CC BY
13
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
УДК 616-053.36-08:616.155.194.8
АЛ1МЕНТАРНЕ НАДХОДЖЕННЯ Н1ТР0СП0ЛУК ДО 0РГАН13МУ Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ ТА Й0Г0 НЕГАТИВН1 НАСЛ1ДКИ
Фастовець М.М., ЗюзЫа Л.С., Гасюк Н.1.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Проведено оцтку стану здоров'я 68 дтей перших трьох роте життя, ят вживають воду г продукти харчування з тдвищеним р1внем ттрат1в за свогм постшним мкцем проживання на ттратно забрудненш територгг, та 34 дтей аналоггчного вжу, ят вживали воду з централ1зо-ваного водопостачання з допустимим р1внем нтратгв. Анал1з перинатального анамнезу та роз-витку обстежуваних дтей визначив превалювання випадтв народження дтей основног групи в гтоксичному стан та значног поширеностг у них дисбютичних порушень кишечника та патологи дихальног системи г ЛОР-оргатв у поргвнянн з дтьми контрольног групи. Наведен вгдмтностг зумовлеш негативним впливом ттратгв на оргатзм матергв г дтей основног групи шляхом тривалого надходження нтросполук до гх оргатзму з молоком, водою та овочами за постгйним мгсцем проживання.
Ключов1 слова: ытрати, д1ти раннього вку, ал1ментарне надходження, стан здоров'я, вигодовування.
Останне дисятирнчя характеризуется не-впинним попршенням стану здоров'я д1тей в Украи-ii, що пов'язано з рядом об'ективних фак-TopiB, як1 вщображають р1вень життя i виховання д1тей. Складна соцально-економнна ситуацт в УкраТы, неадекватнехарчування ваптних i жнок-годувальниць, д1тей грудного i старшого вку, за-бруднення навколишнього середовища - все це неповний перелк причин, що негативно вплива-ють на компенсаторно-пристосувальы та захисы мехаызми ¡нтенсивно зростаючого дитячого ор-гаызму до дм несприятливих чинниюв довктля [2].
Саме ¡з забрудненням навколишнього середовища, питноТ води та продукт^ харчування ксе-нобютиками i ¡ншими анутр1ентами пов'язусться збтьшення останн1м часом поширеност1 алерп-чних захворювань, хроннноТ бронхо-легеневоТ патологи, захворювань шлунково-кишкового тракту, васкултв, артрит^, затримки розвитку i ен-докринопатм, ембрю- та фетопатм, вроджених вад розвитку у д1тей [3].
У результат! проведеного нами аналЬу еколо-пчноТ ситуаци в perioHi на пщстав1 даних облас-Hoi CEC було встановлено, що одним ¡з npnopi-тетних забруднювач1в довктля у Полтавськм oönacri е ытрати. Внаслщок нерацюнально над-MipHoro використання в стьському господарств1 ытросполуки з корисних речовин трансформу-валися в потужнм екозабруднювач з багато-гранною д1сю на органам. Йтрати здаты викпи-кати у людини патолопю нервовоТ i серцево-судинноТ систем, рак шлунку, не-Ходжинську ni-мфому, ¡нсулно-залежний д1абет, метгемоглобь нем1ю, апластичы процеси у юстковому мозку, нав1ть у ембрюыв викликають ембрюнальну анем1ю [6].
Найчаст1ше у великм ктькост1 ытрати мютять-ся i виявляються у джерелах нецентрал^овано-го водопостачання: громадських i приватних ша-хтних колодязях. Ктьюсть д1тей, як1 вживають колодязну воду, складае бтьше 107-ми тисяч або 35% вщ загальноТ ктькост1 дитячого населения ПолтавськоТ областк Серед цих д1тей по-над 60 тисяч (56%) вживають питну колодязну ВОДУ 3 пщвищеним BMiCTOM HiTpaTiB.
