CC BY
25
10. Ершов В. С. Механизм действия реагиновых антител (IgE) при гельминтозной аллергии // Ветеринария, 1975, T.N1, C. 51-54.
11. Шустова В. И. Определение общего и аллерген-специфического IgE радиоиммунным методом у больных аллергией // Лаб.дело - №2. - C.71-73.
12. Адо А. Д. Общая аллергология // М.: Медицина. -1970. -543 с.
13. Hogarth-Scott R., Johansson S., Bennich H. Antibodies to Toxicara in the sera of visceral larva migrans patient: the signicance of raised lenels of IgE // Clin.Exp. Immunol.,1969, N6.P.619-625.
14. Желтвай В. В., Чекотило В. М. Средство для определения иммуноглобулина Е.А.с. СССР № 72763, 1979.
15. Максимович К. А., Желтвай В. В. Определение циркулирующих иммунных комплексов при хронических заболеваниях органов дыхания. // Инф. письмо, вып. 3 по пробл. иммунологии и аллергии., 1985. - 3 с.
Стаття надшшла до редакцИ 15.09.2015
УДК 636.09:616.993.1:635.5
Стибель В. В., XapiB I. I., Гутий Б. В., Гуфрш Д. Ф. ©
Льб1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт гменг С. З. Гжицького, м. Льеге, Украта ВИВЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТ1«АМПРОЛШСИЛУ» В ХРОН1ЧНОМУ
ДОСЛ1Д1
У статтг розглядаються результати експериментальних дослгджень 1з еиечення токсичностг «Ампролтсилу» е хротчному досл1д1 на лабораторних теаринах. Встаноелено, що препарат у дозах 1/50 DL50 i 1/100 DL50 не еплиеае на результати функцюнальних проб, що пое 'язано з нормальним функцюнуеання печткоео1 тканини i еiдсутнiстю негатиеного еплиеу на оргатзм теарин 3 i 4 груп. Пюля ееедення препарату е дозах 1/20 DL50, 1/50 DL50 та 1/100 DL50 протягом 30 дiб суттеео не еплиеае на функцюнальний стан енутрШтх оргате до^дних теарин. За до^дження морфологiчних показниюе кроеi щурiе тсля перорального ееедення «Ампролтсилу» у рiзних дозах, естаноелено тенденцт до зниження рiеня гемоглобту та ееличини кольороеого показника i еiрогiдне зниження кiлькостi лейкоцитiе, порiеняно з контрольною групою, е уих до^дних групах. Встаноелено, що за ееличинами гематологiчних та бiохiмiчних показните, незеажаючи на низьку токсичтсть, «Ампролтсилу» е дозi 1/20 та 1/50 DL50 еплиеае на лШдний обмт, про що сеiдчить тдеищеннярiеня триглiцеролiе.
Ключов'1 слова: фармакологiя, кумулящя, токсичтсть броетакокцид, «Ампролтсил», тдики, еймерп, гютомонади.
УДК 636.09:616.993.1:635.5
Стибель В. В., Харив И. И., Гутый Б. В., Гуфрш Д. Ф.
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицкого , г. Льеое , Украина ИЗУЧЕНИЕ ТОКСИЧНОСТИ «АМПРОЛИНСИЛА» В ХРОНИЧЕСКОМ
ОПЫТЕ
В статье рассматриеаются результаты экспериментальных исследоеаний по изучению токсичности «Ампролинсилу» е хроническом опыте на лабораторных жиеотных. Устаноелено, что препарат е дозе 1/50 DL50 и 1/100 DL50 не елиял на результаты функциональных проб, что сеязано с нормальным функционироеанием печеночной ткани и отсутстеием негатиеного елияния на организм жиеотных 3 и 4 групп. После ееедения препарата е дозах 1/20 DL50, 1/50 DL50 и 1/100 DL50 е течение
© Стибель В. В., Харiв I. I., Гутий Б. В., Гуфрш Д. Ф., 2015
221
30 суток существенно не влияет на функциональное состояние внутренних органов подопытных животных. За исследования морфологических показателей крови крыс после перорального введения «Ампролинсила» в разных дозах, установлена тенденция к снижению уровня гемоглобина и величины цветного показателя и достоверное снижение количества лейкоцитов по сравнению с контрольною группой, во всех опытных группах. Установлено, что по величинам гематологических и биохимических показателей, несмотря на низкую токсичность, «Ампролинсилу» в дозе 1/20 и 1/50 DL50 влиял на липидный обмен, о чем свидетельствует повышение уровня триглицеролов.
