CC BY
20Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №4. Часть №1. С.72-78.
УДК 070.15:124.5
Аксюлопчний потенщал мовного коду в текстовому просторi сучасних ЗМ1
Кузнецова Т.В.
Сумський державний унверситет, м. Суми, Украна
У статт1 досл1джуеться проблема акаолог1чного потенциалу мови у сучасному мед^адискурс!. Анал1з сучасних друкованих видань дозволив виявити активне функ-щонування в мед1атекст1 вербальног агресп, що зумовлено передуам впливом соц1о-культурного контексту, а також комушкативною повед1нкою журнал1ста.
Ключовi слова: мовний код, аксюлог^чний потенциал, мова ворожнеч1, мова добра, текстовий прост1р, мед1а.
Постановка проблеми. У процес комушкацл завжди вирiзняeться значущютю не лише те, що сказано, а те, як сказано. Зрозумшо, покращанню атмосфери спшкуван-ня, тднягтю настрою сприяють т мовш засоби, як несуть позитивш смисли, мають позитивно-ощнне забарвлення.
«З гармонieю свиу, усiм гарного свгганку!» - такий виств авторка ще! розвщ-ки прочитала, тшьки-но вiдкрила меню одше! зi львiвських кав'ярень - «Золотого дукату». Решта сторiнок також вирiзнялася позитивнiстю: була насичена цiкавими юторичними розповiдями про кожний кавовий напш, щирими побажання добра. На-приклад, у нiй можна було знайти такi рекламнi слогани: «Кава як дверцята в насо-лоду, кава як запрошення зупинитися 7 смакувати момент». Розповщ про кавовий напш викликають приемш вiдчуття, настрiй, спогади тощо. Порiвняйте: «Фрешкава «Пристрасть» - сум1ш ретельно тд1браних високог1рних сорт1в створюе особливий неповторний букет в1д терпкого вина до мжног цитрусовог квасники, в1д г1рчин-ки чорного шоколаду до г1рчинки чорного хл1ба», «Чорний бурштин -р^дюсний ка-м1нь, який народився в недрах Галичини мыьйони роюв з гарячого подиху земл1 7 сл1з давнього прал1су. Спробуйте цю неповторну фрешкаву кольору чорного бурштину, терпюстю тернового вина, з присмаком г1ркого шоколаду 7 солоним поцыунком давнього пралгсу». На окремих сторшках можна прочитати уривки вiршiв типу: «Сунич-т спогади так тихо муркотыи, Лел1яли шедеври чистоти так мжно, дел1катно, для душ!...». Ця книжечка здшснила диво: зникла втома, справдi з'явилося почуття радост й гармони св^у.
«Мова доброзичливосп» виявляеться чудотворною: вона лшуе душ^ вселяе на-дда, надихае на добрi вчинки.
У сучасному свт, переповненому ворожнечею та агрешею, як школи гострою е проблема розвитку «мови добра». Взiрцем для наслiдування можна визнати япон-ську мову, яка е найпозитившшою мовою у свiтi: саме 1и притаманна граматична категорiя ввiчливостi (аналiз див.: [1; 5]), у нш вiдсутня навiть заперечна частка «ш» (оскiльки рiзка вiдмова, за правилами етикету японцiв, е порушенням максим такту i ввiчливостi), саме 1и властива цiла система закошв та правил щодо вираження
толерантностi шд час спiлкування. З метою створення психолопчно сприятливого ^мату в процес комушкаци японцi навiть послуговуються додатковими позитив-ними словами: створюють новi слова, серед яких сьогоднi активного вжитку набула лексема «кава!й», що означае «чудовий», «милий». Як зазначае I. Со!торо, це слово «значно полегшуе життя... Японцi надають важливого значення умiнню вирiшувати питання м'яко, без конфлш^в, i слово «кава!й» чудово 1м у цьому допомагае. .. .Воно допомагае зберiгати гармонiю в людських стосунках» [14, с. 7]; воно «перетворилося на один зi способiв вираження позитивно! оцiнки будь-чого. Можна навт сказати, що йому властива якась мютична сила, оскшьки воно полегшуе процес людського стлкування i просто радуе душу» [Там само].
