CC BY
9
УДК 616.248:616.24-008.4-007.272-036.12-085-07
А.Б. Зубань, КОМБ1НОВАНА БРОНХОДИЛЯТАЦ1ЙНА
MM OcmpoecitKuii ТЕРАП1Я В Л1КУВАНН1 ХВОРИХ
НА АСТМА-ХОЗЛ ПЕРЕХРЕСТ
ДВНЗ «1вано-Франювський нацюнальний медичний утверситет» вул. Галицька, 2,1вано-Франювськ, 76000, Украша SHEE "Ivano-Frankivsk National Medical University " Halytska str., 2, Ivano-Frankivsk, 76000, Ukraine
Актуальшсть проблеми поеднання CTMnroMiB 6p0HxianbH0i астми (БА) та хрошчного обструк-тивного захворювання легень (ХОЗЛ) - Астма-ХОЗЛ перехреста (АХП) зумовлена тдвищен-ням ризику розвитку загострень, бшьш швидким зниженням функцп легень, нижчим рiвнем якостi життя та вищим рiвнем смертностi в цш групi хворих. За даними лггератури, частка таких пaцiентiв становить вщ 15 до 55%. У випадку АХП слщ враховувати, що найчастше пaцiент уже мае дiaгноз БА i, вiдповiдно, приймае базову терашю - iнгaляцiйнi глюкокортикостеро!ди (1КС). Специфка АХП передбачае, що в ще! групи хворих патогенетично обгрунтованим е за-стосування холiнолiтикiв тривало! ди або !х комбшаци з бетa-2-aгонiстaми.
Метою дослiдження е оцiнкa впливу препарату тютрошй/олодатерол (Спiолто® Рестмат® "Бершгер 1нгельхайм"), як елемента комплексно! терапп, на показники функцп зовнiшнього дихання у хворих на АХП.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 12 хворих на АХП, у комплекс лшування яких включено тютрошй/олодатерол у виглядi двох вдихiв через доставковий пристрiй Респiмaт® у дозi 5 мкг тiотропiю / 5 мкг олодате-ролу на добу. Основними критерiями вста-новлення дiaгнозу АХП були: 1) постбронхо-дилятaцiйне значення ОФВ1/ФЖСЛ<0,7 в осiб >40 рокiв; 2) анамнез куршня >10 пaчко/рокiв або еквiвaлентний вплив шкщливих фaкторiв ви-робничого середовища; 3) анамнез БА (початок -до 40 роюв) або збшьшення ОФВ1 >400 мл пiсля 400 мкг сальбутамолу або еозинофiли кровi >300 кл/мкл. Оцiнювaли спiрометричнi критери -життева та форсована життева емнiсть легень (ЖСЛ) та (ФЖСЛ), об'ем форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), максимальна обемна швидюсть видиху (МОШ) на рiвнi 25%, 50%, 75% вщ ФЖСЛ. Пащенти продовжували отриму-вати лiкувaння 1КС як базову терaпiю та ко-роткодiючi Р2 aгонiсти за вимогою в поеднaннi з препаратом тютрошй/олодатерол (Столто® Рес-пiмaт® "Бершгер 1нгельхайм"). Оцiнку проводили до початку та на 30 добу лшування.
Обстеження пащенпв проведене на бaзi об-ласного фтизiопульмонологiчного центру, м. 1ва-но-Фрaнкiвськ.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА 1Х ОБГОВОРЕННЯ
Поеднана пaтологiя у хворих з АХП супро-воджувалась значною вирaженiстю клiнiчних проявiв та зниженням показниюв функци зов-нiшнього дихання. Сшрометричш критери свщ-чили про порушення бронхiaльно! прохiдностi на вах рiвнях бронхiaльного дерева з перевагою на рiвнi середнiх та дрiбних бронхiв. У всiх хворих на початку та наприкшщ дослiдження ств-вiдношення ОФВ1/ФЖСЛ пiсля шгаляци 400 мкг сальбутамолу в бронхол^ичному тест було <0,7. ФЖСЛ у хворих на момент обстеження ста-новила 89,2±5,3% (р<0,05), ОФВ1 становив 61,52±3,6% (р<0,05). Показники максимально! обемно! швидкосп видиху на рiвнi 25% вщ ФЖСЛ - МОШ25% становили 21,34±3,8% (р<0,05), МОШ50% - 26,48±4,3% (р<0,05) та МОШ75% -37,28±6,2% (р<0,05). Призначення тютро-пiю/олодaтеролу приводило до достовiрного по-кращення дослiджувaних показниюв ФЗД. Так, на 30 добу лшування показник ОФВ1 становив 68,75±3,8% (р<0,05), ФЖСЛ - 95,43±3,8% (р<0,05), МОШ25% - 26,74±2,8% (р<0,05), МОШ50% -32,45±1,3% (р<0,05) та МОШ75% - 46,13±4,39% (р<0,05). Зменшилась потреба в застосуванш ко-роткодiючих бронхол^июв за вимогою. Усi пaцiенти вiдмiчaли клiнiчно значуще зменшення задишки й кашлю.
ЩДСУМОК
Досдiдження показало клшчну ефективнiсть застосування препарату тiотропiй/олодaтерол через доставковий пристрш Респiмaт® (Стол-то® Рестмат® "Бершгер 1нгельхайм") у ком-плекснiй терaпi! хворих на АХП. 1нгаляцшна терaпiя з тiотропiем/олодaтеролом приводила до швидшо! елiмiнaцi! симптомiв, покращення ос-новних легеневих об'емiв та показниюв брон-иально! прохiдностi, бшьш виражено! на рiвнi бронхiв середнього та дрiбного кaлiбру. Застосування поеднувалось iз прихильнiстю до терапи та мiнiмaльною кiлькiстю побiчних ефекпв.
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
243
УДК 616.24-007.272-036.1-08:613.62:616.15:577.118
А.Б. Зубань, М.М. Островський, К.М. Островська
ОЦ1НКА Р1ВНЯ ЕСЕНЦ1АЛЬНИХ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В У СИРОВАТЦ1 КРОВ1 ТА БРОНХОАЛЬВЕОЛЯРНОМУ ВМ1СТ1 ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ОБСТРУКТИВНОМУ ЗАХВОРЮВАНН1 ЛЕГЕНЬ ПРОФЕС1ЙНО1 ЕТЮЛОГП
ДВНЗ «1вано-Франювський нацюнальний медичний утверситет» вул. Галицька, 2,1вано-Франювськ, 76000, Украша SHEE "Ivano-Frankivsk National Medical University " Halytska str., 2, Ivano-Frankivsk, 76000, Ukraine
Персошфшований тдхщ до лшування па-щенпв i3 хронiчним обструктивним захворюван-ням легень (ХОЗЛ) передбачае поглиблене до-слiдження механiзмiв прогресування ще1 недуги. Дисбаланс у системi обмiну мiкроелементiв як складова щло1 низки перебпу бiохiмiчних та iмунологiчних процешв посiдае вiдповiдне мiсце в генераци та прогресуваннi патологiчного про-цесу при ХОЗЛ. Порушення обмiну есенщальних мiкроелементiв при ХОЗЛ професшно1 етюлоги е недостатньо вивченим. Вiдкритим залишаеться також питання потреби в медикаментознш ко-рекци порушень мiкроелементного обмiну.
Мета дослiдження - вивчити динамшу рiвня есенцiальних мiкроелементiв Zn та Cu в сиро-ватцi кровi та бронхоальвеолярному вмiстi при ХОЗЛ професшно! етюлоги з II та III ступенем бронхiальноl обструкци за GOLD.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Динамiку вмiсту Zn та Cu вивчали в 50 хво-рих на ХОЗЛ професшно1 етюлоги, яких рандо-мiзовано на двi групи: 26 осiб iз ХОЗЛ з II ступенем бронхiальноl обструкци та 24 пацiенти з ХОЗЛ з III ступенем бронхiальноl обструкци за GOLD. Контрольну групу склали 15 практично здорових осiб (ПЗО). Верифшащю дiагнозу та його формулювання проводили згiдно з Наказом Мшютерства охорони здоров'я вiд 27 червня 2013 року № 555 "Ушфшований клшчний протокол первинно1, вторинно1 (спецiалiзованоl), третинно1 (високоспецiалiзованоl) медично1 до-помоги та медично1 реабштаци «Хрошчне об-структивне захворювання легень». Визначення вмюту Zn та Cu проводили атомно-абсорбцшним методом на атомно-абсорбцiйному спектрометрi "С-115 ПК". Обстеження пацiентiв проведене на базi вiддiлення професшно1 патологи об-ласного фтизiопульмонологiчного центру, м. !вано-Франювськ.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Прогресування ХОЗЛ достовiрно супро-воджусться зменшенням рiвня 2п у сироватщ кровi, вмiст якого в пащенпв з ХОЗЛ з II ступенем бронх1ально1 обструкци в 1,52 раза (р<0,01), при ХОЗЛ з III ступенем бронхiальноl обструкци в 1,69 раза (р<0,01) був нижчим рiвня в групi контролю. У бронхоальвеолярному вмют рiвень 2п перевищував показники в ПЗО в 1,61 (р<0,01) раза при ХОЗЛ з II ступенем бронхiаль-но! обструкци, в 1,79 (р<0,05) раза при ХОЗЛ з III ступенем бронхiальноl обструкци. Одночасно встановлено вiрогiдне зростання Си в сироватщ кровi у хворих на ХОЗЛ II та III ступешв брон-х1ально1 обструкци, що перевищувало вщпо-вiдний показник у групи ПЗО в 2,06 (р<0,01) та 2,39 (р<0,05) раза. У бронхоальвеолярнш рiдинi виявлено дефщит Си, вмiст яко! у хворих на ХОЗЛ II та III ступешв бронхiальноl обструкци прогресивно зменшувався вщповщно в 1,61 (р<0,05) та 1,86 (р<0,05) раза порiвняно з анало-гiчним показником у груш ПЗО.
ЩДСУМОК
Перебiг ХОЗЛ професшно1 етюлоги супро-воджуеться дисбалансом мшроелементного го-меостазу, що проявляеться достовiрним зменшенням вмiсту 2п на фош зростання Си в сироватщ кровi хворих та збшьшенням втрат 2п через трахеобронхiальне дерево з одночасним мшмальним рiвнем Си в бронхоальвеолярному вмють Такi змши можуть свiдчити про макси-мальне використання Си в якостi активатора процешв неоколагеногенезу в бронхах за умов ппокси та розладiв мшроциркуляци. Виявленi змiни в рiзних бюлопчних середовищах е свщ-ченням системного характеру патолопчних змiн при ХОЗЛ, як потребують вщповщно1 корекци.
