CC BY
7
УДК 338.1:658.1
КРИЗА ЯК ФАКТОР ПОРУШЕННЯ СТ1ЙК0СТ1 В ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМАХ
© 2017 ДЖЕРЕЛЮК Ю. О.
УДК 338.1:658.1
Джерелюк Ю. О. Криза як фактор порушення стiйкостi в економ1чних системах
У статт/ обфунтовано, що криза - це фактор порушення ст/йкост/ п/дприемства як економ/чно! системи, криза може виникати на Bcix стад/ях життевого циклу п/дприемства, виступати як гальмо подальшого розвитку п/дприемства та переходу на наступну стадю його розвитку. На основi теоретичного узагальнення представлено авторський п/дх/д до визначення поняття «криза». Узагальнено причини виникнення кризи залежно в/д стадП життевого циклу тдприемства. Зазначено, що криза становить загрозу ст/йкост/ тдприемства, але, незважаючи на це, вона - законом/рн/сть / необх/дн/сть розвитку та при вс/х сво!'х проявах / насл/дках долаеться антикризою. Розглянуто теоретичн/ тдходи р/зних науковц/в до трактування поняття «антикризова ст/йк/сть», що дало змогу об(рунтувати авторський тдх/д до тлумачення цього поняття. Перспективами подальших досл/джень у даному напрям/ е систематизац/я чинник/в забезпечення антикризовоi ст/йкост/ п/дприемства в конкурентному середовищ/.
Ключов'! слова: криза, ст/йк/сть, система, антикризова ст/йк/сть, життевий цикл п/дприемства, причини виникнення кризи. Рис.: 1. Табл.: 1. Вбл.: 21.
Джерелюк Юл'т Олександрiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту та маркетингу, Херсонський нац/ональний техн/чний ун/верситет (Бериславське шосе, 24, Херсон, 73008, Украна) E-mail: yulizh@mail.ru
УДК 338.1:658.1
Джерелюк Ю. А. Кризис как фактор нарушения устойчивости в экономических системах
В статье обосновано, что кризис - это фактор нарушения устойчивости предприятия как экономической системы, кризис может возникать на всех стадиях жизненного цикла предприятия, выступать как тормоз дальнейшего развития предприятия и перехода на следующую стадию его развития. На основе теоретического обобщения представлен авторский подход к определению понятия «кризис». Обобщены причины возникновения кризиса в зависимости от стадии жизненного цикла предприятия. Отмечено, что кризис представляет угрозу устойчивости предприятия, но, несмотря на это, он - закономерность и необходимость развития, при всех своих проявлениях и последствиях преодолевается антикризисом. Рассмотрены теоретические подходы различных ученых к трактовке понятия «антикризисная устойчивость», что позволило обосновать авторский подход к толкованию этого понятия. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является систематизация факторов обеспечения антикризисной устойчивости предприятия в конкурентной среде. Ключевые слова: кризис, устойчивость, система, антикризисная устойчивость, жизненный цикл предприятия, причины возникновения кризиса.
Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 21.
Джерелюк Юлия Александровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента и маркетинга, Херсонский национальный технический университет (Бериславское шоссе, 24, Херсон, 73008, Украина) E-mail: yulizh@mail.ru
UDC 338.1:658.1 Dzhereliuk Iu. O. Crisis as a Factor of the Sustainability Violation in the Economic Systems
The article substantiates that crisis is a factor of violation of the enterprise's sustainability as economic system, crisis can occur at all stages of the life cycle of enterprise, act as a brake against the further development of enterprise and its movement to the next stage of development. On the basis of theoretical generalization, the author's own approach to the definition of concept of «crisis» is presented. Causes of occurrence of crisis were generalized depending on certain stage of the life cycle of enterprise. It has been specified that crisis poses a threat to the sustainability of enterprise, but, despite this, it is the regularity and necessity of development, which in all its manifestations and consequences will be overcome by anti-crisis. The theoretical approaches by different scientists as to interpretation of the concept of «anti-crisis sustainability» were considered that allowed to substantiate the author's own approach to the interpretation of this concept. Prospects for further research in this directions will be systematization of the factors to ensure the anti-crisis sustainability of enterprise in a competitive environment. Keywords: crisis, sustainability, system, anti-crisis sustainability, life cycle of enterprise, causes of crisis. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 21.
Dzhereliuk luliia O. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Marketing, Kherson National Technical University (24 Beryslavske Chss., Kherson, 73008, Ukraine) E-mail: yulizh@mail.ru
Будь-яке тдприемство, що веде шдприемницьку дшльтсть, - е системою, яка складаеться iз сукуп-ност взаемопов'язаних елеменпв, частин i ком-поненпв, тому до проблеми виникнення криз необх1дно тдходити iз системних позицш. Розглядаючи тдприемство як мiкроекономiчну систему, основною причиною кризових явищ деяю дослцники справедливо називають ци^чний розвиток ринково! економжи i ци^чний розвиток самих тдприемств. Кризи вцображають роз-бiжнiсть ршвдв розвитку конкретного тдприемства з ритмами розвитку мжросистем i необхцшсть змши тра-ектори розвитку оргашзаци шд впливом макроци^в.