Ключевые слова: фармакология, кумуляция, токсичность, бровитакокцид, «Ампролинсил», индюки, эймерии, гистомонады.
УДК 636.09:616.993.1:635.5
V. Stubel, I. Chariv, B. Gutij, D. Hufriy
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj TOXICITY STUDY OF «AMPROLINSILE» IN CHRONIC EXPERIMENT
The article reviews the results of experimental searches of the toxicity of «Amprolinsile» in chronic experiments on laboratory animals. It was established that the drug in doses 1/50 DL50 and 1/100 DL50 had no influence on the results of functional tests, due to the normal functioning of liver tissue and the lack of negative influence on animals body from 3rd and 4th groups. After drug injection at doses 1/20 DL50, 1/50 DL50and 1/100 DL50 for 30 days hadn 't significantly influence on the functional state of internal organs of experimental animals. For the search of morphological indices of rats blood after oral injection of «Amprolinsile» in different doses, it was set up the tendency to hemoglobin level reduction and values of color index and the reliable reduction in the number of white blood cells, compared with the control group, in all experimental groups. It was also established that the values of haematological and biochemical indices, despite of the low toxicity, «Amprolinsile» at a dose of 1/20 and 1/50 DL50 had an influence on lipid metabolism, that testifies the increase of glycerol.
Key words: pharmacology, cumulation, brovitacoccides, «Amprolinsile», Silybum marianum, turkeys, eimeria, histomonades
Актуальшсть теми. У попередшх дослщженнях ми встановили, що за еймерюзо-пстомонозно! швази шдиюв високу терапевтичну ефективнють проявляе бровггакокцид за сукупного застосування з плодами розторопшi плямисто! [1, 2, 3, 4]. Бровггакокцид - це 12,5% премшс, що мютить: ампролiуму хлористоводневого 12,5 г, вггамшу А - 1млн ОД, вггамшу К - 200 мг, борошна кукурудзяного до 100г. Ампролiум - протиеймерюзний препарат групи бензамiдазолiв. В органiзмi еймерш ампролiум блокуе метаболiзм глюкозо-6-фосфатдегщрогшазу, що призводить до розладiв обмшу вуглеводiв i загибелi паразита. Враховуючи те, що в тонкому кишечнику, де паразитують еймери, настае деструкщя епiтелiальних клгшн слизово! оболонки. Це призводить до катарального запалення, токсини еймерш затримують згортання кровг тому в складi комплексного препарату бровггакокциду наявний вггамш К, що дiе гемокоагулянтно, та вггамш А, що активуе регенеращю еттелда слизових оболонок. У рядi експериментальних дослщжень встановлено, що за протозойних швазш пригшчуеться стан ¡мунно! системи, внаслщок чого у тварин i птищ розвиваеться вторинний iмунодефiцит. У таких тварин протозойна iнвазiя ускладнюеться вiрусною i бактерiальною мшрофлорою [5,6]. У наших дослщженнях на штактних шдиках встановлено, що бровггакокцид навпъ в терапевтичнш дозГ (2 г/кг корму) пригшчуе ¡мунну систему птищ. Враховуючи
222
вищевикладене про iмунодепресивну дда бровгтакокциду, ми розробили метод лшування шдиюв, пiсля якого застосовували бровггакокцид разом з плодами розторопшi плямисто! - по 2 г/кг корму обох препарата 5 дiб поспшь. Висока терапевтична ефективнiсть плодiв розторопшi плямисто! зумовлена флаволiгнанами групи «Силiмарину». Останнi блокують надмiрне перекисне окиснення лшдав i захищають клiтиннi мембрани вщ агресивних форм кисню. Усе це забезпечуе препарату високу гепатопротекторну та антиоксидантну дп. Другим надзвичайно важливим компонентом плодiв розторопшi плямисто! е широкий набiр i високий рiвень вiтамiнiв. Зокрема, вiтамiн С (аскорбшова кислота) активуе синтез антитш - iмуноглобулiнiв класiв IgA та ^М. Вiтамiн С посилюе активнють компонента, пiдвищуе iмунну функцiю штерферону та посилюе