Актуальность изучения показателя качества жизни у детей с аллергическими заболеваниями Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

ребёнка

КлУчн лекцп / С!1п1со! ЬеСигеэ

УДК 616-053.31/.5+378.147 ТКАЧЕНКО О.Я.

ВДНЗУ «Укра/нська медична стоматолопчна академм», кафедра педатри № 2, м. Полтава

АКТУАЛЬНЮТЬ ВИВЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ЯКОСТ ЖИТТЯ В Д1ТЕЙ З АЛЕРПЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

Резюме. Цей огляд присвячений глобальним питанням i концептуальним тдходам у розумтш якостi життя. Незважаючи на досить велику кльксть опитувальнишв для дтей, дат цт статтi демон-струють, що визначення якостi життя повинне бльш широко застосовуватися в педiатричних до^-дженнях. Останшм часом даний критерт найчастше використовуеться зметою аналЬзу якостiмедич-ного обслуговування в пацiентiв з хрошчними захворюваннями. Особливо важлива оцшка якостi життя в дтей, як страждають вiд алергiчних захворювань, зокрема вiд бронхiальноi астми, алергiчногоришту, кропив'янки. Це перш за все обумовлено високою поширешстю алергопатологп, а також и ктотним впливом на повсякденне життя пацiентiв, що, безумовно, торкаеться важливих соцiально-економiчних сфер дiяльностi. Покращення якостi життя чтко корелюе з адекватним лжуванням, що наочно демон-струють пащенти з бронхiальною астмою, особливо в дитячт популяци. Ключовi слова: яксть життя, дти, алергiчнi захворювання.

З далеких чаав дшшов до нас мудрий ви^в Гшпократа: «Лжуй хворого, а не хворобу». У сучас-нш медициш це знайшло вщображення в понятп «яюсть життя» (ЯЖ). ЯЖ дае уявлення про те, як хворий переносить свое захворювання. Очевидно, що традицшний медичний висновок, зроблений лжарем, не можна вважати повною й об'ективною характеристикою впливу хвороби на стан пащента та iншi аспекти його життя, у першу чергу емоцшну й сощальну сфери. Оцшка ЯЖ — один iз прюритет-них напрямюв у сучаснш медициш, невщ'емна час-тина комплексного аналiзу нових методiв дiагнос-тики, лжування та профилактики [2, 7].

Термш «яюсть життя» вперше з'явився в 1920 р., проте незабаром був забутий i знову став викорис-товуватися в 60-х роках, шсля того як ВООЗ роз-ширила визначення здоров'я як стану фiзичного, психолопчного та сощального благополуччя, а не просто вщсутносп захворювань. ВООЗ рекомен-дуе визначати ЯЖ як «суб'ективне спiввiдношення стану та ролi шдивщуума в життi суспiльства, з ура-хуванням культури й систем щнностей цього сус-пiльства, з щлями дано! людини, 11 планами, мож-ливостями й ступенем загально! невлаштованостЬ». 1ншими словами, ЯЖ — це стушнь комфортностi людини як усередиш себе, так i в рамках суспшь-ства [7].

Запропоновано й шше визначення: «Якiсть життя — це штегральна характеристика фiзичного, пси-

хологiчного, емоцiйного й сощального функщону-вання хворого, що базуеться на його суб'ективному сприйнятп». Або ще: «Якiсть життя — це описовий термш, що вщображае емоцшний, соцiальний i фь зичний добробут людини та 1"! здатнють функцю-нувати, виконуючи звичайнi життево необхщш за-вдання».

У сучаснiй медицинi даний пщхвд, що враховуе якiсть життя окремо! людини, отримав значне по-ширення. Безсумнiвно, введення поняття «яюсть життя» в практику соматично! медицини можна вважати значним прогресом порiвняно з традицш-ною тенденцiею фокусуватися виключно на хворобi та Г! симптомах. Саме тому вивчення даного крите-рiю як одного з найважливших показникiв ефек-тивностi проведено! терапп окремими лiкарями й доцшьносп такого ведення пацiента в масштабах вае! галузi охорони здоров'я вщграе сьогоднi особливо важливу роль. З урахуванням високо! поши-реносп й великого медико-соцiального значення наслщюв хронiчних хвороб дихальних шлях1в досль дження ЯЖ людей iз цими захворюваннями е вкрай актуальним.