Проблема надходження н1трат1в до дитячого оргаызму набувас особливо!' актуальное^ серед д1тей раннього вку, як1 вживають молочы сумЫ, розведеы ытратно забрудненою водою. Дти, котр1 знаходяться на штучному вигодовуваны, при вживаны води, в якм вмют ытрат1в знахо-диться на меж1 р1вня допустимо! концентраций вже з перших мюяц1в життя \ протягом першого року мають навантаження ытратами, яке в 1,22,7 раза перевищус допустиму добову дозу. 3 чотиримюячного вку надходження ытрат1в до оргаызму д1тей будь-якого виду вигодовування вже, як правило, суттево зростас за рахунок введения до рацюну харчування овочевого пюре. При цьому д™, як1 знаходяться на природному вигодовуваны, протягом року отримують вщ 68% до 94% н1трат1в з продуктами харчування. При штучному вигодовуваны в перш1 три мь сяц життя вщ 75% до 97% н1трат1в надходять до оргаызму дитини з водою. У подальшому части-на н1трат1в в ш зб1льшусться \ до к1нця першого року складае 73-92% загального Тх надходження [7].
Сл1д в1дм1тити, що ж1ноче молоко, поряд з ко-ров'ячим, може бути джерелом надходження нь трат1в за умови н1тратного забруднення довк1л-ля. Якщо матер1 вживають овоч1 з високим р1в-нем н1трат1в (капуста, морква, опрки, кабачки, кр1п, шпинат), то ытрати неминуче попадають у грудне молоко: молочна залоза не е бар'ером для н1трат1в. К1льк1сть н1трат1в у молоц1 матер1 залежить в1д ктькост1 \ якост1 овоч1в у рацюы матер1 \ тривалост1 годування дитини. Максима-льний вм1ст н1трат1в у грудному молоц1 спостер1-гасться в перший мюяць п1сля полог1в, пот1м в1н поступово знижусться.
У бтьш старшому в1ц1, кр1м водного шляху, нь трати можуть надходити до орган1зму дитини з продуктами харчування. До них належать продукти рослинництва, отримаы з порушенням норматив^ застосування м1неральних добрив; продукти тваринництва при неправильному засто-суванн1 корм1в, кормових добавок, а також кон-сервант1в (м1неральн1 \ непротеТнов1 азотист1 добавки, стимулятори росту, антиб1отики, гормо-нальн1 препарати та ¡н.); продукти, як1 мютять
харчов1 добавки (барвники, консерванти), проду-кти або окрем1 харчов1 речовини (бтки, амноки-слоти), отримаы шляхом хЫчного або мкробю-лопчного синтезу. Найбтьш високий р1вень н1т-рат1в виявлено в овочах, при цьому встановлена залежнють вмюту ытрат1в вщ виду, сорту та умов вирощування. 3 водою та овочами до ор-гаызму людини надходить вщ 75% до 90% вщ загально!" ктькост1 1-лтрат1в [6].
З'ясовано, що продукти тваринного походжен-ня: м'ясы, молочы, яйця \ риба мютять незначы ктькост1 ытрат1в. Концентрацт ытрат1в у консе-рвованих \ копчених м'ясних продукт^ змЫюсть-ся в широкому ¡нтервал1 вщ 0 до 70 мг ЫО~2/кг. Наявнють ытрат1в в цих видах продукт^ обумо-влена IX застосуванням при консервуваны м'яса як стабт1затор1в кольору \ консервант^.
Концентра^я ытрат1в у молочних продуктах зазвичай не перевищуе 5 мг/л. Сири, вироблеы без додавання ытрат1в, мютять мал1 Тх ктькост1 (1,0-5,8 мг/кг), якщо ж технолопя вироблення включае додавання ытрат1в, р1вы Тх в таких продуктах можуть збтьшуватися до 48 мг/кг. Конце-нтра^я ытрат1в у фруктах \ фруктових соках зазвичай низька (до 7 мг/кг), або ытрати взагал1 вщсутнк Вмют ытрат1в \ ытритв (ще бтьш ток-сичних продукта Тх синтезу) у зеры \ зернових продуктах низький, коливасться в межах 0,4-13 мг/кг, ытрит1в - 0,7-3,3 мг/кг. Пщраховано, що з продуктами переробки зернових до оргаызму людини ¡з звичайною д1стою надходить вщ 1,5 до 2,7 мг ытрат1в на добу [7].
