CC BY
12
ревматоидного артрита, но и тесно связан с метаболическими нарушениями, которые возникают на фоне хронического аутои-мунного воспаления.
Summary
ENDOTHELIAL DISFUNCTION AND CHANGES OF CAROTID ARTERY INTIMA-MEDIA COMPLEX IN PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS DEPENDING ON THE DURATION, ACTIVITY OF THE COURSE OF THE DISEASE AND THE PRESENCE OF GENERAL CARDIOVASCULAR RISK FACTORS. Ivanitsky I.V.
Key words: rheumatoid arthritis, atherosclerosis, endothelial disfunction, carotid artery intima-media complex, factors of cardiovascular risk.
The data we have obtained are evidence of prognostic significance of the disease activity and the presence of rheumatoid factor in the development of atherosclerotic vescular damages in patient with rheumatoid arthritis. The myocardial changes are accompanied with endothelial disfunction according to the findings of compression test. The development of left ventricle hypertrophy and endothelial disfunction under rheumatoid arthritis is determined not only by rheumatoid arthritis but is closely connected with metabolic disorders developing against a background of chronic autoimmune inflemmation as well.
УДК 616.233-002-053.4-07-08-084
М0Н1Т0РИНГ СТАНУ ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ, Щ0 ХВ0Р1ЮТЬ НА РЕЦИДИВУЮЧИЙ БР0НХ1Т ТА УД0СК0НАЛЕННЯ ПРОГРАММ IX
РЕАБ1Л1ТАЦП
Кташ Ю.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Пгд спостереженням знаходилосъ 46 дгтей егком егд 2 до 6 роте, хворих на рецидивуючий брон-хгт в пергодг ремгсгг. На осноег отриманих даних можна зробити еисноеок, що розеитку частих ГРЗ сприяе обтяжена спадкоегстъ, пасиене палгння, початок егдегдуеання дошкглъних закладге, часте застосуеання антибактергалъних препаратге, несприятлиег соцгалънг та медико-бгологгчнг фактори, ранне змгшане г штучне еигодоеуеання, порушення мгкробгоценозу носоглотки, хронгчнг захеорюеання ШКТ та ЛОР-органге. Фоноеий гмунний статус у часто хеоргючих дгтей характеризуешься зниженням загалъног кглъкостг лгмфоцитге та Т-хелперге, пригнгчен-ням фагоцитарног актиеностг нейтрофглге та зниженням сироеаткоеих 1дА, 1д& та э1дА. Роз-роблена реабглгтацгйна програма гз застосуеання флаеозиду позитиено еплиеае на стан гмунног системи часто хеоргючих дгтей, шляхом пгдеищення як загалъног кглъкостг лгмфоцитге, так г Т-хелперге, покращенням фагоцитарног актиеностг нейтрофглге та пгдеищеннг ргеня сироеаткоеих 1дА, 1дО та э1дА. Динамгчне спостереження за дгтъми протягом 2 рокге пгсля лгкуеання показало, що застосуеання комплексног терапгг зменшуе частоту г триеалгстъ ГРЗ у часто хеоргючих дгтей. Отриманг резулътати сегдчатъ, що розроблене та запропоноеане комплексне лгкуеання гз застосуеанням флаеозиду може бути з успгхом еикористане для лгкуеання г профг-лактики рецидиеуючого бронхгту у дгтей.
Ключов1 слова: д1ти, рецидивуючий бронх1т, ¡мунолопчы показники, реаб1л1тац1я, флавозид.
Проблема захворювань оргаыв дихання у дн х1т, ексудативний д1атез, ппотрофт, анемт то-
тей в сучасних умовах набула статусу еколопч-но детермшованоТ патологи, тому бронхолеге-нева патолопя привертае особливу увагу про-вщних науковц1в та клнщист1в [2,8,9,11]. Розповсюдженнють ц1еТ патологи серед д1тей молодшого вку особливо висока \ складае 3050% в структур! дитячих захворювань [1,3,11,17]. Серед дано!' патологи найрозпов-сюджеышою е рецидивуючий бронх^. Ма-ыфестацт перших прояви хвороби в ранньому дитинств1, протирнчя у д1агностиц1 \ лкуваны, рання трансформацт у хроннний бронх^ або бронх1альну астму обумовлюють актуальнють ц1с1 проблеми [3,6,10].
Особливу тривогу викликають д™, у яких рес-пфаторы захворювання повторюються часто й характеризуються несприятливим, затяжним пе-реб1гом. Вплив несприятливих медико-бюлопчних (юний або похилий в1к батьюв, порушення здоров'я, ускладнення переб1гу ваптност1 та полопв у матера штучне вигодовування, ра-
що) та соц1ально-ппеннних (соц1алы-м, матер1а-лы-м негаразди родини, шкщлив1 звички \ низька саытарна культура батьюв) чинниюв пщвищують ризик виникнення повторних захворювань диха-льноТсистеми [3,7,12,14,20].
