CC BY
36Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.169-176.
УДК 070.41
ФУНКЦЮНАЛЬНО-СТИЛЮТИЧН! МОЖЛИВОСТ1 Д1АЛЕКТИЗМ1В У ЗАГОЛОВКАХ СУЧАСНОТ ЗАКАРПАТСЬКОТ ГАЗЕТИ (НА МАТЕР1АЛ1 ЧАСОПИСУ «СТАРИЙ ЗАМОК «ПАЛАНОК»)
Путрашик В.1.
Ужгородський нац1ональний ун1верситет, м. Ужгород, Украна
У стaттi nроаналiзовано функцюнально-стил^тичт можливостi дiалектноi лексики в газетних заголовках, мкце i роль дiалектизмiв у виявi етноспецифти Закарпаття.
Ключовi слова: заголовок, заголовковий комплекс, дiалектизм, мова газети.
Постановка проблеми. Сучасне бурхливе поширення шформацп й зростання темтв життя накладае вщбиток i на спошб ознайомлення з повiдомленнями в друкованих ЗМ1. Нинiшнiй читач нерiдко насамперед скануе заголовки й тдзаголовки газетних текспв, шукаючи узагальнення найголовнiшого з того, що мiстить текст. Звщси постають пiдвищенi вимоги до лакошчносп й водночас змютово! мiсткостi назв матерiалiв, а також !х прим^ност й впливу на адресата. Ключовою функцiею заголовкiв сучасних ЗМ1 стае привернення уваги читача, його защкавлення. Задля цього журналiсти удаються до рiзноманiтних мовностилiстичних засобiв, зокрема залучення шарiв лексики обмеженого побутування, нелтературних, розмовних елементiв тощо. З огляду на це дослщження практики вживання територiально обмежено! лексики в заголовкових структурах е актуальним.
Проблема заголовка як текстового i позатекстового феномена була i е в полi пильно! уваги багатьох науковцiв. Його вивчали в найрiзномаmтmших аспектах: з погляду типологи, функцш, виражальних можливостей, структури, композицiйних особливостей тощо (огляд науково! розробки проблеми див., наприклад: [13]). Дiалектнi одинищ дослщники пресолiнгвiстики розглядали переважно як елементи публiцистичного тексту загалом (див.: [7]). Метою нашог статтг е з'ясування функцюнально-стишстичних можливостей дiалектизмiв у заголовкових структурах сучасно! закарпатсько! газети та ролi локально! лексики у виявi репонально! етноспецифiки.
Встановлюючи об'ект дослщження, ми скористалися класифшащею В. 1ванова, який подiляе газетнi заголовки на основт (або головш); подзаголовки; внутршт тдзаголовки; надзаголовки; рубрики; шапки з дальшою градащею [1, с. 114]. Зокрема, серед рубрик автор видшяе й суперрубрики, або назви тематичних сторшок. Таким чином, об 'ектом наших спостережень стали таю заголовш елементи газети, як суперрубрика, рубрика, заголовок, основний та внутршш шдзаголовок. Надрубрики й шапки, ^м привгальних, у верстальнш практищ газети «Старий Замок «Паланок» не використовуються.
Фактичним матергалом до^дження е понад 90 дiалектизмiв, вщбраних iз 84 номерiв закарпатсько! обласно! газети «Старий Замок «Паланок» за 2010-2011 роки. Часопис виходить на 16 сторшках (2010 р. - на 24). Абсолютна бшьшють засвщчених дiалектизмiв репрезентуе, що й зрозумiло, закарпатський i гуцульський говори, якi побутують на територи областi. Подеколи трапляються також лексичнi елементи бойкiвського дiалекту та добре вiдомi регiоналiзми швденно-захщного нарiччя зi значним ступенем поширення. Серед рiзновидiв локально! лексики у заголовках аналiзованого видання виявлено (подаемо в порядку кшьюсного спадання) лексичш, етнографiчнi, граматичнi, фонетичнi, словотвiрнi, семантичш, акцентуацiйнi дiалектизми.
