CC BY
42
Д1АГНОСТИКА, Л1КУВАННЯ ТА ПРОФ1ЛАКТИКА
ХВОРОБ ТВАРИН
DIAGNOSTICS, TREATMENT AND PROPHYLACTICS
OF ANIMAL DISEASES
УДК 619: 615.015.35-36/615.038
Березовський А.В.1', д.вет.н., професор Фотша Т.1.2, д.вет.н., професор Улько Л.Г.2, к.вет.н, доцент © 1ТзОВ НВФ «Бровафарма», м. Бровари 2Сумський нацюнальний аграрний утверситет
РЕЗУЛЬТАТИ ВИЗНАЧЕННЯ ХРОН1ЧНО1 ТОКСИЧНОСТ1 ПРЕПАРАТУ «ОКС1ПРОЛТМ»
Встановлено, що введення препарату «Окстрол^» nid штру быим мишам упродовж 14 di6 у терапевтичн та 1/50 DL50 не спричиняло суттевих змт загального стану, маси тыа, морфологiчних i бiохiмiчних показниюв кровi та nатологоанатомiчних i гiстологiчних змт в органах. При введенн згаданого вище лтарського засобу в дозi, що вiдnовiдае 1/10 DL50 виявлено тдвищення активностi сnецифiчних для печтки ферментiв, вмкту глюкози в сироватц кровi та гiстологiчнi змти у внутрштх органах.
Вiдnовiдно до ГОСТ 12.1.007-76, препарат «Окстролтм» за ступенем токсичностi належить вiднести до nомiрно токсичнихречовин.
Ключоei слова: препарат «Окстролтм», хротчна токсичтсть, гематологiчнi та бiохiмiчнi показники кровi, nатологоанатомiчнi та гiстологiчнi змши.
Особливштю захворювань дистального вщдшу кшщвок у корiв, яю переб^ають з клмчними ознаками гншно-некротичного запалення, в сучасних умовах - е змшаний характер шфекцп у розвитку яко! беруть участь представники рiзних груп мiкроорганiзмiв [1-4].
Активiзацiя умовно-патогенно! мжрофлори вщбуваеться на фош порушення еволюцшного сформованого симбiозу макрооргашзму з власною аутофлорою пiд впливом численних чинникiв навколишнього середовища.
В асощацп двох i бiльше збудниюв можливi рiзнi типи взаемин (комплементаци, незалежне одне вiд одного розмноження, iнтерференцiя, екзальтацiя тощо), котрi багато в чому визначають результат переб^ хвороби,
© Березовський А.В., Фотша Т.1., Улько Л.Г., 2011
3
ефектившсть проведеного лжування i варшють залежно як вщ бiологiчних властивостей збудникiв, так i iмунного статусу тварин [5].
Дiагностика змiшаних iнфекцiй вимагае проведення багатопланових лабораторних дослiджень, а антибактерiальна тератя грунтуеться на чутливостi мiкроорганiзмiв, котрi входять в асоцiацiю до антибактерiальних препаратiв.
У зв'язку iз цим ниш важливим е питання розробки ефективних лшарських форм з широким спектром антимшробно! дИ. Виходячи з цього, в НВФ «Бровафарма» було розроблено рецептуру нового антимшробного ш'екцшного препарату на основi тетрациклiну дигщрату з торговою назвою - «Окапрол™».
Вiдомо, що в процесi створення i впровадження кожного нового препарату важливим етапом е його токсиколопчш дослщження [6].
Мета роботи: визначення параметрiв хрошчно1 токсичностi препарату «Окапрол™»., розчин для iн'екцiй виробника ТзОВ НВФ «Бровафарма», Украша для бших мишей.
Матер1али 1 методи. Визначення параметрiв хрошчно1 токсичностi нового препарату «Окапрол™» проводили вiдповiдно до положень, викладених в посiбнику «Доклiнiчнi дослщженя ветеринарних лiкарських засобiв» [6].
Для до^ду за принципом парних аналопв пiдiбрали 80 бiлих мишей 8-9 тижневого вшу, масою 18-20 г, яких подiлили на чотири групи по 20 тварин у кожнш (три дослщш i одну контрольну). Усi втручання та евтаназiю тварин здшснювали з дотриманням принципiв «Свропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, яю використовуються з експериментальною та науковою метою» (Страсбург, 1985) та ухвали Першого нацiонального конгресу з бюетики (Ки1в, 2001).
