CC BY
11
УДК 338.432:631.1.027
В. А. Чеботарьов,
кандидат економ!чних наук, Н. М. Чеботарьова, кандидат економ!чних наук, Луганський нац1ональний университет 1мен1 Тараса Шевченка
Тереса Краковська, Кер1вник Проекту Мт1стерства ¡ноземних справ Республгки Польща № 1024/2008/АБ Антонш Гайдайчук,
Кер1вник Поморського осередку дорадництва в Гданську (Польща)
ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОГО СЕРЕДОВИЩА
В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВ1 НОВИХ КРА1Н — ЧЛЕН1В СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ1
Постановка проблеми. Помiрний характер та не-достатнш сощально-екожмчний ефект переходу до гос-подарювання на ринкових засадах в агропромисловш сферi Украши, як i взагалi у межах и единого господар-чого комплексу, акIуалiзують значення дослщження чин-ниюв цих явищ. Опрацювання науково-теоретичних та практичних аспект1в зазначено! проблематики дае гпдстави стверджувати, що одмею з головних !х причин постае недосконалють маркетингового середовища. Тому не-обхвдним та доцшьним е аналiз досвiду його формуван-ня в агропромисловому виробницт тих постсощалютич-них краш, яю вже досягли значних успiхiв у цьому ввдно-шенш саме в ходi вступу до Свропейського Союзу (СС).
АналЬ до^джень та публкацш за проблемою. Розгляд зазначених питань певною мiрою вже знайшов вiдображення у працях Г. Петера, А. Шандора та Ч. Чаки (Угорщина); В. Кароля та Б. Малгожати (Польща); В.1. Власова, Ю.Е. Губенi, Т.О. Зiнчука, Р.П. Саблука (Украина). Разом з тим, ученi всiх кра!н цщком обгрун-товано вказують, що це лише початок системних досл-iджень. 1нтеграцшм процеси Цлком природньо несуть в собi i позитивнi, i негативн складовi, тому Украша мае всебiчно враховувати досвiд попередниюв, щоб макси-мiзувати першi й мiнiмiзувати друг!
Метою статтг е розкриття змюту, складових та еволюци становлення маркетингового середовища в агропромисловому виробнищи нових членiв СС з метою розробки бтьш досконалих напрямiв його фор-мування в АПК Укра!ни.
Виклад основного матерiалу досл'гдження. Опрацювання адекватних заход1в удосконалення маркетингового середовища передбачае анал1з та всеб1чне врахування досв1ду вс1х постсощалютичних кра!н. Однак, найбшьш корисним буде досввд Польщ1, ос-кшьки вона з пор1вняно високим сощально-еконо-м1чним ефектом пройшла перюд трансформащйних ринкових перетворень, i за сво!м природним та ре-сурсним потенцiалом, а також шститущональним станом е найближчою до умов Украши.
Маркетингове середовище в сучаснш науцi й практицi господарювання класифiкуеться як головна складова архттектури маркетингу, яка, у свою чергу, «вибудовуеться» пiд впливом сукупностi чиннишв. Серед них найбiльш важливими е:
— шституцюнальне забезпечення маркетингово! дальностц
— механiзми регулювання виробничо-комерцш-но! дiяльностi суб'екпв господарювання;
— шфраструктура ринково! економiки [1; 2; 3].
Початком здшснення трансформацiйних процесiв
в постсощалютичних кра!нах Центрально! та Сходно! Свропи (ЦСС) стало формування в них ввдповвдного iнституцiонального середовища. Розв'язанню цього завдання були присвяченi першi двi Програми — Poland-Hungary: Assistance for the Reconstruction of the Economy (PHARE) та Instrument for Structural Policies for Pre-accession (ISPA) *
За сво!м змютом PHARE (1990 — 2003) охоп-
1 Узагальнення досввду соцiально-економiчних перетворень в аграрно-споживчш сферi постсоцiалiстичних краги укра!нськи-ми спiвавторами статтi було здшснено в рамках Проекпв Мiиiстерства шоземних справ Республжи Польща № 33/2006/А та № 1024/2008/AD у 2006 та 2008 рр.
2 В украшськш екон^чнш лiтературi достатньо повною мiрою висвiтлено змiст Програм Евросоюзу та завдання вдаовщних 1нституцш щодо забезпечення трансформащйних перетворень в агро-промисловш сферi постсоцiалiстичних кра!н [4; 5; 6; 7], тому вважаемо недоцшьним розкриття зазначених аспекттв у рамках дано! стат!