У назвах сторшок аналiзованого видання засвiдчено всього два дiалектизми: «Газдуймо» (газдувати 'господарювати' [10, II, с. 12]) - заклична суперрубрика тематично! сторшки, присвячено! господарським питанням, та «Мш-маш» (мгшмаш 'мшанина рiзнорiдних продуктiв' [9, 174]) - постшна назва останньо! шпальти. У першому випадку зауважень не виникае, адже виразно вiдбито тематичне спрямування матерiалiв сторiнки, до того ж використано регiоналiзм, вiдомий не тшьки на Закарпаттi, а й на всьому швденно-захщному обширi, тому не викликае проблем iз його розумшням. Тим часом найменування останньо! сторшки абсолютно не вщбивае !! наповнення. Тут публшуються переважно 2-3 тексти культурно-осв^нього спрямування - переважно репортаж i 1-2 замiтки, а також «Колонка автора», у якш редактори i журналiсти розмiрковують у жанрi есе чи фейлетону над актуальними проблемами у сферах полiтики, економши, культури, освiти тощо. У семантичному обсязi дiалектизму проглядае негативна конотащя -щось не надто впорядковане, навалене на купу, сумш рiзнорiдного. Варто зауважити, до середини 2006 року це була розважальна сторшка, на якш розмщували астрологiчний прогноз, сканворд, твори гумористичних жанрiв, зокрема анекдоти, що справдi лiпше корелювало з назвою. Мотиви змiни наповнення шпальти без втручання в iменування сторiнки не зовсiм зрозумiлi, найiмовiрнiше, пов'язанi з якимись технiчними питаннями. Утiм, на нашу думку, дисонанс суперрубрики з добором матерiалiв шпальти явний i невиправданий.
Зрiдка трапляються дiалектизми й у рубриках: «Догаздувалися» (2010, № 12, с. 2), «Трафунок» (2010, № 23, с. 19), «Файно було!» (2010, № 36, с. 24), «Файш люди» (2011, № 21, с. 12), «Май-май» (2010, № 33, с. 14) (май - 'найбшьш' [9, с. 166]. Використаш регiоналiзми, о^м останнього, семантично прозорi й поширеш майже на всiй територi! твденно-захщного нарiччя. Тож !х уживання з погляду експресивно! доцiльностi й привернення уваги, нам здаеться, виправдане.
Як вщомо, головне призначення територiально обмежено! лексики в публiцистичних текстах - створення мюцевого колориту й iндивiдуалiзацiя мовлення персонажв [7, с. 282]. Таке розумшня !! функцiй цшком може бути спроектовано й на використання в заголовкових утвореннях. Етнографiзми або ж широко вiдомi лексичш дiалектизми, ужитi в назвi газетного матерiалу, стають дiевим засобом актуалiзацi! етноспецифiки регiону. Навiть без заглиблення в текст публiкацi! вони дають змогу виявити складники етнокультурно! картини св^ мiсцевих мешканцiв. Тож iз цього погляду введення локально! лексики в газетш заголовки видаеться цшком доцiльним прийомом. Ним вправно користуються й журналiсти часопису «Старий Замок «Паланок», добираючи в назви сво!х матерiалiв
дiалектизми, що йменують pi3HOMaHiTHi страви, напо!, знаряддя працi, одяг, предмети побуту, об'екти довколишнього CBiTy закарпатщв. Насамперед з такою метою вжито дiалектизми в поданих нижче заголовках: «Докинь барткою до писаного каменю» (2010, № 31, с. 12) (бартка 'мала гостра сокира' [8, с. 11]); «Вл^ку - леквар, взимку - гурка. У ^Hi вщбувся колоритний фестиваль рiзникiв» (2011, № 4, с. 16) (леквар 'варення, повидло', гурка 'сорт домашньо! ковбаси (сумш кашi з потрухами, кров'ю, зрiдка м'ясом)' [9, сс. 160, 54]); «Ужгород вщсвяткував Масляну. У парку смажили млинцi, варили бохрач i смакували вино» (2011, № 6, с. 16) (бохрач ^зновид супу'); «Паленка з автомата» (2011, № 12, с. 16) (паленка 'горшка' [9, с. 216]); «Аби були бербениЦ повш сиру i жентищ. У Дубовому вщправили на полонину отари, а вiвчарям подарували коникiв-помiчникiв» (2011, № 17, с. 16) (бербениця, бербениц'и 'довга дерев'яна бочечка для молока, бринзи' [8, с. 11], жентиця 'сироватка' [9, с. 84]); «Карпатська гуня (made in China)» (2011, № 25, с. 14) (гуня 'верхня одежа з домотканого грубого i ворсистого, переважно нефарбованого сукна' [9, с. 54]) (тут щкава опозищя атрибyтивiв «карпатська» -«made in China», за допомогою яко! автор наголошуе на проблемi занедбання i втрати власного виробництва автентичного народного одягу); <Кресаня вiд президента. 88^чний Степан Молдавчук досi носить головний yбiр, подарований Степаном Клочураком» (2011, № 26, с. 14) (кресання, крисан'и 'капелюх' [8, с. 87]); «Шитимет по-чопськи. Мюто вщзначило 730-у рiчницю» (2011, № 32, с. 2) (шитимет, ш1теимиш 'тютечко' [3, с. 329]).