Враховуючи вище наведен! лтературы вщо-мост1 про ал1ментарне надходження ытросполук до оргаызму та його негативы наслщки, метою нашоТ роботи стала оцшка стану здоров'я д1тей раннього вку, як1 вживають воду \ продукти хар-чування з пщвищеним рвнем ытрат1в за своТм постмним мюцем проживания на ытратно за-брудненм територп.
Для вивчення стану здоров'я д1тей на фоы н1т-ратного навантаження оргаызму було сформовано основну доел ¡дну групу, до якоТ увмшло 68 д1тей вком вщ 1-го до 3-ох роюв, як1 проживали в стьськм ытратно забрудненм мюцевост1 \ вживали питну колодязну воду з пщвищеним рь внем ытрат1в вщ 150 до 650 мг/л, що в 5-15 раз1в перевищував допустиму концентра^ю в 45 мг/л. До контрольно!" групи входило 34 дитини анало-пчного вку, як1 мешкали в м1ст1 Полтав1 \ вживали воду з централ¡зованого водопостачання з допустимим р1внем ытрат1в. Групи характеризу-валися достовфною статистичною однорщнютю за статтю \ вком.
АналЬ тривалост1 природного вигодовування обстежуваних д1тей виявив превалювання в основой груп1 9-ти мюячного термшу природного вигодовування, який спостер1гався в 48,5% ви-падюв. У контрольна груп1 з однаковою частотою визначався 6-ти мюячний термн природного вигодовування (23,5%) \ змшане вигодовування з народження (23,5%). Штучне вигодовування з
народження в контрольна rpyni зафксовано ча-ст1ше, ыж в основнм rpyni (р<0,01). Наведен! BiflMiHHOCTi мали свое вщображення в загально-му ктьюсному коефщ1ент1 тривалост1 природного вигодовування обстежуваних д1тей. Даний ко-ефщент, який в основнм rpyni дор1внював 7,5±3,49 мюяцям, в контрольна rpyni - 5,1±3,98 мюяцям (p<0,0l) евщчить про те, що д™ основ-ноТ групи в бтьшм ктькост1 i довше знаходили-ся на природному вигодовуваны, ыж д1ти конт-рольноТ групи.
Причиною раннього припинення природного вигодовування матерями д1тей основноТ i конт-рольноТ груп у Bcix випадках було зазначено ri-погалакт1ю.
Враховуючи, що ытрати проникають як у груд-не, так i в тваринне молоко, ми проанал^ували поширенють його застосування у обстежуваних д1тей. Коров'яче молоко виявилося замЫником грудного молока, який найбтьш широко викори-стовувався для вигодовування д1тей основноТ групи (47,1%). Зам1нник жшочого молока, який найчастше застосовувався в контрольна rpyni -адаптоваы молочы сумЫ (61,8%). В1дпов1дно д1ти основноТ групи частше, н1ж д1ти контрольно!" групи вигодовувалися коров'ячим молоком: 47,1±5,9% проти 11,8±2,64% (р<0,01) i козячим молоком: 13,2±3,46% проти 2,9±2,0% (р<0,01) та значно рщше адаптованими молочними сум1ша-ми: 13,2±3,46% проти 61,8±4,89% (р<0,01). Hani вадаптован1 молочн1 сум1ш1 застосовувалися з однаковою частотою серед д1тей основноТ i кон-трольноТ груп: 26,5±4,58% i 2,9±2,0% (р>0,05).