неспецифiчну ланку iмунного захисту органiзму проти бактерiальних шфекцш [253]. Вiтамiн К, що входить до складу розторопш^ забезпечуе стабшьне згортання кровi, а мiкроелементи Купрум, Ферум i Кобальт беруть участь в еритропоезг Вiтамiн А i Е забезпечують швидку регенерацiю ештелда кишечника ураженого еймерiями [7]. Внаслщок детального вивчення фармакодинамiки бровiтакокциду i плодiв розторопшi плямисто! для лшування птицi, уражено! еймерiями i гютомонадами, ми розробили препарат «Ампролiнсил». Цей препарат мютить ампролiум -протиеймерюзний засiб i силiмарин - антиоксидантний, гепатопротекторний та iмуностимулювальний засiб. Ампролшсил призначений для профiлактики та лшування птицi при протозоонозах, особливо, за змшаних асоцiативних iнвазiях. З профшактичною метою задають iз кормом 1 г/ кг корму, з лшувальною - 2 г/ кг корму. Як i препарат бровггакокцид, «Ампролшсил» мютить ампролiум хлористоводневий, що дiе протипротозойно. Замiсть синтетичних вiтамiнiв А i К у даний препарат входять розмелеш плоди розторопшi плямисто!, що мютять природнi вiтамiни А, К, Е, групу В та мшроелементи: Купрум, Ферум, Кобальт та шш^ що значно розширюють та тдвищують фармакологiчну дiю препарату «Ампролшсил». Вщповщно до методичних рекомендацiй з доклшчного вивчення лiкарських препаратiв [8], кожний новий препарат необхщно дослщити за такими показниами: к визначити токсичнють «Ампролiнсилу» бiопробою на iнфузорiях; встановити токсичнiсть препарату «Ампролiнсил» на лабораторних тваринах тсля одноразового введення (гостра токсичнiсть); дослiдити кумулятивнi властивостi препарату на бших щурах; дослiдити токсичнють «Ампролшсилу» на лабораторних тваринах тсля довготривалого введення (хронiчна токсичнiсть); вивчити ефективнють «Ампролiнсилу». Дослiдження проводили зпдноз методичними рекомендацiями «Токсикологiчний контроль нових засобiв захисту тварин» i «Доклшчш дослiдження ветеринарних лiкарських засобiв» [9,10,11].
Матерiал i методи. Виходячи з цього, ми визначили мету роботи, а саме: вивчити кумулятивш властивосп «Ампролшсилу» на лабораторних тваринах i на основi цих даних дати обгрунтування застосування «Ампролiнсилу» у практищ ветеринарно! медицини.
Властивостi препарату щодо кумуляцi!' вивчали на 12 бших щурах масою 140-150 г. Щури були подшеш на 2 групи: контрольну i дослiдну. Для визначення ступеня кумуляцп препарату використали метод К. С. Лiма та спiвавторiв (1961). Препарат вводили дослщним тваринам щоденно, натще, внутрiшньошлунково одноразово за допомогою металевого зонда для лабораторних щурiв. Препарат у великих дозах вводили щоденно дрiбними порщями з iнтервалом вщ 2-х до 4-х годин мiж введеннями. Дослiд тривав 24 доби. Щурам «Ампролшсил» вводили, починаючи з дози 0,1 DL50, з послщовним збiльшенням дози у 1,5 раза через кожш
223
4 доби. Щц кшець дослщу «Ампролшсилу» доза становила 0,5-0,75 DL50. Щц час дослiду враховували загальний стан i загибель щурiв. Залежно вiд дп препарату у доз^ вираховували коефiцieнт кумуляци за формулою, запропонованою Ю. С. Каганом i В. В. Станкевичем (1964):
Ккум = DL50 / DL50 1, де Ккум - коефщент кумуляци, DL 50 п i DL 50 1 - середш смертельнi дози за багаторазового та одноразового введення вщповщно. Для виявлення впливу препарату в вищевказаних дозах на оргашзм, у кшщ дослiду щодо кумуляци на наступну добу тсля останнього введення «Ампролшсилу», тварин з кожно! групи зважували, декаттували за умов легкого ефiрного наркозу та вiдбирали вiд них зразки кровi для проведення гематолопчних i бiохiмiчних дослiджень. Пiсля патологоанатомiчного розтину вiд тварин вiдбирали внутршш органи, зважували та вираховували коефщенти !х маси, порiвняно з контрольною групою. Результати дослiджень та Тх обговорення.
