CC BY
21
ANALYSIS OF VIBROTESTING DATA AND CAPILLAROSCOPY IN THE EMPLOYEES OF LOCOMOTIVE CREWS DEPENDING ON SENIORITY
Tkachyshyna N.Yu.
АНАЛ1З ДАНИХ В1БРОТЕСТУВАННЯ ТА КАПШЯРОСКОПМ ПРАЦ1ВНИК1В ЛОКОМОТИВНИХ БРИГАД ЗАЛЕЖНО
В1Д СТАЖУ РОБОТИ
ТКАЧИШИНА Н.Ю.
ПАТ "УЗ" фши "ЦОЗ" Ки'вська клiнiчна лкарня на залiзничному транспортi № 2
УДК 613.02:613.644
Ключовi слова: локомотивн бригади, стаж роботи, вiбротестування, капшяроскошя.
днieю з основних професiй на залiзничному транспортi e робота пра^вниюв локомотив-них бригад (ПЛБ). Питання надмност людського чинника на транспорт стае особливо актуальним у зв'язку з пщви-щенням iнтенсивностi руху на усiх видах транспорту i реалiза-цieю програми пiдвищення безпеки руху. На оргашзм дано'' категорп працiвникiв постiйно впливае низка нега-тивних виробничих факторiв [1, 2], зокрема фактор емоцй ного та штелектуального навантаження - шкiдливiсть 2 ступеня (клас 3.2) та фактор вiбрацiï - шкiдливiсть 3 ступеня (клас 3.3). Отже, зпдно з Ti-гieнiчною класифiкацieю працi за показниками шкщливост та небезпечностi факторiв вироб-ничого середовища, важкостi та напруженост трудового процесу" (затверджена наказом МОЗ Укра'ни № 248 вщ 08.04.2014 р.) умови та характер пращ ПЛБ вщносять зага-лом до 3 класу 3 ступеня (клас 3.3).
Згiдно з наказами № 246 МОЗ Укра'ши i № 240 Mirn-стерства транспорту та зв'язку ПЛБ регулярно проходять перюдичш медичш огляди та ретельно обстежуються [3, 4].
Вiбротестування e одним iз обов'язкових методiв обсте-
ження ПЛБ. Також було засто-совано методику капшяроско-пп. Зазначаеться, що мкросу-динна дисфунк^я виявляеться на початкових стадiях пперто-нiчноí хвороби, а до неТ - при передгiпертонií. Тому дослщ-ження мiкросудинноí функцií може допомогти у ранньому виявлены, стратифiкацií ризи-ку i у запобiганнi термЫальшй стадií судинноí патологií в умо-вах впливу комбiнованоí вiбра-цп [5].
Метою проведених нами доотджень стало вивчення вiб-рацiйноí чутливост та стану мiкроциркуляторного русла у ПЛБ залежно вщ стажу роботи.
Матерiали i методи. За-галом було обстежено 398 ПЛБ зi стажем роботи понад 1 рк та вком вiд 19 до 60 роюв.
Контрольною групою, що рандомiзована за своíми ос-новними параметрами (стать, вк, стаж роботи), слугували 116 шженерно-техшчних пра-щвниюв (1ТП) Укрзалiзницi. Ця категорiя оаб, на вiдмiну вiд ПЛБ, не зазнае впливу комплексу негативних виробничих факторiв: шуму, вiбрацií, дм електромагнiтного поля, несприятливих мкро^ма-тичних умов, постiйного нер-вового перенапруження,стре-сiв, а також порушень режиму харчування та вщпочинку
АНАЛИЗ ДАННЫХ ВИБРОТЕСТИРОВАНИЯ И КАПИЛЛЯРОСКОПИИ РАБОТНИКОВ ЛОКОМОТИВНЫХ БРИГАД В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТАЖА РАБОТЫ Ткачишина Н.Ю.
ПАО "УЗ"филиала "ЦЗО"Киевская клиническая больница на железнодорожном транспорте № 2
Нами обследовано 398 работников локомотивных бригад (РЛБ) и 116 инженерно-технических работников уз. Использованы методики вибротестирования и капилляроскопии. Результаты вибротестирования показали, что
у РЛБ в первые 20 лет работы снижение порога вибрационной чувствительности выглядит как адаптация, а позже прогрессирует повышение порога чувствительности. При капилляроскопии нарушение микроциркуляции определяет тенденцию к повышенному артериальному давлению, чему способствует особенность труда РЛБ в условиях эмоционального и интеллектуального напряжения и наличия влияния комбинированной вибрации.