Для оцшки якост життя в клтчних i популяцш-них дослщженнях видшяють так1 його складовi:

© Ткаченко О.Я., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013

— психолопчне благополуччя;

— соцiальне благополуччя;

— фiзичне благополуччя;

— духовне благополуччя.

Медичнi аспекти якостi життя характеризують [2]:

— функцiональнi здатносп, якi включають збе-реження фiзiологiчних функцiй, що дозволяють здiйснювати повсякденну дiяльнiсть, соцiальну, ш-телектуальну та емоцшну функцп;

— сприйняття, що включае погляди й судження людини про щнносп перерахованих вище компо-нентiв, сприйняття загального стану здоров'я, рiвня благополуччя й задоволенiсть життям;

— симптоми, що е наслщком основно'i або супут-ньоi патологи, зменшуються або зникають внасль док втручання, але можуть з'являтися через побiчну дiю лiкiв або прогресування процесу.

Результати вивчення ЯЖ дозволяють порiвнюва-ти ефективнiсть рiзних методiв лiкування, реабшта-цiйних програм, заходiв iз первинноi та вторинноi профшактики. Цей критерiй широко використову-еться для ощнки стану здоров'я в ешдемюлопчних дослiдженнях, при апробаци нових лiкарських засо-бiв [1, 4, 6, 17, 18].

Провщними м1жнародними центрами досль дження ЯЖ в педiатрii е [2]:

— Mapi Research Institute (Лiон, Францiя);

— Center for Child Health Outcomes, Children's Hospital and Health Center (Сан^его, США);

— Health Act (Бостон, США);

— Department for Medical Psychology, University of Hamburg (Шмеччина);

— Institute of Health Economics and University of Alberto (Едмонтон, Канада);

— Department of Child Health TNO Prevention and Health (Лейден, Нщерланди).

Сьогодш загальноприйнятим е вивчення ЯЖ за допомогою спещальних анкет (опитувальниюв), яю подгляють:

— на загальш — для ощнки ЯЖ здорових i хворих при рiзних захворюваннях, для ощнки ефективност надання медично'i допомоги;

— спещальш — для оцiнки результапв конкрет-них лiкувальних заходiв для певного захворювання за вiдносно короткий пром1жок часу.

Нижче представленi рiзнi варiанти опитуваль-никiв на прикладi тих, що застосовуються в алерго-логи.

Опитувальники для оцiнки якост життя у пащенпв з алерпчними захворюваннями [13]:

1. Загальнi шдекси:

— Visual Analogue Scale for Quality of Life (VAS-QoL);

— Feeling Thermometer, Quality of Well-Being, Standard Gamble;

— Medical Outcomes Survey Short Form-36 (SF-36);

— Medical Outcomes Survey Short Form-12 (SF-12);

— Euro-QoL;

— Munich Life Dimension List (MLDL);

— Satisfaction Profile (SAT-P);

— Work Productivity and Activity Impairment (WPAI-AS).

2. Спещальш опитувальники при риштах:

— Rhinoconjunctivitis and Rhinitis Quality of Life Questionnaire (RQLQ) and variants:

— Mini-RQLQ;

— RQLQ-children;

— RQLQ-adolescents;

— Nocturnal Rhinitis Quality of Life Questionnaire (NRQLQ);

— ESPRINT and mini-ESPRINT questionnaire;

— Rhinasthma;

— Pediatric Allergic Disease Quality of Life Questionnaire (PADQLQ);

— Rhinitis Outcome Questionnaire.

3. Спещальш опитувальники, що використову-ють при дерматолопчних захворюваннях:

— Dermatology Life Quality Index (DLQI);

— Children's Dermatology Life Quality Index (CDLQI);

— Dermatology Quality Of Life Scales (DQOLS);

— Dermatology-Specific Quality of Life (DSQL);

— Skindex-29;

— Skindex-16;

— Questionnaire on Experience with Skin Complaints (QES);

— VQ-Dermato.

