CC BY
22
УДК 316.42+327
DOI: 10.21564/2075-7190.39.151215
Саханъ Олена Миколмвна, кандидат соцюлопчних наук, доцент, доцент кафедри соцюлогп та пол1тологп Нащонального юридичного ушверситету ¡меш Ярослава Мудрого, м. Харю в, Украша e-mail: supersahcm2013(a), gmail.com ORCID ID: 0000-0002-32 J2-03IX
Шевчук Hama ibi Binumiieua, студентка Нащонального юридичного ушверситету ¡меш Ярослава Мудрого, м. Харю в, Украша e-mail: nataliashevchak355(a),akr. net ORCID ID: 0000-0002-5330-7773
ДО ПРОБЛЕМЫ 1МПЛЕМЕНТАЦП СВРОПЕЙСЬКИХ Ц1ННОСТЕЙ В УКРАШСЬКОМУ ПРОСТОР1
У cmammi осмислюютъся проблемы iмплементаци ееропеысъкых tfiHHOcmefi в укратсъкому npocmopi в умовах сучасного розеитку сустлъстеа. Визначено деякг чинники, що перешкоджаютъ Их пошыренню. Серед мехатзлпе переходу укратсъко-го сустлъстеа до цтностеи зстдноищеШзсщЦ як еажлиега шляхге выртшення проблемы, авторы называютъ ефектывно ф\ткцюыуюч1 освтню, наукову та тформа-цпту сферы сустлъстеа.
Ключовг слова: tfiHHOcmi, европеысыё tjiHHOcmi, итлементагря, oceima, наука, iнформацтныы npocmip.
Постановка проблема. Украша подшяе та визнае спшьну icropiio й спшь-ш щнносп з державами-членами Свропейського Союзу (GC) i налаштована ix тдтримувати [1]. Наш народ прагне увшти до европейсько! спшьноти, здшснюючи перехщ вщ минулого, яке вичерпало себе, до майбутнього -бшьш перспективного й захищенош [2], в якому людина, й права, свобода та пдшсть реально е вищою щншстю сусшльства [3, с. 7]. Але рутина буденних справ i знаходження у Bnpi сощально-пол1тичного процесу швелюють щншсний аспект буття сучасного украшця.
На жаль, проголошеш та документально закршлеш щнносп Свропейського Союзу стають лише формал1зованим джерелом для написания нових за-кошв, нормативно-правових акпв тощо. Суб'екти подання законодавчих im-щатив в нашш держав1 (депутати парламенту, Кабшет MiHicrpiB, Президент) часто ор1ентуються на архашш щншсш парадигми радянського минулого, завуальовуючи cbo'i дй не завжди зрозумшою евроштеграцшною риторикою. Це шдтверджують результата першого етапу дослщження «По© Сахань О. М„ Шевчук Н. В., 2018 126 "
лт!чний клас Украши: европейсью щнносп та пол1тична мова», проведено-го протягом 2016 року компашею NOKS FISHES та Центром дослщжень публ1чно1 пол1тики та комушкацш, яю показали, що украшський пол1тичний клас, далекий вщ щнностей сучасних европейських сусшльств. Серед пол1-тиюв переважають прагнення до влади, багатства та особистого ycnixy, вони насолоджуються життям, поспи но перебуваючи на меж1 або нав1ть поза ме-жею ¡снуючого в кра1ш правового поля, i лише на словах проявляють турбо-ту про людей [4]. Пол1тична ел1та Украши поки неспроможна дати суспшьству niTKi сигнали, яи вщповщали би новим щнностям, що, в свою чергу, уне-можливлюе швидку модершзащю украшського сусшльства, зд1йснення сус-тльно! революцп щнностей «згори» [5]. В суспшьста залишаються р1зно-маштш ко нф л ¡кто ген Hi чинники, яю гальмують рух украшського сусшльства вщ застарших щнностей, норм, способ1в оргашзацп життя в 6iK щнностей захщно! цившзацп, нових пол1тичних, сощально-економ1чних, культурних та шших реалш.
Попри все це одшею з найважливших проблем сьогодення залишаеться проблема шплементацп (вщ англ. to implementation, вщ лат. Impleo - здш-снення, впровадження в життя) европейських uiimocmeii в украшський сощ-альний npocTip. Суть цього процесу полягаеу фактичнш реал1зацп державою взятих на себе м1жнародно-правових зобов'язань через сукупшсть щлеспря-мованих оргашзащйно-правових та шституцшних заход1в, дотримання прин-цишв та щей, прописаних в документах, яи б вщповщали вимогам часу та очжуванням кож hoi людини мати гщне життя й забезпечеш державою права i свободи. Вир1шення дано!' проблеми неможливе без реал1зацп щло! низки заход1в, одним з яких е функцюнування ефективно! науково-осв1тньо'1 та ш-формащйно! систем, KOTpi постшно адаптуються до сусшльного досвщу i в зрозумшй фор Mi знайомлять украшщв з досягненнями провщних краш св1ту, допомагаючи зор1ентуватись у щнностях - нащональних i загальнолюдських, яи можна було б покласти в основу нового способу життя [2], виховують толерантнють, взаеморозумшня, сощальну вщповщальнють, повагу до шших [6, с. 5]. Завдяки освт та шформацп з раннього в1ку в особистосп вщбува-еться формування визнаних значною частиною украшського сусшльства европейських щнностей, яю складають основу св1тогляду, духовного i морального св1ту людини i супроводжують п протягом життя [7, с. 5]. Вони стають щнностями, суб'ективно значущими для самого шдивща, що, в свою чергу, впливае на поведшку громадян у вщповщносп до европейських правових стандарте, переду ciM стандарте в гумаштаршй сфер1 [8, с. 167]. Тому проблема ¿мплементацп европейських щнностей в украшський npocrip через науково-осв1тню та шформацшну системи сьогодш е актуальною i потребуе всеб1чного розгляду.
Л шип осптннЪс дослгджень I публЫацш показав, що штерес втшзняних та заруб1жних дослщншав до р1зномаштних аспект! в проблеми европейських щнностей незмшно зростае. Це можна пояснити цившзацшним вибором розвитку для сво'1х кра!н багатьма народами св1ту, у тому числ1 й народом Украши, який ор1ентуеться на демократичний щеал у прямуванш до сшвдруж-носп европейських краш.