Однак причини пщвищеноТ захворюваност1 значно глибшк Значну роль вщ1грае не лише ¡н-фекцмний агент, але й ендогены передумови -незртють та неефективнють ¡мунних мехаызмв. Особливо!' уваги потребують д™ у вщ 2-6 роюв, осктьки саме у них часто виникас зниження ¡му-нно1 резистентное^ оргаызму \ раннм розвиток хроннноТ патологи [5,6,7,15,18]. Цьому сприяють анатомны особливост1 будови оргаыв дихання д1тей молодшого вку, недосконала загальна та мюцева ¡мунна вщповщь, недостатня продукцт ¡муноглобулн1в в!дА, 1дА, !дС, 1дМ [18,19]. Ре-зультати чисельнь ¡мунолопчних дослщжень [3,8,9,12] тдтверджують недостатысть антибактер1ального1муытету, дисфункц1ю ¡мунолопчних, цитобронхол1тичних та функцюнальних
параметр^ уд1тей з рецидивуючими бронхтами. Анал1з л1тературних даних свщчить, що на сьо-годы питания д1агностики, лкування та профта-ктики захворювань opraHiß дихання у часто хво-р1ючих д1тей залишаеться дискутабельним [2,3,12,19]. 1снуюч1 проблемы питания визнача-ють необхщысть вибору оптимальних для кож-но1 дитини профтактичних заходв з розробкою показань до призначення ¡муномодулюючоТ те-panii [2,4,9,16].
Метою нашого дослщження було удоскона-лення метода д1агностики, лкування та профн лактики рецидивуючого броншту у д1тей BiKOM 26 poKiB на основ! вивчення особливостей кл1н1ч-ного nepeöiry хвороби ¡мунолопчного статусу та оцнки фактор^ ризику.
Матер1али та методи досл1дження
Пщ спостереженням знаходилось 46 д1тей Bi-ком вщ 2 до 6 роив, хворих на рецидивуючий бронх1т в nepiofli peMiciT. Комплексне клнко-лабораторне обстеження проводилося в умовах алерголопчного вщдтення (¡мунолопчы л1жка) обласноТ дитячо! кл1н1чноТ niKapHi та ¡мунолопчного кабнету обласноТ дитячо!' полынки м. Полтава протягом 2006-2008 роюв. Контрольну групу склали 20 здорових д1тей, обстеження яких здмснювали паралельно з обстеженням хворих. Bei д1ти перенесли 6 i бтьше pecnipaTO-рних захворювань за piK впродовж двох poKiB, що передували обстеженню (В.Ю. Альбицький, А.А.Баранов, 2006). У третини д1тей кратысть ГРЗ перевищувала 7 еп1зод1в на piK. 80% д1тей належали до часто хвор1ючих з двох-трьохр1чного BiKy. Bei д1ти були розподтеы таким чином: I групу - склали д1ти (п=23), як1 отри-мували комбновану ¡муномодулюючу тератю; в II rpyni д1ти з проявами рецидивуючого бронх1ту отримували традицмне лкування (п=23); III трупу контролю склали здоров! д™ (п=20).
Вивчення анамнестичних i клннних особливостей здмснювалися поза перюдом захворюван-ня за анал^ом ¡стор1й розвитку дитини та шляхом опитування батьюв. У кожноТ дитини з'ясо-вували тривалють захворювання, частоту вини-кнення повторних ГРЗ та загострень рецидивуючого бронх1ту.
OKpiM того, BciM д1тям проводили загально-кл1н1чн1 аналои: (загальний анал1з KpoBi, загаль-ний анал1з ce4i, копрограму, анал1з калу на яйця глис^в i найпрост1ших), 6ioxiMi4Hi дослщження KpoBi (pißeHb 6inipy6iHy та його фракцм, АЛТ, ACT, протешограма, креатиын, сечовина), мк-робюлопчне (мазок ¡з 3iBa та носу на мкрофло-ру). За показаниями здмснювався огляд фах1в-цями (ЛОР, дерматолог, гастроентеролог, кар-дюлог, пульмонолог та ¡нш1) та проводилось до-обстеження д1тей з метою виключення супутньоТ соматичноТ патологи. Оцшка ф^ичного розвитку д1тей проводилась за даними антропометри (ма-са та довжина тта, окружысть грудноТ кттки) центильним методом.
Окр1м загальноприйнятих метод1в кл1н1чноТ та лабораторноТ д1агностики вам д1тям в перюд рем1сИ та через 3 мюяц пюля проведеного лку-вання, а здоровим д1тям на фоы повного здоро-в'я проводилось ¡мунолопчне обстеження (тести першого та другого р1вня). Оцнка стану кттин-ного ¡муытету проводилась за поверхневими антигенами л1мфоцит1в (визначали наступы повер-хнев1 антигени л1мфоцит1в (табл. 1)), фагоцитарного ¡муытету -фагоцитарним показником, фаго-цитарним числом та за НСТ-тестом (кисень-активуюча здатысть нейтрофтв), а гуморального ¡муытету - за загальним рвнем сироваткових ¡муноглобулУв (1д А, 1д М, 1д в) та ктьюстю В-л1мфоцит1в. Стан мюцевого ¡муытету порожнини рота визначався за р1внем в!дА методом ¡муно-ферментного анал1зу. [13].
Таблиця 1.
Антигенил/мфоцит/в, як1 визначалися за допомогою моно-клональних антит'т в системI Ой
Типи кл1тин CD-маркер
Т-л1мфоцити CD3+
Т-хелпери /¡ндуктори CD 4+
Т-цитотоксичн1, Т-супресори CD 8+
В-кл1тини CD 20+
Природн1 к1лери CD 16+
BciM д1тям I групи проводилась протягом мюя-ця комплексна реабт1тацмна програма основного захворювання з використанням флавозиду у в1кових дозах. Д1ти другоТ групи отримували тра-дицмне лкування без застосування препарат^ ¡мунокоригуючоТ ДМ.
