CC BY
6УДК: 378.046.2
Соловей Н.В.
Кшвський нацiональний утверситет iMeui Тараса Шевченка, Украйна, 01033, м.Кигв, вул. Володимирська, 60
Ляшенко Л.М.
Кшвський нацюнальний утверситет iменi Тараса Шевченка, Украйна, 01033, м.Кшв, вул. Володимирська, 60
Летуновська 1.В.
Кигвський нацюнальний унiверситет iменi Тараса Шевченка, Украйна, 01033, м.Кигв, вул. Володимирська, 60
АЛЬТЕРНАТИВНЫ! МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ 1ШОЗЕМШО1 МОВИ
N. V.Solovey
Taras Shevchenko National University of Kyiv, 60 Volodymirska St,Kyiv,01033, Ukraine L.M. Lyashenko Taras Shevchenko National University of Kyiv, 60 Volodymirska St,Kyiv,01033, Ukraine I. V.Letunovska Taras Shevchenko National University of Kyiv, 60 Volodymirska St,Kyiv,01033, Ukraine
ALTERNATIVE METHODS OF FOREIGN LANGUAGE TEACHING
DOI: 10.31618/ESSA.2782-1994.2022.2.77.244
Анотащя. У зв'язку i3 перспективами входження Украши до £вропейських та свгтових процеав, необхщшсть модершзацп вищо! освгга виникае повсякчас. Одним i3 шляхiв входження е використання новгтшх технологiй. Стаття актуалiзуе питання дистанцшно! форми навчання, висвiтлюе основш змiни дистанцшно! освiти, як1 сталися в останнi роки щд час пандемп та мiстить огляд основних проблем оновленого щдходу до електронного навчання. Щдсумовуючи, дистанцiйнi форми потребуватимуть переквалiфiкацil викладачiв через зростання впровадження технологiй та використання сучасних електронних пiдручникiв, матерiал яких укладений з урахуванням принципiв програмованого управлiння процесу засвоення знань.
Abstract. In connection with integration in the European and World educational concord higher education of Ukraine needs substantial modernization. One of its constituents is introduction of the newest educational technologies in the educational process. The article focuses on the issues of distance learning, highlights the major changes in distance education that have occurred in recent years during the pandemic and overviews the main problems of the new approach to e-learning. The authors come to the conclusion that distance learning will require qualified teachers who will introduce new methods and technologies into modern electronic textbooks, the material of which is based on the principles of programmable control of knowledge acquisition.
Ключовi слова: дистанцшне навчання, платформа, мовна пiдготовка, аудiювання, цифровi навички, локдаун.
Keywords: distance learning, platform, language training, listening, digital skills, lockdown.
Вступ Локдаун змшив ва сфери суспшьного життя у свт. Одним iз важливих аспекта суспшьного життя кожно! кра!ни е освгга, яка зазнала суттевих змш у зв'язку iз запровадженням карантинних заходiв ^ як наслшок, переходом на дистанцшне навчання. Для вищих навчальних закладiв у свiтi 2020 та 2021 роки розпочалися в умовах, яш стали результатом спалаху ешдемп коронавiрусу та глобальних змiн через введения обмежувальних карантинних заходiв. За короткий промiжок часу унiверситетам довелося здшснити перехiд вiд традицiйного до дистан^йного навчания, що допомогло виявити проблеми у сферi освiти та знайти новi форми та впровадити !х для пiдтримки високого рiвня професiйних знань. Усi вищi навчальш заклади змушенi були розробляти спещальш робочi програми з урахуванням нових умов навчання та проводити дослщження
готовносп студентiв до переходу на новий формат навчання. Традицшш аудиторш заняття пiд керiвництвoм викладача, як i ранiше, як i завжди, е кращим методом навчання, однак, такий пiдхiд в умовах пандемп перестае бути домшуючим.
Мета цього дослвдження дoслiдити oсoбливoстi дистанцiйнoï освгга тд час пандемп, пoрiвняти традицшне дистанцiйне навчання з дистанцiйним навчанням. Протягом oстаннiх рoкiв навчання через Internet розглядаеться не просто як зручна форма тдвищення квалiфiкацiï, а як цшком серйозна альтернатива традицшнш oсвiтi, що дозволяе студенту отримати глибoкi i якiснi знання.
