CC BY
68
УДК 316.752:159.964
Кожем'якта Оксана Миколтвна,
кандидат фшософських наук, доцент, доцент кафедри фтософп, Черкась-кий державний технолог1чний утверси-тет.
Кожемякина Оксана Николаевна,
кандидат философских наук, доцент, доцент кафедры философии, Черкасский государственный технологический университет.
Oksana Mikolaivna Kozhemiakina,
associate professor, assistant professor of philosophy, Cherkasy State Technological University.
ЕМАНСИПАЦ1ЙН1 Ц1ННОСТ1 В СУСПШЬНИХ ТРАНСФОРМАЦ1ЯХ: АРХЕТИПОВИЙ П1ДХ1Д
Анотащя. У статт розглянуто особливосп сустльних трансформацш в сучаснш Укршш з урахуванням глобалiзацiйних тенденцiй та наявних цив^ лiзацiйних викликiв, що загострюють системну кризу в KpaÏHi. З позицш ар-хетипового пiдходу здшснюеться розкриття соцiокультурноï сутностi еман-сипацшно!' динамiки цiннiсних змiн глобалiзованоï сучасность Розглянуто взаемозв'язок емансипацiйних цiнностей зi становленням культури довiри та формуванням структур громадянського сустльства, звертаючи особливу увагу на особливосп украшсько!' ментальносп у спiввiдношеннi шдивщу-альних та колективних щлей.
Стверджуеться, що властивий украшському нацiональному характеру iндивiдуалiзм як шщатившсть та прагнення до незалежносп та самореа-лiзацiï мае чггю ознаки демократичностi, що в щлому вiдповiдае обраному курсу евроiнтеграцiï. Емансипацшш цiнностi та культура довiри, визнання i толерантнiсть як однi з базових принцитв европейсько!' культури можуть стати ключовими соцiокультурними орiентирами в модершзацшних страте-гiях Украши лише з урахуванням специфши трансформацiй глибинних ш-варiантiв буттево!' свiдомостi украшщв та актуалiзацiï вiдповiдних власнiй духовнш традицiï i визначеним перспективам сми^в.
K^40bí слова: емансипацшш цiнностi, модернiзацiя, сустльна тран-сформацiя, культура довiри, громадянське сусшльство, демократiя.
ЭМАНСИПАЦИОННЫЕ ЦЕННОСТИ В ОБЩЕСТВЕННЫХ ТРАНСФОРМАЦИЯХ: АРХЕТИПИЧЕСКИЙ ПОДХОД
Аннотация. В статье рассмотрены особенности общественных трансформаций в современной Украине с учетом глобализационных тенденций и имеющихся цивилизационных вызовов, которые обостряют системный кризис в стране. С позиций архетипического подхода осуществляется раскрытие социокультурной сущности эмансипационной динамики ценностных изменений глобализированной современности. Рассмотрена взаимосвязь эмансипационных ценностей со становлением культуры доверия и формированием структур гражданского общества, обращая особое внимание на особенности украинской ментальности в соотношении индивидуальных и коллективных целей.
Утверждается, что присущий украинскому национальному характеру индивидуализм как инициативность и стремление к независимости и самореализации имеет четкие признаки демократичности, что в целом соответствует выбранному курсу евроинтеграции. Эмансипационные ценности и культура доверия, признания и толерантность как одни из базовых принципов европейской культуры могут стать ключевыми социокультурными ориентирами в модернизационных стратегиях Украины только с учетом специфики трансформации глубинных инвариантов бытийного сознания украинцев и актуализации соответствующих собственной духовной традиции и определенным перспективам смыслов.
Ключевые слова: эмансипационные ценности, модернизация, общественная трансформация, культура доверия, гражданское общество, демократия.
EMANCIPATORY VALUES OF SOCIAL TRANSFORMATION: ARCHETYPAL APPROACH
Abstract. In the article the features of social transformations in modern Ukraine taking into account globalization trends and civilizational challenges present which exacerbate systemic crisis in the country. From the standpoint of the archetypal approach made the disclosure of sociocultural nature of emancipatory dynamics of value changes of our globalized reality the interrelation of emancipatory values and a formation of the structures of civil society, drawing special attention at features of the Ukrainian mentality in the ratio of individual and collective goals.
