CC BY
20
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 616.12-008.331.1
ТРЩИНСЬКА М.А., ГОЛОВЧЕНКО Ю.1., КЛИМЕНКО A.B., БЕЛЬСЬКА I.B.
Нац/ональна медична академ/я п/слядипломно! oceirn iменi П.Л. Шупика, м. Кив, Укра/на
АКТУАЛЬН АСПЕКТИ ВЗАвМОЗВ'ЯЗЮВ
Mix судиноруховою Фунщею ендоте^ю
ТА АPТЕPiАЛЬHИM ТИСКОМ В OCiB З ПОЧАТКОВИМИ ПРОЯВАМИ XPOHi4HOi ШЕМИ МОЗКУ
Резюме. Вступ. Одним 1з найбшьш агресивних судинних факторiв ризику розвитку хротчног й гострог шеми мозку е артерiальна гтертензгя (АГ), що тривалий час мае асимптомний перебк. Выявления ознак ушкодження судинног системи тд впливом судинних факторiв ризику у виглядi ендотелiальноi дисфункци (ЕД) на рантх етапах розвитку nатологiчного процесу дае тдставу для бльш ретельного скринтгу ризитв та активних профшактичних заходiв. Нами було проведено до^дження, метою якого стала оцтка судиноруховог функци ендотелт при початкових проявах хрошчног шеми мозку вiдповiдно до наявностi, ступеня та стадп АГ. Матергали й методи. Нами було обстежено 306 оабз початковими проявами хрошчног шеми мозку — 1з судинними факторами ризику, вiдповiдними клтчними проявами та нейровiзуалiзацшними ознаками ураження головного мозку легкого ступеня. Трупу контролю становили 15 оаб без анамнестичних, клтчних, тструментальних та лабораторних ознак судинних та тших тяжких соматичних захворювань. Уам пащентам проводилися загальноклтчш, клiнiко-неврологiчнi, клтко-шструментальш та клтжо-лабораторш обстеження. З метою оцтки судиноруховог функци ендотелт проводилася компресшна проба на потокозалежну вазодилатацт (ПЗВД), а також визначалися рiвнi ендотелту-1 та нтриту (стабльного метаболту N0) у сироватщ кровi nацiентiв. Результати та гх обговорення. Анализ зв'яз^в мiж показниками судиноруховог функци ендотелт в контрольнш груш показав наявтсть значущих (р = 0,000) зв'яз^в мiж ними: мiж ЕТ-1 i вiдсоmком ПЗВД (обернений зв'язок, г = —0,74); нтритом i вiдсоmком ПЗВД (прямий, г = 0,63); нтритом i ЕТ-1 (обернений, г = —0,865).Тодi як зв'язок (за коефщентом Стрмена) мiж наведеними показниками в основнт ^шчнт грут був менш тюним, а саме: мiж вiдсоmком ПЗВДi ЕТ-1 — г = —0,278 (р = 0,002), вiдсоmком ПЗВД i нтритом — г = 0,316 (р = 0,000), ЕТ-1 i нтритом — г = —0,367(р = 0,000), що ощнюеться як слабка корелящя. У 202/306 (66,0 %) обстежених nацiенmiв була виявлена АТ. У124/202 (61,4 %) хворих визначалася АТIступеня (АТ = 140—159/90—99ммрт.ст.), у 78/194(38,6 %) nацiенmiв — АТIIступеня (АТ = 160—179/100—109 мм рт.ст.). Пащенти з АТIII ступеня у до^дження не включалися. У 86/202 (42,6 %) nацiенmiв була виявлена I стад1я АГ та у 116/202 (57,4 %) хворих — II стад1я АТ. Порiвняння nацiенmiв з початковими проявами хрошчного тфаркту мюкрада i з разними ступенями та стадгями АГ за показниками судиноруховог функци ендотелю, а саме бюхiмiчними показники та вiдсоmком ПЗВД, показало, що групи невипадково вiдрiзнялися мiж собою за деякими показниками, але для уточнення, за якими саме, проводилося попарне nорiвняння груп за допомогою критерж Манна — Утш. Виснов-
Адреса для листування з авторами: Трщинська Марина Анатсшшна E-mail: [email protected]
© Трщинська М.А., Головченко Ю.1., Клименко А.В.,
Бельська 1.В., 2016 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
ки. Выявлено, що початковi прояви хротчног теми мозку розвивалися на тлi порушення взаемозв'язшв мiж протилежно направленими чинниками, що вивльняються з ендотелiоцитiв. Було встановлено, що тдвищеннярiвня ЕТ-1 мало значення для жщаци АГв оабз початковими проявами хрошчно'1темп мозку та вiдiгравало значущу роль у субклтчному ураженн оргашв-мтеней на тлi АГ порiвняно з особами без АГ та з початковими проявами хрошчно'1 темп мозку. Тодiякрiвень нтриту та вiдсоток ПЗВДзначущо знижувалися в мiру тдвищення ступеня АГ, особливо у пацieнтiв з суб^шчним ураженням оргашв-мтеней, порiвняно з особами без АГ та суб^шчного ураження оргашв-мтеней на тлi АГ. Ключовг слова: iшемiя мозку, артерiальна гiпертензiя, ендотелш.