В сво'1х працях в1тчизняш та заруб1жш науковщ звертаються до розгляду питань щодо формування та функщонування европейських щнностей, !х сутносп, природи 1 значения як феномешв сощального св1ту, що так прива-блюють людство (Н. Амельченко, Ж. Бодр1яр, А. Бульвшський, П. Бурдье, С. Головаха, О. Здравомислов, С. Ншолаенко, Н. Пашна, I. Попов, Н. Смелзер, О. Сакало, В. Тугаршов, В. Храмова, М. Чуршов та ш). Ними також активно досл1джуеться вплив щнностей 1 стандарте Зах1дного св1ту на розбудову краш молодо! демократ, в чист яких 1 Украша (В. Андрущенко, О. Бабина,
B. Бех, Т. Воропай, А. Гальчинський, Н. Кононенко, В. Кремень, О. Майборо-да, М. Михальченко, С. Пирожков, В. Пол охало, Ю. Шайгородський, М. Шуль-га, О. Черниш, Г. Яворська та ш.) та роль европейських щнностей у контексп евроштеграцшних 1 глобал1защйних процеав, як1 активно в1дбуваються в св1т1, залучаючи нашу крашу в щ процеси (Е. Афонш, В. Буцевицький, К. Ващенко, О. Гнатюк, Л. Губернський, П. Гнатенко, М. Головатий, Ж. Дер-кач, О. Зернецька, Н. Рогозин, Ф. Рудич, Ю. Шинкаренко, С. Удовик, Г. Що-кша та ш).
В той же час, без належно! уваги залишаються питания щодо мехашзм1в втшення европейських щнностей на теренах нашо! держави, серед яких осв1-та, наука та шформащя 1 проблеми, що виникають гад час ¿мплементацп щнностей зах1дно1 цив1л1защ'1 в сучасному украшському простор!. Лише де-яю аспекта означено! проблеми дослщжують в сво!х роботах Ф. Ващук [9], О. Габович, В. Кузнецов, Н. Семенова [10], П. Давидов [11], О. Новосад [12],
C. Паламар, С. Кондратюк [13], Т. Левченко [14], I. Михайлин [15], В. Р1зун [16], що \ обумовлюе необхщшсть!! подалыпих наукових розвщок.
Метою стштт е осмислення значения науки, осв1ти та шформацп для втшення европейських щнностей, визначення чинншав, що перешкоджають поширенню европейських щнностей в сучаснш Укра!га, та пошук шлях1в усунення цих перешкод.
Виклад основного материшу. В низщ нормативно-правових докуменпв, гадписаних Укра!ною, закр1плега европейсьи цшносп, Проте розповсю-дження в шформацшному пол1 терм1н1в на кшталт «европейсьи щнност1», «европейсьи стандарти» не дае цшсного уявлення щодо !х змюту. Просв1т-ницько-виховна робота, на жаль, знаходиться на низькому р1вш, залишаючи в свщомосп укра!нщв «довол1 поверхове уявлення про Свропейський Союз,
його i нститу цп, суспшьно-пол1тичш процеси, iji HHOCTi та ix вплив на Украшу», через що значна частина украшсько! громад и сприймае все, що пов'язане i3 наближенням нашо! краши до ствдружносп европейських краш, «як суто пол1тичну матер1ю, предмет м1жнародних переговор1в i щось ввдрване вщ повсякденного життя» [17, с. 183]. Сусшльство очшуе вщ влади наближення «прекрасного далеко», не зампслюючпсь про свою участь в реал1зацп плашв державп щодо ¡мплементацп европейських щнностей в украшський npocTip
Оскшьки майбутне кожноТ наци потенцшно залежить вщ пщростаючого поколшня, виховання громадянина в дуа демократа та загальноевропейських щнностей повинно починатися з дитинства, коли молода особа стае учасником р1зномаштних взаемодш, KOTpi зводяться до таких npoueciB як сощал1защя, осв1та, виховання, навчання, розвитокта формування [11, с. 282-283]. Найд1-ев1шими шструментами формування знань i свщомосп молодого поколшня е розвиток i функщонування ышльно! осв1ти та науки [18, с. 9].
В pi3Hi часи юнування суспшьства державна влада намагалася максимально пристосувати молоде поколшня до вимог ¡снуючого поличного режиму й правопорядку через шститути осв1ти, науки та шформацй. За словами Авраама Лшкольна, «те, чого сьогодш навчаеться в клаа одне поколшня, стане нормою життя наступного», яке зростае в новш систем! щншсних координат, що стала основою сусшльно! свщомосп та ознакою самощентифшацп суспшьства. Наприклад, в основу епохи Просв1тництва лягли переконання, що тшьки знания й оргашзована для ix отримання система освт! та виховання спроможш змшити сустльство, сформувати всеб1чно розвинену людину i гщне людини сощальне середовище [9, с. 112]. Утвердження щеал1в Про-св1тництва в крашах Свропи сприяло прогресу у сощально-економ1чнш i по-л1тичнш сферах та визначним перетворенням у сфер1 духовно!' культури, а отже i становлению каштал1зму.
В Радянському Союз1 yci сфери життя були повшстю шдпорядковаш ¡де-ологп комунiстичнof парта та штересам пол1тичноТ верх1вки. Безоплатшсть, обов'язковють, трудова спрямовашсть, пол1техшзм, зв'язок з виробничою працею, колектив1зм, класовють, зв'язок з життям вщбивали основш засади радянсько'1 осв1ти та науки [19, с. 4-6]. Принцип обмеженосп критичного мислення i досягнутий зрештою всеосяжний партшний контроль над наукою призвели до створення тако! системи оргашзацп науковоТ д1яльносп, яка най-кращим чином вщповщала компартшним уявленням про ¡стину, й джерело, носпв та способи шзнання [10, с. 54-55]. Осв1тня, наукова та шформацшна галуз1 життед1яльносп суспшьства, як i Bci iHini, перебували в абсолютшй залежносп вщ pinieHb napTi иного кер1вництва та стали незмшними ¡нструментами, через як1 втшювалася комушстична щеолопя.
Напередодш XXI стсшття св1тове ¡нтелектуальне середовище почало шу-кати «нову парадигму шдготовки людини до життя, яка б забезпечила не лише адаптивне ставлення до дшсносп, але й розвиток само! дшсносп у вщповщ-носп до людських вим1р1в життя, продиктованих XXI ст.» [20, с. 6]. Особлива роль у реал1зацп ще! щеТ належить освит, завданням я ко! стала демокра-тизащя не тшьки системи сусшльних вщносин, а й шдготовка нового поко-лшня украшських громадян як мислячих, д1яльних, сощально вщповщальних, творчих людей, що керуються загальнолюдськими щнностями [11, с. 282], тобто сприяння формуванню громадянина СвропейськоТ держави.
