CC BY
5Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С. 3-7.
РАЗДЕЛ 1.
ТЕОРИЯ, ИСТОРИЯ, СТРАТЕГИИ РАЗВИТИЯ СОЦИАЛЬНЫХ КОММУНИКАЦИЙ
УДК: 316.42/77 (4+477) Комуткацшна дiяльнiсть €С в УкраТ'ш: культуролопчы аспекти
Веремчук Т. Ю.
Нацюнальний техн1чний ун1верситет Украни «КП1», м. Ки/'в, Украна
У статт1 розглянуто взаемозв 'язок м1ж використанням культурно-акаолог^ч-них елемент1в у текстах масовог тформацп Свропейського Союзу та сприйняттям цих пов1домлень украгнцями. Звертання до структур сустльног св1домост1 являеть-ся ефективним комумкативним прийомом у взаемодп ШституцШ Свросоюзу з украгнцями. При з1ставленн1 цгнностей СС та украгнських громадян очевидним е те, що вони в першу позитивно сприйматимуть т1 меседж1, в яких ¡деться про таю базов1 цтност1, як ам'я, родина, гг захищемсть 7 добробут, тобто сощальт цтност1 Свросоюзу.
Ключовi слова: Свросоюз, культура, цтност1, комумкащя.
Устшна комушкащя передбачае зб^ контекспв адресата та адресанта, а такий зб^ можливий тшьки за умови наявносп як у першого, так i другого едино! системи архетитв, культурних та щншсних орiентирiв, яю закршлюються в мовнш картиш св^. У носив одного типу культури у свщомосп збер^аеться досвщ штелектуально-го освоення дшсносп, який закрiплюеться на нейролшгвютичному рiвнi - у вшгщщ безмежного набору клiшованих структур, ^зь призму яких сприймаються новi яви-ща й поди, а також тексти, що вщтворюють !х [7, с. 46]. Сдшсть або схожють систем архетипiв у представникiв одного етносу пояснюе легкiсть порозумiння у комушка-цiйному процесi, й навпаки, розбiжнiсть цих систем в шоземщв створюе безлiч кому -шкацшних бар'ерiв. Для досягнення емоцiйно комфортно! комушкаци рiзнi культури пропонують рiзнi зразки поведiнки, якi грунтуються на рiзних вартiсних орiентацiях етнокультур, на рiзних ментальних рисах. [7, с. 47]. Таким чином, за допомогою архетитв можна кодувати шформацшш меседж1, що, власне, наразi досить ефективно працюе у ЗМ1, сферi пiару, реклами, маркетингу, особливо в Укра!ш, де нацiональний психотип вщзначаетъся глибокою емоцiйнiстю та чуттевiстю [3, с. 50].
Застосування культурних орiентирiв у полгтичнш комунiкацi! менш поширене, нiж у вищеназваних галузях, однак не менш важливе, надто, якщо йдеться про мiжнарод-ну комушкащю та стратегiчно важливий для Укра!ни процес евроiнтеграцi!. Зважаю-чи на незмшний европейський курс нашо! держави, питання ефективно! комушкаци мiж укра!нським населенням та Свропейським Союзом не втрачатиме свое! актуаль-ност1. Оскшьки аксюлопчний пiдхiд до мовних одиниць допомагае реконструювати цiннiсну картину свгту в !! нацiональних варiантах, вважаемо, що все бшьше уваги у побудовi та вдосконаленнi комунiкацiйного ресурсу Свросоюзу в Укра!ш повинно придшятися вивченню культурно-аксiологiчних аспектiв.
