CC BY
47Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 26 (65). 2013. № 4. С. 279-286.
УДК 17.022.1(477) : 725.94
АКС1ОЛОГ1Я НАЦЮНАЛЬНИХ АРХЕТИП1В В ОБРАЗ1 ВО1НА-ЗАХИСНИКА, ЯК ЧАСТИНИ ГЕРО1ЧНОГО ПАНТЕОНУ УКРА1НСЬКО1 КУЛЬТУРИ
ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛ1ТТЯ
ЖурмШ Н.М.
У статт1 викладено культуролог1чний анал1з популярного в Украгнг пам'ятника втськовим льотчикам, що загинули тд час Другог св1товог в1йни, в особ1 актора Леомда Бикова. Виявлено основш риси архетитв вогна-героя («Прометегв дух», архетип «Палаючого серця», архетип «Лицаря»), що е ознаками кордоцентризму украгнщв та акаолог1чною константою об 'еднавчих символ1в для сучасного украгнського сустльства.
Ключовi слова: нащональт архетипи, акаолог1я, вогн-герой, герогзм, сустльт ц1нност1, нацгональнг символи.
В основi щейно! концепци кожно! держави закладено принципи чеснот, що визначають характеры та якосп пантеону И геро!в. Уявлення про щ чесноти грунтуються на основi ментальних особливостей народу та нацюнальних архетитв, формуються вимогами часу та ходом людсько! ютори. Украша, яка творить себе як державу заново, потребуе iндивiдуальноl концепци розвитку, загальнонацюнально! ще! та власних геро!в, як акумулятивних презентантiв найкращих якостей нацюнальних архетитв.
Актуальтсть проблеми пошуку цiннiсно-смислових центрiв для Украши пробуджена вiдсутнiстю потужних об'еднуючих державно-нацiональних концеппв та символiв, якi б однаково позитивно резонували у суспiльнiй свщомосп жителiв вше! територи кра!ни. Пщгрунтям для дано! проблеми слугуе загальна картина полiтичного та громадського протистояння, риторична полемiка щодо ментального подiлу населення Украши на «Схщ» та «Захщ», факти пiдбурювання гострих суперечностей у суспшьсга, розхитування основ державно! едност та зрештою i головне - вщсуттсть загально! 1де!, яка б об'еднувала народ. Так, наприклад, значна кшьюсть юторичних постатей дiаметрально протилежно сприймаеться на сходi та на заходi краши i, вщповщно, визнання за цими постатями геро!чних чеснот також не однакове. Разом з тим, iсторiя людства свщчить про потребу у геро!чному начат як орiентирi слiдування та основi суспiльних iдеалiв. У цьому контекст важливим стае аналiз соцiокультурних процешв та особливостей цiннiсних орiентацiй жителiв краши.
Особливе значення та мюце у геро!чному пантеонi людства мають iдеали во!на-героя, який ризикуючи чи жертвуючи життям захищае та рятуе свiй народ. Саме цей образ героя ми розглянемо в рамках дано! статп, за допомогою методiв аксiологiчного аналiзу та архетитв. Предметом нашого дослiдження стане сучасна просторова скульптура, що з чаав здобуття Укра!ною незалежностi стала досить щкавим та виразним соцiокультурним явищем, проте в науцi розглядалась лише як явище мистецьке.
Рiч у т1м, що просторова скульптура, як частина матерiально! культури народу, е виразником соцiокультурних процесiв, тим об'ектом, що постiйно присутнiй у жилому просторi людини. Проте на сьогодш вона майже не дослiджуеться як сощокультурне явище i лише поодиною випадки окремих аналiтичних праць (наприклад, дослiджень аксiолога Ю.Вешнинського, який розглядае скульптуру як частину iмiджу мюта) свiдчать про пiдхiд до вивчення скульптури у жилому просторi як до явища соцiального. Вiдзначимо, що на початку ХХ1 столiття просторова скульптура стала своерщним репрезентативним лакмусовим пашрцем соцiокультурних явищ, вона залучена до активного суспшьного дiалогу, а 11 аналiз може дати корисну iнформацiю про сучаснi суспiльнi процеси в Укра!ш.