Задля реал1зацп цього завдання у<л ланки осв1тньо! галуз1 мають спряму-вати свою д1яльшсть в 61 к: «змщнення у молод1 почуття европейськоТ свое-рщносп» [21, с. 17]; «формування необхщних для проживания в европейсько-му сшвтовариста компетентностей, пол1тико-правових 1 сощально-економ1ч-них знань» [22], в тому числ1, про ¡сторичш, культурш та господарсью аспекта краш-члешв £С; «розумшня щнностей европейсько! цившзацп й основ розвитку европейськоТ сшльноти, яю включають демокрапю, повагу до прав людини, толерантшсть та солщаршсть як результат шзнання «¡нших»; пщ готовку молод1 до учасп у суспшьному та господарському розвитку Союзу, усвщомлення його корисносп [21, с. 17]; формування практичних умшь бути мобшьними, сощально зд1бними, здатним до комушкацп та захисту сво1х прав [22].
В процеа осв1тньо! д1яльносп пщ час опанування нових навичок у молодо! людини формуються вщповщш погляди, переконання, ощнки, продовжу-еться активний «пошук себе», вщбуваються глибою змши в систем! життевих щнностей [13, с. 405], затверджуеться почуття поваги й прагнення до повно-го дотримання щнностей, принцишв \ норм життед1яльносп людини, суспшь-ства й держави, яю мають загальнолюдський характер. Осв1чена та вихована особиспсть стае вщповщальним громадянином, який здатен до «свщомого сусшльного вибору та спрямування свое! д1яльносп на користь ¡ншим людям ! сусшльству, збагачення на цш основ! штелектуального, економ1чного, твор-чого, культурного потенщалу Украшського народу, шдвищення осв1тнього р1вня громадян задля забезпечення сталого розвитку Украши та !! европей-ського вибору» [23]. Осв1чена особиспсть - це не лише !! власне надбання, але й надбання суспшьства в щлому [12, с. 225]. Свропейський ! св1товий досвщ переконливо свщчить, що чим вищий р1вень осв1ти громадян, тим бшып потужним е науково-техшчний прогрес держави, вищим р1вень життя, досконал1шими демократичш ¡нститути тощо [24, с. 72]. Тому сучасш укра-!нсью заклади осв1ти повинш стати не тшьки мюцем, де з повагою ставлять-ся до гщносп кожно! дитини, шдштка або юнака, а й надають знания, шд-кршлеш щоденною практикою, про права людини, толерантшсть, вчать зна-
ходити компромюи, розумт! власну роль та значения в жита суспшьства, а також д1яти вщповщно до власних переконань 1 щнностей. Просв1тницько-виховна д1яльшсть заклад ¡в осв1ти допомагае надати певне розумшня 1 сфор-мувати св1тогляд, який включае в себе уявлення не лише про те, в якому свт ми живемо, а й про те, в ¡м'я чого варто жити, тобто цшносп й практичш настанови [11, с. 283], що, в кшцевому рахунку, буде сприяти ¡мплементацп европейських щнностей в наиий кра1ш через такий и сегмент як осв1та.
Не меншу роль в процеа формування особистосп вщ1грае наука, яка, м1ж тим, «як сусшльна щншсть 1 асощйоваш з нею цшносп не входять до «евро-пейського» перелшу» [10, с. 13], бо европейсью цшносп «вплеш та вплю-ються 1 в Америщ, 1 в Азй, 1 в Австралп» як «основш пщвалини л1берально-демократичних ¡нститупв захщноевропейського простору, кордони якого не обмежуються географ1чними ознаками приналежносп краш до европейсько! частини св1ту» [25]. Високий р1вень добробуту, створений на основ1 такого ж р1вня розвитку науки 1 культури, для народ1в Свропи став повсякденшстю 1 доступшстю. Саме Европа створила сучасний св1т таким, яким вш е, саме тут були закладеш основи сучасного державництва, громадянського суспшь-ства, ефективно! ринково! економжи, системи сощальноТ справедливосп [26]. Саме «Свропа вперше створила феномен емтрично! 1 теоретично! науки, тобто систему критерпв, за якими певш припущення приймаються спшьнотою як ¡стинш або вщкидаються як хибш, знания будуються на абстрактних об'ектах, набувають форм лопчно оргашзовано! внутр1шньо несуперечливоТ науковоТ теори та \ нтерпретуються на даних експерименту 1 спостереження» [27, с. 3]. Проте наука - це розум, що шукае ¡стину заради само! ¡стини, це ¡деал, до якого дуже важко прагнути в реальному повсякденному жита, яке потребуе практики та отримання вигоди, конкретного результату вщ кож но! дп 1 д1яльносп [14, с. 492], а и розвиток - це змша парадигм, метсуцв, стерео-тишв мислення [9, с. 207]. Тому перед украшською наукою в умовах просу -вання у св1товий науковий проспр сто'1ть завдання щодо «обгрунтування важливосп ¡мплементацп в украшську фундаментальну науку таких европейських щнностей, як верховенство права, р1вшсть перед законом та справед-ливють, а також виявлення тих проблемних точок, де вщсутшсть цих щнностей або ¡хне свщоме чи несвщоме спотворення гальмуе розвиток науки, а отже, й освгги» [10, с. 19].
Прагнучи вщшти вщ пострадянськоТ щеологи, украшська влада включила в нормативно-правов1 документа низку европейських принцишв щодо осв1ти та науки в щлому. Зокрема, в Конституцп Украши закршлеш верховенство права, р1вшсть перед законом 1 вщсутшсть будь-якоТ дискримшацп. Законом Украши (дал1 - ЗУ) «Про осв1ту» проголошуеться верховенство права, люди-ноцентризм, гумашзм, демократизм, академ1чна свобода, заборона дискримь
наци та шип цшносп [23]. Важливим принципом вщиовщно до ЗУ «Про вищу осв1ту» визначено, зокрема, академ1чну доброчесшсть [28]. Указом Президента Украши «Про Стратегию сталого розвитку «Украша - 2020»» зазначено, що кожен громадянин, незалежно вщ раси, кольору ишри, иол1тичних, рел1-пйних та шших иереконань, стал, етшчного та сощального иоходження, майнового стану, мюця проживания, мовних або шших ознак, матиме доступ до високоякюно! осв1ти [29].