Аналгз досл1джень. Поняття мiжкультурноl комушкаци з'явилося в середиш ХХ столiття i пов'язане з такими вченими, як А. Кребер, К. Клакхон, Р. Портер, Д. Трагер. Вплив нащонально-культурних чинниюв на суспшьно-пол^ичну поведiнку досл> джували Р. Мертон, Р. Бенедикт, У. Цойнер, А. Томас, Ю. Хабермас, А. Моль, М. Ма-клюен та шш. Все бшьшо! популярносп набувають дослiдження з корпоративно! крос-культури, що спричинено процесом глобалiзащl i рiзким збiльшенням дiлових контактiв у всiх сферах бiзнесу. Зокрема, це пращ Р. Лью!са, Дж. Лалла, Дж. Зоннен-фельда. В Укра!ш предметне поле наукових дослiджень в рамках взаемозв'язку куль-тури i комушкаци, культури i мови тшьки формуеться, його у сво!х працях вивчали О. Ю. Кульчицький, Н. М. Грицюта, Г. В. Касьянов, Н. О. Висоцька, В. П. Андрущен-ко, О. А. Гриценко, А. М. Ермоленко, Л. П. Нагорна. Однак бшьш вузький напрям студш - мiжкультурна комунiкацiя в системi вiдносин Укра1ни i Евросоюзу - у в> тчизнянiй наущ не розроблений.
Мета статтi - окреслити культурш цiнностi, закладенi в текстах масово! комушкаци Свропейського Союзу, з'ясувати, якi цiнностi наразi превалюють серед укра!н-ських громадян та наскшьки обидвi групи перетинаються мiж собою.
Цiнностi - це сощальш, соцiально-психологiчнi ще! i погляди, що роздшяються народом i успадкованi кожним новим поколiнням. Цшносп - це те, що апрiорi ощнюеть-ся етнiчним колективом як щось таке, що е зразком для наслщування i виховання. [1, с. 19]. Свропейсью цiнностi сформульоваш в Копенгагенських критерiях: насамперед це вщдашсть ринковим засадам економiки, а також сощальш цшносп, якi полягають у якiснiй освiтi, хорошому медичному забезпеченнi та належному працевлаштуваннi. Друга щншсть - це демократiя i незворотнiсть демократичних перетворень у крашах, якi стали на шлях европехзацп. Третя основна цiннiсть полягае у верховенсга закону, де захищенi права людини, заборонена корупцiя, наявна свобода слова.
Вщповщно до результатiв сощолопчних дослiджень, зроблених компанiею «ОБК Украша» на замовлення Укра!нського Фонду Демократ «Спочатку люди» («Життевi цiнностi, прюритети та проблеми укра!нщв», серпень 2011), можна зробити певш висновки щодо особливостей менталiтету сучасних укра!нщв i притаманних !м цiн-ностей. Базою щншсно! пiрамiди, що необхiдна для доброго самопочуття мешканцiв Укра!ни, е таю чотири групи:
1. Цшносп, пов'язаш з родиною та стшким особистим оточенням - дружбою, коханням. Украшець - це людина «малих груп», яка прiоритети i вигоди для свое! ро-дини завжди ставить над «суспiльним iнтересом». Для бшьшосп украlнцiв головним складником повсякденного життя е виконання обов'язкiв перед близькими, i перед цим обов'язком вщступають навiть мораль i закон [7, с. 47].
2. Цшшсть здоров'я, фiзичного i морального самопочуття.
3. Цшност^ пов'язанi з матерiальним достатком («добробут», «повноцiнна пра-
ця»).
4. Цiнностi, що належать до сфер пiдтримання iснуючого порядку та традицш (традицiйно-конформнi цiнностi) та щнносп, якi стосуються особисто! самореалi-зацл.
Орiентованiсть на родиннi цiнностi, традицiйнiсть, помiрнiсть в дiях, пiзнання дшсносп засобами рефлексil, домiнуванням слухняностi, сумлшносп вiтчизнянi дослiдники пояснюють тим, що украшському соцiальному загалу властива «жшо-чiсть». Також тут проявляеться тяжшня укра1нсько1 нацil до полiхромноl культури, що розумiе пiд собою вщданють людям i людським вiдносинам, шдвищену опiку про близьких, членiв родини, друзiв, колег по бiзнесу, сильну схильнiсть до побудови вiдносин на все життя [9, с. 90].