Актуальнiсть теми обумовлена наявною проблемою щентифшацп та самовизначення укра!нського суспiльства у свiтовому простор^ пошуку символiв, якi б об'еднували народ навколо спiльних аксiологiчних констант з одного боку та вщсутшстю наукових дослщжень просторово! скульптури як сощокультурного явища, - з шшого.
Метою нашо! статтi е виявлення архетипних характеристик та розкриття сутност особливостей людського характеру, завдяки яким людина стае iдеалом героя в аксюлопчному полi суспшьно! думки украшщв. Це допоможе вiднайти унiверсальнi об'еднавчi символи для жителiв кра!ни.
Завданням статп е виявлення у символiчнiй мовi просторово! скульптури, за допомогою методу аксюлогп та методу архетитв, характерних ознак та рис героя-во!на, що однаково позитивно сприймаються сучасним укра!нським суспiльством у будь-якш географiчнiй координатi та соцiальному прошарку населення кра!ни як загальнонацiональна щншсна унiверсалiя.
Практичне значення дано! статп полягае у вiднайденi смислових детермшант, що визначають суспiльнi симпати i здатнi лягти в основу щейних принципiв об'еднання укра!нського народу навколо спшьних аксiологiчних цiнностей та традицш.
Джерельну базу статтi складають науковi фундаментальнi працi С.Б.Кримського, Н.Ковальчук, Дж.Трессщера, О.Лосева, Ю.Лотмана, М.Елiаде, мистецтвознавцiв та культуролопв: Л.Брюховецько!, С.Рослякова, Б.Соколово!.
Сощокультурне значення просторово! скульптури грунтуеться на аксюлопчних смислах, яке людство у своему св^отщщ завжди проектувало на принципи побудови та оргашзаци середовища, в якому жило (М. Елiаде). Так, розвиток поселення завжди починався зi встановлення жертовника, алтаря чи храму, як смислового центру, навколо якого оргашзовувалось життя. Такими смисловими центрами сьогодш виступають скульптурш пам'ятники, бо вони являють собою насичений смислами семантичний текст у гшертексп жилого простору людини (за Ю. Лотманом). Символiчна та образна мова просторово! скульптури, чисельшсть
Аксюлог'я нацюнальних архетипiв в образ '! воУна-захисника, як частини героичного пантеону украУнськоУкультури...
видiв та жанрiв, включення !! до суспшьного дiалогу (встановлення, руйнування, проведення заходiв бiля пам'ятниюв тощо) презентують iдейно-свiтогляднi настро! суспшьства.
Отже, розглянемо аксiологiчнi особливостi суспшьних цiнностей та характернi риси архетитв во!на-героя через аналiз одного зi скульптурних пам'ятникiв, що е ушкальним за унiверсальнiстю втiлених у ньому символiв. Унiверсальнiсть пам'ятника полягае в тому, що вш одночасно е i пам'ятником «вiйськовим льотчикам, що загинули в роки Друго! Св^ово! вшни», i укра!нському акторовi Леошду Бикову (1928 - 1979), i зiграному ним персонажу - каштану Титаренку з кшос^чки «В бой идут одни старики» (1976 р.). Цей ки!вський пам'ятник е одним з не багатьох пам'ятниюв укра!нського простору, що однозначно та позитивно сприймаеться вшма прошарками укра!нського суспшьства за його щейним змiстом та за втшеним в ньому образi героя-во!на. Перш нiж перейти до аналiзу, узгодимо поняття «герой» та «геро!зм».
