CC BY
78
ренность объемом получаемой информации, многообразие источников, так и негативные: информация на родительских собраниях не всегда актуальна и доступна, не хватает информации об успехах детей, информация о школе мало освещена на телевидении, радио и в газетах, также была отмечена недостаточная скорость обновления информации. Результаты исследования были учтены при составлении маркетингового плана и плана продвижения, вошли в планы работы классных руководителей в виде поправок и корректировок.
Второе маркетинговое исследование проходило с целью организации учебного процесса и внеурочной деятельности в параллели будущих 5-ых классов, для решения вопроса по введению ранней профилизации обучения. По результатам исследования были выявлены намерения большинства родителей продолжать обучение своего ребёнка в данной школе, а также получено мнение большинства родителей на переформирование классов с учетом индивидуальных особенностей и склонностей их детей.
Таким образом, опыт реализации маркетинговой политики МАОУ «Средняя общеобразовательная школа № 14» г. Великий Новгород по результатам первых семи месяцев деятельности в рамках направления «Маркетинговая деятельность как фактор успешности
общеобразовательной организации в современных условиях» показал, что маркетинговые технологии в общеобразовательной организации не просто работают, а работают эффективно в различных направлениях деятельности; способствуют значительному увеличению объема продаж платных образовательных продуктов; формированию имиджа МАОУ СОШ №14 в Великом Новгороде и Новгородской области.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Акулова О.В., Лебедев О.Е., Конасова Н.Ю. Эффективное управление школой в современных условиях. - СПб.: КАРО, 2006, 272 с.
2. Ожегов, С.И. Толковый словарь русского языка / С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. М. : Азбуковник, 2000. 940 с.
3. Методические рекомендации Минобрнауки России, утвержденные заместителем министра образования и науки РФ А.Б. Повалко 18.06.2013 г. [Электронный ресурс]. URL: http:// minobraz.ru/attestacia/ docf4280 /- Загл. с экрана (дата обращения 10.06.2014).
4. Показатели самообследования деятельности муниципальных общеобразовательных учреждений Великого Новгорода [Электронный ресурс]. URL: http:// 5322s14. edusite.ru>DswMedia/prilojenie1.doc/- Загл. с экрана (дата обращения 10.06.2014).
EXPERIMENTAL PRACTICE OF THE MARKETING POLICY IN A SECONDARY GENERAL SCHOOL
© 2014
I. A. Donina, candidate of pedagogical sciences, associate Professor, associate professor of the department of professional pedagogical education and social management
Novgorod State University by the name of Yaroslav the Wise, Velikiy Novgorod (Russia)
N. V. Protasova, school principal School № 14, Velikiy Novgorod (Russia)
Annotation: The article presents experimental practice of the marketing policy in one of the secondary schools of Veliky Novgorod, Russia. Authors of the article describe promoting conditions of the marketing policy into the school activity and report in depth all the project implementation arrangements.
Keywords: marketing policy, secondary general school, marketing plan, school enrolment retention, strategic development concept, implementation model of the marketing policy.
УДК 378.147.88
АНАЛИТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ: «ПИРАМИДА ЦЕЛЕЙ» НА ОСНОВЕ ТАРРОС «LANDRAIL»
© 2014
Н.Н. Коваль, методист
Донецкий областной институт последипломного педагогического образования, Донецк (Украина)
Аннотация: Статья посвящена составляющей управленческой деятельности руководителей образовательных учреждений целеполаганию. Представлена «пирамида целей» общеобразовательного учебного заведения и описаны ее структурные элементы на основе ТАРРОС «Landrail».
Ключевые слова: аналитическая деятельность, технология анализа результатов работы образовательной системы (ТАРРОС) «Landrail», целевое управление, целеполагание, миссия, цель, «пирамида целей».
Якщо нема мети, не робиш тчого, i не робиш нiчого видатного, якщо мета не
суттева.
