс1 роботи однш ф1рм1 майже неможливо. Особливо це стосуеться буд1вництва великих об'ект1в чи шших широкомасштаб-них замовлень. У даному випадку яюсть виконання цих роб1т е дуже важливою, 1 це ще раз шдкреслюе вплив на результат д1яльност1 п1дприемства, у тому числ1 й ф1-нансовий, такого фактора зовшшнього середовища, як постачальники.
Наступним фактором середовища безпосередньо-го впливу е споживачi. Споживачами продукци та по-слуг буд1вельних оргашзацш част1ше за все виступають замовники.
Один з найв1домших фах1вц1в з управлшня Ш-тер Ф. Друкер, описуючи мету оргашзаци, видкяв, на його думку, едину головну мету б1знесу - створення споживача. Шд цим розум1еться таке: самовиживання 1 виправдання кнування орган1зацГ1 залежить в1д 11 зд1б-ност1 знаходити споживача результайв 11 д1яльност1 та задовольняти його запити [5].
Знову ж таки, щодо споживача в будшельнш галу-з1 1снуе своя специфжа. Продукц1я випускаеться в1д-пов1дно до п1дписаних контракт1в, тобто вона мктить вимоги конкретного замовника. Показником д1яльност1 п1дприемства е ккьюсть шдписаних контракт1в, а та-кож наявшсть перспективних замовник1в, як1 мають на мет1 п1дписати контакт. Але, зважаючи на складну економ1чну ситуац1ю та згадуючи нещодавш ф1нансов1 кризи, спещалкти радять звертати свою увагу не ткь-ки на ккьюсть контракт1в, але 1 на платоспроможн1сть споживача. Вплив споживача на д1яльшсть буд1вельного п1дприемства зд1йснюеться шляхом п1дписання контр-акт1в та оплати роб1т чи послуг за цими контрактами.
Наступним фактором е конкуренти. Для будь-яко'1 сфери д1яльност1 важко переоцшити вплив конкурен-
т1в. Загальновизнаним е факт що саме конкуренц1я як основа ринково'1 економ1ки е руш1ем прогресу та, як результат, забезпечуе максимальний р1вень задоволеност1 споживача. Але з точки зору б1знесу конкуренц1я - це перш за все постшна боротьба не ткьки за споживача, але 1 за ресурси, каттал, технологи. Кер1вництво кож-но'1 ф1рми ч1тко усв1домлюе, що якщо не задовольняти потреби споживач1в як мшмум так само, як це роблять конкуренти, шдприемство оч1куе фшансовий крах.
Половинкин П. у свои працях висловив таку думку, що в багатьох випадках не споживач1, а саме конкуренти визначають, якого роду результати д1яльност1 можна продати 1 яку цшу можна запросити [6]. Недо-оцшка конкурент1в доводить нав1ть велик1 компани до значних втрат 1 до криз.
Загалом, фактор конкуренцй оцшюеться для п1д-приемства, враховуючи таю параметри: ккьюсть ф1рм, що спещал1зуються на виробництв1 схожих вид1в роб1т, темпи зростання галуз1, ступ1нь концентраци галуз1, ц1-нова структура в галуз1, р1вень норми прибутку тощо.
Одним 1з найвпливов1ших фактор1в зовшшнього середовища (як прямого середовища, так 1 опосередко-ваного) е держава. Як в1домо, держава в ринковш еконо-м1ц1 зд1йснюе на шдприемства як непрямий вплив, перш за все через податкову систему, державну власшсть 1 бюджет, так 1 прямий - через законодавч1 акти. Так, напри-клад, висою ставки податюв 1стотно скорочують актив-н1сть ф1рм, Тх 1нвестиц1йн1 можливосй та штовхають до того, що шдприемство занижуе власш доходи. З шшого боку, зниження ставок податюв сприяе залученню до-даткового капггалу, приводить до пожвавлення п1дпри-емницько'1 д1яльност1. Таким чином, за допомогою по-датк1в держава може здшснювати управл1ння розвитком потр1бних напрям1в в економщЬ Але найчаст1ше цей чинник в1дносять саме до сфери прямого впливу [7].