Асоцiативний ряд смислiв у змют слова «герой» складаеться з таких понять як: лщер, взiрець для наслiдування, той, хто втшюе собою характернi архетипнi якостi вше! наци у найкращому !х прояви
У визначеннi дефiнiцiй та формулюванш поняття «герой», вдамося до результата дисертацшно! роботи культуролога Б.Соколово! (2011 р.), яка розкриваючи культуролопчну сутшсть феномену геро!зму, саме поняття «герой» визначае як культурну унiверсалiю людства, дзеркало простору моральних iнварiантiв, до яких належить подвиг, загальне благо, патрютизм, свобода. Дослiдниця виводить принцип героя як «символ народу», де герой е виразником народного духу, його прагнень та надш, де захисна функщя героя визначаеться дослщницею як основна в геро!чному епос [9].
Зазначимо, що специфiка нашо! статп не включае до розгляду тих понять геро!зму, коли йдеться про випередження героем свого часу, коли вш залишаеться не зрозумшим для народу, а лише про загальновизнаш геро!чнi образи, що вже введет сустльством до ареалу аксюлопчних фундаментiв його ментальностi.
Ю.Соколова видшяе три функцi! героя по вщношенню до культури: творчу, захисну та функщю духовного лiдерства. Усi зазначеш риси поеднуються в об'ектi нашого дослщження i в цьому контекст пам'ятник е унiкальною скульптурою. В ньому поеднуються одразу декшька аксюлопчних сми^в, що у сукупностi складають узагальнений образ героя для сучасниюв: це i пам'ять про вшну та загиблих в нiй во!шв, i пам'ять про всенародно улюбленого актора Леошда Бикова, i образ каштана Титаренка - уособлення мужносп, сили людського духу i доброти, почуття гумору та здатностi до самопожертви заради iнших. Всенародна назва скульптури «Пам'ятник Бикову» шюструе те, як сприймае !! суспiльство, не зважаючи на офщшну назву. Неможливють вiдокремити у данiй скульптурi образ персонажа кшос^чки вiд образу самого актора е приводом для умовно! назви пам'ятника - «Титаренко-Биков».
Пам'ятник було встановлено та урочисто вщкрито на печерських пагорбах Киева 6 листопада 2001 року. Киянам i гостям мюта вш одразу припав до душь В шформацшних повiдомленнях про його вщкриття значилося, що у вiйськових офiцерiв, присутнiх на вiдкриттi, на очах були сльози - таке сильне емоцшне враження викликав створений скульптором Володимиром Щуром образ [2,2].
Мистецтвознавець С.Росляков коментуе подда встановлення пам'ятника: «Говорят, что при открытии памятника в Киеве боевые генералы плакали от переполнявших их чувств. И в этом есть заслуга художника, который соединил времена далеких фронтовых лет, чуть менее далеких лет создания прекрасного фильма, и день сегодняшний, в котором все мы живем» [7,2].
Каштана Титаренка зображено сидячи на ^rai вщ лггака, довкола - широкий вщкритий просир, схожий на летовище. На постамент напис росшською: «Военным летчикам посвящается. Леонид Быков». Скульптуру називають одшею з найулюблешших та зворушливих для киян та гостей мюта. У будь-яку пору року пам'ятник завжди уквтаний, що говорить, про постшну увагу до нього [4].
Звюно, популярнють пам'ятника передовым обумовлена популяршстю артиста Леошда Бикова та образiв, якi вш зiграв у кiно. Для украшських глядачiв образ Титаренка, зiграний Биковим, е втшенням iдеалу воша з добрим серцем, який школи не падае духом.
Популярнiсть постатi Леошда Бикова, його трапчна загибель в автокатастрофi 11 квiтня 1979 року вщобразились також у пам'ятному знаку, який встановлено на мющ його загибелi - на 43 кiлометрi траси «Кшв- Мшськ». Знак являе собою прямокутну гранiтну брилу, на якш рельефом зображено обличчя Л.Бикова на фош автомобiля, що зазнав авари. Зверху на знаку вертикально встромлено лопать вщ гвинта лгака, на якiй написано: «Леонид Быков». Цей знак було встановлено без погодження з родичами актора. Його кшька разiв демонтували на прохання його доньки Мар'яни Биково!, але шанувальники актора, а саме - група льотчиюв на чолi з Миколою Гаджаманом, наполягають на присутносп пам'ятника на трасi та встановлюють його знову, мотивуючи це тим, що !м потрiбна пам'ять про актора i мiсце, до якого можна пршжджати аби вшанувати Леошда Бикова. Вже стало традищею у водив, про!жджаючи повз цей пам'ятний знак, сигналити клаксоном в його честь [3,31].