Ключевые слова: локомотивные бригады, стаж работы, вибротестирование, капилляроскопия.
© Ткачишина Н.Ю. СТАТТЯ, 2018.
№ 2 2018 Environment & Health 62
внаслщок чергування денних I шчних зм1н.
Розпод1п за стажем у ПЛБ та 1ТП визначався за пщгрупами (ПГ): в1д 1 до 10 рок1в - ПГ1, в1д 11 до 20 рок1в - ПГ2, в1д 21 до 30 роюв - ПГ3, понад 30 роюв -ПГ4. Основна та контрольна групи ствставш за стажем.
В|бротестування проводили за допомогою апарату "В1-бротестер-МБН" ВТ-02-1 за стандартною програмою в автоматичному режим! на частотах 63, 125, 250 Гц. Проводився анап1з показниюв право! руки.
Оц1нка стану кап1ляр1в I кап1-пярного кровотоку зд1йснюва-пася за допомогою методу каптяроскопи н1гтьового ложа за допомогою апарату "Ка-п1пяроскоп М-70", що дае зб1пьшення у 70 раз1в. Проводили кап1пяроскоп1ю IV паль-ця л1во! руки з нанесенням на шюрну складку н1гтьового ложа крапл1 персиково! ол1Т для гомогешзацп поверхневого еп1дермального шару.
Результати та обговорен-ня. За результатами в1броте-стування складено таблицю 1.
При анал1з1 отриманих показ-ник1в бачимо: у ПГ1 показники в1брочутливост1 у ПЛБ нижче нульово! в1дм1тки I становлять на р1зних частотах (-1,50±0,25), (-4,55±1,50) та (8,50±2,55). У ПГ2 тенденц1я до пщвищено! чутливост1 нав1ть зб1льшуеться в1дпов1дно за частотами I стано-вить (-5,25±1,50), (6,75±1,55) та (-8,50±2,55). А вже у ПГ3 чутли-в1сть зменшуеться та становить (+1,75±0,25), (+2,75±0,50) та (+4,25±1,50) в1дпов1дно на означених частотах. У ПГ4 ПЛБ ця тенденц1я до зниження чут-ливост1 стае виразншою, але в1брац1йна чутлив1сть у ПЛБ збер1гаеться у допустимих межах I становить (+8,10±1,75), (+6,75±1,50) та (+12,50±1,25)
вiдповiдно. Отже, вiбрацiйна хвороба як нозологiчна одиниця в обстежених ПЛБ не виявляеться.
Зниження поропв вiбрацiйноï чутливостi вказуе на пщвищену чутливiсть вiбрацiйного анали затора та вiдзначаеться части ше в осiб з функцiональними розладами нервовоТ системи. У випадку з ПЛБ мае мюце подразнюючий вплив низки факторiв, з якими стикаються на роботi працiвники даноТ профеайноТ групи, що призво-дить до пщвищення щiльностi рецепторiв, якi реагують на вiб-рацiю, на пальцях рук.
У першi 20 роюв роботи зниження порогу вiбрацiйноï чут-ливостi виглядае як адапта^я, а вже пiзнiше мае мюце тен-денцiя до пiдвищення порогу чутливостк
Пiдвищення порогiв вiбра-цмноТ чутливостi бiльше стан-дартних показниюв здорово!' людини розглядаеться як зниження вiбрацiйноï чутливостi та спостер^аеться при розвитку таких професiйних захворю-вань, як вiбрацiйна хвороба, вегетосенсорна полшейропа-тiя верхнiх кiнцiвок вщ комплексу виробничих факторiв, а також при рiзних загальних захворюваннях нервовоТ системи функцiонального та орга-нiчного походження.
Г1Г1еНАПРАЦ1 —
Як видно з таблицi 1, тсля 21 року стажу у багатьох ПЛБ вiдмiчаеться тенденцiя до зниження чутливостк Отже, пiсля 21 року стажу у ПЛБ вщ-буваються змiни, якi вказують на певний зв'язок стану кат-лярноТ системи верхнiх кшци вок та ТхньоТ чутливостi. А це свщчить про зниження адап-тацiйного потен^алу оргашз-му та виникнення морфолопч-ноТ трансформацiï функцю-нального порушення ССС внаслiдок хронiчного стресу i надлишкового впливу симпа-тоадреналовоТ системи на оргашзм, якi присутнi у про-фесiйнiй дiяльностi ПЛБ.
