CC BY
13
УДК 616.833.24-002-02:616.711.7-007.232]-089-092.19
0С0БЛИВ0СТ1 КЛ1ТИНН0Г0 1МУН1ТЕТУ У ХВОРИХ 3 НЕВР0Л0Г1ЧНИМИ ПРОЯВАМИ ОСТЕОХОНДРОЗУ ПОПЕРЕКОВОГО В1ДД1ЛУ ХРЕБТА ПРИ Х1РУРГ1ЧН0МУ Л1КУВАНН1
Шевага В.М., Яворська Н.П., Лаповець Л.С., Атмова В.М., Тихий В.В.
Льв1вський нацюнальний медичний университет.
У poöomi представлен резулътати досл1дження iMynimemy у 57 хворих до та теля xipypziu-ного лтування з приводу нeвpoлoгiчниx пpoявiв остеохондрозу поперекового eiddwy хребта. 06-стеження проводилося при поступленш в стацюнар, на 7-8 денъ теля xipypгiчнoгo втручання та через 0,5-4 роки тсля операцп. У хворих виявлен порушення у клтиннш ланц iмyнimemy, що зберйаютъся тсля оперативного втручання та утримуютъся тривало. У ранни тсляопе-рацшний перюд спостеркаютъся явища вторинного iмyнoдeфiциmy. Виявлено зниження кшъко-сmi T-сyпpeсopiв/циmomoксичниx протягом усъого захворювання. Встановлено зменшення фа-гоцитарног акmивнoсmi нейтрофШв як до, так i тсля xipypгiчнoгo лтування. Отриман резулътати тдтверджуютъ можливктъ yчасmi iмyнoлoгiчниx мexанiзмiв у вини^ен^ повтор-них peцидивiв захворювання тсля оперативного лтування.
Ключов1 слова: невролопчш порушення, поперековий остеохондроз, кл1тинний ¡муытет, xipyprinHe лкування, вщдалений nic-ляоперацшний перюд.
Метою нашоТ роботи було встановити законо-MipHOCTi 3MiH штинного ¡муытету у хворих з НППОХ при хфурпчному лкуваннк
Об'ект i методи дослвдження Обстежено 57 хворих з НППОХ вком вщ 23 до 63 poKiB (середнм BiK склав 42,6 роюв). Серед обстежених було 21 жнок (36,84%) та 36 чоловн KiB (63,16%). Bei XBopi спостер1галися у II нейро-xipypri4HOMy вщдтены ЛьввськоТ клУчноТ лка-рн1 швидкоТмедичноТдопомоги.
Обстеження хворих проводилося при поступ-лены в стацюнар, на 7-8 день пюля xipypri4Horo втручання та через 0,5-4 роки тсля операцп. BciM хворим було виконано ¡нтерламшарну мк-родискектом1ю.
У хворих, що були пщ спостереженням, вивча-лися анамнестичы даы, бралися до уваги даы загального та невролопчного обстеження. При встановлены д1агнозу користувалися кпасифка-ц1ею вертеброгенних захворювань нервовоТ сис-теми 1.П. Антонова (1985). Ураження хребта було пщтверджено рентгенолопчно, а також мап-ii-тно-резонансною томографию (МРТ) або комп'ютерною томографию (KT). Не включалися в дослщження XBopi з аутамунними захворю-ваннями, хворобами KpoBi, гострими ¡нфекц1й-ними захворюваннями, соматичними хворобами при загострены та в стади декомпенсаци.
Тривалють хвороби становила в1д 2 мюяц1в до 25 poKiB. Невролопчно у Bcix хворих було fliamo-
СТОВЭНО бОЛЬОВИЙ СИНДРОМ pi3HOI ¡нтенсивност1 у
поперековому в1дд1л1 хребта. У 53 хворих спо-стер1гався корнцевий синдром, а у 5 хворих виявлено рефлекторы вертеброгены синдроми. У 35 хворих вщмналася супутня патолопя (вегето-судинна дистонт- 12 хворих, ¡шемнна хвороба серця-10, г1пертон1чна хвороба-9, xpoHi4Hi не-специфны захворювання легень-9, виразкова хвороба- 7).
Ктькюне визначення субпопуляцм л1мфоцит1в проводили з використанням моноклональних антитт до CD3, CD4, CD8, CD19, CD16 антиге-HiB л1мфоцит1в в реакци непрямо!' ¡мунофлюоре-сценцп з антиттами мненими флюоресциызотн
Остеохондроз хребта (ОХХ) е найчаст1шою причиною болю в спин1 [15-16], що зустрнаеться у 40-80% населения [11-12] \ займае друге мюце серед причин тимчасовоТ втрати працездатност1 оаб молодого та середнього в1ку [1, 5], поступа-ючись ттьки рестраторним захворюванням [11,
16]. В УкраТы також вщбуваеться повтьне зрос-тання р1вня ¡нвалщност1 при ОХХ [1]. Все це ви-значае велику соц1ально-економнну значимють проблеми.