Пам'ятник Бикову встановлено також на Донеччиш (11 квггня 2002 року) -батьювщиш актора - в мют Краматорську, поблизу мюького палацу культури, на сцеш якого вiн грав та виступав. Пам'ятник представляе собою бетонний бюст, встановлений на граштному постамента Автор пам'ятника - скульптор С.Гонтарь [8].
Всенародна любов до пам'ятника Бикову на печерських пагорбах Киева свщчить про те, що у суспшьсга популярш образи мужнiх во!шв, хоробрих, i разом з тим, - людяних, вiрних, здатних вщдати життя за свою вiтчизну, близьких, друзiв. У цьому характернi особливост рис героя-во!на.
Укра!нська iсторiя багата на мужш, хоробрi особистостi, вчинки яких вражають та викликають захоплення, i яких по праву можна назвати герошними. Але чомусь пам'ятник саме Леошду Бикову та образу персонажа Титаренка, якого вш з^рав, мае найпотужнiший позитивний резонанс у суспшьсга всього укра!нського простору ось вже котрий десяток роюв поспшь. Цiкаво зазначити: за результатами сощолопчних дослiджень, проведених 2010 року компашею Research&Branding Group, стрiчку 1973 року «В бой идут одни старики», зняту Леошдом Биковим, вважають найбшьш популярним фiльмом укра!нського кiно 53% наших сшввггчизниюв, що виводить И на перше мiсце за рейтингом [5].
Акаолоая нацональних архетипiв в образ '! воУна-захисника, як частини героУчного пантеону украУнськоУ культури...
Не тшьки персонаж Леошда Бикова у кшо, але й сам актор як особистють, викликае захоплення у сучасниюв. Ушкальшсть його феномену у об'еднуючiй сил^ в тому, що вiн сам та його творчють стали загальноукра!нським культурним надбанням, тiею беззаперечною цшнютю, що сприймаеться однозначно позитивно та захоплено у будь-якому регюш кра!ни. Це суттево вiдрiзняе його постать вщ багатьох iсторичних особистостей, що в одних регюнах сприймаються як зразки нацюнального геро!зму, а в шших до них ставляться вороже як до антигеро!в.
Достатньо лише навести кшька прикладiв для порiвняння. Наприклад, згадаемо пам'ятники таким вщомим iсторичним особам, подекуди досить одюзним, що дiаметрально протилежно сприймаються рiзними суспiльними групами, як: С.Бандера, I.Мазепа, а також Катерина II, Петро I, Й.Сталш. Одна частина суспшьства вбачае в них поведiнковi зразки та визнае як геро!в, шша ж - навпаки, -оцшюе !х як негативних рокових персон в ютори кра!ни. Резонанснi скандальш подi! та суспiльнi процеси, пов'язаш з пам'ятниками, що увiчнюють цих персон, стають приводом для громадських конфлшив, причиною яких е розбiжнiсть у соцiокультурнiй самоiдентифiкацi! населення кра!ни, полярнiсть аксiологiчних координат ментальностi. Таю особливосп вкрай важливо помiчати, коли потрiбно знаходити об'еднавчi цiннiснi смисли, що спроможш допомагати народу збершати власну iдентичнiсть та непорушнiсть суспшьно! едностi, в основi яко! -сповщування спiльних цiнностей та щей.