Вггчизняш суб'екти економiчноí дiяльностi функщ-онують у складних соцiально-економiчних умовах, у неви-
значеност та динамiчностi зовншнього середовища. За даних умов виникають чинники зовншнього та внутрш-нього характеру, що дестабшзують дшльшсть суб'екпв економiчноí дшльносп. У сучасних умовах зростае необ-хцтсть застосування mдходiв до управлшня п1дприем-ствами, що забезпечують !хню стшюсть при негативних змшах у внутршньому та зовншньому середовищЬ
Криза становить загрозу стшкосп тдприемства, але, незважаючи на це, вона - закономiрнiсть i необхц-тсть розвитку. Криза тдприемства - повторюваний, обмежений у чай та керованост стан тдприемства, який характеризуеться стшкими сильними коливання-ми його параметрiв за межами коридору допустимих значень; виникае внаслцок рiзкоl втрати здатност тд-
приемства адаптуватися до темшв 1 сили впливу екзо-та ендогенних змш середовища на макро- 1 мжрор1внях через порушення взаемозв'язк1в м1ж циклами розвитку окремих компонент1в системи шдприемства; мае важ-копрогнозован1 насл1дки як позитивного, так 1 негативного характеру [1, с. 12].
Будь-яка криза, якщо вона не явно летального характеру, включае в себе й антикризу. При вск сво!х поганих проявах 1 насл1дках криза знищуеться антикри-зою. Причому не поверненням системи до попереднього нормального стану, а переходом системи в новий яюс-ний стан. У сучаснш економщ1 антикризова стшюсть вщграе визначну роль у забезпеченн1 довгострокового функцюнування та ефективно! д1яльност1 шдприемства в конкурентному середовищЬ
Теоретико-методолог1чним 1 практичним засадам антикризово! господарсько! д1яльност1 п1дприемства в нестабкьному середовищ1 присвячеш прац1 таких про-в1дних зарубшних та в1тчизняних досл1дникш: I. О. Бланк, В. О. Василенко, А. П. Градов, А. Г. Грязнова, Т. С. Клебанова, Л. О. Л1гоненко, О. I. Маслак, О. О. Терещенко, З. 6. Шершньова та ш. Питання щодо забезпечення стш-кост шдприемств досл1джувалися в працях Л. Ю. Ба-совського, О. В. Броко, К. С. Григорян, Д. С. Кондауро-во!, А. Л. Пустуева, О. В. Семененко, В. М. Ячменьово!, М. С. Яшина та шших. Незважаючи на чисельн1сть до-сл1джень у сфер1 ст1йкост1 п1дприемства на сьогодш не 1снуе единого взаемоузгодженого тлумачення понят-тя «антикризова стшюсть шдприемства», а бкьшють учених сприймають антикризову ст1йк1сть лише як ш-струмент менеджменту. Разом з тим, залишаються не-достатньо осв1тленими питання виявлення причин ви-никнення кризи залежно в1д стади життевого циклу шдприемства. Метою статт1 е теоретичне обгрунтування сутност1 кризи як фактора порушення стшкосп в еко-ном1чних системах та авторський шдх1д до тлумачення поняття «антикризова стшюсть шдприемства».
Криза породжуеться процесом життед1яльност1 суб'екта економ1чно! д1яльност1 в перюд його розвитку. Як в1домо, концепц1я цикл1чност1 розвитку економ1чних систем, виникнення та розвитку кризи як одше! з1 стад1й життевого циклу суб'екта економ1чно! д1яльност1 належить до фундаментальних складових категор1ального апарату економ1чно! теори.
Криза виконуе три функци в динам1ц1 систем: шд-ривае основи застарких елемент1в, в1дкривае дорогу для становлення нових, збер1гае 1 збагачуе систему. За-вершуеться криза або переходом системи в новий яюс-ний стан, або и розпадом, зам1ною 1ншою системою.
Сл1д зазначити, що при вивченн1 кризових ситуа-ц1й набула поширення та визнання запозичена з теори менеджменту дефшщш «життевий цикл п1дприемства», шд якою розум1ють сукупн1сть стад1й, яю проходить п1дприемство в переб1гу свое! життед1яльност1 в1д ство-рення до лщв1даци, кожна з яких характеризуеться пев-ною системою стратепчних цкей 1 завдань, особливо-стями формування ресурсного потенщалу, досягнутими результатами функцюнування [2, с. 15].
Ул1тературних джерелах зустр1чаються р1зн1 погляди щодо визначення змюту та класифжаци моделей життевого циклу шдприемства. Ккь-юсть стад1й життевого циклу п1дприемства у працях р1зних досл1дник1в коливаеться. Поширеним у л1тера-тур1 е подк життевого циклу п1дприемства на чотири стадш зародження, зростання, стабкьшсть та занепад. Дещо 1ншого п1дходу дотримуеться Бланк I., який ви-значае життевий цикл шдприемства як загальний перюд часу в1д початку д1яльност1 п1дприемства до природного припинення його кнування або в1дродження на нов1й основ1 та видкяе за стад1ями життевого циклу шдприемства, що перебувають на етап1 народження, дитинства, юност1, ранньо! зркосй, юнцево! зркосп та стар1ння, а також розглядае особливост1 ф1нансово! д1яльност1 шдприемств, що перебувають на р1зних ста-д1ях життевого циклу [3, с. 510].