Токсичнiсть «Ампролшсилу» в хрошчному дослiдi. Пiсля проведення дослiду з вивчення хрошчно! токсичностi загибелi щурiв не встановлено.
На 30-ту добу дослщу, пiсля введення препарату у дозах 1/20 DL50, 1/50 DL50 та 1/100 DL50 вiрогiдних змш коефiцieнтiв маси внутрiшнiх органiв, порiвняно з контрольною групою, не встановлено (табл 1).
Таблиця 1
Результати проведення функщональних проб (М±т, п=20)
Група тварин Препарат у дсш Гексеналова проба Проба з плаванням
Середнш час сну, хв. Середнш час плавання, хв.
1 контрольна 28,8±1,66 12,84±1,51
2 1/20 DL 50 35,8±1,67* 9,09±1,37*
3 1/50 DL 50 31,1±0,66 11,31±1,89
4 1/100 DL 50 29,9±1,89 13,01±1,59
Примтка. Стутнь вгроггдностг поргвняно з даними контрольноI групи - * - Р<0,05
Статистично вiрогiдне (р<0,05) збiльшення середнього часу сну з одночасним зменшенням середнього часу плавання (р<0,05) виявили у тварин 2 групи. Ц змiни вказують про порушення дезштоксикацшно1 функцп печiнки у загальнш пригнiчуючiй ди на оргашзм, викликаних довготривалим введенням препарату у дозi 1/20 DL50. Препарат у дозах 1/50 DL50 i 1/100 DL50 не впливав на результати функщональних проб, що пов'язано з нормальним функщонування печшково1 тканини i вiдсутнiстю негативного впливу на оргашзм тварин 3 i 4 груп.
На 30-ту добу дослщу, тсля введення препарату у дозах 1/20 DL50, 1/50 DL50 та 1/100 DL50 вiрогiдних змiн коефiцieнтiв маси внутршшх органiв, порiвняно з контрольною групою, не встановлено (табл. 2).
Таблиця 2
Коефщенти маси внутршшх оргашв бiлих щурiв на 30-ту добу за вивчення хрошчнот токсичносп «Ампролшсилу» (М±т, п=6)_
Внутршш органи Дози препарату
Контроль 1/20 ЛД50 1/50 ЛД50 1/100 ЛД50
Легеш 8,88±0,54 8,5±0,54 7,7±0,63 7,74±0,22
Печшка 41,5±2,14 41,5±2,16 43,5±2,02 40,2±0,78
Нирка права 3,8±0,17 3,6±0,16 3,7±0,08 3,4±0,05
Нирка л1ва 3,6±0,22 3,7±0,18 3,6±0,88 3,3±0,87
Серце 3,7±0,17 3,9±0,26 3,67±0,16 3,6±0,19
Селезшка 5,5±0,70 5,8±0,39 6,7±0,22 4,8±0,19
Отже, препарат «Ампролiнсил» пiсля введення в дозах 1/20 DL50, 1/50 DL50 та 1/100 DL50 протягом 30 дiб суттево не впливае на функщональний стан внутрiшнiх органiв дослщних тварин.
224
Пюля дослщження морфолопчних показниюв кровi щурiв пiсля перорального введення «Ампролшсилу» у рiзних дозах встановлено тенденщю до зниження рiвня гемоглобшу та величини кольорового показника i вiрогiдне зниження кiлькостi лейкоцитiв, порiвняно з контрольною групою, в ушх дослiдних групах (табл. 3).
