CC BY
109Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.204-210.
УДК 070.41
ЛЕКСИКО-СТИЛ1СТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЗАГОЛОВК1В У СУЧАСНИХ УКРАНСЬКИХ ДРУКОВАНИХ ЗМ1
Шаповалова Г.В.
Ужгородський нац1ональний ун1верситет, м. Ужгород, Украна
У стaттi аналiзуeться лексична i стилктична специфта заголовюв медiатекстiв сучасних укратських друкованих засобiв масовоЧ тформаци.
Ключовi слова: заголовок, лексико-стилiстичнi особливостi, медiатекст, засоби масовоЧ тформацИ.
У мовi сучасних мас-медiа як найбшьш гнучкш та сенситивнш шдсисте]ш мови спостер^аемо ряд тенденци, зумовлених не лише дieю штралшгвальних чинниюв. З огляду на конститутивш функци засобiв масово! шформацп (iнформування суспiльства i формування громадсько! думки) медiамовлення детермiноване соцiумом i водночас е iнструментом упливу на нього. Тому специфшу розвитку мови мас-медiа сьогоднi визначають такi процеси, як оновлення лексичного складу засобiв масово! шформацп неологiзмами (укра!нського та шшомовного походження), перерозподiл активного i пасивного словника, розширення валентностi лексем як наслщок актуатзацп !х уживання, демократизащя стилю, що виявляеться передуем в активному використаннi стилiстичного маркованих лексичних елементiв, зокрема розмовних ^в та жаргонiзмiв, тощо. Названi особливосп стосуються не лише медiатексту, а й шших архiтектонiчних складових журналютського твору, i передусiм заголовка - «структури, що передуе текстовi, сто!ть над ним i перед ним» [4, с. 58]. Заголовок був i залишаеться предметом дослiдження лшгвюпв, лiтературознавцiв, журналiстикознавцiв, психологiв, але до сьогодш остаточно не з'ясована його роль у структурi тексту. Це доводить значущють, першоряднiсть заголовка у процес сприйняття та розумiння художнього, публiцистичного, наукового та будь-якого шшого твору. Мета статтi -аналiз лексично! стилютично! специфiки заголовкiв медiатекстiв сучасних укра!нських друкованих засобiв масово! шформацп. У науковш лiтературi серед основних функцш заголовкiв називають комушкативну, або iнформативну (заголовок як темовидшьний компонент), експресивну (заголовок як зашб психологiчного впливу на адресата), функщю стимулювання пiзнавально! активностi, iмперативну (заголовок як чгтка настанова, керiвництво до дп) [4, с. 59-60]. Призначення газетних заголовкiв корелюе iз названими функщями - зацiкавлювати реципiента, вщтворювати основну думку медiатвору, окреслювати проблему, мютити висновок публiкацi!, застерiгати, давати поради, прогнозувати подi! [4, с. 63-64]. Як стверджуе С. Гуревич, найважлившим завданням назви журналiстського твору е привернення уваги
читача: «Заголовки допомагають йому швидко ознайомитися 3Í 3míctom номера, зрозум^и, про що повiдомляють його пубткаци, що важливе в шформаци, котру йому пропонують, що становить для нього особливий штерес» [2, с. 120]. Натомють автори «Словника журналюта» першорядною вважають комунiкативну функщю, розглядаючи заголовок як «назву журналютського матерiалу (публшаци), в якiй сконденсовано виражена основна його iдея» [6, с. 40].
