CC BY
9
УДК 1:316.3+340.12
DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.40.155748
Мануйлов Свген Миколайович, доктор фшософп, професор, професор кафедри фшософп Нацюнального юридичного ушверситету iMern Ярослава Мудрого, м. Харюв, Укра'на е-mail: manuilov1946@gmail.com ORCID ID: 0000-0002-3896-6017
Калиновський Юрш Юршович, доктор фшософських наук, професор, професор кафедри фшософп Нацюнального юридичного ушверситету iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв, Укра'на е-mail: kalina_uu@ukr.net ORCID ID: 0000-0002-0081-8107
ДУХОВНА БЕЗПЕКА УКРАШСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА У ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСАХ СУЧАСНОСТ1
Проанал1зовано сутшсм характеристики духовног безпекиукрагнського сустль-ства. Зазначено, що духовна безпека е системоутворюючим чинником розбудови демократичног держави в Украш. Розкрито джерела загроз та основт загрози духовмй безпец в1тчизняного сощуму. Запропоновано засоби мвелювання загроз у духовм сфер1 Украгни. Досл1джено цттсну тдойму духовног безпеки украгнськог держави на сучасному етат.
Ключовi слова: духовна безпека, державотворення, загрози духовмй безпец1, цгнностг, нацгональна гдея.
Постановка проблеми. Система нацюнально'' безпеки держави становить единий комплекс вшськово-техшчних, шформацшних, економiчних, сошаль-но-пол^ичних, духовних та шших чинниюв. Кожен iз них мае взаемодопов-нювати й збагачувати шший, створюючи безпечну систему координат для ю-нування всiх суб'ектiв сощально'1 взаемодп. Зокрема, духовна безпека суспшь-ства е фундаментом збереження державност та процвiтання наци у глобальнш конкурентнiй боротьбi. Однiею з форм тако'' боротьби е iнформацiйнi вшни, що перманентно тривають iз рiзним ступенем iнтенсивностi мiж рiзними державами та групами держав. Нов^ш iнформацiйнi технологи дали можливiсть ефективно боротися за пiдкорення держав та нацш без захоплення 1'хшх тери-торiй, без людських жертв та втрати рiзного роду ресурсiв, а лише шляхом масованого впливу на суспшьну свщомють та духовну сферу держави-против-© Мануйлов М., Калиновський Ю. Ю., 2019 21
ника. Безсумшвно, шформацшш вшни - це боротьба за свщомють громадян, за дом^вання у духовно-щннюнш сферi того або iншого суспiльства. У таких умовах роль i значення духовно! безпеки суспiльства набувае особливо! ваги для державотворчих та нащотворчих процесiв у сучаснiй Укрш'ш.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публжацш. Проблематика духовно! безпеки стала об'ектом наукових пошуюв у рiзноманiтних парадигмальних ви-мiрах. Так, В. Барашвський наголошуе на тому, що духовна безпека е важли-вим чинником юнування нацп та держави, а нехтування нею може призвести до розпаду краши. У свою чергу, В. Крутов зазначае, що духовна безпека й духовш чинники загалом мають стати фундаментом ново! парадигми роз-витку людства у ХХ1 столiттi. Науковець В. Клюс розкривае сутшсть загроз у духовнiй сферi суспiльства, класифiкуючи !х на двi групи: загрози, що несуть небезпеку духовному св^ людини та загрози усталеному функщонуванню всiх форм сустльно! свiдомостi та ментальностi.
Окрема група вчених аналiзуе походження та вектори загроз у духовнш сферi украшського суспiльства. Зокрема А. Сухорукова зауважуе, що джере-ла загроз духовнш безпещ вiтчизняного соцiуму можна класифшувати на зовнiшнi й внутрiшнi та придшяе значну увагу !х розкриттю. З точки зору Л. Весельсько!, однiею з основних загроз функщонуванню духовно! сфери Украши е щннюна поляризацiя, що виникае на основi конфронтацп цiннiсних пiдсистем та е продовженням регюнальних, мовних, етнокультурних та шших свiтоглядних особливостей, iснуючих юторично у нашiй державi.
Значна увага в сучасному науковому дискурсi придшяеться засобам проти-стояння духовнiй агресп, що здiйснюеться проти Украши. Втизняний до-слiдник О. Курбан у монографiчному дослiдженнi «1нформацшш вiйни у со-цiальних он-лайн-мережах» стверджуе, що дiевим засобом протистояння ш-формацшним атакам проти нашо! держави мае стати створення тотального ментального бар'еру, який базуеться на державницьких щеологемах, адекват-них знаннях про юторш та сучаснiсть украшського народу. На думку П. Люо-вського духовна безпека Украши мае забезпечуватися не тшьки нащональни-ми ресурсами, а й участю нашо! держави у мiжнародних структурах субрегю-нального, регюнального, трансрегiонального та глобального рiвнiв. На переконання С. Ларiна, за умов сучасно! украшсько'1' реальностi нацiональна безпека держави (духовно! зокрема) повинна спиратися на практичну реаль зацiю тако! трiади: нацiональнi цiнностi - штереси - цiлi.
Низка дослiдникiв, Г. Ситник, Л. Беловецька, Б. Букринський, В. Степанов, С. Пономаревський та ш, пропонують власну штерпретащю сутносп, функ-цiй та класифшацп нащональних цiнностей як основи духовно! безпеки на-шого народу на сучасному етат вiтчизняного державотворення. У цьому контексп зазначимо, що окрема група наукових праць присвячена украшськш
нащональнш ще" як квштесенцп нащональних цiнностей та пiдrрунтя духовно'' безпеки й державотворчих процеав в Укра'ш. Дана проблематика зна-йшла свое вiдображення у наукових дослщженнях таких фахiвцiв, як О. Дузь-Крятченко, Е. Лисицин, М. Розумний, О. Куць, В. Пасiчник.
Формулювання шлей. Виходячи з вищенаведеного, метою нашо' науко-во' розвiдки е з'ясування сутшсних характеристик духовно'' безпеки укра'н-ського суспiльства як системоутворюючого чинника вiтчизняного державо-творення.
Виклад основного матерiалу. У сучасних наукових дослщженнях фахiв-цi розкривають рiзноманiтнi теоретичнi аспекти та практичнi проблеми реа-лiзацii напрямiв духовно'' безпеки. Так, В. Барашвський, зазначае, що духовна безпека - це система умов, що дозволяе якомусь сустльному суб'ектовi (культурi, суспiльству) зберiгати сво' життево важливi параметри в межах норми, що юторично склалася. 1х вихiд за рамки норми тд впливом рiзного роду чинникiв (перш за все культурного, щншсно-нормативного характеру) веде до дезоргашзацп, i врештi-решт - до нащонально" катастрофи, тобто до розпаду суспшьства як цшсно" системи у зв'язку з руйнуванням тих еле-ментiв, що створюють його духовнi засади [1, с. 209].