Повертаючись до феномену популярно! постав Л.Бикова, як ношя архетипних ознак укра!нсько! ментальностi, звертаемось до дослщника укра!нського кiно Лариси Брюховецько!, яка у його творчосп вбачае закодовану юторда укра!нського народу, його прку долю i незнищенну життездатнiсть. Наголошуючи на зв'язку Л.Бикова з народом, його фанатичнш вщданост мистецтву й людям, вона говорить про те, що вш з^аш актором ролi мають «вiдблиск його особистостi». Дослщниця розглядае створенi актором образи в контекст укра!нсько! культури як цшсного явища, в якостi прикладу порiвнюе зiграний ним образ Максима Перепелиц з класичними лiтературними персонажами Григорiя Квiтки-Основяненка: Осипом Скориком зi «Сватання на Гончарiвцi» i Шельменком-денщиком з однойменно! комедi! [1].
Феномен популярносп Леонiда Бикова, який запам'ятався глядачам поглядом добрих очей та м'яким укра!нським акцентом, полягае у тому, що в його особистосп гармоншно поеднались архетипи, що характеризують сутшсть духу укра!нського народу, це: сердечнють, мужнiсть та щирiсть. Укра!нцi вщчули феноменальну харизму, яку випромiнював актор ^ продовжуе випромiнювати у кшос^чках, що досi популярнi не тшьки в Укра!ш, а й в сусщшх Росi! та Бiлорусi). Формула ще! харизми полягае у поеднанш щиро! доброти та мужностi його персонажв.
Леонiд Биков у житп та на екранi - це уособлення «фшософи «палаючого серця», яку фшософ С.Кримський трактуе як зразок побудови моралi в людськiм серщ, як органi вiдчуття Бога [6, 308]. Образ во!на у виконанш Л.Бикова це не залiзний незворушний солдат, а ушкальне поеднання природно! рефлексi! людини, якiй болить доля свого народу та стшко! мужносп й самопожертви заради вiтчизни. Укра!нський народ вподобав постать актора та зшраш ним образи завдяки тому, що його персонаж щирi, !хш вчинки завжди апелюють до загальнолюдських цiнностей,
вони не шукають власно! вигоди, а ддать за велшням серця, що знову ж таки свщчить про збереження тяжшня до архетипу кордоцентризму украшського характеру у сучасниюв.
Характернi риси воша-захисника, втшеш у пам'ятнику, що мають позитивний суспшьний резонанс, засвiдчують eднiсть уявлень про те, яким мае бути герой. Ц риси ч^ко вимальовують також унiкальний архетип «Лицаря», що е щкавим феноменом в украшськш культурi. Сутнiсть цього архетипу розкриваеться як доблесть воша-захисника, мужнiсть i хоробрють якого була вiдображена в украшському епосi - козацьких думах, - своерщнш та колоритнiй лицарськш творчостi.
Украшський iсторик Юрiй Ф^урний, наводячи приклади праць Й.Хейзiнги, проводить паралелi мiж культурами козацтва та середньовiчного лицарства Захiдноï Свропи XII-XIV ст. та робить висновки, що мiж ними е спiльнi риси - це «щеал благородного борця, що не потребував майна, формував етичш погляди людей вшськових i аристокрапв. Такого воïна-лицаря поважали, як людину, яка здолае будь-якi перешкоди на власному шляху. Не володдачи нiчим, окрiм власного життя, i будучи готовим тддати його ризику у будь-який момент, коли це буде необхщно, вш являв собою неперевершений взiрець на шляху до своïх iдеалiв. Зв'язок лицарського щеалу з високими цiнностями релiгiйноï свщомосп: спiвчуттям, справедливiстю, вiрнiстю, - жодним чином не був штучним i поверхневим» [10]. Зазначене повною мiрою вiдноситься до образiв, втiлених Леошдом Биковим у кiно та кшвського пам'ятника.
Висновки.
За допомогою методiв архетипiв та аксiологiï ми проанатзували сутнiсть декiлькох аспектiв феномену вошського геро1'зму як загальнокультурного явища та шдтвердили тезу про те, що у своему житловому простор^ так само як i в епош, суспшьство втiлюе архетипне вiдчуття ведучо1' ролi геро1'в як виразникiв народного духу та символiв народу. У контекст мета-iсторiï сутнiсть геро1'зму розкриваеться через мюда героя вiд яко1' залежить еволюцiя людини.
