CC BY
16
УДК 327(4)
DOI: 10.21564/2075-7190.37.133580
Сахань Олена Миколагвна, кандидат сощолопчних наук, доцент,
доцент кафедри сощологл та пол^ологп Нащонального юридичного унiверситету iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв, Укра'на e-mail: supersahan2013@gmail.com ORCID ID: 0000-0003-3197-293Х
Шевчук Наталiя Bimo^ii'eHa, студентка Нацiонального юридичного ушверситету iмeнi Ярослава Мудрого, м. Харюв, Укра'на е-mail: nataliashevchuk355@ukr.net ORCID ID: 0000-0002-5330-7773
европЕйськ1 Ц1ННОСТ1 ЯК ЗАПОРУКА ПРОЦВ1ТАННЯ СУСП1ЛЬСТВА: УКРАШСЬКИЙ ВИБ1Р
У cmammi осмислюеться феномен европейських ценностей як важливог складо-вог ттеграцп Украгни в ствдружтсть европейських крагн. З'ясовуеться сутмсть i значення стандартiв захiдноi цившзацп длярозвитку украгнськог держави, визна-чаються проблеми, як виникають на шляху просування европейських цтностей у рiзнi сфери сустльного життя. Авторами здiйснюеться спроба пошуку шляхiв подолання перешкод, як заважають реалiзацiг европейських прагнень Украгни.
Ключовi слова: цiнностi, европейськ цiнностi, европейськ стандарти, сустль-на свiдомiсть, ттеграцтт процеси.
Постановка проблеми. Кожна юторична епоха вiдрiзняeться вщ шшо'1 сукупшстю системи щнностей та життевих орieнтирiв, яю визначають звича'' i традицп певного народу, характер та особливосп пол^ично'' системи того чи шшого суспшьства, моральний ^мат у держав^ створюють фундамент стандартiв пол^ико-правових норм та законiв, обумовлюють зразки поведш-ки iндивiдiв i суспшьних груп, формують динамiку та спрямовашсть поль тичних i соцiальних процеав. Входження Укра'ни в европейський проспр сприяло формуванню у значно'' частини укра'нського народу проевропей-ського мислення, позитивних настанов щодо державного будiвництва, ефек-тивно! ринково'' eкономiки, системи правового забезпечення життедiяльнос-тi людини, соцiального захисту громадян, в^чизняно'' культури, освiти тощо. Переосмислення укра'нцями реалш сьогодення, бажання мати впeвнeнiсть
© Сахань О. М., Шевчук Н. В., 2018 177
у завтрашньому дш та реальний захист сво!х прав i свобод, прагнення при-швидшити впровадження европейських цiнностей i стандартiв у всiх сферах суспшьного життя сформували у значно! частини украшського соцiуму по-чуття вщповщальносп за свою крашу, готовнiсть взяти активну участь у де-мократичних перетвореннях, процес реформування держави та розвитку шститутсв громадянського суспiльства, захист iнтересiв спiвгромадян, на-магання знайти власш способи участi у суспшьно-пол^ичному життi та вза-емовiдносин iз владою.
У свою чергу, змша вектору пол^ично! свiдомостi украшщв у бш щннос-тей захщно! цившзацп вплинула на спрямування полiтичного процесу вщ стагнацп до прогресу i процвiтання шляхом реформування та поглиблення штеграцшних процесiв мiж Украшою та €С. Радикальнi перетворення орiен-тирiв суспiльного життя украшськох держави, зумовлеш потребами сощаль-но'1' практики, знайшли свое вiдображення у Стратеги нащотально! безпеки Украши, в якiй визначено напрям побудови ново! системи вщносин мiж громадянином, суспiльством i державою на основi цiнностей свободи та демократа. Визначаючи провiдну роль европейських щнностей як критерпв (стандар^в) для вимiру значущостi вчинкiв та дiяльностi людини, в законо-давст зазначено, що Украша подiляе спшьш з Свропейським Союзом щн-носп, розглядае iнтеграцiю в полiтичнi та економiчнi структури СС як прю-ритетний напрям [1].
Але процв^анню украшського суспiльства, яке орiентуеться на демокра-тичний iдеал у своему прямуванш до спiвдружностi европейських народiв, заважають об'ективнi та суб'ективнi руйшвш процеси в окремих сферах суспшьного життя, насамперед, корумпованють влади, п безвiдповiдальнiсть, вiдсутнiсть дiевого механiзму контролю народу за обраними ним представ-никами, бюрократизований державний апарат, слабкють громадянського суспiльства, жалюгiдний стан економши, зубожiння населення, вiйськова агресiя на сходi нашо'1 краши, яка зумовлена, у тому чист, й цившзацшним вибором украшського народу, людськi жертви, бiженцi, втрата територiй тощо. Отже, залишаеться проблема певно'1 невiдповiдностi мiж декларуванням украшською владою загальноевропейських щнностей як важливо'1 складово'1 штеграцп Украши в единий европейський проспр та реально юнуючими суспiльно-полiтичними практиками щодо 1х втiлення. Тому питання про ви-значення ролi европейських щнностей для украшського сощуму в сучасних умовах функщонування та розвитку нашо'1 держави залишаеться актуальним i потребуе всебiчного розгляду.
Аналiз останнiх до^джень i публЫацш свiдчить про те, що окремi аспекти проблеми, що розглядаеться, перебували в тш наукових штереав зарубiжних та вiтчизняних вчених з давшх часiв. Теоретико-методологiчною
основою цього дослщження стали уявлення античних фiлософiв, роздуми европейських мислителiв епохи Середньовiччя, ще1 видатних вчених перюду Вiдродження, спадщина щло'1 плеяди науковщв доби Просвiтництва та Нового часу про щнносп та закономiрностi 1'х прояву в рiзних конкретних формах, хоча i без аналiзу власне категорп «щншсть».
Сучасш вiтчизнянi та зарубiжнi вченi займаються визначенням категорь ального апарату теорп цiнностей, розробкою основних методологiчних по-ложень щодо виникнення, походження, характеру та подальшого розвитку цiнностей людини та суспiльства (В. Андрущенко, М. Блек, Х. Гадамер,
A. Здравомислов, М. Каган, I. Кон, П. Лоренц, А. Маслоу, Ш. Перельман, К. Роджерс, Г. Тульчинський, М. Туровський, Ф. Фукуяма, Ю. Шилков,
B. Ядов та ш.); аналiзують лопко-гносеолопчш, сощально-культурш i пси-холого-педагопчш аспекти категорп «щнносп» (Б. Ананьев, Н. Асташова, О. Безпалько, I. Бех, М. Боришевський, С. Бондаревська, С. Гессен, Л. Ви-готський, С. Кон, В. Малахов, Л. Москальова, З. Павлютенкова, Н. Смелзер, М. Смгг, В. Тугаршов та ш.).
Свропейський вибiр нашо'1' держави, тдкршлений значним прогресом у взаемовiдносинах Укра'ни з СС в умовах штегращйних процесiв, що вщ-буваються в укра'нському суспiльствi, спонукали науковцiв до теоретичного осмислення сутносп европейських щнностей, 1'х привабливостi для населен-ня кра'ни та адаптацп соцiуму до европейських стандарпв життя. Саме ви-вченню сутностi та природи щнностей, европейських зокрема, присвятили сво'1 роботи С. Горбатюк [2], А. Бульвшський, О. Горенко, Г. Калiнiчева, А. Кудряченко, Т. Метельова, Я. Чорногор, О. Шморгун та ш. [3]. Питання формування i функцiонування европейських щнностей та европейсько'1' щен-тичносп знайшли свое вiдображення в працях Ю. Габермаса [4], Е. Пдденса [5], Г. Делантi [6], С. Лукареллi [7], В. Магуна, М. Руднева [8], А. Пагдена [9], М. Пщлюного, В. Шубша [10], вплив европейських щнностей на функщону-вання державно-пол^ичного режиму висвiтленi в роботах О. Валевського [11], Б. Гаевського, В. Ребкало, М. Туленкова [12], В. Козакова [13] та ш.