У контрольнш групi виявляеться, що у ПГ1 1ТП картина вiброчутливостi на кожнiй з частот подiбна такiй, яка мае мiсце у грут ПЛБ. У ПГ2 тод^ як у ПЛБ вiброчутливiсть пщвищу-еться, в 1ТП незначно знижу-еться i надалi зберiгае подiбну тенденцiю, залишаючись у межах норми.
У ПЛБ картина змш набувае хвилеподiбного характеру, як описано вище: у грут зi стажем до 20 роюв чутливiсть збiльшуеться, у ПГ3 - зменшуеться, а у ПГ4 зниження чутливост стае бтьш вираже-ним, нiж у контрольна групi. Характер змiн однотипний для уах частот.
Вiбрацiйна чутливiсть у ПЛБ та 1ТП залежно вщ стажу роботи (M±m)
Таблиця 1
Стаж, роюв Частота в1браци Гц
63 125 250
ПЛБ 1ТП ПЛБ 1ТП ПЛБ 1ТП
ПГ1 -1,50±0,25 -2,85±0,28 -4,55±1,50 -4,32±1,57 -8,50±2,55 -7,12±3,06
ПГ2 -5,25±1,50 -2,02±0,78 -6,75±1,55 -2,97±1,25 -9,75±2,50 -5,31±1,89
ПГ3 + 1,75±0,25 -1,75±0,37 +2,75±0,50 +0,15±0,18 +4,25±1,50 + 1,25±0,38
ПГ4 +8,10±1,75*° +2,57±0,54 +6,75±1,50*° +3,21±0,96 + 12,50±1,25*° +5,18±1,12
Примака: * - рiзниця достовiрна м'жаналопчни-ми показниками четвертих стажових груп ПЛБ та 1ТП (p<0,05);
63 Environment & Health №2 2018
° - рiзниця достовiрна м'жаналогчними показниками четвертоï та першо'1 стажових груп ПЛБ (p<0,05).
Для оцiнки структурних змiн на мiкрорiвнi було проведено капшяроскопю (табл. 2).
При аналiзi даних таблицi загальна видимiсть капiлярiв добра в обох групах у 100% обстежених оаб.
Фон у ПЛБ переважно блщо-рожевий, який зустрiчаeться у (88,19+1,62)%, а у (11,81± 1,62)% - рожево-червоний. У контрольна групi показники вiдрiзняються недостовiрно: блiдо-рожевий фон характер-ний для (91,38± 2,61)%, а роже-во-червоний зустрiчаeться у (8,62±2,61)% обстежених пра-цiвникiв.
За кшькютю капiлярiв у полi зору у (80,40±1,99)% ПЛБ та у (87,07±3,11)% осiб контрольно! групи Тхня кiлькiсть - 1520, а у (19,60±1,99)% ПЛБ та у (12,93±3,11)% 1ТП кшькють капiлярiв вже 20-25 у полi зору, тобто збiльшуeться в обох групах, але рiзниця не е достовiрною.
Щодо довжини капiлярiв, то в обох групах подовжен капшя-ри вiзуалiзуються у 100%, а вкорочен не зустрiчаються.
За формою прям^ тобто незмiненi, капiляри в основшй групi зустрiчаються у (65,83± 2,38)%, а у контрольнiй - у (88,79±2,93)%, рiзниця досто-вiрна (р<0,05). Змiненi капшя-ри в основшй групi зустр^ чаються у такому розподл по-мiрно звивист - у (26,88± 2,22)% та звивист стралепо-
дiбнi - у (7,29±1,30)%. У групi контролю зi змiнених зустри чаються тiльки капшяри з помiрною звивiстю, яка мае мюце у (11,21 ±2,93)% 1ТП, а звивистих спiралеподiбних ка-пiлярiв немае взагалк
За дiаметром капiлярiв нор-мальнi зустрiчаються у (73,87± 2,20)% ПЛБ та у (89,65±2,83)% 1ТП - рiзниця достовiрна (р<0,05). Зменшення дiаметра спостерiгаeться в основнiй груш у (26,13±2,20)% осiб, у контрольнiй - у (10,35±2,83)%.