♦
М.М. Островський, 1.Я. Макойда
УДК 616.24-007.272-036.1:612.017:546.72
А.Б. Зубань, ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК М1Ж АКТИВН1СТЮ
СИСТЕМИ СУРФАКТАНТА ЛЕГЕНЬ I ВМ1СТОМ ЗАЛ1ЗА ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ОБСТРУКТИВНОМУ ЗАХВОРЮВАНН1 ЛЕГЕНЬ
ДВНЗ «1вано-Франювський нацюнальний медичний утверситет» вул. Галицька, 2,1вано-Франювськ, 76000, Украша SHEE "Ivano-Frankivsk National Medical University" Halytska str., 2, Ivano-Frankivsk, 76000, Ukraine
Стабшьшсть та вмют поверхнево-активно1 фракцн системи сурфактанта легень (ССЛ) за-лежить вщ ll спроможност протидiяти агресив-ному впливу вшьних радикалiв в умовах окси-дантного стресу, що мае мiсце при хрошчному обструктивному захворюваннi легень (ХОЗЛ). Реатзащю свое1 дн оксиданти здшснюють за допомогою iонiв залiза (Fe) в якостi каталiзатора бiохiмiчних процешв шляхом утворення супероксиду й пдроксильних радикалiв. З цiею метою в альвеолярних макрофагах вiдкладаеться значна кшьюсть залiза. За умови надмiрноl гене-раци активних форм кисню альвеолярними макрофагами настае виснаження ферментативних систем антирадикального захисту, що призводить до пригнiчення нормально1 поверхнево1 активностi ССЛ.
Метою дослiдження е вивчення динамiки та взаемозв'язку активностi ССЛ iз вмiстом залiза в бронхоальвеолярнш рiдинi у хворих на ХОЗЛ з I-IV ступенем бронхiальноl обструкци за класи-фiкацiею GOLD.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Динамшу вмiсту ССЛ та Fe вивчали в 56 ошб з ХОЗЛ: 10 пащеппв, хворих на ХОЗЛ з I ступенем бронхiальноl обструкци, 20 - з II ступенем, 18 - з III ступенем i 8 хворих - з IV ступенем бронхiальноl обструкци. Контрольну трупу склали 12 практично здорових ошб (ПЗО). Верифшащю дiагнозу та його формулювання проводили згiдно з Наказом Мшютерства охо-рони здоров'я вщ 27 червня 2013 року № 555 "Ушфшований клiнiчний протокол первинно1, вторинно1 (спецiалiзованоl), третинно1 (високо-спецiалiзованоl) медично1 допомоги та медично1 реабштаци «Хронiчне обструктивне захворю-
вання легень». Визначення активност ССЛ проводили за допомогою модифшованого методу Вiльгельмi-Люгмера в бронхоальвеолярному вмюп, отриманому при фiбробронхоскопil. Вмiст Fe визначали атомно-абсорбцiйним методом. Обстеження пащеппв проведене на базi об-ласного фтизiопульмонологiчного центру, м. !ва-но-Франкiвськ.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕНЯЯ
Отриманi данi демонструють збiльшення Fe в бронхо-альвеолярному вмют обстежених хворих, яке корелювало не тiльки iз наростанням тяжкост недуги, а й з поглибленням дефщиту поверхнево-активно1 фракцн ССЛ (г=-0,68; р<0,05). Наростання тяжкостi ХОЗЛ достовiрно супроводжуеться збiльшенням дефiциту вмiсту поверхнево-активно1 фракци ССЛ, вмiст яко! при I ступеш бронхiальноl обструкци був на 18,4% нижчим рiвня в груш контролю (р<0,05), при II -на 30,1% нижчим рiвня в груш ПЗО (р<0,01), при III та IV ступенях бронх1ально1 обструкци його дефщит порiвняно зi значеннями в групi контролю вщповщно сягнув 48,5% (р<0,01) та 52,4% (р<0,05).
П1ДСУМОК
Прогресування ХОЗЛ супроводжуеться по-глибленням порушень та наростаючою шактива-цiею системи сурфактанта легень, яка корелюе з шдвищенням Fe в бронхоальвеолярному вмiстi. Вищевказане е свiдченням деструкци альвеолярних макрофапв за умови !х функцюнального перевантаження продуктами хронiчного окси-дантного стресу та катаболiзму вiдпрацьованих фракцш сурфактанта.
♦
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
245
УДК 616.36-003.826-07-084 А.В. Казнодш
КОМПЛЕКСНИЙ П1ДХ1Д ДО Д1АГНОСТИКИ ТА ПРОФ1ЛАКТИКИ РОЗВИТКУ НЕАЛКОГОЛБНО1 ЖИРОВО1 ХВОРОБИ ПЕЧ1НКИ
Нацiональнuй медичний yHieepcumem iMeHi О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, Кигв, 01601, Украна Bogomolets National medical university Т. Shevchenko boul., 13, Kyiv, 01601, Ukraine
Хрошчш дифузш захворювання печшки (ХДЗП) посщають одне з провщних мюць серед захворювань системи травлення, що пов'язано з !х широким розповсюдженням, тяжкiстю пере-бiгу i часто несприятливим прогнозом. Неалкогольна жирова хвороба печiнки (НАЖХП) е найбiльш частою причиною ХДЗП у всьому свт та становить вщ 25% до 45%. Проблема розвитку та прогресування НАЖХП е одшею з найбiльш важливих проблем медицини, мае загально-медичне та сощальне значення. Важливим етапом запобiгання прогресування та розвитку подальших ускладнень у пащенпв з НАЖХП е своечасна дiагностика та проведення профшак-тичних заходiв. Своечасна оцiнка показникiв детоксикацшно! функцп печiнки за допомогою анатзу даних 13С-метацетинового дихального тесту та проведення ультразвукового дослщжен-ня (УЗД) печшки може вчасно на початкових етапах розвитку НАЖХП не тшьки виявити та знизити перебн прогресування, але й попередити розвиток ще! хвороби. УЗД оргашв черевно! порожнини - найпоширенiший неiнвазивний метод для ощнки стану печiнки. За даними ль тератури, чутливiсть i специфiчнiсть УЗД печiнки становить 60-94% i 88-95% вiдповiдно.
Мета дослiдження - ощнка ризику розвитку НАЖХП на основi проведених профiлактичних заходiв, враховуючи показники детоксикацшно! функцп печiнки, отримаш за допомогою аналiзу даних 13С-метацетинового дихального тесту та проведення УЗД печшки.
У дослщження було включено 108 пащенпв з переважно сидячою роботою (офiснi пращв-ники): з них 59 жшок та 49 чоловшв вiком вiд 35 до 60 роив (середнш вiк по груш 44,9±4,5). У I шд-групi в 50 з них виявлено ожирiння (1МТ>30 кг/м2), У II шдгруш в 58 була надлишкова вага (1МТ становив 25-29,9 кг/м). У результатi комплексного клшчно-лабораторного обстеження в I шдгруш було дiагностовано НАЖХП у 48 обсте-
♦
жених (96%), у II шдгруш в 35 (60%). Дiaгнос-тика стану печшки проводилась за допомогою УЗД та ощнки детоксикацшно! функцп печшки за допомогою 13С-метацетинового дихального тесту. Вшм пащентам були надаш рекомендaцi! щодо харчування та нормaлiзaцi! режиму робота-вiдпочинок. За допомогою 13С-метацетинового дихального тесту оцшювалась сумарна концен-тращя 13СО2 в дихальних пробах через 120 хви-лин. У II шдгруш, що була об'ектом цього до-слщження, визначалось 13-15% сумарно! кон-центрaцi! 13СО2 (помiрне зниження детоксикaцiй-но! функцi! печiнки без циротичних змiн при мaсi функщонуючих клiтин печiнки 50 - 100%) у 29 об-стежених (82,8%). У 6 пащенпв (17,2%) - 8% (ви-ражене зниження детоксикацшно! функцп печшки при маа функщонуючих кштин печiнки 20 - 50%). УЗД печшки проводилось на апарап «Toshiba Aplio MX». У II шдгруш визначалася дещо пiдви-щена ехогеннiсть печiнки, незначно збiльшенi розмiри печiнки.
У дослiджувaнiй пiдгрупi з високим ризиком розвитку НАЖХП шсля норматзацп робочого дня та на фош дiетичного харчування протягом 1 мюяця спостерiгaлaся позитивна динaмiкa. За допомогою 13С-метацетинового дихального тесту сумарна концентращя 13СО2 в дихальних пробах через 120 хвилин становила 21-23% (меж1 норми -20-35%) у 33 пащенпв (94,2%), а в 2 пащенпв (5,8%) - 11% (помiрне зниження детоксикацшно! функцп печшки). За допомогою УЗД вiдмiчaлaсь нормальна ехогеншсть печшки, рiвнiсть та глад-кiсть !! контуру, зменшення розмiрiв печiнки порiвняно з попередшми даними цих же па-щеннв, бiльшa чiткiсть судинного малюнка, роз-ширення портальних судин не було вiдмiчено.
П1ДСУМОК
Не тiльки своечасне виявлення, а й профi-лактика НАЖХП в ошб з шдвищеним ризиком, що зумовлений сидячою роботою, може впли-нути на розвиток та перебн цього захворювання.
УДК 616.14-007.64+616.151.5:614.253.1:617-089:613.62
А.В. Капшитарь ХРОНИЧЕСКАЯ ВЕНОЗНАЯ
НЕДОСТАТОЧНОСТЬ У ХИРУРГОВ
КАК ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ЗАБОЛЕВАНИЕ
Запорожский государственный медицинский университет пр. Маяковского, 26, Запорожье, 69000, Украина Zaporozhye State Medical University Mayakovsky ave., 26, Zaporozhye, 69000, Ukraine
Цель исследования - изучить частоту хронической венозной недостаточности у хирургов.
МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЙ
Нами изучена заболеваемость хронической венозной недостаточностью (ХВН) у 10 хирургов одной из баз кафедры хирургии и анестезиологии ФПО на текущий момент. Возраст 2667 лет. Хирургический стаж колебался от 3 до 45 лет. Из них хирургический стаж 3 года имел 1 (10%) обследованный, 3 (30%) - 10-20 лет, 2 (20%) - 21-30 лет и 4 (40%) - 41-45 лет. Они имели различные квалификационные категории по специальности „Хирургия". Так, высшую категорию имеют 6 (60%) хирургов, I категорию - 2 (20%), II категорию - 1 (10%) и не аттестован из-за недостаточности стажа - 1 (10%).