Нерозривною ¡з науково-освггньою е ¡нформащта сфера, яка мае на мет1 ефективне доведения вщомостей, важливих для особистосп, сусшльства \ Держави. ЗУ «Про шформащю» закршлено гарант!! права на шформащю, вщкритють, доступшсть, свободу обмшу шформащею, достов1ршсть \ иовно-ту шформацп, а також свободу вираження погшццв \ иереконань учасниюв шформацшних вщносин [30]. Реал1защя цих иоложень формуе \нформащйний ироспр, який повинен транслювати европейсыа цшносп, сприяти формуван-ню певних цшшсно-смислових моделей для засвоення сусшльством аксюло-пчно! картини св1ту. Ыформащйний проспир - це врегульована иравовими нормами держави \ заснована на евроиейських щнностях система комушкаци м1ж шдивщами, сусшльством ! державою, що включае в себе телебачення, радюмовлення та д1яльшсть засоб1в масово! шформацп. Якють сощально-по-л1тичного буття \ по1 нформованосп особистосп залежить вщ ефективносп шформацшного простору. Разом з тим, реал1защя евроиейських щнностей через шформацшний ироспр в осв1тньому та науковому процесах е досить суперечливою та недостатньо ефективною.
По-перше, незважаючи на ¡мплементащю европейських щнностей шформацшний ироспр оперуе заангажованими вщомостями суб'екпв шформацш-них вщносин, яю умисно порушують засади шформацшно! д1яльносп! сво-боди слова. Як наслщок, формуеться хибна сусшльна думка \ ретранслюють-ся сиотвореш цшносп. В1тчизняш засоби масово! шформацп та 1нтернет рясшють бездуховною, сиовненою насильства та вульгарности ¡нформащ иною иродукщею, яку розчиняе нав'язлива й часом аморальна реклама, що нерщко сионукае користувач1в такого шформацшного «продукту» до дев1антно! та нав1ть злочинно! иоведшки. Проиагуючи деструктивш стандарти поведшки. несумюш з щншсними ор1ентащями нашого сусшльства, зокрема, культ сили та жорстокосп, та шдштовхуючи, переважно, юнацтво та молодь на сумшвш подвиги, недобросовюш иредставники сучасно! мед1а-иромисловосп ищри-вають духовне й штелектуальне здоров'я наци, сирияють девальвацп мораль-них \ загальнолюдських гумашстичних щнностей, культурних нащональних традищй, иостуиово випсняючи вииц цшносп та щеали. Навколишшй св1т иочинае сирийматися як в1зуальна картинка, яку люди ощнюють як довол1 достов1рну, де щ зоров1 образи иеретворюються у вщиовщш щншсш уста-
новки, закршлюються у свщомосп людей 1 впливають на !х поведшку та д1'1, вщтюняючи на заднш план людяшсть, доброту, повагу, любов до ближнього [31].
По-друге, осв1тня та наукова сфери е надм1рно централ1зованими, вщь рваними вщ реалш сьогодення 1 позбавленими академ!чно! свободи. Це може пояснюватися перехщним станом Украши, що включае в себе змшу постра-дянсько! системи оргашзацп осв1ти та науки. Вт1м, ця змша не зумша переборота ситуащю, коли управлшня навчальними закладами у ах р1вшв зали-шаеться за мшютерством та обласною адмшютращею, яю вир1шують питания щодо змюту та форм оргашзаци навчально-виховного процесу, включаючи повну фшансову залежшсть украшських заклад1в освгги та науки вщ оргашв 1 структур державно! влади. Все це гальмуе штегращю втшзняноТ вищо! осв1ти до европейського та св1тового осв1тшх простор1в, впровадження евро-пейських норм \ стандарт!в в освт \ наущ, поширення власних культурних ! науково-техшчних здобутюв у £С тощо [32], що не сприяе ¡мплементацп европейських щнностей в украшський проспр.
По-трете, европейсью щнносп в освггшй, науковш та шформацшнш сферах реал1зуються не в повнш м1р1 в силу низьких сощальних стандарт! в, що породжують корупщю, правовий шгшзм та щншсну апапю. В умовах, коли корупцшш схеми замшюють норми закошв, а хабар! нерщко залишаються чи не единим ефективним ¡нстру ментом налаштування влади на потреби грома-дян, значна кшыасть людей демонстративно негативно ставиться до законо-давства, не визнае сусшльно! щнносп права ¡, як наслщок, не обтяжуе себе думками про участь в реал1зацп впровадження европейських щнностей \ стандарт! в в уа сфери суспшьного життя. Враховуючи, що втшення в укра-!нську осв1ту та науку европейських щнностей повинно шдтримуватися сус-шльством \ не бути насильницьким засобом пропаганди державно! щеологи, декларування в правових актах щнностей мае узгоджуватися з штересами сусшльно! бшыпосп, а не здшснюватися на потребу окремо! групи можно-владщв чи пол1тикашв, що контролюють науково-осв!тню та ¡нформацшну галуз1 життя сусшльства. Адже, якщо розрив сусшльних щнностей, прита-манний р1зним великим групам населена, стае занадто великим, аш щншс-на, аш правова р1вновага стають неможливими [10, с. 23].
Реальна ¡мплементащя европейських щнностей, за думкою автор1в, мае полягати в наступному:
По-перше, для подолання проблем в сферах освт!! науки слщ запрова-дити повну академ1чну свободу, засновану на европейських щнностях оргашзаци науково-осв1тньо! д1яльносп, в тому числ1, верховенства права, поваги до прав людини, и основоположних свобод, захисп чесп й пдносп та забо-рош дискримшаци за ознаками раси, кольору ишри, пол1тичних, релЫйних
та шших переконань, стал, етшчного та сощального походження, майнового стану, мюця проживания, за мовними або шшими ознаками; ефективно впро-ваджувати Болонський процес та шип найбшып прогресивш форми науково-осв1тньо1 д1яльносп; шдвищувати сощальний статус виклада1пв та науковщв в сусшльствг Досягнення щеТ мети вимагае подолання в у ах ланках та на вах р1внях оргашзацп навчально-методичноТ та науковоТ робота вщжилих стереотишв мислення учасниив навчально-виховного процесу, вироблення 1 впровадження нових методичних, оргашзацшно-техшчних ирийом1в и зд\ й-снення [9, с. 69], удосконалення шформацшноТ шдтримки осв1ти.
По-друге, для подолання проблем у сфер1 шформацшних вщносин, необ-хщно встановити правила здшснення шформацшних вщносин та кримшаль-ну вщиовщальшсть за 1х порушення. В межах единого шформацшного простору слщ активно вироваджувати нов1тш шформацшш та телекомушкацшш технологи, використовуючи ушкальш шформацшш ресурси. Важливо, щоб щ технологи иередбачали мехашзми швидкоТ та адекватно! реакцп на осв1тш виклики шформацшного сусшльства та давати на них адекватш вщиовщ1, науково поясню вата шформацшш детермшанти нов1тшх осв1тшх явищ 1 иро-цеав, розширяти горизонти практично! реал1заци иотенцшних можливостей втшзняноТ шформацшно-освггньоТ иол1тики, яи вщкриваються перед укра-шцями в процеа поступового входження в евроиейський 1 св1товий осв1тнш ироспр [33, с. 4, 7].