4. Спещальншй опитувальник для пащенпв з хрошчною кропив'янкою:

— Chronic Urticaria and Quality ofLife Questionnaire (CU-Q2oL).

5. Спещальш опитувальники для пащенпв з бронхiальною астмою (БА):

— Asthma Quality of Life Questionnaire (AQLQ);

— Standardised Asthma Quality of Life Questionnaire (AQLQ(S));

— Mini Asthma Quality of Life Questionnaire (Mini AQLQ);

— Asthma Quality of Life Questionnairefor 12 years and older (AQLQ + 12);

— Acute Asthma Quality of Life Questionnaire (Acute AQLQ);

— Paediatric Asthma Quality of Life Questionnaire (PAQLQ) — original;

— Standardised Paediatric Asthma Quality of Life Questionnaire (PAQLQ(S));

— Mini Paediatric Asthma Quality of Life Questionnaire (Mini PAQLQ);

— Paediatric Asthma Caregiver's Quality of Life Questionnaire (PACQLQ).

Серед опитувальниюв загального формату в алерголог11, зокрема в пащенпв iз ресшраторною патолопею, найчастше застосовують опитувальник SF-36 (Medical Outcome Study 36 — Item Short Form Health Survey), який також можна використо-вувати для ощнки якосп життя хворих iз хрошчною кропив'янкою. Вiзуальна аналогова шкала — Visual analogs cales (VAS) е валщною для пащенпв з алер-пчним риштом, хрошчною кропив'янкою та шши-ми алерпчними захворюваннями, часто застосову-

еться в педiатрïï. Але в дослщженнях, у яких фiгуруе окрема алерголопчна нозологя, краще використо-вувати спещальш (disease-specific) варiанти, адже вони е бшьш чутливими та специфiчними. Зокрема, найбшьш популярним для вивчення якосп життя пацiентiв з алергiчним риштом е Rhinoconjunctivitis Quality of Life Questionnaire (RQLQ), що запропо-нований Juniper [14], з хрошчною кропив'янкою — Chronic Urticaria Quality of Life Questionnaire (CU-Q2oL) [9], атопiчним дерматитом — Dermatology Life Quality Index (DLQI) [12], що дозволяе адекватно ощнити хрошчний процес на шкiрi.

Кожен опитувальник повинен вiдповiдати на-ступним вимогам: багатовимiрнiсть; простота й стислють; прийнятнiсть та можливiсть застосовува-ти в рiзних мовних i сощальних культурах. Важли-вими також е його психометричш характеристики: надiйнiсть (точшсть вимiрювання), валiднiсть (в1ро-гiднiсть) та чутливють (виявлення змiн показникiв).

На сьогодш зареестровано понад 800 загальних i спецiальних опитувальникiв, бiльшiсть iз яких створено в США, Канадi та Великобритании

Загальновизнано, що концепц!я дослiдження ЯЖ в пед!атрН — це новий, але перспективний на-уковий напрямок, що мае велит потенцiйнi можли-вост1 застосування в кл1н1чн1й практицi. Окр1м того, методолопя ïï оц1нки е важливою складовою фарма-коекономiчних розрахункiв, що дозволяють встано-вити економiчну дощльшсть використання нових препаратiв або схем лжування для дiтей та обГрунту-вати найбiльш доц1льн1 стандарти терапИ в педiатрïï на пiдставi анал!зу таких показникiв, як «вартють — ефектившсть», «вартють — користь» та ш. Специфь ка визначення ЯЖ у дггей полягае в тому, що модул! опитувальниюв розр1зняються за вжом, до того ж у процес дослiдження беруть участь як сама дитина, так i ïï батьки.

Через неухильне попршення здоров'я та благо-получчя дггей поняття «яюсть життя» з часом набуло дещо шшого вщтшку: «Це сприйняття та оцiнка ди-тиною р1зних сфер життя i ri вщчуття, як1 пов'язанi з проблемами в ïï функцiонуваннi» [5, 10]. Особливо актуальною постае ця проблема в дней 1з хрошчни-ми алерпчними захворюваннями (атопiчним дерматитом (АД), алерпчним рин1том, бронхiальною астмою).

