CC BY
32
УДК 159.942:616.832-004.2 DOI: 10.22141/2224-0713.7.109.2019.183006
Старинець Н.Г., Старинець Г.О.
Внницький нацюнальний медичний умверситет iM. М.1. Пирогова, м. Внниця, Укра'на
Алекситим1я при розаяному склероз!
Резюме. Актуальтсть. Найменш вивченою при розаяному cKnepoei (РС) е така незалежна психоло-гiчна особисткна характеристика, як апекситимгя. Метою цього до^дження стало визначення piem алекситимй' у хворих на РС та ступеня впливу на неiр1зних сощальних i демогpафiчних характеристик пацiентiв, що включали стать, вт, мсце проживання, амейний стан, piвень освти, клтчш параметри захворювання, депресж та тривогу. Матерiали та методи. Обстежет 88 стацюнарних хворих 1з разним ступенем тяжкостi та типом перебщ РС вiдповiдно до критерй'в McDonald, 2010. Для оцшки ознак депресй', тривоги та алекситимй' застосовували шкали депресй Бека (BDI), самооцнки piвня ре-активног та особисткног тpивожностi Стлбергера — Ханна (STAI), Торонтську алекситимiчну шкалу (TAS-26). Результати. Поширетсть алекситимй' у хворих на РС становила 36,36 %, тодi як 34,09 % nацiентiв становили граничну групу. Встановлений статистично значущий позитивний корелящйний зв'язок алекситимй' з депреаею та тривогою у хворих на РС. Висок piвнi алекситимй' були виявлет з ви-соким ступенем депресй'за шкалою BDI. Алекситимiчними выявились пащенти з бльш високим ступенем тяжкостiза шкалою iнвалiдизацiiKurtzke. Жоден наведений соцiально-демогpафiчний i клШчний показник статистично вipогiдно не впливав на наявтсть алекситимiчного типу особистостi. Висновки. Алекси-тимiя може бути ключовим nсихологiчним фактором, що перешкоджае стиннт емоцтнт штегращ змш, пов'язаних з хворобою.
Ключовi слова: розаяний склероз; алекситимiя; депреая; тривога
1NJJ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL I
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
На сьогодш розшяний склероз (РС) займае про-вщне мюце серед невролопчних захворювань, яке зазвичай дiагностуеться в розквт життя пащенпв, проявляеться вираженим клшчним полiморфiзмом iз значними поведшковими й емоцшними розладами [1—4]. РС впливае на вш сфери життя людей, включа-ючи зайнятють, вщносини та сощальне життя, дозвт-ля i повсякденну дiяльнiсть [5]. Численш повщомлен-ня в лiтературi рашше тдкреслювали важливють по-рушення настрою та афективних проявiв, пов'язаних iз РС [2, 6—10]. РС е прикладом мiждисциплшарноl проблеми, оскшьки наявнють у частини хворих пси-хiатричноl коморбщносп потребуе всебiчноl оцшки стану пащента [11]. Бшьше половини пащенпв з РС у певний момент хвороби вщчувають депресш [12—15], тривожш розлади виявляються у 36—57 % [16—18],
причому приблизно 30 % людей з РС вщчувають симп-томи, що узгоджуються з генератзованим тривожним розладом [19, 20]. Gay et al. [21] зазначили, що тривога е сильним предиктором депресй', li вплив на депресш посилюеться наявнiстю алекситимй' та вщсутшстю со-щально! пiдтримки.
Алекситимiя — це психологiчна конструкцiя, вперше описана J. Nemiah i P. Sifneos [22], заснована на мовних моделях пащенпв iз психосоматичними захворюваннями. Алекситимiя буквально означае «вщштовхування емощй» i може характеризуватися труднощами виявлення та опису почутпв, iз зовшш-нiм орiентованим стилем мислення. Алекситимiя включае такi особливостi, як нездатшсть адекватно сприймати та вербалiзовувати емоцшш стани, зни-ження диференщацп вщмшностей мiж вiдчуттями та тiлесними вщчуваннями, бiднiсть фантазiй, уяви
© «Ммнародний неврологiчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevralogiieskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Старинець Наталiя ГеоргГГвна, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврологита нейрохiрургíí ФПО, Вшницький нацiональний медичний унiверситет iM. М.1. Пирогова, вул. Пирогова, 56, м. Вшниця, 21018, Укра'на; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (093) 750-99-96.