Серцево-судинш захворювання, зокрема церебро-васкулярна патолопя у вшх и проявах (госщ й хрошчш порушення церебрального кровооб^у), призводять до значно! смертност та швалщизаци населення в на-шш крашь Патолопя судин проявляеться порушенням !х функци, а згодом i структури, але все починаеться з дисфункцп ендотелш — внутршнього моношару специфiчних клггин, що вистилають ус судинш еле-менти органiзму (у тому чи^ й серце) [10]. Ендотелiй мае багато ендокринних, паракринних та еукринних функцш [7]. Ендотелiальнi клiтини модулюють судин-ний тонус та кровотш i впливають на бiльшiсть функцш серцево-судинно! системи [11]. Ендотелiальнi кштини займають промiжне положення мiж кров'ю та тканинами органiв, що обумовлюе !х залучення до цтого ряду фiзiологiчних процесiв. Навколо внутршнього шару ендотелiоцитiв розташованi шари гладеньких м'язiв, вплив на якi зумовлюе певний тонус судин [8]. Крiм того, ендотелiй бере активну участь у шдтриманш фiзiологiчного балансу в процесах запалення, агрегаци тромбоцитiв, тромбоутворення та пролiферацií гладеньких м'язiв судин [2].
Ендотелiй реагуе на ряд гуморальних, нейрогенних та мехашчних стимулiв (напруження зсуву току кров^ шляхом вивiльнення протилежно направлених дшчих речовин, що обумовлюють як вазоконстрикцш (анпо-тензин II, ендотелiн-1 (ЕТ-1) тощо), так i вазодилатацiю (простациклш, оксид азоту тощо) через вплив на тд-леглий шар гладеньких м'язiв [8]. Визначення рiвнiв речовин, що мають протилежно направлену даю i син-тезуються ендотелiоцитами, може надати шформацш про функцiональний стан ендотелш [4].
Золотим стандартом для оцшки судинорухово! функци ендотелiю е тест на реактивну гшеремш (ман-женткова проба), або метод визначення потокозалежно! вазодилатацй (ПЗВД) [3]. Метод заснований на тому, що у вщповщь на збтьшення потоку кровi в плечовiй артерй пiсля перетискання судини (реактивна гiперемiя) пщви-щуеться напруження зсуву, активуеться ендотелiальна КО-синтаза (еК08), збiльшуеться видiлення оксиду азоту (N0) i вiдбуваеться вазодилатацiя. У випадку зни-ження рiвня або зменшення бiодоступностi оксиду азоту спостериаеться переважання протилежно направленого впливу, вщповщно, зменшуеться ступiнь вазодилатацй або навпъ вiдбуваеться вазоконстрикцiя [6].
Визначення стану ендотелiальноí функци мае най-бтьшу цiннiсть на початкових стадiях судинних захво-рювань за наявностi судинних факторiв ризику (СФР), осюльки це може надати шформацш про вираженють
ураження судинно! системи й необхщшсть бiльш жор-сткого впливу на модифшоваш СФР [5]. Слiд зазначи-ти, що одним iз найбтьш значимих СФР, зокрема для розвитку цереброваскулярно! патологи, е артерiальна гiпертензiя (АГ).
Нами було проведено дослщження, метою якого стала оцiнка судинорухово! функци ендотелш при початкових проявах хрошчно! шеми мозку (Х1М) вщпо-вiдно до ступеня та стади АГ.
Матерiал i методи
Нами було обстежено 306 ошб з початковими проявами Х1М — iз судинними факторами ризику, вщпо-вщними клiнiчними проявами та нейровiзуалiзацiйними ознаками ураження головного мозку легкого ступеня. Так, у дослщження включалися пацiенти за наявностi змш на магнiтно-резонанснiй томограмi головного мозку ймовiрно судинного генезу нетяжкого ступеня (дрiбнi (дiаметром < 15 мм) поодиноы (до 5) вогнища в бiлiй речовинi пiвкуль ймовiрно судинного походження, кри-блюри ^аметром < 3 мм), локальний лейкоареоз з ознаками нетяжко! ырково! ^або внутрiшньоí церебрально! атрофи (зменшення маси мозку)) [12]. У дослщження не включалися пащенти, яю перенесли iшемiчний чи геморагiчний iнсульт, з тяжкою соматичною патолопею, психiчними захворюваннями, некомпенсованим цу-кровим дiабетом, онколопчною патологiею. Крiм того, критерiем виключення були АГ III ступеня ^або III стади, серцева недостатнють та стенозуючий атеросклероз судин головного мозку бтьше за 50 % (за дiаметром). Серед обстежених хворих було 85/306 (27,8 %) чоловшв та 221/306 (72,2 %) жшка. Вш хворих був у межах вщ 30 до 65 роыв, у середньому 50,6 ± 7,8 року (Ме = 51,0, Q1 = 46; Qз = 57).
