CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.142-146.
РОЗД1Л 2. МОВА I СТИЛЬ ЗМ1, ТЕКСТОВА КОМПЕТЕНЦ1Я
УДК 811.161.2'373.72:45
РЕПРЕЗЕНТАЦ1Я ПУБЛ1ЦИСТИЧНОГО ТЕКСТУ В ЗАГОЛОВКАХ Варинська А.М., Гнот В.Г., Полупанова Н.В.
Одеська нац1ональна морська академ1я, м. Одеса, Украна
Стаття присвячена проблемам репрезентаци публщистичного тексту в заголовках. Проаналiзовано мовт засоби, джерела, шляхи i способи анього ефективного функцюнування.
Ключовi слова: ЗМ1, заголовок, вербальна репрезентащя, мовт формули, фразеологiчна одиниця, структурно-семантична трансформащя.
Сусшльно-полггичт поди, що вщбуваються в Укрш'ш, сприяли високому рiвню популярносп преси i спричинили сплеск мовотворчо! дiяльностi. В аспектi пошукiв усшшно! вербально! репрезентаци навколишнього свгту засобами масово! шформацп актуальною виявляеться проблема ефективного використання мовних засобiв. Сучасне життя, його динамiка, позитивнi й негативш сторони змушують журналiстiв використовувати лексичну систему плiдно: ретельно добирати виражальнi засоби мови; спиратись на потенцшт можливостi слова, його творчу енергiю; знаходити новi знаковi поняття, апелювати до асоцiативно-образного мислення. А отже, постае потреба дослiдити мовт явища, спричиненi позамовними чинниками.
До домiнуючих елементiв публiцистичного тексту можна вщнести заголовки, що служать знаками, яю презентують реалп свiту i одночасно формують цiннiснi орiентири. Маючи особливу смислову наголошенiсть в просторi тексту, вони подають лейтмотивнi теми. Тому характеристика журнального тексту на базi заголовка тривалий час викликае безумовний штерес у науковцiв. Заголовки як показовi текстотвiрнi параметри публщистичного тексту аналiзувались на рiзних рiвнях В.Г. Костомаровим, Ю.М. Карауловим, Н.Г.Михальською, Н.П. Харченко, M.G. Бахаревим, Л.Ф.Грицюк та iн. Проте мова перюдичних видань змiнюеться безперервно, вiдкриваючи новi аспекти для дослiдження.
Предметом нашого аналiзу обрано мовнi формули заголовюв як виразних показникiв смислового навантаження публiцистичного тексту.
Об'ектом дослiдження е заголовки публшацш суспiльно-полiтичного журналу «Тиждень» за 2010-2011 р.р.
Мета нашо! розвiдки полягае в аналiзi мовних засобiв увиразнення заголовкiв сусшльно-пол^ично! украшсько! перiодики.
Стало аксiоматичним твердження, що заголовок е «першим знаком тексту» [8, с. 90], ключем до змюту пубшкаци, своерiдним сигналом. Вiн покликаний розкрити змiст тексту,
його цiльову комуткативну настанову, фшсувати единоспрямовашсть ще!. Заголовок !мптцитно або експлщитно «виражае основний зацум, щею, концепт» [2, с. 133]. Оцночасно заголовки «мають експресивне забарвлення, викликаютъ читацъкий штерес, привертають увагу» [6, с. 115]. Журналюти знають, як важливо цати статп в1рну назву. Вщ цъого залежить не т1льки переконання в чомусь адресата, а взагал1 можливють процесу комушкацн: прочитають статтю чи т. Широка функцюнальшсть заголовка пояснюеться тим, що вш виступае актуал1затором практично вс1х текстових категорш: шформативност1, моцальносп, завершеносп, зв'язносп, проспекцн, прагматичност тощо [8, с. 90-92], а також «репрезентуе змют в р1зних функцюнальних планах: лшгвютичному, поетичному, л1тературознавчому, психолопчному та ш.» [3, с. 57].
Дослщжуючи заголовки перюцики, ми вихоцимо з таких критерпв: цомшуючий характер шформацн (фактуально!, концептуально!, шцтекстово!), штенсившсть образност^ структурно-семантичш трансформаций потенцшш спроможност слова, асощативно-смислове навантаження.