лювала Bei сектори та сфери господарчого комплексу держав — потенцшних кандидат!в до вступу у €С. Вона була спрямована на формування мно-жинно1 системи форм власност та форм господа-рювання, ствердження пiдприeмництва й конкурентного середовища. ISPA (2000 — 2003 рр.) пере-важно орieнтувалась на тдвищення рiвня сощаль-но-економiчного розвитку ввдсталих адмшютратив-них територiй (вони в лiтературi краш ЦСС визна-чаються поняттям «депресивш територп»). Окрiм цього, у рамках цих Програм здшснювалася активна всеохоплююча iнформацiйно-роз'яснювальна робота, яка, з одного боку, розкривала сутнють фун-кцiонування правового демократичного суспшьства, а з iншого, якщо мова йде про агропромисловий сектор, знайомила фермерiв з принципами Спiльноï аграрноï полiтики Свропейського Союзу (САП) та загально-економiчними аспектами господарювання в ïï умовах.
Розумшня важливостi i СС, i державами ЦСС шститущонального забезпечення для переходу до рин-кових вiдносин тдтверджують так! факти. Програма PHARE е найбiльш довготермiновою i масштабною за обсягами фшансування, як до цього часу були опрацьоваш й уже реалiзованi. У Польщ!, наприк-лад, ïï бюджет складав 3,9 млрд. евро. Окремi про-екти ще1' Програми, профiнансованi в ïï межах (перш-за-все — у сощальнш та iнформацiйнiй сферах), ре-алiзовуються й до сьогодення. Щодо Програми ISPA, то Польща, ввдповвдно до не].', отримала з бюджету СС 1,4 млрд. евро.
1нша Програма — Special Accession Programme for Agriculture and Rural Development (SAPARD) — мала принципов! ввдм1нносп ввд вищезазначених, бо була спрямована виключно на агроспоживчу сферу краïн ЦСС. Термш aîï SAPARD 2000 — 2004 рр., стра-тепчна мета — достосування сшьського господарства та переробноï галуз! до виробничо-технолопчних ви-мог СС, а головними завданнями були визначеш до-помога фермерам у розвитку виробництва та марке-тинговоï даяльностг За щею Програмою Польща з уах колишшх краш соцтабору отримала найбшьш! фшан-сов! iн'екцiï СС — 1 млрд. 84 млн. евро. 3i вступом перших постсощалютичних краïн до Свросоюзу його полггика по ввдношенню до них стае бшьш диферен-цшованою. Так, ввдповвдно до структури господар-чих комплекав нових члешв ствтовариством були оп-рацьоваш Програми для визначальних сектор!в еко -ном!ки. Вони й отримали ввдповвдну назву — «сек-торш операщйш програми» (SPO). Щодо Польщу то з
И семи SPO агро-продовольчо! сфери стосувалися двi: «Restruktutyzacja i modernizacja sektora zywnosciowego oraz rozwoj obszarow wiejskich« — «Rolnictwo» («Сiльське господарство») та «Ryboiywstwo i przetwyrstwo ryb» — «Ryboiywstwo» («Рибництво»)3.
У рамках ниш ддачого бюджету СС в агропро-довольчiй сферi Польщi дie «Program rozwoju obszarow wiejskich» (PROW) — Програма розвитку сшьських райошв. Показово, що за сво!м терм-iном PROW цiлком зб^аеться з бюджетним термь ном СС: 2007 — 2013 рр. Вражае бюджет PROW — 11 млрд. 32,7 млн. евро (це складае 16,44 % ввд обсяпв кош^в, як отримае Польща вiд СС у рамках цього термiнy). Дофшансування агроспожив-чо! сфери з бюджету кра!ни за цей перюд складе 3 млрд. 581,7 млн. евро. О^м цього, зараз розра-ховуються обсяги фiнансyвання агроспоживчо! сфери у рамках видшених у грудш 2008 р. Свропейсь-кою Комiсiею коштiв на подолання сучасно! глобально! економiчно! кризи.
Неввд'емною складовою iнститyцiонального забезпечення маркетингового середовища в агропромис-ловому виробнищи потенцiйних членiв Свросоюзу було створення шституцш ринкового типу, серед них стали Агенцл: сiльськогосподарських ринив; земельно! нерухомостц реструктуризацн i модершзацн сiльського господарства.