Отже, достовiрна рiзниця (р<0,05) показникiв капшяро-скопи у ПЛБ та 1ТП наявна при порiвняннi форми та дiаметра капiлярiв. Щодо фону та кшько-стi капшяр^в у полi зору, то достовiрноТ рiзницi мiж основною та контрольною групою не виявлено. А таю показники, як видимють капiлярiв та Тхня довжина взагалi е нормальни-ми в обох групах у 100%.
Для виявлення впливу стажу на стан мiкроциркуляцiТ у ПЛБ та 1ТП проводився аналiз показникiв капiляроскопiТ з урахуванням стажу (табл. 3).
З таблиц 3 бачимо, що такi показники, як добра видимють та довжина капiлярiв (за вщсут-ностi вкорочених) незмiннi з ПГ1 до ПГ4 i в основнiй, i у конт-рольнiй групах та становлять 100%.
При оцЫц фону у ПЛБ ПГ1 фон е виключно блщо-роже-вим, а рожевого/червоного
Таблиця 2
Дан каптяроскопп у ПЛБ та 1ТП у вщносних значеннях(Р±тр)
Показник Характеристика ПЛБ (п=398) 1ТП (п=116)
Видим1сть добра 100 100
погана 0 0
бл1дий 0 0
Фон бл1до-рожевий 88,19±1,62 91,38±2,61
рожевий/червоний 11,81±1,62 8,62±2,61
10-15 0 0
К1льк1сть 15-20 80,40±1,99 87,07±3,11
20-25 19,60±1,99 12,93±3,11
Довжина подовжен1 100 100
вкорочен1 0 0
прям1 65,83±2,38 88,79±2,93
Форма Пом1рно звивист1 26,88±2,22 11,21±2,93
звивист1, сп1ралепод1бн1 7,29±1,30 0
нормальний 73,87±2,20 89,65±2,83
Д1аметр Зменшений (зморщенО 26,13±2,20 10,35±2,83
Зб1льшений (роздут1) 0 0
взагалi не спостерiгаeться. У ПГ2 у (5,95±2,58)% фон стае рожевим/червоним, а у ПГ3 кшькють ПЛБ з рожевим/червоним фоном зростае i зустри чаеться у (21,14±3,70)% за наявностi блщо-рожевого фону у (79,86±3,70)%. У ПГ4 у (20,73±4,48)% фон е рожевим/червоним. Тобто достовiр-на рiзниця (р<0,05) у змiнi фону виявляеться вже мiж гру-пами ПГ2 та ПГ3. У груш 1ТП збiльшення вiдсотка осiб з рожевим/червоним фоном ре-еструеться з (3,85±3,77)% у ПГ2 до (8,57±4,73)% у ПГ3, до (11,54±6,26)% - у ПГ4.
Щодо оцiнки кшькост капшя-рiв у ПГ1 у ПЛБ та 1ТП рiзницi немае: кшькють капiлярiв у межах 15-20. У ПЛБ у ПГ2 за результатами спостереження виявляеться збшьшення Тх з 15-20 до 20-25 у (10,71± 3,37)%, у ПГ3 - (35,77±4,32)%, у ПГ4 - у (40,24±5,42)%. У груш 1ТП кiлькiсть тих, у кого мае мюце збшьшення капiлярiв до 20-25 у полi зору, у ПГ2 зустри чаеться у (10,71 ±3,3788)%, у ПГ3 - у (14,29±5,91)%, у ПГ4 - у (19,23±7,73)%. При порiвняннi показникiв у ПГ3 обох груп рiз-ниця е достовiрною (р<0,05). Достовiрнiсть зберкаеться й надалi у ПГ4.