Аналiзом щнностей сучасного укра'нського суспшьства, 1'х порiвнянням iз европейськими щнностями та нормами життя, визначенням мюця цiнностей в соцiокультурнiй реальносп займалися Т. Аболiна, А. Срмоленко, О. Кисе-льова, В. Малахов [14], Н. Амельченко [15], А. Бульвшський [16], С. Голо-ваха, А. Горбачик [17], М. Крен [18], А. Ручка [19], О. Сакало [20], Ю. Терещенко [21], Ю. Шайгородський [22] та ш. Проте без достатньо'1' уваги залишаються питання сприйняття европейських щнностей укра'нським сус-пiльством, 1'х практичне та законодавче тдтвердження на теренах нашо'1' кра'ни в умовах розбудови европейсько'1' держави, що i обумовлюе проведен-ня цього дослiдження.
Тому метою статп е з'ясування сутност европейських щнностей та 1х значення для розвитку i стабшьного функщонування украшсько! держави.
Виклад основного матерiалу. Цшносп е одним з основних штегруючих факторiв суспiльства або сощальнох групи, «що впорядковують для людини Всесв^, довкiлля, соцiальнi вiдносини, речi тощо» [20, с. 106]. Цiнностi за-вжди «е iдеальною моделлю, яка вщповщае iнтересам суспiльства в певний юторичний етап» [23, с. 451], грае роль своерщно! шкали чогось значущого, необхiдного або бажаного, чим суспшьство керуеться у просторi, виступае так званим нав^атором людських стандар^в. Цiннiстю може бути не тшьки те, що iснуе, але й те, що треба створити, за що треба боротися [24, с. 35] -предмет, що мае певну користь i здатний задовольнити ту чи шшу потребу людини; щеал, до якого прагне людина; норма, яко! необхщно дотримувати-ся; значущють чогось для особистостi, сощальнох групи, суспiльства.
Оскiльки цiнностi е продуктом пол^ичного, правового, економiчного, духовного досввду, остiльки вони е шдивщуальними для кожного iз суспiльств та мають вщповщш вiдмiнностi у час та у рiзних народiв. Суспшьш вщно-сини змiнюють цiнностi: одш знецiнюються, iншi - набувають особливого значення. Кожна юторична епоха надае прюритет певним цiнностям, що мотивуе вчених вивчати цей феномен. Так, в часи Античност особливого значення надавали громадянським чеснотам; в епоху Середньовiччя в кранах Свропи домiнували цiнностi християнства, якi визначали мислення та пове-дiнку, спосiб життя та форми життедiяльностi людей. Для епохи Вщроджен-ня, яка визнала найвищою щншстю людину, були характерними гумашзм, самореалiзацiя особистостi; в епоху Просв^ництва утверджувалася думка про справедливе суспшьство, в якому можна формувати духовш потреби людей та 1х основш iндивiдуальнi цiнностi. У Новий час, коли вщбуваеться затвердження гуманiстичноi природи i загальнолюдськох значущостi щнностей, шмецький фiлософ I. Кант визначае цей феномен як вищий принцип людсько! поведшки, що спрямована процесом тзнання [25].
Капiталiстична доба надавала прюритет таким щнностям, як праця, ко-лективiзм, що тдштовхнуло послiдовника I. Канта Р. Г. Лотце у середиш XIX ст. до визнання щнностей «сутшсним проявом предметного св^у, тим, що мае особиспсний або суспiльний сенс та е значущим для людини» [26, s. 126]. На межi Х1Х-ХХ ст. Ф. Нiцше, продовжуючи фшософський дискурс осмислення проблеми цiнностей, доводив, що щнносп е метою життя людини, предметом п мiркувань та прагнень протягом усього життя [27]. Вчений проголосив принцип «переощнки вах цiнностей», показавши, що в рiзних iсторичних епохах i у рiзних людських спiльнотах мiж щнностями iснують вiдмiнностi, тому час вщ часу цiнностi потребують перегляду у ввдповщнос-
т iз змiнами життевих прюритепв людства. Перебуваючи пiд впливом щей I. Канта та його послщовниюв, М. Вебер тдтверджував, що щнносп мають конкретно-iсторичний характер i велику сощальну значущiсть, як фундамент мотивацп поведiнки людей, основа цiлiсностi сощально! системи [28, с. 74].
У ХХ ст. головний акцент було зроблено на таких щнностях, як права i свободи людини. Тому з середини ХХ ст. тд впливом радикальних змiн, що вщбувалися у свiтi та у зв'язку iз формуванням ново!' системи щнностей людства, з'явилася потреба у переощнщ попереднiх iдей, уявлень, поглядiв та необхщшсть в аналiзi нових щнностей. Наприклад, американський сощо-лог Е. Тоффлер, спостер^аючи за змiнами, яю вiдбуваються у свiдомостi людей та певними суперечностями, якими вони супроводжуються, наполягав на необхщносп враховувати «переощнку щнностей» задля того, щоб «при-стосувати» поведiнку людей до нових пол^ичних, соцiально-економiчних, культурних та шших реалiй.
З кшця 1980-х рр., так звано!' «епохи перебудови», в суспiльнiй свщомос-т громадян Укра!'ни (тодi ще одше! з республiк Радянського Союзу) почали вщбуватися процеси «активного перегляду життевих стратегш, цiлей та орь ентащй». Тогочасна масова свiдомiсть збагатилася новими для радянських людей щнностями «свободи вибору переконань, недоторканност приватно! власносп, невтручання держави в особисте життя громадян. Новим змiстом наповнювались i так званi традицiйнi цiнностi - вщповщальшсть, толерант-нiсть, справедливiсть тощо» [22, с. 87].
Пiсля отримання Укра'ною незалежностi у 1990-х рр., коли на фош роз-межування полiтичних елiт, створення впливових економiчних угруповань та посилення процесiв матерiальноi поляризацй було проголошено «рефор-мування постсощалютичного суспiльства в напрямi захщноевропейсько! парадигми розвитку» [29, с. 297], в системi цiннiсних орiентацiй укра'нських громадян з'явилася рiзновекторнiсть та суперечливють. У той час як активна частина населення отримала можливiсть «включитися в ринковi вiдносини, а вщтак вибудовувати новий порядок на прийнятних для окремо! людини умовах особисто! зацiкавленостi в досягненнi iндивiдуальних i суспiльних успiхiв» [22, с. 88], шша була змушена переглядати сво! цiннiснi орiентацii, намагаючись пристосуватися до динамiчних перетворень, спричинених переходом вщ адмiнiстративноi до ринково! економши та процесом демократиза-цй суспшьних вiдносин.
Укра'нський народ, який зазнав безлiч потрясiнь та випробувань, усвщом-люючи свою власну причетнiсть до глибинних процесiв i подiй, що вщбува-ються в суспiльствi, психолопчно готовий зробити реальний вибiр свое! цившзащйно! iдентичностi, тобто такого способу життя, в якому людина, !! права, свобода та пдшсть е вищою цiннiстю суспiльства, i не просто декла-
рованою, а реальною [30, с. 7]. Проте реалiзацiя такого вибору можлива за умови досягнення щншсно'' консолщацп населення. Без формування ште-грально'' системи щнностей суспшьство буде приречене на орiентащйну роз-двоешсть, конфронтацiйнiсть у мислеш та поведiнцi, вiдбудеться «криза iдеалiв» [31, с. 133].