Призначення цих агенцш, !хня органiзацiйна по-будова, принципи взаемовiдносин з нацiональними органами влади у в«х кра!нах були вдентичними. Цi агенщ! дiють у единому економшэ-правовому полi сво!х держав, !х керiвникiв призначають Голови yрядiв вiдповiдних кра!н.
Маркетингову спрямованiсть агроспоживчого сектора потенщйних членiв Свросоюзу сформували переважно Агенцн сiльськогосподарських ринкiв (тому вони й створювались у першу чергу). Цi структури безпосередньо здшснювали, як роблять це й у сучасних умовах, регулюючий вплив на кон'юнктуру аграрного ринку не тшьки в межах окремих кра!н, а й у СС в цшому. Завдання Агендiй земельно! нерухо -мост! полягали у створеннi цившзованого повнощн-ного ринку земель стьськогосподарського призначення. Цi Агенцп в контекст! САП запровадили прозорi мехашзми продажу земель колишшх радгоств у при-ватну власшсть та заходи щодо запоб^ання нецшьо-вого використання сiльськогосподарських земель. Агендi! рестрyктyризацi! й модершзаци сшьського господарства перш за все здшснювали реестращю фер-
3 Секторш програми в науковш лггератур! постсощалютичних держав визначаються вже не англшською, як попередт, а мовою кожноï окремоï краïни.
В. А. Чeбoтapьoв, H. M. Чeбoтapьoвa, Tepeca Kpaкoвcькa, Антoнiй Гaйдaйчyк
%
75
технолопчне оpганiзацiйне фiнансово-економiчне юридичне
со^ально-побутове cross-compIiance
50
25
1960 1970 1980 1990 2000 2004
Рис. 1. Розвиток pijinix форм дорадництва в Пoльщi
2013
0
мepcькиx гocпoдapcтв та придам заяв на виплaтy 1'м cyбcидiй з кoштiв СС.
З уах пocтcoцiaлicтичниx краш cтocoвнo opra-шзащйних cтpyктyp, яю зaбeзпeчyвaли впpoвaджeння pинкoвoï eкoнoмiки в aгpocпoживчiй cфepi, кардиналь-нo вiдpiзнялacя Пoльщa. Iï вiдмiннocтi пoлягaли в на-явнocтi шсгитуту ciльcькoгocпoдapcькoгo дopaднищ•-ва — opгaнiзaцiï, якoï, пo cyri, не мала жoднa з тст-coцiaлicтичниx краш. Це е впливoвa opгaнiзaцiя: вoнa була зacнoвaнa у 1952 р. Heoбxiднo зазначити уш-кaльнicть ще1' cтpyктypи для aгpapнoгo ceктopy вах краш кoлишньoгo coщ•aбopy: нaявнicть у мин^му в Пoльщi дo 80% гocпoдapcтв нeдepжaвнoï фopми вла^ нocтi, а тaкoж менший тиcк кoмyнicтичнoï iдeoлoгiï o6 '-eктивнo oбyмoвлювaли нeoбxiднicть фopмyвaння шсти-туту дopaднищ•вa. Вш був cтвopeний (багато в чoмy на зpaзoк дopaдницькиx cлyжб poзвинeниx зaxiдниx краш) i дoвoлi у^шта фyнкцioнyвaв ще за чaciв ад-мiнicтpaтивнo-кoмaнднoï cиcтeми гocпoдapювaння.
Узагальнення науювих poзpoбoк пoльcькиx уче-них i фaxiвцiв, бeзпocepeднiй практичний дocвiд та aнaлiз нopмaтивнo-пpaвoвoï бази дoзвoляють авторам таким чидам вiдoбpaзити eвoлюцiю дopaднищ•вa в Пoльщi (pиc. 1).
Iншoю cиcтeмoфopмyючoю cклaдoвoю pинкoвo-ro cepeдoвищa aгpo-cпoживчoгo ринку в пocтcoцiaл-ютичних крашах cтaлo впpoвaджeння iнcтpyмeнтapiю регулювання гocпoдapчoï дiяльнocтi cyб'eктiв u^oro ринку.
У пocтcoцiaлicтичниx крашах впpoвaджeння ме-xaнiзмiв САП здiйcнювaлocя пocтyпoвo: з урахуван-
ням i кoнкpeтнoï coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cmya^t, i eвo-люци caмoï САП. Щoдo Пoльщi, тo на от^емий oc-нoвi тaкi мехашзми cтaли зacтocoвyвaтиcя з 1996 р., а ocoбливo — з 1999 р.