Мишам I, II та III груп препарат вводили тд шюру в наступних дозах: 0,1 мл/кг (терапевтична), 0,39 мл/кг (1/50 БЬ50) та 1,95 мл/кг (1/10 БЬ50). Дозу БЬ50 було визначено пiд час проведення дослщження гостро! токсичностi препарату «Окапрол™» на бiлих мишах при пщшюрнш ш'екци.
IV група тварин була контрольною, !м у перiод експерименту щоденно вводили 0,9% розчин натрш хлорид в дозi 0,1 мл/кг.
Препарат «Оксшрол™» у вищезгаданих дозах вводили щоденно впродовж 14-ти дiб, зранку в один i той самий час.
За дослщними тваринами проводили щоденне клiнiчне спостереження впродовж 30 дiб, визначаючи клмчний стан, наявнiсть апетиту, стан волосяного покриву та слизових оболонок, поведiнковi реакци, рухову активнiсть, нiрковий рефлекс, динам^ маси тiла, антитоксичну функцш печiнки та ступiнь оборотностi спричинених препаратом ушкоджень.
Проводили тест «вщкрите поле», пiд час якого мишей висаджували в центральний квадрат прямокутного поля 140х70 см, роздiленого на квадрати 10х10 см, де у центрi певно1 !х кiлькостi у довшьному порядку в пiдлозi зроблеш отвори («нiрки»), та фiксували латентний перюд виходу з нього, при цьому критерiем переходу тварини до шшого квадрата вважали перемiщення через лшш, що роздiляе квадрати, обох тазових юнщвок. Пiд час висаджування, перед фiксуванням показникiв, тварин накривали темним ковпаком для заспокоення на 1
хв, враховували також кшьюсть квадраив, куди зайшла тварина (горизонтальна рухова актившсть), кiлькiсть пщшмань на тазовi кiнцiвки («вертикальна стшка»), кiлькiсть «нiрок», якi обнюхала тварина i в якi заглянула, кшьюсть умивань (акив грумiнгу), уринацiй i дефекацiй (кiлькiсть болюсiв). Всi тести проводили в трьох повторностях. Отримаш даш порiвнювали з контрольними показниками.
Показники динамжи маси тiла визначали шляхом порiвняльноl оцiнки результатiв зважування мишей перед початком та в юнщ дослiду.
Для визначення впливу дослщжуваних доз препарату на оргашзм дослiдних тварин на наступну добу тсля останнього введення препарату вщбирали по 10 мишей з кожно1 групи, яких декапiтували (пiд дiею легкого ефiрного наркозу), вiдбирали вщ них зразки кровi для морфолопчних та бiохiмiчних дослiджень.
Кiлькiсть формених елеменив кровi (еритроцитiв, лейкоцитiв) визначали, використовуючи лiчильну камеру на Ытщ Горяева. Диференцiйний пiдрахунок лейкоцитiв здшснювали шляхом мiкроскопiчного дослiдження 100 кл^ин у мазках кровi, пофарбованих за Романовським Пмзою. Гемоглобiн визначали гематитовим методом (метод Сал^.
Бiохiмiчнi дослiдження кровi проводили на аналiзаторi «СОБА8-Е-МША».
Пiсля патологоанатомiчного розтину вщбирали внутршш органи, зважували та вираховували ваговi коефiцiенти !х маси порiвняно з тваринами контрольно1 групи. Вщ п'яти тварин кожно1 групи вщбирали внутршш органи для гiстологiчних дослщжень. Матерiал фiксували в 10% водному розчиш формалiну, ущiльнювали шляхом заливки в парафш. Виготовленi гiстологiчнi зрiзи фарбували гематоксилiном та еозином.
Результати дослщження. Протягом перiоду дослiджень iз визначення хрошчно1 токсичностi препарату «Оксшрол» вiрогiдних змiн у поведiнцi дослщних тварин не спостерiгали (табл. 1).