Бкьш детальний под1л життевого циклу шдприемства на стади пропонуе Л1гоненко Л. О., розглядаючи так1 стадИ, як народження, дитинство, юшсть, рання зр1-л1сть, зршсть, стар1ння, в1дродження. Значну популяр-шсть серед досл1дник1в здобула теор1я життевого циклу оргашзацш, розроблена американським вченим Ад1зе-сом I., який вважае, що в процей життед1яльност1 орга-н1зац1! можна вид1лити десять законом1рних посл1дов-них етап1в життевого циклу, яю з достатн1м ступенем умовност1 можна згрупувати у два велию етапи: етап зростання та етап старшня. До модел1 Ад1зеса I. входять десять стадш життевого циклу оргашзацш виходжу-вання, «стад1я немовляти», стад1я швидкого зростання, юн1сть, розкв1т, стаб1льн1сть, аристократизм, рання бю-рократизац1я, бюрократизац1я та смерть [4, с. 171].
Таким чином, деяю досл1дники ототожнюють поняття життевого циклу шдприемства з поняттям загаль-но! тривалост1 життя п1дприемства, тод1 як шш1 ствер-джують, що загальна тривал1сть життя п1дприемства може охоплювати деккька життевих цикл1в. Обгрун-тованим, на нашу думку, е другий шдх1д, адже, якщо на завершальному еташ стадИ зр1лост1 п1дприемство змо-же ефективно зд1йснити реорган1зац1ю, в1дкоригувати стратег1чн1 ц1л1, модерн1зувати структуру управлшня, а також запропонувати споживачам шновацшну про-дукц1ю, розширивши, таким чином, свою ринкову шшу та ютотно п1двищивши конкурентоспроможн1сть, то по завершенш стадГ! зр1лост1 настане не занепад шдприемства, а його «друге народження» - шдприемство знову вступить у стадш зростання [4, с. 174]. Це св1дчить про можливють юнування деккькох життевих цикл1в у жит-т1 п1дприемства.
Можлив1сть виникнення кризового становища п1дприемства 1снуе в перех1дш пер1оду розвитку - м1ж стад1ями циклу. Тобто, при визначеному несприятливо-му зб1гов1 фактор1в шдприемство на будь-якому еташ життевого циклу може стати неплатоспроможним, що може призвести до його лжвцаци. Отже, шдприемство може забезпечувати конкурентоспроможшсть на ринку лише шляхом передбачення криз розвитку на кожному еташ цикл1чно! динамжи.
На думку Л1гоненко Л. О., шдприемство функцю-нуе в постшному самопереборенш. Протягом певного
часу самопереборення досягае успку, в1дновлювальш процеси та необх1дт пропорци п1дтримуються у визначе-них межах або з незначними в1дхиленнями. Це св1дчить про те, що мехашзми п1дтримки адаптивности гнучкост1 та ст1йкост1, як1 забезпечують повернення системи або до попереднього стану ршноваги, або до нового р1вно-важного стану, залишаються непошкодженими [2, с. 16].
У своему досл1дженш Коваленко В. В. [5, с. 10] ак-центуе увагу на те, що виникнення, прояв 1 подолання кризи розвитку тдприемства мають суттев1 особливос-т1 пор1вняно з макроеконом1чними кризами, як1 поляга-ють у такому:
+ якщо на макроеконом1чному р1вн1 криза е за-вжди точкою перелому низх1дно! та висх1дно! гкок розвитку, то на р1вн1 тдприемства подальше зростання мае мксце далеко не завжди; на р1вт тдприемства виникнення окремих кризових явищ, якщо не вжито заход1в щодо !х локгшзаци, обумовлюе перех1д до кризового стану тдприемства (системно! кризи) 1, як правило, завершуеться банкрутством або лжв1да-щею тдприемства; + на м1кроеконом1чному р1вн1 кризу не можна ототожнювати з яким-небудь окремо взятим етапом життевого циклу тдприемства. На в1д-мшу в1д макрор1вня «криза» не е стад1ею життевого циклу, а стад1я «стар1сть» не е Г! аналогом. Хибним е уявлення, що кризов1 явища ха-рактерн1 лише для стади «стар1сть».
Бкьш обгрунтованою е г1потеза, висунута проф. !вановим Г. I., зг1дно з якою кризов1 ситуацГ! вини-кають на вси стад1ях життевого циклу тдприемства [6, с. 17]. У цкому поняття «криза» е не природною, а фкософською категор1ею, яка мае багато визначень. Термш «криза», в переклад! з грецько! «кгш8», означае р1шення, суд, переворот, час перех1дного стану, перелом, при якому неадекватн1сть засоб1в досягнення цкей по-роджуе непередбачуван! проблеми [2, с. 11]. Представни-ки теори економ1чних цикл1в - Кондратьев М. Д., Шум-петер I., Хайек Ф. - трактують кризу як перехцний стан м1ж стад1ями розвитку економ1чних суб'ект1в [7; 8].
