CC BY
18
УДК 619:616.12/. 37-079.2:636.2
Сахнюк В.В., © канд. вет. наук, доцент (vladimir_vet@mail.ru) Бглоцеркгеський нацюнальний аграрный утеерситет
АКТИВН1СТЬ КЛ1ТИННИХ ФЕРМЕНТ1В ЗА МНОЖИННО1 ВНУТР1ШНЬО1 ПАТОЛОГИ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОР1В
Виечено актиетсть неспециф1чних клтинних фермент1е аспарагтоеог, алашноеог амтотрансфераз, гамма-глутамытранспептидази I лактатдег1дрогенази за множинног енутршньог патологи у еисокопродуктиених корге. Встаноелено, що ураження гепатоцит1е, еттел1альних клтин печшки, жоечних прототе у хеорих теарин спричинюе тдеищення актиеност1 АсАТ, АлАТ, ГГТП I розеиток синдромге цитол1зу (у 97,7 %) та холестазу (у 49,8 %). Визначення актиеност1 ЛДГзаг. у хеорих еисокопродуктиених корге мае обмежене д1агностичне значення.
Ключовi слова: еисокопродуктиет короеи, кетоз, гепатодистроф1я, дистошя рубця, множинна енутршня патолог1я, клтинт ферменти, аспартатамтотрансфераза, алатнамтотрансфераза, гамма-
глуктамытранспептидаза, лактатдег1дрогеназа.
Для дiагностики захворювань печшки у корiв, яю переб^ають у бшьшосп випадюв хрошчно, шформативними е шдикаторш (для печшки) ензими -АсАТ, АлАТ, ГлДГ, ГГТП, яю дають змогу встановлювати глибину та ширину гепатобшарно! патологи, и характер (дистрофiя, некроз, наявшсть холестазу, гепатит, цироз). Актившсть АсАТ, АлАТ та ГлДГ визначае цитолопчний синдром патологи, одночасно останнш ензим, будучи мiтохондрiальним, розкривае ураження на субкл^инному рiвнi. Активнiсть ГГТП характеризуе холестатичний розвиток патолопчного процесу [1-3, 5-11].
Основною метою роботи е вивчення активност неспецифiчних клтинних ферментiв за множинно! внутршньо! патологи у високопродуктивних корiв.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводили на хворих iз множинною внутрiшньою патологiею коровах голштинсько! та украшсько! чорно-рябо! молочних порщ iз продуктивнiстю понад 6 тис. кг молока за лактацш в господарствах Вшницько!, Дншропетровсько!, Житомирсько!, Кшвсько! та Тернопшьсько! областей.
Актившсть ферменив визначали такими методами: аспарагшово! (АсАТ) та аланшово! (АлАТ) амшотрансфераз - за Рейтманом i Френкелем; гамма-глутамiлтранспептидази (ГГТП) - за методом Szas; лактатдегiдрогенази (ЛДГ) - в реакци з 2,4-динiтрофенiлгiдразином (метод Севела-Товарека) [4].
Результати дослщження. Ус метаболiчнi процеси в печiнцi здшснюються за наявностi в гепатоцитах ензимiв, синтез яких е однiею з важливих 11 функцiй. Серед шдикаторних ферментiв важливе мiсце належить
© Сахнюк В.В., 2009
269
трансферазам, оскшьки шдвищення !х активност в сироватщ кровi вказуе на ураження цитозольно! i мiтохондрiальноl мембран гепатоцитiв [1-3, 5, 8, 9].
Актившсть аспарагшово! амшотрансферази (АсАТ) у сироватцi кровi хворих високопродуктивних корiв становила у середньому 2,5±0,04 ммоль/л (1,36-5,2) i була в 1,4 рази вищою (р < 0,001), порiвняно з клЫчно здоровими тваринами, у т.ч. 2,67±0,07 ммоль/л - у корiв 1-14 дшв пiсля родiв та 2,38±0,05 - у тварин iз 15-го по 90-й день лактаци (табл. 1). Разом iз тим, змши активностi фермента у групi новорозтелених хворих тварин були бшьш виражеш порiвняно з коровами ранньо! лактаци (р < 0,001).