По-трете, для подолання коруицшних ирояв1в в сусшльста в цшому та науково-осв1тнш та шформацшнш сферах життя, зокрема, необхщно комплексно шдвищувати сощальш стандарта 1 посилювати зв'язок науково-осв1т-ньо1 д1яльносп з практикою, створити ефективну систему регулярно! зв1тнос-т1 кожного виборного кер1вника перед своТм (науково-иедагопчним або науко-во-дослщницьким) колективом за устма напрямами д1яльност1, ч1тко дотримуватися демократичних засад виборчоТ системи, етики управлшськоТ д1яльносп, що грунтуеться на принципах взаемоповаги 1 позитивно! мотива-цп, розширення иовноважень структурних шдроздшв [34, с. 10].
УкраТна повинна штегрувати науково-осв1тню та шформацшну сфери в европейський ироспр та ефективно взаемод1яти з державами-су сщами з метою створення власноТ шанованоТ у ев!!! \ нтелектуальноТ ел1ти. Адже сьогод-ш нащя иродовжуе виставляти в образ1 своТх генпв 1 таланпв простеньких и иредставниюв, а то 1 нав1ть ареньких особистостей (кум, брат, сват), або куплених владою чи новими украшцями вчених штел1генпв, яю вже не е ¡с-тинно вшьними у сво1Й д1яльносп, а отже 1 не працюють на благо свого народу, а тшьки паплюжать краТну. Водночас талановип люди беззахисш, в силу свое! делшатносп не сироможш иротистояти нахрапистому, безеоромному «штелекту» [9, с. 259]. Влада, прикриваючись гучними заявами про бажання
долучитися до передовоТ европейськоТ скарбнищ (щнностей, традицш, норм тощо) [35, с. 2], сама розставляе скр1зь «пастки» з непотизму, кум1вства, кро-шзму, патронату i т. п. корупцшних прояв1в для дшсно талановитих науковщв, осв1тян та медшниюв. 1м перекриваються можливосп через шстатути освт! та 3MI впроваджувати в систему щнностей особистосп та сусшльства по-чуття шдивщуальноТ i колективноТ вщповщальносп, розвивати навички само-стшносп, дисциплшованосп, ¿шщативносп, творчосп, конструктивное^, сприяти посиленню рол1 профеайноТ етики, формуванню високоморальних та законослухняних громадян, домагатися переформатування сусшльно! CBi-домосп в 6iK стшко!' неприязш до будь-яких вщцв i форм корупцп в yeix сферах життед1яльносп сусшльства [36].
Отже, для отримання найбшып д1евих результате щодо ¡мплементацп европейських щнностей в украшський npocTip необхщно спрямовувати дь яльшеть yeix ланок осв1тньо'1 сфери та шформащйно! галуз1 на багату на традицп украшську культуру i нов1тш европейсью щнносп, що сприятиме уевщомленню нашим народом ix значения та необхщноста Розумшня цих щнностей ¡з шюльно'1 парти дозволить подолати негативш тенденцп в укра-шському couiyMi та обрати вщповщний напрям розвитку держави.
Висновки. Свропейсью щнносп - це шлях до побудови розвиненого демократичного сусшльства та виховання конкурентоспроможно!' у ceiTi ште-лектуально'1 ел1ти, яка сформуе самобутшй украшський npoerip. 1мплемента-щя европейських щнностей через науково-осв1тню та шформацшну сфери сусшльства буде сприяти входженню нашо'1 краши до кола европейських краш, об'еднаних сшльними щнностями.
Л1ТЕРАТУРА
1. Угода про асощащю м1ж Украшою, з одше! сторони, та Свропейським Союзом. Свропейським сшвтовариством з атомно! CHcprii i 1хшми державами-членами.
3 ¿ншо! сторони: Угода, М1жнародний документ вщ 27.06.2004 № 984_011. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011 (дата звернення: 18.08.2018).
2. Андрущенко В. Украшське життя в транзип. Природа, особливосп, ознаки. День.
4 травня 2018. URL: https://rn.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ukrayinske-zhyttya-v-tranzyti (дата звернення: 18.08.2018).
3. Цившзацшний BHoip УкраУни: парадигма осмислення i стратспя ди: нацюналь-надоповщь /ред. кол.: С. I. Пирожков, О. М. Майборода, Ю. Ж. Шайгородський та ш.; 1нститут пол1тичних i етнонацюнальних досл1джснь iм. I. Ф. Кураса HAH Украши. Кшв: НАНУкраши, 2016. 284 с.
4. Цшносп «¿деального пол1тика» - законослухняшсть i доброзичлив1сть. реального - влада, rpoini i yenix. URL: http://uacrisis.org/ua/54442-noks-fishes (дата звернення: 18.08.2018)'.
5. Кононенко Н., Черниш О. Свропейсью цшносп та украшсысий псштичний клас: чи вдасться вццрватися вщ «в1зантшщини»? URL: https://detector.media/infospace/ article/124179/2017-03-17-evropeiski-tsinnosti-ta-ukrainskii-politichnii-klas-chi-vdaetsya-vidirvatisya-vid-vizantiishchini/ (дата звернення: 18.08.2018).
6. Делор Ж. Осв1та - справжнш скарб. Шлях oceimn. 1997. №3. С. 3-5.
7. Андрущенко В. П. 1нтегращя цшностей: Педагопчний досвщ Свропи. Стаття перша. Велика Харт1я Ушверситет1в. Вища oceima УкраТни. 2013. № 1. С. 5-10.
8. Хаустова М. Г. 1мплементащя европейських правових стандарт! в у правову систему Украши. Актуалъм проблемы сучасного лпжнародного права: зб. наук. ст. за матер1алами I Харк. упжнар.-прав. читань, присвяч. navi im проф. М. В. Янов-ського i В. С. Семенова, Харюв, 27 листопада 2015 р.: у 2 ч. Харюв, 2015. Ч. 1. С.166-172.
9. 1нтегращя в европейський осв1тнш npocTip: здобутки, проблеми, перспективи: монограф1я / За заг. ред. Ф. Г. Ващука. Ужгород: ЗакДУ, 2011. 560 с.
10. Габович О., Кузнецов В., Семенова Н. Украшська фундаментальна наука i евро-пейсью щнност1. Вид. 2-ге, доп. Кшв: Вид. д1м «Киево-Могилянська акадс\пя». 2016. 284 с.
11. Давидов П. Осв1та як особист1сна (¡ндив1 дуальна) щншсть. Фиософ1я oceimn. 2010. №1-2 (9). С. 279-286.