Юр'ева Т. В. розглядае кризу як стан, при якому !снуюч1 засоби досягнення цкей е неадекватними, у результат! чого виникають непередбачуван! ситуац!! та проблеми [9]. Ситник Л. С. вважае, що кризовий стан тдприемства - це сукуптсть ситуацш, яю збкьшують !мов1рн1сть виникнення неплатоспроможност! тдпри-емства та '!! розм1ри, провокують виникнення загроз !з його зовншнього та внутр1шнього середовища ! можуть призвести до руйнування оргатзацшного, економ1чно-го ! виробничого мехатзм1в функц1онування [10]. Чер-нявський О. Д. зазначае, що криза - це переломний етап у функцюнувант будь-яко! системи, на якому вона за-знае ди ззовн1 або зсередини, що потребуе в1д не! яюсно нового реагування [11]. На думку Л1гоненко Л. О., кризовий стан системи, по-перше, е значним 1 тривалим по-рушенням р1вноваги, а, по-друге, проявом нездатност системи використовувати механ1зми внутр1шньо! само-регуляцГ! [2]. Бкьш повне визначення цього поняття, на
нашу думку, дав Василенко В. О., який вважае, що криза -крайне загострення протир1ч у сощально-економ1чнш систем! (оргатзаци), що загрожуе и життестшкосп в навколишньому середовищ1 [12, с. 124]. Василенко В. О. називае таю протир1ччя (ми наведемо деяю з них), яю е найбкьш типовими для взаемов1дносин 1з зовшштм середовищем: протир1ччя м1ж попитом 1 пропозищею; протир1ччя м1ж виробничими можливостями тдприемства та кнуючими потребами; протир1ччя м1ж потребами в ресурсах 1 можливостями !х отримання; проти-р1ччя м1ж ринковими цшами 1 витратами виробництва; протир1ччя м1ж цкями, завданнями й вигодою господа-рюючих суб'ект1в в економ1чних зв'язках дкових парт-нер1в [13, с. 264]. На його думку, криза, при широкому погляд1 на не!, так само потр1бна систему що розвива-еться, як 1 стабкьний стан. Кризу треба розглядати як переломний момент у розвитку системи, що дае просйр новому. Криза змшюе тенденцГ! життед1яльност1 системи, тобто порушуе !! ст1йк1сть, радикальним чином !"! оновлюе. Тому очисна сила кризи потр1бна систем1 не менше, тж спок1йне безтурботне життя. Це дв1 сторони одн1е! медал1, одне не може 1снувати без шшого, це сво-го роду закон едност1 та боротьби протилежностей. Без боротьби немае розвитку [12, с. 201]. Подолання цих су-перечностей, як1 виникають у зовншньому конкурентному середовищ1, можливе лише за умови забезпечення антикризово! стшкосп п1дприемства. Степаненко О. П. тдкреслюе, що 1снуе цикл1чна тенденц1я розвитку, яка в1дображае пер1одичне виникнення криз [14, с. 25]. Кож-ний 1з етап1в життевого циклу тдприемства так само, як 1 насл1дки перех1дних пер1од1в, мають сво! термши та як1сн1 особливост1. Перш1 визначаються законом1рною посл1довн1стю виникнення нових властивостей у розвитку тдприемства, друп - ефективтстю управл1ння.
Домбровський В. С. видкяе так1 стадГ! життевого циклу тдприемства: народження Лде!, старт, зростання, стабкшацш, експанйя, спад, вих1д [15]. Науковець стверджуе, що на стади спаду можлив1 два вар1анти розвитку под1й: 1) тдприемство завершить власну д1яль-тсть; 2) п1дприемству необх1дно буде розпочинати все 1з самого початку (тобто з другого етапу).
Таким чином, тсля стадГ! спаду може виникати стад1я в1дродження, яку Домбровський В. С. розглядае не як окремий етап розвитку тдприемства, а як початок нового життевого циклу ф1рми, починаючи з другого етапу, який формуеться з урахуванням минулих напра-цювань та досв1ду.
Отже, криза може виникати на вси стад1ях життевого циклу тдприемства, виступати як галь-мо подальшого розвитку тдприемства та переходу на наступну стадш його розвитку або виконувати функцш шщ1аци передчасного старшня та л1кв1дацГ! п1дприемства.
Авторськ1 досл1дження сутност1 поняття «криза» в наукових працях р1зних автор1в дозволяють констатува-ти той факт, що шнуе два основн1 п1дходи до визначення поняття кризи 1 кризово! ситуаци на п1дприемств1. Зг1д-но з першим поняття кризи безпосередньо пов'язане з неплатоспроможн1стю 1 банкрутством тдприемства, що,
на наш погляд, не е в достатнш мiрi об'ективною точкою зору, осюльки банкрутство - це завершальна фаза кри-зово! ситуаци, крайня и стадiя, яка необов'язково досяга-еться в кожнш кризовiй ситуаци. Iншi визначають кризу як будь-яку подш, що порушуе рiвновагу в системi -пiдприемствi. Об'еднавши щ два пiдходи, пропонуемо сформувати поняття кризи як процес, що виникае в ре-зультатi загострення протирiч в економiчнiй системi внашдок впливу сукупнот екзогенних та ендогенних факторiв функцюнування в умовах конкурентного се-редовища, що виводить и зi стану рiвноваги i здатний призвести до неможливот функцюнування.
