CC BY
108
СУДОУСТР1Й. ПРОКУРАТУРА ТА АДВОКАТУРА
Барабаш Тетяна Олегiвна,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри загальноправових дисциплiн, 1нститут управлння i права Нац'юнального юридичного ун'терситету iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Кит e-mail: Leodejure@gmail.com ORCID 0000-0002-7831-1699
doi: 10.21564/2414-990x.145.156413 УДК 347.965:17
АКТУАЛЬН! ПИТАННЯ АДВОКАТСЬКОУ ЕТИКИ ТА В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА УУ ПОРУШЕННЯ
Розглянуто дшльнкть адвокатури як недержавного самоврядного ¡нституту, особливост1 надання послуг представницького характеру, здшснення захисту фгзичних i юридичних осгб. Доведено, що через специфжу дiяльностi адвокати мають дотримуватися певних правил адвокатськог етики, що можна розглядати одним ie основних профестних обов'язкю. Проаналiзовано втчиз-няне й зарубiжне законодавство у дослгджуванш сфери Сформульовано пропозица щодо вдоскона-лення чинного законодавства, що регламентуе адвокатську дшльнкть.
Ключовi слова: адвокат; адвокатська етика; правила адвокатсько1 етики; принципи адвокат-сько1 етики; ввдповвдальшсть за порушення адвокатсько1 етики; деонтолопчт стандарти.
Барабаш Т. О., кандидат юридических наук, ассистент кафедры общеправовых дисциплин, Институт управления и права Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Киев.
e-mail : Leodejure@gmail.com ; ORCID 0000-0002-7831-1699
Актуальные вопросы адвокатской этики и ответственности за ее нарушение
Рассматривается деятельность адвокатуры как негосударственного самоуправляемого института, особенности предоставления услуг представительского характера, осуществления защиты физических и юридических лиц. Доказано, что в силу специфики деятельности адвокаты должны соблюдать определенные правила адвокатской этики, которые следует рассматривать как одну из основных профессиональных обязанностей. Анализируется отечественное и зарубеж-
ное законодательство, регулирующее адвокатскую деятельность. Сформулированы предложения по внесению изменений и дополнений в действующее законодательство.
Ключевые слова: адвокат; адвокатская этика; правила адвокатской этики; принципы адвокатской этики; ответственность за нарушение адвокатской этики; деонтологические стандарты.
Вступ. Адвокат у свош професшнш дiяльностi щодня стикаеться з номаштними проблемами етичного характеру, деяы з них пов'язаш з необхвд-шстю виконання основного завдання - захищати штереси окремого клiента, не завдаючи при цьому шкоди штересам суспiльства в цiлому, що передусiм передбачае дотримання принципiв законной i верховенства права. Звiсно, усшшшсть i ефективнiсть адвокатсько! дiяльностi залежить не тшьки вiд про-фесшних знань, вмiнь i навичок адвоката, а й ввд його особистих, у тому числ й комушкативних, якостей, перелiк яких можна знайти в деонтолопчних стандартах, правилах професшно! етики тощо. Таким чином, можна стверджувати, що адвокатська дiяльнiсть фактично базуеться на чпко визначених етичних принципах, i без дотримання етичних норм вона неможлива.
Тож аналiз окреслено! проблеми, а також етичних i деонтолопчних норм адвокатсько! дiяльностi нинi е актуальним, оскшьки сприятиме удосконаленню i закрiпленню в чинному законодавствi, зокрема, Закош Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть».
ÄHani3 остантх дослгджень i публшацш. Не можна стверджувати, що питання адвокатсько! етики взагалi не дослвджувалося й не обговорювалося. У рiзнi часи в тому чи шшому аспектi воно вивчалося правниками, серед яких таю науковщ, як: А. М. Бiрюкова (A. M. Biriukova), I. В. Бондар (I. V. Bondar), Т. В. Варфоломеева (T. V. Varfolomeieva), Ю. М. Грошевий (Yu. M. Hroshevyi), М. А. Погорецький (M. A. Pohoretskyi), О. Д. Святоцький (O. D. Sviatotskyi), О. Г. Яновська (O. H. Yanovska) та ш. Проте частiш за все окреслене питання розглядалося в контекст шших проблем.
Мета cmammi - розглянути морально-етичш принципи адвокатсько! етики з урахуванням юнуючо! мiжнародно! й втизняно! практики правового регулю-вання ще! сфери, а також вщповвдальшсть за !! порушення.