У cy^aOT^ yмoвax, зпдда з чинним бюджетом СС на 2007 — 2013 pp. загальна кшькють даних ме-xaнiзмiв cклaдae 51 пoзицiю, якi oxoплюють бшьш як 20 груп найменувань ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï i товapiв ïï пepepoбки. Boни включають:
— iнтepвeнцiйнi закупки та пpoдaжi ciльcькoгoc-пoдapcькoï ^o^^i';
— aдмiнicтpaтивнe квoтyвaння виpoбництвa o^ ремих видiв пpoдyкцiï;
— адмшютративне регулювання зoвнiшньoï тopгiвлi, а таюж дoплaт дo eкcпopтнoï цiни oкpeмиx видiв ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкдiï;
— дoплaти за збepiгaння пpoдyкцiï;
— дoплaти за пepepoбкy пpoдyкцiï.
Саме iнтepвeнцiйнi закупки та пpoдaжi пocтaють як бaзoвий cтpyктypoфopмyючий елемент pинкoвoгo cepeдoвищa aгpo-пpoдoвoльчoï cфepи, пpичoмy не тшьки нoвиx члeнiв СС, а й y^oro cпiвтoвapиcтвa. Iншi з вищезазначених мexaнiзмiв знaчнoю мipoю ви-ступають як пoxiднi вiд iнтepвeнцiйниx oropa^^ aбo як ïx взaeмoдoпoвнюючими. Heoбxiднo вiдмiтити, щo призначення iнтepвeнцiйниx oпepaцiй змiнювaлocя: якщo при cтвopeннi СС 1х завдання пoлягaлo у вирь шeннi пpoдoвoльчoï пpoблeми, то згoдoм вoни cтaли poзглядaтиcя як мехашзми зняття нaдвиpoбництвa ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкдiï. Сучаота глoбaльнa пpoдoвoльчa криза знoвy aктyaлiзye значення пpoдo-
вольчо-забезпечуючих аспектов, що об'ективно обу-мовлюе необхвднють модифшащ! даного мехашзму, чим i займаеться СС з середини 2008 р.
Ще одна важлива рiч. Механiзмами САП вста-новлюеться також термiни, у межах яких можуть бути здiйсненi iнтервенцiйнi закушвлг Так, закупки збiжжя можуть здшснюватися лише:
— з 1 серпня до 30 квiтня в Ггали, 1спанп, Грещ! i Португалп;
— з 1 грудня до 30 червня у Швещ!;
— з 1 листопада до 31 травня у вах iнших кра!-нах СС.
Окрiм вищезазначених механiзмiв САП, шстру-ментарш регулювання господарчо! дiяльностi суб' екпв аграрного ринку включае й так складовi:
— структурну полГтику;
— кредитну та податкову полггику;
— впровадження узагальнених для сгпльноти тех-нолопчних параметрiв виробничо! дГяльност та стандартов якостг
Структурш перетворення в кра!нах Свропейського Союзу взагалГ визначаються як один з найголов-шших чиннишв формування аграрно! политики. Цей шдхвд щлком виправдав себе шд час опрацювання та впровадження САП в старих членах ствтовариства, тому його було застосовано i в постсощалютичних кра!нах. Показовий факт: призначення Операщйних Програм, безпосередньо спрямованих на аграрну сферу нових кра!н, Свропейською КомюГею офщйно ква-лГфГкуеться як структурна допомога новим членам СС.
В укрупненому групуванш структурш перетворення в постсощалютичних крашах у ход! евро-штеграцш-ного курсу здшснювалися за такими напрямами:
— реструктуризащя шдприемств колишньо! си-стеми господарювання та оптишзащя структури зем-лекористування;
— модершзащя виробництва та впровадження природоохоронних технологш
У ПольщГ за першим напрямом зпдно з Гшщати-вою тодшнього мшютра сшьського господарства Г. Яновського з 1992 р. почалася приватизащя стьсько-господарських упдь та майна колишшх радгоств. На 1.01.2008 р. з 19069 га упдь 96,1% е об'ектами приватно! власност! 3i вступом до СС у кра!ш рГзко зрос-ла середня щна землг з 6,4 тис. злотих за 1 га. у 2004 р. до 11,7 тис. злотих у I квартал! 2008 р. За роки прива-тизащ! поступово збшьшився розмГр середньо! ферми. На початок 2008 р. вш складав 13 га (у цьому ввдно-шенш, як визначаеться експертами Свропейсько! Комси, певш деструктивш явища з погляду стримування се-реднього розмГру сшьськогосподарських шдприемств спотворили рГзномаштш виплати, яю стимулювали под-рГбнення ферм: уже за умов придбання одного гектару
сшьськогосподарських упдь на новостворену ферму починають спрямовуватися субсидп СС; за умов чисто юридичного ввдокремлення господарства дружини або дГтей як самоспйно! ферми сплачуються додатковГ субсидп — 100 тис. злотих на рш тощо).