Зокрема, за даними закордонних дослщни-кгв, оцiнка ЯЖ е одним 1з ключових завдань щодо

40

& 30

20

й 10—Т

Чудово Дуже добре Добре Посередньо Погано

контролю за ефектившстю проведено! терапи при атопiчному дерматип. У даний час вiн стано-вить чималу частку серед захворювань шкiри, що значно порушуе звичний для дгтей спосiб життя, гармоншний i духовний розвиток, сприяе психо-патологiчному формуванню особистостi, створюе труднощi у виборi професи та створенш ам'1 [3, 15]. Дiти, хворi на АД, не тiльки страждають вiд ви-сипiв на шюр^ свербежу, екскорiацiй, а й мають обмеження в повсякденнiй активностi (сощаль-нiй, фiзичнiй). У них спостериаються порушення сну, емоцiйний дисбаланс (тривога, драпвливють), проблеми, пов'язанi з необхщшстю уникати впли-ву тригерiв загострень (сонячне опромшення, хо-лодне повгтря, вода та iн.), — все це призводить до зниження якост життя [11]. Пiд час психосоматич-но! оцiнки цих хворих виявляеться високий ступiнь тривожностi та поглиблення штровертносп, адже атопiчний дерматит призводить до психолопчних конфлiктiв, що вщграють значну роль у патогенезi захворювання й впливають на вибiр тактики л^-вання дитини [8].

Сьогодш часто на сторшках спецiалiзованих пе-рiодичних та iнтернет-видань зустрiчаються публь каци, що стосуються ЯЖ дгтей iз бронхiальною астмою. Зокрема Австралшський iнститут здоров'я та благополуччя опублiкував данi популяцiйного до-слщження, у якому проводилась оцiнка якост життя в здорових людей та хворих на бронхiальну астму (http://www.aihw.gov.au/asthma-quality-of-life/). На рис. 1 ми можемо спостериати мiж ними чгтку вiро-гiдну рiзницю: «чудово» та «дуже добре» ощнюють свое самопочуття люди, якi не страждають вщ БА; «добре», «посередньо» та «погано» в бшьшосп ви-падкiв почувають себе хворi на БА. Дана тенденцiя корелюе i з пропусками роботи/школи, що зобра-жено на рис. 2.

Наведеш данi ще раз пiдкреслюють прюритет-нiсть пщвищення ЯЖ дiтей, хворих на БА, адже емоцшш чинники, обмеження в сощальнш сферi, залежнiсть вiд факторiв зовнiшнього середовища,

□ З астмою ■ Без астми

Рисунок 1. Яксть життя пац '1ент1в за даними AIHW analysis of ABS 2007-08 NHS

Рисунок 2. Особи, що пропустили навчання/ роботу за останн112 мiсяцiв внасл'щок тривало/ хвороби, за даними Australian Centre for Asthma

Monitoring (ACAM) 2011. Asthma in Australia 2011, AIHW Asthma Series no. 4, cat. no. ACM 22, Canberra: AIHW

0

яю щоденно супроводжують хвору дитину, можуть виявитися значно важливiшими для не! та И батькiв, н1ж самi симптоми хвороби.

На базi нашо! кафедри та педiатричного вщдь лення № 2 Полтавсько! обласно! дитячо! клтчно! лiкарнi з метою оцшки ефективностi базисно! тера-пи в дгтей iз бронхiальною астмою, особливо в рамках функцюнування астма-школи та проведення постмаркетингових дослiджень, досить широко за-стосовуеться опитувальник якост життя зi стандар-тизованими видами дiяльностей для дiтей, хворих на бронх1альну астму (PAQLQ(S)). Опитувальник адаптований для Укра!ни укра!нською та росш-ською мовою. Вiн включае 23 запитання, що харак-теризують симптоми обмеження активностi (А) та емоцшну сферу (Е) за останш ам днiв.

8:

— кашель;

— втомлений;

— приступи астми;

— свистяче дихання;

— вщчуття стиснення в грудях;

— задишка;

— прокидаешся уночц

— не вистачае повгтря;

— труднощi з нiчним сном;

— глибокий подих.