Виклад основного маmерiалу. В юридичнш лiтературi висловлюеться думка, що роль адвоката i його дiяльнiсть дуже важливi для сусшльства, це тому до нього як до людини (iндивiда i члена суспiльства) i представника юридично! професп ставляться бiльш високi моральш вимоги, нiж до iнших. За таких умов саме адвокатська етика мае стати мiрилом i основою ощнки моральних якостей, умiнь i навичок, професiоналiзму адвоката як захисника довiрителя.
Примiтно, що згаданi нами (i не тiльки) науковцi, вивчаючи й аналiзуючи дiяльнiсть представникiв цього фаху, звертають увагу на вказаш та деякi iншi властивостi й риси, наголошуючи на тому, що етика адвокатсько! дiяльностi - це найбшьш об'емна стрижнева за сво!м значенням i змiстом проблема.
Перш за все це пояснюеться тим, що центральною особою (суб'ектом адво-катських правовщносин) в адвокатськш дiяльностi е людина (клiент1), з якою адвокат вступае у правовi вiдносини, виконуючи сво'1 професiйнi обов'язки. Досить влучно з цього приводу висловився У. Бернам: «Адвокат, коли виконуе сво'1 професшш обов'язки, знае тшьки одну людину в свiтi, i ця людина - його ^iern» [1, с. 286]. Таким чином, можна зробити висновок, що деонтолопчш аспекти ввдносин адвоката з клiентом завжди були i залишаються особливо вагомими, а ïx вивчення актуальним.
Розглядаючи складовi взаемовiдносин адвоката з клiентом (довiрителем), слiд зазначити, що ïx основою е довiра, оскiльки саме в нш вiдображаеться правова природа ввдносин адвоката з особою, яка звертаеться до нього iз про-ханням виконати певш заxиснi дп, що зпдно iз приписами нормативних акпв охоплюються адвокатською дiяльнiстю, спрямованою на забезпечення суб'ек-тивних прав клiента.
Варто визнати своечасним i важливим при дослщженш адвокатсько'1 дiяльностi, у тому числ адвокатсько'1 етики, звернення А. М. Бiрюковоï, Л. I. Бойко, Я. А. Савченко, О. Д. Святоцького до мiжнародноï практики й законодавства, зокрема, до Рекомендацш R(2000)21 Ком^ету мiнiстрiв державам-учасницям Ради бвропи про свободу виконання професшних адвокатських обов'язкiв [11], в яких закр^ плено, що адвокатським колепям або iншим професiйним об'еднанням адвокапв належить розробити професiйнi стандарти i кодекси поведшки адвоката [3, с. 148].
З урахуванням положень Рекомендацш, шших нормативних акпв i мiж-народно'1 адвокатсько'1 дiяльностi справедливими, на нашу думку, е висновки I. В. Боднар про те, що професшш стандарти i кодекси поведшки мають скла-датися без втручання держави [4, с.148].
Безумовно, що саме представники адвокатсько'1 професп найбшьш повно обiзнанi з тонкощами i специфшою адвокатсько'1 дiяльностi в Укра'1Ш, а тому, спираючись на свш досвiд та враховуючи мiжнародний досвiд, вони у змозi вщнайти чи обрати необxiднi моделi етики адвоката. Отже, професшш асощ-ацп не тiльки вiдiграють важливу роль у визначенш i закрiпленнi стандарпв та етичних норм дiяльностi адвокатури, а й контролюватимуть ïx отримання й забезпечуватимуть настання ввдповщальносп за ïx порушення. Наведене мае важливе значення, оскшьки адвокат повинен дiяти, дотримуючись норм права, не тшьки в iнтересаx осiб, яких вш захищае, а й в штересах суспiльства в цiлому. З огляду на це в законодавствi в загальних рисах мають бути окреслеш правила й основоположш принципи адвокатсько'1 етики.
Принагiдно слiд зауважити, що щ правила i принципи достатньо Грунтовно виписанi в кодексах поведшки i правилах дiяльностi адвокатiв, прийнятих у роз-винених европейських крашах. Наприклад, у Кодексi поведiнки европейських адвокапв [6] закрiплено такi принципи:
1 На думку автора, найменування суб'екта адвокатських правоввдносин терм1н «кшент» не зов-с1м вдалий (ктент у перукари1, в бан1, в шших ввдносинах). Свого часу термш «дов1ритель» в1дстоював i в1домий правник М. В. Гордон.