It is alleged that common to Ukrainian national character individualism as initiative and desire for independence and self-realization has clear features of democracy, which generally corresponds to the chosen course of European integration. Emancipatory values and culture of trust, acceptance and tolerance as one of the cornerstones of European culture could be the key socio-cultural
reference points in strategies of modernization of Ukraine only with account of specificity of transformation of deep invariants of popular conscience of Ukrainians and their updating to the corresponding to proper spiritual tradition and to the defined prospective of the meanings.
Keywords: emancipatory values, modernization, social transformation, culture of trust, civil society, democracy.
Постановка проблеми. Актив-ний, хоча й складний та суперечли-вий рух Укра!ни до европейського сшвтовариства, демонструючи цив^ лiзацiйний вибiр Украши, потребуе значних модершзацшних змiн, спря-мованих на витворення структур шдтримки демократично! культури. Дiевiсть таких змш великою мiрою залежить вiд актуалiзащ! вщповщ-них державнiй культурi щншсних орiентирiв, що визначають моральну щентифшащю нацп та спрямованiсть розвитку кра!ни. В цьому контекстi особливу сферу науково! защкавле-ностi становлять проблеми динамши цiннiсних змiн сучасностi, що пов'я-занi як з глибинними зрушеннями у структурi самого сощуму, так i поя-вою нових форм та способiв сощаль-них взаемодш, а також суспiльних та шдиввдуальних самоорганiзацiй i джерел громадянсько! активностi. В умовах цивiлiзацiйних виклиюв, перед якими сто!ть сучасна Укра!на, вкрай нагальними постають питання вiдповiдностi обраних стратегiй роз-витку та впроваджуваних реформ наявним ментальним структурам та сощокультурним формам сусшльно! оргашзацп i питання спроможносп спiльноти до самоствердження в ас-пектi досягнення взаемопорозумш-ня, взаемовизнання та ментальних трансформацш щодо вiдстоювання
визначених цiнностей як очевидних та доленосних. Актуальшсть теми зу-мовлена виявленням перспектив са-мореалiзащ! Укра!ни як демократично! кра!ни та конкретизацi! наявних психоенергетичних джерел культури довiри, суспiльно! толерантностi, гу-манiстично! солiдарностi.
Аналiз останшх дослщжень i пу-блiкaцiй. Проблематика щншсних змш сучасност в контекстi модершзацшних перетворень стае предметом розгляду багаторiчних досл^ джень кра!н в рамках всесвiтнього проекту WVS (World Values Survey), зокрема, доречно зазначити напра-цювання Р. 1нглхарта, К. Вельцеля, С. Харркона, Дж. Александера та iн., яю дослiджують поширен-ня емансипацiйних щнностей в контекстi розширення сфери люд-ського розвитку, глобалiзацiйних тенденцiй, соцiально-економiчного зростання та становлення демократично! культури.
Глобалiзацiйнi аспекти модер-нiзацi! в контекстi становлення ш-дивiдуалiзовано! сучасностi дослщ-жують З. Бауман, Н. Луман, У. Бек, Е. Пдденс та ш. Аналiз особливос-тей цiннiсних змiн в сучаснш Укра-!ш у взаемозв'язку з чинниками на-цiонально! щентичносп знаходимо у працях Н. Пашно!, Ю. Савельева, В. Мiсютiно!, А. Ручки та ш.
Проблематищ архетитв та спе-цифiки !х вияву в соцiальнiй та по-лiтичнiй дiйсностi присвяченi працi К. Юнга, М. Елiаде, А. Аугустинаш-чуте, А. Большаково!, С. Кримсько-го, Е. Афонiна, О. Донченко та ш.
Серед вiдомих дослiдникiв куль-тури довiри в контекст аксюлопч-них проблем сощально! взаемоди слiд зазначити Ф. Фукуяму, А. Се-лiгмена, П. Штомпку, Н. Лумана, Е. Пдденса, Б. Барбера, Т. Ямапш^ П. Бурдье, У. Бека та ш.
Водночас, незважаючи на наяв-нiсть значно! кшькосл праць, зали-шаеться недостатньо дослвдженим питання спiввiдношення емансипа-цiйних щнностей та культури дов^ ри, а також чинниюв !х формування.
Формулювання цiлей статтi. Метою статп е розкриття сощокультур-но! сутносп емансипацшно! дина-мiки цiннiсних змш глобалiзованоl сучасностi та окреслення архетип-них засад суспiльних трансформацiй в сучаснш Укра!ш, звертаючи увагу на аксюлопчну специфiку станов-лення культури довiри як основи громадянського сустльства.