Не можна оминути увагою звичайш назви на розкриття прямого смислу статп: «1стор1я шмецько! перемоги», «Геро!защя нациста», «Чиновниюв переназвали», «Бензин цорожчатиме», «Нафта зникае», «Поцаткова реформа», «Дерегулящя та розвиток тцприемництва» та ш. Вони, як правило, розповщають про важлив1 цля суспшьства вщомосп у р1зних сферах життя { повинш вщповщати вимогам точносп, лакошчносп, виразносп. Ц вимоги { визначають !х граматичш та семантичш особливосп.
З метою защкавити, заштригувати читача, захопити його увагу у журнал! «Тижцень» часто використовуються усталеш словесш комплекси, ацже буць-яке цитування чи сшввщнесення з готовою формулою несе в соб1 сильний !мплщитний, а отже й стилютичний потенщал, який, як правило, посилюеться р1зними контекстуальними перетвореннями семантики { структури вислов1в { зворот1в, що використовуються в текста
У цьому вицанш цовол1 поманим е використання журналютами сталих мовних формул. Як юторичш, так { лшгвютичш кореш цих формул р1зномаштш: це присл1в'я, крилап вислови, фразеолопзми. Варто звернути увагу, що практично вс вони трансформоваш вщповщно цо актуал1зацн шформацн та св1тогляцних ор1ентацш. Наша картотека нал1чуе т1льки за останнш р1к дают прикладов контекстуально перетворених стереотипних фраз 1 вислов1в у заголовках. Спробуемо проанал1зувати та згрупувати !х.
Трацищйним вицом заголовюв е вживання фразеолопзм1в. Переважно використовуються прийоми !х контекстного об1грування цля реал1зацп як прямого, так { переносного значення: «Зворотний б1к мецалЬ», «Кшь волу не р1вня», «Вилетши в трубу», «А в1зи { ниш там», «М'яко стелять», «Пан або пропав» та ш. Щцкреслимо, що в таких заголовках збер1гаеться поцвшний семантичний план. Використання в заголовках преси таких фразеолопзм1в, що належать цо спшьно! «лшгвютично! компетенцл» комушканпв, е визнаним ефективним стишстичним прийомом.
Варто звернути увагу також на потенцшш можливосп фразеолопзм1в. Л.1. Даниленко зазначае, що «можливост фразеолопзм1в як оциниць вторинно!, найчаспше образно! номшацн, активно використовуються у мов1 мас-медоа з метою створення нових виражальних засоб1в, яю на тш рацюнального станцарту { штамтв вир1зняються новизною 1 св1ж1стю» [5, с. 125]. Приклацом можуть служити таю
заголовки: «Недовго музика грала...», «Карта з рукава», «Карта в руки», «Бапг i пряник для влади», «Батогом по прянику», «Дволикий орел», «Жмши без лiрики», «Пуп Хорват», «Сiзiфiв борг», «Мухи окремо - газ окремо», «Лабiринти без Мiнотаврiв», «Там, де Макар телят не пас» та ш. Змша зв'язкiв фразеологiзму з оточуючим контекстом веде не лише до зрушень у його семантищ, а й до набуття ним нових експресивних вiдтiнкiв.
Джерелом фразеологiчних iнновацiй у газетних заголовках е цiкавий паремюлопчний матерiал. Прислiв'я та приказки змшюють змiст, залишаючи незмiнною структуру вислову: «Мiнiстрiв рахуватимуть восени» («Курчат восени лiчать», «Цыплят по осени считают»), «Ранок мудрший за вечiр» («Ранок покаже», «Утро вечера мудренее»), або навпаки змшюють структуру (використовують И частково), але не змшюють смисл: «Старють без радосп» («Молодiсть - дурють, старiсть - не радють»), що дае яскравий лiнгвостилiстичний ефект.
У фразеолопчних деривацiйних процесах пом^ною е тенденцiя образного обiгрування назв лтературних творiв: «Хто гартував сталь» («Как закалялась сталь»), «Як гартувалися кадри» («Как закалялась сталь»), «Геро! свого часу» («Герой нашего времени»), «Вовки та ягнята» («Вовк та ягня»), «Таемничий острiв» («Таинственный остров»), «Трое в човш, не рахуючи труби» («Трое в лодке, не считая собаки»), «Роая у вогш» («Укра!на в огнi»), «Блиск i злиднi гаранта» («Блеск и нищета куртизанок»), «Зачарований Укра!ною» («Зачарована Десна»), «Жертви незабутих предкiв» («Тiнi забутих предкiв»), «Уроки французько!» («Уроки французского»), «Фондом i мечем» («Вогнем i мечем»), «Горе вiд зерна» («Горе от ума»), «Чорна зрада» («Чорна рада»), «Тiнi забутих предкiв», «Тш незабутнiх» («Тiнi забутих предкiв»). Змшюючи назву з метою «прив'язати» И до конкретно! ситуаци, автори ускладнюють смисл,створюють семантичнi конотацп. Показовим також е факт використання творiв як укра!нських, так i росiйських письменниюв.