У 202/306 (66,0 %) обстежених пащенпв була ви-явлена артерiальна гiпертензiя. Дiагноз АГ, ступiнь та стадiя встановлювався вiдповiдно до визначення Ко-мiтету експертiв ВООЗ та рекомендацш бвропейського товариства гiпертензií та бвропейського товариства кардюлоги [9] на основi даних анамнезу з урахуванням рiвня артерiального тиску (АТ), що був отриманий при офюному вимiрюваннi та самовимiрюваннi в до-машшх умовах. У 124/202 (61,4 %) хворих визначалася АГ I ступеня (АТ = 140-159/90-99 мм рт.ст.), у 78/194 (38,6 %) пащентав — АГ II ступеня (АТ = 160-179/100109 мм рт.ст.). Пащенти з АГ III ступеня в дослщження не включалися. Для встановлення стади АГ застосову-валася класифшащя за ураженням оргашв-мшеней. Ця класифшащя була розроблена експертами ВООЗ
(1963—1993) та прийнята в Укра!ш в 1992 рощ зпдно з наказом МОЗ Украши № 206 вщ 30.12.92 р., вона ре-комендуеться до застосування згiдно з наказом № 247 вщ 01.08.98 р. та Ушфтэваним клiнiчним протоколом первинно!, екстрено! та вторинно! (спещаизовано!') медично! допомого при артерiальнiй гшертензй' (2012 р.). Вiдповiдно до зазначено! класифiкацiï та з урахуванням 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension [9] у 86/202 (42,6 %) пащенпв була виявле-на I стадiя АГ та у 116/202 (57,4 %) хворих — II стадiя АГ. Дiагноз формулювався iз зазначенням стадй' захво-рювання та характеру ураження. У разi встановлення дiагнозу АГ II стадй' вказувалася причина, на шдст^ яко! виставлялася стадiя, тобто субкшшчне ураження органа-мiшенi (гiпертрофiя лiвого шлуночка, ознаки ураження нирок — рiвень креатинiну на верхнiй меж норми (115—133 ммоль/л у чоловтв, 107—124 ммоль/л у жшок) або наявнють альбумiнурiï (30—300 мг/добу); потовщення комплексу iнтима-медiа > 0,9 мм або на-явнiсть атеросклеротично! бляшки, генералiзоване звуження артерiй сiткiвки).
Функцюнальний стан ендотелiю оцiнювали за величиною приросту дiаметра артерй' або потокозалежно! вазодилатацй' плечово! артерй' за допомогою тесту на ре-активну гшеремш [3]. Плечову артерiю вiзуалiзували ультразвуковим лiнiйним датчиком 7 МГц. За допомогою компресшно! манжети, яку накачували на 10 мм рт.ст. вище вiд систолiчного АТ, блокували кровотiк у плечовiй артерй' на 5 хв, а поим проводили швидку декомпресiю. У режимi двовимiрного ультразвукового сканування датчиком високо! роздтьно! здатностi визначали змiну дiаметра плечово! артерй' у вiдповiдь на збтьшення потоку кровi через 1 хв. Рiзке пiдвищення кровотоку супроводжувалося тдвищенням напруження зсуву, ак-тивацiею eNOS i видiленням оксиду азоту, а вщповщно, зменшенням тонусу гладеньких м'язiв судин. Прийнято вважати нормальною реакщею плечово! артерй' у пробi з реактивною гiперемiею il дилатацiю на 10 % i бтьше вт вихщного рiвня. Судинна реакцiя розглядалася як па-тологiчна в ситуащях, коли прирiст дiаметра становив менше вiд 10 % вiд вихтного рiвня або спостерiгалася вазоконстрикцiя [4].
Визначення рiвня ентдотелiну-1 проводили методом iмуноферментного аналiзу на автоматичному бюхь мiчному аналiзаторi Labline-100 (WestMedica, Австрш) за допомогою реактивiв Endothelin-1 ELISA (EIA-3420) DRG Instruments Inc. (США). Ыуноферментний аналiз, точнiше, ферментний iмуносорбентний аналiз (enzyme-linked immunosorbent assay — ELISA) — iмунологiчний метод для кшьысного визначення наявностi певних антигешв (ЕТ-1), шляхом реакцп' антиген-антитто. Чутливiсть методу становила 0,06 нг/мл. Дiапазон чут-ливостi — вт 0 до 25 нг/мл.
Осктьки оксид азоту являе собою втьний радикал iз коротким перiодом натвжиття, його рiвень оцiнювали опосередковано за вмютом стабiльного метаболiту — нггриту (мкмоль/л). Визначення нiтритiв проводилося за допомогою фотометричного методу та реактиву Грюса (Sigma-Alorich). Для визначення рiвня нiтрит-iонiв
застосовувався метод, що базувався на дiазотуваннi. Нiтрити при взаемоди з первинними амiнами утворю-вали солi дiафонiю, якi при подальшому !х зв'язуваннi з ароматичними сполуками, що мiстять амiннi та фе-нольнi групи, утворювали забарвлення, фотометрична оцшка якого й дозволяла визначити ктьисть нприт-iонiв. Використовувався спектрофотометр iз зеленим свiтлофiльтром оптично! густини 520 нм. За допомогою калiбрувального графша встановлювався вмiст нприт-юшв, що найбiльш точно вiдображали рiвень оксиду азоту. Аналiз зразкiв сироватки кровi осiб контрольно! групи дозволили встановити референтш значення для рiвня нiтриту в здорових осiб втповтного вiку та статi (п = 15).
Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою програми 8Р8820.0. Використовувалися параметричнi та непараметричнi методи статистики залежно вiд характеру розподту отриманих даних. Кри-терiй и Манна — У!тш застосовувався для порiвняння осiб незалежних груп за ильисними показниками, тодi як для порiвняння осiб бiльше нiж двох незалежних груп (трьох) використовували критерш Краскала — Уоллiса. Силу кореляцшного зв'язку визначали за коефiцiентом парних кореляцш Спiрмена. Значущiсть рiзницi становила р < 0,05 або р < 0,017 при попарному порiвняннi пащенпв трьох груп.
Результати та Тх обговорення
Для визначення стану судинорухово! функци ен-дотелш проводили дослiдження вмiсту в сироватщ кровi пацiентiв з початковими проявами Х1М та осiб контрольно! групи рiвнiв ЕТ-1 та нiтриту (бiохiмiчних показниыв судинорухово! функци ендотелiю), а також виконували компресiйну пробу для оцшки потокоза-лежно! вазодилатаци. Аналiз результатiв дослiдження судинорухово! функци ендотелш в групах пацiентiв з Х1М та контролю починався з визначення характеру розподту отриманих показниыв та вибору втповтного методу статистично! обробки (параметричного або не-параметричного).
Як показано в табл. 1, розподт ошб у групi контролю за означеними показниками слт вважати нормальним, тому був використаний метод кореляцшно-регресш-ного аналiзу, тодi як у пащенпв основно! клiнiчно'! групи розподт зазначених показниыв вiдрiзнявся вiд нормального й вимагав застосування непараметрич-них методiв обробки даних. Як видно iз табл. 1, особи контрольно! групи та пащенти з Х1М статистично значущо вiдрiзнялися за бiохiмiчними показниками судинорухово! функци ендотелiю та ПЗВД, що свтчить про значимють ендотелiально!' функци для формування цереброваскулярно! патологи, принаймнi на початко-вих стадiях.
Аналiз зв'язкiв мiж показниками в контрольнш гру-пi показав наявнють значущих зв'языв мiж ними, що подаш на вiзуальних моделях (рис. 1). Тзд як зв'язок (за коефщентом Спiрмена) мiж наведеними показниками в основнш клшчнш групi був iншим, а саме: мiж вiдсотком ПЗВД i ЕТ-1 — г = -0,278 (р = 0,002),
Таблиця 1. Характеристика розподлу ознак в груш контролю та серед пац1ент1в ¡з Х1М
Дiагноз Ознака Характеристики розподiлу
М m Me Q1 Q3 P
Норма (n = 15) ЕТ-1 0,198* 0,021 0,21 0,18 0,26 0,258
Ытрит 4,6* 0,12 4,61 4,18 5,01 0,250
ПЗВД(%) 18,5* 0,01 19,4 16,1 20,0 0,205
Х1М (n = 306) ЕТ-1 0,59* 0,06 0,31 0,167 0,698 0,000
Ытрит 5,1* 0,21 4,8 3,3 6,1 0,000
ПЗВД(%) 11,9* 0,3 10,0 8,6 14,7 0,007
Примтка: р — р1вень значущост для критерю нормальност Шап1ро — У/лка; при р < 0,05 розподл ознаки вважаеться вщмшним вд нормального; * — р1вень значущост р < 0,05 для критерю Манна — У/тнI при порiвняннi груп за вщповщним показником.
мiж вщсотком ПЗВД i нпритом — г = 0,316 (р = 0,000), ЕТ-1 i штритом — г = —0,367 (р = 0,000), що ощнюеться як слабка корелящя. Iмовiрно, початковi прояви Х1М розвиваються на тш порушення взаемозв'язкiв мiж про-тилежно направленими чинниками, що вивтьняються з ендотелiоцитiв.
Отриманi даш (рис. 1) свщчать про наявшсть iстотного зв'язку м1ж парами ознак: ЕТ-1 i вщсоток ПЗВД (оберне-ний, г = —0,74); нирит i вiдсоток ПЗВД (прямий, г = 0,63) i нiтрит i ЕТ-1 (обернений, г = —0,865). За шкалою Чед-дока такий тiсний зв'язок оцiнюеться як поминий та ви-сокий. Слiд вщмиити, зокрема, що отримане рiвняння регреси у = 0,904 — 0,154х, показуе: при зростаннi рiвня нприту на 1 мкмоль/л концентрацiя ЕТ-1 у середньому по груш здорових ошб менша на 0,154 нг/мл. Проте вважаеться що ознаки ЕТ-1 та нприт виступають факторними щодо результативно! ознаки ПЗВД. Отже, виявлений вище !х взаемозв'язок не вщповщав умовам застосування методiв множинно! регреси.