Це дуже важливий фактор для будь-якого шдприемства та в будь-якому середовищ1, саме тому його особливо варто враховувати при анал1з1 зовшшнього середо-
вища. При нестабкьнш законодавчiй системi або при дуже частш 11 змш пiдприемства не мають можливостi планувати свою дiяльнiсть на найближчу перспектив, i це призводить до того, що пiдприемство буде нести збит-ки. Таким чином, можна зробити висновок, що основний вплив держави та 11 органш на стан п1дприемства реал!зу-еться шляхом встановлення ршня податкiв та розмiром дотащй i iнвестицiй у ту чи шшу галузь економiки. Хоча, беззаперечно, це далеко не вй канали впливу.
Якщо розглядати саме будiвельну галузь, то слiд визначити ще такий фактор, як маркетинговi по-середники. Маркетинговi посередники - фiрми, якi допомагають пiдприемству щодо реалшаци та по-шуку замовникiв. У будiвельнiй галузi до них належать фiрми-посередники та рекламнi агенцй, яю сшвпра-цюють з будiвельною оргашзащею. Як було вже зазна-чено, будiвельнi фiрми суттево залежать в!д кiлькостi замовлень, так званого «портфеля замовлень», i результатом дшльносп маркетингових посередникiв е як раз юльюсть цих замовлень, тобто наявшсть роботи для пiдприемства, що буде згодом виражено в грошовому винагородженш [8].
Ще одним фактором безпосереднього впливу, який можна знайти в спецiалiзованiй науково-практичнш л!-тературi, е контактт аудиторы. При тлумаченш ще! категор!! пропонуемо скористуватися визначенням ви-датного «гуру» маркетингу Ф. Котлера. За його словами, контактш аудитор!! пiдприемства - це будь яка група, яка проявляе реальний або потенщйний !нтерес до оргашза-щ! або впливае на !1 здатшсть досягати зазначених ц!лей. У будiвельнiй галузi Укра!ни, на нашу думку, е таю контакты групи: засоби масово! iнформацi! та внутршш кон-тактнi групи, до яких належать працiвники та служ6овц! конкретного п1дприемства. Оц!нкою впливу контактних аудиторш е ступ!нь позитивного або негативного став-лення до дшльност того чи шшого пiдприемства.
Середовище опосередкованого (непрямого) впливу охоплюе матерiально-технiчнi умови, сусп!льш в!дно-сини та шститущ! й !нш! чинники, що не мають безпосереднього впливу на шдприемство. Щ чинники е склад-н!шими та мають непередбачуваний, варiативний та невизначений характер. Прийнято вважати, що фактори непрямого впливу не так суттево впливають на дшль-н!сть Ф!рми. До основних з них, за якими шдприемство мае уважно стежити й правильно ощнювати пов'язаш з ними загрози чи можливост шд час вироблення шд-приемницько! стратегi!, належать: економiчнi, полггич-н!, соц!окультурн!, науково-технологiчнi, екологiчнi й деяю !нш! [2].
Загальний стан економжи та тенденц!! !! розвитку час в!д часу зм!нюють економ!чне середовище господа-рювання. При анал!з! впливу цього фактора необх!дно звертати увагу на так! чинники, як шфляцш, р!вень за-йнятост! населення, р!вень доход!в та платоспромож-ност! населення тощо. Залежно в!д цих фактор!в та еко-ном!чних умов, що створилися на ринку, кожне шдприемство коригуе стратегш свое! дшльносп. Для одн!е! ф!рми змши можуть пол!пшити стан справ, у той час, як для шшо! можуть призвести до банкрутства. Наша
краша пережила низку р!зких змш в економ!чн!й пло-щин!, найб!льш показовим прикладом е криза 90-х рр. XX ст., коли в краМ мала мкце гшершфляцш, невизна-чен!сть у податков!й пол!тиц! держави, вцповцно, була на низькому р!вш платоспроможн!сть п!дприемств та !нших потенщйних замовник!в на внутр!шньому ринку, а на зовшшнш ринок п!дприемства ще не виходили за браком досв!ду та в!дсутн!стю належних зв'язк!в.