Дет Двдро
Постановка проблеми в загальному виглядi та и зв'язок з важливими науковими i практичними завдан-нями. Вщомо, що загальноосвггнш навчальний заклад (далi - ЗНЗ) - органiзацiя, яка е сощальною системою «людина-людина». Ця система, як i будь яка шша, е вщ-критою i покликана вирiшувати двi групи завдань: вза-емодiя з зовшшшм середовищем та оргашзащя ефектив-но! пращ педагопв для досягнення цшей навчального закладу. Складовими ЗНЗ як оргашзацп е цш та завдання, структура та технологи й звичайно ж, люди. Бачимо, що одшею з важливих ознак системи е мета.
Багато дослщнишв вщзначають, що характерною вщмшшстю управлшня освгтньою системою вщ управлшня бшьшстю шших сощально-виробничих систем е
дуже не конкретний споаб постановки цшей Н функцю-нування i розвитку. Тому процес цшепокладання вима-гае наявносп високо! професшно! культури керiвника, осшльки Г! вщсутшсть не дозволить забезпечити адек-ватний облш i конкретизацш потреб уах защкавлених сторш, урахування особливостей, штереав, можливос-тей учшв i педагопв, рiвня педагопчного процесу в ЗНЗ, особливостей мшросередовища i так далi [1].
Цшепокладання е проблемою сучасного навчального закладу. У чому полягае суть щеГ проблеми:
- тдмта цглей засобами гх досягнення (тобто, для абсолютно! бшьшосп сучасних освишх установ харак-терне управлшня, орiентоване на процес, а не на конкретний результат);
- формальний тдх1д при постановщ щт (розплив-чатють i невизначешсть спроектованих керiвником ЗНЗ цшей призводить до нерозумшня цшей педагопчним ко-лективом);
- завищення цт1 (ставиться глобальна мета, яку не-
можливо досягти за один навчальний piK. Кожна шль повинна мати засоби для И pеалiзацil та можливосп перевь рити, чи досягнута ця цiль);
- неспроможтсть оргатчно поеднати цШ (цш, як1 стоять перед вам ЗНЗ, розбпаються i3 iндивiдуаль-ними цiлями педагогiв настiльки, що неможливо досяг-нути найвищих результата).
Анализ остантх дослгджень i публ1кац1й. У пра-цях В.В. Василенко, В.Л. Дикань, Г.А. Дмитренко, Г.1. Кшдрацько1, Г.В. Осовсько!, В.М. Порохш, Т.1. Ткаченко, та iн. придшено увагу мiсцю та pолi стратепч-ного упpавлiння в загальному менеджмента оpганiзацiй, pозглянутi питання формування мюп та цiлей оргашза-
цИ-
Методику формування управлшсько! компетент-ностi кеpiвникiв шк1л, складовою яко! е цшепокладан-ня, в сво!х наукових працях розкрили М. Воропаев, Н. Квасшкова, О. Коростельов, С. Курганський, В. Лазарев, О. Моюеев, М. Поташник, Я. Сартан,.
Формулювання мети cmammi (постановка завдань). Висвилити проблему цше покладання у сучасному на-вчальному закладi. Розкрити властивостi та складовi цiлi. На основi технологи аналiзу pезультатiв роботи освинбо! системи (ТАРРОС) «Landrail» подати процес формулювання цшей загальноосвiтнього навчального закладу у виглядi «шрамади цшей». на основi ТАРРОС «Landrail» з'ясувати та описати особливосп постановки цшей i завдань на наступний навчальний piк.
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Сьогодш у центр освпнього процесу ЗНЗ знаходиться учень. Для того, щоб на виходi отримати високомораль-ного, високодуховного, конкурентоспроможного ви-пускника, у навчальному закладi потpiбен професюнал-менеджер, тобто ключова фiгуpа високоефективного упpавлiння.
Особлива роль кеpiвникiв ЗНЗ полягае в тому, що на-лагодити високоефективну систему упpавлiння, оpiенто-вану на висок кiнцевi результати, може пльки компе-тентний менеджер, який володiе теоpiею та практикою упpавлiння [2]. Життево необхадною умовою устшного iснування ЗНЗ е формування мехашзму упpавлiння «по цiлях i результатах». Методи цшьового упpавлiння ха-рактеризуються заздалегiдь визначеними результатами дiй.