Таблиця 1
Динамика обмшу шдикаторних для печiнки ензимив у хворих
високопродуктивних корiв
Бюх1м1чт показники Бюмет-ричш показники Хвор1 корови
1-14 дшв тсля род1в 15-90 дн1в п1сля род1в Р <
АсАТ, ммоль/год х л п Lim М ± т 59 1,94-4,42 2,67±0,07 158 1,36-5,2 2,38±0,05 0,001
АлАТ, ммоль/год х л п Lim М ± т 59 0,18-1,88 0,89±0,03 158 0,13-3,46 0,96±0,03 0,001
ГГТП, мккат/год х л п Lim М ± т 59 0,18-0,92 0,49±0,02 158 0,11-1,25 0,48±0,01
ЛДГзаг., од/л п Lim М ± т 18 231,0-427,0 338,0±16,91 55 220,0-480,0 330,0±8,91 0,001
Примггка: р < - хвор1 високопродуктивш корови з множинною внутршньою патолопею 15-90 дшв тсля отелення пор1вняно з тваринами 1-14 дтв тсля род1в
Гшерферментемш АсАТ дiагностували у сироватцi кровi 169 хворих тварин iз 217 дослiджених, що становило 77,9 %, у т.ч. в 65,9 % корiв актившсть ферменту знаходилася у межах вщ 2,1 до 3,0 ммоль/л, у 12,0 % - вщ 3,1 до 5,2 ммоль/л. Ще у 43 корiв (19,8 %) актившсть ензиму знаходилася на верхнш межi норми (вщ 1,92-2,06 ммоль/л), i цi значення ми схильнi вважати за початок розвитку дистрофiчних змш у гепатоцитах. Отже, визначення активност аспарагiновоl трансамiнази (АсАТ) е раншм дiагностичним тестом функцiонального стану та структури печiнки у високопродуктивних корiв.
Активнiсть АлАТ в сироватцi кровi хворих високоудiйних корiв була в межах 0,13-3,46 i становила в середньому 0,94±0,03 ммоль/л (п = 217). Середш значення у групах новорозтелених корiв та ранньо! лактаци не перевищували 1,0 ммоль/л, що вважаеться нами за максимальну фiзiологiчну межу (табл. 1). Проте при аналiзi iндивiдуальних показникiв АлАТ-гiперферментемiю дiагностували у 70 гол., що становить 32,3 %, в т.ч. у 33,9 % хворих корiв за 114 дшв та в 31,6 % тварин за 15-90 дшв тсля родiв.
270
Пщ час ан^зу результат дослщжень активност acnapariHOBOÏ та аланшово1 амiнотрансфераз тих самих хворих високопродуктивних KopiB поеднання гiперферментемiï обох ензимiв нами встановлено у 70 тварин, що становить 32,3 %, причому суттевоï рiзницi залежно вщ технологiчного перiоду (новорозтеленi чи ранньоï лактацiï) не виявлено. Разом i3 тим, у 99 хворих корiв (45,6 %) за пiдвищеноï активност АсАТ концентрацiя аланiновоï трансферази знаходилася у фiзiологiчних межах.
Коефiцiент Де Ртса у хворих корiв з ураженням печiнки становить 2,62:1 (у клмчно здорових - 2,4:1), що свщчить про ушкодження не лише цитоплазми, а й органел гепатоциив, зокрема м^охондрш.
Нами також встановлено тенденцш до зростання активност АсАТ у сиро-ватцi кровi хворих корiв-голштинiв порiвняно з аналопчним показником у тварин украïнськоï чорно-рябоï породи у першi два тижш пiсля родiв (p < 0,1), а також вiрогiдну рiзницю мiж ними в групi 15-90 дшв лактаци (p < 0,01).