Для аналiзу узгодженостi варiацi! показникiв у конт-рольнiй груш та вiзуалiзацi! !х взаемозв'язк1в застосовува-лися графiчнi методи, а саме 2Б^аграми (кореляцiйне поле) i ЗБ^аграми (графiк поверхнi). Порiвняння обох моделей, а також наявшсть лшшного зв'язку м1ж ознака-ми в контрольнш групi дае пiдставу запропонувати саме лшшну ЗБ-модель (рис. 2). Спряжена варiацiя показни-к1в (вiдсоток ПЗВД, ЕТ-1, нирит) у контрольнш груш, наведена на рис. 2, вказувала на те, що на вщсоток ПЗВД рiвень ЕТ-1 впливав бтьшою мiрою, нiж рiвень нiтриту.
У частини пащенпв основно! клiнiчно! групи була виявлена АГ, що дало нам можливють порiвняти пацiентiв з рiзними ступенями та стадiями АГ за по-казниками судинорухово! функци ендотелiю, а саме бiохiмiчними показниками та вщсотком ПЗВД. Отже, наступним етапом аналiзу стало зiставлення показниюв судинорухово! функцi! ендотелiю з огляду на стушнь АГ (табл. 2).
Оск1льки для вшх показникiв р < 0,05, розбiжнiсть мiж групами за ступенем АГ була ютотною. Це означало, що групи невипадково вiдрiзнялися мiж собою за деякими показниками, але для уточнення, якi саме групи i за якими показниками, проводилося попарне порiвняння груп за допомогою критерiю Манна — У!т-
ш. При цьому piBeHb значущостi слщ було корегувати за допомогою вщповщних поправок [1]. Для трьох груп рекомендоване значення р < 0,017. Результати множин-ного порiвняння наведеш в табл. 3.
За результатами попарного порiвняння груп з огляду на стушнь АГ було виявлено, що рiвень ЕТ-1 може мати значення для шщаци АГ. Дiаграма розподшу рiвня нiтриту залежно вiд ступеня АГ (рис. 3) показала, що рiвень нiтриту в мiру пiдвищення рiвня АТ постшно зменшувався, особливо в пацieнтiв з АГ II ступеня. Отже, мiж ступенем АГ та рiвнем нприту був встановлений ютотний обернений зв'язок.
На рис. 4 наведена дiаграма розподшу вщсотка ПЗВД залежно вщ ступеня АГ. Видно, що в ошб з АГ i без АГ значущо вiдрiзнявся показник ПЗВД, ^м того, звертае на себе увагу значна варiабельнiсть показникiв (мак-симум-мiнiмум), що свiдчить про вiрогiднiсть впливу на цей показник зовшшшх чинникiв, у тому числi й лшувальних заходiв.
Важливим етапом аналiзу було вивчення зв'язкiв мiж показниками судинорухово! ендотелiальноi функ-ц11 та стадieю АГ, оскiльки в цьому випадку ми можемо з'ясувати вплив ендотелiальноi дисфункци на ураження оргашв-мшеней (табл. 4).
Оскiльки розбiжнiсть мiж групами за зазначеними показниками виявилася iстотною, для бiльш детального аналiзу було проведене множинне (попарне) порiвнян-ня. Його результати наведенi в табл. 5.
Слщ сказати, що отримаш результати порiвняння осiб без АГ та з АГ з огляду на стадш захворювання мали дещо iнший характер на вщмшу вiд ступеня АГ. Так, рiвень ЕТ-1 мав значення для субкшшчного ураження органiв-мiшеней на тлi АГ лише для пащенпв з початко-вими проявами Х1М порiвняно з особами без АГ. Рiвень нприту та вщсоток ПЗВД значущо знижувалися в осiб iз субклiнiчним ураженням органiв-мiшеней на тлi АГ (II стадiя) порiвняно з пацieнтами без АГ та субкшшчного ураження оргашв-мшеней на тлi АГ.
При розподш пацieнтiв залежно вщ стади та ступеня АГ i оцшки зв'язкiв мiж показниками судинорухово! функцп ендотелiю була виявлена незначна корелящя або !! вiдсутнiсть мiж показниками в осiб з АГ за винятком пари ознак: рiвень нприту та вщсоток
а) Д|аграма розаяння (Т HOPMAsta 25v*16c) ПЗВД = 25,7076 - 36,2062*х,
28,6 О
21,6 в 19,4 £ 17,6 16,1 14,3 о О \ о о О 0 о 0 0 о
11,1 о
0,033 0,125 0,176 0,239 0,324 0,211 0,270 ЕТ-1
ЕТ-1 : ПЗВД: г2 = 0,5511; г = ~0,7423; г = 0,0015
б) fliarpaMa розс!яння (Т HOPMAsta 25v*16c) ПЗВД = -6,5446 + 5,4561 *х
28,6 о
21,6 S 19,4 £ 17,6 16,1 14,3 О 0 о о — ^ 0 О 0 0 о о
11,1 о
3,7750 4,2798 4,7750 5,1797 4,1593 4,6101 5,0118 Н1трит
Нитрит: ПЗВД: г = 0,0118, р = 0,0118
в) Д1аграма розтяння (Т HOPMAsta 25v*16c) ЕТ-1 = 0,9042 -0,1536*х
0,324
0,270 0
0,239 ,_ 0,211 О о ° °
¿0,176 о
0,125 о
0,033 ° 0
3,7750 4,2798 4,7750 5,1797 4,1593 4,6101 5,0118 Н|трит
Штрит: ЕТ-1: г = -0,8651, р = 0,00003
Рисунок 2. Эй-модель взаемно/ спряженост р1вн1в нтриту, ЕТ-1 та вдсотка ПЗВД у пац1ент1в контрольно/групи
Таблиця 2. Результати пор1вняння розпод1л1в
ознак серед обстежених пац'ент'в за ступенем АГ (Ме, р-значення для критерiю Краскела — Уоллса)
Рисунок 1. Д1аграми розсяння показниюв у контрольнй груп'1 вщповщно до показниюв: а) вщсотка ПЗВД та ЕТ-1; б) вщсотка ПЗДВ та нтриту; в) вщсотка ЕТ-1 та нтриту
Ознака Групи за ступенем АГ Р
АГ вщсутня АГ 1 ст. АГ II ст.