Все хирурги прошли обследование, оценены показатели общего анализа крови и мочи, биохимических исследований, коагулограммы, ЭКГ, рентгенографии грудной клетки. Из инструментальных методов выполняли дуплексное скан-нирование вен нижних конечностей на аппарате Toshiba Aplo 300 датчиками L 4-11 мГц, С 16 мГц. Использовали международную классификацию хронических заболеваний вен CEAP (1995), а при посттромбофлебитической болезни - классификацию В.С. Савельева с соавт. (1972).
РЕЗУЛЬТАТЫ И ИХ ОБСУЖДЕНИЕ
После всестороннего обследования признаны здоровыми 2 (20%) хирургов и выявлены различные варианты ХВН нижних конечностей - у 8 (80%).
Предрасполагающими факторами развития ХВН у 2 (25%) хирургов был наследственный фактор с врождённой дисплазией соединительной ткани, ожирением I-II степени - у 5 (62,5%). Среди производящих факторов возникновения ХВН имела место длительная статическая нагрузка на нижние конечности во время выпол-
нения неотложных и плановых оперативных вмешательств, ведущая к замедлению оттока крови по венозной системе с застоем избыточного объёма крови, что при отсутствии работы мышечной помпы привело к длительному и стойкому повышению давления в глубоких и поверхностных венах нижних конечностей. Эти патологические изменения в дальнейшем привели к разрушению клапанного аппарата в глубоких и перфорантных венах нижних конечностей с дальнейшим расширением подкожной венозной сети. Нами в результате проведенного анализа определено 2 варианта патологии ХВН.
Наиболее частым вариантом ХВН стала варикозная болезнь нижних конечностей в бассейне большой подкожной вены - 7 (87,5%) хирургов. Из них согласно классификации СЕАР I класс ХВН определён у 2 (28,6%) лиц, II класс - у 2 (28,6%) и III класс - у 3 (42,8%). Консервативное лечение, лишённое комплексного подхода, хирурги проводили нерегулярно, что вызывает озабоченность.
Редким вариантом ХВН стала посттромбо-флебитическая болезнь левой нижней конечности, отёчная форма у 1 (12,5%) хирурга. Острый илеофеморальный флеботромбоз он перенёс 5 лет назад. Периодически проходит курсы консервативной терапии.
ВЫВОДЫ
1. Хроническая венозная недостаточность -профессиональное заболевание хирургов.
2. Её превалирующим вариантом является варикозная болезнь нижних конечностей.
3. Хирургическое лечение показано у 71,4% хирургов, страдающих варикозной болезнью нижних конечностей II и III класса по классификации СЕАР.
4. Посттромбофлебитическая болезнь нижних конечностей подлежит консервативной терапии.
♦
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
247
УДК 616.366-002-089.81:616.24-007.272-036.1
А.В. Капшитарь
МИНИ-ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ В СОЧЕТАНИИ С ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЁГКИХ
Запорожский государственный медицинский университет пр. Маяковского, 26, Запорожье, 69000, Украина Zaporozhye State Medical University Mayakovsky ave., 26, Zaporozhye, 69000, Ukraine
Цель исследования - оценить результаты мини-холецистэктомии при остром холецистите в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием лёгких.
МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЙ
В хирургическом отделении КП «Городская клиническая больница № 2», одной из баз кафедры хирургии и анестезиологии ФПО, с 2008 по 2017 год 357 пациентам с острым холециститом (ОХ) выполнена холецистэктомия из правостороннего вертикального трансректального мини-доступа (МХЭ).
Среди них у 26 (7,3%) больных выявлено хроническое обструктивное заболевание лёгких (ХОЗЛ). Мужчин было 7 (26,9%), женщин - 19 (73,1%), в возрасте от 30 до 83 лет. Наряду с ХОЗЛ у 15 (57,7%) пациентов состояние утяжеляли другие заболевания сердечно-сосудистой и эндокринной систем. До 6 часов от начала заболевания госпитализированы 2 (7,7%) больных, в течение 6-12 часов - 3 (11,5%), 12-24 часов - 1 (3,9%) и 1-60 суток - 20 (76,9%). Обследованы клинически, оценены лабораторно-биохимичес-кие показатели, коагулограммы, ЭКГ, спирометрии, рентгенографии грудной клетки, УЗИ, КТ. Определены стадии ХОЗЛ, лёгочной и сердечной недостаточности.
РЕЗУЛЬТАТЫ И ИХ ОБСУЖДЕНИЕ
I стадия ХОЗЛ имела место у 5 (19,2%) пациентов, II стадия - у 18 (69,2%) и III стадия -у 3 (11,6%). Превалировали I и II степени тяжести лёгочной недостаточности, соответственно 8 (30,8%) и 12 (46,1%) больных. Недостаточность кровообращения превалировала у пациентов I стадии - 15 (57,7%), II стадию составили 8 (30,8%) больных и III стадию - 3 (11,5%).
Пациенты оперированы в различные сроки после госпитализации. Так, в течение 6 часов МХЭ выполнили у 3 (11,5%) больных, 6-12 часов -у 4 (15,4%), 12-24 часов - у 13 (15%), 1-2 суток -
у 5 (19,2%) и 3 суток - у 1 (3,9%). Катаральная форма ОХ диагностирована у 4 (15,4%) пациентов, флегмонозная форма - у 9 (34,6%) и гангренозная форма - у 13 (15%). Из осложнений у 14 (53,9%) больных сформировался околопузырный инфильтрат (перфорация желчного пузыря-2, диффузный желчный перитонит-2) и у 1 (3,9%) -местный перитонит. Средняя длительность операций в обеих группах составила по 50 минут. Всех пациентов, подвергнувшихся воздействию внешних факторов, разделили на две группы.
I группа составила 16 (61,5%) больных с хроническим обструктивным бронхитом курильщика (индекс курения значительно превышал 30 пачек в год). Стаж курения от 20 до 52 лет.
Во II группу включили 10 (38,5%) пациентов, у которых ХОЗЛ были профессиональными вредностями. Их факторами были вдыхание пыли с кремнием на заводе ,,Кремнийполимер" и испарений расплавленного металла рабочими металлургической промышленности, контакт с цементом у строителей. II группу инвалидности имели 3 (30%) больных и III - 7 (70%).
После операции в программу консервативной терапии были включены бронхолитики, муколи-тики, антибиотики, ингибиторы противовоспалительных медиаторов или рецепторов к ним, глюкокортикоиды. Осложнений и летальных исходов не было.
ВЫВОДЫ
1. ХОЗЛ выявили у 7,3% пациентов с острым холециститом после МХЭ.
2. Из всех больных с ХОЗЛ вредности, которые привели к профессиональным заболеваниям лёгких, определили у 38,5% пациентов.
3. Всестороннее обследование до операции, малотравматичный мини-доступ для холецист-эктомии и включение в программу консервативной терапии дополнительных лекарств позволило достичь хороших результатов.
♦
УДК 616.8-009.17:159.942:378.124
Г.З. Корж, ПСИХОЕМОЦ1ЙНИЙ ФАКТОР
М.М. Островський ЯК ОДНА З ПРИЧИН
ПРОФЕС1ЙНОГО ВИГОРАННЯ ВИКЛАДАЧА
ДВНЗ «1вано-Франювський нацюнальний медичний утверситет» вул. Галицька, 2,1вано-Франювськ, 76000, Украша SHEE "Ivano-Frankivsk National Medical University" Halytska str., 2, Ivano-Frankivsk, 76000, Ukraine
У сучасних умовах кожна конкретна праця вимагае певних фiзичних зусиль, нервово-пси-хiчних витрат, емоцшно1 напруги та здшснюеть-ся в рiзних саштарно-ппешчних та ктматичних умовах. Не виключенням е й педагопчна дiяль-шсть, яка вимагае певного рiвня психолопчного i психофiзiологiчного статусу викладача, що за-безпечуе И успiшнiсть i якiсть.
Виробниче середовище i фактори трудового процесу, як ще називають психофiзiологiчними факторами, становлять у сукупносп умови працi. Психофiзiологiчну основу пращ складае праце-здатнiсть, тобто здатшсть органiзму тд-тримувати пiд час трудового процесу вщповщне фiзичне i нервово-психологiчне навантаження. Змiни психофiзiологiчних функцш, якi вини-кають як безпосереднш результат працi та викликають зниження працездатностi людини, мають назву виробничого стомлення, а по-в'язаний з ним психолопчний стан - втомою.
У сучасних умовах високий рiвень нервово-емоцiйного напруження виконавцiв зумовлений розвитком науково-техшчного прогресу, який характеризуеться збшьшенням обсягу шфор-мацп, зростанням ступеня вщповщальносп за результати дiяльностi, iстотною змiною вироб-ничо! обстановки та умов пращ. Так, хрошчне психоемоцшне напруження призводить до стш-ких порушень системи iмунiтету оргашзму, захворювань серцево-судинно1, нервово1 систем, зниження уваги, працездатност тощо.
За даними дослщження американського На-цiонального шституту проблем здоров'я i професiйноl безпеки, у наш час понад 35 млн людей у всьому свт страждають на клiнiчну форму синдрому хрошчно1 втоми. На початку 70 роюв XX ст. цей стан було визначено як синдром «емоцшного (професшного) вигорання». Iснуе так звана «група ризику» працiвникiв, якi най-бiльш схильнi до вигорання - це п, хто працюе у сферi «людина-людина» i в силу свое1 професil змушенi багато й штенсивно спiлкуватись з iншими людьми. Факторами, яю впливають на професшне вигорання, е емоцiйне напруження пращ, штенсивне спiлкування iз суб'ектами дiяльностi, роль робочого середовища та вди-вiдуальнi особливостi нервово1 системи. При цьому деяю науковцi видiляють зовшшш фактори (особливостi педагогiчноl дiяльностi) i внутрiшнi фактори (особливостi особистосп викладача).
Оскiльки на виникнення емоцшного вигорання впливають зовшшш i внутршш фактори, то профiлактика повинна бути спрямована на виявлення цих факторiв й усунення !х негативного впливу на емоцшний стан викладачiв, а корекцiя впливу зовшшшх факторiв повинна бути спрямована на оптимiзацiю психологiчного клiмату в колектив^ покращення умов органi-зацil дiяльностi.