Вочевидь, духовна безпека суспшьства спрямована на захист нащональних щнностей та прюритетсв розвитку, ментально-цившзацшних пiдвалин юну-вання укра'нського народу, збереження його культурно' самобутносп у гло-бальних процесах сучасностi.
На переконання В. Крутова, сьогодш Укра'на потребуе фундаментально'' i дiездатноi теорп забезпечення нацiональноi безпеки крiзь призму духовнос-тi як вiдносно окремих громадян, народу, суспшьства, так i держави в цшому. На думку вченого, найбшьш оптимальний та ефективний шлях до загального миру й безпеки, до дiалогу мiж цившзащями, народами i людьми лежить через вивчення та освоення духовность Вона як ключова категорiя ново' гу-манiтарноi парадигми XXI столiття може бути розглянута на основi аналiзу загроз, ризикiв i небезпек та спрямована на досягнення нащонально" мети, сощального iдеалу, основних цiнностей i життево важливих iнтересiв сус-пшьства. Спираючись на поняття «духовнiсть» («духовна безпека»), можна висунути припущення про те, що в XXI столiттi гумаштарш складовi, в першу чергу духовш, будуть займати все бшьш питому вагу в системах забезпечення безпеки вщ окремо' людини до мiжнародного спiвтовариства в цшому. Тим самим при об'еднанш зусиль влади, суспшьства i вчених уах на-прямкiв може бути створена нова фiлософiя життя, орiентована на гiдне розумiння життевих цiнностей крiзь призму духовностi [2, с. 199].
Солщаризуючись iз роздумами попереднього автора, зазначимо, що у наш час будь-яка держава мае бути готова протистояти негативним зовшшшм
впливам, зокрема шформацшним атакам, спрямованим на духовну сферу життедiяльностi суспшьства. В останш роки Укра'ша з^кнулася з щею проблемою в особливо гострш формi - у виглядi шформацшно! вiйни, хоча ла-тентна iнформацiйна агресiя проти нашо! краши здiйснювалась протягом усього незалежного юнування. Зовнiшнiй iнформацiйно-духовний вплив на укра'шську державу здiйснювався й здшснюеться шляхом розповсюдження ввдповвдно! телевiзiйноi продукцп, книг, газет, контенту в 1нтернет антиукра-шського спрямування тощо.
У цьому контекст В. Клюс справедливо зазначае, що загрози в духовнш сферi хоча й мають прихований характер, проте негативно впливають на со-щально-пол^ичш процеси i безпеку суспшьства. До першо! групи можна вщнести небезпеку руйнування духовного св^у людини, що загрожують становленню п свiдомостi, свiтоглядним основам, свободi думки, переконань, штелектуально! дiяльностi. Друга група - це загрози усталеному функщону-ванню всiх форм суспшьно! i масово! свiдомостi та ментальностi. До загроз функцiонування духовних засад украшського соцiуму можна вiднести:
- поступове витiснення вищих цiнностей та iдеалiв прагматичними, тех-нократичними орiентацiями, глобалiзаторськими iмперативами мислення;
- девальвацiю моральних щнностей, культурних нацiональних традицiй, загальнолюдських цiнностей;
- гуманiтарнi, техногеннi та еколопчш загрози, що виникають як наслщок науково! дiяльностi;
- дiяльнiсть нетрадицiйних неорелiгiйних культiв та тотал^арних сект, псевдодуховних i неформальних оргашзацш, якi нав'язують свiдомостi людей власш, часто антисоцiальнi цiнностi, розривають родинш зв'язки, пропагують соцiально-полiтичну iндиферентнiсть. Така дiяльнiсть розцiнюеться як форма духовного насильства [3, с. 77].
Варто зазначити, що духовне насильство стало iманентною рисою сучас-ного св^ та знайшло свiй вияв у рiзноманiтних формах як вiдкритих, так i латентних. У цьому сенсi суб'екти духовно! безпеки суспiльства мають протистояти такому насильству, здшснювати кроки щодо зменшення iнтен-сивностi його впливу на суспшьну свiдомiсть, культуру, традицп тощо.
На переконання В. Горлинського, юнуе три групи загроз та небезпек, що виявляють себе в духовнш сферi сучасного украшського суспшьства:
1) небезпека руйнування духовного св^ людини, що загрожуе становленню 11 свщомосп, свiтоглядним основам, свободi думки, переконань, iнте-лектуально'1 дiяльностi;
2) загрози усталеному функщонуванню всiх форм суспiльноi й масово! свiдомостi та ментальностi;
3) загрози розвитковi культури всього украшського сyспiльства, його eтнiчних i конфесшних спiльнот, а також загрози функщонуванню таких со-цiокyльтyрних шститулв, як наука, мораль, освiта, виховання, мистецтво, релшя, що забезпечують задоволення духовних потреб нацп [4].
Вочевидь, задля забезпечення духовно'1' безпеки суспшьства варто чiтко yсвiдомлювати загрози в цщ сфeрi та напрацьовувати шляхи ïx нiвeлювання. Загалом, на переконання фаxiвцiв, загрозу дyxовнiй бeзпeцi можна визначити як сукупшсть подiй, явищ, процeсiв та iншиx факторiв, яю спричиняють не-безпеку дyxовнiй сфeрi iндивiда, сyспiльства та держави та завдають шкоди ïx життево важливим штересам. Якщо визначити сyтнiсть поняття «джерела загроз дyxовнiй безпещ», то це - форми впливу на духовну сферу суспшьства, що спрямоваш на руйнування культури, опанування масовою та шдивщуаль-ною свiдомiстю та ïï цiннiсним змiстом з метою дестабшзацп сyспiльства [5, с. 3-4].
З точки зору А. Сухоруково'1', джерела загроз духовнш бeзпeцi можна кла-сифiкyвати на зовнiшнi та внутршш. До числа джерел зовшшшх загроз на-уковець вiдносить:
- полггику окремих краш, що спрямована на домшування в кyльтyрнiй та духовнш сферах, на протид^ вшьному розвитку власно'1' культурно-духовно'1' традицп краши, блокування рiвноправноï yчастi в мiжнародномy розподiлi культурних надбань людства, насадження чужо'1' iдeологiï;
- розгортання окремими крашами свiтy «культурно'1' eкспансiï» щодо iн-ших кра'1'н. В Укра'1'ш це виявляеться, зокрема, у прагненш скоротити вико-ристання укра'1'нсько'1' мови як засобу спшкування й таким чином зменшити долучення yкраïнцiв до украшського iнформацiйного простору, а також у тд-тримцi культурно'1' залежносп, створюючи штучний попит, такий як на мас-культуру;
- розробку окремими державами концепцш «iнформацiйноï вшни», якi передбачають створення та використання засобiв небезпечного впливу на духовну сферу шших кра!н з метою порушення ïï нормального фyнкцiонy-вання й несанкщонованого доступу до вах внyтрiшнix рeсyрсiв крайни;
- злочинну дiяльнiсть рeлiгiйниx сект, органiзацiй та окремих оаб у духо-внш сфeрi;
- дiяльнiсть eкономiчниx i пол^ичних структур у дyxовнiй сфер^ що спрямована проти нацiональниx штереав крайни [6].