ЕТ-1 0,211 0,420 0,395 0,005
Ытрит 5,13 4,8 2,9 0,000
Вiдсоток ПЗВД 13,3 10,0 9,7 0,000
Таблиця 3. Результати множинного порвняння Таблиця 5. Результати множинного порвняння
груп за ступенем АГ груп за стад1ею АГ
Порiвнюванi групи Показник Р-значення
АГ 1 ст. — АГ II ст. ЕТ-1 0,9
Ытрит 0,000*
Вщсоток ПЗВД 0,06
Вщсутнють АГ — АГ I ст. ЕТ-1 0,002*
Ытрит 0,03
Вщсоток ПЗВД 0,000*
Вщсутнють АГ — АГ II ст. ЕТ-1 0,03
Ытрит 0,000*
Вщсоток ПЗВД 0,000*
Групи Показник Р-значення
АГ I ст. — АГ II ст. ЕТ-1 0,04
Ытрит 0,000*
Вщсоток ПЗВД 0,000*
Вщсутня АГ — АГ I ст. ЕТ-1 0,08
Ытрит 0,3
Вщсоток ПЗВД 0,04
Вщсутня АГ — АГ II ст. ЕТ-1 0,000*
Ытрит 0,000*
Вщсоток ПЗВД 0,000*
Примтка: * — за умовами множинного пор1вняння (р < 0,017) вщм1нност1 мж групами е невипадковими для критер1ю Манна — У/тн1.
Таблиця 4. Результати пор1вняння розподш1в ознак серед обстежених пац1ент1в за стадею АГ (Ме, р-значення для критерю Краскела — Уоллса)
Ознака Групи за стадieю АГ Р
АГ вщсутня АГ 1 ст. АГ II ст.
ЕТ-1 0,211 0,301 0,458 0,001
Ытрит 5,128 5,113 3,4 0,000
Вщсоток ПЗВД 13,3 10,6 9,4 0,000
ПЗВД мали сильний прямий зв'язок в ошб з АГ I ступе-ня (г = 0,5; р = 0,000), а рiвнi ЕТ-1 та нггриту обернено помiрно корелювали в групах пащенпв з АГ I ступеня (г = -0,36; р = 0,011) та без АГ (г = -0,3; р = 0,03).
Висновки
Виявлено, що початахга прояви Х1М розвивалися на тт порушення взаемозв'языв мiж протилежно на-правленими чинниками, що вивтьняються з ендоте-люципв.
Було встановлено, що тдвищення рiвня ЕТ-1 мало значення для шщаци АГ (незалежно вiд ступеня шд-вищення АТ) в оаб iз початковими проявами Х1М та вщгравало значущу роль у субклшчному ураженнi органiв-мiшеней на тлi АГ порiвняно з особами без АГ та початковими проявами Х1М. Тад як рiвень нiтриту та ПЗВД значущо знижувалися при пiдвищеннi ступеня АТ, особливо в пащенпв з субкшшчним ураженням органiв-мiшеней на тш АГ (II стадiя) порiвняно з особами без АГ та субклшчного ураження органiв-мiшеней на тш АГ.
Отже, можна припустити, що у випадку сумнiвiв щодо шщацп або призначення комбшовано! анти-гшертензивно! терапп у пацiентiв з шдвищеним АТ показники судинорухово'1 функци можуть надати необ-
Примтка: * — за умовами множинного пор1вняння (р < 0,017) вщм1нност1 м1ж групами е невипадковими для критер1ю Манна — У/тн1.
Рисунок 3. Розподл р1вня нтриту залежно в 'щ ступеня АГ
Рисунок 4. Розподл вщсотка ПЗВД залежно в 'щ ступеня АГ
хщну iнформацiю щодо ураження судинно! системи у пацieнтiв i3 початковими проявами Х1М.
Список лператури
1. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA/О.Ю. Реброва. —М.: МедиаСфера, 2002. — 312с.
2. Aird W.C. Phenotypic heterogeneity of the endothelium: I. Structure, function, and mechanisms // Circulation Research. — 2007. - 100(2). - 158-173.