For correspondence: Nataliya Starynets, Docent at the Department ofNeurology and neurosurgery offaculty ofpostgraduate education, National Pirogov Memorial Medical University, Pirogov st., 56,Vinnytsia, 21018, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (093) 750-99-96.
й образного мислення, фшсащю на зовнiшнiх по-дiях, що шкодить внутрiшнiм переживанням [23]. В алекситимiчноi' особистостi можуть проявлятися Bei перерахованi особливостi однаковою мiрою або пере-важати одна з них.
Дiагностика емоцiйно-афективних порушень поза зв'язком з особистiсними характеристиками суттево знижуе iнформативнiсть дослiджень. 1з вка-зано! точки зору, найменш вивченою при РС е така незалежна психолопчна особистiсна характеристика, як алекситимiя. 1снуе декiлька дослщжень, що повiдомляють про ступiнь алекситимп у пацiентiв iз РС [24, 25].
Мета до^дження: визначення рiвня алекситими у хворих на РС та ступеня впливу на не! рiзних сощально-демографiчних характеристик пащенпв, що включали стать, вiк, мюце проживання, сiмейний стан, рiвень освгги, клiнiчнi параметри захворювання, депресiю та тривогу.
Матерiали та методи
У дослiдження були включенi 88 пащенпв iз вiрогiдним дiагнозом РС зпдно з критерiями дiа-гностики розаяного склерозу McDonald (2010), якi лшувались у неврологiчному вiддiленнi Вшницько! обласно! психоневролопчно! лiкарнi: 37 чоловiкiв та 51 жшка вiком вiд 26 до 58 рошв (середнiй вш — 36,20 ± 0,65 року). Середня тривалють захворювання становила 9,55 ± 0,44 року. Критерiями включення в дослiдження були пацiенти з вщсутшстю порушень когнiтивних функцiй (26—30 балiв за шкалою оцiнки психiчного статусу).
Клiнiко-неврологiчне дослiдження включало вста-новлення тяжкостi стану хворих за шкалою ступеня ш-валщизаци J. Kurtzke (EDSS) [26].
Психологiчне тестування проводилось за допо-могою коротко! шкали оцiнки психiчного статусу, шкали депресй Бека (BDI), шкали самооцшки рiв-ня реактивно! (РТ) та особиспсно! (ОТ) тривож-ностi Сшлбергера — Ханiна (STAI). Рiвень депресй та тривожностi визначали як легкий, помiрний i виражений.
Алекситимiю визначали за допомогою Торонт-сько! алекситимiчно! шкали (TAS-26) [23], що оцшюе три основних аспекти: 1) труднощi виявлення почут-тiв; 2) труднощi, що описують почуття; 3) зовшшньо-орiентоване мислення. Першi два фактори вщносять-ся до емоцiйно! обiзнаностi та висловлювання i тому можуть розглядатися як пов'язаш з афектом, тодi як третiй фактор вiдноситься до специфiчноl тенденцй' боротися з поверхневими темами й уникнути афек-тивного мислення, тому може вважатися бшьш шз-навальним [27].
Алекситимiчними вважали хворих, яш набрали 74 та бiльше бали, неалекситимiчними — менше 62 ба-лiв. Групу невизначених становили хвор^ у яких було вiд 63 до 73 балiв. Граничний теоретичний розподш балiв — вiд 26 до 130. Уш хворi консультоваш психологом i психiатром.
Cтaтистичний aнaлiз виконyвaли зa допомогою arn-лiтичноï системи SAS 9.1 Level 1 M3 XP Home platform. Aнaлiз отримaниx дaниx проводилось зa тестом x2 Шр-сонa для визнaчення вiрогiдностi рiзницi декiлькоx вщ-носниx величин, що пов'язaнi мiж собою, тa методом мaксимaльноï прaвдоподiбностi для дискретниx дaниx MLx2. Cтaтистично знaчyщими ввaжaлися вщмшноста при p < 0,05 (95% рiвень знaчyщостi).
Результати та обговорення
1з 88 обстежениx xвориx нa PC перевaжнa бiльшiсть стaновилa групу пaцieнтiв iз ремiтyюче-рецидивyючим (PP) типом перебпу — 69 (78,4 %), серед якж у фaзi зa-гострення були 42 (60,8 %) жворь 1з вторинно-прогресу-ючим (ВП) типом перебпу — 14 (15,9 %), iз первинно-прогресуючим типом (ПП) — 5 пaцieнтiв (5,7 %).
