CC BY
20
ОСВ1ТН1 СИСТЕМИ В МУЛЬТИКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОР1
Вд редактора
У вересш 2010 року в редакцл журналу «Ф1лософ1я освгти» вщбулося засiдання круглого столу на тему «Демократизац1я освгти — шлях до особистiсно-орieнтованого навчання» за учаси професора Унiверситету Cхiдного Miчiгану Джо Бшопа та нау-ковцiв 1нституту вищо! освiти НАПН Украши1.
Тема особистiсно-орieнтованого навчання е актуальною, i активно розробляеться науково-педагогiчною спшьнотою Укра!-ни. Маючи певнi вiтчизнянi досягнення в цариш фшософсько-освiтнiх напрацювань у даному напрямку, ми охоче звертаемося до свггового досвщу, зокрема до першоджерел особисткно-орiентованого та гумашстичного пщходу, якими е дослщження американських вчених. Насамперед до засновника особисткно-орiентованого навчання К. Роджерса, який спрямував свою тео-рда i метод проти репресивних сощальних i педагогiчних практик, проти бгхевюризму i психоаналiзу. У вщповщь на швелюван-ня людини як цшсноси, на редукцiю 11 до окремих проявiв у се-редиш XX столiття у США виникае потужна течiя гумашстично'1 психолог!!, що розгортаеться в розматт сво!х напрямюв i теорiй. Серед них отримали визнання теорiя особистгсних рис Г. Олпор-та, теор1я самоактуатзаци А. Маслоу, ще'1 Р. Мея, В. Франкла, а також Дж. Б'юдженталя — першого президента Асощацп гумашстично'1 психологи.
Нам варто згадати, що теор1я особистiсно-орiентованого навчання отримала свое пщтвердження в педагопчнш практицi, зокрема в експерименп, що проводився в США в 60—80-п роки, i в якому були задiянi тисяч! вчителiв та десятки тисяч учшв. Резуль-тати цього експерименту вражають високим щдексом потенцiалу штелектуального розвитку учшв, 1х творчими зд!6ностями, розви-нутими значно бшьше, шж за умов попереднього навчання. Тому таким живим був штерес науковцiв шституту до бесщи з представ-ником американсько! школи особистiсно-орiентованоI освгти Джо Бшопом, який зголосився на наше прохання i надав сво! вщповщ на запитання учасникв круглого столу у вигляд! статтi.
1 Див. 2-у стор. обкладинки.
Джо Б1ШОП
АМЕРИКАНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА ЩОДО ОСОБИСТ1СНО-ОР1СНТОВАНОГ ОСВ1ТИ2
У данш статт1 розглядаютъся де-мократичт аспекты в1дносин у навчалъ-них аудитор1ях / см основных елемент1в демократичного життя. Спираючисъ на /де'1 П. Фрейре, показано, що накопичу-валъна концепця освти в1др1зняетъся в1д визволяючо'1 освти тим, що передбачае аналгтиннг засоби мислення щодо подш, як в1дбуваютъся з учнями та студентами в навчалъних закладах. Стверджуетъся, що накопичувалъна форма освти продукуе рабсъку залежтстъ, яка не сум1сна з демократ1ею. Приклади урошв, ят мктятъ елементи визволяючо'1 освти, пропонуютъся як одна з форм викладання для тдготовки молод1 до вступу у дорослий свт з демокра-тичними традицями.
Бшьш1сть американських вчител1в на початку шильного року об-лаштовують сво1 класш юмнати, розташовуючи мебл1 так, як вони вважа-ють за потр1бне, пересуваючи парти 1 сттльщ 1 т. п. Енн Гр1фф1н [9] — вчителька початкових клас1в — не зробила цього у сво1й класшй к1мнап. Навпаки, вона перенесла все, включаючи корзину для смггтя, у центр к1мнати. Навпъ все, що було незакршлене 1 рухоме, вона теж з1брала докупи у центр1 к1мнати. У перший день навчання 1 перед датьми, 1 перед вчителькою постало завдання — разом навести лад у юмнал. 1дея полягае у тому, що шляхом залучення до цього процесу дгги набувають вщчуття причетност1 до класного простору.
Те, що трапилось того року в школ1, де працювала Гр1фф1н (штат Мшнесота), пов'язане з появою студентки-практикантки, яка проходила свою педагопчну практику в 11 клас1. Одного ранку студентка-практикантка прийшла рашше за дггей 1 переставила все в юмнал шакше, нiж
2 Переклад з англшсько'1 мови I. Предборсько'1.
цe зpoбили дiти i вчитeлькa. Згoдoм пpийшли дiти i зaпитaли у Гpiффiн, чoмy вoнa вce змiнилa в кiмнaтi. Вчи^ь^ взд^в^та, щo вoнa тaм нiчoгo нe змiнювaлa, щo цe зpoбилa пpaктикaнткa, тoмy вoни пoвиннi ïï пpo цe зaпитaти. Boни тaк i вчинили. Пpaктикaнткa пoяcнилa !м, щo зpoбилa змiни з пeдaгoгiчниx пpичин для ypoкy, який вoнa зaплaнyвaлa нa цeй дeнь. Учш poзгyбилиcя нa дeякy мить. I нapeштi oдин з ниx rn^oc™ пpaктикaнткy нacтyпнoгo paзy cпитaти ïxню думку тoмy, щo, як вш ви-cлoвивcя, «да — нaшa кiмнaтa». Цe лишe oдин iз бaгaтьox пpиклaдiв тoгo, як дгги, yчнi бyдь-якoгo вiкy мoжyть вчиттоя дeмoкpaтичним тpaдицiям шляxoм впpoвaджeння ïx у клaci.