Ид соцюкультурними факторами розумшть так! життев! ц!нност!, традиц!!, норми повед!нки, ментал!тет, як! сформувалися в конкретному сусп!льств! та впливають на прийняття управлшських р!шень. Прикладом впливу сощокультурного фактора може бути характер замовлення. Наприклад, ран!ше, при буд!вництв! житло-во! буд!вл! замовники мало звертали увагу на !! еколог!ч-шсть та економ!чн!сти, але з часом ситуацш зм!нилася, ! тепер все б!льше уваги прид!ляеться еколог!чност! та практичност! буд!вл!, а не т!льки квадратур! замовлення. Тобто, шд впливом зм!ни бажань сусп!льства, яке почало б!льше турбуватися про екологш, сфера надан-ня послуг змшилася. Для деяких п!дприемств це може завдати шкоди, а для шдприемств, як! е б!льш прогре-сивними ! використовують б!льш еколог!чн! матер!али у сво!й д1яльност!, це буде добрим знаком з точки зору майбутни замовлень.
Полтичт чинники е абсолютно ушкальними для кожно! кра!ни. Ц! фактори мають пост!йно бути в пол! зору менеджменту ф!рми. Змши пол!тичного курсу кра!ни, акцент на б!льшому сп!вроб!тництв! з одними кра!нами та санкц!онування чи обмеження дшльност! з !ншими мае великий вплив на шдприемства, особливо якщо це шдприемства з шоземними швестицшми. При будь-як!й зм!н! в полиичнш ситуац!! не може бути такого вар!анта, щоб абсолютно вс! представники ринку ви-грали в!д цього. У результат! глобал!зац!!, ткних еконо-м!чних зв'язк!в б!знес мае справу з величезною ккьюс-тю контрагенпв з р!зних кра!н свгту. Також ця проблема актуальна ! для державних компан!й, адже низка таких вичизняних компан!й мае дуже вузьку кл!ентську базу та в раз! негативних зм!н вони просто позбудуться единого ринку збуту. Треба зазначити, що б!льший вплив в!д пол!тичних чинник!в мають кра!ни, що розвивають-ся, до яких дос! в!дноситься ! наша держава.
П!дсумовуючи, можна зробити висновок, що р!-вень впливу пол!тичних фактор!в можна оц!-нити за такими чинниками: р!вень пол!тично! стаб!льност!, перюдичшсть зм!ни пол!тичних напрямк!в розвитку держави, полита захисту нац!онального ви-робника, р!вень корупц!!.
Ще одним представником середовища непрямого впливу е науково-техтчний прогрес. В!д якост! устатку-вання, модерн!зац!! та впровадження нових технологш залежать як!сть продукц!!, ц!на продукц!! та час, витра-чений на !! виробництво. П!дприемства буд!вельно! га-луз! використовують дуже широкий спектр машинного устаткування, оск!льки фронт роби шд час буд!вництва е довол! широким. Саме тому для будДвельних орган!за-ц!й питання науково-технолог!чного прогресу наст!льки актуальне. Також пол!пшення якост! знарядь у пращ га-
луз1 будшництва внасл1док науково-технолог1чного про-цесу несе 1 сощальний ефект, бо продукти ще'1 галуз1 - це будшл1, дороги, промислов1 п1дприемства, тобто те, без чого цившзоване суспкьство не може 1снувати. Через брак фшансування украшсью п1дприемства, на жаль, не можуть використовувати передов1 розробки техшки та устаткування, але вони цього постшно прагнуть, бо усв1-домлюють всю важлив1сть НТП. Для буд1вельно'1 оргаш-зацГ1 вплив науково-техшчного процесу можна охарак-теризувати такими показниками: р1вень використання матер1ал1в 1 технологи, р1вень машин 1 мехашзм1в, як1 мае на озброенн1 ф1рма, ршень нематер1альних актив1в п1дприемства. Оцшивши ц1 параметри, можна дати оцш-ку р1вню впливу науково-техн1чного прогресу [9].