ОХХ- це мультидисциплнарна проблема, в якм перепл1таються невролопчы, ортопедичы, психолопчы, ревматологии аспекти [2, 7]. Протягом останых десятил1ть ОХХ була присвячена велика ктькють наукових дослщжень, як1 сутте-во розширили наш1 знания про етюлопю та патогенез даного захворювання, що сприяло по-кращенню д1агностики, лкування та профтакти-ки ОХХ. Однак, до тепер1шнього часу багато пи-тань, як1 пов'язаы з розвитком невролопчних прояви поперекового остеохондрозу (НППОХ), все ще залишаються дискусмними [2].
Багато дослщниюв погоджуються, що у розви-тку НППОХ мають значения ¡мунолопчы порушення [ 4, 6, 8-9, 13, 18]. Саме Тм в останы роки придтяють все бтьшу увагу [4, 6, 8-9, 13]. В зв'язку з вираженими ¡мунними змнами при НППОХ та IX кореляц1ею з переб1гом захворювання [6,13] ¡мунолопчы показники можна вико-ристовувати для оцшки ефективност1 проведе-ного лкування [4, 8, 10, 13]. Однак нами не знайдено сучасного вивчення цих порушень у оаб, прооперованих з приводу невролопчних уражень при ОХХ. Було вщзначено, що тсля х\-рурпчних втручань з приводу НППОХ спостерн гаються ¡мунолог1чн1 зм1ни ¡мунноТ системи [10,
17], як1 збер1гаються протягом тривалого часу [10]. Однак, не мае даних про визначення субпо-пуляц1й Т-л1мфоцит1в, к1льк1сть та стввщношен-ня яких мае важливе значения при НППОХХ [13], а також фагоцитарно! активност1 \ ктькост1 NK-кл¡тин в динам1ц1, що може показати особли-вост1 розвитку захворювання у хворих, прооперованих з приводу НППОХ.
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
оц1анатом ф1рми "Сорбент" (Москва) [3]. Оцнку фагоцитарно!' активное^ нейтрофт1в проводили за методом Маянского А.Н. [3].
За контроль було взято результати дослщжен-ня ¡мунолопчних показниюв 30 здорових оаб.
Результати досл1дження та 1х обговорення.
Результати дослщження стану ¡мунноТ систе-ми, як1 подаы в табл.1 та рис.1, заевщчили, що у хворих з НППОХ спостер1гаються ¡мунолопчы порушення, як1 збер1гаються \ пюля оперативного втручання.
При поступлены у хворих виявлялося достовн рне (р<0,05) зниження загальноТ ктькост1 Т-л1мфоцит1в та Тнндуктор1в/хелпер1в (Ой4+), що стввщноситься з результатами ¡нших автора [6, 10]. Ктькють Т-супресор1в/ цитотоксичних (Ой8+), хоча \ була знижена, однак не достовф-но. Пюля операци на 7-8 добу спостер1галося достов^не (р<0,01) зниженням загальноТ ктько-
Показники кл/тинного к
ст1 Т-л1мфоцит1в та Тх субпопуляцм, що е харак-терним для глибокого вторинного ¡мунодефщи-ту. Ц1 результати корелюють з даними кттинно-го ¡муытету, отриманими теля ¡нших оператив-них втручань \ вони ймов1рно зумовлеы реакцию на саму операц1ю як масивноТ хфурпчноТ травми та впливом наркозу [14].
У вщдаленому перюд1 пюля хфурпчного лку-вання ¡мунолопчы показники мають тенденц1ю до нормал^аци, однак збер1гасться дефщит Т-супресор1в/цитотоксичних (р<0,01). Це пщтвер-джус думку, що змЫи при НППОХ в першу чергу вщбуваються з Т-супресорами з1 зменшенням Тх при хроннному рецидивуючому переб1гу [6, 8], а також е доказом того, що п1сля х^урпчного лку-вання з приводу НППОХ нав1ть у вщдаленому перюд1 все ж залишаються патолопчы порушення ¡мунноТ системи характеры для даного захво-рювання, що не виключас його прогресування.
Таблиця 1.
ч/тету у хворих з НППОХ до та пюля х/рург/чного лкування.