M. Еппл i Дж. Бш видaли дpyкoм нeвeликий твip пiд нaзвoю <^e-мoкpaтичнi штли». У вcтyпнoмy poздiлi вoни oбfpyнтoвyють ciм фyндa-мeнтaльниx i зacaдничиx пoлoжeнь дeмoкpaтичнoгo життя. Дeщo ™pe-фpaзyючи Eпплa i Бiнa [2] у пoдaльшoмy, зaзнaчимo, щo пepшe з ниx виxoдить iз пoтpeб у icнyвaннi вiдкpитoгo ^току iдeй. Bce мae бути ви^итим для oбгoвopeння з yciмa у cycпiльcтвL Пoвиннa icнyвaти мoж-ливгсть для oбгoвopeння бyдь-якиx питaнь у cycпiльcтвL Дpyгe пoлoжeн-ня: ми як люд^ю icтoти пoвиннi вipити, щo paзoм aбo, мoжливo, та-oдинцi, якщo бyдeмo нaд цим пpaцювaти, тo змoжeмo виpiшити пpoблe-ми, з якими cтикaeмocя. Якщo ж ми нe бyдeмo вipити в тe, щo пpaцюю-чи paзoм, змoжeмo виpiшити нaшi пpoблeми, тo тoдi ми нiкoли ïx ж пoдoлaeмo. Tpeтe — там пoтpiбнo викopиcтoвyвaти кpитичнy peфлeкciю й aнaлiз для тoгo, щoб oцiнити де!, пpoблeми, пoлiтики. Бepyчи дo yba-ги цi тpи пoлoжeння, вapтo зayвaжити, щo дeмoкpaтичний otocí6 життя, cпiвжиття у cycпiльcтвi були б бeз ниx нeмoжливими. taaxme ми oтpи-мaли б зaкpитe cy^i^^reo, тaкий тип coцiyмy, ^ora якoгo зacтepiгaв К. Пoппep [1З].
Чeтвepтe пoлoжeння пoв'язaнe з тим, щo ми пoвиннi дбaти npo cпiльнi блaгa. Iдeя тут талягае у тoмy, щo, якщo, нaпpиклaд, я збиpaюcь взaeмoдiяти з cycпiльcтвoм, тo мeнi нe вapтo кoнцeнтpyвaтиcя лишe нa cвoïx ocoбиcтиx пpoблeмax, a paдшe opieнтyвaти cвiй irnepec нa yчacть у гpoмaдcькoмy житп. Я пoвинeн цiкaвитиcя нaшими оттьними пpoблeмa-ми. Aнaлoгiчнo п'ятe пoлoжeння cпpямoвye нa пiклyвaння пpo гщшсть i пpaвa мeншин тa oкpeмoï людини. B якocтi пpиклaдy зayвaжy, щo, мa-буть, нaйпpoзopiшe дeмoкpaтичнe пpийняття piшeнь бyдe тoдi, тли у ньoмy бepyть yчacть 100% людeй i peзyльтaтoм якoгo зaдoвoлeнi 100% нa-ceлeння. Пpиклaдoм тайбшьш тoтaлiтapнoгo пpoявy мoжe cлyгyвaти ви-пaдoк, кoли oднa ocoбa виpiшyвaлa вce з пoзицiï ocoбиcтoгo irnepecy для влacнoï кopиcтi, cвoгo блaгa. Цe — дyжe aвтopитapнa cитyaцiя. Hacкiльки мeнi вiдoмo, вci дeмoкpaтiï cьoгoднi пpипycкaютьcя дeякoгo пoeднaння ^octo! бiльшocтi тa вiднocнoï бiльшocтi гoлociв для пpийняття piшeння. Я вбaчaю дyжe нeзнaчнy aнaлiтичнy вiдмiннicть у тому, який вш^ток лю-дeй нeзaдoвoлeний piшeннями, як1 !м нaв'язaли: 99%, 49% aбo ЗЗ%. Iдeaл мae дocягaти 100%, xoчa да, мaбyть, нeмoжливo.
Як зазначае Дж. Дью'1, участь вс1х члешв суспшьства е ознакою демократа 1 потребуе освгги вщповщного Гатунку: «Суспшьство, яке забезпе-чуе участь вс1х його член1в у д1яльност1 на благо сусп1льства на р1вних умовах, 1 яке гарантуе гнучке пристосування його 1нститут1в шляхом взаемодп р1зних форм спшьного життя, е саме демократичним. Таке сусп1льство повинне мати тип осв1ти, який надае 1ндив1дам особистий 1нтерес у соц1альних в1дносинах 1 контрол1, а також розумов1 якост1, що убезпечують сощальш змши без впровадження безладу» [7].
Схема 1 шюструе континуум, про який йшлося вище.
Схема 1
Континуум тоталгтарно! 1 демократично! форм прийняття ршення
• Одна особа • Проста • В1дносна • 100%
вир1шуе б1льш1сть б1льш1сть вир1шують
вир1шуе голос1в
(51%) вир1шуе (2/3)
• Для особистого та/або приватного 1нтересу • Для конкуруючих 1нтерес1в • Для конкуруючих 1нтерес1в • Для 1нтерес1в кожного
Що стосуеться двох останнгх положень, то Б1н та Еппл виводять 1х, базуючись на творах Дж. Дью'1. Шосте положення полягае у розумшш де-мократ11 не лише як 1деалу, набору ц1нностей 1 правил, а як способу сушсного гснування, способу життя, традицп юнування. Якщо уважно прочитати це положення, стае зрозум1лим, що Б1н та Еппл не акцентують увагу, як це робить Дью1, на тому, що це — спос1б 1снування, традиц1я гснування. Але це те, що можна використати для того, щоб зор1ентувати сво1 дГ1 вщносно кожно1шшо1 особи. Або, як Дью1 вщзначае в сво1й пращ «Демократ 1 осв1та»: «Демократа — бшьше н1ж форма держави; це передуем спос1б спшьного гснування, спшьного комушкативного досвщу» [7]. «Кр1м того, — продовжуе вш, — осв1та в к1нцевому рахунку походить 1з зразк1в, що формуються шститутами, звичаями 1 законами» [7], передба-чаючи, що сощальш шститути потребують оргашзацп для сприяння та поширення демократичного способу життя, що сшвпадае 1з сьомим по-ложенням у Бша 1 Еппла [2]. Узят1 разом наведеш с1м положень е засад-ничими для демократичного життя.
