ФУНКЦіОНАЛЬНИЙ СТАН РУБЦЯ ЗА ПОЛіМОРБіДНОї ВНУТРіШНЬОї ПАТОЛОГії У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРіВ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 619:613.33.-082/.636.2.034

Левченко В.1., д-р вет. наук, професор, академк НААН Украши Сахнюк В.В., д-р вет. наук (vladimir_vet@mail.ru) Чуб О.В., канд. вет. наук © Бглоцеркгеський нацюнальний аграрный утеерситет

ФУНКЩОНАЛЬНИЙ СТАН РУБЦЯ ЗА ПОЛ1МОРБЩНО1 ВНУТР1ШНЬО1 ПАТОЛОГП У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОР1В

За множинног енутршньог патологи у высокопродуктивных корге знижуеться рН ем1сту рубця, мльмсть тфузорт, редуктазна та целюлазна актиетсть лпкрофлори. У 6,3 % хеорих корге за оптимального значення ееличини рН естаноелено еиражене зниження функцюнальног здатност1 м1крооргатзм1е.

Ключовi слова: еисокопродуктиет короеи, полгморбгдна енутршня патолог1я, кетоз, гепатодистроф1я, дистотя рубця, еоднееий показник, редуктазна, целюлазна та амтазна актиетсть тфузорт.

Порушення метаболiзму, яю можуть виникати внаслщок незабезпеченосп або дисбалансу рацюшв за поживними i бюлопчно активними речовинами, недотримання режиму годiвлi й структури рацюну з урахуванням фiзiологiчного стану i перiоду лактацii, згодовування неякiсного силосу та сшажу, що мiстять надлишок масляноi, валерiановоi та капроновоi кислот, часто призводять не лише до зниження молочноi продуктивностi корiв, а й зумовлюють розвиток хвороб, спричинених порушенням обмiну речовин (кетоз, остеодистрофiя, А- i D-гiповiта-мiнози, шсляродова гiпокальцieмiя i гiпофосфатемiя), патологii печшки (гепато-дистрофiя, цироз), серця (мiокардiодистрофiя), системи травлення (дистонiя перед-шлунюв, ацидоз рубця, змiщення сичуга), тобто розвитку полiморбiдноi (мно-жинно1') внутршньо1' патологii (грец. poly - багато; лат. morbus - хвороба) [1-3].

Мета роботи - вивчити функцюнальний стан рубця за полiморбiдноi внутршньо1' патологii у високопродуктивних корiв.

Матер1ал i методи. Клiнiко-експериментальнi дослiдження проводили переважно в зимово-весняний перiод на клЫчно здорових та хворих iз полiмор-бiдною внутрiшньою патологieю високоудшних коровах 1-4 лактацiй голштинсько1' та укра!нсько1' чорно-рябо1' порiд.

Дiагноз на полiморбiдну внутрiшню патологiю, спричинену розвитком кетозу, гепатодистрофи та дистонii рубця, ставили на основi анамнестичних даних, результатiв клiнiчного дослiдження, аналiзу рацюшв та режиму годiвлi корiв, а також лабораторного дослiдження кровi, сечi i вмiсту рубця. Дослiдження вмкту рубця високопродуктивних корiв проводили за загальноприйнятими методами [4].

Результати дослщження. Дисбаланс структури рацiону, недотримання оптимального режиму годiвлi високопродуктивних корiв спричиняють порушення функцii системи травлення - зниження апетиту, особливо щодо концентрованих кормiв, спотворення смаку, гiпо- (3-6 скорочень за 5 хв) та атонш передшлунюв,

© Левченко В.1., Сахнюк В.В., Чуб О.В., 2010

122

школи анорексш. Каловi маси у хворих тварин часто були несформоваш, натврщко! i навт водянисто! консистенци, що спричиняло депдратацш.

Порушення структури рацiону i режиму годiвлi корiв спричинили вiрогiдне зниження водневого показника вмiсту рубця у хворих новорозтелених тварин до 6,24±0,03 (5,8-6,8) i 6,32±0,03 (5,7-6,9) - ранньо! лактаци (у середньому до 6,29±0,02, порiвняно з клiнiчно здоровими (р < 0,001; табл. 1).