Сучасний шформацшний простiр Укра!ни, на жаль, не вирiзняеться широким спектром «комушкативних засобiв добра». Сьогодш в укра!нськш мовi простежуеть-ся навт своерiдний семантичний зсув: слова з позитивною конотащею починають набувати «нульово!», а iнодi навiть негативно^рошчно! оцiнностi. Хоанг Ван Тоан, дослщжуючи змiст лексем добрий i добро в сучасному 1нтернет-простор^ вiдзначае в текстах електронних ЗМК явище енантюсеми: лексеми з позитивною конотацiею починають використовуватися для передачi негативно забарвлених реалiй сучасного життя [16]. 1деться про вживання лексем добрий, гарний при характеристик сучас-них олiгархiв, бiзнесменiв, чиновникiв, представникiв влади в iронiчному контекстi, унаслiдок чого вони набувають пейоративного смислу: «А тыьки Лунггн добрий. 1з Парижу. Ситий гастролер» [Там само].
Поряд iз цим для росшсько! та укра!нсько! мов характерна й тенденщя вимиван-ня деяких слiв iз позитивно-оцiнним значенням iз лексичного складу мови взагал^ Лiнгвiсти оцiнюють рiзке скорочення слiв з коренем добро як «поняттеву втрату», «рiзку девальващю в ХХ столiттi духовних цшностей» [11, с. 170]. М. Епштейн, до-слiджуючи долю слiв добро та зло в росшськш мов^ дiйшов висновку про поступове зникнення з лексичного складу ^в з коренями добро i зло. За його даними, чотири-томний Словник церковнослов'янсько! i росшсько! мови, виданий 1мператорською Академiею Наук у 1847 рощ, серед 114 719 зафшсованих у ньому лексичних одиниць мютив 146 ^в iз першоосновою добро-, 254 - iз першоосновою зло- та 644 - iз пер-шоосновою благо- (яке е синошмом до слова добро). Сучасний «Великий тлумачний словник росшсько! мови» серед зафшсованих у ньому 130 тис. ^в мютить лише 37 лексем з першоосновою добро- та 63 - з основою зло- [18]. Особливо приголо-мшують масштаби скорочення словотвiрних гнiзд добро i зло в ХХ столот^ що за-свiдчують данi словникiв дореволюцiйних та шсляреволюцшних часiв. Порiвнюючи данi «Словника укра!нсько! мови» Б. Грiнченка та 11-томного «Словника укра!нсько! мови» (К., 1970-1980), виявляемо зменшення кiлькостi ^в з коренем -добр- утричi. Сучасний словник не фшсуе таких лексем, як добрина, що означало «гарна яюсть», добр1ненький, добр1сть («доброта»), добридосв1ток («добрий свганок»), доброглас-ний («благозвучний»), доброграй («гарний музикант), добродбай, добродбач, добро-д1йство («благочиннють»), добромовний («красномовний»), добросердо («благодушно»), добрословно («миролюбно»), добротлив1сть («добродушнють») доброх1тний («добровiльний»), доброх1ть («добровшьно»).