Наступним фактором зовн1шнього середовища е екологiчна безпека. У ситуаци, в яюй опини-лося людство, приймаючи ршення про т1 чи шш1 технолог1чн1 аспекти випуску продукци, необх1д-но оц1нювати не лише те, як технолот виготовлення продукци вплине на довккля, але 1 як шсля зак1нчення експлуатац1йного термшу забезпечити процес утил1за-цГ1 продукци, щоб не завдати шкоди природ! й людиш. До основних фактор1в впливу на довккля, як1 сл1д вра-ховувати 1 прогнозувати в шдприемницьюй д1яльност1, належать: обсяги викид1в у середовище забруднюючих та отруйних речовин; р1вень ф1зичного (електромагшт-ного, рад1ацшного, теплового) впливу на середовище; надшшсть 1 соц1ально-еколог1чна безпека виробничих систем 1 великих технолог1чних утворень - пдротехшч-них споруд, газо- 1 нафтогошв, тунел1в тощо; ккьюсть 1 як1сть продукци, що виготовляеться, 11 безпечн1сть 1 утил1зац1йна придатшсть; стан природного середовища, в якому розташоване шдприемство (до й шсля реал1зацГ1 заплановано'1 стратеги розвитку) й розм1ри можливих незворотних негативних насл1дюв. Буд1вельна галузь також причасна до змши еколог1чного стану дкянки, на якш проводяться роботи. Прикладом може бути зр1зан-ня верхнього покрою земл1 для розчистки територи чи вирубка зелених засаджень та л1су, що перешкоджають робот1. В1дпов1дно до законодавства Укра1ни шдприем-ство несе повну в1дпов1дальшсть за нормативне використання флори 1 фауни, а також за дотримання норм викид1в шюдливих речовин в атмосферу. Варто зазначи-ти, що в УкраМ, на в1дмшу в1д низки закордонних кра1н, 1 дос1 порушення еколопчних норм не караються жор-сткими ф1нансовими санкц1ями та штрафами.
Демографiчнi чинники також в1дносять до факто-р1в опосередкованого впливу. В1дштовхуючись в1д наз-ви, тут мова йде по ккьюсть населення. Якщо прив'язати це до д1яльност1 буд1вельно'1 оргашзаци, то прикладом може бути шдвищення попиту на квартири п1д час де-мограф1чного «буму», коли ккьюсть населення збкьшу-еться 1 треба його забезпечити житлом. Така сама ситу-ац1я може бути 1 в зворотному напрямку. Американсью вчеш зазначили, що в пер1од, коли в Америщ зростала ккьюсть розлучень, значно шдвищувався попит на ма-логабаритн1 квартири. Це також можна зазначити як приклад змши в демограф1чнш систему яка скоригува-ли ситуацш на ринку.
Географiчнi чинники мають довол1 суттевий вплив на промислов1 п1дприемства, бо близьк1сть до ресурйв дае змогу виготовляти свою продукцш, або для скь-ськогосподарського сектора, де кл1мат мае виршальне значення при плануванн1, - яку саме продукцш сл1д вирощувати. Буддвельш орган1зацГ1 мають дещо 1нший характер, 1 географ1чш чинники не е такими важливи-ми, як для багатьох шших сфер виробництва. Перш за все, буддвництво розпочинаеться за умови шдписання контракту, де зазначеш конкретн1 координати майбут-нього об'екта, тобто кнуе ч1тка прив'язка до мкцезна-ходження майбутнього об'екта, буд1вл1, дороги тощо. У зв'язку з цим для кожного випадку розробляеться ш-див1дуальний конструкторсько-виробничий план, який враховуе: рельеф, впрове навантаження, сейсм1чну ак-тивн1сть, температурний режим тощо. Тобто, не кнуе встановленого шдходу до визначення, як саме геогра-ф1чне м1сцезнаходження впливае на д1яльшсть п1дпри-емства, бо кожний проект ушкальний, 1 для нього розробляеться власна структура буд1вництва [10].
Вепоху глобал1зацГ1 та спрощення процейв комун1-кацГ1 сл1д розширювати свою д1яльшсть, намага-тися працювати в тих кра1нах, як1 пропонують для цього найкращ1 умови. Але таю проекти мають набагато бкьше ризиюв 1 характеризуються як особливо складш. Сукупн1сть пол1тичних, економ1чних, культурних, гео-граф1чних фактор1в у кожн1й краМ ун1кальна, 1 умови ведення б1знесу можуть р1зко в1др1знятися в1д тих, яю притаманн1 кра'1н1 походження. Шдприемство повинно визначити, як сильно нове оточення в1др1зняеться в1д б!льш звичного, у звичнш для нього краМ та вир1ши-ти, як сл1д зм1нити практику ведення б1знесу в нових умовах, з метою уникнення хибних р1шень. Це складне завдання, але в раз1 усп1ху значно шдвищуе р1вень п1д-приемства, виводячи його на м1жнародну арену.
Характеристику фактор1в, що впливають на еко-ном1чну безпеку буд1вельних орган1зац1й, наведено в табл. 1.