ЦЫьове управлшня - це професшний падхвд до упpавлiння, який дозволяе встановити [3]:
- що повинно бути зроблено (тсля ретельного аналь зу - чому це повинно бути зроблено);
- як це повинно бути зроблено (створюеться програ-ма або план досягнення бажаного);
- коли це повинно бути зроблено;
-скшьки це буде коштувати;
- як параметри пращ необхадно вважати задовiльни-
ми;
- що зроблено для досягнення цiлi;
- яш i коли повиннi бути зроблеш коpекцiйнi дИ.
Цiльове управлшня оpiентоване на кiнцевий результат. У цшьовому пiдходi цiль i результат неpоздiльнi.
Грамотне наукове розумшня категорп «шль» е най-важлившою характеристикою (ознакою) сучасного упpавлiнського мислення кеpiвника освггаьо1 установи [4].
Сьогодш в науковш i педагогiчнiй лiтеpатуpi iснуе велика кiлькiсть визначень поняттю «цшь».
ЦЫь - сенс юнування компанп [5].
ЦЫь - конкретний кшцевий стан чи результати, яких прагне досягти група у сшвпращ Фоpмальнi оргашзацп визначають цiлi через планування [6].
Цiлi розробляються для забезпечення мюи i падпо-рядковуються !й [7].
ЦЫь - основа побудови критерив оцiнки дiяльностi оргашзацп, виявлення проблем (piзниця м1ж бажаним i досягнутим piвнем) i прийняття вiдповiдного упpавлiн-
ського piшення [8].
ЦЫь - бажаний стан об'екта або бажаний кшцевий результат дiяльностi [9].
Цiлi - це конкретний стан окремих характеристик оргашзацп, досягнення яких е бажаним i на досягнення яких спрямована ll дiяльнiсть [10].
При формуванш цшей необхщно дотримуватися пев-них вимог. Щль повинна мати наступш властивосп:
Досяжтсть. Цiлi не повиннi бути занадто легкими для досягнення, але вони i не повиннi бути нереалютич-ними. У цiлях мае мютитися певний виклик для члешв колективу, але обов'язково такий, що враховуе можли-востi виконавцiв. Якщо мета не реальна, то це може при-звести до втрати оpiентиpiв як виконавцями, так i окре-мим об'еднанням, а може, й ЗНЗ в цшому.
BuMipHicmb. Цшь повинна бути к1льк1сно вимipювана. У протилежному випадку можуть виникну-ти тpуднощi на етапi оцшки pезультатiв дiяльностi, що в результап може призвести до конфлiктних ситуацш.
Конкреттсть. Змiст цiлi повинен вщображати, що необх1дно одержати в результап дiяльностi, строки досягнення цих результата i того, хто повинен !х досягти. Конкpетнiсть цiлi виявляеться в однозначному визначеннi напрямку руху освiтньоl установи.
Гнучтсть. Цiлi варто встановлювати таким чином, щоб залишалася можливiсть !х коректування через змши в зовнiшньому сеpедовищi ЗНЗ.
CyMicHicmb. Цш повиннi бути сумiсними за iеpаpхiею, тобто довгостpоковi цiлi вщповшають мiсil, сеpедньостpоковi цiлi - довгостроковим, а коpоткостpоковi цiлi - середньостроковим.
Оpiенmацiя цтей в чаа. Установлюючи цiлi, освiтня установа повинна точно визначити не тшьки те, чого вона хоче досягти, але i термши досягнення pезультатiв.
Прийняттсть. Цш повиннi бути прийнятними у першу чергу для пpацiвникiв ЗНЗ, тобто для тих, кому доведеться !х досягати, i для всiх зв'язаних груп, тобто основних суб'ектiв впливу, що визначають дiяльнiсть i розвиток навчального закладу.
Iнодi пеpелiченi властивосп цiлей називають SMART-характеристикою. SMART — це абpевiатуpа п'яти слiв i понять (specific - точне формулювання, measurable - придатна до вимipювання, achievable - до-сяжна, related - сумюшсть, time-bound - визначешсть часу ll досягнення).