^"""-"»„Група обстежених
Показник Контроль 1 день 7-8 день Вщдалений перюд
Загальна ктькють л1мфоцитв (Г/л) 2,10±0,16 1,99±0,22 р>0,05 1,72±0,27 р<0,01 1,96±0,34 р>0,05
В-л1мфоцити (Г/л) 0,47±0,06 0,49±0,06 р>0,05 0,41±0,04 р>0,05 0,53±0,10 р>0,05
Т-л1мфоцити (Г/л) 1,23±0,12 0,99±0,14 р<0,05 0,88±0,15 р<0,01 1,07±0,26 р>0,05
Тнндуктори/хелпери (Г/л) (Ой4+) 0,71±0,08 0,58±0,08 р<0,05 0,52±0,09 р<0,01 0,64±0,16 р>0,05
Т-супресори/цитотоксичы (Г/л) (Ой8+) 0,51±0,06 0,44±0,08 р>0,05 0,36±0,09 р<0,01 0,36±0,12 р<0,01
1ндекс Ой4+/Ой8+ 1,42±0,20 1,45±0,20 р>0,05 1,51±0,16 р>0,05 1,68±0,22 р>0,05
ЫК-1штини (Г/л) (Ой16) 0,41±0,06 0,51±0,10 р>0,05 0,40±0,06 р>0,05 0,48±0,10 р>0,05
Фагоцитарне число (ФЧ) 6,61±0,92 4,42±0,81 р<0,01 4,44±0,75 р<0,01 4,86±0,46 р<0,05
Достов1рних змЫ ктькост1 ЫК-штини та ¡ндек-су Ой4+/Ой8+ у нашому дослщжены виявлено не було._
1,4 1,2 1 0,8
£
0,6 0,4 0,2 0
ОР19+ ОР3+ ОР4+ СР8+
["□ контроль И 1 день И 7-8 день И вщдалений перюд"|
Рис.1 Динамка змЫ вмюту В- та Т-л1мфоци"пв до та глсля х1рурпчного лкування
У обстежених хворих спостер1галося достовф-не (р<0,01) зниження фагоцитарного числа (кн лькють гранул, що фагоцитуються одним нейт-рофтом), яке утримувалося \ пюля оперативного лкування. У вщдаленому перюд1 цей показник мав тенденцю до пщвищення, пороняно з даними до операци, однак був суттсво (р<0,05) ни-жчий, ыж в контролы-нй грут. Як вщомо, показники фагоцитозу мають особливе значения в комплексному анал^ ¡мунодефщитних стаыв. Активнють фагоцитозу тюно пов'язана з активнн стю компонент^ комплементу, концентрацию !дС, наявнютю ¡нших обсонуючих фактор^ \ вщ-грас роль в д1агностиц1 \ оц1нц1 активное^ та ефективност1 терапп ревматизму та колагеноз1в,
захворюваннях з пщтвердженим ауто1мунним характером [3]. Отже, зниження фагоцитарно!' активное^ може свщчити про недостатысть об-сонуючих фактор^ сироватки хворих з НППОХ \ IX значения в патогенез! даного захворювання.
Таким чином, у вах хворих з НППОХ спостерн гаються змни в кттиннм ланц ¡муытету, як1 збер1гаються пюля хфурпчного лкування, що може бути основою до проведения ¡мунопрофн лактики даного стану у оперованих хворих. Но-рмал^ацт ¡мунолопчних показниюв теля х1рур-пчного лкування НППОХ не спостер1гаеться протягом тривалого часу, хоча бтьшють показ-ниюв мають тенденцю до покращення. Отримаы результати пщтверджують можливють участ1 ¡мунолопчних мехаызмв у виникнены повторних рецидив^ захворювання пюля оперативного лн кування. Осктьки, вказаы змЫи спостер1гаються в першу чергу з Т-супресорами/цитотоксичними \ утримуються тривало, можливо цей показник мае особливе значения для прогнозу переб1гу захворювання, що дае змогу саме його рекоме-ндувати для оцнки ефективност1 проведеного лкування.
Л1тература
10.
11.
12.
13.
14.
Инвалидность вследствие остеохондроза позвоночника и неиспользованные резервы в ее профилактике/ Д.А.Яременко, Е.Г.Шевченко, И.В.Голубева и др. // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2006. — №4. — С.63-67. Корж A.A., Волков Е.Б. Остеохондроз позвоночника - взгляд на проблему с современных позиций // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1994. — №4. — С.3-9. Лаповець Л.Е., Луцик Б.Д. Пос1бник з лабораторноТ ¡мунологп. —Льв1в, 2002. —173с.