Це е шдгрунтям для забезпечення у процей аналь зу дшльноси шдприемства врахування вйе! сукупност чинниюв, що обумовлюють появу та розгортання кри-зових явищ.
Домбровський В. С. щодо кожно! стади життевого циклу пiдприемства видГляе так зваш «критичнi ризи-ки» - ризики, що, як правило, призводять до появи глибоко! кризи в дшльноси суб'екта пiдприемництва, у результата чого вш стае нездатним вести повноцшну фiнансово-економiчну дiяльнiсть [15]. Урахування осо-бливостей конкретно! стади життевого циклу п1дприем-ства дозволяе вибрати найбкьш дiевi напрями реагуван-ня на раннi прояви кризи i не допустити 'й розгортання.
Модель Фламгольца передбачае сш стадiй оргаш-зацiйного розвитку, для кожно! з яких характернi пев-нi критичш проблеми. Основну увагу автор придкяе
«хворобам зростання», з якими пов'язаний переход, вiд пiдприемницького рiвня управлшня до професiйного менеджменту. Перша стадiя (створення нового шдпри-емства) передбачае виршення двох основних завдань -визначення ринкiв та розвиток продукпв. На другiй стади (експанси) компанiя мае перейти вiд шдприемництва до професiйного менеджменту та вийти на новий рiвень розвитку, побудувавши нову систему управлiння. Для наступно! стади (капiталiзацi!) критичним завданням е управлшня корпоративною культурою. Заходи, упро-ваджеш на стада диверсифiкацi! та штеграци, мають на метi подолати кризу стабкьносп завдяки створенню нового рiвня пiдприемницько! активностi та переро-дження компани [16]. Успiшна та своечасна реалiзацiя вiдповiдних заходiв (диверсифжацш ринкiв та продук-тiв, штеграцш бiзнес-структур тощо) дасть змогу шд-приемству покращити показники дiяльностi та повер-нутися на стадiю зростання.
Егшн К. А. визначено цш, що ставляться на кожному еташ життевого циклу пiдприемства та залежшсть вiд факторiв функцiонування [17, с. 38].
Узагальному виглядi причини виникнення криз на рiзних етапах життевого циклу шдприемства подано в табл. 1. На кожному еташ життевого циклу шдприемства життевий цикл товару, технологи, попиту, конкурентно! переваги, конкурентно! стратеги будуть вциравати вцповцну роль.
Таблиця 1
Причини виникнення кризи залежно вщ стади життевого циклу шдприемства
Стадiя Залежшсть вщ зовшшшх факторiв Залежнiсть вiд внутрiшнiх факторiв Критичнiризики шдприемства Причини кризи на цш стади Прiоритетнi ц№
1 2 3 4 5 6
Народження Сильна Слабка Максимальний рiвень ризику Неефективна стратепя. Високi трансакцiйнi витрати виходу на ринок. Неконкурентоспро-можна продукцiя Розробка конкуренто-спроможно! продукцГГ та скорочення перюду розробки
Становлення Сильна Слабка Максимальний ризик. Понад 70% стають банкротами на даному етап розвитку Непрозора конкурен^я на ринку. Неефективна кадрова полiтика пщпри£мства. Вiдсутнiсть необхiдного досвiду у керiвникiв пiдпри£мства Швидке проникнення на ринок
Розвиток Помфна Помфна Високий рiвень ризику (вiд 30 до 50% банкрутуючих пiдпри£мств), але в цтому рiвень ризику ма£ тенденцiю до зменшення Неефективна система збуту. Вiдсутнiсть потенцшних споживачiв. Неефективна мар-кетингова полiтика Пошук шляхiв максимiзацií обсягiв продажу за рахунок диферен^ацп продукцГГ. Збiльшення прибутку. Вихщ на новi ринки
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п =г
о
<
2 ш
Зактчення табл. 1
1 2 3 4 5 6
Стабтьысть Слабка Сильна Невисокий рiвень ризику. Фшансовий стан пiдпри£мства стабтьний Пщпри£мство не застосову£ мето-ди диверсифкацп. Високi собiвартiсть продукцпта логiстичнi витрати. Негативний iмiдж пiдпри£мства на ринку. Неефективна оргашзацшна та управлiнська структури Збiльшення прибутку. Збтьшення конкуренто-спроможностi товару. Поглиблене проникнен-ня на ринок (модифiкацiя товару)
Занепад Сильна Сильна Ризикпочина£ зростати. Можливi два варiанти розвитку подiй: 1) пщпри£мство завершить власну дiяльнiсть; 2) пщпри£мству необхiдно буде роз-починати все iз самого початку (тобто з другого етапу) Падiння попиту на продущю. Неефективна система управлiння. Низька рентабель-ысть. Застарiле облад-нання та технологи. Висока плинысть кадрiв. Втрата ринюв збуту Поступове деЫвесту-вання виробництва. Швидкий вщхщ з ринку i замiна застартого продукту новим
Джерело: складено за [15; 17; 18].