Джерелами внyтрiшнix загроз для духовно! безпеки дослвдник вважае таю:
- вщставання крайни ввд провiдниx держав свiтy за рiвнeм iнформатизацiï сyспiльства, що обмежуе можливосп крайни щодо охорони власноï кyльтyрноï традицй та рiвноправного культурного обмшу мiж нацiями;
- недостатня координащя дiяльностi оргашв державно! влади кра!ни щодо формування та реалiзацii едино! державно! щеологл, едино! нащонально! ще! як важливо! частини нащонально! безпеки;
- низький загальний рiвень освiти (чи !! якостi) громадян, що утрудняе можливють людини протистояти деструктивному впливовi iззовнi;
- недiева законодавча база щодо захисту, поширення та укрiплення тра-дицiйних нацiональних iдеалiв та щнностей [6].
Конкретизуючи вищеозначенi роздуми, фахiвцi зазначають, що серйозну небезпеку для функщонування духовно! сфери вiтчизняного сощуму стано-вить цiннiсна поляризацiя сустльно! свiдомостi. З точки зору Л. Весельсько!, цiннiсна поляризацiя, що виникае на основi конфронтацп цiннiсних пщсистем, спекуляцiй i манiпуляцiй ними, е джерелом загроз сощальнш стабiльностi. Вузли сощокультурних напруженостей утворюються на грунт суперечностей мiж цiннiсними прiоритетами нащонально-державного, регiонального, мiж-регiонального i глобального рiвнiв; етноцентричними i цивiлiзацiйними щн-ностями; протилежними векторами геополiтичних i соцiокультурних орiен-тацiй; рiзними щншсними пiдсистемами як етнонацiонального, так i релшй-но-конфесiйного характеру; цiннiсними основами клаав, соцiальних верств i груп, розташованих на полюсах розподiлу прибутюв i рiвнiв життя; системами щнностей протилежних щеолопчних i сощально-пол^ичних орiентацiй [7, с. 5].
Вочевидь, здшснення шформащйно! вiйни (або агресп) проти держави значно полегшуеться, коли в нш iснуе духовно-цiннiсний розкол, конфлшт цiнностей, цiннiсна поляризацiя або щншсне протистояння. Така ситуацiя дозволяе суб'екту iнформацiйноi вiйни вдало машпулювати цiннiсними про-тирiччями суспiльноi свщомосп, протиставляючи рiзнi групи населення i пiд-штовхуючи !х до необхщних агресору дiй. Доречно зауважуе з цього приводу М. Рябчук: «Роздвоена нащя не лише внутрiшньо нестабшьна. Вона ще й фатально вразлива перед зовшшшми загрозами, як це показали поди 20142015 роюв, зокрема вiдноснi успiхи тдживлюваного Росiею сепаратизму в Криму й на Донбаш» [8, с. 2].
Науковщ доводять, що конфлiкт щнностей складний для виршення, тому що стереотипи масово! свiдомостi досить стшю, i змiнити !х досить проблематично. Неможливо переконати тих, хто вщмовляеться прийняти новi правила життедiяльностi. Потрiбно враховувати той факт, що суспшьнш свiдо-мостi притаманна консерватившсть щодо певних суспiльних явищ, нав^ь якщо об'ективнi умови значно змшюються i викликають до життя новi вiд-повiднi цiннiсно-нормативнi уявлення. За усталеними цiннiсними орiентацi-ями й установками стоять принципи, позбутися яких важко або неможливо, адже останш формувалися iз традицiй, системи переконань i вiрувань, куль-
турних стереотитв ам'", групи, стльноти, нацп й порушення "х суттево впливають на суспiльну свiдомiсть i самосвiдомiсть особистостi. Змiна свь домост - це складний тонкий та суперечливий процес. Чим сильшше закрь пленi старi типи цiннiсних орiентирiв у свiдомостi особистостi, тим гострше цей процес вiдбуваеться. Слiд зазначити, що така ситуацiя веде до того, що новi цiнностi не сприймаються серйозно, не засвоюються оргашчно [9, с. 58].
На основi аналiзу вищеозначених загроз духовно' безпеки укра'нського суспiльства, виникае закономiрне питання про методи захисту вiд них, ви-роблення засобiв "х зменшення та нейтралiзацii. З цього приводу О. Курбан зазначае, що найбшьш надшним засобом боротьби з шформацшними атаками е створення тотального ментального бар'еру, який може витримати будь-яю несподiванки. При цьому одержувачi шформацп перебуватимуть на певних iдеологiчних позищях, що дасть "м змогу критично сприймати або взагалi не реагувати на шкщливу iнформацiю. Створення такого мехашзму е довготри-валим процесом i передбачае налагодження системного шформування на основi мультимедiйного ефекту та багатократного повторення вщповщних попереджень, розкриття механiзмiв можливих манiпуляцiй i типових фейкiв, iз якими може з^кнутися основна маса населення. Формування такого роду захисту е комплексною роботою, до яко" необхщно залучати зусилля та ре-сурси суспiльства, держави та окремих громадських лiдерiв [10, с. 158].
На нашу думку, основою тако" роботи мае бути ефективна система осв^и та громадянського виховання населення, яка базуеться на принципах систем-носп, плюралiзму, демократизму та критичностi. Захищаючи духовну без-пеку укра'нського суспiльства в умовах шформацшно" агресп, державнi ор-гани та громадськi оргашзацп мають дiяти злагоджено, орiентуючись на па-трiотичнi настанови, нацiональнi й загальнолюдсью цiнностi.
Спираючись перш за все на нацюнальш ресурси у забезпеченш духовно' безпеки вiтчизняного суспiльства, Укра'на в той же час мае брати участь у мiжнародних та регюнальних проектах у цiй цариш.