При оцЫц форми у ПЛБ у ПГ1 значно переважали прямi кат-ляри i становили (90,77± 2,77)%, але зустрiчалися й помiрно звивист, що становили (9,23±2,77)%. У ПГ2 кшькють помiрно звивистих збшь-шилася до (16,13±4,01)%. У ПГ3 помiрно звивист капiляри спостерiгались у (35,77± 4,32)%, а також з'являлися звивист^ спiралеподiбнi кат-ляри, кiлькiсть яких склала (12,20±2,95)%. Процес змiни форми капiлярiв ще бiльше проявляеться у ПЛБ у ПГ4, де помiрно звивист капiляри зустрiчались у (40,25±5,42)%, а звивист^ спiралеподiбнi - у (14,63±3,90)%. У 1ТП у ПГ1 прямi капiляри були у (93,10± 4,71)%, а помiрно звивистi - у (6,90±4,71)%; у ПГ2 прямi - у (88,46±6,26)%, а помiрно зви-вистi - у (11,54±6,26)%; у ПГ3 прямi - у (71,43±7,64)%, а помiрно звивистi - у (28,57± 7,64)%. I в 1ТП у ПГ4: прямi - у (57,69±9,69)%, помiрно звиви-стi - у (38,46±8,11)%, звивистi, спiралеподiбнi - у (3,85± 3,77)%. Отже, у ПЛБ та 1ТП у ПГ1 i ПГ2 рiзницi немае, а у ПГ3
№ 2 2018 Еоттошшт & Иеаьти 64
ANALYSIS OF VIBROTESTING DATA AND CAPILLAROSCOPY IN THE EMPLOYEES OF LOCOMOTIVE CREWS DEPENDING ON SENIORITY Tkachyshyna N.Yu.
Kyiv Clinical Hospital at Railway Transport № 2, "HC" Branch, PC "UR", Ukraine
We examined 398 workers of locomotive crews (WLC) and 116 engineers and technicians of the UR. We used the methods of vibration testing and capillaroscopy.
The results of vibration testing showed that in the first 20 years of work, a decrease of the threshold of vibration sensitivity looked like an adaptation, and later an increase of the sensitivity threshold progressed. At capillaroscopy, the violation of microcirculation determines a tendency to increased arterial pressure, it is favoured by the peculiarity of the labour of the WLC under conditions of emotional and intellectual tension and combined vibration effect. Keywords: locomotive crews, seniority, vibration testing, capillaroscopy.
та ПГ4 рiзниця достовiрна (p<0,05).
Щодо оцшки дiаметра капшя-piB, то маемо таку картину. Зменшений дiаметp вже фксу-вався у ПЛБ у ПГ1 i становив (6,42±2,35)%, у ПГ2 - у (10,71± 3,37)%, у ПГ3 - у (34,15±4.28)%, у ПГ4 - у (53,66± 5,26)%. У 1ТП зменшених капiляpiв у ПГ1 не виявлено, у ПГ2 зустpiчаються у (3,85±3,77)%, у ПГ3 - у (17,15 ±6,37)%, у ПГ4 - у (34,62±9,33)%.
В оаб контрольно! групи капшяри шгтьового валика мають петлеподiбну форму з аpтеpiальним, перехщним i венозним колшами. Капшяри розташовуються бшьш-менш правильними рядами, закш-чуються на одному piвнi. СтЫка капiляpiв piвна, лише iнодi злегка звите перехщне колiно, кровонаповнення добре, одна-кове в уах петлях; рух крови piвномipний, уповшьнений у
мiсцi переходу аpтеpiальноï частини капшяра у венозну. Колip капiляpiв iнтенсивно чер-воний. Розташовуються вони рядами, у виглядi частоколу, у кшька повеpхiв. У гpупi ПЛБ картина шша: визначаеться незначна каламутнють фону. Капiляpи набувають форми вiсiмки, стають звивистими або спipалеподiбними. У бшь-шостi спостеpiгаеться змен-шення дiаметpа капiляpа. У цих
Таблиця 3
Дан капiляроскопГГу ПЛБ та 1ТП у вiдносних значеннях (P ± mp)
Показник Стаж роботи