3. CelermajerD.S. Noninvasive detection ofendothelialdysfunction in children and adults at risk ofatherosclerosis /D.S. Celermajer, K.E. Sorensen, V.M. Goochetal//Lancet. — 1992. — 340. — 11111115.
4. Davignon J., Ganz, P. Role of Endothelial Dysfunction in Atherosclerosis // Circulation. — 2004. — 109. — 27-32.
5. Green D. Point: flow-mediated dilation does reflect nitric oxide-mediated endothelial function // J. Appl. Physiol. — 2005. — 99. — 1233-1234.
6. Harris A.R.., Nishiyama S.K.., Wray D.W., Richardson R..S. Ultrasound Assessmentof Flow-Mediated Dilation // Hypertension. — 2010. — 55. — 1075-1085.
7. Kaiser D.R., Billups K, Mason C, Wetterling R., Lund-berg J.L., Bank A.J. Impaired brachial artery endothelium-dependent and -independent vasodilation in men with erectile dysfunction and no other clinical cardiovascular disease // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — 43. — 179-184.
8. Kuvin J.T., Karas R.H. Clinical utility of endothelial function testing:readyfor prime time?//Circulation. — 2003. — 107(25). — 3243-3247.
9. Mancia G. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension // J. of Hypertension. — 2013. — 31. — 1281-1357.
10. Pretnar Oblak J. Cerebral Endothelial Function Determined by Cerebrovascular Reactivity to L-Arginine // Bio Med. Research International. — http://dx.doi.org/10.1155/2014/601515
11. Rajendran P., Rengarajan T., Thangavel J., Nishigaki Y, Sakthisekaran D, Sethi G, Nishigaki I. The Vascular Endothelium and Human Diseases//Int. J. Biol. Sci. — 2013. — 9(10). — 1057-1069.
12. Wardlaw J., Smith E, Cordonnier Ch. et al. Neuroimaging standards for research in to small vessel disease and its contribution to ageing and neurodegeneration // Lancet Neurol. — 2013. — 12. — 822-38.
Отримано 04.04.16 ■
Трещинская М.А., Головченко Ю.И., Клименко A.B., Вельская И.В.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
АКТУАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ВЗАИМОСВЯЗЕЙ МЕЖДУ СОСУДОДВИГАТЕЛЬНОЙ ФУНКЦИЕЙ ЭНДОТЕЛИЯ И АРТЕРИАЛЬНЫМ ДАВЛЕНИЕМ У ЛИЦ С НАЧАЛЬНЫМИ ПРОЯВЛЕНИЯМИ ХРОНИЧЕСКОЙ ИШЕМИИ МОЗГА
Резюме. Введение. Одним из наиболее агрессивных сосудистых факторов риска развития хронической и острой ишемии мозга является артериальная гипертензия (АГ), которая длительное время имеет асимптомное течение. Выявление признаков повреждения сосудистой системы под влиянием сосудистых факторов риска в виде эндотелиальной дисфункции (ЭД) на ранних этапах развития патологического процесса дает основания для более тщательного скрининга рисков и активных профилактических мероприятий. Нами было проведено исследование, целью которого стала оценка сосудодвигательной функции эндотелия при начальных проявлениях хронической ишемии мозга в соответствии с наличием, степенью и стадией артериальной гипертензии. Материалы и методы. Нами было обследовано 306 пациентов с начальными проявлениями хронической ишемии мозга — сосудистыми факторами риска, соответствующими клиническими проявлениями и нейровизуализационными признаками поражения головного мозга легкой степени тяжести. Группу контроля составили 15 лиц без анамнестических, клинических, инструментальных и лабораторных признаков сосудистых и других тяжелых соматических заболеваний. Всем пациентам проводились общеклинические, клинико-неврологические, клинико-инструментальные и клинико-лабораторные обследования. С целью оценки со-судодвигательной функции эндотелия проводились компрессионная проба на потокозависимую вазодилатацию (ПЗВД), определялись уровни эндотелина-1 и нитрита (стабильного метаболита N0) в сыворотке крови пациентов. Результаты и их обсуждение. Анализ связей между показателями сосу-
додвигательной функции эндотелия контрольной группы показал наличие значимых (р = 0,000) связей между ними: между ЭТ-1 и процентом ПЗВД (обратная, г = —0,74); нитритом и процентом ПЗВД (прямая, г = 0,63) и нитритом и ЭТ-1 (обратный, г= —0,865). Тогда как связь (по коэффициенту Спирмена) между представленными показателями в основной клинической группе была менее тесной, а именно: между процентом ПЗВД и ЭТ-1 — г = —0,278 (р = 0,002), процентом ПЗВД и нитритом — г = 0,316 (р = 0,000), ЭТ-1 и нитритом — г = —0,367 (р = 0,000), что оценивается как слабая корреляция. У 202/306 (66,0 %) обследованных пациентов была выявлена АГ. У 124/202 (61,4 %) больных определялась АГ I степени (АТ = 140-159/90-99 мм рт.ст.), у 78/194 (38,6 %) пациентов — АГ II степени (АТ = 160-179/100-109 мм рт.ст.). Пациенты с АГ III степени в исследование не включались. У 86/202 (42,6 %) больных была выявлена I стадия АГ и у 116/202 (57,4 %) пациентов — II стадия АГ. Сравнение пациентов с начальными проявлениями хронической ишемии мозга с АГ разных стадий и степеней по показателям сосудодвигательной функции эндотелия, а именно биохимическим показателями и проценту ПЗВД, показало, что группы неслучайно отличались между собой по некоторым показателям, для определения, по каким именно, было проведено попарное сравнение групп с помощью критерия Манна — Уитни. Выводы. Выявлено, что начальные проявления хронической ишемии мозга развивались на фоне нарушения взаимосвязи между противоположно направленными факторами, которые выделяются из эндотелиоцитов сосудов. Было установлено, что повышение уровня ЭТ-1 имело значение для инициации
АГ у лиц с начальными проявлениями хронической ишемии мозга и играло значимую роль в субклиническом поражении на фоне АГ в сравнении с лицами без АГ и с начальными проявлениями хронической ишемии мозга, тогда как уровень нитрита и процент ПЗВД значимо снижался по мере повы-
шения степени АГ, особенно у пациентов с субклиническим поражением органов-мишеней, в сравнении с лицами без АГ и субклинического поражения органов-мишеней на фоне АГ.