3a шкaлою EDSS iз легким ступенем iнвaлiдизaцiï було 47,7 %, iз середнiм — 37,5 %, з тяжким — 14,8 % пaцieнтiв.
Cоцiaльно-демогрaфiчнa xaрaктеристикa xвориx нa PC тa покaзники зa шкaлою TAS нaведенi в тaбл. 1.
Pезyльтaти тестyвaння гiпотези щодо зв'язку aлек-ситимп' з окремими соцiaльними тa демогрaфiчними xaрaктеристикaми xвориx нa PC покaзaли, що жоден введений покaзник стaтистично вiрогiдно не впли-вae нa нaявнiсть aлекситимiчного типу особистостi (p > 0,05).
Встaновлено, що aлекситимiчний тип особистос-тi виявлений у 32 (36,36 %) пaцieнтiв, серед нж 24 (27,2 %) xворi з PP типом перебiгy, 5 (5,6 %) — з ПП тa 3 (3,4 %) — з ВП. Невирaжений тип (грaничнa aлек-ситимiя) спостерiгaвся у 23 (26,1 %) xвориx з PP тa у 7 (7,9 %) — з ВП типом перебпу PC. Неaлекситимiчний тип особистостi виявлений у 22 (25 %) пaцieнтiв з PP тa у 4 (4,5 %) — з ВП типом перебпу зaxворювaння. 3a дa-ними стaтистичного aнaлiзy, встaновленa зворотт ко-реляцiя мiж типом переб^у зaxворювaння тa нaявнiстю aлекситимiï (p > 0,05).
Вивчaвся зв'язок aлекситимiï iз тяжистю стaнy жво-рж зa шкaлою ступеня iнвaлiдизaцiï Kurtzke тa рiвнем депресй'. Покaзники зa шкaлaми TAS, EDSS i BDI у xво-риx нa PC таведеш в тaбл. 2.
3a дaними експериментaльно-псиxологiчного тес-тyвaння у 26 xвориx (29,5 %) виявлений неaлексити-мiчний тип особистостi, серед якж у 26,9 % присутня депрешя рiзного ступеня вирaженостi; 30 пaцieнтiв (34,09 %) стaновили грaничнy групу, у якш депресив-ш прояви мaли мiсце у 40 % xвориx. Aлекситимiчними виявилися 32 (36,4 %) xворi, серед ния у 84,37 % спо-стерiгaлaсь депресiя.
Kореляцiйний зв'язок встaновив, що aлекситимiя позитивно пов'язaнa з рiвнем депресй', причому висо-кий il рiвень був виявлений у xвориx з високими по-кaзникaми депресй' зa шкaлою BDI (x2 = 34,61, p < 0,05).
Pезyльтaти стaтистичного aнaлiзy не встaновили позитивно!' кореляцй' мiж aлекситимieю тa тяжистю сга-ну пaцieнтiв зa шкaлою EDSS (x2 = 4,707, p > 0,05), aле бшьш високий стyпiнь неврологiчноï iнвaлiдизaцiï був пов'язaний з нaявнiстю aлекситимiï.
б
Мiжнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online) № 7 (109), 2019
Таблиця 1. Соц1ально-демограф1чна характеристика хворих на РС i показники за шкалою TAS
Показник
XBopi з алекситимieю (n = 32)
Абс.
%
Xворi без алекситимГГ (n = 26)
Абс.
%
Гранична алекситимiя (n = 30)
Абс.