Виклад основного матерiалу до-слщження. В контекстi загрозливих викликiв сьогодення самоорiенту-вання власного народу в сощально-му та iсторичному просторi та часi стае вкрай важливим для сучасно! Украши. Ключовий вектор аналiзу становлять саме цiнностi, концепту-алiзацiя яких зазвичай вiдбуваеться навколо ще! позитивно! значущостi, оцiнки, щеалу або орiентиру дiяль-ностi, остаточного шдГрунтя ви-бору, а також способiв соцiального визнання та системи прюритепв. В контекстi проблематики дослвджен-
ня особливо важливою гумашстич-ною ознакою цiнностi е наявнiсть в нш сприятливих для становлення людини позитивних якостей та по-слщовного процесу людського роз-витку, шщшючи спрямування до 1де!' блага вщповщно до розширення сфери свободи.
У сучасному свт спостерта-ються вщчутш цiннiснi змiни, що демонструють перехщ вiд матер^ алiстичних цiнностей (з акцентом на економiчнiй та фiзичнiй безпецi) до цiнностей постматерiальних (з домшащею якостi життя та самови-раження). Згiдно з дослiдженнями Р. 1нглхарта та К. Вельцеля, яю масштабно аналiзують цiннiснi змши в умовах сучасного постмодерного свiту в межах проекту WVS (World Values Survey), юнують чпю залеж-ностi мiж стабiльнiстю демократа як макрорiвневою характеристикою та деякими мiкрорiвневими характеристиками, серед яких проввдне мiсце належить саме мiжособистiс-нiй довiрi. Емансипацiйнi цiнностi сприяють розширенню можливо-стей, прав та вшьного вибору. На соцiально-економiчному рiвнi розширення можливостей здшснення свободи забезпечуеться зростаючи-ми ресурсами, сощально-культур-ний рiвень мотивуе здiйснення свободи, шститущонально-правовий рiвень розширюе права людини та уможливлюе ефективну реалiзацiю демократичних свобод.
Становлення ново! щншсно! па-радигми постмодерну передбачае суттевi сощетальш змiни, що зумов-люють свого роду пост-модершза-цiйнi процеси, зачшаючи, зокрема, i гендернi ролi, i релiгiйнi та сiмейнi
щнносп, сприяючи в цiлому розши-ренню людських можливостей. Як зазначають Р. 1нглхарт та К. Вель-цель, демократичне становлення е не стшьки результатом витонченого елiтарного торгу та "конститущйно! шженери", скiльки процесом постш-ного витворення демократа на ос-новi глибоко вкорiнених щншсних орiентацiй народу в цiлому ввднос-но результативних вимог громадян-ських та полггичних свобод, гендер-но! рiвностi, особисто1 незалежностi [1, с. 11-12].
Одним iз дiевих орiентирiв сус-пiльного розвитку в сучасних умо-вах розглядаеться культура довiри, що постае довгостроковою моральною стратегiею реалiзацil вiдносин довiри, акцентуючи увагу на нормативному контекст дiевостi довiри в сощум^ наявностi умов застосуван-ня принципу довiр та суспiльного механiзму породження довiри. За-стосування концепту щншсно1 еман-сипаци для характеристики процесу ставлення культури довiри дае мож-ливiсть з'ясувати спiввiдношення особистих та колективних щлей та iнтересiв, а також виявити роль сво-боди та вщповщальносл в цiннiснiй еволюци сучасного соцiуму.
Проблеми розвитку демокра-тичних процесiв у крашах щшьно пов'язанi зi становленням культури довiри, що передбачае водночас як поширення нормативних правил вщ-повiдальних та ефективних взаемо-дiй, так i легiтимацiю права кожного на самовираження та задоволення потреб, виявляючи внутрiшнi чин-ники злагоджено1 взаемоди сусшль-ства та державних шституцш. Концепт "культури довiри" у трактовщ
П. Штомпки позначае переважаючi соцiальнi взаемини, якi кодифiку-ються в правила, акумулюючи дос-вщ довiри та соцiальноl надiйностi, а точнiше, "систему правил-норм i щн-ностей, що регулюють вияв довiри та виконання очiкувань, а також взаем-нiсть довiри" [2, с. 244]. Вагомою основою просторово1 концептуалiзацil довiри е саме щншсно-нормативний контекст, що забезпечуе ефективне функцiонування довiри у визначе-ному та взаемновизнаному культурному полi взаемних зобов'язань та очжувань.