На сучасному етапi розвитку наша краша знаходиться у вирi змiн рiзних галузей життeдiяльностi, де одним iз основних прiоритетних напрямiв е «ш-тегращя Украши в европейський полiтичний, економiчний, правовий простiр» [32]. Завдяки поширеним можливостям для населення нашо'1 держави (в тому чист безвiзовому режиму мiж Укра'ною та Свропою) навчатися, працювати i мандрувати по кра'нах Свропи та на власнi очi бачити важливi надбання европейських народiв, отримати приклад, як змiнити життя на краще, в сус-пшьста мiцнiе бажання влаштувати життя по-европейськи у себе вдома -в Укрш'ш. Бо ушкальшсть европейських щнностей, народжених ще в античну епоху, в тому, що за тисячол^я вони стали властивi рiзним народам i набули статусу загальнолюдських принцитв i норм життедiяльностi людини, сус-пiльства i держави. Для мшьйошв европейських народiв цi цiнностi виступа-ють соцiально значимими орiентирами життедiяльностi. Революцiя Гiдностi 2013-2014 рр. та «пбридна» вiйна укра'нського народу проти росшсько'' агресп стали пiдтвердженням волi украшського народу жити у европейськш державi. За даними дослiдження, проведеного у листопадi 2017 р. сощолопч-ною групою «Рейтинг», 59% опитаних тдтримують вступ Украши в Свро-пейський Союз [33]. Отже, бшьше половини населення Украши налаштованi на життя за европейськими щнностями, яю, за думкою М. Пiрена, е не чим шшим, як стандартами певних технологiчних процедур у рiзних сферах життя суспiльства i дiяльностi держави [18, с. 82].
Але бути налаштованими на життя за европейським стандартами не озна-чае того, що в масовш свщомосп украï'нцiв сформувалося реальне, а не ви-кривлене уявлення про сутшсть европейських цiнностей, змiст яких кожна людина розумiе на свш лад, як i значення европейських стандар^в для розвитку i стабшьного функщонування укра'нсько'' держави.
Суспшьна свiдомiсть певно'' частини украï'нцiв, переважно похилого вшу, ще не позбавилася <шруав» вщ тоталiтарноï' системи, мають мiсце ностальгiя за такими щнностями радянського перюду, як рiвнiсть i безкоштовнють за-доволення найперших потреб, стабшьшсть i впевненiсть у завтрашньому днi, як наприклад, хоч i маленька, але гарантована пеная. Проте прорадянсью цiнностi втрачають сво'х прихильниюв, але i проголошенi новi проевропейсью цiнностi ще не спрацьовують. «Дуже часто уявлення украï'нцiв про европей-ськi цiнностi мiстять стереотипи, хибш переконання, що були сформованi пропагандою i машпулящею з боку тих чи шших полiтичних сил або ж тд
впливом зовшшшх чинниюв» [34]. У сприйнятп громадянами нашо! дер-жави евроштеграцшних процесiв мають мiсце побоювання щодо втрати на-цюнально! щентичносп та культурно! самобутностi, неможливостi до шно-вацiйного розвитку без зовшшньо! допомоги та вказiвок. А термш «евростан-дарти» (тобто технiчнi регламенти, яю охороняють громадян Свросоюзу вщ неяюсно! i небезпечно! для !х здоров'я i життя продукцп i товарiв або надан-ня неяюсних послуг i виконаних робiт) значна частина населення Укра'ни взагалi розумiе як життя не гiрше за середньостатистичного европейця, який мае зручне житло, роботу та гщну зарплату, харчуеться яюсними продуктами, вщпочивае без обмежень в обранш кра!ш св^у, мае гарантованi права на медичну допомогу, освiту, судовий захист тощо.
Iнформацiйне поле переповнене термiнами на кшталт «европейськi стан-дарти», «европейсью цiнностi», але просвiтницько-виховна робота щодо !х змiсту та результатiв впровадження знаходиться на низькому рiвнi, залиша-ючи в свiдомостi украшщв «доволi поверхове уявлення про Свропейський Союз, його шституци, суспiльно-полiтичнi процеси, щнносп та !х вплив на Укра!'ну», через що «укра!'нська громада сприймае евроштегращю як суто полiтичну матер^, предмет мiжнародних переговорiв i щось ввдрване вiд повсякденного життя» [35]. Суспшьш трансформацй в полiтичному, еконо-мiчному, соцiальному, духовному життi нашо! кра!ни, що продовжуються протягом останшх десятилiть, крок за кроком змшюють цiннiснi орiентацii населення кра!'ни.
Державна влада Укра'ни спрямувала сво! зусилля на втшення европейських стандартiв життя в нашш краiнi через реалiзацiю напрацьовано! Нацрадою «СтратегГ!-2020», яка передбачае втшення в життя 62 реформ, як умови ви-конання Угоди про асощащю Укра'ни з СС. Подальша евроiнтеграцiя та за-йняття гiдного мiсця в европейському просторi з його системою цiнностей вимагають взаемодп вiд всiх органiв влади та суспшьства, «за дотримання високих стандартив у багатьох галузях, а надто - за спшьне майбутне, за ту саму спшьну щентичшсть, яка нинi намагаеться увиразнитися iз непросто! взаемодГ! рiзних нацiональних культур» [36, с. 152]. Прагнення десятюв мшь-йонiв украiнцiв жити за европейськими стандартами спонукае наш народ шукати спшьну iз мешканцями европейського простору щентичшсть та вть лювати в життя европейсью цiнностi - загальнолюдсью принципи i норми життедiяльностi людини, суспiльства й держави, «що об'еднуе значиму бiль-шiсть жшешв Свропи та становить основу !х iдентичностi» [15, с. 2].
Свропа на сьогодш постае не стшьки географiчним поняттям, скiльки цiннiсним, оскшьки европейськi цiнностi складають основнi пщвалини лiбе-рально-демократичних iнститутiв захiдноевропейського простору, кордони якого не обмежуються географiчними ознаками приналежносп кра!н до ев-
ропейсько'' частини св^ [20, с. 106-107]. Рухаючись вщ щнностей виживан-ня до щнностей самовираження, наша краша наближуеться до европейсько'' щншсно'' модел^ яка об'еднуе кра'ни Свропи: повага до людсько'' пдносп та прав людини, включаючи права меншин, демократiя, свобода, рiвнiсть i верховенство права, а також плюралiзм, недискримiнацiя, терпимють, справед-ливiсть, солiдарнiсть та рiвнiсть чоловiкiв i жшок [37]. I таке ставлення до европейських щнностей спостершаеться у тих украшщв, яю виходили на майдани кра'ни взимку 2014 р. i виступали не просто за асощащю з Свропей-ським Союзом, а за його щнносп - справедливють i солщаршсть, за збере-ження i захист нащонально'' iдентичностi, розумiючи, що наша «юторична та духовна сутнiсть, яка нерозривно пов'язана з европейсьюстю, плекана з ïï джерел, та й сама була ïï джерелом» [36, с. 157].
1деолопчний базис европейських щнностей простежуеться з часiв Велико'' французько'' революцп. Цими цiнностями були свобода, рiвнiсть та братер-ство. Проте основш цiнностi сучасного европейського свпу були сформова-нi в часи Вщродження та Реформацп. Спшьш цiнностi рiзних кра'н европейського простору сприяли ''х штеграцп та просуванню цих цiнностей за географiчнi меж Захщно' Свропи. Для цього европейщ створили органiзацiï, що покликаш об'еднати европейськi кра'ни для забезпечення й втшення iде-алiв i принцитв, якi е 'х стльним надбанням, зокрема це Рада Свропи (РС), Свропейський Союз (СС) та ш. Умовами вступу до них стало визнання прав i свобод громадян у кра'нах-членах, тобто визнання базових европейських щнностей [15, с. 6].