Таблиця 1
Показники фiзiологiчного стану i активност б1ли\ мишей за 14-ти добового
введення препарату « Эксшрол™» (M±m, n=20)
Група тварин / доза препарату Апетит Поведiнкова реакцiя Вертикальна рухова актившсть
I / 0,1 мл/кг (терапевтична) Задовшьний Нiрковий рефлекс збережений 5,38±0,24
II / 0,39 мл/кг (1/50 DL50) Задовшьний Нiрковий рефлекс збережений 5,22±0,46
III / 1,95 мл/кг (1/10 DL50) Задовшьний Шрковий рефлекс збережений 4,86±0,32
IV (контроль) Задовшьний Шрковий рефлекс збережений 5,32±0,34
Апетит усiх мишей дослщних i контрольно1 групи був задовшьним. У тварин, яким вводили препарат «Оксшрол» у дозi 1,95 мл/кг (1/10 ОЬ50) упродовж 14-ти дiб дещо знижувалася рухова актившсть. Дослщження емоцшно-поведiнкових реакцiй бших мишей пiсля введення препарату «Окапрол™» протягом 14-ти дiб у терапевтичш та 1/50 середньосмертельно1 дозах не показало штотного впливу препарату на нервову систему.
За цих умов виявлена тенденщя до пригшчення у тварин яю отримували експериментальний препарат у дозi 1,95 мл/кг, яка характеризувалася зменшенням рухово! активностi (кшькосп пересiчених квадратiв), реакцп оглядання (кшькост стоячих поз), грумiнгу (кiлькостi умивань). При цьому орiентовно-дослiдна (кiлькiсть обнюхувань та заглядань) та емоцiйна (кшьюсть актiв дефекаци та болюсiв) реакци не вiдрiзнялися вiд таких тварин першо!, друго! дослiдних та четверто! контрольно! груп.
Клiнiчний статус тварин дослщних та контрольно! груп у процес дослiду залишався в межах величин фiзiологiчно! норми.
Встановили незначне збшьшення маси тiла дослiдних i контрольних тварин протягом експерименту (табл. 2). Проте найнижчий вщсоток збшьшення загально! маси був у мишей третьо! групи, якi отримували 1/10 DL50 дослiдного препату.
Таблиця 2
Динамика маси тша б1лих мишей у хрошчному досл1д1 п1д д1ею препарату
«Оксшрол™» (M±m, n=20)
Група тварин/доза Маса тша, г
До початку дослщу В шнщ досл!ду
загальна по груш середня одше! тварини загальна по груп1 середня одше! тварини зб1льшення загально! маси (%)
I / 0,1 мл/кг 382,2 19,11±0,40 399,0 19,95±0,37 104,40
II / 0,39 мл/кг (1/50 DL50) 381,4 19,07±0,36 390,4 19,5±0,35 102,36
III / 1,95 мл/кг (1/10 DL50) 381,8 19,09±0,45 383,2 19,15±0,38 100,37
IV (контроль) 381,3 19,07±0,37 399,0 19,95±0,32 104,64
При визначенш морфологiчних показникiв кровi вiрогiдних змiн у кiлькостi лейкоцитiв та еритроциив , вмiстi гемоглобiну та лейкограмi не було виявлено (табл. 3).
Таблиця 3.
МорфолоНчш показники кров1 бших мишей при визначенн1 хрошчноТ
токсичност препарату «Оксшрол™» (M±m, n=10)
Показники Групи тварин/ препарат у доз1
I / 0,1 мл/кг II / 0,39 мл/кг (1/50 DL50) III / 1,95 мл/кг (1/10 DL50) IV (контроль)
Гемоглобш, г/л 166,22±3,64 165,34±4,26 162,74±4,77 168,06±3,82
Еритроцити * 1012/л 8,3 ±0,31 8,2 ±0,36 8,1 ±0,58 8,3 ±0,41
Лейкоцити *109/л 7,2±0,28 7,2±0,34 7,3±0,28 7,1±0,42
Еозиноф1ли, % 1,18±0,03 1,08±0,02 1,01±0,04 1,19±0,04
Нейтроф1ли, % 30,78±2,64 32,57±2,30 35,61±3,24 29,54±1,32
Л1мфоцити, % 58,96±3,29 56,24±3,87 54,83±2,56 59,54±3,36
Моноцити, % 0,59±0,11 0,60±0,12 0,58±0,18 0,64±0,13
Аналiз гематологiчних показникiв вказуе про незначне зниження вмюту гемоглобiну в кровi тварин третьо! групи, яким вводили експериментальний препарат в дозi 1,95 мл/кг (1/10 DL50). Вмiст у кровi дослiдних i контрольних тварин кшькосиеритроциив та лейкоцитiв вiрогiдно не вiдрiзнявся. Встановлено,
що збшьшення кшькост нейтрофшв та зменшення лiмфоцитiв з пщвищенням дози дослiджуваного препарату.