Лихачева Е.Б., Шоломов И.И. Клинико-иммунологическая оценка эффективности применения мексидола при пояснично-кресцовой радикулопатии // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. —2006. —№10. —С.52-57.
Резюме
15.
16.
17.
18.
Мороз E.H. Медико-социальные особенности больных с неврологическими осложнениями остеохондроза пояснично-крестцового отдела позвоночника // УкраТнський вюник психоневрологи. - 2004. - Т.12, №1(38). - C.109-111. Околот Ю.В. 1мунолог1чн1 зм1ни при вертеброгенних попереково-крижових больових синдромах // УкраТнський медичний часопис. —2004. —№3. —С.32-35.
Скоромец А. А., Скоромец Т А., Шумилина А. П. Остеохондроз дисков: новые взгляды на патогенез неврологических синдромов // Неврологический журнал.—1997. —№ 6 —С.53-55. СтатЫова O.A. HoBi пщходи до л1кування спондилогенного по-переково-крижового радикул1ту. Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.15 / КиТ'вська академт пюлядипломноТ' осв1ти ¡м. П.Л.Шупика. —КиТв, 1999. —19с.
Степанюк С.С., Гнатюк М.С., 31нчук 1.Г. Динамка локальних ¡му-нних реакц1й при експериментальному остеохондроз! // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2000. — №2. — С.57-59.
Фурсова Л.А., Матусевич Л.И. Показатели клеточного и гуморального иммунитета у больных, оперированных по поводу выпадения поясничных межпозвоночных дисков // Периферическая нервная система. — Минск, 1987. —Вып.10. —С.118-121. Циркот I.M. Остеохондроз хребта (сучасы погляди на етюлопю та патогенез захворювання) // Буковинський медичний вюник. — 2005. — Т.9, №4. — С.109-112.
Шевага В.М. Остеохондроз хребта: Bifl патогенетично обфунто-ваного д1агнозу характеру больового синдрому до ефективного л1кування // Международный неврологический журнал.— 2006. —№3(7). —С.40-44.
Шкробот C.I. Поперековий остеохондроз з невролог1чними про-явами: патогенез та диференцшована терап1я на етапах медич-ноТ реаб1л1тац1Т: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.15 / КиТ'вська академт пюлядипломноТ' осв™ ¡м. П. Л. Шупика. — КиТ'в, 2002. —35с.
Ярема И. В., Сипратов В. И., Сильманович H. H. Предоперационная иммуноподготовка // Лечащий врач. —1998. —№5. — С.60-64.
Anderson D.G., Tannoury C. Molecular pathogenic factors In symptomatic disc degeneration // The Spine Journal. —2005. — №5 — P. 260-266.
Deyo R. A., Weinstein J. N. Low Back Pain // New Eng.J. Med. — 2001. —Vol.344, №5. — P.363-370.
Immune function, pain, and psychological stress in patients undergoing spinal surgery // A.R. Starkweather, L. Witek-Janusek, R.P. Nockels et al. — Spine. — 2006. — №18 — P. 641- 647. Intervertebral disk degeneration and herniation: the role of metallo-proteinases and cytokines / L. Grange, P. Gaudin, C. Trocme et al. // Join Bone Spine. — 2001. — №68 —547- 553.
ОСОБЕННОСТИ КЛЕТОЧНОГО ИММУНИТЕТА У БОЛЬНЫХ С НЕВРОЛОГИЧЕСКИМИ ПРОЯВЛЕНИЯМИ ОСТЕОХОНДРОЗА ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ
Шевага В.М., Яворськая Н.П., Лаповець Л.С., Акимова В.М., Тихий В.В.
Ключевые слова: неврологические проявления, поясничный остеохондроз, клеточный иммунитет, хирургическое лечение, отдаленный послеоперационный период, послеоперационный период.
В роботе представлены результаты исследования иммунитета у 57 больных до и после хирургического лечения неврологических проявлений остеохондроза поясничного отдела позвоночника. Обследование проводилось при поступлении в стационар, на 7-8 день после хирургического вмешательства и через 0,5-4 года после операции. У больных выявлены нарушения в клеточном звене иммунитета, которые сохраняются после оперативного вмешательства и удерживаются длительное время. В ранний послеоперационный период наблюдаются явления вторичного иммунодефицита. Выявлено снижение количества Т-супрессоров/цитотоксических на протяжении всего заболевания. Установлено уменьшение фагоцитарной активности нейтрофилов как до, так и после хирургического лечения. Полученные результаты подтверждают возможность участия иммунологических механизмов в возникновении повторных рецидивов заболевания после оперативного лечения.