Будь-яка цшь мютить такi елементи: показник, ввдповшно до якого пеpевipяють ll виконання; засiб вимipювання чи масштаб для оцшки piвня цього показ-ника; завдання, тобто певне значення масштабу, якого необхвдно досягти [11].
Визначення цiлей е необхiдним для устшного функцюнування оpганiзацil в пеpспективi, а !х непра-вильне формулювання може призвести до серйозних негативних насладив. Отже, цшь е основою побудови критерив оцшки дiяльностi оргашзацп, виявлення проблем (^зниця мiж бажаним i досягнутим piвнем) i прийняття вадповадного упpавлiнського piшення [12].
Як зазначае Г.1. Кiндpацька, визначення цшей е доволi тpудомiстким i вiдповiдальним процесом, який складаеться з таких основних стадш [12]:
- виявлення й аналiз тpендiв у середовищц
- вибip цiлей оргашзацп загалом;
- побудова iеpаpхil цшей;
- визначення iндивiдуальних цiлей.
Науковщ В.С. Лазарев та М.М. Поташник видмють два етапи в процеа цшепокладання [13]:
1. Прогнозування оч^ваних на першому етапi реа-лiзацil програми змiн в результатах дiяльностi школи по кожному ступеню освпи (у повнiй вiдповiдностi з уама вимогами, що пред'являються до категорп «цiль»).
2. Оцiнка узгодженостi оч^ваних змiн в результатах м1ж ступенями i класами i (у pазi необхiдностi) ко-ригування цшей.
М.М. Вересов видшяе сiм еташв при фоpмуваннi цi-
лей [14]:
1. Прояснення подробиць. Включае аналiз ситуаци й виявлення того, що необхвдно подолати, при цьому смь ливiсть в постановцi цiлей не повинна граничити з без-розсудшстю i втратою почуття реальностi.
2. З'ясування можливостей. На цьому еташ необ-хiдно знайти (встановити) якомога бшьше можливостей, без урахування чи подобаються вони або нi, вщповща-ють етичним принципам або не вщповщають, внаслiдок чого формуеться список можливостей для досягнення поставлено! цш.
3. Ухвалення ршення про те, що треба. Визначаються на цьому еташ ri наявнi можливостi, яш е найбiльш важливими з урахуванням цiнностей, ощню-еться мiра ризику i виявлення наслiдкiв можливих дш
4. Bu6ip. Фактично визначаються один (чи дешлька) можливих напрямiв, на яш будуть спрямованi зусилля, при цьому вщмовившись вiд iнших.
5. Уточнення цШ. Порiвняння логiчних зв'язшв мiж загальними завданнями i конкретними щлями спрямову-еться на уникнення додаткових та непотрiбних зусиль.
6. Встановлення часових меж. Для виршення кожного завдання (стратегiчного i тактичного) встановлю-ються суворi часовi меж1.
7. Контроль досягнень. На завершальному етапi визначаються об'ективш критерй' (вимiрювачi) досягнень.
Таким чином, цш е обов'язковою умовою усшшно-го функцiонування та розвитку навчального закладу в перспектив^ але зробити правильний стратегiчний вибiр можна тшьки за умови вiдповiдно сформульованих щ-лей розвитку школи.
Вважаемо, що починати будувати фундамент управ-лiнськоï дiяльностi в ЗНЗ, складовою яко1 е цшепо-кладання, можна за допомогою програмного варiанту технологи аналiзу результатiв роботи освiтньоï систе-ми (далi - ТАРРОС) «Landrail» (http://www.tarros.su/). Запропонована технологiя забезпечуе шдвищення ефек-тивностi аналiтичноï управлiнськоï дiяльностi керiвни-кiв на основi послщовно заданих i виконуваних операцiй або дш.
Програма ТАРРОС «Landrail» дозволяе [15]:
- аналiзувати результати роботи освiтньоï системи ввд вчителя до директора;
- здшснювати постановку цiлей i завдань освггнього закладу;
- формувати план роботи;
- визначати напрями контролю в школц
-формулювати попереднi цiлi, завдання, план робо-
ти та прогнозувати контроль на наступний навчальний рш вiд учителя до заступника директора (по напрямах дiяльностi) i директора (вщносно всiеï школи).