Цшносп стосовно суспшьного та пол^ичного життя в аксiологiчнiй системi укра-lнцiв займають низькi позицИ, перебуваючи на перифери структури, зокрема, це «де-
мократiя», «свобода слова», «вiдповiдальнiсть перед суспiльством», «полiтична за-лучешсть», «громадська дiяльнiсть». Переважна бiльшiсть украшщв не бере участь в жодних суспiльних об'еднаннях, рухах, партiях тощо, нiколи не братиме участi в акщях протесту, не пiдписуватиме петици, заяви тощо. Така самоiзоляцiя в суспшь-ствi, дистанцiювання вiд сощуму, до опiкування лише власною долею випливае зi схильностi укра1нсько1 наци до усамггнення та iндивiдуалiзму.
При накладанш i зiставленнi цiнностей €С та укра!нського населення очевидним е те, що щеали демократичного суспшьства i верховенства закону, якi сповщуе Свро-пейський Союз, для украшця вiдходять на другорядний план. В першу чергу украшщ позитивно i з посиленою увагою сприйматимуть т комунiкацiйнi повiдомлення, в яких щеться про такi базовi для них цшносп, як сiм'я, родина, и захищенiсть i до-бробут, тобто сощальш цiнностi Евросоюзу. Це, зокрема, шформащя про доступ-нiсть житла, продукпв харчування, яюсно! медицини, оздоровлення, економiчну стабiльнiсть. Однак, деякi економiчнi теми можуть викликати двозначну реакщю з боку укра!нщв. Наприклад, бшьшють вважае, що конкуренцiя несе шкоду суспшь-ству [7, с. 48], яка притому е основою ринково! економши та економiчного розвитку. Вочевидь, неприймання боротьби i змагання е наслщком тяжiння слов'янського народу до екзистенцшно-внутршньо! комушкаци, а також високого рiвня свтоглядно! толерантностi й синтетичност укра!нщв, якi мають тисячол^нш досвiд спiлкування з рiзними типами культур як Сходу, так i Заходу.
Украша належить до кра!н з емоцiйно залученою культурою, що визначаеться И свггоглядною основою - кордоцентризмом [8, с. 113]. Тож емоцшне забарвлення по-вiдомлення може бути оцшено споживачами значно вище, шж його рацiональний змiст. Це правило стосуеться не тiльки текстово! шформаци, але й графiчноl, шю-стративно!, аудiальноl. Бiльше того, розвиток сучасних iнформацiйних технологiй, конвергенцiя рiзних засобiв масово! шформаци та домшування в ХХ1 столiттi аудю-вiзуальних медiа неабияк сприяе створенню емоцшно насичених меседжiв.
Ще одна характеристика, яка може визначати тип комушкацшного повщомлення, адресованого для представника украшсько! нацil - це рiвень контекстуальносп, iн-формацil, що оточуе подда. Культури свiту можна зiставити за шкалою високого (широкого) й низького (вузького) контексту [9, с. 81]. Для кра!н з висококонтекстуальною культурою (Китай, Япошя) властиве широке використання кодовано! мови, коли речi не називають сво!ми iменами [10, с. 116]. Культури високого контексту мають роз-горнуту iнформацiйну мережу серед учасниюв процесу спiлкування, i не очiкують докладно! й всебiчноl iнформацil з певно! теми, тому що вони вже пошформоваш про усе, що мае вщношення до людей i подiй, якi важливi в !хньому життi. Культу -ри низького контексту навпаки, е бшьш прямолшшними, iнформативно достатнiми, оскшьки все, що треба сказати, говориться за допомогою мови. Типовим прикладом тако! культури е американська [6, с. 65]. Здебшьшого Украшу вщносять до нацш з високою контекстуальшстю, яка нiбито дiсталася !й у спадок вiд СРСР. Однак ми погоджуемося з В. М. Манакшим стосовно приналежносп Укра!ни до «промiжного» типу культур, де поеднуються ч^ю мовнi засоби спiлкування та знання широкого нацiонально-культурного контексту, а також певш невербальнi складовi комунiкацil [6, с. 65].