Свропейсью щнносп не е абстрактним вiдображенням певних стандартiв, а мають конкретне втшення у писаних правових джерелах. Наприклад, Рада Свропи для реалiзацiï основних щнностей ухвалила ряд нормативних доку-менпв, що стали фундаментом функщонування европейського сощуму, зокрема, Свропейську конвенщю про захист прав людини i основоположних свобод (1950 р.), Свропейську сощальну харпю (1996 р.), Свропейську Хар-пю регiональних мов або мов меншин (1992 р.), Рамкову конвенщю про захист нащональних меншин (1995 р.) та iншi акти.
У Преамбулi до Хартп основних прав Свропейського Союзу (далi - Хар-тiя) прийнятiй у 2000 р. [38], зазначаються щнносп Свропейського Союзу, якими е людська пдшсть, свобода, рiвнiсть, солщаршсть, демократия, право-ва держава, безпека та правосуддя. Головною щеею Хартiï е те, що людська особиспсть е центральною у сво'й дiяльностi та Свропейський Союз надае 'й громадянство, створюе проспр свободи, безпеки та правосуддя. У цьому документ! особливо наголошуеться на повазi до людсько'' пдносп, яка е не-доторканною. Переконання, що ва люди мають пдшсть, означае, що ва вони в змозi свiдомо обрати моральну поведшку самi, а не слiпо слщувати
нав'язаним кодексам чесп з боку держави або корпорацш i сташв. Тому по-вага до людсько! гiдностi стала першим i головним роздшом Хартп фунда-ментальних прав СС [15, с. 23], що, в свою чергу, сприяло налагодженню мехашзму поступового запровадження праволюдинних стандарпв Ради Св-ропи у правопорядок Укра'ни та наближення правово! системи Укра'ни до права Свропейського Союзу, що передбачае реалiзацiю низки реформ i впро-вадження европейських стандарпв i норм, якi мають встановити гаранта прав та свобод людини.
Ще одним правовим актом, у якому наголошуеться на цшностях, е До-говiр про Свропейський Союз iз змiнами та доповненнями вщ 13 грудня 2007 р. (дат - Договiр) [39]. У Договорi надаеться значення повазi до людсько! гiдностi, свободi, демократа, рiвностi, правовiй державi i дотриманню прав людини. Даш цшносп характеризуються плюралiзмом, терпимiстю, недис-кримiнацiею, справедливою, солiдарнiстю та рiвнiстю жiнок i чоловiкiв. У проектi Конституцп Свропейського Союзу 2003 р. [40] цшностями про-голошуються людська гiднiсть, свобода, демокрапя, рiвностi, верховенство права та шанування прав людини, яю е спшьними для всiх держав-членiв у суспшьста, де панують плюралiзм, толерантшсть, справедливiсть, солщар-нiсть та недискримшащя. Отже, европейськими цiнностями е демократичш стандарти, в центрi яких знаходиться людина. Британський дослщник Гартон Аш вважае, що необхщно постiйно нагадувати про них та наголошувати на здобутках Свропи для кожного поколшня. Таю цшносп, як свобода, справед-ливють чи мир - це мета, а Свропа - це лише зааб !'х втiлення, взiрець для кра!'н та народiв свггу [18, с. 83].
В Сврот нiколи не було едино! традицшно! культури, однiеi церкви, па-нуючо! мови, спiльного iсторичного досвiду. Проте таю фактори, як грецька фiлософiя, римське право, християнство, дух стльносп, принесений епохою Вiдродження, складають спшьну духовну спадщину Свропи, вони обумови-ли спiльнi форми поведiнки европейщв всупереч усiм вiдмiнностям, що ю-нують мiж окремими европейськими кра'нами. Тому концептуальною iдейною спiльнiстю для европейських нацш, яку вони поклали в основу штеграцшно-го проекту СС, е спшьш принципи облаштування суспшьства та держави, що !х подiляе бiльшiсть громадян, спiльна пол^ична культура та сукупностi спiльних пол^ичних цiнностей, якi об'еднують людей як члешв полiтичноi спiльноти в межах Свропейського Союзу [16, с. 108].
Обираючи напрям штеграци у европейський проспр, Укра'на на мiжна-родному рiвнi закрiпила европейськi цiнностi. Зокрема, у Резолюцп щодо ситуацй в Укра'ш вiд 25 лютого 2010 р. [41] вказуеться, що Свропейський парламент визнае, що Укра'на як европейська кра!на мае спшьну ютор^ та спшьш цшносп з кра'нами Свропейського Союзу i визнае европейсью устрем-
лшня Украши. У вищезгаданому документ! наголошуеться на тому, що Укра-'на - це европейська держава i вщповщно до ст. 49 Договору про Свропейський Союз вона може подати заявку на членство у СС як будь-яка шша европейська краша, яка дотримуеться принцитв свободи, демократа, поваги до прав людини та основних свобод, а також верховенства права.
В Угодi про асощащю мiж Укра'ною, з одше'' сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомно'' енергл i 'хшми державами-членами, з шшо' сторони вщ 2014 р. [42] наголошуеться на спшьних цшнос-тях, а саме: на повазi до демократичних принцитв, верховенс^ права, правах людини i основоположних свободах, у тому чи^ правах оаб, яю належать до нацiональних меншин, недискримшацп осiб, якi належать до меншин, i повазi до рiзноманiтностi, людсько'' гiдностi та вiдданостi принципам вшьно' ринково'' економiки. Також СС визнае, що Укра'на як европейська краша подшяе спiльну iсторiю й спшьш щнносп з державами - членами Свропейського Союзу (СС) i налаштована пвдтримувати щ цiнностi.
Змша цiннiсних орiентацiй укра'нського суспiльства вщбуваеться пiд впливом багатьох факторiв. Укра'нський народ впродовж тривалого часу ви-борював свое право на свободу. Пвд впливом останнiх подiй, що ввдбувають-ся на сходi нашо'' кра'ни, за результатами соцiального досшдження, проведе-ного Центром соцiальних та маркетингових дослщжень «СОЦИС», було визначено, що сьогодш для украïнцiв особливого значення набула безпека. Результати ще одного опитування проведеного 1нститутом Горшенша у ств-працi з Представництвом Фонду iм. Фрiдрiха Еберта в Укра'ш та Бiлорусi, продемонстрували, що найбшьшою цiннiстю iз запропонованого перелшу для респондентiв е «мир» (56,6%), «цшшсть людського життя» (42,7%) та «права людини» (33,3 %). Найменш цшними для них е «повага до шших культур» (5,4%) та «толерантшсть» (9%) [43, с. 19]. Таю даш свiдчать про те, що тд час надзвичайних подш ментальнiсть наших громадян тдлягае певнiй цiлiс-нiй метаморфозi, яка пов'язуеться насамперед з помпним зростанням важли-востi патрiотизму, демократизму, креативного iндивiдуалiзму [19, с. 117]. Проте юнуе i ряд складнощiв у наближенш ментальностi укра'нсько'' нацiï до ментальносп европейських народiв, з такими ïï характеристиками, як нала-штування на досягнення особистого устху, високого сощального становища чесними способами за допомогою власних здiбностей, наполегливо'' пращ та цшеспрямованосп, свободолюбство, рацiональний тип мислення, виваже-нiсть, заощадливiсть та бережливють тощо [44, с. 359].