Дистанцшне навчання - це не нове явище, це лише одна з форм навчання, яка дае змогу будувати гнучку iндивiдуальну oсвiтню траекторш. Вона була створена у 80-х роках в США спочатку для людей з швалвдшстю. Також в Австралп, з
величезною територieю i ,вщпов1дно, великими вiдстанями i незручнiстю добиратися до навчального закладу почали використовувати дистандшш форми, що влаштовувало i викладачiв i студентiв, учнiв шшл i коледж1в. Тобто цi формати навчання були i ранiше, але не носили такого масового характеру.
Виклад основного матерiалу. Основною вщмшною рисою дистандшно! освiти ввд шших типiв освiти е широке використання сучасних технологiй в навчальному процесс
Серед звичних телекомунiкацiйних технологiй, що давно використовуються для дистандшно! освгга, можна назвати: E-mail, on-line конференди, дошки оголошень (використовуються для розсилки матерiалiв, документiв, тощо), on-line комп'ютерних мереж ( для обмiну письмовими повщомленнями), телевiзiйнi передачi, у тому числ кабельного телебачення, радiотрансляцiя, факсим!льний зв'язок (для пересилки документiв), телефонний зв'язок (для обм!ну звуковими повщомленнями), ввдео конференди iз зворотним зв'язком по телефону та традицiйнi i бiльш сучаснi платформи: Viber, Telegram, What's Up, Instagram, Skype, Zoom, Google Meet та шше.
Найбшьш розвинутий ринок електронно! освiти давно юнуе в США, де знаходиться велика кшьшсть компанiй-виробникiв систем
дистанцшного навчання, учбових центрiв. Протягом рошв активно впроваджуеться така система в Захвднш Gвропi, особливо в Великобритании Нiдерландах, Норвеги, Шведп, Нiмеччинi. Також так системи широко впровадженi у Канащ, Австрали, Японп та звюно в Кита!.
За прогнозами аналггично1 компанп 1ДС, ще в далекому 2005 род! об'еми европейського ринку дистанцшного навчання складав 6 млрд. доларiв, а в США - 18 млрд. доларiв. Об'ем ринку, на той час, не варто було порiвнювати з шоземними кранами, хоча попит на под!бш послуги був досить високий. Наразi, у зв'язку з пандемiею, ситуадiя вкрай змiнилася, оск1льки ус! навчальнi заклади Укра!ни перейшли на дистандiйне навчання з березня 2020.
Ще на початку нульових система освгга в Укра!ш в питаннях шформадшно! грамотносп залишалась надто ввдсталою i мова тод! ще не йшла про ll розвиток. Причина була в тому, що шформад!я розглядалась як нарощування матер!ально-техшчно! бази, а не як створення штелектуального продукту, штелектуально! бази. По цш причин! ми мали неналежне обладнання установ ( у тому числ! навчальних заклад!в, включаючи ушверситети) i персонал навчальних заклад!в, який використовував таке обладнання щонайменше на 10%.
Основною причиною слабкого розвитку д!е! форми навчання в нашш кра!ш була дорожнеча запуску системи електронно! освгга, технолопчш проблеми, а також консерватизм освпянського середовища.
Першою i головною перепоною на шляху розвитку дистанцшного навчання в Укра!ш залишалися погано розвиненi комушкацшш технологii, зокрема Internet. Так, лише 2-3% населення Украши регулярно користувалося послугами Internet, i це лише 15-16 рошв тому. Але, навиъ на тому еташ, як1сть зв'язку повною мiрою задовольняла вимогам дистанцшного навчання на той час сучасних цифрових АТС (при комутованому зв'язку), або при наявносп видiленоi лшп, але це було надто дорого для бтшосп користувачiв Internet того часу. Ось тому, виходом з nei' ситуацп могло бути лише масове впровадження сучасних технологiй ( як приклад, широкосмуговий Internet по наявним телефонним лшям, а також в украшських умовах того часу технолопя xDSL).
Однак, уже в той час, незважаючи на вс труднощi, дистанцiйне навчання в Украш почало розвиватися та вдосконалюватися. У процес включилися майже усi нацюнальш вузи, зокрема: КНУ Тараса Шевченка, КПУ, Киево- Могилянсъка академiя, Харшвський нацiоналъний унiверситет радiоелектронiки, Нацiоналъний аграрний унiверситет, Лъвiвсъка полiтехнiка та шш.