Встановлено, що в кровi бiлих мишей, яю отримували препарат «Оксiпролтм» у терапевтичнш дозi та 1/50 ОЬ50, вiрогiдних змiн бiохiмiчних показникiв, порiвняно з контрольними тваринами, не виявлено (табл. 4).
При введеннi препарату в доз^ яка вiдповiдае 1/10 БЬ50, спостерiгалася тенденцiя до дещо напруженого функцiонування системи видiлення та печшки. За цих умов вщзначали пiдвищення вмiсту сечовини на 29,2 та активност специфiчних для печшки ферменив аланiнамiнотрансферази i аспартатамiнотрансферази на 14,2% i 15,2% вiдповiдно у порiвняннi з контрольною групою.
Таблиця 4.
Бш^мпчш показники кров1 бших мишей при визначеннi хрошчно!*
токсичност препарату «Оксшрол™» (М±т, п=10)
Групи тварин/доза препарату
Показники I / 0,1 мл/кг II / 0,39 мл/кг III / 1,95 мл/кг IV (контроль)
(терапевтична) (1/50 БЬ50) (1/10 БЬзс)
Загальний бшок, г/л 54,64±2,36 53,82±3,64 56,36±1,54 54,26±2,18
Сечовина, ммоль/л 5,07±0,42 5,12±0,15 5,40±0,3 4,18±0,06
Глюкоза, ммоль/л 4,62±0,28 5,13±0,24 5,22±0,46 4,63±0,34
Лужна фосфатаза,Од/л 272,5±16,56 268,4±17,29 284,5±8,54 264,6±25,82
АлАТ, Од/л 81,86±1,44 88,53±2,54 98,54±3,26 86,32±3,81
АсАТ, Од/л 92,46±2,48 99,72±7,24 108,92±11,29 94,54±5,33
Умiст глюкози в кровi тварин третьо1 групи пщвищився на 12,7% порiвняно з контрольною групою, що може вказувати на порушення глжоген синтезувально1 функци печшки, або тдвищення iнтенсивностi окиснення вуглеводiв. Вмiст бiлка в сироватцi кровi експериментальних тварин всiх груп вiрогiдно не змiнювався.
У зв'язку з тим, що одшею з причин тдвищення рiвня активностi трансамiназних ферменив е !х вивiльнення iз уражених оргашв та тканин у кров'яне русло, можна припустити про початок розвитку деструктивних процесiв у гепатоцитах мишей, що отримували препарат «Оксшрол™» у дозi 1,95 мл/кг, так як саме в печшщ локалiзуеться найбшьша кiлькiсть аланiнамiнотрансферази. Однак середне значення цих показникiв не виходило за верхнi межi норми для даного виду тварин.
При патолопчному дослщженш у тварин контрольно1, першо1 та друго1 дослiдних груп форма i величина печiнки виглядала не змшеною. У мишей, яким дослщний препарат вводили в у дозi 1/10 ОЬ50, печiнка була збшьшена в 2-2,5 рази. Вiдмiннiсть також проявлялася при визначенш кольору органу. У контрольнш та першiй i другiй дослiдних групах печiнка однорщна, зафарбована у свiтло-коричневий колiр, пружна, на розрiзi структура збережена. У тварин третьо1 групи, яким задавали експериментальний препарат у дозi 1,95 мл/кг (1/10 БЬ50), печiнка мюцями неоднорiдна, забарвлена у темно-коричневий колiр з темно-вишневою смугастiстю (рис. 1). За цих умов консистенщя даного органу у мишей третьо1 групи була дещо дряблою.
а б
Рисунок 1. - Печшка тварин друго!' i третьо!' дослвдно!' груп: а - 1/50 БЬ50, б - 1/10 БЬ50.
При проведеннi пстолопчного дослiдження печiнки мишей контрольно! та першо! дослщно! груп спостерiгали слабко виражене кровонаповнення
центральных вен \ судин тр1ад (рис. 2).