ВИСНОВКИ
На основ1 анал1зу фактор1в, що впливають на еко-ном1чну безпеку буд1вельних орган1зац1й, можна зробити висновки, що для забезпечення економ1чно'1 безпеки п1д-приемства потр1бно визначити наявний р1вень загроз, небезпек в ризиюв. У стати запропоновано детальну класиф1кац1ю цих елемент1в. Як показало досл1дження, ц1 негативн1 фактори мають дуже широку класифкацш й реал1зуються в р1зноман1тних формах. Докладне вивчен-ня загроз, що можуть вплинути на д1яльшсть п1дприем-ства, допоможе краще розушти тенденцИ 1х виникнення та розвитку, а, отже, ефективно попереджувати негатив-н1 насл1дки. У результат1 анал1тичних досл1джень ц!лого ряду фактор1в зовн1шнього середовища були виявлен1 основш фактори та 1х параметри, яю мають як прямий, так 1 опосередкований вплив на економ1чну безпеку будд-вельних орган1зац1й в кнуючих економ1чних умовах. Також придкено увагу особливостям зовнгшнього середовища саме буддвельних орган1зац1й, охарактеризовано головш елементи. ■
Таблиця 1
Характеристика фак1^в зовшшнього середовища, що впливають на економiчну безпеку будiвельних органiзацiй
Фактор Характеристика
Прямого впливу Постачальники Фiзичнi або юридичш особи, якi забезпечують пщпри£мство рiзними видами ресурсiв та послуг (наприклад, науково-дошдницью iнститути, пiдпри£мствa теплоенергетичного постачання, пщряды будiвельно-монтaжнi оргaнiзaцiV, транспорты тдпри£мства, ремонтнi та склaдськi пщпри£мства тощо
Споживaчi Самовиживання i виправдання кнування оргaнiзaцГ'' залежить вiд V'' здiбностi знаходити споживача результaтiв 'Т дiяльностi та задовольняти його запити
Конкуренти Як основа ринково''' економiки £ рушкм прогресу та, як результат, забезпечу£ максимальний рiвень зaдоволеностi споживача
Податки Основний вплив держави та и оргашв на стан пiдпри£мствa реaлiзу£ться шляхом встановлення рiвня подaткiв та розмiру дотaцiй i iнвестицiй
Мaркетинговi посередники Фiрми, як допомагають пiдпри£мству щодо реaлiзaцГ'' та пошуку зaмовникiв
Контакты аудиторп Це будь яка група, яка проявля£ реальний або потенцшний iнтерес до органн зацп або вплива£ на и здатысть досягати зазначених цiлей (наприклад, засоби масово''' iнформaцГ'' та внутрiшнi контакты групи, до яких належать пра^вники та службовц конкретного пiдпри£мствa)
Непрямого впливу Економiчнi Загальний стан економки та тенденци и розвитку час вiд часу змiнюють економiчне середовище господарювання
Полiтичнi Змiни политичного курсу кражи, акцент на бтьшому спiвробiтництвi з одними краУнами та санкцюнування чи обмеження дiяльностi з шшими ма£ великий вплив на пщпри£мства, особливо якщо це пщпри£мства з iноземними iнвестицiями
Соцiокультурнi Житт£вi цшносп, традицп, норми поведiнки, ментaлiтет, як сформувалися в конкретному суспiльствi та впливають на прийняття управлшських рiшень
Еколопчш Обсяги викидiв у середовище забруднюючих та отруйних речовин; рiвень фiзичного (електромaгнiтного, рaдiaцiйного, теплового) впливу на середовище; надшшсть i соцiaльно-екологiчнa безпека виробничих систем i великих технологiчних утворень - пдротехычних споруд, газо- i нaфтогонiв, тунелiв тощо; кiлькiсть i якiсть продукцп, що виготовля£ться, И' безпечнiсть i утилiзaцiйнa придaтнiсть
Нaуково-технологiчнi Вiд якостi устаткування, модершзацп та впровадження нових технологш залежить якiсть продукцп, цша продукцй' та час, витрачений на и виробництво
Демогрaфiчнi Кiлькiсть населення (наприклад, пщвищення попиту на квартири пщ час демогрaфiчного «буму», коли кшьюсть населення збiльшу£ться i треба його забезпечити житлом)
Геогрaфiчнi Будiвництво розпочина£ться за умови пщписання контракту, де зазначен конкретнi координати майбутнього об'£кта. У зв'язку з цим для кожного випадку розробля£ться iндивiдуaльний конструкторсько-виробничий план, який врахову£: рель£ф, вiтрове навантаження, сейсмiчну aктивнiсть, температур-ний режим тощо
< т
99 <
о
<
2 ш
Л1ТЕРАТУРА
1. Уткин Е. А. Финансовое управление. Москва, 2001. 574 с.