♦
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
249
УДК 616.8-009.17-057.212
В. О. Рябцева СИНДРОМ «ПРОФЕС1ЙНОГО ВИГОРАННЯ»
В МЕНЕДЖЕР1В
Хмельницький умверситет управлшня та права вул. Герош Майдану, 8, Хмельницький, 29000, Украша Khmelnytsky University of Management and Law Heroiv Maidanu str., 8, Khmelnytskyi, 29000, Ukraine
Все бшьшо! актуальносп в питаннях пси-xÍ4Horo здоров'я на робочому мющ набувае проблема синдрому «професшного вигорання». Протягом останнiх десятилггь глобалiзацiя i технiчний прогрес змшили свiт працi. Новi форми працевлаштування, оргашзацп працi, трудових вiдносин сприяли поширенню стресу i пов'язаних з ним розладiв [3].
Вперше термш «професiйне вигорання» (англ. -«bumout») введено американським психiатром Х.Дж. Фрейденбергером у 1974 роцi, для характеристики псих1чного стану здорових людей,
яю iнтенсивно спiлкуються з кл1ентами, па-цieнтами, постiйно перебувають в емоцшно на-вантаженiй атмосферi, таких як: л1кар1, юристи, соцiальнi пращвники, психiатри, психологи, вчи-телi, менеджери тощо [1].
Аналiз змiсту й окремих проявiв синдрому показуе, що «професiйне вигорання» мае досить складну структуру, тобто багато симптомiв, яю в кожного менеджера або пращвника оргашзацп можуть проявлятися по-рiзному, з урахуванням конкретних обставин його професшно! та особисто! життeдiяльностi (рис.).
Симптоми професшного вигорання
Фiзичнi Емоцiйнi
Стомлен1сть, Песим1зм,
безсоння, нудота, байдуж1сть, втома,
запаморочення, в!дчуття
запалення шк1ри, безнад1йност1,
серцево-судинш депресш,
хвороби агресившсть
Тнтелектуальш
Нудьга, апат1я, втрата штересу до життя, втрата творчих та креативних пiдходiв до вир1шення проблем
Поведiнковi Соцiальнi
Малорухливий Зниження штересу
спос1б життя, до захоплень,
1мпульсивна байдуж1сть у
емоц1ина поведшка, ставленн1 до
шк1длив1 звички спшробггникш
Примiтка. Систематизовано автором на основi джерела [4, с.51-52].
Симптоми професшного вигорання
Для попередження синдрому «професшного вигорання» Мiрошниченко О. у своему пос1б-нику «Профшактика синдрому «професiйного вигорання» у працюючих в екстремальних умо-вах» пропонуе таю заходи:
1. Опанувати стратегiю вибiркового сприй-няття (навчитися концентруватися на позитивних емоцiях).
2. Перетворити життя на свято (дозволяти святкувати сво!, навiть маленькi, успiхи).
3. Навчитись використовувати гумор для ней-тратзаци стресово! ситуацп.
4. Визначте, який тип поведшки притаманний саме Вам.
5. Намагайтесь застосовувати рiзнi технiки медитацп та аутогенного тренування, а також фiзичних вправ, яю необхiдно вибрати та використовувати, зважаючи та 1ндив1дуально-психологiчнi особливосп [2, с.105-107].
Отже, будь-яка професшна дiяльнiсть не зав-жди приносить задоволення, адже кожен пра-цiвник зустр1чаеться зi стресовими ситуацiями. Щоб мiнiмiзувати !х вплив i запобiгти про-фесiйному вигоранню, потрiбно дотримуватись зазначених правил i намагатись жити за принципом: «Не можеш робити те, що любиш - нав-чись любити те, що робиш», тодi нiяке профе-сiйне вигорання не загрожуватиме.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Карамушки Л.М. Технологи роботи органь зацiйних психологiв [Електронний ресурс] / За наук. Ред. Л.М. Карамушки. - Кив: "ШКОС", 2005. -366 с.- Режим доступу до ресурсу:. http://www.info-library.com.ua/books-text-7609.html
2. Мiрошниченко О.А. Профiлактика синдрому «професшного вигорання» у працюючих в екстре-мальних умовах: Навчально-методичний поабник. / Олена Анатоливна Мiрошниченко. - Житомир : Вид-во ЖДУ iм. I. Франка, 2015. - 156 с.
3. Олстограева О.Ю. Синдром професiйного ви-горання рамках теми всесвггнього дня психiчного
здоров'я 2017 року «ncnxi4He здоров'я на робочому мющ» [Електронний ресурс] / О.Ю. Олстограева, Ю.С. 1лясова - Режим доступу до ресурсу: http ://vmc .vn.ua/podij i/item/191 -sindrom-profesij nogo-vigorannya-ramkakh-temi-vsesvitnogo-dnya-psikhichnogo-zdorov-ya-2017-roku-psikhichne-zdorov-ya-na-robochomu-mistsi-vikladachi-tolstograeva-o-yu-ilyasova-yu-s.
4. Hlavatska O. Specific features of social workers' professional burnout / O. Hlavatska // Social work and education. - vol 4. - № 2. - 2017. - С. 46-62
♦
УДК 613.62-036.3-084:378.124
I. О. Caemixma, В.О. Гончарук, М.М. Островський, М.О. Кулинич-MicbKie, K.M. Островська
РИЗИКИ ПРОФЕС1ИНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ВИКЛАДАЧ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В ТА 1Х ПРОФ1ЛАКТИКА
ДВНЗ «1вано-Франювський нацюнальний медичний утверситет» вул. Галицька, 2,1вано-Франювськ, 76000, Украша SHEE "Ivano-Frankivsk National Medical University " Halytska str., 2, Ivano-Frankivsk, 76000, Ukraine
На цей час, незважаючи на розвиток науково-техшчного прогресу i впровадження сучасних безпечних технологш на виробництвах, проблема професшних захворювань легень залишаеться актуальною не тшьки для Украши, а й для бшь-шостi провiдних економiк св^у, що пов'язано зi значними фшансовими втратами, як з боку пащента, так i роботодавця та системи сощаль-ного страхування.
Важливiсть оцiнки екологи пращ педагопв, необхiднiсть розробки системи заходiв профi-лактики порушення !х здоров'я пояснюються тим, що в бшьшосп викладачiв на сьогоднiшнiй день виявляються хвороби, викликаш великим навантаженням на нервову систему та великим ступенем перевтоми.
В умовах сьогодення педагогу необхiдно без-перервне удосконалення професшних здiбнос-тей, шдвищення квалiфiкацil, засноване на самоосвiтi, що включае проектний тдхвд й шструментальну дидактику, що дозволяе адап-туватися до нових педагопчних технологiй; вибрати для себе прюритети у використанш
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
форм навчання; визначити свою готовнють входження в безперервну осв^у; рефлексивно поставитися до оцiнювання свого рiвня про-фесiоналiзму; визначити iндивiдуальнi програми власного розвитку; поеднувати систематичне навчання з рiзними формами самоосв^ньо1 дiяльностi; вибудувати й реалiзувати гнучку послiдовну систему навчання й розвитку з ура-хуванням особистюних потреб та iндивiдуальних здiбностей i можливостей. Бiльшiсть педагогiв не проводять простi, доступнi заходи щодо профшак-тики факторiв ризику розвитку основних захворювань, пов'язаних з професшною дiяльнiстю.
Основнi фактори, якi провокують виникнення професiйних захворювань педагога:
1) штенсивне мовне навантаження;
2) гiподинамiя;
3) психосоматичнi захворювання;
3) напруга оргашв зору;
4) тривале перебування у вертикальному положеннi;
6) висока концентращя бактерiй i мiкробiв у навчальних примiщеннях пiдвищуе захворюванiсть
251
на ресшраторш BipycHi шфекцл та грип у перюд епiдемiй;
7) вiдcyтнicть повноцiнного харчування;
8) вщсутнють системи пcихопpофiлактичних заходiв, кiмнат пcихологiчного розвантаження;
9) напружений мiкpоклiмат у колективi та тд час проведення занять.
Оcновнi напрямки дiяльноcтi ВНЗ з про-фшактики пpофеciйних захворювань:
• Формування сприятливого мiкpоклiматy в колективi;
• Формування здорового способу життя, створення постшно дiючоï iнфоpмацiйноï системи, спрямовано1 на пiдвищення piвня знань ви-кладачiв про вплив негативних чинниюв на здо-ров'я i можливосп зменшення цього впливу;
• Дотримання саштарно-ппешчних вимог;
• Оpганiзацiя активного вщпочинку педагогiв;
• Зменшення стресових ситуацш;
• Обладнання кiмнат вщпочинку (психоло-гiчного розвантаження);
• Створення умов для регулярного й пов-нощнного харчування;
• Оpганiзацiя навчання педагопв прийомам аyтотpенiнгy й релаксацп;
• Оpганiзацiя i проведення обов'язкових перюдичних медичних оглядiв;
• Оргашзащя кypciв пpофiлактичного лшу-вання та цшьового оздоровлення: лiкyвального харчування, лiкyвальноï фiзкyльтypи, медичного масажу, санаторно-курортного лшування.
Таким чином, своечасне виявлення професш-них захворювань у викладачiв сприяе тд-вищенню якоcтi пpацi й загального психо-фiзiологiчного стану пращвника. У майбутньому необхiдна детальна розробка сучасних cтандаpтiв i норм, яю регламентують пpофiлактикy про-феciйних хвороб педагопв.
♦
UDC 614.1:616.517: 911. 375.4-021.58-047.36
I.A. Sokolovskaya, A.I. Sevalnev, G.I. Makurina
DISTRIBUTION OF SKIN DISEASES AMONG EMPLOYEES OF MODERN PRODUCTION IN THE INDUSTRIAL REGION
Zaporozhye State Medical University Mayakovsky ave., 26, Zaporozhye, 69000, Ukraine 3anopi3bKuu dep^aenuù Medmnuû yuieepcumem np. Манкоeсbкого, 26, 3anopi^^H, 69000, YKpaina
Relevance. According to official statistics, the number of employees employed in harmful conditions that do not meet sanitary and hygienic standards is 24.7%. Lately, there have been insufficient mechanisms to encourage managers to take effective measures to ensure healthy and safe working conditions. In the structure of occupational morbidity, a consistently high percentage is made up of diseases of the skin and subcutaneous tissue [1]. The leading position in the structure is occupied by psoriasis, professional dermatitis, eczema, chemical burns, folliculitis. The epidemiological, clinical and social significance of psoriasis in modern conditions is difficult to overestimate. Psoriasis in all its various clinical forms is one of the most common chronic inflammatory skin diseases. For most patients, the disease means long-term restrictions in various aspects of daily life with huge personal costs,
sometimes with severe stigma and discrimination [2]. The socio-economic consequences of psoriasis are associated with chronization, a decline in labor productivity and a significant cost of treatment. Loss of working capacity is the most important socioeconomic consequence of psoriasis with severe course and / or development of psoriatic arthritis (PsA) [3]. It can take place already at an early stage of the development of the disease and becomes a lifelong problem. For incapacity for work, patients will soon retire or even stop working. In addition, the disease is associated with a decrease in life expectancy [4]. The mortality of patients with severe psoriasis and / or PsA is increased due to an increase in cardiovascular risk and the possibility of developing amyloidosis of the kidneys. This indicator worsens every year with the course of the disease. All this, in turn, causes significant economic costs
associated with the care, treatment and rehabilitation of patients [5]. Actual is the study of the problem, taking into account professional and non-production activities. The formation of risk factors is the basis for forecasting and managing production-related dermatoses. The influence of specific factors (hereditary, social, professional) on the course of the disease has not been adequately studied, which does not allow to properly establish a system for the prevention of this disease.