З точки зору фахiвцiв духовна безпека як елемент нацюнально" безпеки будь-яко' кра'ни нинi не може повною мiрою забезпечуватися лише власними силами без тюно" спiвпрацi з впливовими мiжнародними структурами субре-гюнального, регiонального, трансрегiонального та глобального рiвнiв. Ця тенденцiя особливо виявилася пщ час розгортанням цивiлiзованими кра'нами масштабно" боротьби з мiжнародним тероризмом. У зв'язку з цим значно тдвищуеться роль спещальних служб розвiдки та контррозвщки в системi забезпечення духовно" безпеки сучасного укра'нського суспшьства. Важливу роль мае ввдгравати духовна (штелектуальна) консолiдуюча елiта як носiй базових знань. Для цього на належному рiвнi мае бути розвинена осв^а та наука в Украiнi як прюритетна цiннiсть у евроiнтеграцiйному просторь У свою
чергу, проведення комплексних заходiв для тдвищення ефекгивносп у сферi духовно! безпеки потребуе вдосконалення нормативно-правово! бази, опти-мiзацii вiдповiдних органiзацiйних структур, всебiчного матерiального та фiнансового забезпечення [11, с. 128-129].
Загалом духовна безпека укра!нського суспшьства може ефективно забез-печуватись лише за умови постшного захисту нацiонального культурного простору вама суб'ектами, задiяними у цьому процесс Як слушно зауважуе з цього приводу О. Доманська: «Культурний нащональний простiр - це той проспр, де реально пiдтримуються вама членами спiльноти i дiють таю "слабкГ' духовнi украшсью цiнностi як братерська любов, щирють i взаемо-повага. Тому й духовна сутшсть укра!нсько! державностi е абсолютно унь кальною як i форма, яка мае цю сутшсть захищати. Держава мае боротися з небезпекою для укра!нця i цшо! нацп, а про цю бщу свiдчить уся iсторiя Укра!ни - бути обдуреним i використаним, поневоленим i сплюндрованим. На жаль, у цш ситуацп внутрiшнi небезпеки часто переважають зовшшш. Тому варто, на наш погляд, визначитися щодо способiв захисту нацюнального культурного простору та духовних цшностей» [12, с. 203].
Безсумшвно, для змщнення духовно! безпеки укра!нського суспiльства держава мае всiляко сприяти розвитку суб'ектiв сфери освiти, науки та куль-тури, забезпечуючи належне фшансування, правову базу тощо. Продовжуючи вищеозначену логiку, С. Кучин стверджуе: «Як провщники у суспiльство моральних i духовних цiнностей, суб'екти сфери культури в першу чергу по-виннi сприяти розвитку гуманiтарних цшностей, загальноприйнятих норм поведшки, етики, залучати та знайомити суспшьство iз досягненнями втиз-няного та зарубiжного культурного надбання. Водночас у ринкових умовах неможливо ефективно досягати цих цшей, не побудувавши мшну та сталу фiнансово-матерiальну базу суб'ектiв сфери культури. Аналiзуючи сучасне становище суб'ектiв сфери культури в нацюнальнш економiцi Укра!ни, мож-на вiдзначити таке: сфера культури фшансуеться за "залишковим" принципом, у суспшьсга знiвельована роль подiбних установ, державою дана сфера за-лишена наодинцi з умовами ринково! економiки, що практично прирiкае ба-гато суб'ектiв не на розвиток, а на виживання чи загибель в умовах ринку» [13, с. 330].
Отже, для змшнення духовно! безпеки суспшьства варто вщтворювати й розвивати нацюнальш цшносп, яю б вщповщали iнтересам укра!нського народу та стратеги втизняного державотворення.
На переконання науковщв, виходячи з аналiзу поняття «нацiональна безпека» можна констатувати, що нацiональнi цiнностi - це цшносп iндивiда (особистостi), цiнностi суспшьства та цшносп держави. Об'ективне юнуван-ня i вплив на безпеку особи, суспшьства, держави та людсько! цившзацп
природних i суспiльних явищ зумовлюе можливють розподiлу цiнностей на природш й соцiальнi [14, с. 123].
Дослщжуючи вiтчизняну дiйснiсть, С. Ларш переконуе, що за умов сучас-но" укра'нсько' реальностi практична реалiзацiя трiади: нацiональнi цiнностi -штереси - цiлi, якi традицiйно покладаються в основу забезпечення нацю-нально" безпеки, стримуеться недостатнiм рiвнем консолщацп укра'нського суспiльства, що призводить до того, що штереси, i тим бшьше - цiлi рiзних суспшьних груп досить часто набувають антагонютичного характеру, що уне-можливлюе дiалог мiж ними та порозумiння заради суспшьного блага. Вод-ночас очевидно, що державшсть Укра'ни грунтуеться на цшностях, захист яких е визначальною передумовою для '"' безпеки та добробуту громадян. Зокрема, такими цшностями та "х якiсними характеристиками е:
- незалежшсть: Укра'на - суверенна, демократична, сощальна, правова держава;
- захищешсть держави i народу: Укра'на забезпечуе свою територiальну цiлiснiсть, недоторканшсть кордонiв та фiзичне iснування населення;
- мир та мiжнародна ствпраця: Укра'на прагне до пiдвищення ступеня свое" мiжнародноi iнтегрованостi, забезпечення миру та безпеки в регюш та свт;
- збереження iдентичностi укра'нського народу: Укра'на прагне до збере-ження та розвитку нацюнально" щентичносп укра'нського народу на Бать-ювщиш та за кордоном;
- добробут: Укра'на прагне шляхом стабшьного розвитку забезпечити високу якiсть життя [15, с. 48].
У цьому контексп Г. Ситник тдкреслюе, що нацюнальш цшносп вирi-шальною мiрою визначають сутнiсть, цiлiснiсть i стiйкiсть; штереси - структуру й характер; цш - конф^уращю i спрямовашсть формування та функцi-онування системи забезпечення нацюнально" безпеки [16, с. 12-13].
Цшносп за своею природою е явищем досить консервативним, що, з одного боку, забезпечуе стабшьшсть буття нацп, а з другого боку, гальмуе суспшь-ш трансформацп. Як засвiдчуе досвiд Укра'ни, найбшьш динамiчно розумiн-ня цшностей та "х iерархiя змiнювалися тд час потужних соцiальних подiй -Помаранчева револющя, революцiя Гiдностi. Вищеозначеш соцiальнi про-тести сприяли активному формуванню громадянського суспiльства, полiтич-но" нацй, продемонстрували цiннiснi прiоритети народу Укра'ни. Громадяни показали свою здатшсть боротися за демократию, права людини, европейсью цiнностi загалом, захищаючи духовну безпеку суспшьства в умовах шформа-цiйноi агресй проти нашо" держави.