У сучаснш економщ антикризова стшюсть вщ-грае визначну роль у забезпеченнi довгострокового функцюнування та ефективно! дiяльностi шдприемства в конкурентному середовищi. Незважаючи на велику ккьюсть дослiджень з антикризового управлшня та фшансово! стiйкостi, дослцжень щодо антикризово! стiйкостi порiвняно небагато. Тому при аналiзi дано! проблеми навести цитати класиюв економiчно! науки навряд чи можливо.
Фучеджи В. I. вважае, що антикризова фшансова стiйкiсть пiдприемства - це комплексна категорш, яка характеризуе стан, структуру фшансових ресурсiв, на-прямки !х розподку та використання, яка забезпечуе здатшсть пiдприемства виконувати сво'1 зобов'язання в умовах допустимого ризику i протистояти виникненню фшансово! кризи [5, с. 90].
Одне з небагатьох визначень антикризово'1 стш-костi, яке надае цьому термшу самостiйний характер, можна виявити в монографи Зуба А. i Локтюнова М., згiдно з якими, антикризовою стiйкiстю е здатнiсть об'екта повертатися в стан економiчно! рiвноваги шсля того, як його було виведено з цього стану негативними впливами, викликаними кризою [19, с. 56].
Ще одне визначення можна виявити в робой Уривсько! Л. В.: «Антикризова стшюсть - здатшсть шд-приемства не допускати кардинального впливу кризи на його фшансово-господарську дшльшсть за рахунок використання технолог!! антикризового управлшня, урахування специфiки галузi та формування резервних фондiв протягом фази шдйому життевого циклу шд-приемства» [20, с. 6]. Як неважко помггити, це визначення вцр!зняеться тим, що включае в себе попередження
негативного впливу факторiв зовншнього середовища, а також обов'язкове формування резервних фондiв на пiдприемствах з метою страхування в1д можливих не-передбачених обставин. Тобто поняття фшансово! стш-костi значно вужче, шж поняття антикризово! стiйкостi. 1ншими словами, говорити про шдприемство як про фшансове стiйке ще не означае, що про нього можна говорити як про стшке шдприемство в цкому.
Якщо вченi пов'язують економiчну стiйкiсть з отриманням прибутку, то лопчно пов'язати антикри-зову стшюсть зi здатнiстю пiдприемства повертатися в той стан, який забезпечить максимальний обсяг прибутку. Але в сучасних умовах господарювання «отримання прибутку» хибно визначати як мету дiяльностi. Отримання прибутку е не метою дiяльностi пiдприемства, а умовою досягнення ц!лей його функцюнування.
Антикризова стшюсть у розумшш Зуба А. i Лок-тiонова М. постае як внутршня функцiя (властивють) системи (пiдприемства). Уривська Л. В., розумшчи ан-тикризову стiйкiсть як «здатшсть шдприемства не до-пускати кардинального впливу кризи», ставить це по-няття у фактичну залежшсть в1д управлшських рiшень керiвництва пiдприемства, але далеко не ва керiвники пiдприемств володшть таким ступенем прогнозування, щоби забезпечити захист в1д кризового удару.
Рогова В. О. надае бкьш детал!зоване тлумачен-ня. Вона зазначае, що антикризова стшюсть - здатшсть шдприемства протистояти кризовим впливам, а в разi ж настання кризи - в максимально коротю термши в1д-новлювати докризовий стан; антикризова стшюсть -цкьова функцiя управлiння шдприемством щодо запо-бiгання кризi [21, с. 51].
Сл1д зазначити, що поняття антикризово! стайкоста пiдприемства нерозривно пов'язане з його розви-тком. Так, поняття антикризово! стшкоста вини-кае тодi, коли кнуе вплив кризових деструктивних фак-торiв на розвиток пiдприемства i змiнюеться траекторiя його розвитку. Отже, якщо пiдприемство, перебуваючи в рiвноважному станi, зазнае вплив дестабiлiзуючих кризових факторiв, то пiд цим впливом траекторiя розвитку пiдприемства змшюеться в1д рiвноважного стану, i п1дприемство переходить в шший стан. Перебуваючи шд впливом кризових факторiв, шдприемство мае на-магатися перейти в стайкий стан свого функцiонування. Повернення тдприемства в початковий стан буде не-можливим, осккьки в кожен момент часу змшюються як зовншш, так i внутрiшнi умови функцюнування шдпри-емства. Вiд того, яку антикризову стiйкiсть мае шдпри-емство, залежить, насюльки бкьшою буде можливють здiйснити перехiд на якiсно новий ршень свого розвитку в умовах деструктивного впливу кризових факторiв. У межах ще! схеми можна говорити про виникнення поняття антикризово! стайкоста пiдприемства.
Аналiз антикризово! стшкоста дозволить на ран-нш стадп дiагностувати загрози пiдприемству i своечас-но вживати заходiв щодо пiдвищення рiвня антикризово! стшкоста.
Розглянувши вищенаведенi пiдходи, можна зроби-ти певнi висновки:
1. На сьогодш не iснуе единого шдходу щодо ви-значення дано! категорп.
2. У кожному з наведених тлумачень присутнi як переваги, так i недолiки.