Так, пiсля введення «Ампролшсилу» в дозi 1/20 DL50 кшьюсть лейкоцитiв знизилась на 35,1 %, в дозi 1/50 DL50 та 1/100 DL50 на 34,7 % та 39,3 % вщповщно. У IV груш тсля введення «Ампролшсилу» в дозi 1/100 DL 50 встановлено вiрогiдне збiльшення кiлькостi еритроципв та тенденцiю до збiльшення середнього вмюту гемоглобiну в еритроцитi, внаслщок чого величина кольорового показника була вiрогiдно меншою, порiвняно з контрольною групою, на 19,2 %.
Таблиця 3
Морфолопчш показники кров1 бiлих щурiв на 15-ту добу дослщу за вивчення
хронiчно'l' токсичностi «Ампролшсилу» (М±т, п=24)
Показники Група
К 1/20 1/50 1/100
Гемоглобш, г/л 116,8±6,29 104,2±7,98 108,3±8,47 114,3±6,89
Еритроцити, Т/л 7,7±0,70 7,5±0,49 8,0±0,6 9,2±0,94*
Гематокрит, % 37,7±1,28 32,2±1,93 33,0±1,78 33,3±1,65
Кольоровий показник 0,47±0,04 0,41±0,01 0,42±0,05 0,38±0,04**
Середнш вм1ст гемоглобшу в еритроцип, пг 31,8±1,15 32,3±1,63 33,5±2,99 38,9±3,53
Середнш об'ем еритроципв, мкм3 49,8±4,56 43,6±2,32 41,7±2,43 37,4±4,43
Лейкоцити, Г/л 10,01±1,19 6,50±1,12** 6,54±0,68** 6,08±1,12**
Еозинофши, % 0,2±0,01 0,66±0,06*** 0,67±0,03*** 0,33±0,03***
Нейтрофши, % 15,0±1,83 11,83±1,97 12,8±3,02 11,75±2,39
Л1мфоцити, % 83,0±1,66 85,5±2,4 84,6±2,82 86,0±2,7
Моноцити, % 1,8±0,37 2,4±0,37 1,67±0,67 2,0±0,71
Примтка. Стутнь вгроггдностг поргвняно з даними контрольноI групи - * - р<0,05, ** -р<0,01, *** - р<0,001
З аналiзу лейкоцитарного профшю встановлено в усiх дослiдних групах, порiвняно з контрольною групою, вiрогiдне збiльшення в 3-6 разiв кшькосп еозинофiлiв.
Таблиця 4
Бiохiмiчнi показники кровi бiлих щурiв на 30-ту добу дослiду пiсля вивчення
хрошчно!' токсичностi «Ампролiнсилу» (М±т, п=24)
Показники Групи тварин
Контрольна 1/20 ЛД50 1/50 ЛД50 1/100 ЛД50
Проте!н загальний, г/л 8,4±0,25 8,76±0,78 9,0±0,29 9,7±0,47*
АлАТ, мккат/л 0,41±0,04 0,35±0,03 0,42±0,02 0,43±0,03
АсАТ, мккат/л 0,66±0,04 0,74±0,02 0,76±0,02 0,80±0,12
ЛФ, мккат/л 1,48±0,07 1,47±0,05 1,52±0,03 1,6±0,16
Триглщероли, ммоль/л 1,0±0,11 1,6±0,33 1,1±0,08 1,4±0,10
Л1шди загальш, г/л 2,19±0,15 3,35±0,26** 2,7±0,15* 2,6±0,13
Холестерол загальний, ммоль/л 5,65±0,58 5,11±0,58 5,23±0,26 5,54±0,42
Холестерол вшьний, ммоль/л 2,12±0,13 2,02±0,07 1,95±0,07 2,12±0,06
Глюкоза, ммоль/л 4,97±0,12 4,83±0,14 4,85±0,28 4,29±0,19*
Примтка. Ступть в1рог1дност1 пор1вняно з даними контрольно1 групи - * - Р<0,05, ** - Р<0,01
225
Пюля введения «Ампролшсилу» у дозах 1/20 та 1/50 DL50 у сироватщ кров1 щур1в досить високим був р1вень тригл1церол1в - вщповщно на 52,9 та 23,3 % вище, шж у щур1в контрольно! групи. В1рог1дних змш р1вня холестеролу загального та вшьного у сироватщ кров1 дослщних тварин не встановлено (табл. 4). У щур1в, яким вводили препарат у доз1 1/100 DL50, р1вень загального протешу тдвищився на 15,5%, а глюкози був в1рог1дно менший на 13,7%, пор1вняно з щурами контрольно! групи.