Таблиця 1

Динамика показникчв умкту рубця клiнiчно здорових 1 хворих _внсокоудшннх кор1в_

Показник Бюмет-ричний показник Техно-лопчна група Клшчний стан кор1в

клшчно здоров1 хвор1 з поль морбщною патолопею Р <

Водневий показник (рН) Ыш М ± ш 1-14 дшв тсля род1в 5,9-7,1 6,62+0,03 5,8-6,8 6,24+0,03 0,001

Ыш М ± ш р1 < 15-90 дшв тсля род1в 5,8-7,1 6,66+0,02 0,1 5,7-6,9 6,32+0,03 0,1 0,001

Кшьшсть шфузорш, тис./мл Ыш М ± ш 1-14 дшв тсля род1в 250-1300 624,3+25,3 175-850 461,0+20,18 0,01

Ыш М ± ш р1 < 15-90 дтв тсля род1в 200-1350 680,4+18,0 0,1 125-975 471,8+18,55 0,5 0,001

Редуктаз-на актив-шсть, с Ыш М ± ш 1-14 дтв тсля род1в 10-210 89,7+5,76 15-660 170,0+19,60 0,001

Ыш М ± ш р1 < 15-90 дшв тсля род1в 12-280 90,9+4,68 0,1 15-600 118,3+10,90 0,05 0,05

Целюлаз-на актив-шсть, год Ыш М ± ш 1-14 дшв тсля род1в 66,0-105,0 93,7+0,95 65-96 88,6+2,80* 0,05

Ыш М ± ш р1 < 15-90 дтв тсля род1в 49,0-117,0 89,2+0,95 0,001 48-96 85,3+2,24** 0,1 0,1

Приметки: р < - хвор1 корови з пол1морбвдною внутршньою патолопею пор1вняно з клЫчно здоровими тваринами; р1 < - клЫчно здоров1 1 хвор1 високоиродуктивш корови 15-90 дтв тсля отелення, пор1вняно з тваринами 1-14 дтв тсля родв; *, ** - значения целюлазно!' активносп мшрооргатзмш у хворих кор1в без врахування величин понад 96 год.

Аналiз iндивiдуальних показниюв свiдчить про те, що зниження водневого показника за межу, меншу шж 6,2, виявили у 30,5 % хворих новорозтелених корiв та в 33,7 % - ранньо! лактаци. У 41,2 % тварин значення рН знаходились у межах вiд 6,2 до 6,4. Цю величину рекомендуемо вважати за нижню фiзiологiчну межу [3,

5, 11].

Отже, у третини з дослщжених хворих високопродуктивних корiв за множинно! внутрiшньо! патологи розвиваеться хрошчний ацидотичний стан. Необхщно вiдмiтити, що нами не виявлено жодного випадку зрушення рН вмкту рубця в лужну сторону.

123

За умов, коли частка концентратсв у CTpyKTypi рацюну високоудшних KopiB становила 43,6-54,8 % та хрошчного деф^ту сша (ПП "Агpофipма "Св^анок", ДПЗ "Плосювськии') pH вмкту pyбця у бiльшостi x^pHx тваpин знаходився у межах вщ 5,7-5,8 до 6,1-6,3. Разом з тим, у господаpстваx, де у nep^ дослiдження коpовам згодовували 360-450 г концeнтpатiв з pозpаxyнкy на 1 л молока, 3-4 кг злаково-бобового або лугового сша (ПОСП "Ращвське", ПА "С^чики", ПП "Агpофipма "Розволожжя" та iн.), водневий показник у пepeважноï бiльшостi дослiджeниx xвоpиx тваpин становив 6,3-6,9.

Отже, peзyльтати власних дослiджeнь та числeннi лiтepатypнi джepeла [3, 5-8] вказують на те, що згодовування високопpодyктивним коpовам вeликоï кiлькостi концeнтpованиx коpмiв, послаблення мотоpики пepeдшлyнкiв у пiсляpодовий rop^ спpичинюють поpyшeння пepeтpавлeння, гiдpолiзy вyглeводiв та накопичення кислих пpодyктiв, що й ^изводить часто до зниження величини pH умкту pyбця.