Але давайте повернемося до Дж. Дью1. Майже 100 рок1в тому, в сво1й пращ «Демократ1я 1 осв1та» вш висловив думку про те, що кожна дитина повинна мати р1вний доступ до осв1ти, мае отримувати такий самий життевий досвщ, як 1 шш1 д1ти. «Якщо вони цього не матимуть, — пщсу-мовуе, вш, — то впливи, як1 з одних формують господар1в, шших пере-
твopять нa paбiв» [7]. Пiдтвepджeнням цьoгo в якocтi пpиклaдy мoжe олу-гyвaти тoй фaкт, щo oднi дiти вiдвiдyють пмтазш aбo лiцeй, a iншi — штли пpoфeciйнoгo cпpямyвaнняЗ. Цiлкoм зpoзyмmo, щo в тaкoмy ви-пaдкy вoни oтpимyють piзнy ocвiтy. У CШA ocвiтнi вимoги цe зaпepeчy-ють, ocкiльки в xpaÏRi гснують зaгaльнoocвiтнi шкoли, в якиx вчaтьcя piзнi дiти paзoм. Aлe да лишe тeopeтичнo. Ha пpaктицi вcepeдинi шкiл icнyють клacи, якi oдниx дoбpe гoтyють дo yнiвepcитeтy, a rnmnx — нi. Taким читом, ви нe мoжeтe oтpимaти oднaкoвy якicть ocвiти в кoжнoмy Rrtaci, якщo в oднoмy з нж вимoги вищi, шж в iншoмy, щo yнeмoжлив-люе змiшyвaння учшв з piзним piвнeм знaнь.
Дo тoгo ж Джoн Дью!, гoвopячи пpo гocпoдapя i paбa, пиcaв, щo «Питон визнaчaв paбa як тaкy людину, щo пpиймae вщ iншoï нaмipи, якi кoнтpoлюють тага пoвeдiнкy» [7]. Дeякi yчнi ж люблять i нe пpиймaють iepapxiчнoï cтpyктypи cиcтeми виклaдaння, aлe !м пoдoбaeтьcя вчитиcя i бути ocвiчeними. Tyr я вбaчaю piзницю мш нaвчaнням, з oднoгo бoкy, тa ocвiтoю — з iншoгo. Пщ нaвчaнням я poзyмiю фopмaльний coцiaльний iнcтитyт, чepeз який cyc^^c^a здшетюють coцiaлiзaцiю дiтeй в ïxнiй кyльтypi. Ocвiтa — бiльш шиpoкe таняття. Boнo включae нeфopмaльнy ocвiтy, тобто peчi, якi кoжeн з rac мae вчити caмocтiйнo, i тaкoж фop-мaльнy ocвiтy, тoбтo нaвчaння.
Енн Гpiффiн [9], вчитeлькa, npo яку йшлocя paнiшe, нaмaгaeтьcя дo-пoмoгти cвoïм дiтям виxoвyвaти caмиx ceбe, a нe пpocтo нaвчaти ïx per se. Boнa ^arae пpoтиcтoяти тoмy, щo зaзвичaй тpaпляeтьcя в шкoлax. I цe тe, пpo щo йдeтьcя в po6o^ П. Фpeйpe [8], дe вш вiдpiзняe нaкoпичyвaль-ну ocвiтy вщ визвoляючoï, iншими cлoвaми, гyмaнicтичнoï, пpocвiтни-ць^! ocвiти. У дiйcнocтi ж дея нaкoпичyвaльнoï ^надп^! ocвiти звo-дитьcя дo тoгo, щo вчигель aбo пpoфecop мae пpocтo т^вни™ гoлoви cтyдeнтiв, yчнiв, тaк би мoвити «влити» туди знaння. Дaний пiдxiд тaкoж дocить пoпyляpний в CШA, xoчa я йoгo ж пiдтpимyю. Я дyмaю, щo po-бoтa вчитeлiв нacпpaвдi виxoдить зa цi paмки: життя вчитeлiв мae бути cпpямoвaним нa дoпoмoгy тa пiдтpимкy cвoïx yчнiв тa шшж, з ким вoни cтикaютьcя у житп, для тoгo, щoб визвoлити caмиx ceбe вiд лaнцюгiв, яю ïx пoнeвoлюють. Пpoблeмa, якa тут мoжe виникнути в зв'язку з цим, та-лягae у тому, щo дeякi yчнi нe xoчyть poзpивaти cвoï лaнцюги, мaйжe як у плaтoнiвcькiй aлeгopiï пeчepи, тому щo вoни бoятьcя cвiтлa, я^ вiдби-вaeтьcя нa cтiнax пeчepи.
Я дoзвoлю co6í тpoшки вщшти вiд тeми i звepнyтиcя дo iдeй кoг-нiтивнoгo пcиxoлoгa Бeнжaмiнa Блyмa. 3i cвoïми кoлeгaми у 1956 po^ вiн poзpoбив тaкcoнoмiю кoгнiтивниx ц^eй, iepapxiю ocягнeння зтання [6].
З Пpимiткa пepeклaдaчa: aнaлoгoм циx шк1^ у вiтчизнянiй cиcтeмi ocвiти мoжyть cлyгy-вaти зaклaди в cиcтeмi пpoфeciйнo-тexнiчнoï ocвiти, яю дaють cepeдню ocвiтy i бeзпocepeд-ньo нaвчaють poбoчим cпeцiaльнocтям.
Як пoзнaчeнo нижчс нa cxeмi 2, ця iepapxw вибyдoвye кoгнiтивнi cфepи, пoчинaючи з нижчж piвнiв зтання чepeз ocягнeння, зacтocyвaн-ня, aнaлiз, cинтeз i нa зaвepшeння — oцiнювaння. He дивлячиcь нa тe, щo 6ули внeceнi дeякi змши в цш тaкcoнoмiï [lO], зoкpeмa тaкi, як дoпoв-нeння тepмiнa «кpeaтивнicть» (мoжливo в цш жe cфepi, щo i oцiнювaння, з тош чacy цe — пpoдyктивнa aктивнicть), виxiднi кaтeгopiï цiлкoм дo-peчнi в дaнoмy кoнтeкcтi для iлюcтpaтивниx цiлeй.
Cxeмa 2
Taкcoнoмiя кoгнiтивниx ц1лей 3a Блумoм
У низщ cтaтeй Дж. Aньйoн дocлiдилa, щo тpaпляeтьcя в piзниx шкoлax, якi вoнa клacифiкyвaлa нa ocнoвi coцiaльнo-клacoвoгo пoxoд-жeння poдин, кoтpi вiдпpaвили cвoïx дiтeй дo цж шк1л. Шкoли були клacифiкoвaнi та ocнoвi пpибyткy i типу npayi, дo ягах бiльшicть бaтькiв цж yчнiв бyлa зaлyчeнa, зoкpeмa: poбiтничий клac, cepeднiй клac, пpoфeciйнo бaгaтi, викoнaвчa eлiтa [l]. Kopoткo гажучи, в шкoлax poбiтничoгo клacy (пpиблизнo 38,6% нaceлeння xpaï™ нa мoмeнт тав-чaння) нaвчaння пepшoчepгoвo cтocyвaлocя тaкиx пpoцeдyp тa кpoкiв, як ви^тання зaвдaнь, iнcтpyкцiй вчитeля i зтання фaктiв. Зpoзyм^o, щo да — нaкoпичyвaльнa ocвiтa.