1снуе багато класифшацш заголовкiв медiатвору, в основi яких лежить переважно функцiональний критерiй. Найбшьш оптимальною, на наш погляд, е типологiя авторитетного журналiстикознавця В. Й. Здоровеги, котрий виокремлюе такi види назв журналiстських творiв: iнформацiйний, спонукально-наказовий, проблемний, констатуючо-описовий, рекламно-iнтригуючий [3, с. 108-109]. Зiбраний нами емпiричний матерiал (джерельною базою якого стали загальноукрашсью часописи «Газета по-украшськи», «Дзеркало тижня», «Укра!нський тиждень» та регiональнi друковаш перiодичнi видання «Закарпатська правда», «Новини Закарпаття», «Р1О», «Трибуна», «Фест» за 2011 рш) засвiдчуе, що бшьшють заголовкiв проаналiзованих медiатекстiв е шформативними, такими, що вiдображають основну тему журналютського твору (тобто виконують темовидшьну функцiю). Наприклад: «Дощ литиме з 10 червня» (Газета по-украшськи. - 2011. - № 83(1236) / 10 черв. - С. 1); «Мыьйони гривень витратили на годинник до Свро-2012» (Газета по-украшськи. -2011. - № 83(1236) / 10 черв. - С. 1); «Морякам «Святог Софп» виплатять зарплати» (Газета по-укра1нськи. - 2011. - № 83(1236) / 10 черв. - С. 3); «Свгешю М1рошниченко трич1 виганяли з консерваторii» (Газета по-украшськи. - 2011. - № 83(1236) / 10 черв. - С. 4); «Сврозот призначать керуючого» (ДзТ. - 2011. - № 29 / 20 серп. - С. 5); «Голландiя заборонить туристам курити марихуану» (Газета по-украшськи. - 2011. -№ 83(1236) / 10 черв. - С. 10); «На 1ршавщит вiдроджують ковальський фестиваль» (ЗП. - 2011. - № 22(15588) / 11-17 черв. - С. 2).
Функцюнальне призначення i тип заголовюв медiатекстiв визначають специфшу !хнього вербального втшення, що залежить також вщ комушкативно! мети, щюстилю, мовно! компетенци автора тощо. Створення назви е надзвичайно важливим етапом роботи над журналютським твором, який вимагае вщ пращвника пера неординарного мислення i творчих здiбностей, умшня передати змют публшаци в лакошчнш i щкавш форм^ належного володшня ресурсами мови, з-помiж яких особливо потужний виражальний потенщал мають лексичш засоби, без котрих «немислима комунiкативна дiяльнiсть» [4, с. 194].
Слщ також зазначити, що специфшу заголовкового комплексу необхiдно аналiзувати у тiсному зв'язку з медiатекстом, оскiльки поза ним iснування заголовка неможливе. Крiм того, заголовок i текст е взаемопов'язаними, взаемозумовленими елементами одного цшого - медiатвору, - тому осмислення ефективностi рiзних прийомiв створення заголовкiв може здiйснюватися тшьки в контекстi.
Основу вербального втшення назв публшацш складае загальновживана стилютично нейтральна лексика, на тлi яко! набувають рiзних виражальних можливостей марковаш одиницi мови.
Заголовок журналiстського твору одночасно виконуе кiлька функцiй, що зумовлюе добiр ресурсiв мови, яю апелюють i до розуму, i до емоцш читача. Реалiзацiя
комушкативно! функци передбачае винесення в назву основних понять, rnipí стосуються головно! теми публ^ацл, з огляду на це тут часто використовують спецiальнi слова, термши i nрофесiонaлiзми lid чи гншо! галузi суспiльного буття (полiтики, економiки, медицини, освiти, культури, спорту тощо): «За вгдповгдальне батьювство у сфер1 перинатальног психологи» (Ф. - 2011. - № 23(777) / 9-15 черв.
- С. 2); «Лтар1 не виключають поширення холери в Украгш» (Р1О. - 2011. - № 23(686) / 11 черв. - С. 1); «Роялтi в Податковому кодека: виведення кошт1в в офшори продовжуеться» (ДзТ. - 2011. - № 16 / 29 квгт. - С. 10); «Процедура подвшного лщензування забезпечить абсолютну владу над гральнимринком» (ДзТ. - 2011. - № 16 / 29 квгт - С. 10); «Право власностi на землю» (Р1О. - 2011. - № 23(686) / 11 черв.
- С. 8); «Дотнг-проба украгнськог бiатлонiстки» (Т. - 2011. - № 22(751) / 11 черв.