Введения продукт1в додаткового харчування основн1й Maci д1тей основноТ i контрольноТ груп проводилося своечасно; р1зниц1 м1ж строками першого Тх застосування серед обстежуваних груп нами не отримано. Так, соки (в основнм rpyni переважно власного виробництва з власно-го саду, в контрольна rpyni - переважно проми-слового виробництва) 72,1% д1тей основноТ групи i 88,2% д1тей контрольноТ групи були введен! до 3-ох мюячного BiKy; загальний ктькюний кое-ф1ц1ент першого введения coKiB не в1др1знявся серед д1тей основноТ i контрольноТ груп: 2,6±0,9 мюяцв i 2,2±0,65 м1сяц1в (р>0,05).
Овочеве пюре (в обох трупах завжди власного виробництва, в основн1й rpyni з овоч1в з власного городу, в контрольна rpyni - переважно з ку-пованих) 88,2% д1тей основноТ групи i 97,1% fli-тей контрольноТ групи було введене до 4-ох Mi-сячного BiKy; загальний к1льк1сний коеф1ц1снт першого введения овочевого пюре не вщр^няв-ся серед д1тей основноТ i контрольноТ груп: 3,2±0,64 м1сяц1в i 3,1±0,34 м1сяц1в (р>0,05).
М'ясн1 продукти (в основнм rpyni завжди з м'яса власних домашн1х тварин, в контрольна rpyni - майже завжди з купленого м'яса) 89,7% д1тей основноТ групи i 94,1% д1тей контрольно!" групи були введен! до 7-ми мюячного BiKy; загальний ктькюний коеф1ц1снт першого введения м'ясних продукт^ не в1др1знявся серед д1тей ос-
Том 8, Выпуск 3
45
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
новно1 \ контрольно! груп: 6,2±0,61 мюяц1в \ 6,1±0,47 мюяц1в (р>0,05).
Оцнку стану здоров'я д1тей обстежуваних груп ми розпочали з анал^у Тх маси тта при наро-джены. Згщно з ¡нформац^ю л1тературних дже-рел, до розвитку будь-яко!' постнатальноТ патологи бтьш схилы-л д™, як1 народилися недоноше-ними, або навпаки, з великою масою тта при на-роджены [1]. При проведены пор1вняльного ана-лЬу ваги тта при народжены обстежуваних д1тей виявилося, що бтьша ктьюсть д1тей основно!' (83,8%) \ контрольно!' груп (94,2%) народилися з вагою у межах 3,0-4,0 кг. Недоношеысть I ступеня з вагою при народжены 2,0-3,0 кг зафксована в однаковм ктькост1 випадюв (по 2,9%) серед д1тей обстежуваних груп. Вщмнысть показниюв скла-дали д™ основно!' групи, як1 народилися з великою масою тта (4,0-5,0 кг); (р<0,01) вщносно контрольно!' групи. На загальний ваговий коефщснт маси тта при народжены обстежуваних д1тей наведена вщмЫысть не вплинула; вЫ визначався однаковим у основнм \ контрольна групах: 3,6±0,39 кг та 3,5±0,24 кг (р>0,05).
Превалювання випадюв народження д1тей з великою масою тта в основнм груп1 удеякм м1р1 можна пояснити внутршньоутробним ытратним навантаженням плод1в. Наведене припущення нам дозволило зробити лтературы вщомост1
про потомство, народжене в умовах хроннного впливу ытрита натр1я, з бтьшою вагою вщносно контрольно! групи, як при проведены дослав in vitro, так i при проведены дослщжень in vivo. При дослщах in vitro ктьюсть потомства з ытратним навантаженням оргаызму вщповщала контролю, а вага тварин, що з'явивилися на cbít, дослщно!' групи перевищувала масу контрольних в серед-ньому на 1,2 г (9%). Плоди homo sapiens, як1 внутршньоутробно поглинали воду з високим pibhem HÍTpaT¡b, при народжены мали тенден^ю до збтьшення росту i маси тта [6].