Визначаючи мюце европейських цiнностей у цшшснш системi украïнцiв, вченi з'ясували, що у сввдомосп мешканцiв нашо'' кра'ни домiнують цiннос-тi особистого благополуччя, таю як: здоров'я, устх, достаток, щаслива ам'я, рiдше - штелектуальний i особистiсний розвиток. На другому мющ опини-
лися пов'язаш iз ними цшносп патерналiстського спрямування: якiснi та безкоштовш освiта i медицина, гiднi пенсп, соцiальнi виплати, забезпеченiсть робочими мюцями, спiвмiрнi отримуваним доходам цiни, стабшьшсть. На останньому мiсцi опинилися цшносп, якi регулюють спiвжиття у суспшьста, умовно «европейськi цiнностi»: верховенство права, демокра^я, свобода слова, чеснiсть/прозорiсть, прагнення надати рiвнi можливостi усiм громадя-нам тощо [43, с. 13]. Отже, сьогодш поняття «европейськi цшносп» у свщо-мостi украшщв перетворюються з абстрактного словосполучення у цшком реальш прагнення [44], здебiльшого украшщ та европейцi мають схоже уявлення про найбiльш значущi для себе цшносп, сприймаючи, наприклад, низку базових европейських цшностей як благо, до якого потрiбно прагнути та яке в перспективi може вплинути на позитивш суспiльнi тенденцп [45]. Свропейсью цiнностi доволi привабливi для украшщв i необхiднiсть !хнього впровадження знаходить одностайну пщтримку як серед прихильниюв, так i серед противникiв вступу до СС [43, с. 17].
У Стратеги сталого розвитку «Укра!'на - 2020» [46] зазначено, що Рево-люцiя Гiдностi та боротьба за свободу Укра'ни створили нову укра'нську iдею - iдею пдносп, свободи i майбутнього. У документ зосереджено увагу на тому, що саме гщшсть е базовою складовою характеру Укра'нського народу. Проте шлях до реалiзацii зазначених цшностей е досить непростим. У нашш державi вiдсутнi справедливi суди, корупщя сягнула шалених масш-табiв, законодавча система вкрай недосконала [43, с. 17].
Державна влада чимало робить для затвердження в нащональному зако-нодавст Укра'ни цiнностей демократа, прав i свобод людини, послiдовному процес змiцнення нащонально! безпеки та поступальному економiчному розвитку, забезпеченнi добробуту громадян. Проте сучасна практика свiдчить про те, що реформи в кра!ш просуваються повшьно, боротьба iз корупщею не ведеться, рiвень життя населення залишаеться на низькому рiвнi тощо, а це гальмуе входження у пол^ичний, економiчний, соцiальний, культурний та безпековий проспр Свропи, з народами яко! украiнцi подiляють загальнi цшносп та принципи. Не дивно, що певна частина населення нашо! кра!ни все ще знаходиться у полош мiфiчних уявлень про перебiг подш i не розумiе керiвництво держави в поступальному напрямi до повноправного членства в СС, iншi - не вiрять в обiцянки влади i ви'жджають з кра!ни, намагаючись влаштувати свое життя в тих же европейських кра'нах.
Висновки. Отже, европейсью цшносп з^али роль консолщуючого чин-ника для рiзних верств сучасного укра'нського суспiльства та стали орiенти-ром у боротьбi за пдне життя. Для подолання цшшсного хаосу у суспiльствi та впровадження европейських цшностей необхщним е очищення владних структур, максимальне зниження рiвня корупцп, забезпечення стiйкого еко-
H0Mi4H0r0 зростання економши краши та piBra життя суспшьства, просв^-ницька робота серед населення з формування психологи вiдповiдальностi за все, що вщбуваеться в держав^ тобто подолання психологи меншоваpтостi та формування психологи державного народу [18, с. 85]. Для цього варто переоцшити вже iснуючi цшносп, пеpеоpieнтуватися на новi. Йдеться про пошук принципово ново' парадигми розвитку на базi засвоення кращого до-свщу, надбань в^чизняно1 сустльно"1 думки [31, с. 133]. Адже стан невизна-ченосп в цiнностях, ix дифузiя ставлять пiд сумнiв функцiонування держав-них iнститутiв, знищують нацiональну згуртовашсть та iдентичнiсть. Буpxливi соцiально-полiтичнi процеси, що вщбувалися i вiдбуваються в Укра-irn, ще раз доводять намipи украшщв жити по-новому, де оpiентиpом висту-пае Свропа. 1нтегращя европейських цiнностей в украшське сустльство дозволить створити фундамент для ефективного функщонування i стpiмкого розвитку Украши.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про ршення Ради нацюнально1' безпеки i оборони Украши вщ 6 травня 2015 року «Про стратегию иац1ональио1' безпеки Украши»: Указ Президента Украши ид 26.05.2015 № 287/2015. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/card/287/2015 (дата звернення: 15.03.2018).
2. Горбатюк С. С. Теор1я цшностей як методолопчна основа аксюлоги соцюгума-н1тарно1' безпеки. BicnuK На^ональног академИ'державногоуправлтня при Пре-зидентов1 Украгни. 2016. № 4. С. 20-30.
3. Сучасш европейсью культурно-юторичш цшносп в контекст виклиюв глобал1-заци: монограф1я / кер. авт. кол. i наук. ред. А. I. Кудряченко; ДУ «1нститут всесв1тньо1' ютори НАН Украши». Кшв: Фешкс, 2014. 444 с.
4. Habermas J. Citizenship and National Identity: Some Reflections on the Future Europe. Praxis Internationale. 1992. Vol. 12, No. 1. P. 1-19.
5. Giddens A. The Consequences of Modernity. Cambridge, UK: Polity Press, 1990. ix, 186 p.
6. Delanty G. Formations of European modernity: a historical and political sociology of Europe. Houndmills, Basingstoke, Hampshire; New York: Palgrave Macmillan, 2013. xii, 337 p.
7. The search for a European identity: values, policies and legitimacy of the European Union / edited by Furio Cerutti and Sonia Lucarelli. London; New York: Routledge, 2008. xiii, 232 p.
8. Магун В. С., Руднев М. Г. Жизненные ценности населения Украины: сравнение с другими европейскими странами. Украинское общество в европейском пространстве / под ред. Е. Головахи, С. Макеева. Киев: Институт социологии НАНУ; Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, 2007. С.226-273.
9. The idea of Europe: from antiquity to the European Union / edited by Anthony Pagden. Washington, DC: Woodrow Wilson Center Press; Cambridge; New York: Cambridge University Press, 2002. x, 377 p.
10. Пщлюний М. М., Шубш В. I. Фiлософiя цшностей: icropiH i сучасшсть. Дшпро: Дшпроп. держ. ун-т внутр. справ: Лiра ЛТД, 2017. 200 с.
11. Валевський О. В. Концептуальш засади розроблення державно! пол^ики: CBiTO-вий досвiд та втизняна практика. Ки!в: Знання, 2011. 398 с
12. Гаевський Б. А., Ребкало В. А., Туленков М. В. Полггичне управлiння: навч. по-сiб. / Укра!нська академiя державного управлшня при Президентовi Укра!ни. Ки!в: Видавництво УАДУ, 2001. 160 с.
13. Козаков В. М. Сощально-щншсш засади державного управлшня в Укра!ш: моно-графiя. Ки!в: Вид-во НАДУ, 2007. 284 с.
14. Аболша Т. Г., Ермоленко А. М., Кисельова О. О., Малахов В. А. Етичш норми й щнносп: проблема обгрунтування. Ки!в: Стилос, 1997. 143 с.
15. Амельченко Н. А. Цшносп об'еднано! Европи. Ки!в: ГО «Лабораторiя законо-давчих шщатив», 2013. 42 с.
16. Бульвшський А. Г. Спорiдненiсть цiннiсних основ укра!нсько! державно! iде! XVI-XVII ст. та засадничих цiнностей ЕС. Сучасш европейськ культурно-ic-торичш цHHOcmi в KOHmeKcmi виклиюв глобалiзацii: монографiя / кер. авт. кол. i наук. ред. А. I. Кудряченко; ДУ «1нститут всесв^ньо! iсторi! НАН Укра!ни». Ки!в: Фенiкс, 2014. С. 104-119.