%
*
Г
4
<*. «
№
/
«
Рисунок 2. - ГктолоНчна структура печшки бши\ мишей, якi отримували препарат «Оксшрол™» у терапевтичнш дозi.
Часточкова та балочна структури чiтко виражеш. Мембрани клiтин контурованi, з ч^кими межами. Цитоплазма гепатоцитiв однорiдна, забарвлена у св^ло-рожевий колiр. У них ч^ко проглядались округлi, соковитi ядра.
У другш групi тварин (1/50 ОЬ50) часточкова будова печiнки дещо згладжена, спостерiгалось розширення центральних вен i синусо!дальних капiлярiв, проте вмют кровi в них та в судинах трiад майже вiдсутнiй (рис. 3).
Р
ШНэжн«
я?
Рисунок 3. - ПстолоНчна структура печ1нки б1лих мишей, як1 отримували препарат «Оксшрол™» у доз1 1/50 БЬ50.
У печiнцi тварин третьо! групи, яким вводили препарат у дозi 1/10 ОЬ50, балочна будова частково порушувалась. Печiнковi кл^ини в центролобулярнiй частинi дещо набрякл^ цитоплазма мутнувата. Ядра добре виражеш, округлi. Кiлькiсть дво- i триядерних клiтин у часточках, порiвняно до контролю, зростала (рис. 4).
Г
• ^ч ним
"о • >1 ^ •
■ [ ■
V
о
0 т* К
К ва V 0 . -
Й? в *1
ш V * № % в
* •<
I о »». • '
. . «с
Р « .
М'1Ш' . : - Ч»
т
• -
Ъ
В
Рисунок 4. - ПстолоНчна структура печ1нки б1лих мишей, як1 отримували препарат «Оксшрол™» у доз1 1/10 БЬ50.
При проведеннi макроскопiчного дослщження селезiнки у тварин третьо! дослщно! групи орган був дещо змшений у розмiрi. У всiх випадках орган стрiчковидно! форми. У мишей контрольно! та першо! i друго! дослiдних груп -темно-вишневого кольору, кра! загостренi, на розрiзi зю^б пульпи незначний. Селезiнка у тварин третьо! групи - блща (рис. 5).
Рисунок 5. - Селезшка бших мишей: зл1ва 1/10 БЬ50, справа -терапевтична доза
При проведенш мiкроскопiчних дослiджень селезшки тварин контрольно! та першо! i друго! дослiдних груп трабекулярна будова виражена добре, подш на червону i бiлу пульпи збережений. Кл^ини густо заселяють пульпу i розмщуються компактно. Бiла пульпа представлена ч^ко сформованими лiмфатичними вузликами, якi розмщеш вузеньким обручем з малих лiмфоцитiв. Бiльшiсть лiмфатичних вузликiв невеликi, кулясто! форми, серед яких чiтко проглядаються тiльця зi свiтлими центрами (рис. 6).
Рисунок 6. - ГктолоНчна структура селезшки бших мишей, ям отримували препарат «Оксшрол™» у терапевтичнш дозi.
У селезiнцi мишей третьо! групи у структурi органу спостер^алися змiни як у бiлiй, так i червонiй пульпi. Кровонаповнення органу слабо виражене.
Ретикулярш кл^ини набрякла Пульпарш тяжi слабо заселенi нейтрофшами, еозинофiлами i макрофагами. Лiмфатичнi вузлики невелию, рихло заселенi лiмфоцитами. Зменшення вмiсту клiтинних елементiв як у бшш такi у червонiй пульт селезшки може бути причиною зниження показника вагового коефiцieнту
Рисунок 7. - ОстолоНчна структура селезiнки бших мишей, якi отримували препарат «Оксшрол» у дозi 1/10 БЬ50.
Макроскотчно форма та величина нирок у вах групах тварин виглядала не змшеною. Вiдмiнним було забарвлення органу. Зокрема, в контрольнш та першш i другiй дослiдних групах тварин нирки були бобовидно! форми, темно-вишневого кольору, а у мишей третьо! групи коричневого кольору, дещо округл^ на розрiзi межа мiж корковою та мозковими зонами добре виражена, капсула знiмалася легко. При цьому консистенцiя органiв у тварин уах дослiдних груп була пружною, капсула з нирок зшмалась легко (рис. 8).