Аналiз динамiки цiннiсних прiоритетiв населення Укра'ни за чаав неза-лежносп, а також за 2012-2014 рр., проведений 1нститутом соцiологii НАН
Укра!ни, засвщчуе цшшсш змши. Незважаючи на те, що тд час подш 2014 р. ментальнiсть укршнщв продовжувала характеризуватися домiнуванням цiнностей безпеки (в^альних цiнностей), статистично значуще зросли по-казники, що фiксують пол^ико-громадянсью цiнностi (незалежнiсть Укра!ни, свобода слова, демократичний контроль, участь у поличному житп), а також самореалiзацiйнi та просощальш цiнностi. У ментальностi сощуму зросла значущiсть патрiотизму, демократизму, солщаризаци, культурно! компетент-ностi, традицiйних, юторичних i релiгiйних цiнностей [17, с. 124].
Л. Беловецька констатуе, що нацюнальш iнтереси держави разом iз по-лiтичною, вiйськовою, економiчною й еколопчною безпекою включають також духовну безпеку укра!нського народу, що передбачае захист i утвердження !! домшуючих цiнностей. Запорукою вiдродження iсторичного та духовного потенщалу, конкурентоспроможностi укра!нського народу е не лише багат природш ресурси, а насамперед унiкальнiсть духовного багатства, культури, основ i традицш, якi передаються вiд поколiння до поколшня, якi зберiгають мову народу, сприяють нацiональнiй самосвiдомостi й щентифшацл, суспшь-ному добробуту [18, с. 11].
Загалом, забезпечення духовно! безпеки на основi нацюнально-культурних цiнностей е важливою умовою виживання нацп та держави, збереження !! суб'ектностi на мiжнароднiй аренi.
Вiтчизнянi дослiдники Б. Буркинський та В. Степанов усю сукупшсть цшностей (перш за все духовних), необхщних для безпечно! життедiяльнос-тi держави, згрупували в три системш блоки за такими параметрами: «наць ональний дух», «якiсть життя» i «творчi здiбностi». Змiстовна сутшсть цих параметрiв зводиться до такого:
1) нацюнальний дух (нацiональна духовшсть) як функцiя, з одного боку, високооргашзовано! матерii, результат суспiльно-iсторичноi практики людей, народу, а з шшого - стшкють народу (кра!ни) у важю перiоди негараздiв, криз, вшни. За цим параметром вищеозначенi дослщники визначили такi базовi цiн-носп, як духовнiсть («душа народу»), альтру!зм, спiвпереживання, терпимiсть;
2) якiсть життя народу (кра!ни) як основна концепщя його (!!) виживання i поступального, сталого розвитку (зазначимо, що якють життя - ключова мета розвитку св^ово! спiльноти, що знайшло вщображення в новiй версii мiжнародних стандартв ISO). Цей критерiй дозволив фахiвцям визначити ключовими цiннiсть людського життя, цшшсть приватного життя (любов, родина, д^и), якiсть людського капiталу;
3) творча здатшсть (креативнiсть) нацii - свщома доцiльна (цiлеспрямо-вана), творча дiяльнiсть людей на благо свого народу, суспшьства, свое! кра-!ни. За даним параметром науковцi виокремили таю цшносп, як колективiзм, креатившсть, iнновацiйнiсть, прагнення до досконалостi [19, с. 47,49].
Отже, ушверсальна сучасна укра'нська щншсна система може бути окресленою навколо традицшних нацiональних прiоритетiв, що формують основи укра'нського менталiтету, якими е патрютизм, прагнення до злагоди, добробуту, сумлшно" результативно' працi, нацiональна гщшсть, мiжнацi-ональна толерантнiсть, родиннiсть, гостиншсть, обрядовiсть, духовнiсть, релiгiйна та нацюнальна терпимiсть, свободолюбство та iншi, а також до-лучення тих цшшсних настанов, якi продиктованi особливостями життя сучасного глобалiзованого свiту, що будуеться з урахуванням загальноприй-нятих демократичних цшностей - сощально" едностi та стабшьносп, без-пеки та добробуту, прюрите^в громадянських прав i свобод, рiвностi та людсько" гiдностi, потягу до штеграцшних процесiв, розвитку мовно" та осв^ньо" сфер [20, с. 252].
Розмiрковуючи над проблемою духовно" безпеки втизняного суспiльства, неможливо залишити поза увагою особливост та сутшсш характеристики укра'нсько" нацюнально" ще" як консолщуючого чинника в державотворчих процесах. Нацюнальна щея за своею природою та функщями становить стри-жень духовного розвитку будь-якого народу, змщнюе його духовну безпеку.
Як стверджуе В. Паачник, нацiональна iдея ввдграе важливу роль у за-безпеченш стабiльного розвитку та пiдтримки сощально" рiвноваги в суспiль-ствi, оскшьки визначае загальнонацiональнi iдеали, цiнностi, цш та iнтереси, навколо яких об'еднуються "'"' громадяни, соцiальнi групи, класи тощо. Це сприяе подоланню протистояння в суспшьств^ залагодженню конфлш^в та формуванню нацюнально" солiдарностi рiзних верств населення з метою реалiзацii нацюнальних iнтересiв i виконання свого покликання у свiтi, що визначаеться нацюнальною iдеею. На цiй основi вдаеться досягнути балансу штереав особи, суспшьства та держави i, отже, вщновити суспiльну рiвно-вагу, забезпечити стабшьне й злагоджене функцiонування нацiонального оргашзму, суспiльства загалом [21, с. 41-42].
На переконання фахiвцiв, нацiональну щею можна iнтерпретувати як стратегiчну мету нацюнального прогресу, породженням i виразником нацюнально' самосвщомосп. У цьому визначенш мiстяться двi важливi скла-довi нацiональноi iдеi. Перша полягае в тому, що нацюнальна щея це форма ментального осягання нащею свого психолопчно-культурного змюту, тобто характерного темпераменту, здiбностей, нахилiв, звичок, звича'в, належнiсть до космосу, у тому чист до землi, на якш живе, до iнших народiв i нацiй, яку вiдносять до поняття «нацiональна самосвiдомiсть». Друга - це форма ментального осягання коршних цшностей свого юнування i цiлей свое" дь яльностi, якi iз останшх випливають. Отже, нацiональна iдея е сумою «нацюнально" самосвщомосп» та «стратепчно" мети нацiонального прогресу» [22, с. 48].