- незалежшсть адвоката i свобода представляти справу клieнта;
- право й обов'язок адвоката дотримуватися конфвденцшност щодо справ киенпв i права на повагу до професiйноí таeмницi;
- уникнення конфлжпв iнтересiв мiж рiзними клieнтами або мiж клieнтом iадвокатом;
- пдшсть i честь адвокатськоí професií, високi моральнi якостi й добра репутащя окремого адвоката;
- ввддашсть клieнтовi;
- справедливе ставлення до клieнтiв стосовно сплати гонорарiв;
- професiйна компетентнiсть адвоката;
- повага до колег по професп;
- повага до верховенства права й справедливого здшснення правосуддя;
- саморегулювання адвокатсько'' професп.
З огляду на те, що Укра'на прагне стати членом бвропейського Союзу, вона повинна трансформувати вггчизняне право i законодавство, наблизити до европейського. Отже, працюючи над цieю проблемою, необхщно звернутися до Загального кодексу правил для адвокаив кра'н бвропейського Сшвтовариства, який вважаеться взiрцем для розробки професшних кодексiв поведiнки адво-капв багатьох кра'н, у тому числ й нашо'' держави. Сьогоднi в Укра'ш дiють Правила адвокатсько'1' етики, затверджеш звiтно-виборчим зЪдом адвокатiв Укра'ни 9 червня 2017 р. [8].
На прикладi Правил адвокатсько'1 етики можна побачити, що нащональний документ не лише детально регламентуе дiяльнiсть, а й мае прогностичш риси, через що вони одночасно стають публiчним правом i категорiею професшно! придатностi [12, с. 205].
Визнаючи важливiсть i доцiльнiсть врахування досвщу й практики, основних принципiв, закршлених в европейських документах, слiд наголосити, що вказане не означае дублювання Укра'ною приписiв законодавства европейських кра'н, оскiльки у процесi законотворення треба брати до уваги специфжу власних сусшльних i економiчних ввдносин, менталiтет народу та iншi особли-востi, притаманнi певнiй краíнi.
Вищесказане дозволяе зробити висновок, що основоположш принципи адвокатсько'' дiяльностi й поведшки адвоката, викладенi у Кодексi поведшки европейських адвокатiв [6], мають бути враховаш i в нормативних документах iз питань регулювання адвокатсько'' дiяльностi та етики. При цьому, на нашу думку, дощльно розглянути деяю основоположнi принципи в ''х послщовность Принцип довiри як соцiологiчне i психологiчне поняття, що використовуеться для позначення вщкритих, позитивних взаемовiдносин мiж людьми, досить чiтко викладений i обгрунтований в европейському законодавствi про адвокатську дiяльнiсть та етику адвоката, на жаль, не знайшов ч^ко'' i зрозумшо'' регламентацп в Правилах адвокатсько' етики в Украш. Беручи до уваги понятiйно-категорiаль-ний апарат, яким користуеться бшьшють розвинених кра'н, пропонуемо особу, яка звернулася за адвокатською допомогою, iменувати не клiент, а довiритель.
Пояснимо свою точку зору. Довiра виступае передумовою сощально-по-лггичних вщносин мiж людьми, а недовiра до адвоката, навпаки, е наслвдком неяюсного надання правово!" допомоги. Довiра клiента до адвоката - це основа, шдстава виникнення адвокатсько1 дiяльностi. Вона, як i професiоналiзм адвоката, стае запорукою виршення проблем клiента. Можна впевнено стверджувати, якщо клiент дiйсно покладае надп (сподiваеться) на отримання реально!" правово'1' допомоги, то вiн довiряе адвокату, уважно ставиться до порад i рекомендацш, тобто таю взаемовщносини мiж адвокатом i довiрителем, безумовно, дадуть позитивнi результати. Додамо, що порядшсть i етичне ставлення до вико-нання адвокатських повноважень варто визнати передумовами довiри, тобто якщо клiент iз перших хвилин сшлкування зрозумiе, що перед ним людина (адвокат), яка прагне 1и допомогти, а не звинуватити, його захисник, вш ста-витиметься до тако1 особи з довiрою i укладе вщповщний договiр. Спираючись на це, у Загальному кодекс правил адвокапв держав бвропейського сшвтова-риства [5, п. 22] одним iз основоположних принцишв адвокатсько1 дiяльностi й етики визначаеться довiра й особиста порядшсть: «Довiрчi вiдносини мiж адвокатом i клiентом можуть виникнути лише у разi вiдсутностi в останнього сумнiвiв щодо чесностi i сумлшност адвоката» [2, с. 151].