На основi виявлених властивостей можна сфор-мулювати власне тлумачення поняття «антикризова стiйкiсть» у цкому, а також у результата синтезу з по-няттями «стайюсть» та «криза» (рис. 1).
Якщо криза тдприемства характеризуеться стай-кими сильними коливаннями його параметрiв за межами коридору допустимих значень; виникае внатдок рiзко! втрати здатноста пiдприемства адаптуватися до
темпiв i сили впливу екзо- та ендогенних змш конкурентного середовища на макро- i мiкрорiвнях через порушення взаемозв'язкiв мiж циклами розвитку окре-мих компонентiв системи пiдприемства, то антикризо-ва стiйкiсть пiдприемства, на нашу думку, свцчить про здатшсть пiдприемства зберiгати лiдируючi позицп на ринку шд дiею сукупностi екзогенних та ендогенних факторiв виникнення кризи в умовах конкурентного середовища, забезпечуючи при цьому розвиток тдприемства, довгостроковi конкурентт переваги на ринку та досягнення комплексно! головно! мети функцюнування тдприемства.
ВИСНОВКИ
П1дприемство, як економiчна система, належить до складних, вiдкритих систем, якi характеризуються динамiчноl стiйкiстю, яка може бути порушена шд впливом ендогенних або екзогенних кризових факторiв. У результата дослцження було уточнено поняття «антикри-зова стiйкiсть п1дприемства» як здатнiсть п1дприемства зберiгати лiдируючi позицй на ринку п1д дiею сукупностi екзогенних та ендогенних факторiв виникнення кризи в умовах конкурентного середовища, забезпечуючи при цьому розвиток тдприемства, довгостроковi конкурентт переваги на ринку та досягнення комплексно! головно! мети функцюнування тдприемства. Подальшi дослцження будуть спрямоват на систематизацию чин-никiв забезпечення антикризово! стайкоста п1дприемства в конкурентному середовищЬ ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Погребняк А. Ю. Мехашзм антикризового управлiння на тдпри£мствах машинобудування: дис. канд. екон. наук: 08.00.04. КиГв, 2016. 234 с.
2. Лконенко Л. О. Антикризове управлшня пiдпри£м-ством. КиГв: КНТЕУ, 2005. 824 с.
3. Бланк И. А. Антикризисное финансовое управление предприятием. Киев: Эльга, Ника-Центр, 2006. 672 с.
Рис. 1. Структурно-лопчна схема формування визначення поняття «антикризова стшккть тдприемства» Джерело: авторська розробка.
4. Портер М. Стратепя конкуренци/пер. з англ. КиТв: Основи, 1998. 390 с.
5. Коваленко В. В., Суганяка М. В., Фучеджи В. I. Анти-кризове фшансове управлшня в системн cy6'£KTÍB eKOHOMÍ4HOÍ дiяльностi: методи та iнстрyменти оцiнювання: монографiя. Одеса: Атлант, 2013. 381 с.
6. Антикризисное управление: от банкротства - к финансовому оздоровлению/Белых Л. П., Беляев С. Г., Борисова Г. Г. и др.; под ред.: Г. П. Иванова. М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1995. 320 с.
7. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики. М.: Экономика, 1989. 526 с.
8. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры). М.: Прогресс, 1982. 456 с.
9. Юрьева Т. В. Конкурентная политика организации в условиях кризиса: краткое учебное пособие. М.: Проспект, 2010. 144 с.
10. Ситник Л. С. Органвацшно-економтний механвм антикризового управлшня пщпри£мством. Донецьк: 1ЕП НАН УкраТни. 2000. 504 с.
11. Чернявський А. Д. Антикризове управлшня пщпри-£мством. КиТв: МАУП. 2006. 256 с.
12. Василенко В. О. Антикризове управлшня пщпри£м-ством: навч. поаб. КиТв: ЦУЛ, 2003. 396 с.
13. Василенко В. А. Менеджмент устойчивого развития предприятия: монография. Киев: ЦУЛ, 2005. 648 с.
14. 1нновацшы технологи антикризового управлшня еко-номiчними системами: монографiя/С. К. Рамазанов, Г. О. Надьон, О. П. Степаненко та ш.; пщ ред. проф. С. К. Рамазанова. Луганськ -КиТв: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2009. 480 с.
15. Домбровський В. С., Пластун О. Л. Врахування фази житгевого циклу пщпри£мства як чинника попереджен-ня його банкрутства. Актуальн проблеми eKOHOMÍKU. 2009. № 9. С. 113-120.
16. Широкова Г. В. Жизненный цикл организации: концепции и российская практика: монография. СПб.: Высшая школа менеджмента, 2008. 480 с.
17. Егиян К. А. Управление экономической устойчивостью промышленного предприятия в условиях кризиса: дисс. ... канд.экон. наук:08.00.05. М., 2009. 157 с.
18. Ромашова Я. В. Криза на рiзних а^ях житт£вого циклу пщпри£мства: причини та напрями реагування. 1нвести-цИ: практика та досв'д. 2016. № 4. С. 45-49.
19. Локтионов М., Зуб А. Теория и практика антикризисного управления. М.: Генезис, 2005. 576 с.