Отже, тсля вивчення дп «Ампролшсилу» в токсичнш доз1 за хрошчного дослщу, за величинами гематолопчних та бюх!м!чних показниюв встановлено, що, незважаючи на низьку токсичнють, «Ампролшсилу» в доз1 1/20 та 1/50 DL50 впливав на лшщний обмш, про що вказуе пщвищення р1вня триглщерол!в. «Ампролшсил» у дозах, вищих вщ терапевтично!, впливав на кровотворну функщю (зменшення кшькосп лейкоципв у вс1х дослщних групах).
Висновки.
У результат! дослщжень !з вивчення токсичност! «Ампролшсилу» в хрошчному досл!д! на лабораторних тваринах ми встановили:
1. «Ампролшсил» у дозах 1/50 DL50 i 1/100 DL50 не впливав на результати функщональних проб, що пов'язано з нормальним функщонування печiнково! тканини i вiдсутнiстю негативного впливу на оргашзм тварин 3 i 4 груп.
2. «Ампролшсил» тсля введення в дозах 1/20 DL50, 1/50 DL50 та 1/100 DL50 протягом 30 дiб суттево не впливае на функцiональний стан внутрiшнiх оргашв дослiдних тварин.
3. Пiсля дослщження морфологiчних показникiв кровi щурiв за перорального введення «Ампролшсилу» у рiзних дозах встановлено тенденщю до зниження рiвня гемоглобiну та величини кольорового показника та вiрогiдне зниження кшькосп лейкоцитiв, порiвняно з контрольною групою, в ушх дослiдних групах.
4. За величинами гематолопчних та бiохiмiчних показниюв встановлено, що, незважаючи на низьку токсичнють «Ампролшсилу» в дозi 1/20 та 1/50 DL50, дослiдний препарат впливав на лшщний обмш, про що вказуе пщвищення рiвня триглiцеролiв.
Лiтература
1. Харiв I. I. Вплив розторопшi плямисто! на показники иеспецифiчио! резистеитностi оргаиiзму iидикiв. //Науковий вiсиик Львiвського иацiоиальиого уиiверситету ветеринарно! медицини та бiотехиологiй iмеиi С.З. Гжицького / I. I. Харiв // Науковий вiсиик Львiвського нащонального уиiверситету ветерииарио! медициии та бютехнологш iмеиi С. З. Гжицького. - Том 13, № 3 (45). Ч. 1. - Львiв, 2010. - С. 292-296.
2. Харiв I.I. Стаи iмунно! системи шдишв, уражених асоцiативиою еймерiозо-гiстомоиозиою iнвазiею. / I. I. Харiв // Науковий вюник Львiвського иацiоиальиого ушверситету ветерииарио! медициии та бiотехиологiй iменi С.З. Гжицького. Том 13, № 4 (50). Ч. 1. - Львiв, 2011. - С. 481-485.
3. Харiв I. I. Вплив бровггакокциду i плодiв розторопшi плямисто! иа активнють ферментов у сироватщ кровi iидикiв, уражеиих асоцiативиою еймерюзо-пстомонозною iивазiею / I. I. Харiв // Вiсиик Житомирського иацiоиальиого агроеколопчного уиiверситету ветерииариа медицина . Житомир, 2012, № 1, (32). Т 3, Ч.1, С. 98-102.
4. Харiв I. I. Бшоксинтизувальна функщя печшки в iитактиих iидикiв иа mi дi! бровiтакокциду i плодiв розторопшi плямисто! / I. I. Харiв Науково-технiчний бюлетень Iнституту бюлогп тварин i Державного науково-дослiдного контрольного шституту ветпрепарат^в та кормових добавок. Львiв, - 2012, в.13, № 3-4 , С. 258-262.
5. Тимофеев Б. А. Эймериоз птиц / Б. А. Тимофеев // Ветеринарный консультант. - М., 2004. - №5. - С. 6-10.
6. Прыдыбайло Н. Д. Иммунодефициты у сельскохозяйственных животных и птиц, профилактика и лечение их иммуномодуляторами / Н. Д. Прыдыбайло //Докл. ВАСХНИЛ - 1991. - №12. - С. 44-45.