Реалънiстъ вимагала i продовжуе вимагати розширення мiжнародних зв'язк1в Украши та ii iнтеграцiя до свiтовоi спiльноти. За таких умов з кожним роком все бiльше уваги придГляеться вивченню iноземних мов, причому це стосуеться уах сфер життя, де шоземш мови е ключем для розвитку мiжнародних вгдносин, проведення наукових заходiв (конференцiй тощо), культурного обмшу мiж представниками рiзних краш та обмшу iнформацii. Багатомовнiстъ та пол^льтуршсть вважаються необхiдними для громадян Свропи, США i вiдповiдно - Украши. Потреба сучасного сустльства у спещалютах, як1 вiлъно володшть iноземною мовою у побутi та у професшнш дiялъностi, весь час зумовлюе пошук нових конструктивних iдей для виршення проблем оптимiзацii та iнтенсифiкацii навчання шоземним мовам, удосконалення рiвня мовно1' подготовки.
Уже не один рш об'ективною тенденцieю у вищих закладах освгги, i зокрема в ушверситеп iменi Тараса Шевченка на нефшолопчних факультетах, е скорочення илькосп аудиторних годин та збiлъшення годин, що вгдводяться на самостшну роботу студенпв. Трансформуеться роль викладача у навчальному процеа: посту пово втрачае актуалънiстъ функщя викладача як основного джерела шформаци, вш перетворюеться на оргашзатора, консультанта, керГвника та експерта самостшно!' роботи студенпв. Усе це потребуе пошуку бшьш ефективних засобГв навчання. Таким вимогам, уже майже десятилптя, вгдповГдають новиш комп'ютерш засоби навчання, до яких належать електронш поабники, мультимедшш курси та шше. У процеа становлення дистанцшно!' освгга, як i будь-якому складному процеа, виникае безлГч рГзноманггаих проблем оргашзацшного та техшчного характеру.
Однiею з таких проблем е тдготовка та розробка навчальних матерiалiв, яш е основою курсу дистанцшного навчання. Однiею з перших таких розробок був, наприклад: Getting On in English "Стлкуемось англшською мовою" - iснуе в електронному та друкованому виглядi. Автор -проф. Шуневич Б.1. (Нацюнальний унiверситет «Львiвська полтгехшка»).
Необхiдно зазначити, що розробка пiдручникiв е одним з провщних напрямкiв дiяльностi вузiв, що пiдтримують i всiляко сприяють втiленню i практичному використанню дистанцшного навчання.
Виготовлення електронних пiдручникiв, посiбникiв, тестових завдань тощо, потребуе неабияких зусиль та затрат часу авторiв у сшвробггаищта з програмiстами. Прискорити наповнення унiверситетiв сучасними навчальними матерiалами завжди намагалися за допомогою придбання комп'ютерно! технiки. На початку нового тисячолитя за допомогою придбання електронних навчальних машин (ЕНМ), котрi вироблялися спецiалiзованими фiрмами. У Кшвському нацiональному ушверситеп iменi Тараса Шевченка у той час при виконанш проекту придбали i втiлили в навчальний процес повний мультимедiйний курс навчання англшськш мовi: English Discoveries Network, розроблений компанiею Edu Soft Ltd (1зрашь). Це цiкавий i доа актуальний досвiд i зразок, який варто застосовувати i в сучасних реалiях, особливо при розробцi i написаннi нових навчальних курсiв.
Навчальний курс English Discoveries являв собою серш з 12 навчальних модулiв, розрахованих на вивчення англiйськоi мови, починаючи зi старшого шкiльного вшу i з будь-яким рiвнем мовленнево1 пiдготовки вiд нульово1 до б№ш високого рiвня. Курс охоплював усi чотири аспекти володiння мовою ( читання, письмо, мовлення та аудшвання) з використанням iстинно англшсько! мови та реальних, актуальних на той час, життевих ситуацiй. В кура розрахованому на 1200 академiчних годин роботи були охопленi уа граматичнi конструкцii англiйськоi мови i представленi бiльш нiж 3500 лексичних одиниць.
Особливютю English Discoveries било пристосування до рiзних стилiв навчання, оскiльки вш включав рiзнi методи викладання. Студентам пропонувалися три способи роботи з курсом:
1) "Демократичний" (вiдкритий) метод -студенти вибирають тему, по якш планують працювати, а також спошб, який вони застосують при робота (Передбачалися рiзноманiтнi заняття).