Безсумшвно нацюнальна щея мае бути дороговказом державотворчих процеав у сучаснш Укра!ш, цiннiсним пiдгрунтям духовно! безпеки суспшь-ства. Значущiсть нацюнально! ще! у забезпеченнi духовно! безпеки укра!н-ського суспiльства найбiльш рельефно виявляеться у виконуваних нею функ-щях. Зокрема О. Куць до таких функцш вiдносить: етнонацiотворчу (визрь вання в людськш спiльнотi потреби в самооргашзацп в окремий етнос); штегруючу (згуртовуе в едину спiльноту рiзнi етноси); iдентифiкацiйну (сприяе самовизначенню й самоусвщомленню окремих народiв та !х пред-ставникiв); культурологiчну (з народно! культури формуе загальнонацюналь-ну культуру); аксюлопчну (орiентацiя на певнi цшносп, що впливають на свiдомiсть спшьноти); державотворчу (усвiдомлення необхiдностi створення пол^ичних iнституцiй та !х функцiонування) [23, с. 100].
Задля змщнення духовно! безпеки в^чизняного суспiльства та прискорен-ня державотворчих процесiв, з нашо! точки зору, варто осучаснити щншсну пiдойму укра!нсько! нацюнально! ще!. Нацюнальна щея повинна вiдповiдати сучасному стану розвитку укра!нсько! нацп й поеднувати як традицiйнi цш-ностi укра!нства, так i новiтнi цiннiснi прюритети. Дослiдник М. Розумний виокремлюе три групи чинниюв, що визначають динамiчнiсть та конструк-тивнiсть розвитку нацюнально! iдеi. Перша група - це дiя когнiтивних чин-никiв сустльно! свiдомостi, котрi сфокусованi в самому понятп iдея. Повно-цiнний розвиток нацюнально'! ще! можливий як вщновлення здатностi оформ-лювати свiй досвщ, свое сприйняття дiйсностi в певнш оптимiзованiй стратегii поведiнки. Модернiзована нацюнальна щея - це новий суспшьний орiентир укра!нсько! нацii. У нш мають знайти свое узагальнене вираження коршш проблеми буття спiльноти, у якш вони знайдуть свое образне, лопко-понятiйне та практично-вольове розв'язання. Нацiя у цьому випадку е суб'ектом, надiленим невiд'емними властивостями кожного суб'екта - свободою й творчютю. Друга група чинникiв умовно може бути об'еднана пiд на-звою нацiональноi генетики. Для людини природним е бачити себе чужими очима. 1дентичшсть звично розглядати як сукупшсть основних аспектв суспiльного самоусвщомлення людини. Iдентичнiсть дорiвнюе належностi до спшьноти. Нарешт, третя група чинниюв - цивiлiзацiйна динамiка, адже ми живемо в час, коли величезш маси людей перейшли вщ стану спокою до стану руху [24, с. 401-404].
Висновки. Отже, духовна безпека укра!нського суспiльства е стрижнем збереження нацюнально! щентичносп нашого народу, важливим чинником розбудови сучасно! демократично!, европейсько! держави. Духовна безпека укра!нського суспiльства базуеться на нацюнальних та загальнолюдських цiнностях i спрямована на захист нацюнально-культурно! суб'ектностi нашого народу. У сучасних умовах духовна безпека мае декшька вимiрiв, а саме:
державницько-шституцшний, культурно-освггнш, ментально-цивiлiзацiйний,
соцiально-економiчний, полггико-правовий, iнформацiйно-технiчний та iH.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барашвський В. Ф. Вища освга у вирiшеннi проблем духовно! безпеки укра!н-ського суспiльства. BicnuK Харювського нацюнального педагог1чного университету 1мен1 Г. С. Сковороди. Фiлософiя. 2013. № 41(1). С. 206-221.
2. Крутов В. В. Концептуально-правовi основи забезпечення нацюнально! безпеки ^зь призму духовносп людини. Боротьба з оргамзованою злочинмстю i ко-рупщею (теорiя i практика) : наук.-практ. журн. Ки!в, 2012. № 1 (27). С. 191-201.
3. Клюс В. В. Релшйний екстремiзм як загроза духовно! безпеки Укра!ни. Митна справа. 2014. № 1(2.1). С. 74-79.
4. Горлинський В. В. Духовш координати безпеки суспшьства. Стратегiчна панорама. 2006. № 1. URL: http://www.niisp.org/vydanna/panorama/issue. php?s=prnb1&issue=2006_1 (дата звернення: 12.11.2018).
5. Маслова Л. А. Мошторинг загроз розвитку суспшьства в духовнш сферь Дер-жавнеуправлтня: теорiя та практика. 2012. № 2. С. 1-7. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Dutp_2012_2_12 (дата звернення: 12.11.2018).
6. Сухорукова А. В. Безпека духовность сощально-фшософський аналiз : автореф. дис. ... канд. фшос. наук. Запорiжжя, 2010. 16 с.
7. Весельська Л. А. Роль сощальних цшностей у збереженш безпеки суспiльства. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej10/doc_pdf/Veselskaya.pdf. (дата звернення: 11.11.2018).
8. Рябчук М. Ю. Дихотомiя укра!нсько! нацюнально! щентичносп: iсторичнi причини та полггичш наслiдки : автореф. дис. ... канд. полгг. наук. Ки!в, 2015. 18 с.
9. Люовський П. М. Феномен духовно! безпеки як система цшностей у соцюкуль-турних вимiрах. Гумантарний вiсник ЗД1А. 2007. Вип. 28. С. 56-63.
10. Курбан О. В. 1нформацшш вшни у сощальних он-лайн-мережах: [монографiя]. Ки!в: ун-т iм. Б. Гршченка, 2017. 392 с.
11. Люовський П. М. Мехашзми формування духовно! безпеки в iдеологi! державот-вореня сучасно! Укра!ни: фiлософський аналiз курсу до европейсько! iнтеграцi!. Гумантарний вкникЗапорiзькоiдержавног' iнженерноiакадемп. 2006. Вип. 25. С.123-133.
12. Доманська О. А. Духовш засади укра!нсько! державносп як чинник розбудови нацюнального культурного простору. Культура Украг'ни. Серiя : Культурологiя. 2015. Вип. 48. С. 196-205.
13. Економiчна безпека в умовах глобалiзацi! св^ово! економши: [колективна моно-графiя у 2 т.]. Днiпропетровськ: ФОП Дробязко С. I., 2014. Т. 2. 349 с.
14. Ситник Г. П. Державне управлшня нацюнально! безпеки (теорiя i практика). Ки!в : Вид-во НАДУ, 2004. 408 с.
15. Ларш С. В. Сутшсть та змют поняття «нацюнальш цшносп» в контекст сучасних дослiдницьких пiдходiв. BicHUK Нацгональног академи державного управлгння при npe3udeHmoei Украгни. Серiя : Державне управлтня. 2016. № 2. С. 44-49.
16. Ситник Г. П. Державне управлшня у сфeрi забезпечення нацюнально! безпеки Укра!ни: тeорiя i практика : автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр. Ки!в, 2004. 36 с.