На знак визнання важливост дотримання принципу довiри в адвокатськiй дiяльностi Мiжнародна асоцiацiя юристiв у сво1х документах також закршила вимогу дотримання найвищих стандарпв довiри та взаеморозумiння мiж клi-ентом i адвокатом [2, с. 152].
Беручи це до уваги, М. А. Погорецький i О. I. Яновська розглядають завою-вання довiри як один iз псиxологiчниx бар'ерiв, якi виникають перед кожною людиною i яю адвокату належить подолати для ефективного виконання сво1х функцш, як «фшьтр безпеки», проходження якого залежить вщ рiвня довiри до адвоката, що, у свою чергу, залежить ввд сприйняття його образу [7, с. 304].
Таким чином, клiент завжди розраховуе на абсолютну чесшсть i повну вщ-вертють адвоката, правдивють повiдомлюваноï iнформацiï, а отже, для адвоката неприпустимими е недомовки, неч^ю й ухильш вiдповiдi, надання неправдиво!" iнформацiï. З огляду на це адвокат не мае права приховувати п обставини, про яю клiент не запитуе, але якi мають пряме або опосередковане вщношення до справи, з приводу яко1 клiент звернувся до адвоката, що знайшло вщображення (i про це вже йшлося) у мiжнародниx принципах адвокатсько1 етики.
На жаль, в УкраШ вказана основоположна iдея ще не отримала свого нормативного закршлення у виглядi окремого етичного принципу, хоча про деяы ÏT елементи йдеться у нормах Закону Украши «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» та Правилах адвокатсько1 етики. Так, приймаючи присягу адвоката Украши, текст яко1 наведено у ст. 11 Закону Украши «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть», особа бере на себе зобов'язання чесно i сумлшно забезпе-чувати право на захист та надавати правову допомогу [9].
Наступною не менш важливою ознакою довiрчиx ввдносин мiж адвокатом i його клiентом е конфвденцшшсть. Саме вона i пов'язана з нею професшна
таемниця - незмшш атрибути адвокатсько'' дiяльностi. Зрозумшо, що без кон-фiденцiйностi неможлива повна довiра мiж адвокатом та його клiентом, без забезпечення дотримання адвокатсько'' таемницi не може йтися про ефектив-нiсть захисту адвокатом прав i законних iнтересiв сво'х довiрителiв [2, с. 152].
Таким чином, стверджувати, що адвокат пдно виконуе сво'' обов'язки, можна, якщо вiдносини захисник - його довiритель побудованi на повнiй вщ-вертосп, яка неможлива без упевненостi, що все повщомлене конфiденцiйно захиснику в штересах захисту залишиться тiльки йому вщомим i в жодному разi не буде розголошене. На шдтвердження наведемо припис ч. 1 ст. 10 Правил адвокатсько' етики, в якш наголошуеться на тому, що дотримання принципу конфщенцшност е необхщною i досить важливою передумовою довiрчих ввд-носин мiж адвокатом i клiентом, без яких неможливо пдне надання професiйноí правово'' допомоги, здшснення захисту та представництва [8].
Щодо дотримання адвокатами вимог чесност й порядноси, то вказаш етичнi категорп використовуються в Правилах адвокатсько'' етики лише в контекст вiдносин адвоката з судом та шшими учасниками судового прова-дження, а також використання адвокатом мережi 1нтернет. Вважаемо дощль-ним, важливим й виправданим передбачити в Правилах адвокатсько'' етики окрему норму щодо етичних основ формування довiрчих вщносин мiж адвокатом i клiентом.
Для остаточного утвердження етичних норм в адвокатськш дiяльностi необ-хiдно законодавчо закршити i такий принцип, як незалежшсть адвоката, а також мехашзми його реалiзащí. Чинним законодавством встановлено, що адвокат е вщносно самостiйною ф^урою i майже завжди мае право вибору поведшки й правово'' позицп у взаемовiдносинах iз клiентом та судом, залишаючись при цьому представником свое'' корпорацп. А отже, за його вчинками складаеться уявлення не про клiента, якого вш представляе, а про оргашзащю адвокатiв, членом яко'' вiн е. Таке мiркування дещо звужуе саме поняття самостшноси, адже не тiльки корпоративна етика, а й особист морально-етичнi якост особи як адвоката повиннi спонукати його до обгрунтовано'' вiдмови клiенту, якщо така вiдмова не суперечить закону [13, с. 38].