12. Новосад О. В. Осв1таяк вища щншсть людини i сусшльства. Управления в oceimr. зб. матер1ал1в V М1жнар. наук.-практ. конф. (Льв1в, 14-16 кви\ 2011 р.). Льв1в: Вид-во Льв1в. пол1техшки, 2011. С. 225-227.
13. Паламар С. П., Кондратюк С. Г. Вплив цшшсних ор1ентащй на формування осо-OHCTOCTi сучасно! молодг «Молодгш вменит. 2017. № 11. С. 404-407.
14. Левченко Т. I. Свропейська осв1та: конвергенщя та дивергенщя: монограф1я. Bi-нниця: Нова книга, 2007. 656 с.
15. Михайлин I. Л. Основи журналютики. Пщручник. 5-те вид. перероб. та доп. Кшв: Центр учбовоТ л1тератури, 2011. 496 с.
16. Pi'jyH В. В. Tcopin масово! комушкацй. Пщручник. Кшв: Просв1та, 2008. 260 с.
17. Сахань О. М., Шевчук Н. В. Свропейсью uiнносп як запорука процв1тання сусшльства: украшський виб1р. В ¡сник Национального yiiiaepciimemy «Юрнднчна акаделпя УкраТни uieni Ярослава Мудрого». Сергя: полгтологгя. 2018. №. 2 (37). С.177-196.
18. Марчук О. А. Учител1 Украши в осв1тшх реформацшних процесах в перюд хру-щовськоТ «вщлиги» (друга половина 50-х - перша половина 60-х рр. XX ст.): дис. ... канд. ¿ст. наук. Кшв, 2017. 238 с.
19. Сухомлинська О. В. Радянська псдагопкаяк щеолопя: спроба ¿сторично! рекон-струкцй. 1сторнко-педагог1чн11й альманах. 2014. Вип. 1. С. 4-24.
20. Андрущенко В. Фшософ1я осв1ти XXI стол¡ття: пошук пр1оритет1в. Фундамен-талът проблеми фиософи oceimn. 2015. № 1. С. 5-16.
21. Пуховська Л. Перспективи формування св1тового освтнюго простору в XXI сто-niTTi. BicH. Житомир, держ. ун-ту ш. I. Франка. Житомир, 2003. Вип. 33. С.16-18.
22. Кобершк С., Кузьмина Н., Овчарук О., Паращенко Л., Степанов Ф., Таранен-ко I. Концепщя зм1сту ocbíth для европейського вим1ру Украши. URL: http://osvita.ua/school/method/581/ (дата звернення: 18.08.2018).
23. Про оевпу: Закон Украши вщ 05.09.2017 №2145-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19 (дата звернення: 18.08.2018).
24. Бриль Ю. О. Документознавча осв1та в контекст i реформування вшцо! ocbíth Украши. Бтблтотекознавство. Документознавство. 1иформолог1я. 2016. №3. С.70-79.
25. Амельченко Н. А. Цшноеп об'еднано! Свропи. URL: http://parlament.org.ua/ upload/docs/European_Values.pdf (дата звернення: 18.08.2018).
26. Свропейсью liíhhoctí i Украша. URL: http://newzz.in.ua/main/1148865159-yevropejski-cinnosti-i-ukrayina.html (дата звернення: 18.08.2018).
27. Bhmíp рацюнальносп як чинник европейсько! штеграцп Украши / М. Попович та íh.; вщп. ред. М. Попович; Нац. акад. наук Украши, 1н-т фшософп ím. Г. С. Сковороди. Кшв: Наукова думка, 2014. 291 с.
28. Про вищу осв1ту: Закон Украши вщ 01.07.2014 № 1556-VII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 18.08.2018).
29. Про Стратспю сталого розвитку «Украша-2020»: Указ Президента Украши вщ 12 елчня 2015 року№5/2015. URL: http://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5/2015 (дата звернення: 18.08.2018).
30. Про шформащю: Закон Украши вщ 02.10.1992 №2657-XII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 (дата звернення: 18.07.2018).
31. Сахань О. М., Герасша Л. М. Деструктивна шформащя як чинник конфл1ктносп та couia.ibHoi напруженост1 в сучасному украшському сусшльств1.1нформацтне сустлъстео i держава: проблемы езаемоди на сучасному етапг. зб. наук. ст. та тез наук. повщ. за матер1алами \пжнар. наук.-практ. конф., м. Харюв, 26 жовтня 2012 р. /редкол.: С. Г. Серьопна, В. Г. Пилипчук, I. В. Яковюк. Харюв: НД1 держ. буд-вата мюц. самоврядування, 2012. С. 31-36.
32. Гашткевич Я. Проблема автономп п1слярадянських ун1верситет1в. URL: http://ntsh.org/content/ganitkevich-yaroslav-problema-avtonomiyi-pislyaradyanskih-universitetiv (дата звернення: 18.08.2018).
33. Ярошенко А. О. Потенщал i ефектившеть осв1тньо-1нформац1йно!' пол1тики. Кшв: НПУ i мен i М. П. Драгоманова, 2009. 256 с.
34. Програма розвитку Кшвського нащонального ушверситету i мен i Тараса Шевчен-ка на 2012-2020 роки. URL: http://science.univ.kiev.ua/documents/rozvytok/Progran Umv_ 2020.pdf (дата звернення: 18.08.2018).
35. Щербакова Ю. Е. Цшносп об'еднано! Свропи у контекст i демократизацн no.ii-тично1 культури украшського сусшльства: автореф. дис. ... канд. пол ¡т. наук. Кшв, 2011.20 с.
36. Сахань О. М. Проблема непотизму в сучасному украшському суспшьсга. Bíchhk Нац1оналъного утеерситету «Юрнднчна акаделпя УкраТни ¡мет Ярослава Мудрого». Сергя: Полгтологгя. 2017. №2 (33). С.189-210.
uicnuii. imijiuhUJibHUiu HJjJuuuHnutu ynitsvpcumvmy unvm sijjucjiugu iviyuputu 1 {jyj ZUIO
REFERENCES
1. Uhoda pro asotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu, z odniyeyi storony, ta Ycvropcys'kym Soyuzom, Yevropeys'kym spivtovarystvom z atomnoyi enerhiyi i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoyi storony (2004): Uhoda, Mizhnarodnyy dokument vid 27.06.2004 № 984 011. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/984_011 [in Ukrainian],
2. Andrushchenko, V. (2018, May 4). Ukrayins'kc zhyttyavtranzyti. Pryroda, osoblyvosti, oznaky. Den. Retrieved from https://rn.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ukrayinske-zhyttya-v-tranzyti [in Ukrainian].