Натомiсть активного вжитку набувають «агресивш» слова. I хоча вербальна агре-сiя в сучасному свт оцiнюеться суспiльною свiдомiстю як менш небезпечна, шж агресiя фiзична, однак е «першим кроком на шляху агреси фiзично!. Вона створюе агресивне соцiальне середовище та агресивний тдхщ до дiйсностi, що е неприйнят-ним з позицi! гуманiзацi! суспшьства i життя» [10, с. 159]. З шшого боку, саме мова мас-медiа значною мiрою формуе асощативне мислення читача. Особливо яскраво це продемонстрували результати соцiологiчного дослiдження, проведеного у 1975 роцi пiд керiвництвом Б. Грушина. Експеримент полягав у тому, що читачевi необхiдно
було iз запропонованим словом швидко, не задумуючись, утворити словосполучен-ня. Аналiз отриманих даних показав, що для кожного третього шформанта першою, а iнколи навiть единою, асощащею виявилися газетнi штампи. Так, слово хвиля най-частiше сполучалося зi словом протест, утворюючи словосполучення хвиля протесту (а не морська, солона), слово вахта - вахта трудова. Таким чином, мова народу стала похщною вщ мови газет [15]. Особливо загрозливих наслщюв такий вплив на-бувае в умовах агресивно! комушкаци.
Сьогоднi, коли сучасний етап розвитку цившзаци все часпше описуеться вер-бальними засобами «катастрофiзму», активно запроваджуеться так звана «мова во-рожнечi», або, як 11 називають сучаснi мовознавцi, словесний екстремiзм, дискурс ненавистi, мовленнева (словесна, мовна, вербальна, комунiкативна) агресiя, що заполонила сучасш ЗМК.
Активно використовуючи лайливу лексику, жаргошзми та арго, журналюти не-усвiдомлено привчають читачiв до цього прошарку лексики, вводячи останню до нормованих одиниць. Так, невмотивовано використаш жаргон та арго в мас-медiа втрачають свою закритють, специфiчну компаративну функцiю - бути таемними або спещальними лексичними одиницями. Небезпека жаргошзаци та арготизаци ЗМК полягае в тому, що вони певною мiрою впливають на формування картини свггу чи-тача. Картина св^, яку вiдображае арго, виявляеться начебто перевернутою: крим> нальне арго, у якому багато рiзко негативних конотацiй, вiдображае мораль декласо-ваного прошарку, його презирство до суспшьства, працi, жiнки, загальноприйнятих норм поведшки [4, с. 74]. Виявляеться, що «слова, яю ми використовуемо бездумно, як експресивш, виразнi засоби, можуть нести в собi «заряд» психологи та св^огляду кримiнального свггу» [12, с. 112].
Транслюючи повщомлення з життя «суспiльства спектаклю», журналюти послуговуються рiзноманiтними манiпулятивними методами та прийомами, як провокують агресiю та ворожнечу в соцiумi. Найчастотнiшими серед них можна назвати таю: метод понадшформування, метод психолопчного шоку, замша понять, створення схвального ставлення до насилляс, творення атмосфери страху, невпевненосп в майбутньому, вибiрковий пiдбiр шформаци, метод вiдволiкання уваги, використання дезшформаци тощо.
Агресивнiсть сучасного шформацшного простору значною мiрою зумовлена й чгткою опозицiею, протиставленням «сво!х» та «чужих», що, як правило, посилюе мшуси реального св^. У текстовому просторi ЗМК наявнi образи «сво!х» та «чужих» найчастiше перебувають в опозици. Спрацьовуе стереотип сприйняття «чужого» насамперед як ворога, який несе небезпеку, загрозу для «сво!х». «Ворогами» у сучасних мас-медшних текстах виступають олiгархи, влада, представники iнших нащональностей. Говорячи про них, журналiсти, на жаль, активно послуговуються грубими некоректними словами та виразами, вульгарною лексикою. Вже не дивина функщонування у текстах таких найменувань, як чурки, жиди, чорномаз1, кацапи, аз1атчина: Все дурнi-москалiза нас вже зробили (День. - 2003. - 139. - 12 серпня); Зрозумыо, що тд стать свогм жидiвським господарям 7 гхм нещасм газетки, якг попри величезш кошти, мяк не можуть стати популярними серед украгнщв (Персонал плюс. - 2007. - № 25. - 10 липня); Але почну з суад1в, щоб довести, що пуповину ми дос не роз1рвали й мало чим в1др1зняемося в1д тамтешньог азiатчини (Персонал плюс. - 2006. - № 49. - 14 грудня); Насправд1 чорномазi утримують крупний гральний, готельний б1знес. А заодно розповсюджують наркотики, зброю (Газета по-укра!нськи. - 2008. - 11 грудня).