226
7. Rui G. C. Advances in pharmacological studies of silimarin / G.C. Rui // Met. Inst. Oswaedo. Crur. - 1991. - № 86. - P. 2205-2211.
8. Доклшчш до^дження ветеринарних лшарських 3aco6ÍB / 1.Я. Коцюмбас i ствавтори. - Львiв: Трiада плюс, 2006. - 360 с.
9. Токсиколопчний контроль нових 3aco6ÍB захисту тварин: Методичнi рекомендацп / Косенко М. В., Малик О. Г., Коцюмбас I. Я., Патерега I. П., Чура Д. О. -К., 1997. - 34 с.
10. Маланин Л. П. Методические указания по определению токсических свойств препаратов, применяемых в ветеринарии и животноводстве / Л. П. Маланин, А. П. Морозов, А. С. Селиванова // Ветеринарные препараты: Справочник / Под ред. А. Д. Третьякова. - М.: Агропромиздат, 1988. - С. 239-289.
11. Харiв I. I. До^дження токсичност «Ампролшсилу» / I. I. Харiв //Науково-техшчний бюлетень Ыституту бюлогп тварин i Державного науково-дослвдного контрольного шституту ветпрепарат^в та кормових добавок. - 2013, Вип. 14, № 3. -С.120-124.
Стаття надшшла до редакцИ 23.09.2015
УДК 618.19-002:636.2.034:575
Супрович Т. М., д. с.-г. н., доцент (E-mail: [email protected])© Подшьський державный аграрно-техтчний утверситет, Украгна, м.
Кам'янець-Подшьський - 32316, вул. Шевченка, 13,
АСОЦ1АТИВНИЙ ЗВ'ЯЗОК М1Ж АЛЕЛЯМИ ГЕНА BOLA-DRB3.2 ТА
МАСТИТАМИ
Проведено дослгдження алельного спектру гена BOLA-DRB3.2 двох украгнських молочних чорно-рябог i червоно-рябог поргд з використанням методов полгмеразно-ланцюговог реакцИ (ПЛР-ПДРФ та АС-ПЛР). Встановлено, що алелi *24 i *26у чорно-рябог та *07 i *08 у червоно-рябог nорiд зв'язан 3i сприйнятливктю до маститiв. Також виявлено по 2 алелi, асоцшованих з резистенттстю до маститiв: *13 i *22 у чорно-рябог та *22 i *24 - червоно-рябог порiд.
Отримат результати дають можливкть порiвняти втчизнят i свiтовi до^дження для виявлення маркерiв (алелiв), асоцшованих з хворобами вимеш у молочних корiв. Проведено порiвняння результатiв власних до^джень з даними тших наукових публжацт. Встановлено, що для рiзних порiд виявляються розбiжнi, тколи прямо протилежш взаемозв 'язки мiж алелями та станом тварини. Очевидно, не wнуе единих маркерiв асощацп «алель-мастит» для великог рогатог худоби. Кожна порода мае власн маркери iмунног вiдповiдi на захворювання молочног залози. Це пояснюеться широкою етюлогт збудниюв, способами утримання, годiвлi та лжування тварин.
Необхiдно продовжити до^дження у напрямку накопичення тформацИ про алельний спектр тших втчизняних порiд.
Ключов1 слова: мастит, полiмеразно-ланцюгова реакщя, алелi, ген BOLA-DRB3.2, корови, украгнська чорно-ряба молочна порода, украгнська червоно-ряба молочна порода, популя^я, асощащя, молочна залоза.
УДК 618.19-002: 636.2.034: 575
Супрович Т. М., д. с.-х. н., доцент
Подольский государственный аграрно-техническийуниверситет, Украина,.
Каменец-Подольский - 32316, ул. Шевченко, 13
АССОЦИАТИВНАЯ СВЯЗЬ МЕЖДУ АЛЛЕЛЕЙ ГЕНА BOLA-DRB3.2 И
МАСТИТАМИ
Проведено исследование аллельного спектра гена BOLA-DRB3.2 двух украинских молочных черно-пестрой и красно-пестрой пород с использованием методов
© Супрович Т.М., 2015
227