3. Pyrozhkov, S. I., Maiboroda, O. M., Shaihorodskyi, Yu. Zh. at al. eds. (2016). Tsyvilizatsiinyi vybir Ukrainy: paradyhma osmyslennia i stratehiia dii: natsionalna dopovid / Instytut politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. KurasaNAN Ukrainy. Kyiv: NAN Ukrainy [in Ukrainian],
4. Tsinnosti «idealnoho polityka» - zakonoslukhnianist i dobrozychlyvist, realnoho -vlada, hroshi i uspikh. Retrieved from http://uacrisis.org/ua/54442-noks-fishes [in Ukrainian].
5. Kononenko, N., Chernysh, O. Yevropeiski tsinnosti ta ukrainskyi politychnyi klas: chy vdastsia vidirvatysia vid «vizantiishchyny»? Retrieved from https://detector.media/ info space/article/124179/2017-03- 17-evropeiski-tsinnosti-ta-ukrainskii-politichnii-klas-chi-vdaetsya-vidirvatisya-vid-vizantiishchini/ [in Ukrainian].
6. Delor, Zh. (1997). Osvita - spravzhnii skarb. Shliakh osvity - Education path, 3. 3-5 [in Ukrainian].
7. Andrushchenko, V. P. (2013). Intehratsiia tsinnostei: Pedahohichnyi dosvid Yevropy. Stattia persha. Velyka Khartiia Universytetiv. Vvshcha osvita Ukrainy - Higher education of Ukraine, 1, 5-10 [in Ukrainian].
8. Khaustova, M. H. (2015). Implementatsiia yevropeiskykh pravovykh standartiv u pravovu systemu Ukrainy. Aktnalni problemv suchasnoho mizhnarodnoho prava. zb. nauk. st. za materialamy I Khark. mizhnar.-prav. chytan, prysviach. pam'iati prof. M. V. Yanovskoho i V. S. Semenova, Kharkiv, 27 lystopada 2015 r.: u 2 ch. Kharkiv. Part 1, 166-172 [in Ukrainian],
9. Vashchuk, F. H. ed. (2011). Intehratsiia v yevropeiskyi osvitnii prostir: zdobutky. problemy, perspektyvy: monohrafiia. Uzhhorod: ZakDU [in Ukrainian],
10. Habovych, O., Kuznietsov, V., Semenova, N. (2016). Ukrainska fundamentalna nauka i yevropeiski tsinnosti. Vyd. 2-he, dop. Kyiv: Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia» [in Ukrainian].
11. Davydov, P. (2010). Osvita yak osobystisna (indyvidualna) tsinnist. Filosofiia osvity -Philosophy of Education, 1-2 (9), 279-286 [in Ukrainian],
12. Novosad, O. V. (2011). Osvita yak vyshcha tsinnist liudyny i suspilstva. Upravlinnia v osviti: zb. materialiv V Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Lviv, 14-16 kvit. 2011 r.). Lviv: Vyd-vo Lviv. politekhniky, 225-227 [in Ukrainian].
13. Palamar, S. P., Kondratiuk, S. H. (2017). Vplyv tsinnisnykh oriientatsii na formuvannia osobystosti suchasnoi molodi. «Molodvi vchenvi - Young scientist», 11, 404-407 [in Ukrainian].
14. Levchenko, T. I. (2007). Yevropeiska osvita: konverhentsiia ta dyverhentsiia: monohrafiia. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian],
15. Mykhailyn, I. L. (2011). Osnovy zhurnalistyky. Pidruchnyk. 5-te vyd. pererob. tadop. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian],
16. Rizun, V. V. (2008). Teoriia masovoi komunikatsii. Pidruchnyk. Kyiv: Prosvita [in Ukrainian].
17. Sakhan, O. M., Shevchuk, N. V. (2018). Yevropeiski tsinnosti yak zaporuka protsvitannia suspilstva: ukrainskyi vybir. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: politolohiia - The Bulletin of the National University «Yaroslav the Wise Law Academy of Ukraine». Series: Political Science, 2 (37), 177-196 [in Ukrainian],
18. Marchuk, O. A. (2017). Uchyteli Ukrainy v osvitnikh reformatsiinykh protsesakh v period khrushchovskoi «vidlyhy» (druha polovyna 50-kh - persha polovyna 60-kh rr. XX st.). Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian],
19. Sukhomlynska, O. V. (2014). Radianska pedahohikayak ideolohiia: sproba istorychnoi rekonstruktsii. Istoryko-pedahohichnvi almanakh - Historical and pedagogical almanac, 1, 4-24 [in Ukrainian].
20. Andrushchenko, V. (2015). Filosofiia osvity XXI stolittia: poshuk priorytetiv. Fundamentalni problemy filosofii osvity - Fundamental problems of the philosophy of education, 1, 5-16 [in Ukrainian].
21. Pukhovska, L. (2003). Perspektyvy formuvannia svitovoho osvitnoho prostoru v XXI stolitti. Visn. Zhvtomvr derzh. un-tii im. I. Franka - Bulletin of I. Franko Zhvtomvr State University, 33, 16-18 [in Ukrainian].
22. Kobernik, S., Kuzmyna, N., Ovcharuk, O., Parashchenko, L., Stepanov, F., Taranenko, I. Kontseptsiia zmistu osvity dlia yevropeiskoho vymiru Ukrainy. Retrieved from http://osvita.ua/school/method/581/ [in Ukrainian],
23. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 №2145-VIII. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian],
24. Bryl, Yu.O. (2016). Dokumentoznavcha osvita v konteksti reformuvannia vyshchoi osvity Ukrainy. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia - Library Science. Documentation. Informology 3, 70-79 [in Ukrainian].
25. Amelchenko, N. A. Tsinnosti ob'iednanoi Yevropy. Retrieved from http://parlament.org.ua/upload/docs/European_Values.pdf [in Ukrainian].
26. Yevropeiski tsinnosti i Ukraina. Retrieved from http://newzz.in.ua/ main/1148865159-yevropejski-cinnosti-i-ukrayina.html [in Ukrainian],
27. Popovych, M. et al. (2014). Vymir ratsionalnosti yak chynnyk yevropeiskoi intehratsii Ukrainy / vidp. red. M. Popovych; Nats. akad. nauk Ukrainy, In-t filosofii im. H. S. Skovorody. Kyiv: Naukovadumka [in Ukrainian],
28. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 № 1556-VII. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 [in Ukrainian],
29. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina-2020»: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12 sichnia 2015 roku № 5/2015. Retrieved from http ://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 [in Ukrainian].