2. Клебанова Т. С., Сергиенко Е. А. Модели оценки, анализа и прогнозирования экономической безопасности предприятия. Бизнес Информ. 2006. № 8. С. 65-72.
3. Ареф'ева О. В. Науковi основи формування еконо-мiчноl' безпеки тдпривмств // Недержавна система безпеки пщпри£мства як суб'£кт нацюнально''' безпеки Укра'ни: зб. мат. наук.-практ. конф. (м. Ки'в, 16-17 травня 2001 р.). Ки'в: Вид-во ёвропейського ун-ту фшанав, iнформaцiйних систем, менеджменту i бiзнесу, 2003. С. 49-53.
4. Радюнов О. В., Черкасов А. В. Формування та розви-ток економiчноl' безпеки пiдпри£мствa: моногрaфiя. Луганськ: Янтар, 2011. 316 с.
5. Лопатовський В. Г. Анaлiз зовшшнього середовища пщпри£мства: хaрaктернi риси та перспективи проведення. Вк-никХмельницького национального унверситету. 2015. Вип. 2. С. 179-184.
6. Половинкин П. Повышение конкурентоспособности АПК. Экономист. 2005. № 10. С. 73-80.
7. Орловська Ю. В., Фкуненко П. А., Левченко В. Ф.
Анaлiз стану будiвельних пщпри£мств у контекст дошдження |'х економiчноl' безпеки. Теоретичн'1 /' практичш аспекти еконо-м'1ки. 2013. Вип. 1. С. 251-255.
8. Фомша М. В. Проблеми економiчного безпечного розвитку пщпри£мств: теорiя i практика: моногрaфiя. Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. 140 с.
9. Моделювання економiчно''' безпеки: держава, регюн, пiдпри£мство/Ге£ць В. М., Кизим М. О., Клебанова Т. С, Черняк О. I. та ш. / за ред. В. М. Гейця. Харш: ВД «1НЖЕК», 2006. 240 с.
10. Васильев Т. Г. Економнчна безпека пщпривмництва УкраТни: стратегiя та мехашзм змiцнення: монографiя. Львiв: Вид-во «Арал», 2008. 386 с.
REFERENCES
Arefieva, O. V. "Naukovi osnovy formuvannia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv" [The scientific basis of formation of economic security of enterprises]. Nederzhavna systema bezpeky pid-pryiemstva yak subiekt natsionalnoi bezpeky Ukrainy. Kyiv: Vyd-vo Yevropeiskoho un-tu finansiv, informatsiinykh system, menedzh-mentu i biznesu, 2003.49-53.
Fomina, M. V. Problemy ekonomichnoho bezpechnoho roz-vytku pidpryiemstv: teoriia i praktyka [Economic problems of safe development of enterprises: theory and practice]. Donetsk: Don-DUET, 2005.
Heiets, V. M. et al. Modeliuvannia ekonomichnoi bezpeky: derzhava, rehion, pidpryiemstvo [Simulation of economic security: state, region, enterprise]. Kharkiv: INZhEK, 2006.
Klebanova, T. S., and Sergiyenko, E. A. "Modeli otsenki, analiza i prognozirovaniya ekonomicheskoy bezopasnosti pred-priyatiya" [Model evaluation, analysis and forecasting of economic security]. Biznes Inform, no. 8 (2006): 65-72.
Lopatovskyi, V. H. "Analiz zovnishnyoho seredovyshcha pid-pryiemstva: kharakterni rysy ta perspektyvy provedennia" [The analysis of the external environment of the enterprise: the characteristics and prospects for the]. Visnyk Khmelnytskoho natsional-noho universytetu, no. 2 (2015): 179-184.
Orlovska, Yu. V., Fisunenko, P. A., and Levchenko, V. F. "Analiz stanu budivelnykh pidpryiemstv u konteksti doslidzhennia yikh ekonomichnoi bezpeky" [Analysis of the construction enterprises in the context of studies of their economic security]. Teoretychni i praktychniaspekty ekonomiky, no. 1 (2013): 251-255.