Ощнку функщонального стану гепатобiлiарноï системи хворих корiв проводили за визначенням у сироватщ кровi активностi гамма-глутамштранспептидази (ГГТП). Концентрацiя ферменту у хворих тварин становила в середньому 0,48±0,012 мкмоль/л (0,1-1,25) i була в 1,37 рази вищою (p < 0,001) порiвняно з клiнiчно здоровими тваринами (не бшьше 0,45 мккат/л), у т.ч. 0,49±0,02 мккат/л - у новорозтелених корiв (1-14 дшв тсля родiв; p < 0,001) та 0,48±0,01 - у тварин групи роздою (15-90 днiв тсля отелення; p < 0,001; табл. 1). Разом iз тим, змши активност ферменту в групi новорозтелених хворих тварин, порiвняно з коровами ранньоï лактацiï, на вiдмiну вщ АсАТ, були невiрогiдними (p < 0,5; табл. 1).
Порушення обмшу ензиму встановлено у 117 хворих високопродуктивних корiв (53,9 %), причому у переважноï бшьшост з них (92,3 %) дiагностували гiперферментемiю ГГТП, що е раншм i надшним тестом iнтрагепатитного стазу жовчi, пошкодження канiкулярних мембран гепатоцитiв бiля бшарного полюса та епiтелiальних клiтин, як вистилають просвiт жовчних протокiв [2, 3, 6, 10, 11]. В шших тварин актившсть ферменту знаходилась у межах норми.
При аналiзi результат дослiдження сироватки кровi на вмiст АсАТ та ГГТП поеднання пщвищення активностi обох ензимiв встановлено у 90 хворих корiв, що становить 41,4 % вщ кiлькостi дослiджених. У 75 тварин (34,6 %) за зростання вмкту аспартатамшотрансферази концентрацiя гамма-глутамiлтранспептидази знаходилася у межах норми або ж була дещо зниженою.
За ощнки активностi гамма-глутамiлтранспептидази нами не встановлено вiрогiдноï рiзницi у показниках залежно вщ породи хворих корiв (p < 0,1).
Отже, ураження гепатоцшчв, епiтелiальних клiтин печiнки, жовчних протоюв у хворих iз множинною внутршньою патологiею високопродуктивних корiв спричинюе пщвищення активност iндикаторних (для печiнки) ензимiв аспарагiновоï (АсАТ) й аланiновоï (АлАТ) трансфераз та гамма-глутамштранс-
271
пептидази (ГГТП) i розвиток синдромiв цитолiзу (у 97,7 %) та холестазу (у 49,8%).
Лактатдегщрогеназа, поряд iз каталазою та пероксидазою, вщноситься до групи оксиредуктаз - ферменив, що каталiзують бюлопчш окисно-вiдновнi реакци [2, 3, 6, 8]. Встановлено, що актившсть загально! лактатдегщрогенази (ЛДГзаг.) у хворих iз множинною внутрiшньою патологieю високопродуктивних новорозтелених корiв у середньому знаходилася на рiвнi 338,0+16,91 од/л (231,0-427,0), у тварин ранньо! лактащ! - 330,0+8,91 од/л (220,0-480,0) за вщсутност вiрогiдностi мiж ними (р < 0,1; табл. 1). Навт за вiрогiдно! рiзницi у показниках мiж хворими i клiнiчно здоровими тваринами вщповщних технологiчних груп (р < 0,01; р < 0,001) лише у 12 корiв iз 73 дослiджених (16,4%) актившсть ензиму була вищою за 394,0 од/л, що вважаеться нами за верхню фiзiологiчну межу. Отже, визначення активност загально! лактатдегiдрогенази е малошформативним дiагностичним тестом при ураженш печiнки та для оцiнки И функцюнального стану у високопродуктивних корiв. Тому, за даними багатьох авторiв [3, 6, 8, 11], показовим для дiагностики е визначення iзоферментiв лактатдегiдрогенази, i, зокрема, глибину ураження печшки можна оцшити за змшою активностi ЛДГ4 та ЛДГ5
Висновки та перспективи подальших дослвджень.