Bei д1ти отримували комплексы реаб1л1тац1йн1 заходи, що включали в себе: вщповщний BiKy режим ¡з збтьшенням сну на 1-1,5 години i обо-в'язковим денним сном; повноцшне харчування, д1тям з харчовою алерпсю -ппоалергенну flicTy з вилученням обл1гатних алергеыв; в1тамнотера-nira -пол^тамЫы комплекси у профтактичному дозуваны (активал к1д); санац1ю носоглотки (хлорфттт, ¡нгалтт, бюпорокс, TpaxicaH) за показаниями, тепло-волоп ¡нгаляц1Т м1нерально1 води „БоржомГ № 10-15, ЕВТ на наднирники чи грудну кл1тину з 7 процедур, курс масажу з 10 процедур, ЛФК у вигляд1 ранковоТ гтеннноТ riM-настики щодня протягом 20 хвилин.
Обробка числових даних в процеа наших до-сл1джень здмснювалася за допомогою загальноприйнятих в медичнм статистиц1 математич-них метода.
Проведен! досл1дження в1дпов1дають сучасним науковим стандартам та морально-етичним нормам у в1дпов1дност1 до принцип1в ГельснгськоТ декларац|| прав людини, Конвенц|| ради Свропи, щодо права людини i б1омедицини та в1дпов1д-них закон1в УкраТни, Bei MaTepi обстежених д1тей дали письмову згоду на проведения дослщжень д1тей, що не спричиняють шкоди здоров'ю Тх fli-тям i в1дпов1дають етиц1 зг1дно з вимогами Гель-ciHrcbKoi декларац|| прав людини, м1жнародним рекомендац1ям та вщповщним законам УкраТни.
Результати та ix обговорення
Поглиблене кпнко-анамнестичне обстеження 46 д1тей визначило, що маыфестацт рецидиву-ючого бронх1ту у д1тей виникала, головним чи-
Анал1з анамнестичних даних обстежених д1тей виявив р1зне значения несприятливих фактор^ у розвитку. Так, в груп1 д1тей, що переносять ГРЗ 7 \ бтьше раз1в на рк обтяжена спадковють (у 52% найближч1 родич1 страждали на р1зн1 захво-рювання з боку дихально!' системи, у 32% випа-дюв - це була бронх1альна астма), раннм початок (у вщ до 1 року) частих ГРЗ, не залежно вщ умов проживания. Захворювання перебрали, як правило, з частими бактер1альними ускпаднен-нями. Пасивне палшня (80%), чаете застосуван-ня антибактер1альних препарат^ (56%), неспри-ятлив1 соцальы фактори (незадовты-м матер1а-льно-побутов1 умови (40%), низька рухова акти-внють (45%), низький оевтм р1вень батьюв (20%), част1 стресов1 ситуаци в ам'Т (52%), вихо-вання у неповних або багатодтих ам'ях (32%)) збтьшували ризик повторних рестраторних за-хворювань.
У д1тей, що переносили ГРЗ 4-6 раз1в на рк, бтьше значения мали соц1ально-побутов1 фактори: незадовты-м матер1ально-побутов1 умови (60%), низький оевтм р1вень батьюв (20%), част! стресов1 ситуаци в ам'Т (67%), виховання у неповних або багатод1тних ам'ях (22%), пасивне палшня (70%)) \ час початку вщвщування дитя-чих дошктьних установ (у 57% д1тей ктьюсть випадюв ГРЗ збтьшилась з початком вщвщу-вання дошктьних заклад^). Рестраторы захворювання перебрали типово, кпнка залежала вщ виду рестраторно!' ¡нфекци. Бактер1алы-м ускла-днення спостер1галися рщко.
На основ! катамнестичних даних, при вивчены перинатального та ¡нтранатального перюду розвитку часто хвор1ючих д1тей виявилося, що 45,7% випадюв в1н був обтяжений токсикозами ваптностк раннм токсикоз - у 52,6%, п1знм токсикоз - у з2,6%о. Виявилася висока перинатальна обтяженють: внутршньоутробна ппокст плоду або асфкст в пологах - у 35,6%, слабость пологово! д1яльност1 у 41,5%), стр1мк1 пологи -38,9%, 32%> д1тей народилися шляхом кесарсь-кого розтину \ 48,9% - недоношеними. Затримка внутршньоутробного розвитку спостер1галася у 32% часто хвор1ючих д1тей.
АналЬ характеру вигодовування виявив, що значний вщеоток д1тей перебував на ранньому
ном, на фоы ГРВ1, що дозволило роздтити Тх на 2 групи, в залежное^ вщ частоти випадюв ГРЗ i ктькост1 загостреньхвороби (табл. 2).
Таблиця 2.
Розпод'ш д/тейза к'тьк'ютю випадк/в ГРЗ
змшаному (43%) i штучному вигодовуваны (74%). Майже дв1 третини д1тей були ni3HO при-кпадеы до грудей (62%). Слщ " зазначити, що майже кожна третя дитина з народження знахо-дилась на штучному вигодовуваны (23%) i половина д1тей з мюячного BiKy (57,4%), 23% д1тей - з трьох мюячного i лише 10,9% д1тей з чотирьох м1сяц1в. На вщмшу вщ групи контролю де змша-не вигодовування склало 10%, штучне - 13,5% i ттьки 5% д1тей було ni3HO прикладено до грудей.