- С. 8). Там заголовки не лише орГентують аудитор^ у проблематищ журнашстського твору, привертають увагу защкавленого рецитента, вщтворюють основну думку медГатексту, а й стимулюють читача до тзнавально! дГяльносп, що е основою Гителектуально! комуткацп. Проте, як засвщчуе проанашзований емшричний матерГал, назви нових понять i реалш (загальномовнi неологiзми) вводяться у заголовок нечасто, оскшьки як одинищ пасивного словника украшсько! мови можуть бути невiдомими широюй аудиторп. Натомiсть прагнення жуpналiстiв до виразносп, нетpивiальностi висловлювань сприяють появг ситуативних новотворгв, фразем-оказiоналiзмiв, яю вiдзначаються яскравою експресивтстю [1, с. 423], ощнтстю, новизною i подаються у назвах журнашстських творгв пеpедусiм як дieвий iнстpумент привернення уваги читачiв. Наприклад: «Синдром набутого сов^тедефщиту парал1зуе украгнську владу» (Ф. - 2011. - № 20(774) / 19-25 трав. - С. 4); «Венесуельська нафта заБРОДИла» (УТ. -2010. - № 48 / 26.11-2.12. - С. 46); «День гшву i надп як запоб1жник латиноамерикатзаци Украгни» (Ф. - 2011. - № 20(774) / 19-25 трав. - С. 4); «НАТОумили» (УТ. - 2010. - № 48 / 26.11-2.12. - С. 13).
Реалiзацiя експресивно! функци заголовюв не можлива без актуалiзацil образних засобiв мови, зокрема трошв. Пpоаналiзований нами емшричний матеpiал засвщчуе активне використання у назвах журналютських творгв метафори, що надае медiамовленню оригшальноси, свгжостг, посилюе емоцшний уплив на адресата: «Дiабет молодшае» (ЗП. - 2011. - № 22(15588) / 11-17 черв. - С. 12); «Урок французьког» [матеpiал про програш футболю™ з6грно! Украши французьким спортсменам - Ш.] (Р1О. - 2011. - № 23(686) / 11 черв. - С. 20); «Трембiти сnовiстили про початок лта, гм не завадив навiть дощ» (Т. - 2011. - № 22(751) / 11 черв. - С. 1, 4); «Вiзовий оптимiзм» (УТ. - 2010. - № 48 / 26.11-2.12. - С. 20); «Млинц та ластiвки житлово-комунальних реформ» (ДзТ. - 2011. - № 16 / 29 квгт - С. 8); «Украгна непокритих душ» (ДзТ. - 2011. - № 29 / 20 серп. - С. 2); «Мукачiвськийринок нерухомостi i доа «дрiмае»... » (НЗ. - 2011. - №№ 62-63(3781-3782) / 11 черв. - С. 17); «Контрацепщя совiстi» (ДзТ. - 2011. - № 29 / 20 серп.
- С. 1, 4); «Розлучення» з розрахунку» (ДзТ. - 2011. - № 29 / 20 серп. - С. 3); «Синдром набутого совiстедефiциту паралiзуе украгнську владу» (Ф. - 2011.
- № 20(774) / 19-25 трав. - С. 4). Метафори тут виконують також оцшну функщю, легко штерпретуються, не ускладнюючи сприйняття медiатексту.
Нерiдко при створеннi заголовюв журналiсти вдаються до образних зворо^в мови, що е описовими назвами предме^в i явищ, тт. до перифраз. Наведемо приклади: «4apieHÍ лши». Цiкавi факти про наркотики» (Ф. - 2011. - № 23(777) / 9-15 черв. - С. 12); «Медичш сироти» [люди, яю потерпають вщ головного болю i не знають, до кого звернутися по допомогу - Ш.], або як позбутися головного болю» (Р1О. - 2011. - № 23(686) / 11 черв. - С. 17); «1з початком передвиборчог кампанп батьки бЫо-блакитноИ контрреволюци [лщери Партп репошв - Ш] вдалися до радикальних дт... » (УТ. - 2010. - № 48 / 26.11-2.12. - С. 28); «Крiм того, починаючи з лiта ведуться розмови про сватання головного «ударника» [лщера партп УДАР Вiталiя Кличка - Ш.] на посаду голови Кигвмiськдержадмiнiстрацiг» (УТ. - 2010. -№ 48 / 26.11-2.12. - С. 29); «Останнш притулок мiжгiрцiв [кладовище - Ш] набувае цивтзованих обриав» (Ф. - 2011. - № 20 / 19-25 трав.
- С. 6); «Майстри мотоциклетного спорту виборювали першiсть» (Ф. - 2011.
- № 20 / 19-25 трав. - С. 3); «Недуга, страштша за СН1Д та рак [шсульт - Ш.]» (ЗП. - 2011. - № 22(15588) / 11-17 черв. - С. 12); «Свiжа кров [швестицп - Ш.] для украгнськог економти» (Ф. - 2011. - № 23(777) / 9-15 черв. - С. 5). У бшьшосп проаналiзованих назв перифрази мають шдивщуально-авторський характер, вони урiзноманiтнюють виклад матерiалу, посилюють дiевiсть медiатексту, виконують естетичну, сугестивну, оцшну функцп, е засобом емоцшного впливу на читача.