Процес становлення культури до-вiри як втiлення тенденцiй самореа-лiзацil передбачае розповсюдження цiнностей свободи вибору, внутрш-нього переконання (на ввдмшу вiд зовнiшнього примусу), особисто1 незалежносп, вiдповiдальностi за власне життя, дiевоl активностi. Емансипацiйнi цiнностi сприяють становленню культури довiри як укорiненiй у сввдомосп людей при-хильностi певнш нормi, передбачаю-чи "примат свободи особистосл над дисциплiною колективу, рiзноманiт-тя над вiдповiднiстю груповiй нор-мi, громадянсько1 незалежностi над державною владою" [1, с. 391-392]. Культура довiри як цiннiсна еман-сипащя суспiльства формуеться потужною соцiально-активною мо-тивацiею ефективно1 взаемодil, ко-ординуючи власш дil з урахуванням сшльних iнтересiв.
В умовах глобалiзованоl сучас-ностi довiра постае засобом розумш-ня, iнтерпретацil та пристосування до сощального середовища, демон-струючи адаптацш до складностi та непередбачуваностi сощуму. Специ-
фжою полггично! довiри е те, що во-на виявляе принципово асиметричш вертикальнi вiдносини мiж владою та громадянами, ощнюючи спро-можнiсть та готовшсть влади ефек-тивно виршувати соцiальнi пробле-ми, захищати штереси громадян та !х громадянськi свободи. Також актуа-лiзуеться впровадження в культуру довiри практик лiберальноl недовiри як вимог пiдзвiтностi i прозоросп дiй влади та активiзацil громадсько-го контролю.
Вщтак полiтична довiра, постаю-чи як делегування повноважень, оч^ кування та контроль !х адекватного прийняття та виконання, позначае наполегливу вимогу до владних ш-ституцш вiдповiдати очiкуванням справедливостi, надiйностi та компетентность Водночас в умовах кризи сучасно1 демократа, актуалiзуеться проблема зростання участ громадян у здшсненш демократа з метою контролю дш влади та посилення и ефективностi, для чого необхiдним е достатнiй рiвень соцiального кашта-лу, що базуеться на горизонтальны довiрi. Тому довiра е, з одного боку, ключовим ресурсом демократа, ва дiграючи роль И базовое' шституцп, а з другого — метою демократа, по-стаючи незамiнною демократичною щншстю.
Особливим чином в глобалiзацiй-них умовах формування нащональ-но! культури довiри постае проблема стввщношення загальнолюдських, унiверсалiстських цiнностей з нащо-нальними, партикулярними. Законо-мiрно, що сусшльш змiни сьогоден-ня знаходяться у сташ трансформа-цП та характеризуються динамiчни-ми соцiокультурними зрушеннями.
Цiнностi та етичнi норми зазнають суттевих змш у взаемозалежностi з перетвореннями в сощально-еконо-мiчнiй та полпичнш сферах, але водночас щнносп вiдрiзняються певною тривалiстю та просторово-темпо-ральною стiйкiстю. Тому, коли йде мова про щншсно-нормативну пе-реорiентацiю суспiльства, постае пи-тання, якими ж мають бути щ норми та щнностк чи як закршлеш в нацiо-нальних традищях та звичаях, чи як запозичеш ззовнi вiд бiльш успiш-них краш, чи як орiентири, яю ще тiльки намагаеться виробити свпове спiвтовариство. У зв'язку з цим до-сить важливою постае проблема щн-нiсноl трансформацП та оновлення, зокрема, сшвюнування i структурно1 взаемодп наявних, закрiплених в на-щональних архетипових структурах, та нових, вщповщних часу, цiннiс-но-нормативних систем.
Застосування концепту сусшль-но! трансформацil дае можливiсть розглянути кардинальш змiни та якiснi перетворення, що вщбувають-ся в уах сферах суспiльного життя, фiксуючи появу нових сми^в та образiв майбутнього у множинносл прогресуючих змiн та структурних перетворень системи. У процеа сус-пiльноl трансформацil вiдбуваеться оргашчне поеднання iнновацiйних та традицiйних елеменпв, здатних до модернiзацil та адаптаци, тобто це одночасно i внесення змш, i при-стосування до них. У пошуках нових орiентирiв ефективного сусшльного самооновлення важливо не допусти-ти спрощено1 iмiтацil або штучного приеднання до шшо1 ушверсально1 (як варiант, захiдноl) моделi, а фор-мувати новi контексти сощальних
очшувань та форм подолань супе-речностей з урахуванням юторично-го, нацюнального, соцiокультурного вимiру зiнiцiйованих змiн.