%
Стать:
— чоповки(n = 37)
— жЫки (n = 51)
12 20
37,5 62,5
15 11
57,7 42,3
10 20
Bík, роки:
— 21-30
— 31-40
— 41-50
— 51-60
5 17 9 1
15,6 53,2 28,1 3,1
10 10
3 3
38,5 38,5 11,5 11,5
4 16 10
Мюце проживання:
— MÍCTO
— село
17 15
53,2 46,8
13 13
50,0 50,0
13 17
□ мейний стан:
— самотн
— у шлюбi
15 17
46,9 53,1
13 13
50,0 50,0
9 21
Рiвень осв^и:
— середня
— середньо-спещальна
— вища
5
23 4
15,6 71,9 12,5
2 17 7
7,7 65,4 26,9
4 14 12
Со^альний статус:
— пращвники
— безробiтнi
— працюючi
— швапщи
- iнвапiди на утриманн
3 3 7
19
9,4 9,4 21,8
59,4
5 5 5
11
19,2 19,2 19,2
42,4
4 2 11
13
Таблиця 2. Показники за шкалами TAS, EDSS i BDI
XBopi Хворг Гранична
Показник, з алекситимieю без алекситимГГ алекситимгя
ступгнь тяжкостг (n = 32) (n = 26) (n = 30)
Абс. % Абс. % Абс. %
1нвапщиза^я за EDSS:
— легка 13 40,6 13 50,0 17 56,7
— середня 15 46,9 8 30,8 9 30,0
— тяжка 4 12,5 5 19,2 4 13,3
Депреая за BDI:
— без депреси 5 15,6 19 73,1 18 60
— легка 5 15,6 6 23,1 6 20
— середня 8 25,0 1 3,8 4 13,3
— виражена 14 43,8 - - 2 6,7
Таблиця 3. Показники за Торонтською алекситимiчною шкалою (TAS-26) i рiвень тривожност
за шкалою Сп'шбергера — Ханна (STAI), %
Тривожнгсть Хворг з алекситимгею (n = 32) Хворг без алекситимГГ (n = 26) Гранична алекситимгя (n = 30)
РТ ОТ РТ ОТ РТ ОТ
Легка - - 7,7 19,2 10,0 10,0
Помiрна 25,0 18,7 50,0 46,2 36,7 26,7
Висока 75,0 81,3 42,3 34,6 53,3 63,3
Результати тестування хворих на РС за допомогою шкали TAS-26 та опитувальника STAI наведенi в табл. 3.
Зпдно з результатами тестування, за допомогою опитувальника STAI серед алекситимiчних хворих ви-сокий рiвень РТ виявлений у 75 %, ОТ — у 81,3 % ошб. При аналiзi результат тестування за шкалою STAI брали до уваги т обставини, що помiрний рiвень РТ роз-глядався як атрибутивна норма, мiж тим як ii високий рiвень оцiнювався як реакцiя на ситуацiю, емоцiйний стан, що характеризувався вщчуттям напруження, за-непокоення, небезпеки та неясно'1 загрози на даний момент.
Слщ зазначити, що в загальнш вибiрцi хворих на РС мiж значеннями шкал TAS та STAI вiдмiча-еться позитивна корелящя: РТ (х2 = 9,864, p < 0,05), ОТ (х2 = 17,165, p < 0,05), що свщчить про достат-ньо високий рiвень асоцiйованостi алекситимiчно-го типу особистост з реактивною та особиспсною тривожнiстю.
Можна зазначити, що у хворих на РС з алекситимь ею починають формуватися психiчнi розлади астешч-ного кола, депресивнi прояви, що перебтають з афек-том тривоги.
Висновки
1. Таким чином, наведеш результати дослiдження вказують, що алекситимiя зустрiчаеться в 36,36 % хво-рих на РС.
2. Виявлений статистично значущий позитивний кореляцшний зв'язок алекситими з депрешею та три-вогою у хворих на РС. Висоы рiвнi алекситими спо-стер^ались у хворих з високим ступенем депреси за шкалою BDI. Алекситимiчними виявились пащенти з бiльш високим ступенем тяжкост за шкалою швалщи-зацй' Kurtzke.
3. Встановлений зворотний кореляцiйний зв'язок мiж алекситимiею й окремими сощальни-ми, демографiчними та клiнiчними показниками хворих на РС.
4. Алекситимiя може бути ключовим психологiчним фактором, що перешкоджае ютиннш емоцiйнiй ште-грацй' змiн, пов'язаних з хворобою, це потребуе подаль-шого вивчення.
Конфлiкт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано1 статтi.
Список лператури
1. Шмидт Т.Е., Яхно Н.Н. Рассеянный склероз: руководство для врачей. М.: МЕДпресс-информ, 2010. 272 с.
2. Feinstein A. The clinical neuropsychiatry of multiple sclerosis. Cambridge University Press, 2007. 265p.
3. Arnett P.A. Neuropsychological presentation and treatment of demyelinating disorders. Handbook of clinical neuropsychology. Oxford: Oxford University Press, 2003. P 528-543.