Щ й подiбнi !м одинищ мютить багато сучасних журналютських матерiалiв, де висловлюються зневажливi зауваження або натяки, здатш принизити героя стат-п, висловити вщверту негативну оцшку з приводу того чи шшого питання, поди
тощо. Особливо яскраво негативш характеристики отримують представники влад-них структур, бездiяльнiсть та аморальшсть яких обурюе журналiстiв, порiвняйте: Про яку «безплатну» осв1ту брешуть цг нжолаенкгвсью бгморди (Персонал плюс.
- 2007. - № 32 (235). - 22-28 серпня); Кандидат 7з «дерьма» (Укра!на молода. -2007. - № 170. - 19 серпня); Безмозт чиновники (Укра!на молода. - 1996. - 3 квггня); Словоблудна парламентська трибуна (Укра!на i св^ сьогоднi. - 1999. - 9 жовтня); Пол1тичм мавпи, шимпанзе украгнськог пол1тики, мавпоподiбнi люди (Укра!нська правда. - 2009. - 14 грудня).
Деяю журналюти, говорячи про «чужих», посилюють так званий особистюний компонент - авторську позищю стосовно «шших». Це досягаеться шляхом представ-лення лише одше! точки зору (передуем суб'ективних агресивних суджень медшни-ка), вщсутшстю коментарiв, якi б сприяли формуванню iнформацiйно! збалансова-ностi матерiалу.
Так, наприклад, в основi медiатексту «1зра!ль - оплот расизму та апарте!ду» (Персонал плюс. - 2007. - № 14 (217). - 11-17 квггня) - лише авторсью звинувачення iз-ра!льсько! держави в расизм^ ксенофобi! та антисем^изм^ що посилюе ворожнечу, гнiв та злють серед реципiентiв:
- сотш араб1в сидыи 7 сидять в ¡зратьських в'язницях роками без суду 7 сл1дства;
- в ¡зратьських в'язницях перебувають десятки викрадених ще майже два деся-тил1ття тому л1ванц1в;
□ в 1зраш щодня 7 щогодини катують людей, 7 Ц катування тривають тиж-нями 7 м1сяцями, що незргдка заюнчуеться смертюув'язнених;
- сотш тисяч палестинцев позбулися свого майна, конф1скованого еврейською владою;
□ еврейська влада перешкоджае християнам та мусульманам у в1дправленм гхмх рел1г1йних обов'язюв;
- еврей одержуе води в ам раз1в бтьше, тж араб, а дох1д еврея перевищуе дох1д палестинського араба в п'ятьраз1в;
- вбивства пол1тичних опонент1в, викрадення за кордоном - звичайна практика ¡зратьських спецслужб. Все це ознаки нечуваного в нов1тшй ¡сторп расизму, ксенофобы та антисем1тизму, що впроваджуе в своей державнт пол^тиц еврейська держава, яка, нав1ть на думку свогх ствгромадян, е останшм оплотом апартегду й «кл!мчного божевыля».
У сучасному медiатекстi шд впливом соцюкультурних змш усе часпше простежуеться викривлення аксюлопчно! моделi «свШчужий», унаслщок чого «свш» може набувати негативних ознак, а «чужий» - позитивних. Це стосуеться передуем реалш укра!нського та европейського економiчного й сощокультурного простору. Проте i в цьому випадку порiвняння «свое!» та «чужо!» територи зумовлюе появу негативно ощнного ефекту.