17. Ручка А. Цшшсна метаморфоза в ментальносп громадян Укра!ни шд час над-звичайних подiй 2014 р. Украгнське сустльство: монторинг сощальних змт : зб. наук. пр. 1н-ту со^ологИНАНУ. Ки!в, 2014. Вип. 1 (15). С. 117-124.
18. Беловецька Л. Е. Проблема збереження нацюнально! щентичносп як складово! духовно! безпеки укра!нського суспiльства. Духовтсть оcобиcтоcтi: методо-логiя, теорiя i практика. 2017. Вип. 2. С. 6-14.
19. Буркинский Б. В., Степанов В. Н. Нацюнальш цшносп i штереси Укра!ни (мeтодологiчнi i прикладнi аспекти дослiджeння). Економiчнi iнновацii. 2017. Вип. № 63. С. 45-52.
20. Пономаревський С. Б. Нацюнальш цшносп та формування !х засобами освгги в умовах укра!нського закордоння. Педагогiчний дискурс. 2012. Вип. 11. С. 250-254.
21. Пашчник В. Функци нацюнально! ще! в забeзпeчeннi нацюнально! безпеки. Bi-
сник На^ональног академп державного управлтня при Президентовi Украгни. 2013. № 2. С. 37-44.
22. Дузь-Крятченко О. П., Лисицин Е. М. Укра!нська нацюнальна щея: якою !й бути? Збiрник наукових праць Центру воeнно-cтратегiчних до^джень Нащонально-гоутверситету оборони Украгни iменi 1вана Черняхiвcького. 2014. № 3. С. 45-49.
23. Куць О. М. Усвщомлена незалежнють: як/чи рeалiзована етнополпична свобода? (Укра!нсью реалп) : монографiя. Харкiв : ХНУ iмeнi В. Н. Каразiна, 2013. 368 с.
24. Розумний М. Нацюнальна щея: вщкринсть новому й свпу як iнтeграцiйний орieнтир укра!нського суспiльства. Укра!на на шляху до Свропи [Упоряд. В. I. Шкляр, А. В. Юричко]. Ки!в : Етнос, 2006. С. 395-409.
REFERENCES
1. Baranivs'ky'j, V. F. (2013). Vy'shha osvita u vy'rishenni problem duxovnoyi bezpeky' ukrayins'kogo suspil'stva. Visny'k Xarkivs'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universy 'tetu imeni G. S. Skovorody'. Filosofiya - Bulletin of the Kharkiv National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda. Philosophy, 41(1), 206-221 [in Ukrainian].
2. Krutov, V. V. (2012). Konceptual'no-pravovi osnovy' zabezpechennya nacional'noyi bezpeky' kriz' pry'zmu duxovnosti lyudy'ny'. Borot 'ba z organizovanoyu zlochy 'nnistyu i korupciyeyu (teoriya i prakty'ka) : nauk.-prakt. zhurn. - Fighting organized crime and corruption (theory and practice): scien.-pract. journ., 1 (27), 191-201 [in Ukrainian].
3. Klyus, V. V. (2014). Religijny'j ekstremizm yak zagroza duxovnoyi bezpeky' Ukrayiny'. My 'tna sprava - Customs, 1(2.1), 74-79 [in Ukrainian].
4. Gorly'ns'ky'j, V. V. (2006). Duxovni koordy'naty' bezpeky' suspil'stva. Strategichna panorama - Strategic panorama, 1. URL: http://www.niisp.org/vydanna/panorama/ issue.php?s=prnb1&issue=2006_1 [in Ukrainian].
5. Maslova, L. A. (2012). Monitory'ng zagroz rozvy'tku suspil'stva v duxovnij sferi. Derzhavne upravlinnya: teoriya ta prakty'ka - Public Administration: theory and practice, 2, 1-7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Dutp_2012_2_12 [in Ukrainian].
6. Suxorukova, A. V. (2010). Bezpeka duxovnosti: social'no-filosofs'ky'j analiz. Extended abstract of candidate's thesis. Zaporizhzhia [in Ukrainian].
7. Vesel's'ka, L. A. (2010). Rol' social'ny'x cinnostej u zberezhenni bezpeky' suspil'stva [Elektronny'j resurs]. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej10/doc_pdf/Veselskaya.pdf.
8. Ryabchuk, M. Yu. (2015). Dy'xotomiya ukrayins'koyi nacional'noyi identy'chnosti: istory'chni pry'chy'ny' ta polity'chni naslidky'. Extended abstract of candidate's thesis. Kiev [in Ukrainian].
9. Lisovs'ky'j, P. M. (2007). Fenomen duxovnoyi bezpeky' yak sy'stema cinnostej u sociokul'turny'x vy'mirax. Gumanitarny'j visny'k ZDIA - Humanities Bulletin of ZSEA, issue 28, 56-63 [in Ukrainian].
10. Kurban, O. V. (2017). Informacijni vijny' u social'ny'x on-lajn-merezhax: [monografiya]. Kiev: un-t im. B. Grinchenka [in Ukrainian].
11. Lisovs'ky'j, P. M. (2006). Mexanizmy' formuvannya duxovnoyi bezpeky' v ideologiyi derzhavotvorenya suchasnoyi Ukrayiny': filosofs'ky'j analiz kursu do yevropejs'koyi integraciyi. Gumanitarny'j visny'k Zaporiz'koyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi -Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, issue 25, 123-133 [in Ukrainian].
12. Domans'ka, O. A. (2015). Duxovni zasady' ukrayins'koyi derzhavnosti yak chy'nny'k rozbudovy' nacional'nogo kul'turnogo prostoru. Kul'tura Ukrayiny'. Seriya : Kul 'turologiya - Ukraine culture. Series: Culturology, issue 48, 196-205 [in Ukrainian].
13. Ekonomichna bezpeka v umovax globalizaciyi svitovoyi ekonomiky': [kolekty'vna monografiya u 2 t.]. (2015). Dnipropetrovsk: «FOP Drobyazko S. I.» [in Ukrainian].
14. Sy'tny'k, G. P. (2004). Derzhavne upravlinnya nacional'noyi bezpeky' (teoriya i prakty'ka). Kiev: Vy'd-vo NADU [in Ukrainian].
15. Larin, S. V. (2016). Sutnist' ta zmist ponyattya «nacional'ni cinnosti» v konteksti suchasny'x doslidny'cz'ky'x pidxodiv. Visny'k Nacional'noyi akademiyi derzhavnogo upravlinnya pry' Prezy'dentovi Ukrayiny'. Seriya : Derzhavne upravlinnya - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. Series: Public Administration, 2, 44-49 [in Ukrainian].