In the complex of measures ensuring environmental safety of the population, great importance is attached to the organization of territorial systems of socio-hygienic monitoring of public health. At the same time, the developed methodical approaches to the creation of health monitoring systems in
connection with the impact of factors of the working environment and, in particular, on the collection, processing, analysis and evaluation of data on skin diseases, require further improvement. Object of the study: the influence of industrial environment factors on the prevalence of psoriasis among the population of the Zaporozhye region.
Practical significance of the work: the introduction of modern technology of social and hygienic monitoring makes it possible to assess the health status of the population with the identification of general patterns of the formation of the prevalence of psoriasis; expansion of ideas about the dynamics of morbidity in modern production workers with the aim of organizing preventive and health-improving activities in risk groups.
REFERENCES
1. Kochergin NG, Potekaev NN, Smirnova LM et al. [Our first experience with the use of adalimumab in psoriasis]. Ros. Journal of Skin and Sexually Transmitted Diseases. 2012;5:37-41. Russian.
2. Raychaudhuri S.P., FaTber E.M. The prevalence of psoriasis in the world. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. 2001;15:16-17.
3. Reich K. The concept of psoriasis as a systemic inflammation: implications for disease management. JEADV. 2012;26(Suppl. 2):3-11.
4. [Migration in Ukraine: facts and numbers. International organization of migration]. Kyiv, Ukraine; 2011;7.
5. Nikiforova YuA, Burganskaya EA. [Psoriatic heart damage as a possible cause of sudden death]. Modern issues of judicial practice. 1993;116:56. Russian.
♦
УДК 616.124-08-035-057.2:622.625.2:331.25
Н.Ю. Ткачишина ОСОБЛИВОСТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ
Л1ВОГО Ш ЛУНОЧКА
В ПРАЦ1ВНИК1В ЛОКОМОТИВНИХ БРИГАД ЗАЛЕЖНО В1Д СТАЖУ РОБОТИ
ПАТ «УЗ» фши «ЦОЗ» Кшвсъка клтчна лкарня на залнничному mpaHcnopmi № 2 Повтрофлотсъкий пр., 9, Кшв, 901049, Украта Kyiv Clinical Hospital on the railway transport № 2 Povitroflotsky av., 9, Kyiv, 901049, Ukraine
Вивчався вплив стажу роботи на ехокар-дiографiчнi показники пращвниюв локомотив-них бригад (ПЛБ), яю в процес роботи зазнають впливу комплексу шюдливих виробничих факто-рiв: емоцшне та штелектуальне навантаження, вiбрацiя, шум, умови мшроктмату.
Мета - виявлення особливостей змш лiвого шлуночка (ЛШ) у ПЛБ залежно вщ стажу роботи.
Всього було обстежено 398 ПЛБ (основна група), яю мали стаж роботи вщ 1 року, iз середшм вшом 39,47±2,78. Як контрольну групу, рандомiзовану за сво1ми основними параметрами (стать, вш, стаж роботи), було взято 116 шже-нерно-техшчних пращвниюв Укрзалiзницi (ГШ). Ця категорiя ошб, на вщмшу вщ ПЛБ, не зазнае впливу шкщливих виробничих факторiв. Пщ час проведення дослщжень враховували стаж роботи
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
253
ПЛБ та 1ТП. Були сформоваш шдгрупи з вщпо-вiдним стажем роботи: П1 - <10 роюв, П2 - 1120 рокiв, П3 - 21-30 роюв, П4 - >30 роюв. Ехо-кардiографiю проводили на ультразвуковому апарат «Vivid-7 Pro» виробництва компани «General Electric».
У ПЛБ 3i зростанням стажу ЛШ мае тен-денцiю до утворення форми кул^ що е особли-вютю його ремоделювання. У П1-П2 у ПЛБ активно вщбуваються пластичш процеси. У по-дальшому вони сповшьнюються, а за умов про-гресування фiбpозних змiн стiнок у П3 вщбу-ваеться збiльшення ЛШ у поперековому pозмipi з бшьш прогресуючим збiльшенням КСР поpiв-няно з КДР. При цьому УО в П1-П3 збшь-
шуеться з 86,45±4,54 мл до 98,32±4,89 мл, а в П4 - зменшуеться до 90,52±5,22 мл. У 1ТП попе-рековий pозмip та товщина стiнки ЛШ зi стажем повшьно збiльшуються (piзниця мiж пiдгpупaми недост^рна). У ПЛБ ЧСС у П1-П4 в умовах хро-нiчного стресу достовipно (p<0,05) збiльшуеться з 65,55±4,58 уд/хв до 78,43±4,28 уд/хв, а в 1ТП - з 67,87±3,16 уд/хв до 69,93±3,28 уд/хв ^зниця недостовipнa).
П1ДСУМОК
Особливостi ремоделювання ЛШ у ПЛБ за-лежно вщ стажу формуються на фонi впливу шюдливих виробничих фaктоpiв, насамперед роботи в умовах хрошчного стресу.
♦
УДК 572.025-053.88
В.С. Ткачишин ОРГАН1ЗАЦ1Я ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ
ОС1Б СТАРШИХ В1КОВИХ ГРУП
Нацюнальний медичний унгверситет 1мет О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, Кигв, 01601, Украна Bogomolets National medical university Т. Shevchenko boul., 13, Kyiv, 01601, Ukraine
Мета роботи - оптишзащя умов пращ пра-щвниюв старших вшових груп на основi aнaлiзу характерних особливостей 1хнього оpгaнiзму.
До трудово! дiяльностi часто залучаються особи лннього вiку. Як правило, це пращвники зi значним стажем роботи, бaгaтоpiчним прак-тичним досвiдом трудово! дiяльностi у свош професи. Це дозволяе !м якiсно i швидко виконувати звичну для них роботу. Разом з тим, певнi фiзiологiчнi особливостi будови й дiяль-ностi !х оpгaнiзму, пов'язaнi з вшом, роблять цю кaтегоpiю ошб особливо чутливою до впливу piзних фaктоpiв виробництва.
Для осiб старших вшових груп хapaктеpнi:
1. Зниження гостроти зору, pезеpвiв акомо-даци i темново! адаптаци.
У зв'язку з цим проводиться ращональне обладнання й освгглення робочого мiсця. Таким особам краще не доручати операци з дpiбними деталями i роботи, пов'язаш з тривалим на-пруженням зорового aнaлiзaтоpa, а також у при-мiщеннях з поганою освнлешстю.
2. Погipшення слуху, особливо щодо високих тонiв, збiльшення вpaзливостi вщ шуму.
У цьому випадку дощльно застосовувати за-соби iндивiдуaльного захисту i протипоказана робота з впливом фiзичних фaктоpiв виробничо-го середовища, що перевищують гранично до-пустимi piвнi.
3. Зниження фiзично! пpaцездaтностi й попр-шення координацп pухiв. З вшом зменшуеться сила м'язiв i здaтнiсть нaвiть до короткочасних нaдмipних зусиль, а також тренувальна здатнють.
Виробничий процес не повинен бути по-в'язаний зi значними фiзичними навантажен-нями. Лiтнiх осiб не потpiбно залучати до pобiт з високим темпом, що вимагае високо! швидкост i координаци pухiв. Такими особами вс тpудовi процеси в основному виконуються в повiльному темш з мiнiмaльними затратами фiзично! ак-тивностi, але з високою точшстю i якiсно.
Пpaцiвники цiеl категори удосконалюють умiння i навички, що дозволяе 1м виконувати роботу з меншими затратами сил. Вони легше i швидше знаходять оптимальне ршення виробничих питань.
4. Змша психiчноl працездатностi з вшом проявляеться зниженням уваги, обсягу пам'яп, швидкостi опрацювання шформацп.
Психофiзiологiчнi особливосп, якi постiйно посилювались у процес трудово1 дiяльностi, з вiком збериаються в л^ньо! людини в незмш-ному виглядi найдовше, що й необхщно рацю-нально використовувати в трудовому процесс
5. В осб лiтнього вiку можливост адаптаци до нових умов трудово1 дiяльностi обмежеш. Лiтнiй людинi притаманна висока чутливють до всiх змiн у процес виробництва.
Виробничий процес не повинен ставити високих вимог, пов'язаних зi змiною виробничих ситуацiй - багатозмiнним графiком, надурочними роботами. Праця не повинна супроводжуватися значним нервово-емоцiйним навантаженням.
6. З BiKOM збiльшуeться можливють розвитку в opraHi3Mi патологiчних сташв, якi виражено впливають на професшну працездатнiсть. Це передусiм хвороби серцево-судинно!' системи, системи дихання, опорно-рухового апарату й органiв чуття.
У такому випадку слiд зазначити, що по-ставленi виробничi вимоги повиннi вщповщати стану здоров'я конкретно! особи з урахуванням наявно! соматично! патологи. Слщ виключати можливiсть впливу екстремальних виробничих факторiв.
П1ДСУМОК
Збереження працездатностi ошб лiтнього вiку дозволяе !м не тшьки виконувати громадську ко-рисну працю, а й передавати досвщ молодому поколiнню.
♦
УДК 572.025-053.6
В.С. Ткачишин ОРГАН1ЗАЦ1Я ТРУДОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
П1ДЛ1ТК1В
Нацюнальний медичний унгверситет 1мет О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, Кигв, 01601, Украна Bogomolets National medical university Т. Shevchenko boul., 13, Kyiv, 01601, Ukraine
Мета роботи - розгляд особливостей орга-шзацн трудово! дiяльностi тдлитав.