1. Ураження гепатоцитiв, епiтелiальних клiтин печшки, жовчних протоюв у хворих iз множинною внутрiшньою патологiею високопродуктивних корiв спричинюе пiдвищення активностi iндикаторних (для печшки) ензимiв аспарагшово! (АсАТ) i аланшово! (АлАТ) трансфераз та гамма-глутамiлтранспептидази (ГГТП) i розвиток синдромiв цитолiзу (у 97,7 %) та холестазу (у 49,8 %). Визначення активност загально! лактатдегщрогенази у хворих високопродуктивних корiв мае обмежене дiагностичне значення.
2. Перспективним е визначення в сироватщ кровi клiнiчно здорових i хворих високопродуктивних корiв активност iзоферментiв аспарагiново!, аланiново! трансфераз та лактатдегщрогенази.
Л^ература
1. Левченко В.1. Патологiя печiнки у велико! рогато! худоби / В.1. Левченко, В.В. Влiзло, В.1. Головаха // Вкник аграр. науки. - К.: Урожай, 1996. - № 9. - С. 50-54.
2. Ветеринарна клшчна бiохiмiя / [Левченко В.1., Влiзло В.В., Кондрахiн 1.П. та ш.]; за ред. В.1. Левченка i В.Л. Галяса. - Бiла Церква, 2002. - 400 с.
3. Левченко В.1. Ферментодiагностика внутрiшнiх хвороб у високопродуктивних корiв / В.1. Левченко, В.В. Сахнюк // Вкник Бiлоцеркiв. держ. аграр. унту. - Вип. 13, ч. 2. - Бша Церква, 2000. - С. 116-124.
4. Бiохiмiчнi методи дослщження кровi тварин: Методичш рекомендацi! для лiкарiв хiмiко-токсикологiчних вщдшв державних лабораторiй вет. медицини Укра!ни, слухачiв пщвищення квалiфiкацi! та студентш факультету ветеринарно! медицини / В.1 Левченко, Ю.М. Новожицька, В.В. Сахнюк та iн. - К., 2004. - 105 с.
272
5. Левченко В.1., Влiзло В.В. Дiагностика, лжування та профилактика хвороб печшки у велико! рогато! худоби (Метод. рекомендаци).-К., 1998.- 22 с.
6. Влiзло В.В. Жировий гепатоз у високопродуктивних rapiB: автореф. дис. на здобуття ученого ступеня д-ра вет. наук: спец. 16.00.01 '^агностика i терапiя тварин" / В.В. Влiзло. - К., 1998. - 34 с.
7. Reid I.M. Incidence and severity of fatty liver in dairy cows // Vet. Rec. -1980. - P. 281-284.
8. Уша Б.В. Ветеринарная гепатология. - М.: Колос, 1979. - 263 с.
9. Дiагностика патологи печшки у коней: Метод. рекомендаци / В.1. Левченко, В.1. Головаха, О.£. Галатюк. - Ки!в, 2003. - 27 с.
10. Dircsen G. Die klinische Untersuchung des Rindes. - Berlin, Hamburg: Verlag PauL Parey, 1990. - P. 358-384.
11. Внутршш хвороби тварин / В.1. Левченко, 1.П. Кондрахiн, В.В. Влiзло та iн.; За ред. В.1. Левченка. - Бiла Церква, 2001. - Ч. 2. - 544 с.
Summary V.Sakchnyk
ACTIVITY OF CELLULAR ENZYMES AT FOR THE PLURAL INTERNAL PATHOLOGY AT HIGH-PRODUCTIVE COWS
Activity of nonspecific cellular enzymes aspartataminotransferase, alaninaminotransferase, gamma-glutamintranspeptidause and lactatdehydrogenase is studied at plural internal pathologists at highly productive cows. Defeat liver cages is established, that courses at sick animals causes increase of activity AsAT, AlAT, ГГТР and development of syndromes citolyse (in 97,7 %) and stagnation of bile (at 49,8 %). Definition of activity LDGgen. at sick animals has the limited diagnostic value.
Стаття надшшла до редакцИ 12.03. 2009
273