Таким чином, саме поеднання елеменпв традицшно! нацюнально! культури з унiверсальними моделями орiентативного розвитку може стати джерелом порятунку сощуму, одним зi шляхiв модершзаци, що призведе до реальних успiхiв та ба-жаних наслщюв, актуалiзуючи ам-бiвалентнi архетипи нацюнально! культури як глибиннi iнварiанти, що поеднують ментальне та реаль-не з урахуванням потреб та викли-кiв сьогодення i спроможностi наци здшснити вiдповiднi викликам часу яисш змiни.
Архетиповий пiдхiд дае можли-вiсть зосередитись на глибинних психоенергетичних структурах, що лежать в основi типових моделей по-ведiнки, що зазнають також суттевих змютових iнтерпретацiй у процесi адаптаци до умов сучасного життя та нових способiв сощально! орга-шзацп. Вiдповiдно до змiн в цариш цiннiсних орiентацiй актуалiзуються архетипи, що стимулюють певну модель поведшки, визначаючи ключовi орiентири життя та уявлення про на-лежне. Архетипи, концептуалiзованi як цiннiснi резонатори сусшльства, задають можливостi стратегiчно ви-значеного конструювання сощально! реальностi, визначаючи ключовi лши поведiнкових моделей та цш-шсно! динамiки.
Застосування архетипового шд-ходу до аналiзу емансипацшних цiнностей дае змогу виокремити iр-рацiональнi стимульнi чинники мо-дершзацшних змiн соцiокультурноl
природи сучасного украшського су-спiльства, фiксуючи увагу на емансипацшних ознаках украшсько! мен-тальностi. Зазвичай серед провiдних оргашзацшних ознак укра!нського нацiонального характеру виокрем-люють чотири визначальнi:
- емоцшшсть — виявляеться в чуттево-релiгiйному ставленш до свiту, першостi чуттевого виразу;
- кордоцентричшсть — домiна-щя ролi серця, яке е осереддям душевного та духовного життя, центром морального життя людини;
- iндивiдуалiзм — в розумшш прагнення до самостiйностi, особисто! свободи;
- штроверсившсть — звернення до внутршнього свiту, схиль-нiсть до самозаглиблення, ек-зистенцiйного самоспоглядан-ня.
В контексп цього дослiдження особливо щкавим е дослiдження емансипацiйних властивостей сла-ветного "укра!нського iндивiдуалiз-му", ввдносно якого iснують досить суперечливi думки. Багато дослщни-кiв пов'язують появу iндивiдуалiзму зi сприятливими природними умова-ми ведення сiльського господарства, що зумовило розвиток персонально! вщповвдальносп, самостшносп, роз-судливостi.
Серед позитивних моменпв у тлумаченнi iндивiдуалiстично! риси необхщно назвати протидiю деспо-тичним формам правлшня, неприй-няття сильно! влади, що формувало волелюбшсть, прагнення до особи-сто! свободи. В поличному аспек-тi iндивiдуалiзм розглядають i як
безумовно позитивну детермшанту ввдродження украхнськох наци та формування громадянського су-сшльства, i як гальмуючий чинник сучасних процеав державотворен-ня. Так, I. Шлемкевич бачить не-безпеку украхнського "шдивщуа^з-му без шдивщуальностей" — цього розпливчастого iндивiдуалiзму, що фактично е "страхом перед формою" [3, с. 698]. I. Мiрчук описуе украхн-ську людину як людину "розумного егохзму", називае iндивiдуалiзм укра-хнщв "вибуялим" i вважае, що саме цей феномен придушував витво-рення традици як державотворчого чинника i перетворював юторичне iснування наци в гру нескоордино-ваних сил, що через брак поважних змагань до скупчення мусили стати катастрофою для майбутнього щех людськох спiльностi [4].
Iндивiдуалiзм можна розглядати з юлькох позицiй. З одного боку, як посилений прояв шдивщуальносп через яскраву виразшсть власних неповторних особливостей, власно-го "Я", що приводить до оригшаль-носп, вирiзнення з маси. Ця позищя вiдображае реалiзацiю внутршшх сил людини, И творчого потенщалу. З iншого боку, iндивiдуалiзм постае як прагнення до усамгтнення, его-центризму, вiдторгнення та самопро-тиставлення особистосп колективу.