При вивчены ф^ичного розвитку з'ясовано, що на вщмЫу вщ здорових, середнм ф^ичний роз-виток зустрнався ттьки у половини часто хво-р1ючих д1тей. Серед них фзичний розвиток ниж-чий вщ середнього та низький визначався в 3 рази частое, а вищий в1д середнього та високий
- в 3,8 раз1в
частше, ыж серед здорових д1тей (р<0,01). У д1вчаток, що часто хворать, високий ф^ичний розвиток зустрнався на 4,5% частше, ыж у хло-пчиюв. Д1тей з надлишковою масою тта було в основнм rpyni в 8 раз1в, а з дефщитом маси тта
- у 2 рази бтьше ыж у rpyni контролю. У двчаток виявлений достов^ний надлишок маси тта (21,3% проти 11,2% у хлопчиюв, р<0,01). Оцню-ючи масу тта хпопчиюв, була виявлена тенден-ц1я до дефщиту маси тта (12,3% проти 8,9% у д1вчаток, р<0,01).
Анал1з мкрофлори носоглотки виявив у 56,7% д1тей з проявами рецидивуючого бронх1ту i 43% групи контролю нормальну м1крофлору, яка була представлена в основному а-стрептококом. 1з патогенно!' та умовно-патогенноТ найб1льш часто вис1вався золотистий стаф1локок (у 30,3 % д1тей ochobhoi групи i в 3% - групи контролю) та (3-гемол™чний стрептокок (13% випадк1в у д1тей ochobhoi групи). Також в rpyni часто хвор1ючи fli-тей виавалась кишкова паличка (12%), ентеро-коки (9,7%), гриби роду Candida (23%), що CBifl-чить про низьку контам1ц1йну резистентн1сть слизових оболонок BepxHix дихальних шлях1в i наявн1сть дизбюзу у цих д1тей.
Вивчаючи структуру супутых захворювань у д1тей, що часто хворать, ми виявили, що перше мюце пос1дають захворювання ШКТ (50%), друге -ЛОР-патолог1я (43%), регюнальна л1мфадено-
BiK, poKiB KinbKicTb випадк1в ГРЗ за piK
4-6 pa3iB 7 i б1льше pa3iB
Абсолютне число, п Вщносне число, % Абсолютне число, п Вщносне число, %
2-4 12 26,1 23 50,1
5-6 5 10,8 6 13,0
Всього 17 36,9 29 63,1
пат1я (21%) та дефщиты анеми (12%) -трете мю-це. Пор1внюючи з групою контролю де набагато рщше зустрналися захворювання ШКТ (23%), ЛОР-патолопя - 12% \ майже не зустрналися дефщиты анеми \ регюнальна л1мфаденопатт -2%. Анал1з супутньоТ патологи показав, що ДЖВШ в структур! гастродуоденальноТ патологи займае найбтьший вщсоток (33,3%), дещо мен-ший вщсоток скпадае хроычний гастрит (30%) \ гастродуодеыт (25%). ГельмЫтози (14,5%) \ дисбактерюз (11%) займають останы мюця в структур! гастроентеролопчних захворювань. ЛОР-патолопя представлена хроннним тонзиль том (11,4%) та аденоТдними вегетацями (16,8%). Практично в ус1х д1тей основноТ групи було д1агностовано астено-невротичний синдром (84%). У 12% д1тей основноТ групи спостерн гався алерпчний риыт та у 13% - атопнний дерматит. Близько 10,5% д1тей мали кар1сс зуб1в.
При оцнц ¡мунолопчних показниюв ми вияви-ли, що фонов! ¡муны вщхилення вщ нормальних
Стан ¡мунноТ системи у д/тей
показниюв стосувалися, головним чином, тимус-залежних л1мфоцит1в. Виявилось достов1рне зниження загальноТ ктькост1 л1мфоцит1в та Т-хелперв. Дослщження фагоцитарно!' активное^ нейтрофт1в у часто хвор1ючих д1тей поза перь одом захворювання визначило и достов1рне при-гычення. Фагоцитарний показник \ фагоцитарне число у цих д1тей були менше вковоТ норми в1д-повщно в 1,5 \ 1,7 рази. Показники НСТ-тесту з рецидивуючим бронх1том перевищували ф1з1о-лопчну норму в 1,2 рази в пороняны з групою контролю. Оцнюючи стан гуморальноТ ланки ¡муытету ми достов1рноТ р1зниц1 м1ж р1внями В-л1мфоцит1в в уах групах не виявили, але в осно-вних групах було виявлено достов1рне зниження сироваткових 1дА \ 1дв. Визначення в!дА в слиы д1тей з рецидивуючим бронх1том показало до-стов1рне зниження мюцевого ¡муытету в порож-ниы роту в пороняны з показниками здорових д1тей (табл. 3).
Таблиця 3.