4. Minden S.L., Feinstein A., Kalb R..C., Miller D., Mohr D.C., Patten S.B. et al. Evidence-based guideline: assessment and management of psychiatric disorders in individuals with multiple sclerosis.
Report of the guideline development subcommittee of the american academy of neurology. Neurology. 2014. Vol. 82. P. 174-181.
5. Simmons R.D. Life issues in multiple sclerosis. Nat. Rev. Neurol. 2010. Vol. 6. P. 603-610.
6. Asghar A.A., Taber K.H., Hurley R..A. et al. Pure neuropsychiatry presentation of multiple sclerosis. Am. J. Psychiatry. 2004. Vol. 161. P. 226-231.
7. Dahl O.P., Stordal E., Lydersen S. et al. Anxiety and depression in multiple sclerosis. A comparative population-based study in Nord-Trondelag Country, Norway. Multiple Sclerosis. 2009. Vol. 15(12). P. 1495-1501.
8. Marrie R..A., Horwitz R., Cutter G. еt al. The burden of mental comorbidity in multiple sclerosis: frequent, underdiagnosed, and un-dertreated. Multiple Sclerosis. 2009. Vol. 15. P. 385-392.
9. Johansson S., Gottberg K., Kierkegaard M, Ytterberg C. Variation in and predictors of the occurrence of depressive symptoms and mood symptoms in multiple sclerosis: a longitudinal two-year study. Art. BMC Neurol. 2016. Vol. 16(32).
10. Murphy R., O'Donoghue S., Counihan Т. et al. Neuropsychi-atric syndromes of multiple sclerosis. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2017. Vol. 88. P. 697-708.
11. Almeida O.P., Draper B., Pirkis J., Snowdon J., Lautenschlager N.T. et al. Anxiety, depression, and comorbid anxiety and depression: riskfactors and outcome over two years. Int. Psychogeriatr. 2012. Vol. 24(10). P. 1622-1632.
12. Старинець Н.Г. Депресивт розлади у хворих на множинний склероз. Вкник морфологи Вгнницького нацюнального медичного утверситету 1м. М.1. Пирогова. 2010. Т. 16, № 3.
C. 657-661.
13. Beal C.C., Stuifbergen A.K., Brown A. Depression in multiple sclerosis: a longitudinal analysis. Arch. Psychiatr. Nurs. 2007. Vol. 21. P. 181-191.
14. Viner R., Fiest K.M., Bulloch A.G., Williams J.V., Lavorato
D.H., Berzins S. et al. Point prevalence and correlates of depression in a national community sample with multiple sclerosis. Gen. Hosp. Psychiat. 2014. Vol. 36. P. 352-354.
15. Koch M., Patten S., Berzins S., Zhornitsky S., Greenfield J. et al. Depression in multiple sclerosis: a longitudinal study. Multiple Sclerosis. 2015. Vol. 21(1). P. 76-82.
16. Jefferies K. The neuropsychiatry of multiple sclerosis. Adv. Psychiatr. Treat. 2006. Vol. 12. P. 214-220.
17. Korostil M., Feistein А. Anxiety disorders and their clinical corrаlates in multiple sclerosis patients. Multiple Sclerosis. 2007. № 17. P. 67-72.
18. Garfield A.C., Lincoln N.B. Factors affecting anxiety in multiple sclerosis. Disabil. Rehabil. 2012. Vol. 34(24). P. 20472052.
19. Hartoonian N., Terrill A.L., Beier M.L., Turner A.P., Day M.A., Alschuer K.N. Predictors of anxiety in multiple sclerosis. Rehabil. Psychol. 2015. Vol. 60(1). P. 91-98.
20. Wood B., van der Mei I.A., Ponsonby A.L., Pittas F., Quinn S., Dwyer T. et al. Prevalence and concurrence of anxiety, depression and fatigue over time in multiple sclerosis. Mult. Scler. J. 2012. Vol. 19. P. 217-224.
21. Gay M.C., Vrignaud Р., Garitte С, Meunier С. Predictors of depression in multiple sclerosis. Acta Neurol. Scand. 2010. Vol. 121. P. 161-170.
22. Nemian J.C., Sifnoes P.E. Psychosomatic illness and problem of communication. Psychother Psychosom. 1970. Vol. 18. P. 154-160.