Укра!нська культура, хоча i е частиною захiдноевропейськоl, багато в чому вщ-мiнна вщ не! i надiлена генетично рисами, близькими до схщно! культури, iррацiо-нальнiстю, традицiйнiстю, патрiархальнiстю. Укра!на перебувае на межi двох культур, i сьогоднi це мае бути вщправною точкою для культуроморфного формування сучасно! укра1нсько1 ментальностi [4]. Як в ютори, так i в культурi зумовленiсть становища Украши полягае у фактi И межового й переходового положення мiж европей-ським Сходом i азiйським Заходом. Ця геокультурна перифершнють позначаеться в
сприйманш захщно! духовности У сво!й свiтогляднiй настановi укра!нська культура як сила, що формуе нацюнальну психiку, здiйснюе таким чином «орiентацiю на Св-ропу», але й не виключае «азiатського ренесансу» з усiма характерологiчними на-слщками такого ставлення до справи [5, с. 2].
Бшьше того, як наголошуе В. А. Герасимчук, не лише цшност Заходу i Сходу при-сутнi в укра!нськiй культур^ а i Вiзантiя (етичнi й естетичш настанови православно! культури, фiлософiя «квiетизму» у формi «лиха доля»), i козацька культура, й цш-ностi Радянського Союзу (орiентацiя на наукове знання, ерудицiю, чiтке розрiзнення добра i зла) [2, с. 8]. «Ми й "шдивщуалюти" не за захщним зразком, i "колективюти" - не за схiдним. У нас власний ментальний iндивiдуалiзм i власний ментальний ко -лективiзм» [Калита]. Одним словом, Укра!на зосереджуе у сво!й культурi надзвичай-но широкий i унiкальний аксiологiчний спадок, який наразi тiльки формуеться в нову культуролопчну парадигму.
Висновки. Звертання до структур суспiльно! свiдомостi може стати ефективним комушкативним прийомом у взаемодп iнституцiй Свросоюзу з укра!нськими гро-мадянами, спрямованим на залучення кожного окремого адресата до спшьно! сус-пiльно-аксiологiчно! системи Свроспiльноти. Адже головне призначення архетип-них елеменпв у полiтичних меседжах полягае в досягненш у реципiента вiдчуття причетност до певного кола культурних надбань соцiуму, ефекту входження в ту чи шшу соцiальну групу чи прошарок, спiввiднесення себе з конкретним народом, державою, наддержавним об'еднанням. Усе це врештi викликае вщчуття психологiчного комфорту пiд час сприймання тексту, а отже i вироблення позитивного ставлення до суб'екта повщомлення, в даному випадку до явища евроiнтеграцi! та самого СС.
Ефектившсть глобально! моделi мiжкультурно! комунiкацi! Свропейського Союзу, що проявляеться насамперед в управлшш «культурним розма!ття» СС, може бути виправдана тiльки тодi, якщо у подальшому поширеннi iдентичностi СС европейщ подiлятимуть не тiльки стльш цiнностi, спiльну iсторiю, але й спшьне майбутне в процесi штеграцп.
Список лiтератури
1. Габуниа З. М. Межкультурная коммуникация как миросозидающий факт языка / З. М. Габуниа, Э. Ю. Улимбашева. - Нальчик : Кабардино-Балкарский гос. ун-т, 2005. - 176 с.
2. Герасимчук В. А. Укра!нська ментальнють у пошуках аксюлопчних координат / В. А. Герасимчук, Л. М. Сидоренко // Культура i Сучасшсть : альманах. - К. : Мше-шум, 2011. - № 2. - С. 5-10.