Анатомо^зюлопчш особливостi будови ор-гашзму робiтникiв-пiдлiткiв (вiд 15 до 18 роюв) зумовлюють специфiчнiсть оргашзаци !х трудово! дiяльностi. До особливостей будови належать:
1. Високий рiвень штенсивност обмiнних процесiв.
2. Дисбаланс мiж швидким збiльшенням росту i фiзичним розвитком - рiст органiзму в довжину може значно обганяти збшьшення маси тiла, розвиток серця i магiстральних судин може вiдставати вщ формування iнших систем в орга-нiзмi. М'язова тканина iнтенсивно розвиваеться в перюд статевого дозрiвання.
3. Перебудова ендокринно!, вегетативно! нер-вово! системи, нервово-психiчно! сфери (слаб-юсть процесiв гальмування, не досить чггка ди-ференцiацiя зовнiшнiх подразникiв, тдвищена емоцiйна збудливiсть i рухова актившсть, не-рiдко вiдсутнiсть адекватно! оцшки сво!х можли-
востей) i обмшу речовин. У пiдлiткiв часто спостерпаеться функцiональне пiдвищення арте-рiального тиску.
Особливосп працездатностi й уражень у про-цесi виробничо! дiяльностi:
1. Легка втомлювашсть, особливо при вико-наннi робiт з вираженим статичним компонентом.
2. Менша працездатнiсть з бшьш вираженою реакцiею серцево-судинно! та дихально! систем, м'язового апарату, терморегуляци.
3. Рiзко знижена адаптацiя до високих температур (у дорослих хвилинний об'ем кровообпу збiльшуеться за рахунок шдвищення ударного об'ему, а в тдлитав хвилинний об'ем кровообпу збiльшуеться за рахунок пiдвищення частоти серцевих скорочень, що призводить до висна-ження серцевого м'яза).
4. Оргашзм тдлитав мае пiдвищену чутли-вють до токсичних речовин, особливо тих, що викликають гшоксда (внаслiдок швидкого розвитку уражень центрально! та вегетативно! нервових систем).
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
255
5. Оргашзм тдлитав бшьш чутливий до дiï шуму й вiбрацiï (швидко розвиваються змши слуховоï i вiбрацiйноï чутливостi).
Зпдно зi "Списком виробництв, професiй i ро-бiт з тяжкими i шюдливими умовами працi, на яких забороняеться використання працi осiб, мо-лодших вiсiмнадцяти роюв", праця тдлитав забороняеться:
1. На ремонтно-монтажних роботах.
2. В умовах ди вiбрацiï, рентгешвського й електромагнiтного випромiнювання.
3. В умовах впливу деяких виробничих отрут - ртуть, свинець, пестициди.
4. У гарячих цехах, на шдземних, понаднор-мових i нiчних роботах.
5. На роботах, пов'язаних зi значним нервово-психiчним навантаженням, тдвищеною загро-зою травматизацiï, особливою вщповщальнютю.
В якостi висновкiв можна сформулювати такi основнi загальнi положення щодо створення умов працi пiдлiткiв:
1. Примщення повиннi вiдповiдати вимогам нормативно-техшчно1' документацiï.
2. Нормальне освiтлення на робочому мiсцi.
3. Загальна й мюцева вентиляцiя в прим> щеннях, де в результатi технологiчного процесу утворюються пил, газ, пара.
4. Обладнання мае бути техшчно справне, стацiонарно закрiплене, забезпечене огороджен-ням, засобами захисту, сигналiзацiею.
5. Керування обладнанням повинно проводи-тися в ращональнш робочiй позi, бути доступне фiзичним можливостям пiдлiтка.
6. Забезпечення пiдлiткiв спецодягом i засобами шдивщуального захисту вiдповiдних розмiрiв.
7. Не допускаеться систематичне перенесення вантагав вагою понад 4,1 кг. Протягом третьо! частини робочого часу юнаки вшом 16-18 рокiв можуть переносити вантаж до 16,4 кг, дiвчата -до 10,2 кг, юнаки вшом 15 роюв - до 8,2 кг, дiв-чата - до 5,0 кг.
8. Робочий день тдлитав 15-16 роюв не повинен бути довшим шж 4 год., 16-18 роюв - 6 год.
На початковому еташ роботи: через кожш 4550 хв. роботи перерви тривалютю 10 хв. У по-дальшому - 10 хв. перерви через кожш 1,52,0 год. роботи з ранньою перервою на общ через 3 год.роботи.
У металургп тривалють робочого дня спо-чатку становить 3 год. протягом перших 5-6 тиж. з подальшим збшьшенням до 6 год.
При робоп в умовах на^вального мшрокт-мату спочатку пiсля 5 хв. роботи надаеться 15 хв. вщпочинку в умовах комфортного мiкроклiмату, а надалi - пiсля 10-12 хв. роботи - 15-20 хв. вщ-починку в умовах комфортного мшроктмату. При робоп в умовах охолоджуючого мшрокль мату додатковi перерви до 15 хв. через кожш 5080 хв. роботи, общня перерва з обов'язковим вживанням гарячо! i зiгрiванням у теплому примщенш (t 24-25°С).
На сiльськогосподарських роботах при 6-го-динному робочому дш - 4 год. ранково! роботи i 2 год. пiсля 16-17 год. в умовах найменшо! штен-сивностi сонячного випромiнювання.
9. До училищ шдлпюв набирають шсля ог-ляду медично! комiсi! у складi терапевта, хiрурга, невропатолога, окулiста, отоларинголога. У по-дальшому проводять щорiчнi медичнi огляди працюючих пiдлiткiв.
♦
УДК 616.12-008.331.1:616.831-005.1:616.13-073.432.19:612.13
О.В. Ткачишин УЛЬТРАЗВУКОВА ОЦ1НКА ГЕМОДИНАМ1КИ
МАГ1СТРАЛЬНИХ АРТЕР1Й ШИ1 У ХВОРИХ НА Г1ПЕРТОН1ЧНУ ХВОРОБУ, УСКЛАДНЕНУ ГЕМОРАГ1ЧНИМ 1НСУЛЬТОМ
Нацюнальний медичний унгверситет 1мен1 О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, Кигв, 01601, Украна Bogomolets National medical university Т. Shevchenko boul., 13, Kyiv, 01601, Ukraine
Геморапчний шсульт (Г1) e найбшьш тяжким типом шсульту, який Bipor^HO частiше при-зводить до смерт та тяжко! iнвалiдизацii. Про-вiдну роль у Г1, як при внутршньомозковому кpoвoвиливi, так i при субарахно!дальному кро-вoвиливi, вщграе аpтеpiальна гiпеpтензiя, а пи-тання збереження залишково! пpацездатнoстi в таких хворих шляхом попередження iнших ускладнень гiпеpтoнiчнoi хвороби (ГХ) зали-шаеться актуальним, що й стало метою проведено! роботи.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Формування основно! групи (ОГ) складалося з 2-х етатв. На першому етапi проводили вiдбip хворих, якi поступили на лшування з приводу перенесеного Г1 до клшки судинно! нейро-хipуpгii в 2013-2017 рр. Критерш включення: ГХ II стадп до Г1; вщповщно, саме факт перенесення Г1 е причиною того, що при формулювант дiагнo-зу «ГХ» стадiя ГХ змшена з II на III в оаб ОГ.
На другому етат формування ОГ ретроспективно було виключено з подальшого дослщжен-ня померлих протягом перших 3-х пеpioдiв (най-гoстpiший, гострий, раннш вiднoвлювальний -до 6 мю.) вiдпoвiднo до класифiкацii G.I. Гусева та спiвавтopiв. ОГ була сформована з тих па-цieнтiв, яю вижили протягом перших 3-х перю-дiв П, залишилися транспортабельними, вщно-вилися невpoлoгiчнo до piвня 50-100 батв за шкалою Бартел. Пащенти з ОГ мали II-III групи шватдност пiсля проходження медико-сощаль-но! експертно! кoмiсii. Контрольна група (КГ) складалася iз хворих на ГХ, стащя II.
ОГ склали 107 oсiб, КГ - 104 особи. Групи пащенпв були pандoмiзoванi за основними по-казниками: ОГ не вiдpiзнялася вiд КГ за вiкoм (54,0±9,5 року, 38-77 poкiв проти 53,7±8,9 року, 39-75 poкiв), статтю (56 жшок, 51 чoлoвiк проти 54 жшок, 50 чоловшв), iндексoм маси тша (28,79±4,33 проти 28,97±4,39), наявнютю цукро-вого дiабету (13% проти 14%), розподшом насе-лення на мюьке/сшьське, тpивалiстю та ступенем
ГХ. Пащенпв з ОГ обстежували через 16,6±11,7 (6-51) мiсяця пiсля П.
У пащенпв ОГ та КГ дослщжували ультра-звукoвi параметри мапстральних аpтеpiй ши! (МАШ) та показники лшдограми.
Рiзниця мiж параметричними показниками ощнювалася за t-кpитеpieм Стьюдента, мiж непа-раметричними показниками - за U-кpитеpieм Манна-Уiтнi.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА 1Х ОБГОВОРЕННЯ
Даметри (в мм) загально! сонно! аpтеpii справа (ЗСА) (7,08±0,073, M±m), ЗСА злiва (7,11±0,083), внутpiшньo!' сонно! аpтеpii (ВСА) справа (5,4±0,048), ВСА злiва (5,55±0,069), хребтово! арте-pii справа (ХА) (3,8±0,048), ХА злiва (3,98±0,047) були дoстoвipнo (p<0,05) бiльшi пopiвнянo з аналогами в КГ. В ОГ у каротидному басейш ткова систoлiчна швидюсть Vps та максимальна кш-цева дiастoлiчна швидкiсть Ved кровотоку були дoстoвipнo (p<0,05) нижчi, а шдекс Пурсело та iндекс Гoслiнга - дoстoвipнo (p<0,05) вищi (кpiм шдекса Пурсело у ВСА та ЗСА злiва - немае дoстoвipнoi piзницi) пopiвнянo з вiдпoвiдними показниками у КГ. В ОГ пopiвнянo з КГ за вщ-носним ризиком вipoгiднoстi виявлення в 1,52 (95% Д! 1.244-1.867) раза було бшьше структур-них особливостей МАШ ^зш ваpiанти звивис-тoстi, дефopмацii, аномалп ходу судин, гшо-плазiя). В ОГ пopiвнянo з КГ вщносний ризик розвитку атеросклерозу 2.283 (95% ДI 1.8082.884), атеросклеротично! бляшки - 2.547 (95% ДI 1.828-3.550). За крш^ем х2 було виявлено вiднoснo сильний зв'язок мiж перенесеним П при ГХ та наявнiстю атеросклерозу МАШ, серед-нiй зв'язок мiж перенесеним П при ГХ та наяв-нiстю хоча б одше! атеросклеротично! бляшки (за коефщентом спpяженoстi Пipсoна). Рiвень значущoстi p<0,001. Кoефiцieнт кopеляцii Стр-мена (р) мiж кiлькiстю мюящв шсля П (вiд 6 мiс.) та довжиною i висотою найбiльших бляшок був piвний 0,72 та 0,56 вщповщно.