Доволi численними серед заголовкiв е назви кiнофiльмiв з часiв порiвняно недавньо! радянсько! культурно! спадщини та сьогодення: «Помилки резидента» («Ошибка резидента»), «Аномальне лiто 2010» («Холодное лето 53-го»), «Пригоди голландця в Укра!ш», «Пригоди iноземцiв у Киевi» («Приключения итальянцев в России»), «Операщя «Коалщя» («Операция «Ы» и другие приключения Шурика»), «Чужi тут не ходять» («Чужие здесь не ходят»), «Сто дшв совка» («Сто дней после детства»), «Приборкання Галичини» («Укрощение строптивой»), «Приборкання норовливих» («Укрощение строптивой»), «Утомлений сiзiф» («Утомленные солнцем»), «Гiсть iз майбутнього» («Гостья из будущого»), «Херсонський гамбт> («Турецкий гамбiт»). Це добре вiдомi носiям мови, легко впiзнанi одинищ «зi стажем», якi вживаються переважно у трансформованому виглядь Значна кшьюсть таких прикладiв е пiдтвердженням впливу телебачення i кiно на вс мовнi рiвнi, що знаходить вщбиток у публiцистичнiй лiнгвальнiй практицi.
Суспшьно-пол^ичш, економiчнi й культурнi змiни, що постшно вiдбуваються в укра!нському суспшьств^ сприяли процесу iнтенсивного використання лозунпв та крилатих висловiв радянських лiдерiв, газетних, партiйних та iнших клше: «З кожного за потребами» («От каждого по способностям, каждому по потрiбностям»), «Розум, честь i совють?» («Ум, честь и совесть нашей эпохи»), «Верним путьом iдьоте, товарщ^», «Привiд ходить по планетi - привщ iсламiзму», «Привiд комунiзму», «Я русскш би виучiл только за то... », «Спасибо партии за наше счастливое детство». Одшею зi стильових ознак таких висловiв е зниження стилю,
створення негативно! конотацп. Для б!льшо! виразност! рос!йськ! слова не переклацаються, а записуються укра!нськими л!терами, розмежовуючи р!знооб'емш ! р!зноцистантн! контекстеми, що створюе !х цоцаткову енергонасичен!сть та ¿рошчний чи нав!ть саркастичний ефект.
Сучасний соц!ум в!цзначае активне використання юрицичних понять, !хня трансформац!я в ус! сфери життя. Останн! цек!лька роюв спостер!гаеться репрезентац!я в соц!окультурному простор! як ключових правових ор!ентац!й, про що св!цчать !хн! мовн! машфестацп у заголовках: «Верховенство права чи право верховенства» («Верховенство права»), «Коцекс без чест» («Коцекс чести»), «Корупщя в закон!», «Ун!верситети корупц!!», «Затяжна «в!йна» з корупц!ею», «А винний хто?», «Реформи ! непоряцок», «Суцова реформа» та ш. Так! заголовки зацають певну систему правових ор!ентацш.
Розглянут! групи звичних мовних формул цають уявлення про картину культурно-мовного фонцу газетних заголовк!в, що знахоцяться в активному вжитку. Виб!р готових мовних клше цля основи лшгвостилютичних трансформац!й св!цчить про це.
Кр!м розглянутих мовних формул: фразеолог!чних, паремюлопчних, суспшьно-пол!тичиих ! юрицичних мовних машфестацш та формул на в!цображення юторико-культурних та побутових реалш, що не ув!йшли у цю статтю, та ш., все помгттшими серец заголовк!в стають словоутворення як самостшт оциниц!: «В!ршокацри», «Телегеро!н», «Страхотератя», «Рупоризац!я», «Дефолтоман!я», «Ниркобарони», «Газократ!я» або у склац! словосполучень: «В!ц цвомовност! цо двонародност1», «Зовн!шня недополгтика» та ш. В!цбуваеться хуцожне перетворення слова, збагачуеться мова. Контекст цемонструе можливосп не т!льки iицивiцуалъних використань слова, але й можливостi його новоутворень. При цьому воно зазнае поцвшну залежиiстъ: вiц мовно! норми i вiц авторського виразу. Розгляцаючи !х, можна цiйти висновку: 1) iнцивigуальне словотворення пов'язане з певними загальноприйнятими засобами мовно! церивацi!; 2) в публщистичному текстi таке слово е частиною цшого i не може розгляцатись поза контекстом. Новоутворення зцшснеш за процуктивними моцелями i несуть на собi логiчний наголос. Словесний образ формуеться в процесi розвитку тих чи iнших понять, завцяки в певнiй мiрi, створенню тих чи шших словоформ, склацаеться шц впливом самого життя.