У шкoлax cepeдньoгo клacy (iншi 38,9% нaceлeння) aкцeнтyвaлacя yвaгa нa poзyмiннi змюту. П1д чac пoяcнeння вчитeль зocepeджyвaвcя нa ocмиcлeннi фaктiв. Шкoли для дгтей з пpoфeciйнo бaгaтиx poдин (пpи-
близнo 7% нaceлeння; бaтьки — виcoкooплaчyвaнi лiкapi aбo стуж^в^) opieнтyвaли нa iндивiдyaльнe вiдкpиття, кpeaтивнicть, вaжливi щй i твop-чe знaння, xoчa були дeякi стимулююч! фaктopи (нaпpиклaд, пpaвильнa вiдпoвiдь бyлa чacтo oчiкyвaнoю). Hapeштi, в poдинax викoнaвчoï eлiти (мeнш н1Ж 1% нaceлeння), дo я^! вiднocятьcя бaтьки, ЯК1 зaймaють м-зицл та piвнi вiцe-пpeзидeнтiв, ycпiшниx кepiвникiв у мyльтинaцioнaль-ниx кopпopaцiяx aбo у фiнaнcoвиx фipмax нa Уoлл-Cтpит, нaвчaння opieнтyвaлo знaння нa виявлeння ^ичини i виpiшeння пpoблeми. З дeя-кж питaнь виклaдaння бyлo тад!бним дo тoгo, щo мaлo мкда у шкoлax для пpoфeciйнo бaгaтиx, ane 61льш peтeльним. Учн1в cпpямoвyвaли нa poзвитoк мaтeмaтичниx i нayкoвиx yмoвивoдiв. Teкcти 1з cycпiльниx дто-ципл1н i клacнi диcкyciï були aнaлiтичними, aлe нe являли coбoю кpитикy icнyючoгo пopядкy. Teкcти мгстили нeгaтивнi кoмeнтapi щoдo «нeocвiчe-нж» мac/клaciв. Oчeвиднo, щo мoжнa тут cкopиcтaтиcя iepapxieю пoтpeб, зaпpoпoнoвaнoю A. Maoroy, i нaклacти iï та пpoaнaлiзoвaнy мнoю iepap-xiю у тад!бний cпociб.
3вичaйнo, icнyють виключeння з цьoгo, i учн1 piзними шляxaми мo-жуть вiдвiдyвaти штли, щo знaxoдятьcя нeпoдaлiк в1д дoмy. Цe пoв'язaнo тaкoж з пpивaтизaцieю нaвчaння тa iнтeнcифiкaцieю фiнaнcoвoï пщзвгт-нocтi [14], пoлiтичним pyxoм, який iнтeнcивнo пpoпaгye нaкoпичyвaльнy кoнцeпцiю ocвiти. Йoгo пpeдcтaвники xoчyть визнaчити ^rneprn ycьoгo, cтaндapтизyвaти вce нaвчaння. Bo™ ж xoчyть визнaвaти iндивiдyaльнy yнiкaльнicть mxKoï людини.
Зa пpиклaд ще! зpocтaючoï нepiвнocтi мoжe пpaвити той фaкт, щo пoдaтoк нa влacнicть викopиcтoвyeтьcя нa фiнaнcyвaння шк1л в CШA i йoгo cepeдня c^a в 2001 poцi cклaлa $7000 та oднoгo учня. Aлe якщ poзглянyти cтaтиcтикy тадшу циx ^шпв вiдпoвiднo дo штaтy, тo oтpи-мaeмo тaкy кapтинy: в Hью-Джepci ця cyHa дopiвнювaтимe мaйжe $9,500 та учня, в Ют1 — близью $4,500, в Дeтpoйтi — близью $9,500, a мeнш шж зa З0 км нa швшч в1д Дeтpoйтa — близькo $17,000 та учня [цит. зa: 14]. Taxi вимт^^ у фiнaнcyвaннi шыл icнyють нa вйй тepитopiï CШA.
Дocлiджeння, пpoвeдeнi мнoю у Чecькiй тa Cлoвaцькiй pecпyблiцi [4, 5], cвiдчaть, щo учн1 з ciмeй poбiтничoгo клacy, як1 нaвчaютьcя у шкoлax пpoфeciйнoгo cпpямyвaння; учн1 з ciмeй cepeдньoгo клacy, як1 вщвщують тexнiчнi aбo пpoфeciйнi кoлeджi; учш, чи! бaтьки нaлeжaть дo вищoгo клacy i як1 в1дв1дують пмтазш aбo лiцeй, дoтpимyютьcя piзниx мгляд1в cтocoвнo тoгo, щo coбoю являе дeмoкpaтiя. Учн1 шк1л npo-фeciйнoгo cпpямyвaння (пpиблизнo poбiтничий клac) poзyмiють ïï як мoжливicть poбити тe, щo вoни xoчyть, нeзнaчнa ыльюсть з ниx виотов-люють irnepec дo втpyчaння у пpaвa шшж. Учн1 пpoфeciйнo-тexнiчниx кoлeджiв (пpиблизнo cepeднiй клac) ввaжaють, щo вoни мoжyть poбити тe, щo вoни xoчyть, вoднoчac пoвaжaючи пpaвa iншиx. Boни дyмaють, щo дeмoкpaтiя зaлyчae oбpaниx пpeдcтaвникiв дo yпpaвлiння. УЧН1, ЯК1 в1ДВ1ДУЮТЬ лiцeй aбo гiмнaзiю, тaкoж пoв'язyють дeмoкpaтiю 1З cвoбoдoю
i пpaвaми, aлe вoни вiдчyвaють, щo вoни e тими, xтo бpaтимe yчacть у пpивeдeннi дeмoкpaтiï у дш.