Важливим показником стану здоров'я дитини раннього BiKy е наявысть чи вщсутнють у не!' преморбщно!' патологи [4], яку у д1тей дослщжу-ваних груп виявляли за анамнестичними даними та на момент даного обстеження. P¡3hhu¡ у по-ширены ексудативно-катарального д1атезу, дис-бютичних порушень кишечника та paxiTy у д1тей основно!' i контрольно! груп нами не отримано; коефщснт fl0ct0b¡ph0ct¡ у bcíx випадках пере-вищував 0,05. Привернули увагу показники зага-льно!' поширеност1 дисбютичних порушень кишечника, як1 визначалися у кожно! третьо!' дитини основно!' i контрольно! груп, а також ексуда-тивно-катарального д1атезу, який зазначено у кожно!' четверто!' дитини основно! i контрольно!' груп (табл.1).
Таблиця 1
Поширенють преморб/дно! патологпу обстежуваних dimeü
Вид патологи Одиниц1 BHMipy Групи спостереження Р
Основна група n=68 Контрольна група n=34
Ексудативно-катаральний д1атез абс. 21 9 >0,05
% 30,9±4,89 26,5±3,46
ДисбЮТИЧЫ порушення кишечника абс. 26 15 >0,05
% 38,2±5,39 44,1±4,24
PaxiT абс. 5 - >0,05
% 7,5±2,82 -
Вщомо, що в структур! захворюванност1 д1тей раннього BiKy найбтьш розповсюдженою е па-толопя дихально! системи i ЛОР-оргаыв [5]. Ре-зультати проведеного нами пор1вняльного ана-л1зу поширеност1 дано! патологи у обстежуваних
Поширенють na¡
д1тей, свщчать про те, що найчастше д1ти хворать на ГРВ1: 61,8% д1тей основно! групи i 29,4% д1тей контрольно! групи мали дану пато-лопю (табл. 2).
Таблиця 2
^ИдихальноТ системи та ЛОР-орган/в у обстежуваних dimeü
Вид патологи Одиниц1 BHMipy Групи спостереження Р
Основна група n=68 Контрольна група n=34
ГРВ1 абс. 42 10 <0,01
% 61,8±6,71 29,4±3,61
Гострий 6pOHXÍT абс. 19 5 <0,01
% 27,9±4,69 14,7±2,82
Гостра пневмоыя абс. 6 2 >0,05
% 8,8±3,0 5,9±2,24
Гострий ларинготрахе!'т абс. 10 4 >0,05
% 14,7±3,61 11,8±2,64
Гострий отит абс. 7 2 <0,05
% 10,3±3,16 5,9±2,24
Гострий риыт абс. 11 6 >0,05
% 16,2±3,74 17,6±3,0
При цьому частота випадюв захворюванност1 на ГРВ1 серед д1тей основно!' групи втрич1 пере-вищувала наведений показник контрольно! групп (р<0,01). Також у д1тей основно!' групи частн ше, ыж у д1тей контрольно! групи, спостер1гали-ся таю захворювання, як гострий бронх^ (р<0,01) та гострий отит (р<0,05). Випадюв пре-валювання показниюв поширеност1 захворювань дихально!' системи \ ЛОР-оргаыв контрольно!' групи за жодною з нозологм нами не зафксова-но. Можливо, значну захворюванють д1тей основно!' групи можна пояснити негативною д1ею н1т-росполук на !'х органам, яка реал^уеться у ви-раженому попршены функцюнування ¡мунно!' системи оргаызму.
Таким чином, анал1з перинатального анамнезу та розвитку обстежуваних д1тей визначив прева-лювання випадюв народження д1тей основно!' групи в ппоксичному стан1 та значно!' поширено-ст1 у них дисбютичних порушень кишечника та патологи дихально!' системи \ ЛОР-оргаыв на вщмну вщ д1тей контрольно!' групи; наведен! вщмнност1 зумовлеы негативним впливом ыт-рат1в на органам матер1в \ д1тей основно!' групи шляхом тривалого надходження ытросполук до
Воронов М.В., С.В. Ф1зичний
ix орган13му з молоком, водою та овочами за постмним мюцем проживания.