Одним iз важливих елеменпв етичного кодексу адвокаив, тiсно пов'язаним з розглянутими рашше принципами довiри, конфiденцiйностi й самостшноси, е принцип уникнення конфлшту iнтересiв, правовi засади якого передбачеш в Законi Укра'ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльшсть» [9]. Зпдно з п. 3 ч. 1 ст. 21 цього Закону до професшних обов'язюв адвоката належить неввд-кладно поввдомляти клiента про виникнення конфлшту iнтересiв мiж ними, а вщповщно до ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об'еднанню забороняеться укладати договiр про надання право-во'' допомоги та належить вщмовитися вщ його виконання у разi виникнення конфлiкту iнтересiв, що унеможливлюе виконання адвокатом його професшних обов'языв, а також вчинення чи не вчинення ним певних дш шд час здшснення адвокатсько'' дiяльностi.
Додамо, що й Правила адвокатсько1 етики мктять npaBOBi норми щодо конфлшту ÏHTepecÎB. Наприклад, ст. 9 Правил [8] i3 метою недопущення кон-флiкту iнтересiв передбачаеться, що адвокат без письмового погодження з клЬ ентами проблем, щодо яких виник конфлшт iнтересiв, не може представляти або захищати одночасно двох або бшьше клiентiв, штереси яких е взаемно суперечливими, або вiрогiдно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати 1м професшну правову допомогу. У разi отримання адвокатом конфiденцiйноï шформацп вiд клiента, якому вiн надавав професшну правничу (правову) допомогу, пов'язано1 з штересами нового клiента при наданш прав-ничо1 допомоги, адвокат зобов'язаний отримати письмове погодження клiентiв, мiж якими виник конфлiкт iнтересiв.
Отже, адвокатська дiяльнiсть мае провадитися ввдповвдно до приписiв чинного законодавства й етичних норм поведшки адвоката. Сторони ввдносин адвокат - ^iern мають рiвне правове становище, тому i норми законодавства врегульовують даш вiдносини так, що можливостi одностороннього панування одше'1 сторони вiдносин над шшою, у даному разi адвоката над клiентом або ж навпаки, виключаеться. Усi елементи адвокатських ввдносин пронизанi етично-моральними правилами поведiнки суб'екив цих вiдносин. Разом iз тим, будучи вираженими в правових нормах, вони носять публiчний характер i захищаються законом, а отже, за порушення норм чинного законодавства i Правил адвокатсько'1' етики до порушниыв застосовуються ввдповвдш мiри вiдповiдальностi.
Так, ст. 66 Правил адвокатсько'1' етики закршлюе, що «за порушення Правил адвокатсько'1' етики до адвоката можуть бути застосоваш заходи дисциплшарно']" вщповщальност в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть, а також ршенням ЗЪду, актами Ради адвокатiв Украши, Нащонально']" асоцiацiï адвокатiв Украши» [8].
Дисциплшарна вiдповiдальнiсть адвокатiв - це мiра примусу, одна iз правових форм впливу за порушення адвокатсько!" етики, необхщний i основний елемент ще'1 дiяльностi. Порушення або невиконання професшних (деонтолопчних) норм етично']" поведiнки адвоката, передбачених чинним законодавством, зокрема Законом Украши «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть», а також Правилами адвокатсько'1' етики, е шдставою для притяг-нення його до дисциплiнарноï ввдповвдальноси, тобто вона настае лише за винш порушення. Вина адвоката в порушенш адвокатсько'1' етики доводиться в передбаченому законом порядку i встановлюеться ршенням квалiфiкацiй-но-дисциплiнарноï комiсiï адвокатури або Вищою квалiфiкацiйно-дисциплi-нарною ком^ею адвокатури про притягнення адвоката до дисциплшарно']" вiдповiдальностi.
Проте адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватють у вчиненш дисциплiнарного проступку, цi обов'язки покладаються на особу, яка шщше питання дисциплiнарноï вiдповiдальностi щодо адвоката. Ус сумнiви стосовно доведеностi вини адвоката тлумачаться на його користь.