Один з найввдомших та посла довних дослiдникiв архетишв украхнськох культури С. Б. Кримський уникае концепту iндивiдуалiзму, натомють визначальну нацюналь-ну властивiсть украшщв означуе як "ствердження самодостатньо1 цшносп людсько1 особистостi", як "своерiдну украшську етику серця"
[5, с. 126]. Таким чином, украшський iндивiдуалiзм як архетип нацюналь-ного самовизначення може розгля-датись як щлком вiдповiдна еман-сипацiйним цiнностям нацюнальна властивiсть, що передбачае розумiн-ня не одиничного та окремого, а единого, "здатного втiлювати весь свiт, стискуючи його в межах особисто-стГ [6, с. 188].
У контексп проблематики фор-мування культури довiри актуалi-зацiя iндивiдуалiстичних тенденцiй украхнськох ментальностi визнача-тиме якiснi змши в соцiокультур-них засадах мiри конгруентностi iндивiдуальних та колективних цш-ностей:
тдивгдуальт цтностк свободи -самореалiзацiх - незалежностi - осо-бисто'! успiшностi - ризиковостi -готовносп до змiн - рiшучостi - по-чуття власнох гiдностi;
колективт цтностк вщповщаль-ностi - сшльного блага - взаемо-пiдтримки - ефективнох взаемодiх -соборностi - громадянськох злагоди тощо.
Таким чином, втшеш в iндивi-дуалiзмi джерела емансипацшних цiнностей з урахуванням орiентирiв сшльного блага закладають основи для формування горизонтальних зв'язюв, що стають шдГрунтям культури довiри як цiннiсно-норматив-ного джерела сощального капiталу, активiзуючи громадянську актив-шсть та вiдповiдальнiсть.
Висновки та перспективи по-дальших наукових розвiдок. Сощ-окультурна природа емансипацiй-них цшностей постае переважно як iдеал людства, що сприяе встанов-ленню пдних людини соцiальних
ввдносин. У межах архетипового шдходу виокремлюються певш за-кономiрностi у становленш ново! демократично! культури як зовшшньо! адаптацi! (зокрема, до географiчних, геополiтичних, iсторичних, соцю-культурних обставин) та внутрш-ньо! iнтеграцi! шляхом формування системи емансипацшних цiнностей, що сприяють всебiчному розвитку особистостi та уможливлюють формування культури довiри.
Цшшсть культури довiри вияв-ляеться не стшьки як легiтимативна процедурна основа влади як !! вну-трiшнiй гарант у правовому аспект^ скiльки в аспектi просторово-часово! аксюлопчно! настанови розширення сфери свободи та шдивщуально! са-мореалiзацi!, що постае умовою уз-годження iнтересiв та становлення сшльного блага на довгу перспективу, передбачаючи також шщащю демократично! недовiри як засобу шдтримки реально!, а не формально! демократа, зокрема, в аспектi широкого залучення громадян до структур впливу на полггичну та сощаль-ну сферу.
Емансипацшш цiнностi, втiленi в позитивны актуалiзацi! амбiвалент-ностi укра!нського iндивiдуалiзму як прагненнi до свободи та особисто! незалежностi, уможливлюють само-оргашзацш соцiуму саме завдяки некерованим ззовш стимулам само-
вибудови та шдивщуально! саморе-алiзацi!, що сприяе у свою чергу су-спiльнiй самореалiзацi!.
список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -
1. Инглхарт Р., Вельцель К. Модернизация, культурные изменения и демократия: Последовательность человеческого развития / Р. Инглхарт, К. Вельцель: [пер. с англ. М. Ко-робочкина]. — М.: Новое изд-во,
2011. — 464 с.
2. Штомпка П. Доверие — основа общества / П. Штомпка: [пер. с пол.
H. В. Морозовой]. — М.: Логос,
2012. — 440 с.
3. Кульчицький О. Вчитель життя. Пам'ят1 М. Шлемкевича / О. Кульчицький // Украша: фшософський спадок столггь. Хрошка. — 2000. -Вип. 37-38. — К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2000. — С. 691698.
4. М1рчук I. Св1тогляд украшського народу: спроба характеристики /
I. М1рчук // Генеза. — № 2. — 2002. — С. 87-96.
5. Кримський С. Б. Архетипи украшсь-ко! культури / С. Б. Кримський // Феномен украшсько! культури: ме-тодолопчш засади осмислення. — К.: Фешкс, 1996. — С. 91-113.
6. Кримський С. Б. Трансформащя со-щальних стратегш на злам1 тися-чолггь / С. Б. Кримський // Запити фшософських смисл1в. — К.: ПАРА-ПАН, 2003. — С. 181-199.