У програмному варiантi аналiз роботи школи е не ви-твором директора або його заступников, а спшьним документом усього колективу навчального закладу.
Вщповщно до ТАРРОС «Landrail», аналiз, цiлi та за-дачi, план роботи школи, план-сика роботи й внутри-шкiльний контроль утворюють едине цше.
Етапи алгоритму аналЬзу за ТАРРОС наступт:
1. Порiвняння фактичних та прогнозованих резуль-татiв.
2. Виявлення протирiч.
3. Передумови та можливi причини протирiч.
4. Можливi шляхи вирiшення.
Цш на наступний навчальний рiк (для цшьових бло-кiв) i завдання дiяльностi на наступний навчальний рш (для дiяльнiсних блоков).
Зупинимося на реалiзацiï цiлепокладання на основ1 ТАРРОС. Подамо процес формулювання цiлей ЗНЗ у виглядi простоï схеми, або «шрамщи цiлей» (рис. 1).
ЦШ першого порядку (глобальт) - цть-мся.
Для перспективного юнування ЗНЗ дуже важливо вь рно визначити свою тою. У лiтературi з менеджменту юнуе велика кiлькiсть визначень мюи.
М1с'ш - це загальна мета дiяльностi органiзацiï, ïï
призначення [12].
Мгсгя - головна, загальна цшь оргашзацп, яка визна-чае причину !! iснування [16].
Мгсгя - це коротке вираження основно!' мети тдпри-емства, чiтко сформульована причина його юнування [17].
М1сш оргашзаци - це суперзавдання, природа 61з-несу, головна мета iснування та глобальна причина, що спонукае займатися саме цим видом дiяльностi [18].
Мгсгя - це головна цшь оргашзацп як конкурентоз-датного суб'екта господарсько! дiяльностi, представлена в загальному виглядi, але при цьому чико виражае причину iснування ще! органiзацii [19].
Рисунок 1 - «Шрамща цiлей» ЗНЗ на основ1 ТАРРОС «Landrail»
Очевидно, що на основi сформульовано1' мiсiï оргаш-зацй' з урахуванням шших вагомих чинникiв вщбуваеть-ся вибiр цiлей, 1'х внутрiшне узгодження та уточнення.
У таблицi 1 представлен вiдмiнностей, як1 е мiж мь сiею органiзацiï та ïï щлями [20].
Таблиця 1
Ви]шри Щль
Часовий аспект. М1с1я не мае часових критерив. Цш ж завжди часов1 сам1 по соб1 i припус-кають термши, коли вони мають бути до-сягнуп.
Фокусування. М1с1я мае спрямова-шсть на зовшшне се-редовище. Цш найчаспше вщ-носяться до внутрш-шх аспектов.
Специфжа. М1с1я виражаеться в термшах, що мають загальний, вщносний характер, оргашзацп, що вщносяться до образу. Цш, як правило, ви-ражаються в термшах певних результата. Цш в принциш, при-пускають 1х досяж-нють.
Вимшршсть. Вим1ршсть мки мае вщносно яюсний характер. Положення, що ствер-джуються в щлях, мають абсолютний, кшь-ккний характер.
Виходячи з цих мiркувань, у данiй системi прийнято бiнарне формулювання: цiль - мгая, тобто, з одного боку будемо розглядати мiсiю як цiль, з шшого - до !! формулювання застосовуються так ж вимоги, що i до мiсii. Мiсiя може починатися зi слiв: «формування», «розви-ток», «створення умов», «виховання» i т.н. Приклад: «Виховання творчо! особистостi, соцiально адаптовано!, морально i фiзично готово! до самостiйного життя».