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
257
Загальний холестерин був 6,0±0,242 vs 5,856±0,126 ммоль/л; триглщериди 1,422±0,149 vs 2,119±0,168 ммоль/л; лшопроте!ди низько! щiльностi 4,196±0,196 vs 3,967±0,243 ммоль/л; лшопроте!ди високо! щiльностi 1,418±0,058 vs 1,322±0,055 ммоль/л; коефiцiент атерогенносп 3,438±0,198 vs 3,5±0,261 в ОГ та КГ идповвдно. Не було виявлено статистично значущо! рiзницi мiж показниками обох груп, за винятком рiвня триглiцеридiв (р<0,05).
ВИСНОВКИ 1. Хоча показники лшщограми не досягли статистично значущо! рiзницi мiж групами, вщ-повiдно до прийнятих рекомендацш рiвнi загаль-ного холестерину, лшопроте!дав низько! щшь-ностi, коефiцiенту атерогенносп мають меншi допустимi граничнi межi для хворих на гшер-тошчну хворобу III стадi!' (ОГ), шж у КГ.
Достовiрно бiльшi показники атеросклеротичних змш в ОГ порiвняно з КГ свiдчать, що при струк-турних та гемодинамiчних особливостях МАШ у хворих з ГХ, ускладненою Г1, при подiбних по-казниках лiпiдограми до КГ юнуе пришвидшене прогресування атеросклерозу МАШ внаслщок сповiльнення кровотоку зi сприятливими умова-ми для його турбулентностi.
2. Як вщомо, прогресування атеросклерозу МАШ пов'язано з вищим ризиком розвитку ше-мiчного iнсульту. Отже, для якнайдовшого збе-реження залишково! працездатносп хворим з ГХ, ускладненою Г1, треба проводити ультразву-кове дослщження МАШ з визначенням показни-юв лiпiдограми для корекцi! останнiх змшою способу життя, а при недосягнент рекомендо-ваних протоколами показниюв - фармаколопчно.
♦
УДК 616.12-008.331.1-008:622-057.2
С. О. Шейко, А.М. Василенко, Н.О. Колб
ОСОБЛИВОСТ1
СТРУКТУРНО-ФУНКЩОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЯ В Г1РНИК1В З АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ1СЮ
ff3 «flmnponempoecbKa Medmna arndeMW M03 YKpainu» eyn. B. Вeрnaдсbкого, 9, ffninpo, 49044, YKpaina SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: dsma@dsma.dp.ua
Артерiальна гiпертензiя (АГ) залишаеться одним з найпоширешших захворювань серцево-судинно! системи в Укра!ш, яке значно попршуе прогноз виживання таких хворих, супро-воджуеться збшьшенням витрат на лшування та частоти госпiталiзацiй. Близько третини до-рослих старших за 25 роюв та 90% оаб старших за 80 рокiв у свт страждають вiд АГ, i кiлькiсть цих хворих невпинно зростае (Корж А.Н., 2015). Експерти Всесвпньо! Оргашзацп Охорони Здо-ров'я (ВООЗ) вважають АГ найбшьш значущою причиною смертносп та iнвалiдностi помiж ушх серцево-судинних захворювань (СЗЗ) (Сiренко Ю.М., 2015).
Поширенiсть АГ серед робпниюв гiрничо-рудно! промисловосп становить 30,4%. цього контингенту хворих спостериаеться прогре-
суючий характер захворювання з вщносно бiльш частим розвитком тяжких ускладнень, якi при-зводять до втрати працездатносп та смертносп в молодому вiцi.
Мета роботи - вивчити структурно-функ-цiональнi особливосп гiпертензивного серця у гiрникiв з артерiальною гiпертензiею рiзних про-фесшних груп.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 277 гiрникiв з АГ. 30 практично здорових чоловтв, яю не працюють у шкiд-ливих умовах, склали контрольну групу 1. 30 практично здорових прниюв шдземних професiй склали контрольну групу 2. Вш обстежених становив 30-49 роюв. Термiн роботи в пiдземних умовах - 10 i бшьше рокiв. Проводили за-гальноклiнiчне обстеження гiрникiв та таю
iнcтpyментaльнi методи, як електpокapдiогpaфiю (ЕКГ), еxокapдiогpaфiю (Ехо КГ), велоеpгомет-piю (ВЕМ). Cтpyктypно-фyнкцiонaльний cтaн л1вого шлyночкa (ЛШ) вивчaли зпдно з Фpемiн-гемськими кpитеpiями, aнaлiзyючи iндекc мacи мiокapдa л1вого шлyночкa (IMMЛШ, г/м2) тa вщносну товщину стшок ЛШ (ВТCЛШ).
PES^nbTATO TA ÏX OБГOBOРЕHHЯ
Cтpyктypно-фyнкцiонaльний cтaн cеpця в здоpовиx гipникiв пiдземниx пpофеciй тa ri^p-тензивного œp^ (ГC) y гipникiв piзниx ^о-феciйниx гpyп пpедcтaвлений piзними вapiaн-тaми геометpiï ЛШ: ноpмaльною геометpieю, концентpичним pемоделювaнням, концентpич-ною тa екcцентpичною ГЛШ. У контpольнiй гpyпi здоpовиx чоловшв IMЛШ тa ВТCЛШ вщповщно cтaновили 93,7%±1,27 г/м2 i 0,41±0,01. У гpyпi здоpовиx гipникiв 1МЛ111 cтaновив 117,6±8,51 г/м2, a ВТCЛШ - 0,44±0,01. Ц дaнi cвiдчaть пpо пеpевaжaючий pозвиток y них концентpичного pемоделювaння, a в 25% здоpо-вих гipникiв - фiзiологiчноï гiпеpтpофiï ЛШ. Ha вщм!ну вщ пaтологiчноï ГЛШ, фiзiологiчнa «pобочa» гiпеpтpофiя не cyпpоводжyeтьcя фоp-мyвaнням дiacтолiчноï його диcфyнкцiï тa мae, пеpевaжно, концентpичний тa ноpмоcтpеcовий xapaктеp. В основнш гpyпi пеpевaжae pозвиток концентpичноï ГЛШ (86,0%). ^и pозвиткy кон-центpичноï ГЛШ y гipникiв pеecтpyвaли знaчно 6шьш1 зтачення IMÏÏTTT поpiвняно з тaкими - пpи екcцентpичнiй ïï фоpмi. Фоpмyвaння кон-центpичноï гiпеpтpофiï тa концентpичного pемо-делювaння cyпpоводжyeтьcя дiacтолiчною дис-фyнкцieю ЛШ. У гipникiв повеpxневоï гpyпи, по мipi пpогpеcyвaння АГ, pеecтpyвaли зpоcтaння чacтоти екcцентpичноï ГЛШ (35,0% - y xвоpиx m ГХ II cтaдiï). Пpи фоpмyвaннi екcцентpичноï ГЛШ IMЛШ був m^p^ збiльшеним. Чacтiше дiaгноcтyвaли змiшaнy (дiacтоло-cиcтолiчнy) дисфункщю ЛШ тa зниження фpaкцiï викиду ЛШ з кшшчними cимптомaми cеpцевоï недоcтaтноcтi. Як особливу фоpмy екcцентpичноï ГЛШ, y 4,35% гipникiв дiaгноcтyвaли acиметpичнy ГЛШ.
У 80,7% гipникiв мae мicце концентpичний cтpyктypно-фyнкцiонaльний тип ГC cеpця, в основ! якого лежить pозвиток концентpичноï ГЛШ тa концентpичного pемоделювaння ЛШ. У 19,3% гipникiв pеecтpyвaли екcцентpичний тип ГС, в основ! якого лежить pозвиток екс-центpичноï ГЛШ. У 85,5% гipникiв з ГC pеecтpy-вaли дiacтолiчнy дисфункщю ЛШ.
Видшено тpи cтaдiï ГC y гipникiв: I cтaдiя xa-paктеpизyeтьcя концентpичною гiпеpтpофieю тa концентpичним pемоделювaнням ЛШ, збшь-шенням кiнцево-дiacтолiчного pозмipy л1вого пеpедcеpдя до 3,5 см тa ознaкaми дiacтолiчноï диcфyнкцiï ЛШ; II cтaдiя вiдзнaчaeтьcя кон-центpичною гiпеpтpофieю ЛШ, збiльшенням кш-цево-дiacтолiчного pозмipy до 4 см тa зниженням компенcaцiйниx можливостей л1вого пеpедcеpдя, pозвитком дiacтолiчноï диcфyнкцiï ЛШ тa озтгами дiacтолiчноï диcфyнкцiï пpaвого шлу-ночта; III cтaдiя ГC xapaктеpизyeтьcя концен-тpичною aбо екcцентpичною гiпеpтpофieю ЛШ, збшьшенням кiнцево-дiacтолiчного pозмipy л1-вого пеpедcеpдя до 5,0 см, клшчними пpоявaми дiacтоло-cиcтолiчноï cеpцевоï недоcтaтноcтi.
B^HOBra
1. осо6лив1стю гiпеpтензивного cеpця в rip-ник1в пiдземниx пpофеciй e pозвиток його нa ФОН1 фiзiологiчноï «pобочоï» гiпеpфyнкцiï тa Г1-пеpтpофiï ЛШ.
2. У гipникiв визтачеш тaкi cтpyктypно-фyнк-цiонaльнi типи гiпеpтензивного cеpця: концен-тpичний - y 80,7% тa екcцентpичний - y 19,3%.
3. Рaннi cтaдiï фоpмyвaння гiпеpтензивного cеpця xapaктеpизyютьcя гiпеpфyнкцieю л1вого пеpедcеpдя, якa компенcye дiacтолiчнy дис-функц1ю ЛШ. Ha paннix стдщях гiпеpтензивного cеpця в гipникiв фоpмyeтьcя дiacтолiчнa дис-функц1я ЛШ, ята нa п1зн1х cтaдiяx тpaнcфоp-мyeтьcя в дiacтолiчнy cеpцевy недоcтaтнicть з подaльшим пpиeднaнням cиcтолiчноï cеpцевоï недоcтaтноcтi.