17. Головаха Е., Горбачик А. Тенденцп соцiальних змiн в Укра!ш та Европi: за результатами «Европейського соцiального дослiдження» 2005-2009. Ки!в: 1нститут соцiологi! НАН Укра!ни, 2010. 118 с.
18. Ирен М. I. Европейсью цiнностi та !х реалiзацiя у сферi державно! служби та кадрово! полiтики Укра!ни. 36ipHUK наукових праць На^ональног академп державного управлшня при Президентовi Украгни. 2015. Вип. 1. С. 78-90.
19. Ручка А. О. Цшшсна метаморфоза в ментальност громадян Укра!ни шд час надзвичайних подш 2014 р. Украгнське сустльство: монторинг сощальних змт. 2014. Вип. 1(1). С. 117-124.
20. Сакало О. Е. Цшшсний портрет укра!нського суспшьства: за даними World Values Survey. Актуальт проблеми фiлософii та сощологи: науково-практичний журнал. Одеса, 2016. Вип. 11. С. 99-101.
21. Терещенко Ю. Л. Укра!на i европейський свiт: Нарис iсторi! вщ утворення Ста-роки!всько! держави до кшця XVI ст. Ки!в: Перун, 1996. 496 с.
22. Шайгородський Ю. Ж. Цiннiснi трансформацi! в перюд суспiльних змiн. Сощ-альна nсихологiя. 2009. № 3. С. 86-94.
23. Вебер М. Избранные произведения. Москва: Прогресс, 1990. 808 с.
24. Денисюк Л. М. Проблема сутносп цшностей у наукових дослщженнях. Вюник Нащонального авiацiйногоутверситету. Серiя: Педагогта, Психологiя: Зб. наук. пр. Ки!в: Вид-во Нац. авiац. ун-ту «НАУ-друк», 2009. Вип. 2. С. 35-39.
25. Кант I. Критика чистого розуму / пер. з шм. та примгг. I. Бурковського. Ки!в: Юшверс, 2000. 504 с.
26. Lotze H. System der Philosopie. 1.T. Logik. Drei Bücher von Denken, vom Untersuchen und vom Erkennen. Leipzig: Verlag von S. Hirzel, 1874. 627 s.
27. Нщше Ф. Повне з1брання TBopiB / пер. з шм. К. Котюк та О. Фешовець. Львiв: Астролябiя, 2004. Т. 1. Народження трагеди. Невчасш мiркування I-IV; Твори спадку 1870-1873. 769 с.
28. Стасевська О. А. Система цшностей як основа буття сучасного украшського суспшьства. В1сник Нащональног юридичног академИ Украгни гмеш Ярослава Мудрого. Сер1я: Фыософ1я, фшософ1я права, пол1толог1я, соц1олог1я: зб. наук. пр. / редкол.: А. П. Гетьман та ш. Харюв: Право, 2014. № 1(20). С. 62-76.
29. Кримський С. Б., Павленко Ю. В. Цившзацшний розвиток людства. Кшв: Фешкс, 2007. 316 с.
30. Цившзацшний вибiр Украши: парадигма осмислення i стратепя дп: нацюналь-на доповщь / ред. кол.: С. I. Пирожков, О. М. Майборода, Ю. Ж. Шайгородський та ш; 1нститут полiтичних i етнонацiональних дослiджень iм. I. Ф. Кураса НАН Укра1ни. Ки!в: НАН Украши, 2016. 284 с.
31. Формування спшьно! щентичносп громадян: перспективи та виклик (Виступи учасниюв фахово! дискуси). Нащональна безпека i оборона. 2016. № 3-4 (161162). С. 118-134.
32. Про основи нащонально! безпеки Укра!ни: Закон Укра!ни вiд 19.06.2003 № 964-IV. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/964-15 (дата звернення: 15.03.2018).
33. Суспшьно-полггичш настро! населення: листопад 2017. Сощолопчна група «Рейтинг». URL: http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_electoral_ 122017_press.pdf (дата звернення: 15.03.2018).
34. Твара Д. Чи близью укра!нцям европейсью цiнностi: соцiальне дослiдження. URL: http://dniprograd.org/2017/12/01/chi-blizki-ukraintsyam-evropeyski-tsinnosti-sotsialne-doslidzhennya_62822 (дата звернення: 15.03.2018).
35. Методичш рекомендацп з актуальних питань европейсько! штеграцп Укра!ни. URL: https://erudyt.net/vixovni-zaxodi/konspekti-do-1-veresnya/metodychni-rekomendatsiji-schodo-orhanizatsiji-informatsijno-prosvitnytskoji-roboty-z-uchnivskoyu-moloddyu-pedahohichnoyu-ta-batkivskoyu-hromadskistyu-z-aktualnyh-pytan-jevropejskoji-intehratsiji-uk.html (дата звернення: 15.03.2018).
36. Козловець М. А. Свропейська штеграшя i нацiональна щентичнють: укра!нський контекст. Гумантарний вкник Запорiзьког державног iнженерног академИ. 2008. Вип. 35. С. 148-160.
37. Анатомiя цшностей. URL: http://stan.org.ua/wp-content/uploads/2018/01/Anatomiya-tsinnostej.pdf (дата звернення: 15.03.2018).
38. Хартя основних прав Свропейського Союзу: Хартя, Мiжнародний документ вiд 07.12.2000 № 994_524. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_524 (дата звернення: 15.03.2018).
39. Договiр про Свропейський Союз: Договiр, Мiжнародний документ вiд 07.02.1992 № 994_029. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_029 (дата звернення: 15.03.2018)
40. Договiр про запровадження Конституци для Европи (проект): Договiр, Мiжна-родний документ вiд 18.07.2003 № C169/01. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/994_647 (дата звернення: 15.03.2018).
41. Резолюцiя Европарламенту щодо ситуацi! в Укра!нi (повний текст). URL: https:// www.unian.ua/world/330010-rezolyutsiya-evroparlamentu-schodo-situatsiji-v-ukrajini-povniy-tekst.html (дата звернення: 15.03.2018).
42. Угода про асощащю мiж Укра!ною, з одше! сторони, та Европейським Союзом, Европейським сшвтовариством з атомно! енерги i !хнiми державами-членами, з шшо! сторони: Угода, Мiжнародний документ вщ 27.06.2004 № 984_011. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011 (дата звернення: 15.03.2018).
43. Укра!нське суспшьство та европейськi цiнностi. Ки!в: Iн-т iменi Горшенiна, 2017. 44 с.
44. Сахань О. М. Ментальшсть укра!нського сощуму в умовах трансформацiйних процесiв у суспшьсга. ВiсникНащональногоутверситету «Юридична академiя Украгни iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Полтологiя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. Харкв: Право, 2017. № 2(33). С. 358-361.
45. Чи близью укра!нцям европейсью щнностк соцiальне дослiдження. URL: http://dniprograd.org/2017/12/01/chi-blizki-ukraintsyam-evropeyski-tsinnosti-sotsialne-doslidzhennya_62822 (дата звернення: 15.03.2018).
46. Про Стратепю сталого розвитку «Укра!на - 2020»: Указ Президента Укра!ни вiд 12.01.2015 № 5/2015. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015/paran10#n10 (дата звернення: 15.03.2018).
REFERENCES
1. Pro rishennya Rady natsional'noyi bezpeky i oborony Ukrayiny vid 6 travnya 2015 roku «Pro stratehiyu natsional'noyi bezpeky Ukrayiny» (2015): Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 26.05.2015 r. № 287/2015. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ card/287/2015 [in Ukrainian].