16. Sy'tny'k, G. P. (2004). Derzhavne upravlinnya u sferi zabezpechennya nacional'noyi bezpeky' Ukrayiny': teoriya i prakty'ka. Extended abstract of Doctor's thesis. Kiev [in Ukrainian].
17. Ruchka, A. (2014). Cinnisna metamorfoza v mental'nosti gromadyan Ukrayiny' pid chas nadzvy'chajny'x podij 2014 r. Ukrayins'ke suspil 'stvo: monitory'ng social'ny'x zmin : zb. nauk. pr. In-tu sociologiyi NANU - Ukrainian society: social change monitoring: comp. of scien. works of the Institute of Sociology of the NASU, issue 1 (15), 117-124 [in Ukrainian].
18. Byelovecz'ka, L. E. (2017). Problema zberezhennya nacional'noyi identy'chnosti yak skladovoyi duxovnoyi bezpeky' ukrayins'kogo suspil'stva. Duxovnist' osoby'stosti: metodologiya, teoriya iprakty'ka - Personality Spirituality: methodology, theory and practice, issue 2, 6-14 [in Ukrainian].
19. Burky'nsky'j, B. V., Stepanov, V. N. (2017). Nacional'ni cinnosti i interesy' Ukrayiny' (metodologichni i pry'kladni aspekty' doslidzhennya). Ekonomichni innovaciyi -Economic innovation, issue 63, 45-52 [in Ukrainian].
20. Ponomarevs'ky'j, S. B. (2012). Nacional'ni cinnosti ta formuvannya yix zasobamy' osvity' v umovax ukrayins'kogo zakordonnya. Pedagogichny'j dy 'skurs - Pedagogical discourse, issue 11, 250-254 [in Ukrainian].
21. Pasichny'k, V. (2013). Funkciyi nacional'noyi ideyi v zabezpechenni nacional'noyi bezpeky'. Visny'kNacional'noyiakademiyiderzhavnogo upravlinnyapry' Prezy'dentovi Ukrayiny' - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 2, 37-44 [in Ukrainian].
22. Duz' - Kryatchenko, O. P. (2014). Ly'sy'cy'n E. M. Ukrayins'ka nacional'na ideya: yakoyu yij buty' ? Zbirny'k naukovy'xpracz' Centru voyenno-strategichny'x doslidzhen' Nacional'nogo universy 'tetu oborony' Ukrayiny' imeni Ivana Chernyaxivs'kogo -Compilation of scientific works of the Center of military-strategic research of the National Defense University named after Ivan Chernyakhivsky, 3, 45-49 [in Ukrainian].
23. Kucz', O. M. (2013). Usvidomlena nezalezhnist': yak/chy' realizovana etnopolity'chna svoboda ? (Ukrayins'ki realiyi): monografiya. Kharkiv: XNU imeni V. N. Karazina [in Ukrainian].
24. Rozumny'j, M. (2006). Nacional'na ideya: vidkry'tist' novomu j svitu yak integracijny'j oriyenty'r ukrayins'kogo suspil'stva. Ukrayina na shlyaxu do Yevropy' [Uporyad. V. I. Shklyar, A. V. Yury'chko]. Kiev: Etnos [in Ukrainian].
Мануйлов Евгений Николаевич, доктор философии, профессор, профессор кафедры философии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
Калиновский Юрий Юрьевич, доктор философских наук, профессор, профессор кафедры философии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
ДУХОВНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА В СОВРЕМЕННЫХ ПРОЦЕССАХ ГОСУДАРСТВЕННОГО
СТРОИТЕЛЬСТВА
Проанализированы сущностные характеристики духовной безопасности украинского общества. Отмечено, что духовная безопасность является системообра-
зующим фактором развития демократического государства в Украине. Раскрыто источники угроз и основные угрозы духовной безопасности отечественного социума. Предложены методы нивелирования угроз в духовной сфере Украины. Исследованы ценностные основания духовной безопасности украинского государства на современном этапе.
Ключевые слова: духовная безопасность, государственное строительство, угрозы духовной безопасности, ценности, национальная идея.
Manuylov Evgen Mykolayovych, Doctor of Philosophy, Professor, Professor of the Department of Philosophy of the Yaroslav Mudryi National Law University,
Kharkiv, Ukraine
Kalinovsky Yuriy Yuriyovych, Doctor of Philosophy, Professor, Professor of the Department of Philosophy of the Yaroslav Mudryi National Law University,
Kharkiv, Ukraine
extended abstract of the ARTICLE ON THE TOPIC: SPIRITUAL SECURITY OF UKRAINIAN SOCIETY IN STATEBUILDING PROCESSES OF THE PRESENT
Problem setting. The national security system of the state is a single complex of military-technical, informational, economic, social-political, spiritual and other factors. In particular, the spiritual security of society is the basis for preserving the statehood and prosperity of the nation in the global competitive struggle. In such conditions, the role and significance of the spiritual security ofsociety is ofparticular importance for state-building and nation-building processes in modern Ukraine.
Recent research and publications analysis. The issue of spiritual security has become the subject of scientific research in various paradigmatic measures. Thus, V. Baranivsky emphasizes that spiritual security is an important factor in the existence of a nation and a state, and neglect of it can lead to the collapse of the country. The scientist V. Klyus reveals the essence of threats in the spiritual sphere of society, classifying them into two groups: threats that endanger the spiritual world of man and threaten the stable functioning of all forms of social consciousness and mentality. A number of researchers, G. Sitnik, L. Belovetska, B. Bukrinsky, V. Stepanov, S. Ponomarevsky, and others, offer their own interpretation of the essence, functions and classification of national values as the basis of the spiritual security of our people at the present stage of the national state-building.
Paper main body. Spiritual security of the society is directed at the protection of national values and development priorities, the mentally-civilized basis of the existence of the Ukrainian people, and the preservation of its cultural identity in the global processes
of the present. According to V. Krutov, today Ukraine needs a fundamental and effective theory of ensuring national security through the prism of spirituality as regards individual citizens, people, society, and the state as a whole. Solidifying with the thoughts of the previous author, we note that in our time, any state should be prepared to withstand negative external influences, in particular, information attacks aimed at the spiritual sphere of society's life. According to experts, the first group includes the danger of the destruction of the spiritual world ofa person threatening the formation of her consciousness, ideological foundations, freedom of thought, beliefs, intellectual activity. The second group is a threat to the well-established functioning of all forms of social and mass consciousness and mentality.
Conclusions of the research. The spiritual security of Ukrainian society is the key to preserving the national identity of our people, an important factor in building a modern democratic, European state. The spiritual security of Ukrainian society is based on national and universal values and aimed at protecting the national and cultural subjectivity of our people.
Keywords: spiritual security, state-building, threats to spiritual security, values, national idea.