Комп'ютерний набiр сприяе широкому використанню в заголовках графiчних засобiв цля розкриття внутршньо! форми слова i/або гри сл!в з метою цосягнення певного семантичного i стилiстичного ефекту. Наприклац: «МоНСТР», «ПАРацокси», «ГМОфобiя», «АРТилерiя цiн», «ПРИВАТна вiйна». Комбiнацi! в таких засобах тшьки вiцкриваютъ новi можливостi цля журналютв.
Отже, автори використовують заголовки цля свiжого i яскравого вираження понять, показу свого ставлення цо чого-небуць як спосiб створення тонко! словесно! гри або певного стилютичного забарвлення. В заголовках фiксуютъся активы процеси мовних iнновацiй. Стрiмке оновлення заголовкiв е вiцображенням тих процесв, якi вiцбуваютъся у мовi укра!нсько! преси в цiлому i свiдчить про те, що газетний штамп зазнав значних змiн: зросла його експресивно-оцшна функцiя, розширились меж! юторико-культурних цжерел.
Аналiз функцiонування заголовкiв показав, що вони були i залишаються невичерпним засобом iнформацiйного впливу як на штелектуальне сприйняття ацресата, так i на його емоцi!.
Пщбиваючи тдсумки, слщ вщзначити, що заголовки перiодики дають лшгвюту
багатий матерiал для дослiдження i постiйне джерело оновлення засобiв
увиразнення мови.
Список л1тератури
1. Баранов А.Н. Русская политическая метафора (материалы к словарю) / А.Н. Баранов, Ю.Н. Караулов. - М.: ИРЯ, 1991.
2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / И.Р. Гальперин. - М.: Наука, 1981. - 140 с.
3. Грицюк Л.Ф. До питання про лшгвютичний статус заголовка / Л.Ф. Грицюк // Мовознавство. -1989. - № 5. - С. 55-58.
4. Грицюк Л.Ф. Образно-семантичний тдхщ до класифжацн заголовюв / Л.Ф. Грицюк // Мовознавство. - 1992. - № 2. - С. 51-56.
5. Даниленко Л.1. Функцюнування фразеологн в сучаснш чеськш преЫ: традицп i новаторство / Л.1. Даниленко // Ukrayinistika na prahu noveho stoleti a tisicileti: sbornik prispevku. - Olomouc: Univerzita Palackeho v Olomouci, 2001. - S.125-128.
6. Каляюна О.О. Модифковаш фразеолопзми-запозичення в заголовках украшсько! преси кшця ХХ - початку ХХ1 столтя / О.О. Каляюна // Вюник Запор1зького нацюнального ушверситету: зб1рник наукових статей. Фшолопчш науки. - Запор1жжя: Запор1зький нац1ональний ун1верситет, 2006. -С. 114-120.
7. Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе. Некоторые особенности язика современной газетной публщистики / В.Г. Костомаров. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1971. - 265 с.
8. Кухаренко В.А. Интерпретация текста: учеб. пособие [для студентов пед. ин-тов по спец. «Иностр. язык»] / В.А. Кухаренко. - [2-е изд., перераб.]. - М.: Просвещение, 1988. - 192 с.
9. Михальская Н.Г. Заголовок - фразеологизм / Н.Г. Михальская // Русская речь. - 1970. - № 2. - С. 8.
Варинская А.М., Гнот В. Г., Полупанова Н.В. Репрезентация публицистического
текста в заголовках // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.142-146.
Статья посвящена проблемам репрезентации публицистического текста в заголовках. Проанализированы языковые средства, источники, пути и способы их эффективного функционирования.
Ключевые слова: СМИ, заголовок, вербальная репрезентация, языковые формулы, фразеологическая единица, структурно-семантическая трансформация.
Varinskay A., Gnot V., Polupanova N. Publicity text representation in heading // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 142-146.
The article concerns the problems of the publicity text representation in the headings. Analyzed are methods of their effective use.
Key words: media, headline, verbal representation, linguistic formulas, phraseological unit, structural and semantic transformation.
Поступила доредакцп 18.07.2011 р.