8
М1жнародний невролопчний журнал, ISSH 2224-0713 (print), ISSH 2307-1419 (online) № 7 (109), 2019
23. Taylor G.J., Ryan D, Bagby R.M. Toward the development of a new self-report alexithymia scale. Psychother. Psychosom. 1985. Vol. 44(4). P. 191-199.
24. Chalah M.A., Ayache S.S. Alexithymia in multiple sclerosis: A systematic review of literature. Neuropsychologia. 2017. Vol. 104. P. 31-47.
25. Eboni J. ACB, Cardoso M., Dias F.M., Gama P.D., Gomes S. et al. High levels of alexithymia in patients with multiple sclerosis. Dementia neuropsychologia. 2018. Vol. 12. P. 212-215.
26. Kurtzke J.F. Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS). Neurol. 1983. Vol. 33. P. 1444-1452.
27. Grynberg D, Luminet O., Corneille O., Grezes J., Berthoz S. Alexithymia in the interpersonal domain: a general deficit of empathy? Personality Individ. Differ. 2010. Vol. 49. P 845-850.
OTpuMaHo/Received 27.06.2019 Pe^H30BaH0/Revised 18.07.2019 npMMHZTO go gpyKy/Accepted 14.08.2019 ■
Старинец Н.Г., Старинец Г.А.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
Алекситимия при рассеянном склерозе
Резюме. Актуальность. Наименее изученной при рассеянном склерозе (РС) является такая независимая психологическая личностная характеристика, как алекситимия. Целью этого исследования стало определение уровня алекситимии у больных РС и степени влияния на нее различных социальных и демографических характеристик пациентов, включающих пол, возраст, место жительства, семейное положение, уровень образования, клинические параметры заболевания, депрессию и тревогу. Материалы и методы. Обследованы 88 стационарных больных с разной степенью тяжести и типом течения РС в соответствии с критериями McDonald, 2010. Для оценки признаков депрессии, тревоги и алекситимии использовали шкалы депрессии Бека (BDI), самооценки уровня реактивной и личностной тревожности Спилбергера — Ханина (STAI), Торонтскую алексити-мическую шкалу (TAS-26). Результаты. Распространенность
алекситимии у больных РС составила 36,36 %, тогда как 34,09 % составляли пограничную группу. Установлена статистически значимая положительная корреляционная связь алекситимии с депрессией и тревогой у больных РС. Высокий уровень алекситимии был обнаружен с высокой степенью депрессии по шкале BDI. Алекситимичными оказались пациенты с болью высокой степени тяжести по шкале инвалидизации Kurtzke. Ни один из приведенных социально-демографических и клинических показателей статистически достоверно не влиял на наличие алек-ситимического типа личности. Выводы. Алекситимия может быть ключевым психологическим фактором, препятствующим истинной эмоциональной интеграции изменений, связанных с болезнью.
Ключевые слова: рассеянный склероз; алекситимия; депрессия; тревога.
N.G. Starynets, G.A. Starynets
National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia, Ukraine
Alexithymia in
Abstract.Background. An independent psychological construct such as alexithymia is the least studied in multiple sclerosis (MS). The objective of this study was to determine the level of alexithymia in patients with MS and the degree of influence on it of different social and demographic characteristics of patients, including gender, age, place of residence, marital status, level of education, clinical parameters of the disease, depression and anxiety. Materials and methods. Eighty-eight in-patients with varying degrees of severity and type of MS were examined according to 2010 McDonald criteria. The following scales were used to assess the signs of depression, anxiety and alexithymia: the Beck Depression Inventory, the State-Trait Anxiety Inventory, the Toronto Alexithymia Scale. Results.
multiple sclerosis
The prevalence of alexithymia in patients with MS was 36.36 %, while 34.09 % represented the marginal group. A statistically significant positive correlation was established between alexithymia and depression and anxiety in patients with MS. High levels of alexithymia were detected with a high degree of depression on the Beck Depression Inventory. Patients with a higher severity on the Kurtzke disability scale were found to be alexithymic. None of the above socio-demographic and clinical variables influenced statistically significantly the presence of alexithymia. Conclusions. Alexithymia can be a key psychological factor that impedes the true emotional integration of disease-related changes.
Keywords: multiple sclerosis; alexithymia; depression; anxiety