Нами встановлено, що у xrop^ в^о^^о^^^них коpiв обох тexнологiчниx гpyп (новоpозтeлeниx i pанньоï лактацiï) загальна юльюсть iнфyзоpiй зменшувалась, поpiвняно з клшчно здоpовими, вiдповiдно, в 1,35 та 1,44 pази i piзниця з клЫчно здоpовими була вipогiдною (p < 0,01; p < 0,001; табл. 1). Разом iз тим, лише у 36,9 % дослщжених тваpин iнфyзоpiй у вмiстимомy pyбця було менше ноpми.

М!ж зниженням менше ноpми величини pH i юлькосп iнфyзоpiй вмiстy pyбця у xrop^ високопpодyктивниx коpiв нами встановлена пpяма коpeлятивна залeжнiсть (г = + 0,14). Отже, змiни водневого показника е одшею з пpичин зменшення юлькосп iнфyзоpiй, пpотe коpисна мiкpофлоpа не зникае зовам, що дае пщставу твepдити пpо pозвиток гiпотонiï пepeдшлyнкiв втоpинноï eтiологiï [5, 6, 9].

Редуктазна актившсть мiкpофлоpи pyбця x^pHx тваpин у сepeдньомy становила 137,3±10,11 с з лiмiтами вiд 15 до 660 с, однак ïï значения, залежно вiд тexнологiчноï групи, суттево вiдpiзнялись: 170,0±19,60 с (15-660) у груш новоpозтeлeниx високоyдiйниx коpiв та 118,3±10,90 с (15-600) - у коpiв гpyпи pоздою за вipогiдноï piзиицi мiж ними (p < 0,01; табл. 1). Така динамжа пiдтвepджyеться peзyльтатами аналiзy iндивiдyальниx показниюв. Так, у гpyпi 114 днiв пiсля pодiв зниження peдyктазноï активностi мiкpооpганiзмiв (понад 180 с) дiагностyвали у 37,3 % xrop^ коpiв, сepeд тваpин понад два тижш пiсля отелення таких було 11,9 %.

Отже, в^аженою е piзниця мiж тexнологiчиими щупами щодо кiлькостi xвоpиx iз множинною виyтpiшньою патологiею високопpодyктивниx коpiв, у яких peдyктазна активнiсть мiкpофлоpи pyбця була зниженою. Аналiз засвiдчив, що у 55,6 % тваpин за достатньо високох' кiлькостi iнфyзоpiй (понад 500 тис./мл) ïx функциональна здатшсть знаходилась в оптимальних межах. У 23,1 % дослщжених коpiв за знижeноï кiлькостi найпpостiшиx вони були пepeважио сepeднi та вeликi за pозмipами i ïx здатнiсть до знeбаpвлeння 0,03 % pозчииy метиленового синього була оптимальною. Як давило, це були тваpини з господаpств, яким щодня згодовували 3-4 кг яюсного сiна. У 7,5 % коpiв за ноpми iнфyзоpiй ïx peдyктазна активнiсть була невисокою i пepeвищyвала 180 с, що е максимально допустимою

124

фiзiологiчною межею. Ще у 13,8 % хворих Kopiß зниження кшькосп шфузорш поеднувалося з 1хньою невисокою функцioнальнoю активнiстю.

Нами встановлено, що одночасне зниження величини рН, кшькосп найпроспших мiкpoopганiзмiв умюту рубця та ïx функцioнальнoï активност з 0,03 % розчином метиленового синього (проба Дipксена i Хофрека) встановлено лише в 7,5 % дослщжених хворих високопродуктивних кopiв. У 14,4 % тварин за зниження водневого показника кшьюсть шфузорш та ïx редуктазна активнiсть знаходились в оптимальних межах. У 10,6 % за низь^ величини рН та кшькосп найпpoстiшиx ïx редуктазна актившсть була оптимальною. Таким чином, нами не встановлено вираженого впливу низько' величини рН на кiлькiсть шфузорш та зм^ ïx функцioнальнoï активности Разом iз тим, бiльш виражений зв'язок iснуе мiж зниженням водневого показника i кшькосп iнфузopiй (таких тварин було 18,1 %), шж мiж змiнoю величини рН та функцюнальною активнiстю мiкpoopганiзмiв, оскшьки хворих кopiв iз такими змiнами виявили лише 7,5 %.