Варто вщзначити й уживання дiалектизмiв у заголовкових структурах для iндивiдyалiзацii мовлення геро!в пyблiкацii. Пор., наприклад, внутршт тдзаголовки-цитати: «Я помагав вщомому отцю Методiю, котрий лише туй урятував вiд нечисто! сили 40 душ» (2010, № 17, с. 22) (туй 'тут' [9, с. 355]); «Розушючи глибину свое! творчосп, на nodi засипав пiском понад 50 робiт» (2010, № 40, с. 22) (пуд, на nodi 'горище' [9, с. 298]); «Зняти калап готовий лише перед Масариком i Брежневим» (2010, № 29, с. 16) (калап 'чоловiчий капелюх (переважно вихщний)' [9, с. 137], yзагалi ж, зняти калап - дiалектна iдiома зi значенням 'виявити повагу').
Фyнкцiональнiсть дiалектизмiв у заголовках не обмежена виявом етноспецифiки регюну та потребою стилiзацii мовлення персонажв. Елементи мiсцевоi говiрки, як живорозмовш складники в оточеннi лiтератyрноi лексики, сприяють iнтенсифiкацii виражальноi спроможностi заголовка - вш привертае увагу, може справляти емоцiйний, естетично цiннiсний уплив на читача. Вважаемо, свщомий добiр такого «чyжорiдного» компонента в назву публшаци, за умови його вшзнаваност й достатньоi семантичноi прозоростi, е доцшьним експресивним засобом, що посилюе ефективнiсть заголовка, спрямовуючи адресата до прочитання матерiалy. З такою настановою, на наш погляд, використано дiалектнi одиницi в таких заголовкових утвореннях: «Школярам закортiло чyжi бщилЬ» (2010, № 11, с. 11) (бщШ 'велосипед [9, с. 26]'); «Зроби свое колисало» (2010, № 30, с. 24) (колисало 'гойдалка' [6, I, с. 366]); «Що сокотить карпатський чорт?..» (2010, № 31, с. 12) (сокотити 'берегти, бути уважним' [9, с. 337]); «Не задекларував топанки -ходи босий» (2010, № 68, с. 18) (топанки 'черевики' [9, с. 352]); «Майфайний закарпатський торт» (2011, № 10, с. 15) (майфайний 'найгаршший' [9, с. 166]); «Шiкoвний, ипний та читавий. Таких звань надали кращим косарям на Хустщиш» (2011, № 22, с. 16) (шiкoвний 'спритний енергшний, швидкий'; ипний
1) 'працьовитий', 2) 'справний'; читавий 'значний, сильний' [9, сс. 420, 134, 416]); «Як в1дсвальбувати без жениха. В Ужгородi вчетверте пройшов парад наречених» (2011, № 24, с. 16) (свальбовати 'справляти весшля або гуляти на ньому' [9, с. 327]); «Криза змусила купувати хосновам автомобш» (2010, № 2, с. 18) (хоснованый 'уживаний' [9, с. 404]) та ш.
Дiалектнi одиницi в заголовках газети «Старий Замок «Паланок» можна розглядати також у контекст т. зв. прецедентних феноменiв, застосування яких полягае в апелюванш до фонових знань читача через крилап вислови, вiдомi фразеологiчнi звороти, цитати з лтературних чи фольклорних творiв, кiнофiльмiв тощо. Крiм того, такi одиницi також можуть об^уватися, трансформуватися, при цьому первюний змiст пiдмiнюеться на потрiбний авторовi. Прецедентнiсть також е потужним засобом створення експресп. Розглянемо приклади.