У мiсii школи е сво! особливостi. На думку Моiсеева О.М., мгая школи мае сво! вiдмiнностi вщ мiсiй органiзацiй iнших галузей i форм власностi [21]. При дуже високш соцiальнiй вiдповiдальностi у не! не дуже багато ступешв свободи:
- школа за визначенням е освiтньою органiзацiею 1 в цш якост1 обмежена у вибор! галузей i напрямiв свое! д1яльност1, у не!, в цьому плат, менше можливостей для
маневру, шж у бiзнес-установ.
- багато важливих компонента мюп будь-яко! шко-ли носять шби «вбудований характер» i обумовленi за-гальною природою освпи.
- мiсiя освiтнiх установ вiдрiзняетъся найвищим рiвнем соцiальноí вiдповiдальностi.
Кожен ЗНЗ повинен мати сво! ушкальш складовi мюи школи. Джерелом таких складових е об'ективш чинники: особливостi мiсцезнаходження (мiсто або село), контингент учшв, потенцiал персоналу i педагогiчного колективу, рiвень оснащеностi тощо, як1 важливо вра-ховувати. На тою впливають також i суб'ективш чинники: рiвень самооцiнки колективу, його сошальна i професiйна вiдповiдальнiсть, бачення прiоритетних завдань i зобов'язань. Суб'ективш чинники покликаш вiдповiсти на питання: хто ми, якi ми, куди ми йдемо.
Особливiстю цiлi цього порядку е практично незмшне формулювання з року в рш. Проте, бувають ви-падки, коли змши необхiднi. Наведемо приклади, коли може вшбутися корекцiя формулювання мюп освиньо! установи :
- якiсна або кiлькiсна змша контингенту учнiв;
- iстотнi змши сошального замовника i замовлення на освиу;
- пiдвищення зобов'язань по вшношенню до школярiв (iнклюзивне навчання, розвиток навчання вдо-
ма);
- переход школи в iнновацiйний режим, з освоениям нових пiдходiв до навчання (школа майбутнього, школа-лабораторiя, експериментальний майданчик);
- змiна прюритетних функцiй (вiд навчання - до ви-ховання або оздоровлення);
- змша вкладу в мюьку (районну) освiтню систему i мiсцеве спiвтовариство (вiдродження традицiй ршного села, профiлактика правопорушень, пропаганда здорового способу життя тощо);
- посилення уваги до розвитку i соцiального захисту персоналу.
Цтг 2-ого порядку - довгостроковг цШ.
До цшей вказаного порядку вшносяться цш, що про-гнозуються освiтньою установою на 3-5 i так далi рок1в. В основному, до них вшносяться цш, якi формулюють-ся в програмах розвитку школи.
Цтг 3-ого порядку - стратег1чт цШ.
Цш ше! групи вшносяться до вае! школи: «Пщвищення якостi знань в середньому по школi на ... %%», «Пщвищення успiшностi в середньому по школi до ... %%» i так далi. Це рiвень директора ЗНЗ.
Цтг 4-ого порядку - тактичт цть
Це цш, яш вшносяться до ступешв навчання (почат-кова школа, середня, старша). Також до них вшносяться i цiлi для паралелей клаав (паралель 7-х класiв i так дал^ i предметiв (успiшнiсть в середньому з х1ми, фiзики i так далi). Це рiвень заступнишв директора ЗНЗ.
Цтг 5 порядку - оперативш цШ.
Цш 5 порядку ввдносяться до класу (7-А класу, 10-Б класу i так дал^, успiшнiсть по предмету в клас (результати ДПА в 9-А класi i так дал^. Це рiвень методичних об'еднань або предметних кафедр.
Цтг 6 порядку - персональш (персонгфгкованг) цгл1.
Цш ше! групи вшносяться до конкретного учня (створення умов для переходу учня з середнього рiвня навчальних досягнень на достатнш рiвень). Це рiвень учителя.
Така класифiкацiя цiлей дозволяе керiвниковi ЗНЗ збудувати «пiрамiду цшей», яка е сукупнютю цiлей школи. У процесi побудови «шрамщи цiлей» бере участь увесь педагопчний колектив освггаьох установи: вiд учителя до директора, тобто знизу вверх.