А:

— фiзичнi навантаження;

— знаходження з тваринами;

— зайняття справами разом iз друзями та родиною;

— не можеш виконувати таю ж справи, як шшц

— заважало займатися уама справами.

Е:

— засмучений та сердитий, бо через астму не можеш займатися тим, чим хочеш;

— турбувався, переймався;

— розлючений;

— роздратований;

— почуваешся не таким, як уа, або зайвим;

— засмучений та сердитий, бо через астму не можеш виконувати таю ж справи, як шшц

— незручно;

— наляканий приступом астми.

В опитувальнику використовуеться певний формат запитань, тому важливо, щоб людина, яка проводить опитування, звертаючись до пащента, до-тримувалась точних формулювань, вказаних певним шрифтом. Вщхилення вщ шструкцш може вплинути на вiрогiднiсть та валщнють опитувальника.

Батьки не повинш бути присутнiми тд час опитування, адже слщ оцiнити власнi вiдчуття дiтей. Де-якi батьки можуть захотiти вплинути на цю оцшку, а деяю дiти захочуть розраховувати на шструкцп вiд батькiв.

Перш за все необхвдно переконати дитину, що немае вiрних або невiрних вiдповiдей. Не потрiбно пояснювати запитання, слщ зосередити увагу дити-ни, докладаючи максимум зусиль, та прочитати ще

раз. Важливо також переконатись, що дитина розу-Mie пром1жок часу «впродовж семи дшв». Якщо ви-никають сумнiви, слiд попрохати батькiв пригадати подго, що мала мiсце минулого тижня, а потiм по-прохати дитину подумати, як вона почувалася з моменту ще! подИ. Далi ш показують картку з варiан-тами вщповщей. Дiти, якi вмiють читати, вибирають вiдповiдь, читаючи вголос, з молодшими дiтьми слщ читати разом. Варiанти вiдповiдей мають градацiю за 7 рiвнями: вщ «надзвичайно турбувало» чи «весь час» (1) до «не турбувало» чи «школи» (7).

У результата проведених дослщжень нам вдалось з'ясувати, що легкий переб^ БА спричиняе помiр-ний негативний вплив на ЯЖ дiтей, що, скорш за все, обумовлено самим фактом наявност захворювання, а не реальними обмеженнями, що накла-даються хворобою на фiзичний i психосощальний стан дитини. Середньотяжка БА, безумовно, ство-рюе певнi обмеження щодо фiзичноï активностi дiтей, що призводить до зниження сiмейноï актив-носп й негативно впливае на емоцшний стан. При цьому психосощальний статус хворих практично не вiдрiзняeться вщ такого в 3!х однолiткiв, за винятком бгльш низькоï самооцiнки. Тяжка БА суттево впливае на фiзичнi та психосоцiальнi компоненти ЯЖ, при цьому найбiльшi вiдхилення вщ средньостатис-тичних значень зареeстрованi для показниюв, що характеризують фiзичний статус дитини й амейну активнiсть.

Таким чином, якщо ставити завдання нормалiза-цiï якостi життя дiтей з БА, то ïï монiторинг у першу чергу необх1дний для пащенпв iз тяжкою формою астми. О^м того, результати багатьох дослiджень дозволяють говорити про можливють нормалiзацiï ЯЖ на rai адекватно! протизапально! терапИ [16]. Даний позитивний феномен починае спрацьовува-ти п!д час проведення тривалоï (не менше 12 тижшв) протиастматичноï терапй, i найкращi показники досягаються за умови комбшованого застосування iнгаляцiйних глюкокортикостероi¡дiв та ß2-агонiстiв пролонгованоï д^ [19].