♦
18/ Tom XXIII/ 3 ч. 1
259
УДК616.12-005.4:616.24-007.272-036.1:616.895-092.11
В.е. Азаренко, ЯК1СТЬ ЖИТТЯ ТА АФЕКТИВН1 РОЗЛАДИ
0.R Князева В ПАЩеНТШ З 1ШЕМ1ЧНОЮ
ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ В ПОеДНАНН1 З ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
пл. Зй^ччя Перемоги, 2, Кривий Pis, Днтропетровська область, 50000, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
30-ty richchia Peremogy, 2, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50000, Ukraine
Мета дослщження - ощнити яюсть життя та стан емоцшно1' сфери пащенпв з 1ХС у поед-нанш з ХОЗЛ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Було обстежено 45 пащенпв (чоловiкiв - 32 (71,1%), жшок - 13 (28,9%)). Ва пацiенти мали 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ. Середнiй вш пацiентiв становив 60,0±10,01 року. Пащенти були розпо-дiленi на кшшчш групи ХОЗЛ вiдповiдно до рекомендацш GOLD 2018. Контрольна група включала 20 пащенпв з 1ХС без ХОЗЛ, була зютавна з основною групою за вшом, статтю, тяжкiстю 1ХС. Пацiентам проводили кшшчне обстеження, ЕКГ, амбулаторний мошторинг ЕКГ, тест з 6-хвилин-ною ходою, ехокардiографiю, спiрометрiю, пульсо-кисметрда. Для оцiнки рiвня афективних розладiв використано госпiтальну шкалу тривоги та депресп (Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), де сума балiв 0-7 вiдповiдае вiдсутностi тривоги або депресп, 8-10 балiв - субкшшчно вираженi тривога або депресiя, 11 балiв i бiльше - кшшчно значуща тривога або депресiя. Ощнку якостi життя пащен-тiв проводили за допомогою опитувальника NAIF (New Assessment and Information Form to Measure Quality of life). У людини зi збереженими функ-щями, задоволежй всiма сторонами свого життя, штегральний показник якостi життя дорiвнюе 100% або наближаеться до цього рiвня; незначне зниження якостi життя - до 75%, помiрне - до 50%, значне - до 25%, рiзко виражене - менше 25%.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
34 (75,6%) пацiенти з основно1' групи мали стабiльну стенокардiю II функщонального класу
(ФК), 11 пащенпв (24,4%) - III ФК. У 32 пащенпв (71,1%) 1ХС була поеднана з артерiальною гшер-тeнзiею (АГ). До клiнiчноi групи В ХОЗЛ було зараховано 29 пащенпв (64,4%), до групи С -
10 пащенпв (22,2%), до групи D - 6 пащенпв (13,4%).
У 8 (17,7%) пащенпв основноi групи показники тривоги та депресп не перевищували 7 балiв, що свщчить про вщсутнють тривожно-депресивних pозладiв. Серед пацiентiв контpольноi групи не виявлено афективних pозладiв у 14 (70%).
Клiнiчно виражену дeпpeсiю дiагностовано в
11 (37,9%) пащенпв з 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ клiнiчноi групи В, у 6 (60%) - з ХОЗЛ клiнiчноi групи С, у 5 (83,3% ) - з ХОЗЛ клiнiчноi групи D.
Тривожний синдром зус^чався в 17 (58,6%) пащенпв з 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ клшчно' групи В, 3 (30%) - з ХОЗЛ ктшчно1' групи С та 4 (66,6%) - з ХОЗЛ клшчно1' групи D.
Помipний стушнь зниження якосп життя за опитувальником NAIF виявлено в 20 (44,5%) пащенпв, низький стушнь - у 18(40%), piзкe зниження якосп життя - у 7 (15,5%). Серед пащенпв контрольно!' групи незначне зниження якосп життя визначено в 9 (45%), mMipre — в 11 (55%).
ЩДСУМОК
Афективш розлади достовipно часпше вияв-леш в пащенпв з коморбщною патолопею. Роз-повсюджeнiсть тривожно-депресивних pозладiв зростае вщповщно до тяжкостi пpоявiв ХОЗЛ. Якють життя пацiентiв з 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ достовipно нижча поpiвняно з пацiентами з 1ХС.
♦
В.Е. Хацько, В.А. Потабашнш
УДК 616.125-008.313:616.24-007.272-036.1-008
ЗВ'ЯЗОК ПОКАЗНИК1В ФУНКЦП ЛЕГЕН1В ТА Р1ВНЯ ЛЕГЕНЕВО1 ГШЕРТЕНЗП В ПАЩСНТ1В З ПОСТ1ЙНОЮ ФОРМОЮ Ф1БРИЛЯЦП ПЕРЕДСЕРДЬ 13 СУПУТН1М ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украти»
пл. 30-р1ччя Перемоги, 2, Кривий Р1г, Днтропетровська область, 50000, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
30-ty richchia Peremogy, 2, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50000, Ukraine
Мета - оцшити показники дифузшно! здат-ност легень та показники середнього тиску в легеневш артери в пащеипв рiзноl стал з по-стшною формою фiбриляцil передсердь (ФП) та супутшм хронiчним обструктивним захворюван-ням легень (ХОЗЛ). Оцiнити статевi вiдмiнностi, виявити кореляцiйний зв'язок мiж отриманими показниками.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Всього обстежено 90 пацieнтiв, хворих на постшну форму ФП iз супутнiм ХОЗЛ. Серед них 80 чоловшв (89%), 10 жiнок (11%). Середнш вiк становив 68,0±2,7 року. Критери включення: верифiкована постiйна форма ФП, ХОЗЛ GOLD
I- GOLD 2, хрошчна серцева недостаттсть (ХСН)
II-III ступеня за NYHA. Середня тривалiсть ХОЗЛ становила (М±т, роки) 18,8±1,5, середня трива-лiсть ФП (М±т, роки) 8,2±0,2. Розподiл хворих за ХСН (NYHA) (абс,%): II -80 (89%), III - 10 (11%). Функцю зовшшнього дихання (ФЗД) ви-вчали на апаратi «Master Lab Pro» ^рми «Jaeger», Шмеччина) методом бодшлетизмографп з газо-анашзатором для визначення дифузшно! здатностi легешв (DLCO). Середнiй тиск у легеневш артери вимiрювали за допомогою транстрикустдального допплерiвського вимiрювання при транстора-кальнш ехокардюграфи (ехокардiограф «Vivid 3», фiрми «General Electrics»(COA)). Статис-тична обробка отриманих результапв виконана на персональному комп'ютерi за допомогою програми «Excel». Математико-статистичний анатз виконаний з використанням пакетiв л> цензiйних програм «Биостатистика» та «Statis-tica 6.0». Статистично значущi вiдмiнностi визна-чали при рiвнi значущостi (р)<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За результатами дослщження ФЗД у пацieнтiв рiзноl стал з ФП iз супутнiм ХОЗЛ були виявлеш такi показники: ОФВ1, л (об'ем форсованого ви-диху за першу секунду) - 1,96+0,05 у чоловiкiв,
2,02±0,09 у жшок; DLCO, мл/хв/мм рт. ст. (дифу-зiйна здатнiсть легенiв) - 15,8±0,57 у чoлoвiкiв, 19,4±0,39 у жшок; МОШ25%, л/с (миттева об'емна швидюсть пiсля видиху 25% ФЖСЛ (функщо-нальна життева eмнiсть легенiв)) - 3,97±0,14 у чoлoвiкiв, 4,06±0,10 у жшок; ФЗС, л (функцio-нальна залишкова eмнiсть) - 3,44±0,09 у чоло-вiкiв, 3,38±0,18 у жшок; вдекс Тiффнo, од -65,3±4,14 у чoлoвiкiв, 67,6±4,25 у жшок. До-слiдження середнього тиску кpoвi в легеневiй артерп' за результатами транстрикустдального дoпплеpiвськoгo вимipювання в представниюв piзнoi статi показало, що в чоловшв ця величина становить 38,6±1,52 мм рт. ст., а в жшок -33,8±0,76 мм рт. ст. (р<0,05). У хворих чоловтв встановлено статистично дoстoвipнi звopoтнi кореляцшш зв'язки мiж сеpеднiм систoлiчним тиском кpoвi в легеневiй артер^! i ОФВ1. Пpямi статистично значущi кореляцп встановлено мiж сеpеднiм систoлiчним тиском кpoвi в легеневiй артер^! i МОШ25%. У ж1нок пpямi статистично дoстoвipнi кopеляцiйнi зв'язки встановлено мiж сеpеднiм систoлiчним тиском кpoвi в легеневш артери i ОФВ1. На вщмшу вiд хворих жiнoк (r=0,23, р=0,17), у пpедставникiв чoлoвiчoi статi встанoвленi пoзитивнi статистично дoстoвipнi (r=0,78, р=0,01) зв'язки мiж сеpеднiм систoлiч-ним тиском кpoвi в легеневш артери i величиною дифузiйнoi здатносп легенiв.
П1ДСУМОК
Отpиманi данi свщчать про те, що в пащенпв на кoмopбiдну каpдio-pеспipатopну патoлoгiю спостерпаються змiни як з боку об'емних по-казникiв функц^! легенiв i бpoнхiальнoi пpoвiд-нoстi, так i порушення пpoцесiв дифуз^! газiв. Слщ зазначити, що бiльш тяжкi змши пoказникiв ФЗД спoстеpiгалися в чоловшв, причому це в piвнiй мipi стосуеться як пoказникiв, що вщ-бивають стан бpoнхiальнoi пpoхiднoстi, так i процеси дифуз^! газiв через альвеоло-капшярну
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
261
мембрану. Наведет дат свщчать, з одного 6оку, про формування легенево1' гiпертензiï в пащенпв на ФП iз сyпyтнiм XOЗЛ, а з iншого, про бшьш високий тиск у легеневiй артерп в пaцiентiв чоловiчоï стaтi. Можливо припустити, що зро-
стання тиску кровi в системi легенево1' артери в чоловiкiв сприяе полiпшенню процешв дифyзiï гaзiв через aльвеолярно-кaпiлярнy мембрану. Oтримaнi результати можуть бути викорис-таними в клiнiцi професiйних захворювань.
♦