На прикладi розглянутого пам'ятника та смислових концептв, втiлених у ньому, видно, що попри впливи трансформацшних процесiв соцюкультурно1' пам'ятi та вимоги нового часу, процес оновлення пантеону геро1'чних образiв в Украïнi визначаеться передусiм досить сильними нацюнальними архетипами.
Пам'ятник акторовi та зiграний ним персонаж резонують у суспiльному сприйняттi завдяки тому, що 1'х характери мають витоки з ментального коршня украïнцiв. Вони апелюють до тих аксюлопчних констант, що являють собою принцип кордоцентричного сприйняття св^у (характерно!' риси украшсько1' нацiï), а вiдтак - знаходяться поза щеолопчними нашаруваннями мiнливого суспшьного устрою.
Здiйснивши аналiз пам'ятника можемо констатувати: популярна серед сучасниюв скульптура Титаренка-Бикова та його художне втiлення, як узагальнений типаж воша-героя, свiдчить про те, що жителi кра1ни радше сприймають не мiфiчно-пафоснi образи на кшталт радянських скульптурних супер-воïнiв, нашвбопв, яким не вiдомi душевнi муки, у чиш поставi та обличчях закарбовано торжество перемоги, а звичайну реальну людину, щедро надiлену моральними чеснотами та силою духу, проте не позбавлену вщчутпв втоми вщ боротьби та
Акаолоая нацональних архетипiв в образ '! воУна-захисника, як частини героУчного пантеону украУнськоУ культури...
спустошення вщ втрат i ру!н. Саме такою постае перед сучасниками фшура Титаренка-Бикова i саме такому образу во!на-героя найбшьш симпатизуе сучасне укра!нське суспiльство.
Кордоцентричш риси образу, втiленого у пам'ятнику являють собою комплекс аксюлопчних сми^в, де поеднуються характеристики мужнього захисника, духовного провщника та активного творчого начала, що в укра!нськш нацюнальнш культурi проявляються через архетипи: «лицаря», «палаючого серця», «Прометеевого духу». В них яскраво виражена вщсутшсть мштаристично! агресi!, насаджувано! в якостi щеалу радянською епохою. На прикладi проаналiзованого пам'ятника та всенародно! симпатi! до нього, можна констатувати, що долаючи пострадянську епоху, укра!нське суспiльство змщуе аксiологiчнi вектори у гуманiстичне поле, де найвищою цшшстю е людське життя. Подiбний набiр чеснот можна вважати ушверсальною формулою iдеального героя та щеально! постат> символу, що здатна стати взiрцем наслiдування та загальнонародно! пошани усього суспiльства.
Викладене доводить, що на тлi домiнування цiннiсного релятивiзму сучасникiв, яке стало причиною проблем з формуванням моральних орiентирiв, геро!чнi iдеали вiдiграють роль об'еднавчих аксiологiчних центрiв у сощумь Саме тому при пошуку ушверсальних об'еднавчих аксiологiчних констант, укра!нському суспшьству, якщо воно прагне едностi, потрiбно вiдiйти вiд звичного останнiм часом принципу протиставлення фiгур геро!чного пантеону ^ уникаючи полярностi аксiологiчних координат ментальносп, змiстити вектор суспiльного дiалогу у напрямок кордоцентризму, як основного коршного архетипу укра!нсько! ментальностi.
Тобто визначення цшшсних орiентирiв повинно вщбуватись на основi об'еднавчих смислiв вщтворювального начала а не полярних концептах, що заперечують один одного розколюючи суспшьство. Тому вкрай важливою видаеться просв^ницька робота у розкритп сутносп iсторичних постатей для сучасникiв, всебiчна обiзнанiсть суспiльства щодо !х ролi не тiльки в iсторичних процесах, алей у розвитку культури та духовность Фокусування уваги на зазначених аспектах слугуватиме не тiльки об'еднанню жителiв кра!ни у цiлiсний народ, але й допоможе подоланню девальвацп моральних i духовних цiнностей.