Polovinkin, P. "Povysheniye konkurentosposobnosti APK" [Improving the competitiveness of agribusiness]. Ekonomist, no. 10 (2005): 73-80.
Radionov, O. V., and Cherkasov, A. V. Formuvannia ta rozvytok ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [The formation and development of economic security of enterprise]. Luhansk: Yantar, 2011.
Utkin, E. A. Finansovoye upravleniye [Financial management of the]. Moscow, 2001.
Vasyltsiv, T. H. Ekonomichna bezpeka pidpryiemnytstva Ukrainy:stratehiia ta mekhanizmzmitsnennia [Economic security of enterprise: strategy and mechanism for strengthening]. Lviv: Aral, 2008.
УДК 339.176(477.41)
ТЕНДЕНЦИ РОЗВИТКУ ОПТОВО1ТОРГ1ВЛ1 в КИ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ!
© 2016
БЕГЛАРАШВ1Л1 О. П., КУЛ1К А. В.
УДК 339.176(477.41)
БегларашвЫ О. П., Култ А. В. Тенденцп розвитку оптовоТ торгiвлi в КиТвськш облает
У статт/ досл/джено рег/ональн/ аспекти i тенденцпу сферi оптово} торг1вл1 п/дприемств Швсько} облает/. Наведено динамку оптових торговых показник/в в УкраМ та Кшвськш облаетi за товарними групами, наявн/стю складських прим/щень, середн/м розм/ром складського простору. Перспективою подальших досл/джень у цш сфер/ е розробка стратегирац/онально} оргашзацп оптово}торг/вл/, яка повинна допомогти зменши-ти рег/ональну асиметр/ю в р/внях територ/ально} оргашзацп оптово} торг/вл/. Кпючов'1 слова: оптова торг/вля, збер/гання, об/г оптово}торг/влL Табл.: 5. Ббл.: 13.
Бегларашвл Оксана nempiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри торговельного п/дприемництва, Кивський нац/ональний торго-вельно-економ/чний ун/верситет (вул. К/ото, 19, Ки}в, 02156, Укра}на) E-mail: puente@meta.ua
Кул'ш Анна Володими^вна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри торговельного п/дприемництва, Ки}вський нац/ональний торговельно-економ/чний ун/верситет (вул. К/ото, 19, Ки}в, 02156, Украна) E-mail: kylik_anna@ukr.net
УДК 339.176(477.41) Бегларашвили О. П., Кулик А. В. Тенденции развития оптовой торговли в Киевской области
В статье исследованы региональные аспекты и тенденции в сфере оптовой торговли предприятий Киевской области. Приведена динамика оптовых торговых показателей в Украине и Киевской области по товарным группам, наличию складских помещений, среднему размеру складского пространства. Перспективой дальнейших исследований в этой сфере является разработка стратегии рациональной организации оптовой торговли, которая должна помочь уменьшить региональную асимметрию в уровнях территориальной организации оптовой торговли.
Ключевые слова: оптовая торговля, хранение, оборот оптовой торговли.
Табл.: 5. Библ.: 13.
Бегларашвили Оксана Петровна - кандидат экономических наук, доцент кафедри торгового предпринимательства, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина)
E-mail: puente@meta.ua
Кулик Анна Владимировна - кандидат экономических наук, доцент кафедри торгового предпринимательства, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: kylik_anna@ukr.net
UDC 339.176(477.41)
Beglarashvili O. P., Kulik A. V. The Development Trends of Wholesale Trade in the Kyiv Region
The article examines the regional aspects and trends in the sphere of wholesale trade as to the enterprises of Kyiv region. The article provides the dynamics of indicators of wholesale trade both in Ukraine and in Kyiv region by groups of commodities, warehouses, the average size of warehouse space. Prospect for further research in this area will be development of a strategy for the rational organization of wholesale trade, which should help to reduce regional asymmetries in the levels of territorial organization of wholesale trade.
Keywords: wholesale trade, storage, turnover of wholesale trade. Tabl.: 5. Bibl.: 13.
Beglarashvili Oksana P. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Trade Business, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: puente@meta.ua
Kulik Anna V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Trade Business, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: kylik_anna@ukr.net