2. Horbatyuk, S. Ye. (2016). Teoriya tsinnostey yak metodolohichna osnova aksiolohiyi sotsiohumanitarnoyi bezpeky. VisnykNatsional'noyi akademiyi derzhavnoho upravlin-nya pry Prezydentovi Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 4, 20-30 [in Ukrainian].
3. Kudriachenko, A. I. ed (2014). Suchasni yevropeiski kulturno-istorychni tsinnosti v konteksti vyklykiv hlobalizatsii: monohrafiia / DU «Instytut vsesvitnoi istorii NAN Ukrainy». Kyiv: Feniks [in Ukrainian].
4. Habermas, J. (1992). Citizenship and National Identity: Some Reflections on the Future Europe. Praxis Internationale, Vol. 12, 1, 1-19.
5. Giddens, A. (1990). The Consequences of Modernity. Cambridge, UK: Polity Press.
6. Delanty, G. (2013). Formations of European modernity: a historical and political sociology of Europe. Houndmills, Basingstoke, Hampshire; New York: Palgrave Macmillan.
7. Cerutti, F., Lucarelli, S. eds (2008). The search for a European identity: values, policies and legitimacy of the European Union. London; New York: Routledge.
8. Mahun, V. S., Rudnev, M. H. (2007). Zhyznennye tsennosty naselenyya Ukrayny: sravnenye s druhymy evropeyskymy stranamy. Ukraynskoe obshchestvo v evropey-skomprostranstve / Pod red. E. Holovakhy, S. Makeeva. Kyev: Ynstytut sotsyolohyy NANU; Kharkovskyi natsyonalnyi unyversytet im. V. N. Karazyna, 226-273 [in Ukrainian].
9. Pagden, A. ed (2002). The idea of Europe: from antiquity to the European Union / edited by Anthony Pagden. Washington, DC : Woodrow Wilson Center Press; Cambridge; New York: Cambridge University Press.
10. Pidlisnyy, M. M., Shubin, V. I. (2017). Filosofiia tsinnostei: istoriia i suchasnist. Dni-pro: Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav; Lira LTD [in Ukrainian].
11. Valevskyi, O. V. (2011). Kontseptualni zasady rozroblennia derzhavnoi polityky: svitovyi dosvid ta vitchyzniana praktyka. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
12. Haievskyi, B. A., Rebkalo, V. A., Tulenkov, M. V. (2001). Politychne upravlinnia: Navchalnyi posibnyk / Ukrainska akademiia derzhavnoho upravlinnia pry Prezyden-tovi Ukrainy. Kyiv: Vydavnytstvo UADU [in Ukrainian].
13. Kozakov, V. M. (2007). Sotsialno-tsinnisni zasady derzhavnoho upravlinnia v Ukrai-ni: Monohrafiia. Kyiv: Vyd-vo NADU [in Ukrainian].
14. Abolina, T. H., Yermolenko, A. M., Kyselova, O. O., Malakhov, V. A. (1997). Etych-ni normy y tsinnosti: problema obgruntuvannia. Kyiv: Stylos [in Ukrainian].
15. Amelchenko, N. A. (2013). Tsinnosti obiednanoi Yevropy. Kyiv: HO «Laboratoriia zakonodavchykh initsiatyv» [in Ukrainian].
16. Bulvinskyi, A. H. (2014). Sporidnenist tsinnisnykh osnov ukrainskoi derzhavnoi idei XVI-XVII st. ta zasadnychykh tsinnostei YeS. Suchasni yevropeiski kulturno-isto-rychni tsinnosti v konteksti vyklykiv hlobalizatsii: monohrafiia / ker. avt. kol. i nauk. red. A. I. Kudriachenko; DU «Instytut vsesvitnoi istorii NAN Ukrainy». Kyiv: Feniks, 104-119 [in Ukrainian].
17. Holovakha, Ye., Horbachyk, A. (2010). Tendentsii sotsialnykh zmin v Ukraini ta Yevropi: za rezultatamy «Ievropeiskoho sotsialnoho doslidzhennia» 2005-2009. Kyiv: Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy [in Ukrainian].
18. Piren, M. I. (2015). Yevropeiski tsinnosti ta yikh realizatsiia u sferi derzhavnoi slu-zhby ta kadrovoi polityky Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy - Collection of scientific works of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, issue 1, 78-90 [in Ukrainian].
19. Ruchka, A. O. (2014). Tsinnisna metamorfoza v mentalnosti hromadian Ukrainy pid chas nadzvychainykh podii 2014 r. Ukrainske suspilstvo: monitorynh sotsialnykh zmin - Ukrainian society: monitoring social change, issue 1(1), 117-124 [in Ukrainian].
20. Sakalo, O. Ye. (2016). Tsinnisnyi portret ukrainskoho suspilstva: za danymy World Values Survey. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii : naukovo-praktychnyi zhur-
nal - Actual problems of philosophy and sociology: scientific and practical journal, issue 11, 99-101 [in Ukrainian].
21. Tereshchenko, Yu. L. (1996). Ukraina i yevropeiskyi svit: Narys istorii vid utvorennia Starokyivskoi derzhavy do kintsia XVI st. Kyiv: Perun [in Ukrainian].
22. Shaihorodskyi, Yu. Zh. (2009). Tsinnisni transformatsii v period suspilnykh zmin. Sotsialna psykholohiia - Social Psychology, 3, 86-94 [in Ukrainian].
23. Veber, M. (1990).Yzbrannye proyzvedenyya. Moskva: Progress[in Russian].
24. Denysiuk, L. M. (2009). Problema sutnosti tsinnostei u naukovykh doslidzhenniakh. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Pedahohika, Psykholohiia -Bulletin of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology, issue 2, 35-39 [in Ukrainian].
25. Kant, I. (2000). Krytyka chystoho rozumu / Per. z nim. ta prymit. I. Burkovskoho. Kyiv: Yunivers [in Ukrainian].
26. Lotze, H. (1874). System der Philosopie. 1.T. Logik. Drei Bücher von Denken, vom Untersuchen und vom Erkennen. Leipzig: Verlag von S. Hirzel.
27. Nitsshe, F. (2004). Povne zibrannia tvoriv / Per. z nim. K. Kotiuk ta O. Feshovets. T. 1. Narodzhennia trahedii. Nevchasni mirkuvannia I-IV; Tvory spadku 1870-1873. Lviv: Astroliabiia [in Ukrainian].
28. Stasevska, O. A. (2014). Systema tsinnostei yak osnova buttia suchasnoho ukrainskoho suspilstva. Visnyk Natsionalnoi yurydychnoi akademii Ukrainy imeni Yaroslava Mu-droho. Seriia: Filosofiia, filosofiiaprava, politolohiia, sotsiolohiia - Bulletin of Yaro-slav the Wise National Law Academy of Ukraine. Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 1(20):62-76 [in Ukrainian].
29. Krymskyi, S. B., Pavlenko, Yu.V. (2007). Tsyvilizatsiinyi rozvytok liudstva. Kyiv: Feniks [in Ukrainian].
30. Tsyvilizatsiinyi vybir Ukrainy: paradyhma osmyslennia i stratehiia dii (2016): natsion-alna dopovid /red. kol.: S. I. Pyrozhkov, O. M. Maiboroda, Yu. Zh. Shaihorodskyi ta in.; Instytut politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy. Kyiv: NAN Ukrainy [in Ukrainian].
31. Formuvannia spilnoi identychnosti hromadian (2016): perspektyvy ta vyklyk (Vystupy uchasnykiv fakhovoi dyskusii). Natsionalno bezpeka i oborona - National Security and Defense, 3-4 (161-162), 118-134 [in Ukrainian].
32. Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 19.06.2003 r. N° 964-IV. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/964-15 [in Ukrainian].
33. Suspilno-politychni nastroi naselennia: lystopad 2017. Sotsiolohichna hrupa «Reitynh». URL: http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_electoral_122017_press.pdf [in Ukrainian].
34. Tvara, D. Chy blyzki ukraintsiam yevropeiski tsinnosti: sotsialne doslidzhennia. URL: http://dniprograd.org/2017/12/01/chi-blizki-ukraintsyam-evropeyski-tsinnosti-sotsi-alne-doslidzhennya_62822 [in Ukrainian].
35. Metodychni rekomendatsii z aktualnykh pytan yevropeiskoi intehratsii Ukrainy. URL: https://erudyt.net/vixovni-zaxodi/konspekti-do-1-veresnya/metodychni-rekomendatsi-
ji-schodo-orhanizatsiji-informatsijno-prosvitnytskoji-roboty-z-uchnivskoyu-moloddyu-pedahohichnoyu-ta-batkivskoyu-hromadskistyu-z-aktualnyh-pytan-jevropej skoji-in-tehratsiji-uk.html [in Ukrainian].
36. Kozlovets, M. A. (2008). Yevropeiska intehratsiia i natsionalna identychnist: ukrain-skyi kontekst. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii -Humanitarian Bulletin Zaporizhzhya State Engineering Academy, issue 35, 148-160 [in Ukrainian].
37. Anatomiia tsinnostei. URL: http://stan.org.ua/wp-content/uploads/2018/01/Anatomi-ya-tsinnostej.pdf [in Ukrainian].
38. Khartiia osnovnykh prav Yevropeiskoho Soiuzu: Khartiia, Mizhnarodnyi dokument vid 07.12.2000 r. № 994_524. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_524 [in Ukrainian].
39. Dohovir pro Yevropeiskyi Soiuz: Dohovir, Mizhnarodnyi dokument vid 07.02.1992 r. № 994_029. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_029 [in Ukrainian].
40. Dohovir pro zaprovadzhennia Konstytutsii dlia Yevropy (proekt): Dohovir, Mizhnarodnyi dokument vid 18.07.2003 r. № C169/01 URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/994_647 [in Ukrainian].
41. Rezoliutsiia Yevroparlamentu shchodo sytuatsii v Ukraini (povnyi tekst). URL: https:// www.unian.ua/world/330010-rezolyutsiya-evroparlamentu-schodo-situatsiji-v-ukraji-ni-povniy-tekst.html [in Ukrainian].
42. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony: Uhoda, Mizhnarodnyi dokument vid 27.06.2004 r. № 984_011. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011 [in Ukrainian].
43. Ukrainske suspilstvo ta yevropeiski tsinnosti (2017). Kyiv: In-t imeni Horshenina [in Ukrainian].
44. Sakhan, O. M. (2017). Mentalnist ukrainskoho sotsiumu v umovakh transformatsiinykh protsesiv u suspilstvi. Visnyk Natsionalnoho universytetu «lurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Politolohiia - The Bulletin of the National University «Yaroslav the Wise Law Academy of Ukraine». Series: Political Science, 2(33), 358-361 [in Ukrainian].
45. Chy blyzki ukraintsiam yevropeiski tsinnosti: sotsialne doslidzhennia. URL: http://dniprograd.org/2017/12/01/chi-blizki-ukraintsyam-evropeyski-tsinnosti-sotsi-alne-doslidzhennya_62822 [in Ukrainian].
46. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina - 2020»: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12.01.2015 r. № 5/2015. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5Z2015/ paran10#n10 [in Ukrainian].
Сахань Елена Николаевна, кандидат социологических наук, доцент, доцент кафедры социологии и политологии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
Шевчук Наталья Витальевна, студентка
Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого,
г. Харьков, Украина
европейские ценности как залог процветания
ОБЩЕСТВА: УКРАиНСКиЙ ВЫБОР
В статье осмысливается феномен европейских ценностей как важной составляющей интеграции Украины в содружество европейских стран. Выясняется сущность и значение стандартов западной цивилизации для развития украинского государства, определяются проблемы, которые возникают на пути продвижения европейских ценностей в различные сферы общественной жизни. Авторами осуществляется попытка поиска путей преодоления препятствий, которые мешают реализации европейских стремлений Украины.
Ключевые слова: ценности, европейские ценности, европейские стандарты, общественное сознание, интеграционные процессы.
Sakhan Olena Mykolaivna, PhD (Sociology), Associate Professor, Associate Professor of Department of Sociology and Political Science, Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv, Ukraine
Shevchuk Nataliia Vitaliivna, Student, Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv, Ukraine
EUROPEAN VALUES AS THE KEY TO PROSPERITY OF SOCIETY: UKRAINIAN CHOICE
Problem setting. The entry of Ukraine into the European space has contributed to the formation of pro-European thinking, positive guidelines for the state building, efficient market economy, system of legal support of human life, social security of citizens, national culture, education etc, among large number of Ukrainian people. The change of vector ofpolitical consciousness of Ukrainians towards the values of the Western civilization has influenced the direction of political process from stagnation to progress and prosperity by reformation and deepening the integration process between the EU and Ukraine, which reflected in Ukrainian legislation. Therefore, the issue of determination of the European values role for the Ukrainian society is relevant and requires comprehensive examination in modern conditions of functioning and development of Ukrainian state.
Recent research and publications analysis. In the works of G. Delanty, A. Giddens, J. Habermas, B. Haievsky, S. Lucarelli, V. Mahun, A. Pagden, O. Valevsky theoretical
comprehension of the European values essence, study of their nature, peculiarities of their formation and functioning were displayed. N. Amelchenko, A. Bulvinsky, Y. Holovaha, M. Piren, A. Ruchka, O. Sakalo, Y Shaihorodsky and others have dedicated their works to the comparison of Ukrainian society values to European values and regulations of life, and to the definition of the values phenomenon place in social and cultural realities.
Paper objective. The objective of our research is to find out the essence of European values and their meaning for the development and stable functioning of Ukrainian state.
Paper main body. The authors note that the values are multidimensional construction, extremely difficult in realization. Defining the leading role of European values as a standard measuring criteria of the importance of human deeds and activities, Ukraine shares the common values with the EU and considers the integration in political and economical structures of the EU as the priority direction; however, the realization of such a choice is possible on condition that the value consolidation of the population is achieved. Without formation of integral values system, society is doomed to orientation duality, behavior and thinking confrontation, the «crisis of ideals» will happen. Examining the issue of perception of the European values by Ukrainian society, their practical and legislative acknowledgment on the territory of our country in conditions of European state development, the authors underline that the public consciousness of a certain number of Ukrainians still hasn't got rid of totalitarian system «viruses»; the authors also have concerns about the loss of national and cultural identity, and inability of innovational development without external assistance and instructions. The problems of a certain inconsistency between the declaration of pan-European values made by Ukrainian authorities as the important component of Ukrainian integration in united European space, and really existing social and political practice on their implementation, the corruption of the authorities, their irresponsibility and the absence of effective mechanism of control over authority representatives elected by people remain unsolved.
Conclusions of the research. The conducted analysis allows the authors to conclude that the carrying out ofplanned reforms, realization of which will help to fix the European standards in society, the educational work among people about formation ofpsychology offull responsibility of what is happening in the state, including overcoming psychology of inferiority andformation ofpsychology ofpublic people, responsible for themselves and their country, oriented on participation in democratic transformations, in the process of the state reformation and development of civil society institutions, in protection of citizens interests; people who will to find their own means ofparticipation in social and political life and relationships with the authorities and, finally, to build a prosperous European society.
Keywords: values, European values, European standards, social consciousness, integration process.