з рецидивуючим бронхитом поза периодом захворювання (М±т)
Показники Контингент обстежених д1тей
Дти з рецидивуючим бронх1том Здоров1
п М±т Меж1 коли-вань п М±т Меж1 коливань
Лейкоцити, *109/л 46 5,55+0,15 3,5-7,7 20 5,42+0,43 4-7,9
Л1мфоцити, % 46 35,33+1,74 18-56 20 34,10+3,36 20-50
Сй 3+, % 46 37,83+1,76* 33-53 20 65,20+2,97 47-76
Сй 4+, % 46 30,66+1,53* 25-50 20 40,20+2,33 33-45
Сй 8+, % 46 25,48+1,64 5-46 20 23,40+1,73 16-31
Сй 16+,% 46 15,76+1,35 12-29 20 15,70+1,16 10-30
Сй 20+, % 46 13,45+0,98 3-20 20 13,70+1,08 9-19
Фагоц. пок., % 46 42,66+1,8* 15-50 20 65,65+0,7 57-72
Фагоц. число 46 3,45+0,8* 2-5 20 5,67+0,17 4-7
НСТ, у.о. 46 18,97+0,04* 12,9-29,86 20 5,24+0,10 3,72-14,67
1д А, г/л* 46 1,65+0,14* 0,27-3,24 20 2,19+0,17 2,63-4,19
1д М, г/л 46 1,61+0,15 0,86-4,29 20 1,84+0,08 1,43-2,11
|д в, г/л* 46 7,25+0,69* 5,98-13,43 20 14,89+1,24 19,59-20,15
в!дА, мг/л* 46 243+0,15* 16-514 20 277+0,15* 62-514
Примака. * - р1зниця в1рогщна пор1вняно з показниками здороЕ
Пюля проведения комплексного лкування через 3 мюяц спостер1галася позитивна динамка змн ¡мунолопчних показниюв, в пороняны з да-ними ¡мунограми д1тей до лкування. Як свщчать даы таблиц! 4, в основних групах д1тей вщмна-сться збтьшення як загальноТ ктькост1 л1мфо-цит1в, так \ Т-хелпер1в. Згщно даних покращусть-ся фагоцитарна активысть нейтрофт1в,' шляхом пщвищення фагоцитарного показника та фагоцитарного числа та нормалЬаци даних НСТ-тесту. Пщвищились р1вы сироваткових 1дА, 1дв та в!дА. Отже, комплексна терап1я ¡з застосуван-ням флавозиду мае. патогенетичний вплив на ¡мунолопчы показники в пороняны з традицм-
д1тей (Р<0,01).
ним лкуванням, ефективысть якоТ досягасться лише шляхом пригычення запального процесу.
Таким чином, рестраторы захворювання особливо характеры для д1тей, яю вщвщують дитяч1 заклади: садки, школи тощо. Це обумовлено особливостями переб1гу епщемнного процесу, поширенням контакте, збтьшенням психоемоцмних навантажень, реакц1ями стресу; останы займають головне мюце в адаптаци ди-тини до нових умов. Усе вищезазначене знижуе резистентысть оргаызму та збтьшуе ризик ви-никнення повторних ГРЗ та формуванню реци-дивуючого бронх1ту.
Таблиця 4.
Стан ¡мунноТ системи у д/тей з рецидивуючим бронхитом через 3 м'юяцI пюля комплексно)' реабт\тац'1йноТ програми (М±т)
Показники Контингент обстежених д1тей
Часто хвор1юч1 д1ти Здоров1
п М±т Меж1 коли-вань п М±т Меж1 коливань
Лейкоцити, *10% 46 5,45+0,15 3,5-7,7 20 5,42+0,43 4-7,9
Л1мфоцити, % 46 36,33+1,74 18-56 20 35,10+3,36 20-50
Ой 3+, % 46 47,83+1,76 33-53 20 63,20+2,97 47-76
Ой 4+, % 46 35,66+1,53 28-50 20 41,20+2,33 37-46
Ой 8+, % 46 25,48+1,64 5-46 20 23,40+1,73 16-31
Ой 16+,% 46 15,76+1,35 12-29 20 15,70+1,16 10-30
Ой 20+, % 46 13,45+0,98 3-20 20 13,70+1,08 9-19
Фагоц. пок., % 46 42,66+1,8 15-50 20 65,65+0,7 57-72
Фагоц. число 46 4,45+0,8 3-6 20 5,77+0,17 4-7
НСТ, у.о. 46 7,97+0,04 5,9-16,86 20 5,24+0,10 3,62-14,67
1д А, г/л 46 2,65+0,14 1,27-4,24 20 2,19+0,17 2,83-4,19
1д М, г/л 46 1,61+0,15 0,86-4,29 20 1,84+0,08 1,43-2,11
1д о, г/л 46 9,25+0,69 7,98-15,43 20 14,89+1,24 19,59-20,15
в!дА, мг/л 46 273+0,15* 44-514 20 277+0,15* 62-514
Примака. * - р1зниця в1рогщна пор1вняно з показниками до л1к}
Вивчаючи анамнестичы дан1 д1тей вком вщ 2 до 6 роюв, що часто хворать на ГРЗ виявилося, що у груп1 д1тей, як1 переносять ГРЗ бтьше 7 ра-з1в на рк, обтяжена спадковють (у 52% найбли-жч1 родич1 страждали на р1зн1 захворювання з боку дихальноТ системи, у 32% випадюв - це бу-ла бронх1альна астма), раннм початок (у вщ1 до 1 року) частих ГРЗ. Захворювання перебрали, як правило, з частими бактер1альними ускпаднен-нями. Пасивне палння (80%), початок вщвщу-вання дошктьних заклад^ (57%), чаете засто-сування антибактер1альних препарат^ (56%), з&льшували ризик повторних рестраторних за-хворювань.
Анал1з власних дослщжень пщтвердив бага-тофакторну \ полютюлопчну природу даноТ патологи. Значну частину в структур! причинних фактор^ займають несприятлив1 соц1альы фак-тори (незадовтьы матер1ально-побутов1 умови (40%), низька рухова активнють (45%), низький осв^нм р1вень батьюв (20%), част1 стресов1 си-туацИ в ам'Т (52%), виховання у неповних або багатод1тних ам'ях (32%)) та медико-бюлопчы (токсикозами ваптност1 -47,6%), перинатальна обтяжеысть - 39,6%). При вплив1 цих фактор^ на дитину з незртими захисно-пристосувальними мехаызмами замикасться порочне коло:* антигенна стимуляц1я ¡мунноТ системи приводить не до напруження ¡муытету, а до виснаження його резерв^, а пот1м до розвит-ку вторинних ¡мунодефщитних стаыв, що сприяе рецидивуванню ГРЗ \ пщвищены р1вня захворю-ваност1 дитини.