Агресивнють та ворожнечу ЗМК посилюе й так зване мовне насилля, яке А. Сковородников у статп «Мовне насилля в сучаснш росшськш пресЬ» визначае як «не аргументований зовшм або недостатньо аргументований вщкритий чи прихований (латентний) вербальний вплив на адресата, метою якого е змша його особистюних установок чи його поразка в полемщЬ» [13, с. 10]. З-помiж вербалiзованих форм насилля дослщники виокремлюють агресивш фантази, опис жорстоких сцен. Яскра-вими «репрезентантами» цього явища е «метафори вшни», яю знаходять свш вияв у матерiалах рiзного тематичного спрямування: «Вшна за довкыля» (День. - 2009.
- № 94. - 5 червня), «Вшна за тепл1 батарег» (День. - 2009. - № 170. - 24 вересня), «Пестицидна вшна» (День. - 2008. - № 227. - 12 грудня), Вшни людей, боротьба фтьм1в» (Укра!на молода. - 2008. - № 32. - 16 лютого), «По той б1к колючого дроту» (Укра!на молода. - № 80. - 2008. - 26 кв^ня), Шдл1ткова криза: вшна з сустльством
чи захист вгд страху (Дзеркало тижня. -2005. - № 45 (513). - 19-25 листопада), Рей-кова вшна (День. - 2009. - № 218. - 2 грудня), Поле битви - телев1зор (Укра!нська правда. - 2008. - 23 вересня), Обережно: Спецопераця «грип» (Укра!нська правда. -2009. - 11 листопада), У газових вшнах переможц^в не бувае (Урядовий кур'ер. -2009. - 14 ачня), Пляжна вшна тривае (Урядовий кур'ер. - 2009. - 2 липня), Кро-вожерлива високобюджетна вшна (Дзеркало тижня. - 2010. - № 18 (798). - 15-21 травня),Мовш вшни (День. - 2005. - № 147. - 18 серпня).
Агресившсть медiатекстiв породжуе значна кшьюсть лексичних одиниць, що належать до семантичних полiв «смерть», «кримшал» (убивати, знищувати, вдари-ти, пограбувати тощо), яю, за даними дослщниюв, домшують серед ушх оцшних одиниць медшних матерiалiв (див., наприклад: [Сковородников 1997]). Як правило, щ лексеми1 е ключовими словами заголовкового комплексу, порiвняйте: «I знову смерть на коли» (Укра!на молода. - 2008. - № 53. - 20 березня), «Убив через нео-бережшсть», «..Ви збиралися вмерти у 6.25...», «А може, хтось помер...» (Укра!-на молода. - 2007. - № 34. - 22 лютого), «Рег1они» перед смертю не надишуться» (Укра!на молода. - 2007. - № 230. - 12 грудня), «Смертельно слизько» (Укра!на молода. - 2007. - № 230. - 12 грудня), «Смертельний «поцыунок» на дороз1» (Укра!на молода. - 2007. - № 148. - 16 серпня).
Лексеми з семами «агреия», «зло» використовуються навт у рекламному дискурса Здаеться, автори рекламних оголошень типу «Фгрмг необхгднг охоронц
агресивн молодо люди», вбачають у цьому певну позитившсть, яка для споживача шформаци зайвий раз породжуе агресда та злють. Сучасш рекламш тексти для перешчного читача - одне iз драпвливих явищ, що засвщчують даш психолшгвютичних дослщжень. Зокрема, А. Лященко виявила: негативно ставляться до реклами 40,48% респондент [9, с. 271]. Подiбнi оцшки зумовлеш, на наш погляд, перенасичешстю сучасного комушкативного простору надмiрнiстю низькояюсних рекламних матерiалiв. До того ж сучасна реклама часто нав'язуе чуж цшносп, демонструе низький рiвень професiоналiзму рекламiстiв. Якщо порiвняти сучаснi рекламнi тексти з вщповщними текстами-оголошеннями початку ХХ столотя, то простежуеться значна вiдмiннiсть у виявi позитивностi. Наприклад, у газет «Сумской голосъ» вiд 24 листопада 1905 року опублшоваш такi оголошення:
• От 2-го ноября на Соборной улице въ зале Сафонова будетъ открыта кондитерская и булочная Т. Парчинского. Рекомендую Петербургсюя, Московсюя, Венсюя, Варшавсюя булочные изделия. При кондитерской Кофейная. Какао, шоколадъ, кофе, чай, молоко, мозагранъ, гренадинъ, мороженое и пирожки разныхъ сортовъ.