Значно рщше в заголовках публшацш звертаються до такого ефективного стилютичного прийому, як алюзiя. Ми виявили лише три приклади i! застосування: «Чотири вiдваги сержанта Прокоф'ева» (ДзТ. - 2011. - № 16 / 29 квгг. - С. 11); «Труться об вiсь ведмедi - обертаеться швидше земля?..» (ДзТ. - 2011. - № 16 / 29 квгг. - С. 12); «Земля Санткова» (ДзТ. - 2011. - № 16 / 29 квгг. - С. 3). Причиною цього, на наш погляд, е те, що необхщною умовою ефективносп алюзп е наявшсть стльних фонових знань автора i читача (правильного декодування адресатом змюту назви журналютського твору).
Поширеш в аналiзованих засобах масово! шформаци заголовки, що грунтуються на фразеолопзмах («Украгнськт полтиц тколи не бракувало «арих кардиналiв» (НЗ. - 2011. - №№ 62-63(3781-3782) / 11 черв. - С. 16); «Краще cím разiв вiдмiряти... ?» (Ф. - 2011. - № 23(777) / 9-15 черв. - С. 13). Особлива виразшсть, дiевiсть i сила впливу притаманна трансформованим фразеолопчним одиницям. Найчастше в назвах медiатворiв сталi звороти мови поширюються додатковим компонентом, котрий, як правило, конкретизуе висловлювання, пов'язуе заголовок ¡з текстом, виражае позищю автора щодо предмета мовлення: «У пошуках м^ця nid укратським сонцем» (ДзТ. - 2011. - № 16 / 29 квгг - С. 9); «^iти на узбiччi. Грку чашу банкрутства довелося випити навть найбтьшим гравцям квткового бiзнесу» (ДзТ. - 2011. - № 16 / 29 кви\ - С. 10). Трапляються випадки зикнення в заголовку прямого i фразеолопчного значень мовно! одинищ: у шзвГ медiатвору «Погляд на новi ворота» (ДзТ. - 2011. - № 29 / 20 серп. - С. 5), в якому щеться про готовшсть головних пов^ряних ворГт Укра!ни (аеропорту Бориспшь) до прийняття Свро-2012, спостер^аемо нашарування прямого i фразеолопчного значения слова ворота (дивитися як баран на новГ ворота - спантеличено, не розумдачи [8, с. 9]).
Важливим у досягненню комушкативно! мети е також емоцшний уплив на реципiента. З цiею метою журналюти активно використовують у назвах медiатекстiв емоцiйно-експресивну лексику (з адгерентною та iнгерентною експресiею), що виражае ставлення автора до висловлюваного, е засобом ощнки й вщповщно реалiзуе емотивну функщю мови. Зокрема для створення атмосфери довГри, вираження симпатп, сшвчуття, позитивно! ощнки предмета мовлення вдаються до слГв зГ зменшено-пестливими суфшсами - демГнутивГв. Наприклад: «В Ужгородi продали втськове м^течко» (ЗП. - 2011. - № 22(15588) / 11-17 черв. - С. 11); «Двомiсячного хлопчика мати тдкинула чужим людям» (Ф. - 2011. - № 23(777) / 9-15 черв. - С. 2); «Дiтлахи з Ужгородщини вiдпочиватимуть в «Трембiтi» (Т. - 2011. - № 22(751) / 11 черв. - С. 3); «Коли в трудах натхненних дм минають» (Т. - 2011. - № 22(751) / 11 черв. - С. 5). Але афшси у вщповщних контекстуальних умовах можуть надавати лексемам негативного звучання, зокрема зневажливо!, Грошчно! конотаци, що стосуеться передуем слГв, котрим зменшено-пестливГ форми не властивг I навпаки, виразником негативного ставлення до предмета думки е лексеми ¡з суфшсами згрубшосп, проте в заголовках аналГзованих часописГв таких одиниць не виявлено.