3. Грицюта Н. М. Архетипи укра!нсько! ментальносп в сучаснш рекламi / Н. М. Грицюта // 1нформацшне суспшьство. - 2011. - Вип. 14. - с. 44-51.
4. Калита О. Архетипи свщомосп сучасного укра!нця [Електронний ресурс] / О. Калита // Укра!нська правда. - Режим доступу http://www.pravda.com.ua/ агйе1е8/2009/12/1/4351123/.
5. Кульчицький О. Риси характерологи укра!нського народу / О. Кульчицький / Енциклопедiя укра!нознавства. - Нью-Йорк, 1949. - Т. 1. - С. 708-718.
6. Манакш В. М. До питання про нацюнальш стат комушкаци / В. М. Манакш, Н. М. Манакiна // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2011. - Т. 24 (63), № 4, ч. 1. - С. 64-70. -(Серия «Филология. Социальные коммуникации»).
7. Рiзун В. В. Лшгвютика випливу : монографiя / В. В. Рiзун, Н. Ф. Непийвода, В. М. Корнеев. — К. : Видавничо-полiграфiчний центр «Ки!вський ушверситет», 2005. - 148 с.
8. Ткаченко О. Г., Лахтар О. С. Украшська романтична елепя й кордоцентризм: деякi аспекти взаемопроникнення / О. Г. Ткаченко, О. С. Лахтар // Вюник СумДУ. -2007. - Т. 1, №1. - С. 113-116.
9. Тодорова Н. Ю. Кроскультурний менеджмент : навч. roci6. / Н. Ю. Тодорова. -Донецьк : Донецьк. нац. техн. ш-т. - 2008. - 329 с.
10. Юхименко П. I. Мiжнародний менеджмент : навч. roci6 / П. I. Юхименко, Л. П. Гацька, М. В. Ивторак та ш. - К. : Центр учбово! лггератури, 2011. - 488 с.
Веремчук Т. Ю. Коммуникационная деятельность ЕС в Украине: культурологические аспекты // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С.3-7
В статье рассмотрена взаимосвязь между использованием культурно-аксиологических элементов в текстах массовой информации Европейского Союза и восприятием этих сообщений украинцами. Обращение к структурам общественного сознания является эффективным коммуникативным приемом во взаимодействии институтов Евросоюза с украинцами. При сопоставлении ценностей ЕС и украинских граждан очевидно, что они в первую очередь положительно воспринимают те месседжи, в которых речь идет о таких базовых ценностях, как семья, ее защищенность и благосостояние, то есть социальные ценности Евросоюза.
Ключевые слова: Евросоюз, культура, ценности, коммуникация.
Veremchuk T EU Communication activities in Ukraine: cultural aspects //
Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.3-7
The article deals with the interrelation between the use of cultural and axiological elements in media texts of the European Union and the perception of these messages by the Ukrainians. Comparing the values of the EU and Ukrainian citizens it is obvious that they perceive positively firstly the messages connected with such basic values as family, its security and well-being, in other words - social values of the European Union. Values connected with respect of social and political life occupy lower positions in the axiological system, they are at the periphery of the structure, in particular it is «democracy», «freedom of speech», «responsibility to society», «political involvement», «public work». Appeal to the structures of social consciousness is an effective communication technique in collaboration of EU-institutions and Ukrainians. After all, the main purpose of archetypal elements ofpolitical messages is creating for the recipient a sense of belonging to a range of cultural values of society, the effect of the entry in a particular social group or stratum, his correlation to a particular nation state, supranational union. All this causes a feeling ofpsychological comfort during perception of the text and thus develops a positive attitude to the subject of the message, in our case, to the European integration and the EU itself.
Key words: European Union, culture, values, communication.
Поступила до редакцИ 03.09. 2013 р.