Директор школи повинен керуватися загальнооргашзацшними правилами цiлепокладання i враховувати так основнi характеристики цiлей [12]:
- конфлштнють: зв'язок мiж цiлями такий, що досяг-нення однiеí цш заважае досягненню iншоí;_
- комплементарнють: досягнення однiel цiлi полегшуе досягнення iншоl;
- iндиферентнiсть: цш не впливають одна на одну.
ТАРРОС «Landrail» мае сво! особливосп при
постановш цшей i завдань на наступний навчальний piK, а саме:
1. У ТАРРОС «Landrail» шформацшш блоки, за яки-ми вщбуваеться аналiз, дiляться на цiльовi i дiяльнiснi (кшьшсть iнфоpмацiйних блошв i напpямiв визначаеться особливостями освггаього закладу) [23-27]. Цiлi на наступний навчальний рш (для цшьових блоков) стосу-ються школяpiв i мають спосiб вимipу (к1льк1сний, про-центний i так далi). Формулюючи сво! цiлi в конкрет-них вимipних одиницях, кеpiвництво створюе чику базу вiдлiку для подальших виршень i оцiнки ходу функцiонування ЗНЗ.
2. Завдання дiяльностi на наступний навчальний рш (для дiяльнiсних блоков) вiдноситься до кадрового складу ЗНЗ, методичного забезпечення, матеpiально-технiчного оснащения i т.д., виконання яких забезпечуе досягнення цiлей.
Правильно сфоpмульованi цш дозволяють вияви-ти унiкальнi риси ЗНЗ, мати свое неповторне «облич-чя». Цiлi освiтньоl установи не тшки додають сенс ll дiяльностi i оpiентують вщносно зовнiшнього середови-ща, але i сприяють штеграцп педагогiчного колективу на пiдставi едносп устpемлiнь його членiв; можуть мотиву-вати освiтню дiяльнiсть iндивiдiв; е основою формування оpганiзацiйноl структури; е джерелом стабiльностi в школг
Висновки до^дження i перспективи подальших дослiджень за цим напрямком. Цшепокладання е проблемою сучасного навчального закладу i вимагае наявнiсть високо! пpофесiйноl культури кеpiвника.
Грамотне наукове розумшня категорп «шль» е найважлившою характеристикою (ознакою) сучасного упpавлiнського мислення кеpiвника освиньо! установи.
Цiль повинна мати наступш властивостi: досяжиiсть, вимipнiсть, конкретшсть, гнучк1сть, сумiснiсть, оpiентацiя в чаа, пpийнятнiсть.
«Пipамiда цiлей» ЗНЗ на основi ТАРРОС «Landrail» мае шють piвнiв: цiлi першого порядку (глобальш) -цiль-мiсiя, цiлi 2 порядку - довгостpоковi цiлi, цiлi 3 порядку - стратепчш цiлi, цш 4 порядку - тактичнi цш, цiлi 5 порядку - оперативш цш, цiлi 6 порядку -персональш (персошфшоваш) цiлi.
Правильно сформульоваш цiлi дозволяють виявити унiкальнi риси ЗНЗ, мати свое неповторне «обличчя».
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Коростелев А.А. Особенности «пирамиды целей» в управлении образовательным учреждением // Вектор науки ТГУ. Серия: Педагогика, психология. 2010. № 2. C. 67-71.
2. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организаций: Учеб. пособие. - 2-е изд., испр. - К.: МАУП, 2002. - 192 с.
3. Моррисей Дж. Целевое управление организацией. - М.: Сов. Радио, 1979.
4. Поташник М.М., Моисеев А.М. Управление современной школой (В вопросах и ответах): Пособие для руководителей образовательных учреждений и органов образования. - М.: Новая школа, 1997. - 352 с.
5. Коломойцев В.Е. Ушверсальний словник економiчних термшв: Навч.поабник. - К.: Молодь, 2000. - 384 с.
6. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 1998. - 704 с.
7. Пушкар Р.М., Тарнавська Н.П. Менеджмент:теоpiя i практика. Пщручник. - 2-ге вид., перероб. i доп. -Тернопшь: Карт-бланш, 2003. - 490 с.