Не менший емоцшний уплив на читача здшснюють лексеми з шгерентною експресГею, емоцшнють та оцшшсть яких зумовлена семантикою i, як правило, не детермшуеться контекстом. 1деться про слова на зразок добрий, найкращий, радiсть, злий, невеселий, небезпечний, ображати, злодт та ш.: «Ситуащя з питною водою в Украгш критична» (РЮ. - 2011. - № 23(686) / 11 черв. - С. 5); «Скажена рись покусала чоловiка i розiрвала кота» (Газета по-укра!нськи. - 2011. - № 83(1236) / 10 черв. - С. 1, 8); «Особливо небезпечно: борщiвник» (Ф. - 2011. - № 23(777) / 9-15 черв. - С. 2); «Смертельна тфекщя» (РЮ. - 2011. - № 23(686) / 11 черв. - С. 1); «Кишкова тфекщя i далi вбивае европейщв» (РЮ. - 2011. - № 23(686) / 11 черв.
- С. 5); «20роюв самотностi» (ДзТ. - 2011. - № 29 / 20 серп. - С. 1, 3). Зауважимо, що саме лексичш одинищ з негативною семою домГнують у назвах аналГзованих медГатекспв. Це зумовлено як об'ективними причинами (власне специфшою життя украшського сощуму), так i прагненням редакцш до оприлюднення сенсацшно! шформацп (що е найбшьш простим способом привернення уваги аудитори), смакуванням подробицями трагедш, недостатньою роботою журналютських колективГв над збалансуванням новин тощо.
ДГевим i поширеним стилютичним прийомом е використання розмовноТ лексики в заголовках медГатворГв з метою пожвавлення викладу, оновлення образностГ, створення атмосфери довГри, наближення автора до читача. Наприклад: «На дорогах працюватимуть 34 пости дтшнитв» (Газета по-укра!нськи. - 2011.
- № 83(1236) / 10 черв. - С. 3); «Сердечникам треба частше перевiряти зiр» (Газета по-укра!нськи. - 2011. - № 83(1236) / 10 черв. - С. 4/Телегазета); «Сторiчна вузькоколшка - за цтою томарки» (ЗП. - 2011. - № 22(15588) / 11-17 черв. - С. 2); «Через спалахи на Сонц мобыки можуть «з'гхати з глузду»?» (Р1О. - 2011.
- № 23(686) / 11 черв. - С. 23); «Нахiмiчили...» (НЗ. - 2011. - №№ 62-63(3781-3782) / 11 черв. - С.1); «Як не погорти на пальному» (НЗ. - 2011. - №№ 62-63(3781-3782) / 11 черв. - С. 17); «На Закарпаттi затримано групу нелегалiв з Пакистану» (ЗП. - 2011.
- № 22(15588) / 11-17 черв. - С. 11); «Читает «Закарпатку» - ходи в кто на халяву!»
(ЗП. - 2011. - № 22(15588) / 11-17 черв. - С. 2). У назвах публкацш опрацьованих часописiв знаходимо також жаргонiзми, бiльшiсть iз яких походить iз кримшального жаргону: «Хто в Ужгород/ паркуеться «на шару» (ЗП. - 2011. - № 22(15588) / 11-17 черв. - С. 6); «Липова» турф1рма «кинула» людей» (Ф. - 2011. - № 23(777) / 9-15 черв.
- С. 3); «Кидалово» Балоги. Хто наступний?» (Т. - 2011. - № 22(751) / 11 черв. - С. 2). Погоджуемося з мовознавцем О. А. Стишовим, що використання таких ошв «засвщчуе намагання журнатспв i редакт^ив потурати людям iз низькими мовними смаками, а також вщдавати данину модi на вульгарний, знижений стиль» [7, 18]. I зовам неприпустимою вважаемо актуалiзацiю вульгарно! лексики у назвах медiатворiв («Швидку допомогу викликають / мудаки» (Ф. - 2011. - № 23(777) / 9-15 черв. - С. 15).) та в засобах масово! шформаци загалом. Це розхитуе лiтературнi норми, виховуе в аудиторi! мовний несмак, популяризуе грубе, ненормативне мовлення, що суперечить основним засадам i принципам журналютсько! дiяльностi.