Сьогоднi активно створюються алергошко-ли для навчання та тдвищення ЯЖ пацieнтiв з алерпчними захворюваннями, тому що важливо не тшьки правильно обрати тактику л^вання, а й самим пацieнтам усввдомити й психiчно позитивно подолати хворобу. Тому одним iз найваж-ливiших напрямкiв сучасноï терап^ алерпчних захворювань е освiтнi програми, що проводяться в рамках алергошкiл, ефектившсть роботи яких пiдтверджуeться зменшенням суб'eктивноï тяж-костi захворювання, що корелюе з частотою його загострень та шдвищенням фiзичноï й соцiальноï активность

Таким чином, одним iз актуальних завдань вгт-чизняноï педiатрï! та алергологИ е вивчення якостi життя хворих дгтей, а також розробка та впрова-дження цiлеспрямованих програм навчання пацieн-тiв iз метою профшактики загострень i прогресуван-ня хвороби.

Список л1тератури

1. Дидятковская Е.М. Роль кромонов в лечении аллергического ринита //Новости медицины и фармации. — 2008. — № 246.

2. Жерносек В.Ф., Новикова М.Е. Качество жизни и его особенности у детей с аллергическими заболеваниями // Медицинские новости. — 2004. — № 11. — С. 26-30.

3. Кайдашев 1.П., Левченко Л.Ю., 1змайлова О.В., Шлико-ва О.А. Споаб прогнозування перебгу атотчного дерматиту у дтей. Пат. 79300 Украти, МПК А61В 10/00, G01N 33/50 за-явник та власник патенту ВДНЗУ «УМСА». — № u201206637; заявл. 31.05.2012; опубл. 25.04.2013, Бюл. № 8/2013.

4. Крючко Т.О., Ткаченко О.Я., Вовк Ю.О. Мкце антилейкотркнових препаратiв у лжувант бронхiальноi астми у дтей// Дитячий лжар. — 2013. — №5. — С. 35-38.

5. Новик А.А., Ионова Т.И. Руководство по исследованию качества жизни в медицине. — СПб. : Нева, 2002.

6. Пенечко Е.М., Сизякина Л.П. Эффективность микродисперсного порошка целлюлозы в комплексной терапии больных интермиттирующим аллергическим ринитом // Практическая медицина. — 2011. — № 3(09).

7. Роль медикаментозного лечения в обеспечении качества жизни больных с обструктивными заболеваниями легких: Учеб. пособие / Т.В. Барановская, Е.И. Давидовская, О.А. Юсупова, И.Н. Кожанова. — Мн.: БелМАПО, 2006. — 41 с.

8. Amaral C.S., March Mde F., Sant 'Anna C.C. Quality of life in children and teenagers with atopic dermatitis// An. Bras. Dermatol. — 2012 Sep-Oct. — 87(5). — 717-23.

9. Baiardini I., Pasquali M, Braido F, Fumagalli F., Guerra L., Compalati E, Braga M, Lombardi C, Fassio O., Canonica G.W. A new tool to evaluate the impact of chronic urticaria on quality of life: chronic urticaria quality of life questionnaire (CUQ2oL)//Allergy. — 2005. — 60. — 1073-1078.

10. Bousquet P.J., Cropet C., Klossek J.M., AllafB., Neukirch F, Bousquet J. Effect of smoking on symptoms of allergic rhinitis // Ann. Allergy Asthma Immunol. — 2009 Sep. — 103(3). — 195-200. doi: 10.1016/S1081-1206(10)60181-0.

11. Chernyshov P.V., Jirakova A., Ho R.C., Moed H., Caldei-ra A.P., Alvarenga T.M., Park C.W., Hercogova J. An international

multicenterstudy on quality of life and family quality of life in children with atopic dermatitis // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. — 2013 Jan-Feb. — 79(1). — 52-8. doi: 10.4103/0378-6323.104669.

12. Finlay A.Y., Khan G.K. Dermatology Life Quality Index (DLQI): a simple practical measure for routine clinical use // Clin. Exp. Dermatol. — 1994. — 19. — 210-216.

13. Jauregui I. et al. Bilastine and Quality of Life // J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. — 2011. — Vol. 21, Suppl. 3. — 16-23.

14. Juniper E.F., Thompson A.K., Ferrie P.J., Roberts J.N. Validation of the standarized version of the Rhinoconjunctivitis Quality of Life Questionaire // J. Allergy ClinImmunol. — 1999. — 104. — 364-369.