Список лггератури
1. Брюховецька, Л. Свое/рщне юно Леошда Бикова : [монограф1я] / Л. Брюховецька. - К. : Ред. журналу "Кшо-Театр"/"Задруга", 2010. - Книга. - 340 с.
2. Добжанська Б. Солдат кшематографа: у бронзовому пам'ятнику льотчикам-визволителям увшжчено каштана Титаренка - юногероя Леошда Бикова // Хрещатик. - 2001. - 8 листоп. -С. 2.
3. Довженко О., Косинчук Э. «Сколько бы раз его не разрушали, памятник Леониду Быкову будет восстановлен», - утверждает бывший летчик, а ныне пенсионер Николай Гаджаман: Как выяснили «ФАКТЫ», памятный знак с 43-го километра Дымерского шоссе убран по просьбе Марьяны Быковой, дочери покойного режиссера // Факты и коммент. - 2003. - 11 апр. - С.31.
4. Подлужна А. Улюблеш бронзов1 персонаж! // Дзеркало тижня. - 2002. - 20 вересня. - № 35. -С. 14.
5. Незабутш Маестро [ Кузнечик [Электронный ресурс] / Укра!на молода. - Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/2017/164/71845
6. Кримський С. Шд сигнатурою Софи / Сергш Кримський. - К. : Киево-Могилянська академш, 2008. - 367 с.
7. Росляков С. Киногерой - в бронзе // Вечерний Николаев. - 2002. - 3 янв. - С. 2.
8. Скрипник В. Леошду Бикову - вдячш земляки [Электронный ресурс] / В. Скрипник // Свгглиця. - 2002. - 30 кит. В1дкриття пам'ятника Леошду Бикову в м Краматорську. Сайт пам'ят Леошда Бикова. - Режим доступа: http://www.leonid-bykov.ru
9. Соколова Б.Ю. Еволюцшний смисл поняття «герой» //В1сник Харкгвсько! державно! академп дизайну i мистецтв : зб. наук. пр. ;[за ред. В.Я. Даниленка]. — Х. : ХДАДМ, 2009. — (№ 14). — С. 125-131.
10. Фггурний Ю.С. / 1сторичш витоки укра!нського лицарства / Ю. С. Ф1гурний. - Кшв, Вид.д1м «Стилос». - 2004. - 308с.
Журмий Н.Н. Аксиология национальных архетипов в образе воина-защитника, как части героического пантеона украинской культуры начала ХХ1 века // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Философия. Культурология. Политология. Социология. - 2013. - Т.26 (65). - № 4. - С. 279-286.
В статье изложен культурологический анализ популярного в Украине памятника военным летчикам, погибшим во время Второй мировой войны, в лице актера Леонида Быкова. Выявлены основные черты архетипов воина («Дух Прометея», архетип «Пылающего сердца», архетип «Рыцаря»), которые являются характерными признаками кордоцентризма украинцев и аксиологической константой объединяющих символов современного украинского общества. Ключевые слова: национальные архетипы, аксиология, образ воина-героя, героизм, общественные ценности, национальные символы, объединяющие символы кордоцентризм.
Zhurmii N. Axiology of national's archetypes in the person warrior-protector, as part of heroic pantheon in Ukrainian culture of the early Twenty-first century // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Philosophy. Culturology. Political sciences. Sociology. - 2013.- Vol. 26 (65). - № 4. - P. 279-286.
The article presents an analysis of Ukraine's popular monument military pilots who died during the Second World War. The analysis of the monument to Leonid Bykov and character from the film "Go to fight only the older" - Captain Titarenko. The features of the axiological evaluation of this monument. The analysis of the main characteristics of the warrior-hero. It's archetypes: «Prometheus», «The heart like a torch», «Knight». The article argues that "the philosophy of the heart" is pivotal to the unity of the Ukrainian people. This is part of axiological constant Ukrainian society. This may help in finding the ideology of society and the direction of the formation of spiritual values. Keywords: national archetypes, axiology, warrior-hero, social values, national symbols.