Ключевые слова: ишемия мозга, артериальная гипертензия, эндотелий.
Trishchynska M.A., Holovchenko Yu.I., Klymenko A.V., Belska I.V.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
RELEVANT ASPECTS OF THE CORRELATION BETWEEN ENDOTHELIAL VASOMOTOR FUNCTION AND BLOOD PRESSURE IN PATIENTS WITH INITIAL MANIFESTATIONS OF CHRONIC CEREBRAL ISCHEMIA
Summary. Introduction. Hypertension is one of the most aggressive vascular risk factors for the development of chronic and acute cerebral ischemia, and for a long time it is asymptomatic. Detecting the signs of damage to the vascular system under the influence of vascular risk factors as endothelial dysfunction in the early stages of the pathological process gives rise for more thorough screening of risks and active preventive measures. We have carried out a study, whose purpose was to evaluate endothelial vasomotor function at the initial manifestations of chronic cerebral ischemia depending on the presence, degree, and stage of hypertension. Materials and methods. We have examined 306 people with initial symptoms of chronic cerebral ischemia — vascular risk factors, relevant clinical manifestations and neuroimaging signs ofmild brain damage. The control group consisted of15 healthy individuals with no anamnestic, clinical, instrumental and laboratory signs of vascular and other severe physical diseases. All patients underwent general clinical, clinical-neurological, clinical-instrumental and clinical-laboratory tests. To assess endothelial vasomotor function, we have performed compression test for flow-mediated vasodilatation (FMVD), as well as determined the levels ofendothelin-1 (ET-1) and nitrite (a stable metabolite of NO) in the blood serum of patients. Results and their discussion. Analysis of correlation between indicators of endothelial vasomotor function in the control group showed the presence of significant (p = 0.000) relations between them: between ET-1 and the percentage of FMVD (inverse relationship, r = —0.74); nitrite and percentage of FMVD (direct, r = 0.63); nitrite and ET-1 (inverse, r = —0.865).While the correlation (by Spearman coefficient) between the given figures in the main clinical group had a lower density, namely: between percentage of FMVD and ET-1 — r = —0.278
(p = 0.002), percentage of FMVD and nitrite — r = 0.316 (p = 0.000), ET-1 and nitrite — r = —0.367 (p = 0.000), which is considered as a weak correlation. 202/306 (66.0 %) examinees had hypertension. 124/202 (61.4 %) patients had I degree hypertension (blood pressure (BP) = 140-159/90-99 mmHg), 78/194 (38.6 %) patients — II degree hypertension (BP = 160-179/100-109 mmHg). Patients with III degree hypertension were not included in the study. 86/202 (42.6 %) patients had I stage hypertension, and 116/202 (57.4 %) patients — stage II hypertension. Comparison of patients with initial manifestations of chronic cerebral ischemia and with different degrees and stages of hypertension in terms ofparameters ofvasomotor endothelial function, such as biochemical indices and percentage of FMVD, showed that groups differed among themselves on some indicators not incidentally, but to clarify, by which exactly, a paired comparison of groups was performed using Mann-Whitney test. Conclusions. It was established that the initial manifestations of chronic ischemia of the brain developed on the background of correlations between oppositely directed factors released from endothelial cells. We have found that increasing the level of ET-1 was important for the initiation of hypertension in patients with initial symptoms ofchronic cerebral ischemia and played a significant role in the subclinical lesions of target organs against the background of hypertension compared with those without hypertension and initial manifestations of chronic cerebral ischemia. While the levels ofnitrite and FMVD significantly decreased with increasing degree of hypertension, especially in patients with subclinical damage of target organs, compared with those without hypertension and subclinical damage oftarget organs on the background ofhypertension.
Key words: cerebral ischemia, hypertension, endothelium.