На жаль, у Правилах адвокатсько1 етики не встановлеш види дисциплшар-но1 вщповвдальност за ïx порушення. Бiльш того, Правила адвокатсько1 етики роблять адвоката залежним ввд дисциплiнарниx органiв адвокатури, як не завжди е неупередженими [10, с. 5].
Переважна бшьшкть правниюв негативно ставиться до посилання на таю положення нормативних акпв, як: «якщо шше не передбачено чинним законо-давством», «вiдповiдно до чинного законодавства» тощо. Загальнi вимоги теорп держави та права щодо законотворення зводяться до того, що закон повинен бути чiтким i зрозумшим, повним i обгрунтованим. Це стосуеться i Правил адвокатсько1 етики, як носять спецiальний характер.
Нерiдко порушення адвокатсько1 етики приводять i до матерiальниx збиткiв, яких завдають недбайливi й безвiдповiдальнi адвокати сво1м клiентам. На нашу думку, цi положення хоч би в загальному виглядi слщ вiдобразити в Правилах адвокатсько1 етики.
Висновки.
1. Адвокатська дiяльнiсть повинна здiйснюватись з дотриманням принцишв, викладених у Законi Украши «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть».
2. Одним iз стрижневих принципiв адвокатсько1 дiяльностi е принцип адвокатсько! етики, саме тому вш знайшов закршлення в Правилах адвокатсько1 етики.
3. Законодавство Украши, що регулюе адвокатську дiяльнiсть, не може супе-речити чи порушувати аналопчне законодавство краш бвропейського Союзу та iншиx розвинутих краш.
4. Практика законотворення мае орiентуватися на особливост економiчниx i сощальних вiдносин у суспiльствi та менталпет народу Украши.
5. З огляду на те, що термш «клiент», яким iменуеться нинi один iз суб'ектiв адвокатських правовiдносин, е не зовсiм доречним i широко використовуеться в шших ввдносинах (в шшому значеннi) та не вщповщае нормам етики, доцiльно внести вщповщш змiни.
Список лiтератури:
1. Бернам У. Правовая система США / науч. ред. : В. А. Власихин. Вып. 3. Москва : Новая юстиция, 2006. 1216 с.
2. Б1рюкова А. М. Дов1ра як етична основа ввдносин адвоката з ктентом (м1жнародний та вггчизняний вим1р). В1сник криминального судочинства. 2017. № 3. С. 149-154.
3. Бойко Л. I. М1жнародш стандарти дисциплшарно1 ввдповщальносп адвокат1в. Юридична наука. 2015. № 4. С. 161-166.
4. Бондар I. В. Кодекс поведшки адвокапв: роль та вплив на профест. Часопис Кшвського унгверситету права. 2015. № 2. С. 148-151.
5. Загальний кодекс правил для адвокапв держав бвропейського Ствтовариства ввд 01.10.1988 р. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_343.
6. Кодекс поведшки европейських адвокапв. URL: https: //unba/org/ua/assets/uploads/leg-istlations/inshi-dokumenty/kodeks_povedinky_yevropeyskykh_advokativ(ukr)/pdf.
7. Погорецький М. А., Яновська О. Г. Адвокатура Украши : тдручник. Ктв : Юршком 1нтер, 2014. 475 с.
8. Правила адвокатсько'1 етики, затверджеш Звино-виборним зЧздом адвокапв Украши 09.06.2017 р. URL: https: //vkdka.org/pravil-advokatskoji-etiki/.
9. Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть : Закон Украши. Вiдомостi Верховног Ради Украгни. 2013. № 27. С. 1438. Ст. 282.
10. Рафальська I. Новий етичний кодекс адвокапв Украши. Погляд на крок вперед. Юридич-ний вгсник Укра1ни. 2017. № 28 (14-20 липня). С. 5.
11. Рекомендащя № R(2000)21 Комитету Мiнiстрiв державам-учасницям Ради бвропи про свободу здшснення професшних адвокатських обов'язюв. URL: https: // www.scourt/gov/ua/.
12. Савченко Я. А. Порiвняльно-правовий аналiз правил адвокатсько'1 етики в Украш та Чеськш Республiцi. Порiвняльно-правовi дослгдження. 2014. № 2. С. 200-205.
13. Яновська О. Г. Сшвввдношення мети та засобiв як етична проблема адвокатсько'1 дiяльностi. Юридична газета. 2017. № 12 (14 березня). С. 38-39.