Л1тература
Петрова С.Г., Осичнюк Л.М., Капранов розвиток новонароджених, MaTepi яких мешкають в MicTax з р1зним р1внем техногенного наван-таження // Перинатолопя i пед1атр1я. - 2007. - № 3 (31). -С. 15-17.
Квашнша Л.В., Маковкша Ю.А., Костенко A.B., Калиниче-нко 1.0. Ф1зична п1дготовлен1сть та р1вень адаптац1йних можливостей у здорових д1тей молодшого шктьного в1ку // Перинатолог1я i nefliaTpifl. - 2007. - № 1(29). - С. 42-46. Квашнша Л.В. Оценка физического развития ребенка // Мистецтво л1кування. - 2006. - № 9. - С. 69-71. Лук'янова О.М. Проблеми здоров'я здоровоТ дитини та науков1 аспекти проф1лактики його порушень // Мистецтво лкування. - 2005. - № 2. - С. 6-15. Незгода I.I., Кириленко В.А., Южан1на В.М. Використання препарату "Цефутил" в комплексному л1куванн1 д1тей з ¡нфекц1ями дихальних шлях1в та ЛОР-оргашв // Современная педиатри. - 2007. - № 1 (14). - С. 43-47. Gupta S.K., Gupta R.S., Gupta A.B. Recurrent acute respiratory tract infections in areas with high nitrate concentrations in drinking water // Environ Health Perspect. - 2003. - Vol. 108. - № 4. - P. 363-366.
Kevekordes S., Urban M., Steffens W. Et al. Nitrite formation and nitrosation potential of heterotrophic biological deni-trifications of drinking water in laboratory conditions // Zen-tralbl Hyg Umwelt. - 2004. - Vol. 56. - P. 462-472.
Реферат
АЛИМЕНТАРНОЕ ПОСТУПЛЕНИЕ НИТРОСОЕДИНЕНИЙ В ОРГАНИЗМ ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА И ЕГО НЕГАТИВНЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ
Фастовец M.H., Зюзина Л.С., Гасюк Н.И.
Ключевыеслова: нитраты, дети раннего возраста, алиментарное поступление, состояниездоровья, вскармливание.
Проведена оценка состояния здоровья 68 детей первых трех лет жизни, которые употребляют воду и продукты питания с повышенным уровнем нитратов по своему постоянному месту жительства на нитратно загрязненной территории, и 34 ребенка аналогичного возраста, которые употребляли воду из централизованного водоснабжения с допустимым уровнем нитратов. Анализ перинатального анамнеза и развития обследованных детей обозначил превалирование случаев рождения детей осно-вной группы в гипоксическом состоянии и значительной распространенности у них дисбиотических нарушений кишечника, патологии дыхательной системы и ЛОР-органов в сравнении с детьми контрольной группы. Приведенные отличия обусловлены негативным влиянием нитратов на организм матерей и детей основной группы путем длительного поступления нитросоедине-ний в их организм с молоком, водой и овощами по постоянному месту жительства.
Summary
ALIMENTARY INFLOW OF NITROCOMPOUNDS INTO THE INFANTS BODY AND ITS ADVERSE CONSEQUENCES. Fastovets M.N., Ziuzina L.S., Hasiuk N.I.
Key words: nitrates, young infants, alimentary inflow, health condition, feeding.
We estimated the general health condition of 68 infants (1-3 year old) who resided on the nitrate polluted area and used for food drinking water and food products with increased nitrate content. We examined 34 children of the same age used drinking water and food products with permissible nitrate level. The analysis of perinatal history and the development of the children under the study pointed out the predominance of cases when the main group children were born in hypoxic condition and they had considerable frequency of intestinal dysbiosis, respiratory disorders and eNt organs in comparison with the children of control group. These distinctions are determined by prolonged incoming of nitro-compounds with contaminated drinking water, breast milk, vegetables to the children organism.
Tom 8, Выпуск 3
47