Як би тaм ж бyлo, кoли ви дoдaeтe цю iнфopмaцiю дo вжe визта-чeнoï cxeми iepapxiï кoгнiтивниx cфep ^a Блyмoм), дo iepapxiï шыл, яю клacифiкyютьcя нa ocнoвi нaвчaльнoгo пину i пeдaгoгiки, щo зacтoco-вyeтьcя в циx шкoлax (зa Лпьтан), cтae зpoзyмiлим, щo piзнi учш oтpимy-ють piзнy ocвiтy. Taблиця l iлюcтpye цi iзoмopфнi вад^^ни чepeз дaнi тpи кaтeгopiï.
Taблuця l
Coцiaльний клac, вид знaння, кoгнiтивнa тaкcoнoмiя i Ro^uenun дeмoкpaтiï
Couia.ibMiiii клac Шкльний нoгляд ни зниння Koгнiтивнa тaкcoнoмiя Poзумiння дeмoкpaтiï
Bикoнaвчa eлiтa (<l%) Bиpiшeння пpoблeм Oцiнкa Koнтpoль (нe включeний у нaвчaння)
Пpoфeciйнo бaгaтi (~У%) Tвopчe знaння Cинтeз, aнaлiз, зacтocy-вaння Cпpиймaють ceбe як дш-чиx yчacникiв; «Я мoжy poбити тe, щo я xoчy, aлe я зoбoв'язaний пoвaжaти пpaвa iншиx»
Cepeднiй клac (38,9%) Poзyмiння Уcвiдoм-лeння Cпpиймaють ceбe як o6^ paючиx пpeдcтaвникiв; «Я мoжy po6o™ тe, щo я xoчy, aлe зoбoв'язaний пo-вaжaти пpaвa тшт»
Poбiтничий клac (38,6%) Фaкти Зтання Пacивнe зaбeзпeчeння пpaв iндивiдa; «Я мoжy poбити вce, щo мeнi зaбaжaeтьcя»
Poзглядaючи coцiaльнo-клacoвий cтaн poдини в piзниx шкoлax, та-вчaльний пин i виклaдaння в циx шкoлax, нepiвнi yмoви в шкiльнoмy фiнaнcyвaннi, yявлeння пpo дeмoкpaтiю, вapтo дeщo пpoяcнити в цiй ш-тyaцiï: цe в ocнoвi cвoïй нeпpaвильнo, aмopaльнo i нeдeмoкpaтичнo. Ha пoчaткy cтaттi я нaвoдив пpиклaд Eнн Гpiффiн [9], вчитeльки пoчaткoвoï штли, якa дoзвoлилa cвoïм учням вщчути ceбe влacникaми cвoeï клacнoï юм^ти. A зaвepшy я iншим пpиклaдoм ypoкy, який мoжe дoзвoлити учням вoлoдiти cвoïм влacним нaвчaнням, вoлoдiти cвoïм кpитичним мто-лeнням, щo в пiдcyмкy oзнaчae вoлoдiння влacнoю дeмoкpaтieю. Пpиклaд cтocyeтьcя paбcтвa, якe icтopичнo мaлo мicцe в CШA, a мeтoдикa œpe-дбaчae нeoбмeжeнy ыльюегь вapiaнтiв вiдпoвiдeй. Haпpиклaд, мoжнa ви-кopиcтaти вiдпoвiднy iнфopмaцiю пiд чac вивчeння ^parn^^ra гoлoдo-
мopy. Aлe пoвepнeмocя дo paбcтвa, ocrI^™ цe тaкoж пoв'язaнo з тим, щo Д'ю! i Плaтoн пиcaли пpo paбcтвo.
Я^ю б нe бyлa тeмa ypoRy, пoчинaти пoтpiбнo з питaння дo учн1в, якe мae бiльшe oднieï мoжливoï вiдпoвiдi. У нaшoмy випaдкy cтocoвнo paбcтвa цe мoжe бути тaкe питaння: «Як би жилocь, пepeбyвaючи в paбcтвi?» У випaдкy з пpиклaдoм пpo гoлoдoмop — «Як би жито^ п1д чac гoлoдoмopy?» Hacтyпний кpoк (aлe нeoбoв'язкoвo в тaкoмy пopядкy, в1н мoжe бути змiнeний) — пoпpociть учшв iндивiдyaльнo пpигaдaти тe, щo вoни вжe знaють шляxoм cтвopeння пepeлiкy pиc, фaктiв, щo xapa^ep^ зують життя в yмoвax гoлoдoмopy aбo paбcтвa. Пoтiм пoтpiбнo cфopмyвa-ти ^упи учн1в i пoпpocити ïx oбмiнятиcя cвoïми дyмкaми м1ж coбoю. дaгoгiчнo дaний мoмeнт ^pea^ye знaчнy кiлькicть штей. У CШA д1ти piзниx фiзичниx мoжливocтeй (з oбмeжeними мoжливocтями, тaкi, як1 ж мoжyть читaти aбo пиcaти й т1, як1 ввaжaютьcя oбдapoвaними) oб'eднaнi paзoм в oднoмy клaci. У дaнiй crnya^ï учням, як1, мoжливo, мaють пeвнi пpoблeми, зaбeзпeчyeтьcя дocтyп дo rie! ж iнфopмaцiï шляxoм oбмiнy дyмкaми 1з cвoïми oднoлiткaми, як1 нe мaють нiякиx тpyднoщiв з чш^н-ням aбo пиcьмoм.
Дaлi нeoбxiднo пoпpocити кoжнy ^упу пoдaти oднy вiдпoвiдь нa пи-тaння i зaфiкcyвaти ïï та дoшцi. Oднaк нe пoтpiбнo випитyвaти вй вiдпoвiдi в oднieï ^упи пepeд oпитyвaнням iншиx. Baжливo, щoб кoжeн мaв мoжливicть внecти cвiй внecoк в oбгoвopeння. Якщo ви m^ocme oднy гpyпy нaдaти вй вiдпoвiдi, ocтaннiй гpyпi, мoжливo, ж бyдe щo дo-дaти, ocrî^™ вiдпoвiдi вжe дaнi.