20. Урывская Л. В. Повышение антикризисной устойчивости сельскохозяйственных предприятий в системе государственного регулирования АПК: автореф. дисс.... канд.экон. наук: 08.00.05. М., 2010. 20 с.
21. Рогова В. А. Концепция и этапы управления антикризисной устойчивостью организаций. Вестник ЮРГТУ (НПИ). 2012. № 1. C. 51-55.
REFERENCES
Blank, I. A. Antikrizisnoye finansovoye upravleniye predpriyati-yem [Anti-crisis financial management of the enterprise]. Kyiv: Elga; Nika-Tsentr, 2006.
Belykh, L. P. et al. Antikrizisnoye upravleniye: ot bankrotstva -k finansovomu ozdorovleniyu [Anti-recessionary management: from bankruptcy - to financial health]. Moscow: Zakon i pravo; YuNITI, 1995.
Cherniavskyi, A. D. Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom [Anti-crisis enterprise management]. Kyiv: MAUP, 2006.
Dombrovskyi, V. S., and Plastun, O. L. "Vrakhuvannia fazy zhyttievoho tsyklu pidpryiemstva yak chynnyka poperedzhennia yoho bankrutstva" [The accounting phase of the enterprise life cycle as a factor of prevention of its bankruptcy]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 9 (2009): 113-120.
Egiyan, K. A. "Upravleniye ekonomicheskoy ustoychivostyu promyshlennogo predpriyatiya v usloviyakh krizisa" [Management of economic stability of industrial enterprise in crisis conditions]. Diss. ... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2009.
Kondratev, N. D. Problemy ekonomicheskoy dinamiki [Problems of economic dynamics]. Moscow: Ekonomika, 1989.
Kovalenko, V. V., Suhaniaka, M. V., and Fuchedzhy, V. I. Antykryzove finansove upravlinnia v systemi subiektiv ekonomichnoi diialnosti: metody ta instrumenty otsiniuvannia [Anti-crisis financial management in the system of subjects of economic activities: methods and evaluation tools]. Odesa: Atlant, 2013.
Lihonenko, L. O. Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom [Anti-crisis enterprise management]. Kyiv: KNTEU, 2005.
Loktionov, M., and Zub, A. Teoriya i praktika antikrizisnogo upravleniya [Theory and practice of crisis management]. Moscow: Genezis, 2005.
Pohrebniak, A. Yu. "Mekhanizm antykryzovoho upravlinnia na pidpryiemstvakh mashynobuduvannia" [A mechanism for crisis management at the enterprises of mechanical engineering]. Dys. ... kand. ekon. nauk: 08.00.04, 2016.
Porter, M. Stratehiia konkurentsii [Strategy competition]. Kyiv: Osnovy, 1998.
Ramazanov, S. K. et al. Innovatsiini tekhnolohii antykryzovoho upravlinnia ekonomichnymy systemamy [Innovative technologies of anticrisis management of economic systems]. Luhansk; Kyiv: Vyd-vo SNU im. V. Dalia, 2009.
Romashova, Ya. V. "Kryza na riznykh stadiiakh zhyttievoho tsyklu pidpryiemstva: prychyny ta napriamy reahuvannia" [The crisis at different stages of the enterprise life cycle: causes and direction of response]. Investytsii:praktyka ta dosvid, no. 4 (2016): 45-49.
Rogova, V. A. "Kontseptsiya i etapy upravleniya antikrizis-noy ustoychivostyu organizatsiy" [The concept and stages of crisis management organizations stability]. Vestnik YuRGTU (NPI), no. 1 (2012): 51-55.
Sytnyk, L. S. Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm antykryzovoho upravlinnia pidpryiemstvom [Organizational and economic mechanism of crisis management]. Donetsk: IEP NAN Ukrainy, 2000.
Shirokova, G. V. Zhiznennyy tsikl organizatsii: kontseptsii i rossiyskaya praktika [Organization life-cycle: concepts and Russian practice]. St. Petersburg: Vysshaya shkola menedzhmenta, 2008.
Shumpeter, Y. Teoriya ekonomicheskogo razvitiya (Issledo-vaniye predprinimatelskoy pribyli, kapitala, kredita, protsenta i tsikla konyunktury) [The theory of economic development (Study of business profits, capital, credit, interest and cycle conditions)]. Moscow: Progress, 1982.
Uryvskaya, L. V. "Povysheniye antikrizisnoy ustoychivosti sel-skokhozyaystvennykh predpriyatiy v sisteme gosudarstvennogo regulirovaniya APK" [Enhance crisis management and stability of agricultural enterprises in the system of state regulation of agriculture]. Avtoref. diss.... kand. ekon. nauk:08.00.05, 2010.
Vasilenko, V. A. Menedzhment ustoychivogo razvitiya predpriyatiya [Management for sustainable development of enterprise]. Kyiv: TsUL, 2005.
Vasylenko, V. O. Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom [Anti-crisis enterprise management]. Kyiv: TsUL, 2003.
Yureva, T. V. Konkurentnaya politika organizatsii v usloviyakh krizisa [Competition policy organization in crisis]. Moscow: Prospekt, 2010.