Съ почтениемъ Т. Парчинский.
• Кафе-ресторан въ доме Копылова.
Ежедневно играетъ Дамскт духовой оркестръ подъ управлением Г-жи Дунаевой.
Кухня подъ наблюдешемъ опытнаго повара.
Позитивну насичешсть створюють стиль подання шформаци та вщповщш лшг-вютичш засоби. Адже вщомо, що «...почуття визначае i те, що сказано, i те, як сказано» [3, с. 68]. Привертае увагу шанобливють, з якою автор оголошення звертаеться до сво!х читачiв: съ почтением. Увагу зосереджено на якост запропонованих послуг: Кухня подъ наблюдешемъ опытнаго повара. Навт зазначений асортимент товару викликае штерес у читача й бажання зав^ати саме до ще! кав'ярш.
Висновки. Причину агресивно! комушкативно! поведшки найчаспше вбачають у складному житп, яке шби змушуе людей бути жорстокими, а мова як соцюкультурне явище вщображае вс змши, що вщбуваються в суспшьствг Мова - це «окуляри, без
1 1нод1 щ лексеми вживають навпъ у позитивному контекст! Так, телепередача, яка транслюеться каналом СТБ, мае назву «Смачно до смертт».
яких нам не розгледгги навколишнiй cbít. Мова - слуга i пан. Мова - наш друг i ворог одночасно. Вона немовби стежить за нами й фшсуе bcí нашi проблеми та хворi мюця. Суспшьство стае кримiнальним, i мова слщом за ним. Суспiльство зазнае чужого впливу, i мова - теж. Суспшьство стае вшьшшим, i мова вщображае це. Бшьше того, змшюючись, мова починае впливати на вшх людей, що говорять нею. Це не просто вибiр, як говорити, а вибiр, як думати i жити» [6]. Ще О. Есперсен зазначав, що в пе-рюди суспiльних катаклiзмiв розмиваються культурнi стандарти, етичш та естетичнi традици, яю супроводжуються вульгаризацiею нацюнально! мови. Це спостертало-ся в Англи XIV-XV ст., Франци кiнця XVIII ст., СРСР 20-х роюв ХХ ст. i в багатьох крашах СНД з кшця ХХ столiття. Проте, незважаючи на соцiокультурний контекст, агресивному слову може протистояти добре слово, «мовi ворожнечi» - «мова добра». I сьогодш, за слушним зауваженням вiтчизняних дослiдникiв А. Чiчановського та
B. Шкляра, «як нiколи, варто дiяти за вiдомим висловом: «Преса - це всi новини св> ту, але не школа злоств'я» [17, с. 20].
Список лггератури
1. Алпатов В. М. Категории вежливости в современном японском языке / В. М. Алпатов. - М. : Наука, 1973. - 152 с.
2. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин ; сост. С. Г. Бочаров ; текст подгот. Г. С. Бернштейн, Л. В. Дерюгина ; примеч. С. С. Аверинцева,
C. Г. Бочарова. - М. : Искусство, 1979. - 424 с. - (Серия: «Из истории советской эстетики и теории искусства»).
3. Болотов В. И. Эмоциональность текста в аспектах языковой и неязыковой вариативности (Основы эмотивной стилистики текста) / В. И. Болотов. - Ташкент : Фан, 1971. - 116 с.
4. Бондалетов В. Д. Социальная лингвистика / В. Д. Бондалетов. - М. : Наука, 1987. - 160 с.
5. Звягин Ф. Е. Анализ актуального употребления категорий вежливости японского языка / Ф. Е. Звягин // Вестник Омского университета. - 1998. - Вып. 3. - C. 59-62.