Анал1з характеру вигодовування виявив, що значний вщеоток д1тей перебував на ранньому змшаному (43%) \ штучному вигодовуваны (74%). Майже дв1 третини д1тей були пЬно при-кпадеы до грудей (62%). Слщ зазначити, що майже кожна третя дитина з народження знахо-дилась на штучному вигодовуваны (23%) \ поло-
я \ з показниками здорових д1тей (р<0,01).
вина д1тей з мюячного вку (57,4%), що
також приводить до порушення становления ¡мунноТ системи дитини. В материнському молочу особливо в молозиву мютиться велика кть-кють фактор^ специфнного (1дО, 1дА, 1дМ, ¡н-терферони, лактоферин) та неспецифнного за-хисту (л1зоцим, макрофаги).
При вивчены ф^ичного розвитку з'ясовано, що на вщмЫу вщ здорових, середнм ф^ичний роз-виток зустрнався ттьки у половини часто хво-р1ючих д1тей. Вщставання у ф^ичному розвитку обумовлено тим, що в результат! частих захво-рювань у д1тей зменшусться рухова активысть, вони менше бувають на св1жому пов1трк
Осктьки одна ¡з головних ролей у захист1 вщ ¡нфекци верхых дихальних шлях1в, попереджен-ы формування хроннних вогнищ ¡нфекци, нале-жить мкробюценозам носоглотки, то як показало наше дослщження в грут з рецидивуючим бронхтом е порушення мкробюценозу носоглотки (золотистий стафтокок 30,3 % випадюв та (3-гемол1тичний стрептокок - 13%). Це евщчить про низьку контамщмну резистентысть слизових оболонок верхых дихальних шлях1в \ наявысть дизбюзу у цих д1тей.
Вивчаючи супутню патолопю ми виявили, що у д1тей з рецидивуючим бронхтом переважають захворювання ШКТ (50%). Велика частка у цм структур! припадае на ДЖВШ (33,3%), дещо менший вщеоток складас хроннний гастрит (30%) \ гастродуодеыт (25%). Захворювання ШКТ приводять до порушення розвитку захисних реакцм проти патогенних мкрооргаызм1в (руй-нусться бар'ср проти р1зних мкрооргаызмв та становления мюцевого та ¡муытету слизових). На другому мюц пюля захворювань ШКТ у ЧХД знаходиться ЛОР- патолопя (43%), питому вагу в якм мае хроннний тонзил1т. Незр1л1сть ¡мунноТ системи, особливо мюцевого ¡мун1тету слизових, у сполучены з ¡ншими факторами приводить до
формування рецидивуючих, хроннних захворю-вань носоглотки. Таким чином захворювання ШКТ та ЛОР-оргаыв е фоном, передумовою до розвитку рецидивуючого бронх1ту та формуваны хроннних захворювань opraHiB дихання.
Проведений нами анал1з в xofli дослщження кпнконмунолопчних показниюв показав, що фо-HOBi ¡мунн1 вщхилення вщ нормальних показни-KiB стосувалися, головним чином, тимус-залежних л1мфоцит1в. Виявилось достов1рне зниження загальноТ ктькост1 л1мфоцит1в та Т-хелпер1в. Дослщження фагоцитарно!' активное^ нейтрофт1в у часто хвор1ючих д1тей поза nepi-одом захворювання визначило и достов1рне при-гннення. Було виявлено достов1рне зниження сироваткових IgA, IgG та slgA.
Даы зм1ни вщповщають III критичному перюду розвитку ¡мунно!' системи. Саме в цьому вщ1 в1д-буваеться зниження BMicTy л1мфоцит1в i захворювання BepxHix дихальних шлях1в набувають хроннний рецидивуючий nepeöir, зменшений pi-вень секреторного IgA призводить до наявност1 хроннних вогнищ ¡нфекцп, що i стае одним ¡з причинних фактор^ рецидивуючо! бронхолеге-невоТ патологи.
Тому TaKi д1ти потребують особливо!' уваги 3i сторони батьюв та лкар1в. Осктьки головною метою лкування i профтактики - е задача po3i-рвати порочне коло, що попршусться ¡мунною недостатыстю.
АналЬуючи отримаы дан1 пюля проведеного комплексного лкування вщзначилося достов1рне збтьшення як загальноТ ктькост1 л1мфоцит1в, так i Т-хелпер1в, покращусться фагоцитарна ак-тивн1сть нейтрофт1в, шляхом пщвищення фагоцитарного показника та фагоцитарного числа та нормал^аци даних НСТ-тесту, пщвищились piBHi сироваткових IgA, IgG, slgA.
Динамнне спостереження за д1тьми протягом 2 poKiB п1сля лкування показало, що застосу-вання комплексноТ терапи зменшус частоту та тривалють загострень рецидивуючого бронх1ту.