2) Структурний пiдхiд - запрограмованi заняття, розраховаш на iнтенсивний навчальний процес. Студенти мали пройти заданий шлях проходження курсу.
3) Рiшення задач - студенти розвивають сво1 здiбностi у виршенш задач за допомогою щкавих, пригодницьких iгор.
В нaвчaльномy кypсi English Discoveries вiдслiдковyвaлись тaкi pоздiли як читaння piзниx текстiв, мовa y фоpмi дiaлогy, склaдaння типовиx докyментiв зa допомогою спрощеного текстового пpоцесоpy, сприйняття усно1' мови (пpослyxовyвaння текстiв, перегляд вшео, пpослyxовyвaння телефонно1' розмови тощо), темaтичний словник, гpaмaтикa i гpaмaтичний довщник. Кожен стyдент мiг опеpyвaти piзними iнстpyментaми нaвчaння, нaпpиклaд:
1. Словник тa довiдкa - з 6удь-якого pоздiлy курсу стyдентy доступний вбyдовaний двомовний словник тa довiдкa.
2. Вшомють - достyпнi дaнi, яш дозволяють стyдентaм слiдкyвaти зa yспixом свого нaвчaння.
3. Зaпис тa вiдтвоpення - студенти можуть зaписyвaти своe мовлення i поpiвнювaти свою вимову з носieм мови (мовою орипгалу).
English Discoveries - це можливкть виклaдaчa повнiстю контpолювaти роботу студенпв зa допомогою спецiaльноï прогрши yпpaвлiння Teachers Management Systems. У дaномy випaдкy у виклaдaчa e можливiсть спостеpiгaти зa yспixом студенпв, плaнyвaти зaняття, семiнapи для груп тa окpемиx стyдентiв тa отpимyвaти дpyковaнi звiти, якi мiстять в to6í сеpеднi покaзники, pезyльтaти теспв, контpольниx pобiт тa чaс витpaчений нa той чи iнший вид зaняття.
Haвчaльний курс English Discoveries - це кольоpовa гpaфiкa високого гатунку, вiдео високо1' якостi, aнiмaцiя, цифpовa мовa тa мyзикa. Використовуючи iнтеpaктивнi мyльтимедiйнi зaсоби, студенти можуть пpaктикyвaтися у спpийняттi нa слyx (ayдiювaння), вимовi, читaннi тa письм^ a тaкож вивчaти культуру будь-яко1' aнгломовноï кpaïни. Особливa yвaгa тут пpидiлялaсь i звеpтaлaсь нa мистецтво спiлкyвaння - через сотнi дiaлогiв, якi вiдобpaжaли pеaльнi життeвi ситyaцiï.
Англiйськy мову нa почaткy нульовт зa допомогою курсу English Discoveries вивчaли студенти ряду фaкyльтетiв у Кшвському нaцiонaльномy yнiвеpситетi Тapaсa Шевченга: paдiофiзичномy, економiчномy, фiлософськомy тощо. Основно1' мотивaцieю впpовaдження нaйсyчaснiшиx новiтнix iнфоpмaцiйниx теxнологiй в нaчaльний процес га той чaс - це безумовно, нaсaмпеpед, бyлa можливiсть зa ïx допомогою пiдвищити якiсть освiти.
У ri чaси, нa почaткy нового тисячоpiччя aнaлiз отpимaниx соцiологiчниx дaниx дaвaв можливiсть ствеpджyвaти про досить критичне i обережне стaвлення виклaдaчiв вищиx нaвчaльниx зaклaдiв до впpовaдження в нaвчaльно-виxовний процес iнфоpмaцiйниx теxнологiй.
Респонденти вiдзнaчaли досить велику шлькють чинникiв, що могли негaтивно вплинути як нa якiсть освiти в цшому, тaк i нa становище виклaдaчiв у вyзi.
Тaк ввaжaлось i пiдкpеслювaлось, що впpовaдження iнфоpмaцiйниx теxнологiй було здaтне знизити яшсть освiти внaслiдок:
1) отримання велико! шлькосп шформаци без достатнього ïï осмислення;
2) послаблення впливу викладача на студента в процеа ïx безпосереднього стлкування;
3) зниження рол виховання в навчальному процесц
4) звуження можливостей для живого стлкування в колективц
5) неможливють здшснення контролю знань завдяки традицшнш формг
Однак як i будь-яка з форм навчання електронна освiта мае своï як недолiки, так i переваги. До переваг варто вiднести:
1) цша такого навчання у порiвняннi з традицiйною формою у 3-4 рази дешевша. Слгд також урахувати скорочення витрат пiд час навчання за рахунок поïздок, проживания, вiдряджень тощо. Але це потребувало велик! початковi грошовГ внески на створення перших онлайн навчальних курив.