Рисунок 8. - Розмiр нирок тварин, ям отримували препарат «Оксшрол» у терапевтичнш дозi (злiва) та дозi 1/10 БЬ50 (справа)
При пстолопчному дослщженш нирок мишей контрольно! та першо! дослщно! груп спостер^али незначне, помiрне заповнення судин кров'ю. Петлi судинного сплетшня розмiщенi щiльно, а !х просвiт був заповнений еритроцитами. Кл^ини зовнiшнього листка капсули видовженi, з досить темними веретеноподiбними ядрами. Просв^ капсули ниркових тiлець невеликий. Судини промiжно! зони розмiщувались пучками, добре проглядались. Епiтелiй петель нефрона ч^ко контурований, кубiчний, з округлими ядрами, що знаходяться в центрi кл^ини. Просвiт канальцiв помiрно розширений.
У нирках тварин друго! групи простежувалася незначна гiперемiя. В !х структурi виявлялися клубочки нормальних розмiрiв i дещо зменшенi в об'eмi. Просв^ капсули бiльшостi клубочкiв помiрно розширений. Петлi капiлярiв ниркових тiлець широко розставлеш. Клiтини зовнiшнього листка капсули витягнуи, ядра !х стиснутi, цитоплазма базофшьна. У зменшених в об'eмi клубочках капсула розтягнута, судинне сплетшня здавлено, а просв^ широкий. Еттелш проксимальних канальцiв нирок високий, контурований, цитоплазма слабко мутнувата, рожева, з великими св^лими ядрами. Просвiт канальщв проксимального вiддiлу широкий, заповнений павутиноподiбним вмiстом, а дистального вiддiлу - нерiвномiрно розширений, невеликий. У деяких канальцях на поперечному зрiзi добре проглядались бухтоподiбнi вип'ячування !х стшок, якi чергуються з дiлянками, що мають вузький просвiт. Епiтелiй таких канальщв дещо набубнявший, нерiвномiрно забарвлений, цитоплазма слабко зерниста. В тих канальцях, де набубнявшня еттелш було менше виражене, просв^ заповнений оксифшьним комкуватим вмiстом. У звужених дшянках канальцiв спостерiгалась регенерацiя епiтелiю. Просв^ петель збiрних трубочок незначно розширений, еттелш слабко базофшьний. Бiля основи мембран ч^ко проглядались клiтини з великими гшерхромними ядрами, розмiщеними у вузенькш смужцi базофiльно! цитоплазми. Така структура паренхiми нирок вказуе на напружену фiльтрацiйну функцiю ниркових тшець. При цьому бiльшi нефрони, очевидно, функщонують в оптимальному режимi (в !х тiльцях нагромаджуеться первинна сеча, а в зменшених - кров фшьтруеться тд великим тиском, на що вказуе розширення просвiту капсули).
У тварин третьо! групи в нирках на 14 добу введення препарату «Окапрол™» в дозi 1/10 ОЬ50 спостерiгали структурнi змiни в клубочках, яю були збiльшенi, капсула Шумлянського-Боумена розширена (рис. 9).
Деякi клубочки були зменшеш. Виявлене значне збшьшення в об'емi бiльшостi клубочкiв проходило за рахунок нагромадження первинно! сечi в капсулi, що призводило до значного розширення просв^ капсули клубочка та вдавлення судинного сплетшня. Очевидно, посилювалась фшьтращя кровi внаслiдок зростаючого тиску в капiлярах клубочкiв. Просв^ капiлярiв клубочка також збiльшився. Еттелш зовтшнього листка капсули сильно сплющився, а мiсцями зруйнувався внаслiдок !! дилатацi!. У структурi звивистих канальщв також спостер^ались достатньо вираженi змши. У клiтинах проксимальних вiддiлiв нефрону в бiльшостi випадкiв встановлено дифузне набубнявшня, облямiвка клiтин фрагментована або вщшарована, нечiтко визначались контури
еттелш кл^ин. Цитоплазма неоднорщно забарвлена, грудкувата або просв^лена. Ядра рiзно! величини, деяю з них лiзованi та часто гшохромш. Просвiт таких канальцiв сильно звужений або нерiвномiрно розширений та заповнений гомогенною масою.