References:
1. Bernam, U. (2006). Pravovaja sistema SShA. V. A. Vlasihin (Ed.). Moscow: Novaja justicija [in Russian].
2. Biriukova, A.M. (2017). Dovira yak etychna osnova vidnosyn advokata z kliientom (mizhnarodnyi ta vitchyznianyi vymir). Visnyk kryminalnoho sudochynstva, 3, 149-154 [in Ukrainian].
3. Boiko, L.I. (2015). Mizhnarodni standarty dystsyplinarnoi vidpovidalnosti advokativ. Yurydychna nauka, 4, 161-166 [in Ukrainian].
4. Bondar, I.V. (2015). Kodeks povedinky advokativ: rol ta vplyv na profesiiu. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 2, 148-151 [in Ukrainian].
5. Zahalnyi kodeks pravyl dlia advokativ derzhav Yevropeiskoho Spivtovarystva vid 01.10.1988 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_343.
6. Kodeks povedinky yevropeiskykh advokativ. URL: https://unba/org/ua/assets/uploads/leg-istlations/inshi-dokumenty/kodeks_povedinky_yevropeyskykh_advokativ(ukr)/pdf.
7. Pohoretskyi, M.A., Yanovska, O.H. (2014.). Advokatura Ukrainy. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
8. Pravyla advokatskoi etyky, zatverdzheni Zvitno-vybornym z'izdom advokativ Ukrainy 09.06.2017 r. URL: http://vkdka.org/pravila-advokatskoji-etiki-zatverdzheni-zvitno-vibornim-zjizdom-advokativ-ukrajini-2017-roku/.
9. Pro advokaturu ta advokatsku diialnist: Zakon Ukrainy (2013). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 27, 1438, art. 282.
10. Rafalska, I. (2017). Novyi etychnyi kodeks advokativ Ukrainy. Pohliad na krok vpered. Yurydychnyi visnyk Ukrainy, 28, 5 [in Ukrainian].
11. Rekomendatsiia № R(2000)21 Komitetu Ministriv derzhavam-uchasnytsiam Rady Yevropy pro svobodu zdiisnennia profesiinykh advokatskykh obov'iazkiv. URL: https: www.scourt/gov/ua/.
12. Savchenko, Ya.A. (2014). Porivnialno-pravovyi analiz pravyl advokatskoi etyky v Ukraini ta Cheskii Respublitsi. Porivnialno-pravovi doslidzhennia, 2, 200-205 [in Ukrainian].
13. Yanovska, O.H. (2017). Spivvidnoshennia mety ta zasobiv yak etychna problema advokatskoi diialnosti. Yurydychna hazeta, 12 (14 bereznia), 38-39 [in Ukrainian].
Barabash T. O, Institute of Management and Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kyiv.
e-mail : Leodejure@gmail.com ; ORCID 0000-0002-7831-1699
Topical issues of legal ethics and responsibility for its violation
The article examines the activity of the advocacy as a non-governmental, self-governing institute, the peculiarities of providing services of a representative nature, and the protection of individuals and legal entities. It is proved that due to the specifics of the activity, lawyers must adhere to certain rules of lawyer's ethics, which can be considered as one of the main professional duties. The domestic and foreign
legislation regulating advocacy is analyzed, and the principles of lawyer's ethics, the main works of scientists dealing with ethics of the advocate are researched. The proposals on amendments and additions to the current legislation regulating advocacy activity are provided. The paper also focuses on the issue of liability for violation of lawyer's ethics.
It is proved that in the conditions of Ukraine's desire to become a full member of the European Union, it is necessary to strive for the approximation of domestic legislation to the legislation of the European Union
It is worthwhile to make changes to the current legislation, based on the fact that the term «client» used to designate one of the subjects of the legal relationship is not very sonorous, is widely used in other relationships (in a completely different sense) and does not meet the norms ethics
Keywords: attorney; attorney ethics; rules of attorney ethics; principles of advocacy ethics; responsibility for violations of advocacy ethics; deontological standards.
Рекомендоване цитування: Барабаш Т. О. Актуальш питання адвокатсько'1 етики та ввдпо-ввдальносп за 11 порушення. Проблеми законность 2019. Вип. 145. С. 205-214. doi: https://doi. org/10.21564/2414-990x.145.156413.
Suggested Citation: Barabash, T.O. (2019). Aktualni pytannia advokatskoi etyky ta vidpovidalnosti za yii porushennia [Topical issues of legal ethics and responsibility for its violation]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 145, 205-214. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.145.156413 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 12.02.2019 р.