Мехашзмами оптишзацй структури землекорис-тування в сучасних умовах виступають перш за все додатковГ субсидп на 1 гектар з прив'язкою до конкретно! сшьськогосподарсько! культури та встановлен-ня системи квотування поавних площ шд окремими культурами. Так, у 2008 р. субсидп на 1 га посГвГв овочГв складали 220 злотих; гороху, картоплГ, пшениц! — 100 злотих ( при умов! вирощування цих культур на насшня субсидп зростають до 500 злотих). На-томють полГтика скорочення посГвних площ п1д цук-ровий буряк впроваджуеться через доплати на тонну невиробленого цукру: з 730 евро в компашю 2006 — 2007 рр. до 520 евро у 2009 — 2010 рр. Заходом за-побГгання надшрного «захоплення» енергетичними культурами е встановлення квот на обсяги поавних площ тд ними. Наприклад, максимально можлива площа, яка може бути ввдведена п1д ршак в СС скла-дае 6,3 млн. га. З них максимальна площа тд щею культурою у ПольщГ може досягати 1,1 млн. га.
Модершзащя аграрно-промислового виробниц-тва в постсощалютичних кра!нах переважно була проведена в рамках реалГзацп SAPARD. Щодо ПольщГ, то бшьш як мшьярдний бюджет ще! Програми дозволив !й в основному привести сшьське господарство та переробну галузь до техшчного рГвня «старих» кра!н Свросоюзу. Придбання нових тракторГв, комбайшв, сГвалок, зерносховищ, теплиць тощо за Програмою SAPARD на 50 % фшансувалося з бюджету СС. Реш-ту — фермери сплачували через отримання дуже ви-пдних кредитив. Програми SPO та як сво! першочер-говГ окремо зафшсоваш завдання також мали надання фермерам ютотно! цшьово! фшансово! допомоги у здшсненш модершзацл !хшх господарств.
Особлива увага в постсощалютичних кра!нах у процес !х приеднання до Свросоюзу стала придшяти-ся впровадженню агроеколопчного виробництва. За-гальне посилення Свропейським Союзом вимог до якост сшьськогосподарсько! продукци та охорони на-вколишнього середовища стосуеться й принцишв ре-алГзацп САП у контекст! структурних перетворень. У рамках PROW був опрацьований спещальний План — Cross Compliance, стратепчна мета якого полягае у формуванш менталитету фермера не тшьки як вироб-ника сшьськогосподарсько! продукцп, а й як охорон-ця довкшля. Для «старих» кра!н СС вже з 2005 — 2006 господарчого року обсяги кредипв, субсидш та рГзномаштних доплат безпосередньо пов'язуються зГ станом навколишнього середовища. Для «нових»
члешв подiбнi заходи опрацьовувалися протягом 2007— 2008 рр. У Польщ^ наприклад, за умов ве-дення агроекологiчного виробництва фермер додат-ково отримуе 100 злотих на 1 га. Отримувачiв таких субсидiй у 2008 р. у кра!ш налiчувалося бiльш як 50 тис. Але все ж таки у вщношенш дотримання стандартов щодо охорони довкшля в постсоцiалiстичних кра!нах вимоги були бiльш лояльними. З 1.01.2009 р. принципи Cross Compliance стали загальними для всiх кра!н ЕС.