Целюлазна актившсть м^офлори рубця у теpмiн до 96 год. (48-96) проявлялася у 47,5 % хворих високопродуктивних кopiв iз множинною внутpiшньoю патoлoгiею. У 84 iз 160 хворих тварин (52,5 %) актившсть мiкpoopганiзмiв була зниженою. Неoбxiднo зазначити, що серед тварин за 1-14 тсля poдiв таких було 61,0 %, а в технолопчнш груш роздою (до 90-го дня лактаци) - 47,5 %. Отже, простежуеться динамжа до зменшення кiлькoстi кopiв, у яких порушена здатнiсть целюлoзoлiтичнoï мiкpoфлopи ефективно перетравлювати клiткoвину грубого корму.

Вщомо, що у pубцi функцioнують три популяци мiкpoopганiзмiв (бактеpiï, iнфузopiï та гриби) i мiж ними кнують симбioтичнi вiднoсини: життедiяльнiсть одних допомагае iснуванню iншиx. Змiна умов для oднiеï з груп мiкpoopганiзмiв, спричинюе змiни кшьюсного та яюсного складу шших, що призводить до порушення пpoцесiв травлення [5-7, 10].

Проведений нами комплексний аналiз pезультатiв дослщжень кiлькoстi iнфузopiй, pедуктазнoï та целюлазнoï активнoстi мiкpoopганiзмiв також свiдчить про наявшсть певного взаемозв'язку мiж популящями. Так, порушення функцioнальнoï здатнoстi мiкpoopганiзмiв знебарвлювати 0,03 % розчин метиленового синього (понад 180 с) та перетравлювати кл^ковину грубого корму (понад 96 год) встановлене нами, вщповщно, у 23,8 та 52,5 % хворих високопродуктивних кopiв. Одночасне зниження pедуктазнoï i целюлазнoï активнoстi мiкpoopганiзмiв рубця дiагнoстували у 15 % тварин.

Амшазна активнiсть мiкpoфлopи рубця хворих кopiв мала piзну спрямо-ванiсть. Так, за умови частки сiна злаково-бобових трав 15,5 % (за енергетичною пoживнiстю) i забезпеченосп крохмалем на 66,2 % актившсть амшол^ичних мiкpoopганiзмiв становила 51,3±1,61 мг крохмалю за год (48-56); за наявносп в pацioнi 1-2 кг сша люцерни (6,0 % за енергетичною пожившстю), забезпеченoстi крохмалем на 81,3 % - 84,8±1,89 мг/год (78,6-90,2) (p < 0,001).

Отже, зниження величини рН i симбютичних мiкpoopганiзмiв, зокрема iнфузopiй, порушуе асим^цш крохмалю, в pезультатi вiдбуваеться розщеплення його бактеpiями i посилений розвиток грампозитивних амiлoлiтичниx бактеpiй за

125

pаxyнок гpамнeгативниx целюлозол^ичних [7, 9, 11-14], що i с^тинило пщвищення амiлазноï активностi в 1,65 pаза.

Висновки. За множинноï виyтpiшньоï патологiï зниження водневого показника вмiстy pyбця дiагностyвали у 32,5% високопpодyктивниx коpiв, що становить за сepeднього значення 6,29±0,02 (5,7-6,9); зниження юлькост iнфyзоpiй

- у 36,9 % за сepeднього значення 467,8±13,84 тис./мл (125,0-975,0); peдyктазна активнiсть мiкpофлоpи вмiстy pyбця становила в сepeдньомy 137,3±10,2 с (15-660), а ïï поpyшeния виявили у 21,2 % xrop^ тваpин; зниження цeлюлазноï активност (понад 96 год) встановлено у 52,5 % коpiв. У 6,3 % xropHx коpiв за оптимального значення величини pH встановлено в^ажене зниження фyнкцiональноï здатностi мiкpооpганiзмiв.

Л1тература

1. Левченко В.1. Етiологiя, патогенез та дiагностика виyтpiшиix xвоpоб у в^о^^о^^^них коpiв / В.1.Левченко, В.В.Сахнюк // Вкник агpаp. науки. -

2001. - № 10. - С. 28-32.