ПГ1 ПГ2 ПГ3 ПГ4
ПЛБ n=109 1ТП n=29 ПЛБ n=84 1ТП n=26 ПЛБ n=123 1ТП n=35 ПЛБ n=82 1ТП n=26
Видимють добра 100 100 100 100 100 100 100 100
погана 0 0 0 0 0 0 0 0
Фон бл1дий 0 0 0 0 0 0 0 0
бл1до-рожевий 100 100 94,05± 2,58 96,15± 3,77 79,86± 3,70* 91,43± 4,73 79,27± 4,48* 88,46± 6,26
рожевий/ червоний 0 0 5,95± 2,58 3,85± 3,77 21,14± 3,70* 8,57± 4,73 20,73± 4,48* 11,54± 6,26
Ктькють 10-15 0 0 0 0 0 0 0 0
15-20 100 100 89,29± 3,37 92,31± 5,22 64,23± 4,32* 85,71± 5,91 59,76± 5,42* 80,77± 7,73
20-25 0 0 10,71± 3,37 7,69±5, 22 35,77± 4,32* 14,29± 5,91 40,24± 5,42* 19,23± 7,73
Довжина довп 100 100 100 100 100 100 100 100
коротк1 0 0 0 0 0 0 0 0
Форма прям1 90,77± 2,77 93,10± 4,71 83,87± 4,01 88,46± 6,26 52,03± 4,50* 71,43± 7,64 45,12± 5,54* 57,69± 9,69
пом1рно звивист1 9,23± 2,77 6,90± 4,71 16,13± 4,01 11,54± 6,26 35,77± 4,32 28,57± 7,64 40,25± 5,42 38,46± 8,11
звивист1, сп1ралепо-д1бн1 0 0 0 0 12,20± 2,95 0 14,63± 3,90 3,85±
Д1аметр нормальний 93,58± 2,35 100 89,29± 3,37* 96,15± 3,77 65,85± 4,28* 82,85± 6.37 42,34± 5,26* 65,38± 9,33
зменшений (зморщенО 6,42± 2,35 0 10,71± 3,37* 3,85± 3,77 34,15± 4,28* 17,15± 6,37 53,66± 5,26* 34,62± 9,33
зб1льшений (роздут1) 0 0 0 0 0 0 0 0
Примтка:
* - рiзниця достовiрна мж аналопчними показниками обстежених груп в одшй ПГ(p<0,05).
65 Environment & Health №2 2018
випадках вони мають iнодi виг-ляд обривкiв, ком, крапок. Розташування Тх стае дещо безсистемним, густшим. Рух крови у капшярах сповiль-нюеться або стае переривча-стим. При цьому видно нав^ь проходження окремих еритро-цитiв. Створюеться враження, що кров у ПЛБ густiша. Отже, за нашими даними, основними капiляроскопiчними ознаками змш судин мiкроциркуляторно-го русла у ПЛБ е змЫи розми рiв, форми, кiлькостi та дiамет-ра капiлярiв. Таким чином, внаслщок хронiчного пщви-щення тонусу симпатоадрена-ловоТ системи у ПЛБ зi збшь-шенням стажу роботи спосте-рiгаeться хронiчний спазм судин i зростае периферичний опiр. Останне зi збiльшенням стажу роботи призводитиме до перевантаження лiвого шлу-ночка серця.
Враховуючи вищевказане, спостеркаемо вiдносне тдви-щення АТ у грут ПЛБ порiвняно з 1ТП. Зпдно з таблицею тсля 20-ти рокiв стажу у багатьох ПЛБ капшяри стають звивисти-ми, спiралеподiбними, "змор-щеними", Тхня кiлькiсть у полi зору зростае до 20-25 штук, а фон стае рожевим/червоним. Це свiдчить про вичерпання адаптацмного потенцiалу орга-нiзму та прояви морфолопчноТ трансформацiТ функцюнально-го порушення ССс внаслщок хроычного стресу i надлишко-вого впливу симпатоадренало-воТ системи на оргашзм. Отже, капiляроскопiчний метод доз-воляе виявити ознаки порушення кровооб^ значно раш-ше, ыж вони проявляються кт-нiчно. У початковому перiодi у ПЛБ таю змши зведенi то до сповшьнення, то до прискорен-ня кровотоку, який iнодi робить-ся переривчастим, формуючи звивистють та спiралеподiб-нють капiлярiв.
Пiзнiше фон стае рожево-червоним внаслiдок збшьшен-ня юлькост капiлярних петель, звуження артерiальноТ та роз-ширення венозноТ частини, появи атипових капiлярiв, що ми i бачимо при вивченн показ-никiв капiляроскопiТ залежно вщ стажу.