Кредита полiтика в рамках САП у Польщi почала застосовуватися з 1997 р. I! сутнiснi риси — низька платнiсть кредиту (як правило, на рiвнi 1 —1,25 %) та довготривалють (у межах 10 — 15 рр.). Примгтна рiч: у 1997 р. обсяг креди-пв в аграрну сферу (41 млн. зл.) був значно нижчим, наприклад, шж видатки на збер^ання продукцi! (200 млн. зл.) й тим бiльше — на iитервенцiйнi закупки (1215 млн. зл.). Натомють якщо июля 1997 р. видатки за останшми двома мехашзма-ми в цiлому мали спадний характер (особливо з 2003 р.), то видатки на сплату кредитив (за виключен-ням 2001 — 2003 рр.) стрiмко зростали.
Податкова полiтика у межах САП теж вiдрiзняеть-ся прозорiстю та стимулюючим характером. У сучас-них умовах податок сшьгоспвиробнишв безпосеред-ньо прив'язуеться до площi ГрунтОв: сплачуеться з кожного гектару в розмiрi середньо! вартост за рiк щни 2,5 тон жита (близько 40 евро). Для щойно заснова-них господарств застосовуються тльги: до 5 рошв ставка податку складае 0 %, до 8 рошв — 50 %.
Стосовно заключного чиннику формування маркетингового середовища аграрно-споживчо! сфери, iнфраструктури ринку, необхздно ввдмггити наступне. Створення iнститутiв ринково! шфраструкгури в пост-соцiалiстичних кра!нах, як вже стали членами ЕС, супроводжувалося наявнiстю неоднозначних рiзновек-торних явищ та тенденцiй.
На вiдмiиу вщ всiх кра!н колишнього соцтабору Польща мала певн стартовi переваги також i в цьому выношена Знов таки, наявмсть альтернативних до державно! форм господарювання призвела до появи ринково орiеитованих елеменпв iнфраструктури ще за часiв сощалютично! системи. У першу чергу це стосуеться iнституту оптових ринков, який у тих чи iнших формах почав створюватися ще у 60-х рр. минулого столiття.
На сьогодн «оптовi аграрнi ринки» (саме така !х офiцiйна назва) функцiоиують у п'яти мютах кра!ни: Варшавi, Лодз^ Познанi, Гданську, Любельську. За сво!м призначенням вони не е комерщйними тдприе-мствами. 1хне завдання — формування пропозицi! та створеиия умов торпвельно! дiяльностi для виробниив та посереднишв.
Найбтьшими обсягами товарообiгу, досконалютю
комерцiйно! дiяльностi (порiвняно з iншими), а також особливо модерною будiвлею вiдрiзияеться Оптовий аграрний ринок у м. Гданську. Вш розпочав свою д1яльнють у 1999 р., був побудований за 11 мюящв; зай-мае площу в 17 гектарiв; складаеться з 5 торпвельних павiльйонiв; кшькють офiсних працiвникiв — 10 о«б; акцiонерний каптал — 21357000 зл.). Головним акщо-нером цього ринку е банк Мтленшум (це колишнiй польський банк, який у подальшому став контролюва-тися португальським катталом): йому належить 38,39 % акщй, що забезпечуе банку 42,92 % голоав.
Слiд зазначити, що за визнанням польських нау-ковцiв-маркетологiв, як, до реч^ i керiвникiв цих ус-танов, у сучасних умовах !хш оптовi ринки ще не пра-цюють як це повинн робити. Е тдстави стверджува-ти, що зараз оптовi аграрнi ринки Польщi е своерщ-ним симбюзом оптового складу-бази, ярмарково! площi та бiржi. Навiть у державних законодавчих актах, що регламентують дiяльнiсть бiрж та в установ-чих документах цих тдприемств доволi часто вико-ристовуеться термiн «^mmi аграрш ринки». Тому цiлком логiчно, що мехашзм дiяльностi аграрних ринков багато в чому близький до мехашзму бiрж. Перша з них була заснована в 1993 р. в Познаш. Вона з польських бiрж е найбшьш розвиненою та авторитетною: лише на нш з 2009 р. запроваджуються фор-вардн та ф'ючерсш контракти, при чому на рiвнi Чи-кагсько! аграрно! бiржi. В агро-продовольчiй сферi кра!ни налiчуеться 19 бiрж: за 2006 — 2008 рр. кшькють аграрних бiрж збiльшилася практично вдвiчi.
Однак у постсоцiалiстичних кра!нах бiржовий аграрний ринок ще не отримав суттевого поширення (не е в цьому вiдношеннi виключенням i Польща). Загаль-ний обсяг бiржового об^ продовольчих товарiв та сiльськогосподарсько! сировини за останнi 3 роки не перевищував 7 — 10 %.