2) Студенту не потрГбно 1'здити в навчальний заклад, що було i е актуальним для тих студенпв, хто проживае в рГзних мютах Украши та за кордоном, при наявносп, звюно, техшки (комп'ютерГв, ноутбуков тощо i штернету). Важливо було i е це для людей , яш не можуть обрати традицшну форму навчання ( наприклад: проблеми зГ здоров'ям) i таке шше.
Також, дистанцшне навчання надае можливють постшного онлайн зв'язку студента та викладача, а також студенпв мГж собою, при цьому штатива такого стлкування може походити вщ будь-кого Гз зазначених суб'екпв навчального процесу. Саме ця особливють дозволяе зробити дистанцшне навчання шоземним мовам з допомогою штернету суттево ввдмшною за формою вщ заочного навчання i наблизити його до очного. Важливою ввдмшшстю дистанцшно1' освгга вГд заочно1' е той самий факт, що студент сам вибирае послГдовтсть вивчення предмепв i темп роботи. Наприклад, за один семестр пройти курс (засвогги матерГал), що при форм! офлайн вивчають цший рш. Чи, навпаки, розтягнути його на калька рок1в.
Слад зазначити, що поширення вГртуальних форм навчання - це природнш етап еволюцп системи освгга вГд класичного утверситету до вГртуального, тобто вщ дошки с крейдою до комп'ютерних навчальних програм, вГд звичайно1' бГблютеки до електронно1 тощо. Процеси, що вщбуваються в сфер! освгга, не носять антаготстичного характеру, i тому вГртуальт i традицшт форми навчання не слад сприймати як взаемовиключт.
Сучасна освгга - це синтез самих рГзних форм отримання знань i сучасних технологш, оптимальне сполучення яких може визначити для себе тшьки сам студент.
Отже, дистанцшне навчання на сьогодт е одтею з передових форм оргатзаци навчального процесу i воно мае значт перспективи. Сам! украшсьш викладач! та студенти уже давно запроваджують передовий свповий досвГд. Давно
вГдмовились вГд анахротзмГв у вигляд! писаних вщ руки конспекпв лекцш, перевГрки наявносп таких конспекпв тощо.
Нараз! уа навчальт матерГали викладача , як i прийнято в усьому свт, юнують в електронному виглядГ i 1'х завжди з легк1стю можна застосувати для створення дистанцшних курсГв, шдручнишв чи шших необхщних для викладання матерГалГв.
Дистанцшна або онлайн освгга характеризуеться, окрГм усього шшого, своею зручтстю та актуальшстю насамперед у перюд, коли вГдвГдування навчального закладу е неможливим, так! процеси вГдбуваються у свт, починаючи з весни 2020 через пандемш Ковщ-19. Саме з цього перюду регулярне вадвадування занять студентами стало неможливим. Здебшьшого викладачГ на початку карантину не мали достатнього рГвня цифрових навичок, шструменпв i методик викладання адаптованих до дистанцшного навчання. , не було матерГалГв, програм i системи ощнювання. У дуже короткий термш викладацькому складу вишГв були запропоноват усшяш курси, семшари для тдготовки та умГння проводити саме онлайн заняття на рГзних онлайн платформах. Дистанцшне навчання наразГ тривае, по закшченню семестру проводяться залГки та юпити. Для викладачГв кафедр проводяться засГдання та збори онлайн, Вчет ради та збори трудових колективГв тощо.
Тобто ми спостерГгаемо за новою роллю викладача, яка характеризуеться оновленням, новими перспективами, як1стю наданих педагопчних послуг, яка не поступаеться якосп денно1' (офлайн) освгга при залучент до навчального процесу спецштспв з високою квалГфшатею, це професорсько-викладацьш склади кафедр з високим рГвнем тдготовки. Це використання сучасних електронних подручников, матерГал яких укладений з урахуванням принцитв програмованого управлшня процесу засвоення знань. Такий тдручник повинен забезпечувати втшення провГдних дидактичних принцитв, а саме систематичносп, послГдовносп, доступносп засвоення знань, а також вГдповГдати вимогам особиспсно-орГентованого тдходу, враховуючи методики навчання шоземним мовам [1,c.589-592], навчально-методичних поабнишв, тестових завдань i способи контролю якосп навчання., тим не менш про ïï важливють i перспективтсть сввдчить розробка широкоï' нормативно-правовоï' бази [3].