2. Левченко В.1. Пpофiлактика виyтpiшиix xвоpоб у високопpодyктивниx коpiв / В.1. Левченко, В.В. Сахнюк // Агpаpиi вктг - 2003. - №. 3. - С. 17-18.

3. Полiмоpбiднiсть внyтpiшньоï патологiï у високопpодyктивниx коpiв (eкспepимeнтальнe та тeоpeтичнe обrpyнтyваиия патогенезу, мeтодiв дiагностики, лiкyвания i ^оф^а^ики): автоpeф. дис. на здобуття наук. ступеня д-pа вет. наук: спец. 16.00.01 '^агностика i тepапiя тваpин" / В.В. Сахнюк. - Бша Цepква, 2010. -38 с.

4. Дослщження вмiстy pyбця / В.1. Левченко, О.В. Чуб, В.В. Сахнюк та ш. -Бша Цepква, 2005. - 52 с.

5. Чуб О.В. Втоpинна дистошя pyбця у високопpодyктивниx коpiв (патогенез i л^вання): автоpeф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.01 '^агностика i тepапiя тваpин" / О.В. Чyб.-Бiла ^pra^ 2001.-118 с.

6. Вeтepинаpна клiнiчна бiоxiмiя [текст]: пiдpyчиик / В.1.Левченко, В.В.Влiзло, I.П.Коидpаxiн та iн.; за peд. В.1.Левченка i В.Л.Галяса. - Бша ^pra^

2002. - 400 с.

7. Кypилов Н.В. Физиология и биохимия пищeваpeния у жвачных жывотных / H.В.Кypилов, А.П.Кpоткова. - М.: Колос, 1971. - 432 с.

8. Деяю аспекти патогенезу полiмоpбiдностi виyтpiшньоï патологiï у високопpодyктивииx коpiв / В.1.Левченко, В.В.Сахнюк, О.В.Чуб // Наук. вкник Львiв. дepж. акад. вет. медицини iм. С.З. Гжицького. - Том 2 (№ 2), ч. 1. - Львiв, 2000. - С. 114-118.

9. Чуб О.В. Деяю показники тpавлeння у pyбцi пpи втоpиииiй гiпотонiï / О.В. Чуб, В.В. Сахнюк // Вкник Бiлоцepкiв. дepж. агpаp. ун-ту. - Вип. 14. - Бша ^pra^ 2000. - С. 273-277.

10. ^откова А.П. Роль pyбцeвого пищeваpeния в обмене веществ у животных / АЛ^откова // Tp. Моск. вет. акад. - 1961. - Т. 40. - С. 133-141.

11. Виyтpiшиi xвоpоби тваpин [текст]: пiдpyчник / В.1.Левченко, I.П.Коидpаxiн, М.О. Судаков та iн.: за peд. В.1. Левченка. - Бша ^pra^ 1999. - Ч.1.

- 376 с.

126

12. Левченко В.1. Внутршш хвороби високопродуктивних KopiB (етюлопя, дiагностика, лiкування i пpофiлактика): метод. рекомендаци / В.1. Левченко, 1.П. Кондрахш, В.В. Сахнюк та ш. - Бiла Церква, 2007. - 64 с.

13. Изучение пищеварения у жвачных. Метод. указания / Н.В.Курилов, И. А. Севастьянова, В.Н.Коршунов и др. - Боровск, 1978. - 145 с.

14. Поширення, етюлопя дистонш передшлунюв та деяю показники вмкту рубця у високопродуктивних коpiв / В.1.Левченко, О.В.Чуб, В.В.Сахнюк та ш. // Вiсник Бiлоцеpкiв. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 11. - Бша Церква, 2000. - С. 73-77.

Summary

Levchenko V.I., Sachnyuk V.V., Chub O.V. THE FUNCTIONAL CONDITION OF RUMEN IN HIGH-PRODUCING COWS WITH POLYMORBIDITY INTERNAL PATHOLOGY

High-productive cows with polymorbid internal pathology has decreases pH of rumen content, quanlity of infusoria, reductase and cellulose activity of microflora. With the optimal indexes of pH 6,3 of sick cows had greatly decreased functional activity of microorganisms.

Стаття надшшла доредакцИ 22.09.2010

127