Hacтyпним кpoкoм бyдe нaдaння учням дeякиx фaктiв, icтopичниx дoкyмeнтiв, фoтoгpaфiй, мaлюнкiв, тeлepeклaм, ЯК1 вiдпoвiдaють змicтy ypoкy й вшу учн1в. A пoтiм пoтpiбнo oпитaти ïx знoвy, нaдaвши мoж-ливicть oзнaйoмитиcя з дoкyмeнтaми для того, щoб вoни дoдaли iнфop-мaцiю дo cвoгo пoчaткoвoгo пepeлiкy нa ocнoвi iдeнтифiкaцiï фaктiв. Учням пoтpiбeн чac, щoб iндивiдyaльнo aбo в гpyпax вивчити фaкти. Meтa пoлягae в циклiчнoмy poзглядi iнфopмaцiï, тoбтo щoб yci учш були зaбeз-пeчeнi дocтyпoм дo ж!, нeзaлeжнo в1д тoгo, вмшть вoни читaти чи н1. Oднi учн1 мoгли б нaпиcaти ece, a 1нш1 — зpoбити щocь щe, нaпpиклaд, нaмaлювaти кapтинy, зpoбити зaпиc у щoдeнникy нa кштaлт: «ви тами-paeтe в1д гoлoдy i мaeтe зpoбити ocтaннiй зaпиc в cвoeмy щoдeнникy». Bид дiяльнocтi, який пpoпoнye вчитeль, у дaнoмy випaдкy нe мae тaкoгo вeликoгo знaчeння. Гoлoвнe тут — aктивiзyвaти пeвнoю мipoю дiяльнicть Учн1в. Taким чинoм, нaвeдeнi ocнoвнi мeтoдики, як1 мoжyть бути змiнeнi згiднo з пoглядaми вчитeля з мeтoю дocягнeння цiлeй ypoкy4.
4 Дoдaткoвим пoзитивним peзyльтaтoм тaкиx ypoкiв е тe, щo вoни мoжyть тaкoж cпpияти poзвиткy вищoгo piвня пiзнaвaльниx нaвичoк учшв. Oднe з пpoвeдeниx дocлiджeнь [З] ви-знaчилo icнyвaння взaeмoзaлeжнocтi мж piвнeм icтopичнoгo пiзнaння тa тутовим миcлeн-ням у мaйбyтнix виклaдaчiв coцiaльниx нayк в CШA. Taкий пeдaгoгiчний пiдxiд видaeтьcя пepcпeктивним для пoдaльшoгo кoгнiтивнoгo poзвиткy.
Звичaйнo, дexтo hoäü пoцiкaвитиcя, щo овд бyлo б poбити, якби учш виcлoвилиcя нa кopиcть paбcтвa у дaнoмy випaдкy. Бeзyмoвнo, цe мoглo б poзглядaтиcя i як cyттeвe зaнeпoкoeння щoдo ypoкiв, якi пpoвo-дятьcя зa тaкoю мeтoдикoю, ^o яку йдeтьcя в дaнiй ^arri. Oднaк cпpaвжнiй ocвiтнiй пpoцec вiдбyвaeтьcя тoдi, кoли yчeнь з ^упи cтвepд-жye, щo paбcтвo — да дoбpe, a oднoлiтки ^жуть, щo цe нe тaк. Учш та-виннi зaлyчaтиcя дo poзмoви oдин з oдним. I да мoдeлюe, cтимyлюe, кoпiюe вce тe, щo вiдбyвaeтьcя пoзa шкoлoю в yмoвax дeмoкpaтiï, кoли люди cпepeчaютьcя oдин з oдним у цивiлiзoвaний cпociб.
1нший кopoткий пpиклaд ypoxy кpaïнoзнaвcтвa в cepeднiй шкoлi та-вoдить нa думку пpo жвш пepeвaги тaкиx пeдaгoгiчниx пiдxoдiв. B ocнoвy cтpyктypи тaкoгo ypoкy мae бути пoклaдeний poзпoдiл клacy та гpyпи пo 4 aбo 5 учшв, якi глибoкo вивчaють чacтинy визнaчeнoï мicцeвocтi, i вoни вжe знaють дeщo пpo iншi чacтини мicцeвocтi вщ cвoïx oднoклacникiв. Ha дoдaтoк дo лeкцiй, читaння тpaдицiйниx xpecтoмaтiйниx тeкcтiв тoщo, ïx ocнoвнe зaвдaння нa тaкoмy ypoцi мoжe пoлягaти в нacтyпнoмy: cфopмy-вaти тypиcтcькy кoмпaнiю (включaючи cтвopeння тазви i лoгoтипy) i пoтiм opгaнiзyвaти мaндpiвкy дo rieï чacтини мicцeвocтi, яку вoни вивчa-ють. Ц тaкoж включaтимe poзpoбкy бpoшyp для peклaми мaндpiвки. Oд-нaк cпpaвжнiм «випpoбyвaнням» для ниx e тe, щo вoни oтpимyють двi бpoшypи, пiдгoтoвлeнi oднoклacникaми, i oцiнюють ïx вставит дo ^e-нapiю, згадто з яким вoни мaють дocтaтньo гpoшeй лишe нa oднy мaн-дpiвкy. Bипpoбyвaльнe питaння пoлягae в тому, яку мaндpiвкy cлiд вибpa-ти? Цe, зpoзyмiлo, cтaвить учшв у cитyaцiю oцiнoчнoгo piвня зa тaкco-нoмieю Блyмa. У тaкий cпociб вчитeль oтpимye мoжливicть oцiнити кoгнiтивний piвeнь yчнiв, якi бepyть yчacть у дaнoмy ypoцi5.
Щ^ oдин пpиклaд тopкaтимeтьcя тoгo, щo, нaпeвнe, нe мae aнaлoгy в Укpaïнi, як i бyдь-дe та тepитopiï кoлишньoгo Paдянcькoгo Coюзy, дe icнyють чиcлeннi cyпepeчнocтi мш кoлeктивiзмoм тa iндивiдyaлiзмoм. Пpoвeдeння зaнять з тaким мaтepiaлoм, який oбгoвopюeтьcя в пpoцeci ypoкy, мaлo б тазитивний eфeкт для yкpaïнcькиx дiтeй. Oбидвa oбгoвo-peнi пiдxoди e фopмaми paбcтвa, якi ми мoгли б poзглядaти як пoзитивнe й ^гатив^ paбcтвo, виключaючи oдин eлeмeнт aбo кpaйнicть ^т^нуу-му й таталягаючи нa iншiй кpaйнocтi. З тазицп кpaйньoгo кoлeктивiзмy, paбcтвoм e тe, щo виключae кoлeктив, гpyпy; i тавтаки, з пoзицiï xpañ-rnora iндивiдyaлiзмy, paбcтвoм e тe, щo виключae iндивiдyyмa. Piшeння пpoблeми пoлягae у вiднaйдeннi пeвнoï cepeдини, дe кoжeн мoжe бути зa-дoвoлeним.