8. Гаврилишин Б.Д. Економiчна енциклопедiя у трьох томах. - К.: Видавничий центр «Академiя», 2002.
9. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент:
Поабник. - К.: Академвидав, 2003. - 464 с.
10. Пилипенко А.А., Пилипенко С.М., Отенко 1.П. Менеджмент: тдруч-ник.-Х: ВД «1НЖЕК», 2005. - 457 с.
11. Гаврилишин Б., Мочерний С. Економiчна енциклопедiя у трьох томах.- К.: Видавничий центр "Академiя", 2002. , с. 882.
12. Юндрацька Г.1. Стратегiчний менеджмент: Навч. поабник. - К.: Знання, 2006. — 366 с.
13. Управление развитием школы: Пособие для руководителей образовательных учреждений / Под ред. М.М. Поташника и В.С. Лазарева. - М.: Новая школа, 1995. - 464 с.
14. Вересов Н. Н. Психология управления: Учебное пособие. - М.: ИД РАО НПО МОДЭК МПСИ, 2006. -304 с.
15. Коваль Н.М. Шдвищення ефективносп аналогично! дiяльностi керiвникiв шшл на основi ав-томатизованих шформацшно-аналггачних систем // Проблеми сучасно! педагогiчноï освгга. Сер.: Педагогiка i психологiя. - Ялта: РВВ КГУ, 2014. - Вип 43. - Ч. 4. - С. 58-765.
16. Новжов Б. В., Сшюк Г. Ф., Круш П. В. Основи адмiнiстративного менеджменту: Навч. поаб. - К. Центр навчальноï лiтератури», 2004. - 560 с.
17. В.О., Ткаченко Т.1. Стратепчне управлiння. Навчальний посiбник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 396 с.
18. Дикань Н.В. Менеджмент: навч. поабник / Н.В. Дикань, I.I. Борисенко. - К.: Знання, 2008. - 389 с.
19. Попов С.А. Стратегическое управление М., Издательский дом «ИНФРА-М», 2007
20. Дятлов А.Н. Плотников М.В. Общий менеджмент. Курс лекций. - М.: Дело 2006. - 337 с.
21. Моисеев А.М. Миссия образовательного учреж-
дения / А.М. Моисеев [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://upr.1september.m/artide.php?ro=200902003.
22. Офщшний сайт програми «Технология аналь зу результатiв роботи освггньо! системи (ТАРРОС) «Landrail». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tarros.su/ - Заголовок з екрана.
23. Коростелев А.А. Особенности регламентации аналитической деятельности в управлении образовательным учреждением // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2012. № 1. С. 192-195.
24. Коростелев А.А., Комар Т.В. Управление информационными потоками в аналитической деятельности // Азимут научных исследований: экономика и управление. 2012. № 1. С. 42-45.
25. Коростелев А.А., Пчельников А.А., Ярыгин А.Н. Моделирование системы профессиональной подготовки студентов к инновационной деятельности // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2007. № S3. С. 161-166.
26. Коростелев А.А., Пчельников А.А., Ярыгин А.Н. Моделирование инновационно-ориентированной учебно-исследовательской среды, обеспечивающей качество сформированности инновационной готовности будущих специалистов // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2006. № S2. С. 44-47.
27. Коростелев А.А. Современные подходы к моделированию технологии аналитической деятельности // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. 2013. № 1 (23). С. 334-337.
Статья публикуется при поддержке гранта РГНФ «Целевой конкурс по поддержке молодых ученых» (231-95-1539)
ANALYTICAL ACTIVITIES: «PYRAMID OF PURPOSES» BASED TARES «LANDRAIL»
© 2014
N.N. Koval, methodist
Donetsk Regional Institute of Post-graduated Pedagogical Education, Donetsk (Ukraine)
Annotation: The article is sanctified to making administrative activity of leaders of educational establishments to the teleologism. The «pyramid of purposes» of general educational establishment is presented and her structural elements are described on the basis of TARES «Landrail».
Keywords: analytical work, technology analysis of performance of the educational system (TARES) «Landrail», performances, management by objectives, teleologism, mission, purpose, «pyramid of purposes».