Висновки
1. Факторами, що сприяють розвитку частих ГРЗ е обтяжена спадковють, пасивне палння, початок вщвщування дошктьних закпад1в, чаете застосування антибактер1альних препа-paTiB, несприятлив1 сощалы-м та медико-6ionori4Hi фактори, ранне змшане i штуч-не вигодовування, порушення мкробюценозу носоглотки, xpoHNHi захворювання ШКТ та ЛОР-орган1в.
2. Фоновий ¡мунний статус у часто хвор1ючих д1тей характеризусться зниженням загально!' Ki-лькост1 л1мфоцит1в та Т-хелпер1в, пригнненням фагоцитарноТ активное^ нейтрофт1в та зниженням сироваткових IgA, IgG та slgA.
3. Розроблена реабш1тацмна програма ¡з застосування флавозиду позитивно впливас на стан ¡мунноТ системи часто хвор1ючих д1тей, шляхом пщвищення збтьшення як загальноТ Ki-
лькост1 л1мфоцит1в, так i Т-хелпер1в, покращен-ням фагоцитарноТ активност1 нейтрофтв та пщ-вищены р1вня сироваткових IgA, IgG та slgA.
4. Динамнне спостереження за д1тьми протягом 2 poKiB п1сля лкування показало, що застосування комплексноТ терапи зменшус частоту i тривалють ГРЗ у часто хвор1ючих д1тей.
5. Для подальшого лкування i спостереження необхщно бтьш детально вивчити стан ¡му-ноТ системи у р1тей з проявами рецидивуючого бронх1ту, особливо цитокновий профть та пока-зники мюцевого ¡муытету.
6. Отримаы результати евщчать, що роз-роблене та запропоноване комплексне лкування ¡з застосуванням флавозиду може бути з ycnixoM використане для лкування i профтактики рецидивуючого бронхн ту уд1тей.
Л1тература
1. Андрущук А.О., Тяжкая О.В. Д1ти, яга часто хворшть на ГРВ1, -погляд на проблему на niflCTaBi багатор1чних KniHi-кочмунолопчних дослщжень // Перинатология и педиатрия. - 2001. - №3. - С. 82-118.
2. Бережной В.В. Иммунокоррекция в педиатрии // Здоров'я УкраТни. — 2004. — № 23-24. — С. 108-109.
3. Больбот Ю.К. Бордм Т.А. Ал1фанова СВ. Ковтуненко Р.В. 1мунореабт1тащя д1тей з рецидивуючою та хроычною бронхолегеневою патолопсю: Методичы рекомендацп. -Дыпропетровськ. - 2005.
4. Волосовець О.П., Кривопустов СП., Панасенко P.M. Су-часна антим1кробна тератя гострих рестраторних захворювань у д1тей // 1нфекцшш хвороби. - 2001. -№1. - с 64-65.
5. Драншк Г.М. КлУчна ¡мунолопя та алерголопя. - К.: Здоров'я -2006.-С.222-230.
6. Зайцева О.В. Бронхообструктивный синдром у детей. Вопросы патогенеза, диагностики и лечения. - М., 2005.
7. Зайцева О.В., Щербакова М.Ю. Острые респираторные заболевания у детей: современные аспекты лечения и профтактики: Пособие для врачей. -М. - 2003.
8. Зубаренко О.В., Федорчук T.I. Комплексна реабттащя д1тей, хворих на рецидивуючий бронх1т з проявами гостроТ рестраторно!' BipycHoi ¡нфекцп // Мед. реабилитация, курортология и физиотерапия. — 2002. — №2.—С. 14.
9. Коровина H.A., Заплатников А.П. Часто и длительно болеющие дети: современные возможности иммунореаби-литации: Руководстводля врачей.- М.-2001.
10. Ю.Ласица О.И., Ласица T.C Бронхиальная астма в практике семейного врача. — Киев: ЗАО «Атлант UMS». — 2001. — 263 с.
11. Майданник В.Г. Клинические рекомендации по диагностике, лечению и профилактике заболеваний верхних дыхательных путей у детей; - К., Вид-во „Аспект-Пол1граф". - 2003.
12. Марушко Ю.В. Профгпактика та терап1я частих i рецидивних респ1раторних захворювань у д1тей - актуальна проблема педютрп Современная педиатрия. - 2006. - 2(11). - С.32-36.
13. Методи кл1н1чних та експериментальних дослщжень в медицин!. П1д ред. Кайдашева 1.П. - Полтава: Пол1мет. -2003. - 320с.
14. Недельска С.Н., Боярская Л.Н., Шумная Т.Е., Котлова Ю.В., Солодова И.В., Жиленко И.О., Мазур В.И., Бессикало Т.Г., Кляцька Л.И.Факторы риска развития острого обструктивного бронхита у детей раннего возраста.// Журнал «Здоровье ребенка». - 2007. - 3(6). -С.34-36.
15. Практическая пульмонология детского возраста. Под ред. B.K. Таточенко. — М.: Медицина, 2001. — 268 с.
16. Рациональная фармакотерапия заболеваний органов дыхания: Рук-во для практикующих врачей / А.Г. Чуча-
лин, С.Н. Авдеев, В.В. Архипов и др. — М.: Литература, 19. Таточенко В.К., Каганов Б.С. Реконвалесценты, часто 2004. — 874 с. болеющие и лица с бронхолегочной патологией. В кн.:
17. Респираторные заболевания: этиопатогенез, кли- Вакцинопрофилактика при нарушении здоровья. - М. -ника, лечение, профилактика: Руководство для врачей. 2000. - С. 222-38.