5 Зa дoпoмoгoю тaкиx дocягнeнь, як iнтepнeт тa мoжливocтeй викopиcтaння eлeктpoнниx pecypciв, icтopичнi мaтepiaли cтaють вce бшьш дocтyпними для вчитeлiв тa шиpoкoгo зaгaлy. Haпpиклaд, icTOpmrn aмepикaнcькi дoкyмeнти мoжyть бути poзтaшoвaнi зa дaним McmaM-ням: http://www.loc.gov/teachers/ and here: http://www.archives.gov/historical-docs/ Швидкий тошух в iнтepнeт мoжe виявити iншi дoкyмeнти, cepeд якиx — eвpoпeйcькi дoкyмeнти (вклю-чaючи дeякi дoкyмeнти) зa дaним пocилaнням: http://eudocs.lib.byu.edu/index.php/
Main_Page.
3вичaйнo, ц1 типи ypo^ пoтpeбyють yзгoджeння. B ocтaнньoмy з нaвeдeниx пpиклaдiв ypoкy мoжe, з oднoгo бoкy, виникнути пoвepxoвicть ^и вeликiй кiлькocтi мaтepiaлy, який poзглядaeтьcя, (cкaжiмo, пpи лeкцiйнoмy виклaдi мaтepiaлy), aбo нaдтo глибoкий poзгляд мaтepiaлy, як 1З ocoбиcтicнo-opieнтoвaним нaвчaнням, cкoнцeнтpoвaним нa yчнeвi. Якщo учн1 бepyть yчacть в ypoцi тaкoгo типу, пщ чac якoгo poзглядaютьcя дoкyмeнти пpo paбcтвo, вoни пoвиннi oтpимaти мoжливicть пiзнiшe дocлiдити дoкyмeнти npo гoлoдoмop. B iншoмy випaдкy буго б вiдвeдeнo 5 xвилин та paбcтвo, 5 xвилин нa гoлoдoмop i 5 xвилин нa будь-яку 1ншу кiлькicть тeм, як1 poзглядaютьcя в пpoцeci нaвчaння.
Taкoж e oчeвидним, щo цeй пpoцec ж вiдбyвaeтьcя пpoтягoм oднoгo ypoкy. Brn мoжe зaйняти дeкiлькa дн1в, a то й цший тиждeнь. Як би тaм нe бyлo, ця мeтoдикa мoглa б бути зacтocoвaнa мaйжe дo кoжнoгo пpeд-мeтa, мoжливo, нaвiть дo мaтeмaтики, якби пpoвeдeння тaкoгo ypoкy пга-нyвaлocя вчитeлeм, oбiзнaним 1З дaнoю мeтoдикoю. Kлючoвим пoлoжeн-ням тут e тe, щo учням нeoбxiднa cпiвyчacть. 1м пoтpiбнo cтвopювaти щocь нoвe. У peзyльтaтi щи дiяльнocтi учш пepexoдять дo вищиx щaблiв тaкcoнoмiï Блyмa (aнaлiзy, cинтeзy, oцiнювaння). Якщo ця дiяльнicть, щo пoв'язaнa з aнaлiзoм тa cинтeзoм у ^o^ci ypoкy, пoшиpюeтьcя лишe нa дeякиx учн1в, тo пoдiбний cтaн peчeй e oдним 1з acпeктiв вiднoшeнь м1ж paбaми тa xaзяïнaми, як1 oбгoвopювaлиcя вищe, ocrI^™ 1нш1 учш у тa-кж cитyaцiяx oчeвиднo пoтpaпляють в oднy 1з кpaйнocтeй тaкoгo кoнти-нууму, a caмe — нa пoзицiю paбiв.
Mo;xra тaкoж зayвaжити, щo цeй пдовд плyтae ocвiтy як пpoцec шзтання з дeмoкpaтieю як пpoцecoм влaди6. Як i ocвiтa пoвcюди, дай вид e вiдoбpaжeнням кyльтypи, яга oxoплюe де!. У дaнoмy випaдкy В1Н вiдoбpa-жye дeякi acarara ocвiти в CШA. Aлe да — тeopiя, a нa ^ara^i вce нe тaк пpocтo й зpoзyмiлo. Ocвiтa — цe пpoцec пiзнaння. Haкoпичyвaльний пpoцec в ocвiтi — цe oдин тип пiзнaвaльнoгo пpoцecy, a визвoляючий пpoцec — да шший тип пiзнaвaльнoгo пpoцecy, i oбидвa ц1 пpoцecи тopкaютьcя piзниx фopм влaди. Eкcпepтний тип влaди — oдин 1з нж. Цe — aвтopитapний тип влaди. Biдкpитий, ocoбиcтicнo-зopieнтoвaний тип ocвiти e бтьш cпpямo-вaним дo дeмoкpaтичнoгo пpoцecy opгaнiзaцiï влaди.
Koли cкpiзь гoвopять пpo cтaндapтизaцiю ocвiтньoгo дocвiдy mxro-гo, цe пpoблeмaтичнo. ^м нeoбxiднo iндивiдyaлiзyвaти ocвiтy. ÄKep^ кaнcькi вимoги в тeopiï cпpямoвaнi та iндивiдyaлiзaцiю ocвiти, ane нa пpaктицi вiдбyвaeтьcя зcyв у 61К cтaндapтизoвaниx фopм нaвчaння. Якщo ми пoбyдyeмo пpямoкyтнy cиcтeмy кoopдинaт, в якш кoнтинyyм влaдa/ eлiтapизм (aвтopитapний/eгaлiтapний) пepeтнeмo типoм ocвiти (та^пи-чyвaльнa/визвoляючa), то пoбaчимo чoтиpи лoгiчнi мoжливocтi тaкиx ж-
6 Bиcлoвлюю вдячнicть пpoф. Пpoлeeвy C., питaння якoгo дoзвoлили мeнi cкoнcтpyювa-ти вiдпoвiдь caмe тaким чинoм. Moя вдячнicть вмм yчacникaм фiлocoфcькoгo кpyглoгo cto-лу, чи! кoмeнтapi тaкoж дoпoмoгли мeнi yтoчнити дeякi думки у дaнiй cтaттi.
pera^rn, як цe зoбpaжeнo нa cxeмi 3. Зpoзyмiлo, щo цe талггичний ap^-мeнт, який нaм пoтpiбeн для тoгo, щoб oпинитиcя в пpaвiй вepxнiй пто-щинi, якщo ми пpaгнeмo дeмoкpaтичнoгo cycпiльcтвa, щo, нa мoю думку, e бaжaним.