Зазначимо, що в репональнш пресi Закарпаття лексичнi одинищ розмовного та жаргонного характеру використовуються у назвах значно частше, шж у загальноукра!нських виданнях. Крiм того, в заголовках закарпатських засобiв масово! шформаци ми виявили нечисленнi приклади застосування д1алектизм1в (переважно лексичних), що надае медiатвору мiсцевого (закарпатського) колориту, зближуе автора та рецишента, е особливютю iндивiдуального стилю журналiста i навiть часопису загалом. Подамо шюстраци: «Мшаня розпочалося на М1жг1рщит» (Ф. - 2011. - № 23(777) / 9-15 черв. - С. 3); «Женьшень, банани, каву, ананаси, кол1но вирощуе колишмй сыьський бiров» (Ф. - 2011. - № 23(777) / 9-15 черв. - С. 3); «Штормовий втер «погаздував» у краг» (Ф. - 2011. - № 20(774) / 19-25 трав.
- С. 3). У виданнях «Дзеркало тижня», «Газета по-укра!нськи» дiалектною лексикою майже не послуговуються, оскшьки вона належить до ресуршв обмеженого використання i не вщома широкш читацькш аудитори.
Висновки. Таким чином, специфшу вербального втшення назв медiатворiв визначають функци, призначення i тип заголовкiв, а також комушкативна мета, iдiостиль, мовна компетенцiя журналюта та iн. Лексико-стилiстичними особливостями заголовюв i загальноукра!нських, i регiональних друкованих засобiв масово! iнформацi! е актуалiзацiя на тлi загальновживано! лексики одиниць обмеженого використання (термшв, професiоналiзмiв, неологiзмiв, жаргонiзмiв, дiалектизмiв), застосування фiгуральних засобiв, емоцiйно-експресивних одиниць тощо. Проте жаргошзми i дiалектизми у назвах журналютських творiв закарпатських часописiв трапляються значно часпше, нiж у виданнях, орiентованих на широку укра!нську аудиторiю.
Список л1тератури
1. Вовченко Г. I. До питания про розмежування складного слова 1 синтаксично! конструкцн / Галина
1вашвна Вовченко // Сучасш проблеми мовознавства та л1тературознавства: З61рник наукових
праць. - Ужгород, 2000. - Вип. 2. - С. 32-37.
2. Гуревич С. М. Газета: Вчера, сегодня, завтра: [учеб. пособие для вузов] / С. М. Гуревич.
- М.: Аспект Пресс, 2004.
3. Здоровега В. Теор1я 1 методика журналютсько! творчостг [тдручник] / Володимир Здоровега.
- 2-ге вид., перероб. 1 допов. - Льв1в: ПА1С, 2004. - 268 с.
4. Кочан I. М. Лшгвютичний ана^з тексту: [навч. поЫбник] / I. М. Кочан. - 2-ге вид., перероб. i доп.
- К.: Знання, 2008. - 423 с.
5. Михайлин I. Л. Основи журналютики: [тдручник] / I. Л. Михайлин. - вид. 3-е, доп. i полшш.
- К.: ЦУЛ, 2002. - 284 с.
6. Словник журналюта: Термши, мас-медiа, постатi / [уклад.: Ю. М. Бiдзiля, I. I. Бабущак, В. Й. Жугай та ш.]; за заг. ред. Ю. М. Бщзш. - Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття», 2007. - 224 с.
7. Стишов О.А. Особливостi розвитку лексичного складу укра'шсько! мови юнця ХХ ст. / О. А. Стишов // Мовознавство. - 1999. - № 1. - С.7-21.
8. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеолопчний словник укра'шсько! мови / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - К.: Осв™, 1998. - 224 с.
Список умовних скорочень
ДзТ - газ. «Дзеркало тижня» ЗП - газ. «Закарпатська правда» НЗ - газ. «Новини Закарпаття» Т - газ. «Трибуна»
УТ - часопис «Укра1нський тиждень» Ф - газ. «Фест»
Шаповалова Г.В. Лексико-стилистические особенности заголовков в современных украинских печатных СМИ // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). -№4. Часть 1. - С.204-210.
В статье анализируется лексическая и стилистическая специфика заголовков медиатекстов современных украинских печатных средств массовой информации.
Ключевые слова: заголовок, лексико-стилистические особенности, медиатекст, средства массовой информации.
Shapovalova G. Lexical and stylistic features titles in modern Ukrainian print media // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 204-210.
The article analyzes the lexical and stylistic peculiarities media text's titles of modern Ukrainian print media
Key words: header, lexical and stylistic features, media text, the media.
Поступила доредакцп 27.07.2011 р.