15. Kim D.H., Li K., Seo S.J, Jo S.J, Yim H.W, Kim C.M., Kim K.H., Kim do W, Kim M.B., Kim J.W, Ro Y.S., Park Y.L., Park C.W., Lee S.C., Cho S.H. Quality of life and disease severity are correlated in patients with atopic dermatitis // J. Korean Med Sci. — 2012 Nov. — 27(11). — 1327-32. doi: 10.3346/ jkms.2012.27.11.1327.

16. Nguyen J.M., Holbrook J.T., Wei C.Y, Gerald L.B., Teague W.G, Wise R.A. Validation and psychometric properties of the Asthma Control Questionnaire among children // J. Allergy Clin. Immunol. — 2013 Aug6. doi.pii:S0091-6749(13)00997-4.10.1016/j. jaci.2013.06.029.

17. Petersen K.D., Kronborg C., Gyrd-Hansen D., Dahl R., Larsen J.N., Linneberg A. Characteristics of patients receiving allergy vaccination: to which extent do socio-economic factors play a role?// Eur. J. Public Health. — 2011 Jun. — 21(3). — 323-8. doi: 10.1093/ eurpub/ckq063.

18. Petersen K.D., Kronborg C., Gyrd-Hansen D., Dahl R., Larsen J.N., Lowenstein H. Quality of life in rhinoconjunctivitis assessed with generic and disease-specific questionnaires // Allergy. — 2008 Mar. — 63(3). — 284-91. doi: 10.1111/j.1398-9995.2007.01583.x.

19. Postma D.S., O'Byrne P.M., Pedersen S. Comparison of the effect of low-dose ciclesonide and fixed-dose fluticasone propionate and salmeterol combination on long-term asthma control // Chest. — 2011 Feb. — 139(2). — 311-8. doi: 10.1378/chest.09-1735.

OTpuMaHO 20.10.13 □

Ткаченко О.Я.

ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», кафедра педиатрии № 2, г. Полтава

АКТУАЛЬНОСТЬ ИЗУЧЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЯ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ У ДЕТЕЙ С АЛЛЕРГИЧЕСКИМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ

Резюме. Этот обзор посвящен глобальным вопросам и концептуальным подходам в понимании качества жизни. Несмотря на достаточно большое количество опросников для детей, данные этой статьи демонстрируют, что определение качества жизни должно более широко применяться в педиатрических исследованиях. В последнее время данный критерий наиболее часто используется с целью анализа качества медицинского обслуживания у пациентов с хроническими заболеваниями. Особенно важна оценка качества жизни у детей, страдающих аллергическими заболеваниями, в частности бронхиальной астмой, аллергическим ринитом, крапивницей. Это прежде всего обусловлено высокой распространенностью аллергопатологии, а также ее существенным влиянием на повседневную жизнь пациентов, что, безусловно, затрагивает важные социально-экономические сферы деятельности. Улучшение качества жизни четко коррелирует с адекватным лечением, что наглядно демонстрируют пациенты с бронхиальной астмой, особенно в детской популяции.

Ключевые слова: качество жизни, дети, аллергические заболевания.

Tkachenko O.Ya.

Higher State Educational Institution of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Department of Pediatrics № 2, Poltava, Ukraine

RELEVANCE OF THE STUDYING QUALITY OF LIFE INDICATOR IN CHILDREN WITH ALLERGIC DISEASES

Summary. This overview focuses on global issues and conceptual approaches to understanding the quality of life. Despite the fairly large number of questionnaires for children, the data in this article demonstrate that the definition of quality of life should be more widely used in pediatric studies. Recently, this criterion is most frequently used to analyze the quality of medical care for patients with chronic diseases. Assessment of quality of life in children with allergic diseases, such as bronchial asthma, allergic rhinitis, urticaria, is especially important. This is primarily due to the high prevalence of allergic pathology, as well as its significant influence on the daily lives of patients, which certainly involves important social and economic spheres of activity. Improving quality of life is strongly correlated with the appropriate treatment, which is clearly demonstrated by the patients with bronchial asthma, especially in the pediatric population.

Key words: quality of life, children, allergic diseases.