У цшому ж зазначимо, що в сучасних умовах у бшьшосп постсощалютичних кра!н, як i зокрема в Польщ^ ведеться активна дiяльнiсть стосовно удоско-налення iнфраструктури ринку: опрацьовуються зако-нодавчi аспекти посилення ринкового змiсту в дiяль-ност оптових ринков та бiрж, оптишзуються схеми роз-подiлу !х дiяльностi, сформованi основи повнощнно-го функщонування структур страхування тдприем-ницько! дiяльностi суб'екпв аграрно-споживчого ринку. Разом з тим, не тдтвердили свое! актуальност торговi доми, а тому й не плануеться !хне «реашму-вання». Незатребуваними з'ясувалися також i кредитн союзи.
Висновки. Пiдсумовуючи розгляд проблем формування маркетингового середовища в агро-промис-ловому виробницга нових кра!н—членiв ЕС, тдкрес-лимо, що значною мiрою саме ця сфера стала свое-
рвдним кат^затором становлення цивiлiзованих ввдно-син не тальки в межах агро-споживчого сектору, а й нащонального ринку в цих крашах взагалг Сучасна глобальна продовольча криза не т!льки ще бiльше ак-туалiзуe значения цих питань для Украши, але потен-цiйно посилюе И конкурента преваги на зовнiшнiх свiтових ринках. Однак для втшення цих переваг не-обвдним е повноцшна дйова реалiзацiя державою сво!х економiчних функцш
Лiтература
1. Гэбэй Дж. Маркетинг: новые возможности / Дж. Гэбэй. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 2002. 2. Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга/ Д. Джоббер. — М.: Изд. дом «Вильямс», 2000. 3. Котлер Ф. Маркетинг от А до Я / Ф. Котлер. — Спб : Изд. дом «Нева», 2003. 4. Власов В. I. Особливост тдготов-чого перюду вступу Республши Польща до СС / В. I. Власов, О. О. Гуцаленко // Економша АПК. — 2006. — № 7. — С. 153 — 157. 5. Губеш Ю. Е. Роз-виток системи регулювання аграрного ринку в Чеськш Республкц: оргашзацшний та фшансовий аспекти // Еко -номiка АПК. — 2007. — № 5. — С. 66 — 72. 6. Чеботарьов В. А. Перший досввд структурних реформ у агропромисловому виробнищга постсощалютичних краш у контекст! !х вступу до Свропейського Союзу (на прикладi Польщ^ / В. А. Чеботарьов // Економша АПК. — 2007. — № 2. — С. 134 — 140. 7. Чеботарьов В. А. 1нноващйне забезпечення евро ^еграцш-ного курсу агропромислового виробництва Польщi / В. А. Чеботарьов // Економка АПК. — 2007. — № 6. — С. 120 — 126.
Чеботарьов В. А., Чеботарьова Н. М., Т. Краковська, А. Гайдайчук. Формування маркетинго-
вого середовища в агропромисловому виробнищв нових краш — члешв Свропейського Союзу
У статт! досл1джуються складов! маркетингового середовища в агро-продовольчш сфер1 постсощалютичних краш-члешв Свросоюзу: шституцюнальне забезпечення маркетингово! дгяльносп, регулювання виробничо -комерщйно! дгяльносп суб'екпв господа-рювання та утворення шфраструктури ринку.
Ключовi слова: маркетингове середовище, агро-промислове виробництво, Свросоюз.
Чеботарев В. А., Чеботарева Н. Н., Т. Краковська, А. Гайдайчук. Формирование маркетинговой среды в агропромышленном производстве новых стран — членов Европейского Союза
Исследуются составляющие маркетинговой среды в агропродовольственной сфере постсоциалистических стран-членов Евросоюза: институциональное обеспечение маркетинга, регулирование производственно-коммерческой деятельности субъектов хозяйствования и создание инфраструктуры рынка.
Ключевые слова: маркетинговая среда, агропромышленное производство, Евросоюз.
Chebotarjev W. А., Chebotarjeva N. N., Teresa Krakovska, Antoniy Gaydaychuk. The constituents of marketing environment in the agro-food sphere of post socialistic countries — members of European Union
Institutional implementation of marketing activity, production-commercial mutual relations' managing of mmage subjects and creation of market infrastructure.
Key words: marketing environment, agroindustrial production, European Union.