Висновки з дослвдження та перспективи подальших пошукiв у цьому напрямку. Можна сказати, що система дистанцшного навчання в Укрш'т все ще перебувае на стади становлення про що свГдчить велика шльшсть публшацш на цю тему. I беззаперечно, за термш карантину цифровГ навички викладачГв значно покращуються. ВикладачГ в основному опанували ZOOM,Google Classroom, Microsoft Teams тощо. З'явилося вмшня проводити заняття як в аудитори за допомогою
гаджетiв i це називають режимом дистанцiйного навчання.
OKpiM позитивних моментiв, звичайно доречно назвати i недолiки онлайн навчання: це, перш за все, недостатшсть сошально! взаемодп, яка е прямим наслщком вiртуально! форми проведення занять, а також висок1 початковi швестицп без яких неможливо розробити i запровадити таке навчання; технологiчнi питання, а саме наявшсть технiчного забезпечення навчальних заклащв i спроможнiсть студентiв мати таку технiку; вiдсутнiсть необхiдного культурного прийняття - тобто неготовнiсть в цшому до переходу на дистанцшну форму [4, с. 172-174].
Наразi юнуе побоювання, що дистанцiйне навчання - це надовго, що локдаун кардинально змшив систему освiти, що вона школи не повернеться до звичного формату. З великою швидк1стю свгг стае все бiльш цифровим i освiта не сто!ть осторонь. 1снуе можливiсть того, що до 2025 50% уах працiвникiв потребуватимуть переквалiфiкацil через зростання впровадження технологiй. Тут важливо знати як вчити i чого досягти, щоб молода людина пiсля зак1нчення унiверситету влилася в суспшьство успiшним, квалiфiкованим спецiалiстом. I все ж наразi рано говорити про устшну трансформацiю освiтнiх систем i про позитивнi результати. Можна лише проговорювати плани i новi тренди розвитку.
Таким чином, впровадження дистанцшного навчання для вах ушверситепв свiту як едино! форми навчання стало новим досвщом iз застосуванням новiтнiх технологiй та повною змшою структури навчання. освiти на вах рiвнях. Але цей процес потребуе суттевих удосконалень, удосконалення технiко-методично! бази навчального процесу для створення високого рiвня
як передач^ так i засвоення знань, яш е основоположними для вищо! освгги в ycix кра!нах.
Список л^ератури:
1.Вишневская Г.В. Внедрение дистанционных технологий в процесс обученияиностранному языку студентов-заочников неязыковых вузов / Г.В.В ишневская//Известия Пензенского гос.университета. 2011. №24. с.: 589-592.
2. Кухаренко В.М.,Бондаренко В.В. Екстрене дистанцшне навчання в УкрашгХаршв:Мюька друкарня, 2020.409с.
3. Дацюк В.Б. Перспективи дистанцшно! освiти та вiртyальних yнiверситетiвв Украïнi [Електронний ресурс ] URL: http: //mediacener.uz.ua/data/daciuk.pdf
4. Романюк С.М. «Дистанцшне навчання англiйськоï мови у процес професiйноï пiдготовки майбутшх юристiв: стан та перспективи» /Шсник Днiпропетровського yнiверситетy //Серiя «Педагопка i психолопя». Педагогiчнi науки. 2015. с. 172-174.
5. Andersen, S. С., & Nielsen, H. S. (2020). Learning from performance information. Journal of Public Administration Research and Theory, 30(3).[Електронний ресyрс]URL:https://doi.org/10.1093/jopart/muz036
6. Barbour, M. K., & Reeves, T. C. (2009). The reality of virtual schools: A review of the literature. Computers & Education, 52(2). [Електронний
ресyрс]URL: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2008. 09.009
7. Taylor, L., & Parsons, J. (2011). Improving student engagement. Current Issues in Education, 14(1). [Електронний ресyрс]URL:
https://cie.asu.edu/ojs/index.php/cieatasu/article/v iew/745