Ш О? Г*' * АшЪ'ШИН^ЯР
I
4
I
[Д-ЭШГ 4 с
_ э о*
_ _ _ _ __ . с .
- м ё шЛ V» » ЭТ^яВкЯК 1
Рисунок 9. - ПстолоНчна структура нирок бших мишей, як1 отримували препарат «Оксшрол™» у доз1 1/10 БЬ50.
У дистальних вiддiлах канальщв нефрона спостертались набряк та зернистшть цитоплазми клiтин епiтелiю. В деяких кл^инах цитоплазма просвiтлена або злегка базофшьна. Ядра еттелш змщеш на периферш, овальнi або зменшенi з нерiвними зубчастими краями.
Висновки. 1. Препарат «Оксшрол™» при пiдшкiрному введенш бiлим мишам протягом 14 дiб у терапевтичнi та 1/50 ОЬ50 не спричиняв суттевих змiн загального стану, маси тiла, морфологiчних та бiохiмiчних показникiв кровi.
2. Введення препарату «Оксшрол™» в доз^ яка вщповщае 1/10 БЬ50 призводить до незначного тдвищення активностi специфiчних для печшки ферментiв та вмiсту глюкози в сироватцi кровi.
3. Вщповщно до ГОСТ 12.1.007-76, препарат «Оксшрол™» за ступенем токсичностi належить вщнести до помiрно токсичних речовин.
Л1тература
1. Никулин В.Н. Бактериальный фон при заболеваниях дистального отдела конечностей / В.Н. Никулин // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии. — Троицк, 2004 - С. 93.
2. Попов Ю.Г. Значение условно-патогенной микрофлоры при массовых болезнях крупного рогатого скота / Ю. Г. Попов // Актуальные вопросы микробиологии и инфекционной патологи животных: Мат. Междунар. науч.-произв. конф. — СПб. — 2004. — С. 103-104.
3. Фотша Т.1. Значення мжробних асощацш в патогенезi гншно-некротичних уражень дистального вщдшу кiнцiвок у високопродуктивних корiв /
Т.1 Фотша, Л.Г. Улько // Ветеринарна медицина: мiжвiд. темат. зб. — Харюв, 2009. — Вип. 92. — С. 510-512.
4. Фотша Т.1. Вивчення видового спектру MiKpoopram3MiB при гншно-некротичних ураженнях копитець у велико! рогато! худоби / Т.1 Фотша, Л.Г. Улько // Матерiали мiжнародно! науково-практично! конференцi! «Нов^ш технологi! скотарства у XXI cmnirri». — Микола!в, 2008. — С. 299-303.
5. Идогов В.В. Динамика некоторых имунологиеских показателей у коров больных гнойным пододерматитом / В.В. Идогов, В.А. Ермолаев, Е.М. Марьин и др. / Мат. Междунар. научно-практ. конф. «Ветеринарная медицина XXI века: инновации, опыт, проблемы и пути их решения». — Ульяновск, 2011. — Т. 1. — С. 129-130.
6. Доклшчш дослщження ветеринарних лжарських засобiв / За ред. 1.Я. Коцюмбаса. — Львiв: Трiада плюс, 2006 — 360 с.
Summary
Berezovsky A.V., Doctor of Veterinary Science, Professor Fotina T.I., Doctor of Veterinary Science, Professor Ulko L.G., Candidate of Veterinary Science, Associate Professor "Brovapharma"Brovary, Ukraine Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine RESULTS OF CHRONIC TOXICITY DRUG "OKSIPROL™"
Found that the drug "Oksiprof"" under the skin of white mice for 14 days in therapeutic and 1 / 50 DL50 does not cause significant changes in general condition, body weight, morphological and biochemical parameters of blood and pathological and histological changes in organs. Entering Oksiprol dose, which corresponds to 1 / 10 DL50 found increased activity of specific liver enzymes of glucose in serum and histological changes in the internal organs.
According to GOST 12.1.007-76, drug "Oksiprof"" for toxicity is attributed to the class of moderately toxic substances.
Keywords: drug "Oksiproltm" chronic toxicity, hematologic and biochemical blood parameters, Pathological and histological changes.
Рецензент - д.вет.н., проф. Гуфрш Д.Ф.