Схемй З
Тини ocвiти i ^ийняття piшeння
Bизвoляючa ocвiтa
Aвтopитapнe пpийняття piшeння
Eгaлiтapнe пpийняття piшeння
Haкoпичyвaльнa ocвiтa
Пiдcyмoвyючи, зaзнaчимo, щo yчнi oтpимyють знaчнo бiльшe xprn пpocтo iнфopмaцiï, я^ нiбитo нaвчaли i пepeдaвaли 1м у шкoлax. Boни нaбyвaють звичoк миcлeння i дп, як1 вoни викopиcтaють п^ля зaкiнчeння шкoли, з якими вступлять у дopocлий cвiт. Якщo ми xoчeмo пpoдoвжyвa-ти бyдyвaти дeмoкpaтiю, yчнi пoвиннi бeзyмoвнo взяти щ дeмoкpaтичнi звички з coбoю та зaкiнчeнню шкoли. ^eï, як1 зaпpoпoнoвaнi в дaнiй cтaттi, мoжyть poзглядaтиcя як oдин з шляxiв пщготовки yчнiв дo oвo-лoдiння цими тавичгами i, тaким чинoм, CTara oдним з cyттeвиx зacoбiв, зaвдяки якoмy зaбeзпeчитьcя нeпepepвнicть дeмoкpaтiï та плaнeтi. Oco-биcтicнo-opieнтoвaнa ocвiтa, бeзyмoвнo, e нaйбiльш гyмaнним шляxoм дocягнeння тaкoгo peзyльтaтy.
flwo Eimon. AMepMKaHCbKa nepcneKTMBa ^oao 0C06MCTÍCH0-0pieHT0BaH0'í ocbítm
^¡TepaTypa:
1. Anyon, Jean. 2001/1981. Social class and school knowledge. P. 127—126 in Joan H. Strouse (Ed.), Exploring socio-cultural themes in education: Readings in social foundations, (second edition). Prentice Hall.
2. Beane, James A. and Michael W. Apple. 2007. The Case for Democratic Schools. P. 1—29 in Apple, Michael W. and James A. Beane (Eds.). Democratic Schools: Lessons in Powerful Education (2nd edition). Portsmouth, NH: Heinemann.
3. Bishop, Joe. 2006. Historical Cognition and Scientific Thinking among Pre-Service Secondary Social Studies Teachers. The Journal (WI Council for the Social Studies), Fall.
4. Bishop, Joe. 2005. «Locating Democracy: Meanings and Intersections in the Czech Republic.» in Cameron White and Roger Openshaw (Eds.), Democracy at the Crossroads: International Perspectives on Critical Global Citizenship. Lanham, MD: Lexington Books.
5. Bishop, Joe. 2002. «Co si mysli Cesi a Slovaci o demokracii.» P. 134—151 in Ob?anska vychova v globalizujici se spole?nosti. Marie Hrachovcova and Antonin Stanek (editors), Jitka Sejvalova [translator]. [What Czechs and Slovaks Think about Democracy, P. 134—151 in Citizenship Education in the Globalization of Society]. Olomouc, Czech Republic: Palack?ho University.
6. Bloom, Benjamin S. (Ed.). 1956. Taxonomy of Educational Objectives: The Classification of Educational Goals. Handbook I: Cognitive Domain. NY: David McKay.
7. Dewey, John. 1916. Democracy and Education. New York: The Macmillan Company. Available online: http://www.johndeweyphilosophy.com/books/ democracyandeducation.
8. Freire, Paulo. 1970. The Pedagogy of the Oppressed. New York: Continuum.
9. Griffin, Ann. 1994. This is Our Room! Children Taking Ownership. The Whole Language Advocate, 7(1).
10. Hanna, Wendell. 2007. The New Bloom's Taxonomy: Implications for Music Education. Arts Education Policy Review, 108(4): 7—16.
11. Online Etymological Dictionary. 2010. http://www.etymonline.com.
12. Parker, Walter C. 2005. Teaching Against Idiocy. Phi Delta Kappan, 86 (5): 344—151.
13. Popper, Karl. 2006/1945. The Open Society and Its Enemies (2 Vols). London: Routledge.
14. Robbins, Christopher G. and Bishop, Joe. 2009. Accountability Legerdemain and the Intensification of Inequality. Dissident Voice, (20 March). Online: http://www.dissidentvoice.org/2009/03/accountability-legerdemain-and-the-intensi-fication-of-inequalita.
Джо Бишоп. Американская перспектива личностно-ориентиро-
ванного образования.
В данной статье рассматриваются демократические аспекты отношений в учебный аудиториях и семь основных элементов демократической жизни. Опираясь на идеи П. Фрейре, показано, что накопительная концепция образования отличается от освобождающего образования тем, что предполагает аналитические способы мышления в отношении событий, происходящих с учениками и студентами в учебный заведениях. Утверждается, что накопительная форма образования ведет к формированию рабской зависимости, несовместимой с демократией. Примеры уроков, содержащие элементы освобождающего образования, предлагаются в качестве одной из форм преподавания для подготовки молодежи к вступлению во взрослый мир с демократическими традициями.
Joe Bishop. An American Perspective on Person-Oriented Education.
This paper considers democratic aspects of classrooms and seven foundational elements of democratic life. Following the work of Paulo Freire, a banking concept of education is distinguished from a liberatory education as an analytic means of thinking about what happens to pupils and students in schools. It is argued that the banking form of education is a type of slavery that is antithetical to educating for democracy. Examples of lessons that are more liberatory in nature are provided as one means of teaching to ensure young people enter the adult world with democratic habits.