Кронгауз М. Язык мой - враг мой? [Электронный ресурс] / М. Кронгауз // Новый мир. - 2002. - № 10. - Режим доступа : http://www.classes.ru/ru.philology/krongauz-02. htp.
Лебедева Н. Введение в этническую и кросс-культурную психологию / Н. Лебедева. - М. : Ключ-С, 1999. - 224 с. - (Философия культуры).
Лотман Ю. М. Семиосфера. - СПб. : Искусство, 2000. - 704 с.
Лященко А. Суперечносп сприйняття реклами як соцюкультурного явища / А. Ля-щенко // Дiалог. Медiа-студil. - 2008. - № 7. - С. 270-279.
Михальская А. К. Русский Сократ. Лекции по сравнительно-исторической риторике / А. К. Михальская. - М. : Academia, 1996. - 189 c.
Сафонова Н. В. Ментальная и языковая репрезентация концепта благо/добро в русском языковом сознании : дис... д-ра филол. наук : 10.02.01 / Н. В. Сафонова. -Тамбов, 2004. - 497 с.
Скворцов Л. И. Просторечные и жаргонные элементы в парламентских выступлениях / Л. И. Скворцов // Культура парламентской речи / Рос. АН, Ин-т рус. яз. ; [С. И. Виноградов и др.]. - М. : Наука, 1994. - С. 110-123.
Сковородников А. П. Языковое насилие в современной российской прессе / А. П. Сковородников // Теоретические и прикладные аспекты речевого общения : научно-методический бюллетень / М-во общ. и проф. образования РФ. Краснояр. гос. ун-т. Лаб. Лингвоэкологии и речевой культуры Краснояр. науч. центра Сиб. отд-ния Междунар. акад. наук высш. шк. - Красноярск ; Ачинск, 1997. - С. 35-41.
Соиторо И. Еще один ключ к гармонии / И. Соиторо // Ниппония. - 2007. - № 40. - С. 7.
Солганик Г. Я. О языке и стиле газеты / Г. Я. Солганик [Электронный ресурс] // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования : учебное пособие / отв. ред. М. Н. Володина. - М. : Изд-во МГУ, 2003. - Режим доступа : http://evartist.narod. ru/text12/15htm.
Хоанг Ван Т. Реализация концепта положительной оценки в средствах массовой информации (на примере анализа текстов российских Интернет-ресурсов) [Электронный ресурс] / Хоанг Ван Тоан. - Режим доступа : http://library.krasu.ru/ft/ft.
Чiчановський А. А. Св^ шформаци: особистють, суспшьство, держава / А. А. 4i-чановський, В. I. Шкляр. - К. ; М. : Вид-во «Слов'янський дiалог», 1995. - 52 с.
Эпштейн М. Добро и зло в зеркале русского языка [Электронный ресурс] / М. Эпштейн // Континент. - 2007. - № 132. - Режим доступа : http://magazines.russ.ru/ continent
Кузнецова Т.В Аксиологический потенциал языкового кода в текстовом пространстве СМИ // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 4. Часть 1. С.72-78.
В статье исследуется проблема аксиологического потенциала языка в современном медиадискурсе. Анализ современных печатных изданий позволил выявить активное функционирование в медиатексте вербальной агрессии, що обусловлено в первую очередь влиянием социокультурного контекста, а также коммуникативным поведением журналиста.
Ключевые слова: языковой код, аксиологический потенциал, язык вражды, язык добра, текстовое пространство, медиа.
Kuznyetsova T. The axiological potential of language code in the text space of the mass media // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 4. Part 1. - P. 72-78.
In the article the problem of axiological language potential in the modern media discourse is studied. The analysis of modern printed editions made it possible to reveal the active functioning in the media discourse of verbal aggression , which is primarily caused by the influence of sociocultural context, as well as by the communicative behaviour of a journalist.
Key words: language code, axiological potential, language of hostility, language of good, text space, media.
Поступила до редакци 29.09.2012 р.