30. Pro informatsiiu: Zakon Ukrainy vid 02.10.1992 №2657-XII. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 [in Ukrainian],
31. Sakhan, O. M., Herasina, L. M. (2012). Destruktyvna informatsiia yak chynnyk konfliktnosti ta sotsialnoi napruzhenosti v suchasnomu ukrainskomu suspilstvi. Informatsiine suspilstvo i derzhctva: problemv vzaiemodii net suchasnomu etapi: zb. nauk. st. ta tez nauk. povid. za materialamy mizhnar. nauk.-prakt. konf., m. Kharkiv. 26 zhovtnia 2012 r. / redkol.: S. H. Serohina, V. H. Pylypchuk, I. V. Yakoviuk. Kharkiv: NDI derzh. bud-va ta mists, samovriaduvannia, 31-36 [in Ukrainian],
32. Hanitkevych, Ya. Problema avtonomii pisliaradianskykh universytetiv. Retrieved from http://ntsh.org/content/ganitkevich-yaroslav-problema-avtonomiyi-pislyaradyanskih-universitetiv [in Ukrainian].
33. Yaroshenko, A. O. (2009). Potentsial i efektyvnist osvitno-informatsiinoi polityky. Kyiv: NPU imeni M. P. Drahomanova [in Ukrainian],
34. Prohrama rozvytku Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka na 2012-2020 roky. Retrieved from http://science.univ.kiev.ua/documents/rozvytok/ Progran Univ_ 2020.pdf [in Ukrainian],
35. Shcherbakova,Yu. E. (2011). Tsinnosti ob'icdnanoi Ycvropy u kontcksti demokratyzatsii polity chnoi kultury ukrainskoho suspilstva. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
36. Sakhan, O. M. (2017). Problema nepotyzmu v suchasnomu ukrainskomu suspilstvi.
Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yarns lava Mudroho». Seriia: Politolohiia - The Bulletin of the National University «Yarns lav the Wise Law Academy of Ukraine». Series: Political Science, 2 (33), 189-210 [in Ukrainian].
Сахань Елена Николаевна, кандидат социологических наук, доцент, доцент кафедры социологии и политологии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
Шевчук Наталья Витальевна, студентка Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
К ПРОБЛЕМЕ ИМПЛЕМЕНТАЦИИ ЕВРОПЕЙСКИХ ЦЕННОСТЕЙ В УКРАИНСКОМ ПРОСТРАНСТВЕ
В статье осмысливаются проблемы реализации европейских ценностег/ в украинском пространстве в условиях современного развития общества. Определены некоторые факторы, препятствующие их распространению. Среди механизмов перехода украинского общества к ценностям западной цивилизации, как важных
путей решения проблемы, авторы называют эффективно функционирующую образовательную, научную и информационную сферы общества.
Ключевые слова: ценности, европейские ценности, имплементация, образование, наука, информационное пространство.
Sakhan Olena Mykolaivna, PhD (Sociology), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Sociology and Political Science, Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv, Ukraine
Shevchuk Nataliia Vitaliivna, Student, Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv, Ukraine
THE PROBLEM OF IMPLEMENTATION OF EUROPEAN VALUES IN
THE UKRAINIAN SPACE
Problem setting. The Ukrainian nation intentions of entering to the European Community deal with an absolute incompetency of Ukrainian politicians to demonstrate to Ukrainian citizens the direct signals of providing European values in Ukraine. Consequently, there is no modernization of Ukrainian society and there are a lot of conflictogenic forces, which lock the Ukrainian nation transition from old values, laws and rides to the values of Western civilization.
However, the problem of implementation of European values to the Ukrainian space is one of the most important nowadays. The values should be aligned with the times in providing of Ukrainian persons intentions of good living and state protection of their rights and freedoms. This problem can be solved by establishing of effective academic and information systems, which will inform Ukrainians about the best world achievements and help them to understand thereof That's why the problem of implementation of European values to the Ukrainian space through academic and informative systems in up-to-date conditions is actual and shoidd be comprehensively studied.
Recent research and publications analysis. The problem of theoretical learning of European values as modern social phenomena is being discussed by N. Amelchenko, J. Bodrivar, P. Burdieu, Y. Golovakha, O. Zdravomyslov, N. Smelzer, O. Sakalo and V. Tugarinov. The influence of values and standards of Western civilization into young democracy state development (and Ukraine as well) is being studied by V. Andrushchenko, O. Babkina, V. Bekh, V. Kremen, M. Mvkhalchenko, V. Polokhalo, Y. Shavgorodskyi and O. Chernvsh. Academic and information systems in the aspects of the implementation of European values to the Ukrainian space are being explored byF. Vashchvk, O. Habovvch, V. Kuznetsov, N. Semenova, P Davidov, O. Novosal, I. Mikhailyn and V. Rizun.
The purposes of our study are actualization of academic and information systems as necessary factors for the implementation of European values and finding ofpreventing issues as well as the ways of their removal.
Paper main body. European values are the framework, from the one hand, and the aim of Ukraine, from another However, in consciousness of Ukrainian people European values and other European Union representations as well as the imaginations about its institutions, social and political processes are incomprehensible due to the low level ofacademic process and insufficient and conflict realization of the European values through information sphere. In consideration of that Ukrainian people deem the integration of Ukraine into the European Community to be as something political and the subject-matter for international negotiations, and they perceive it doesn't worth of their attention.
The functioning of academic and information systems is the most effective instrument for the young generation consciousness and knowledge development, and coordination of their activities should promote the extension of European citizen inasmuch as well-informed and educated person is a society achievement.
Proceeding from the above Ukrainian science has the aims to prove the importance of implementation European values such as like the ride of law, equality before the law and justice into Ukrainian fundamental science as well as to find problem points, in which the absence ofsuch values or their distortion is locking of academic development. Information sphere shoidd translate European values and promote the establishment ofaxiological and semantic models, which should be used by society for learning of values world picture without objective deliberateness of the information relationships subjects.
Conclusions of the research. The removal of academic problems can be provided by: the establishment of complete academic freedom, which is founded on the European values of academic activity organization: the disposal of academic process participants wasted mindsets: the generation and implementation of new methodological, organizational and technological procedures ofacademic sphere administration: the development ofacademic informative promotion. The removal of informative relationships problems can be provided by: the establishment of informative rules and constitution of criminal liability for the breach of above-mentioned rules. It is necessary to provide up-to-date informative and telecommunication technologies as well as to use exceptional informative resources. The understanding of the meaning and necessity of European values by Ukrainians is possible by the union of rich traditions Ukrainian culture and up-to-date European values.
Keywords: values, European values, implementation, education, science, information space.
fcOGS