Висновки
1. При вiбротестуваннi у ПЛБ встановлено, що вiброчутли-вiсть у них зi збшьшенням стажу набувае хвилеподiбного характеру: у ПГ2 чутливють
збiльшуeться, у ПГ3 - зменшу-еться порiвняно з ПГ3 1ТП, а у ПГ4 зниження чутливост стае достовiрно (p<0,05) бiльшим, нiж у контрольнiй грут. У випадку з ПЛБ мае мюце подразнюючий вплив низки факторiв трудового процесу, що призводить до тдвищення щiльностi рецепторiв, якi реа-гують на вiбрацiю, на пальцях рук. У першi 20 роюв роботи зниження порогу вiбрацiйноí чутливост виглядае як адапта-цiя, а вже тзшше мае мiсце тенден^я до пiдвищення порогу чутливостк
2. Пiспя 20 рокiв стажу у
достовiрно (p<0,05) бiпьшого вщсотка ПЛБ на вiдмiну вiд 1ТП капiпяри стають звивистими, спiрапеподiбними, "зморще-ними", дiаметр ix зменшуеться, юльюсть у попi зору зростае до 20-25 штук, а фон у кожного 5-го стае рожевим/червоним. Така картина на рiвнi капiпярiв характеризуе порушення функ-цюнування системи мiкроцир-куляцп та визначае тенденцiю до пщвищеного АТ, чому сприяе особливють роботи ПЛБ за умов присутност фак-торiв емоцiйного та штелекту-ального навантаження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вильк М. Ф., Капцов В.А., Коротич Л.П., Викторов В.С., Тулушев В.Н. Особенности оценки профессионального риска работников железнодорожного транспорта. Сборник материалов XI Всероссийского конгресса "Профессия и здоровье". М., 2012. С. 118-120.
2. Жижневская А.А., Лисо-бей В.А. О взаимосвязи заболеваемости машинистов железнодорожного транспорта и их помощников с условиями труда. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2006. № 3 (5).
С. 69-73.
3. Про затвердження Порядку проведення медичних оглядiв пра^вниюв певних категорм залiзничного транспорту, метропол^ешв та тд-приемств мiжгалузевого про-мислового залiзничного транспорту Укра'ши : наказ Мшютерства транспорту
та зв'язку Укра'ши вщ 29.04.2010 р. № 240. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z0537-10
4. Про затвердження Порядку проведення медичних оглядiв пра^вниюв певних
KaTeropiM : HaKa3 MiHicTepcTBa oxopoHM 3gopoB'fl yKpaÏHM Big 21.05.2007 p. № 246. URL : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/z0846-07
5. ÏKaHMWMH B.C. npo^eciMHi xBopoÔM. K. : iH^opMa^MHo-aHa^iTMHHe areHTCTBo, 2011. 895 c.
REFERENCES
1. Vilk M.F., Kaptsov V.A., Korotich L.P., Viktorov C.S. and Tulushev V.N. Osobennosti otsenki professionalnogo riska rabotnikov zheleznodorozhnogo transporta [Features of the Professional Risk Assessment of the Railway Transport Workers]. In : Sbornik materialov XIV Vserossiyskogo kongressa "Professiya izdorovie" [Collection of the Materials of the XI All-Russian Congress "Profession and Health"]. Moscow ; 2012 : 118-120
(in Russian).
2. Zhizhnevskaya A.A. and Lisobey V.A. Aktualnye problem transportnoy meditsiny. 2006 ; № 3 (5) : 69-73 (in Russian).
3. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia medychnykh ohliadiv pratsivnykiv pevnykh katehoriy zaliznychnoho trans-portu, metropoliteniv ta pid-pryiemstv mizhhaluzevoho promyslovoho zaliznychnoho transport Ukrainy : nakaz Ministerstva transport ta zviazku Ukrainy vid 29.04.2010 roku
№ 240 [On the Adoption of the Order of Medical Examinations in the Employees of Certain Categories of Railway Transport, Subway, and Enterprises of Interindustrial Railway Transport of Ukraine : Order of the Ministry of Transport and Communications № 240, April 29, 2010]. URL : http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/z0537-10 (in Ukrainian).
4. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia medychnykh ohliadiv pratsivnykiv pevnykh katehoriy [On the Adoption of the Order of Medical Examinations in the Employees of Certain Categories : Order of the Ministry of Public Health of Ukraine № 246, 21.05.2007]. URL : http://zakon0.rada. gov.ua/laws/show/z0846-07
(in Ukrainian).
5. Tkachyshyn V.S. Provesiini khvoroby [Occupational Diseases]. Kyiv : Informatsiino-analitychne ahenstvo ; 2011 : 895 p. (in Ukrainian).
Hagitfwno go pega^iï 17.11.2017
№ 2 2018 Environment & Health 66