Под ред. М.Г. Романцова. - СПб. - 2002.- 68 с. 20. Kovacevic S., Nikolic S. Risk factors associated with wheez-
18. Cy4acHi niflxofln до д1агностики, профтактики ре- ing illness in young children. // Abs/10 congress ERS. -цидивуючих i хрошчних бронхтв уд1тей / Ю.Г. АнтипкЫ, 2000. - P.486.
Л.П. Арабська, O.A. См1рнова та ¡н. - К., 2003. - 124 с
Реферат
МОНИТОРИНГСОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ ДЕТЕЙ, КОТОРЫЕ БОЛЕЮТ РЕЦИДИВИРУЮЩИМ БРОНХИТОМ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПРОГРАММЫ ИХ РЕАБИЛИТАЦИИ Кинаш Ю.Н.
Ключевые слова: дети, рецидивирующий бронхит, иммунологические показатели, реабилитация, флавозид.
Под наблюдением находилось 46 детей в возрасте от 2 до 6 лет, больных рецидивирующим бронхитом в периоде ремиссии. На основе полученных данных можно сделать вывод, что развитию частых ГРЗ способствует отягощенная наследственность, пассивное курение, начало посещения дошкольных заведений, частое применение антибактериальных препаратов, неблагоприятные социальные и медико-биологические факторы, раннее смешанное и искусственное выкармливание, нарушение микробиоценоза носоглотки, хронические заболевания ЖКТ и ЛОР-органов. Фоновый иммунный статус у часто болеющих детей характеризуется снижением общего количества лимфоцитов и Т-хелперов, снижением фагоцитарной активности нейтрофилов и снижением сывороточных IgA, IgG и slgA. Разработанная реабилитационная программа с применением флавозида положи -тельно влияет на состояние иммунной системы часто болеющих детей, путем повышения как общего количества лимфоцитов, так и Т-хелперов, улучшением фагоцитарной активности нейтрофилов и повышения уровня сывороточных IgA, IgG и slgA. Динамическое наблюдение за детьми в течение 2 лет после лечения показало, что применение комплексной терапии уменьшает частоту и длительность ОРЗ у часто болеющих детей. Полученные результаты свидетельствуют, что разработанное и предложенное комплексное лечение с применением флавозида может быть с успехом использовано для лечения и профилактики рецидивирующего бронхита удетей.
Summary
MONITORING OF THE STATE OF HEALTH OF CHILDREN WITH RECIDIVATED BRONCHITIS AND IMPROVE PROGRAM OF THEIR REHABILITATIONY Kinash J.M.
Keywords: children, recidivated bronchitis, immunological indexes, flavosid rehabilitation.
46 children in age from 2 till 6 years with recidivated bronchitis in the period of remission were observed. It is possible to draw conclusion on the basis of findings, that the burdened heredity, passive smoking, beginning of visit to preschool establishments, frequent application of antibacterial preparations, unfavorable social and medical- biological factors, early mixed and artificial feeding, infringement of microbiocenosis of nasopharynx, chronic diseases of digestive system and LOR-organs are promoted in development of frequent acute respiratory infections. Background immune status in often being ill children is characterized the lowering of general amount of lymphocytes and T-helper, lowering of phagocytes activity of neutrophils and lowering of IgA, IgG and slgA. The developed rehabilitation program with the use of flavosid positively influences on the state of the immune system of often being ill children, by the increase of general amount of lymphocytes and T-helper, by the improvement of phagocytes activity of neutrophils and increase of level of IgA, IgG and slgA. The dynamic observation after children during 2 years after treatment was showed that application of complex therapy diminished frequency and duration of acute respiratory infection in often being ill children. The results of investigation testify that the developed and offered complex treatment with the use of flavosid can be use for treatment and prophylaxis of recidivated bronchitis in children.
УДК 616-006.04-089-084-08:615
РОЛЬ АНТИСЕКРЕТОРНОГО ПРЕПАРАТА 0МЕЗ В ПРОФИЛАКТИКЕ И ЛЕЧЕНИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ЯЗВ У БОЛЬНЫХ СО ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫМИ НОВООБРАЗОВАНИЯМИ
Кобезкая О.Г., Коренюк Д.Е., Образцов И.Г., Терзи Ю.Н., Жуков В.И.
Областной клинический онкологический диспансер, г. Днепропетровск
Статья посвящена проблеме профилактики и лечения послеоперационных язв у больных со злокачественными новообразованиями. В качестве фармакологического средства патогенетически обоснованно использовался Омез (омепразол, Вт. Ёеййу'э ЬаЬота1от1е$) - внутривенная форма ингибитора протонной помпы. Полученные результаты свидетельствуют о высокой эффективности препарата в снижении частоты рецидивов кровотечений.
Ключевые слова: онкологические больные, язвенная болезнь, Омез (омепразол).
Острые эрозии и язвы органов пищеваритель-
ного тракта довольно часто возникают как осложнения после оперативных вмешательств у онкологических больных. В некоторых случаях острые язвы и эрозии способны к самостоятельному рубцеванию и эпителизации, клиника их слабо выражена, почти бессимптомна, и проявляются они лишь своими осложнениями. Сложность и важность решения вопроса в том, что такого рода осложнения встречаются в ос-
новном в раннем послеоперационном периоде, когда больной подвержен действию ряда агрессивных факторов, вызванных операцией. Несомненный прогресс в развитии хирургических технологий и анестезиологического обеспечения в последние два десятилетия позволил значительно расширить возможности успешного хирургического лечения онкологических больных с выполнением расширенных и комбинированных операций при распространенном опухолевом