Використання рядкiв вщомо! народно! тсш з мiсцевими лексемами «Паленочко бша-бша, як ти менi надогла...» (2010, № 3, с. 22) (паленочка 'зменш. до паленка ('горшка')' [9, с. 216], надогдати 'набридати' [9, с. 184]) актуалiзуе змют фольклорного твору, образно передаючи читачевi суть публiкацi! про проблему алкогольно! залежносп й можливостi позбутися цього лиха. Уим таке дешифрування мютиться вже й у пiдзаголовку «Про тверезе життя, традицi! боротьби з пиятикою i людей, що живуть без алкоголю».
У лтературнш мовi добре вiдомий фразеологiзм побила лиха година 'сшткало лихо, нещастя' [11, с. 153]. На Закарпатп вш мае ще варiанти б1да (мара) побила з наголосом на першому склада У заголовку «Закарпаття знову негода побила. Постраждав навiть кордон» (2010, № 32, с. 2) автор удався до трансформацп дiалектно! щюми (на що вказуе й порядок компонент, i насамперед навмисний графiчний вияв акцентування другого з них), замшивши в нш перший складник на слово негода. Крiм власне проекци на семантику фраземи, зазначена видозмша одночасно дае змогу вказати на причину лиха.
Прикладом використання (щоправда, не зовсiм вдалого) iнтертекстуальних зв'язюв може слугувати й заголовок <^ча Божа» (2010, № 6, с. 16) до нарису про закарпатську письменницю 1рину Мегелу, лауреатку мюцевого лтературного конкурсу за роман «^ча Божий». Назва журналiстського матерiалу, по-перше, вщсилае до найменування художнього твору, встановлюючи особу авторки; подруге, несе !! оцшну характеристику, що базуеться на пов'язуванш з дiалектною iдiомою чгча божа 'сумирна, некривдна, дещо на!вна людина'. Щоправда, в само! письменнищ такий журналiстський шдтекст викликав усмiшку: «... мо! колеги з газети «Старий Замок «Паланок», яю першими надрукували цей матерiал, узагалi мають вiдмiнне почуття гумору» [4]. Розбiжнiсть мiж фразеологiчним значенням ужито! мовно! одиницi й самоусвщомленими характеристичними рисами людини зумовлена, очевидно, нерозумшням газетярами семантики вузьколокально! фраземи. I якщо функцiю привернення уваги читача такий заголовок цшком виконав, то його вщповщшсть змiсту тексту е сумшвною.
Вживання лексичних дiалектизмiв - синонiмiв лiтературних одиниць - в одному з елеменпв заголовкового комплексу, який може мютити, наприклад, рубрику, заголовок, пiдзаголовок, внутрiшнi тдзаголовки або ж кiлькiсно меншу комбшащю згаданих компонентiв, нерiдко спричинене бажанням уникнути тавтологi!. Саме такою настановою передуем можемо пояснити появу мюцевих лексем чи
фразеологiзмiв у таких комплексних назвах матерiалiв: заголовок - «У суботу вiдбудеться третя журналгстська проща», шдзаголовок - «Цього разу новинкар/ йтимуть пiшки вiд Тячева до Великого Бичкова (2010, № 32, с. 4) (новинкар -'газетяр, журналют' [6, I, с. 494]); рубрика - «Май-май», заголовок - «Хто в кра! найсильшший, найстарший i найвищий, розкаже «Книга рекордiв Закарпаття» (2010, № 33, с. 14) (май 'префшс, за допомогою якого утворюються прикметниковi та пpислiвниковi форми найвищого ступеня порiвняння' [9, с. 166]); заголовок -«Коцка - новий символ Мукачева», шдзаголовок - «Мешканщ мiста над Латорицею вже оцшили переваги мощених каменем дорш» (коцка - 'шестигранник з цукру, каменю, дерева' (2010, № 37, с. 4) [9, 152]); заголовок - «Дохтор прийде чи при!де?», шдзаголовок - «На Закарпатп 67 сшьських лiкарiв не мають чим до!хати до хворого...» (дохтор - 'лшар' (2011, № 11, с. 6) [9, 76]); заголовок - «Кожному малюку - мюце в садку», шдзаголовок - «А на Тячiвщинi i Рахiвщинi до школи освгту здобувае лише один дтвак iз чотирьох» (дтвак - 'хлопчик; малюк, дитина' (2011, № 19, с. 19) [9, с. 66]); заголовок - «Мери-захщняки копкатимуть лобду в Мiжгiр'!», шдзаголовок - «У нашш обласп пройдуть вiдбiрнi змагання захiдно! зони чемшонату Укра!ни з футболу серед мюьких, селищних, сiльських голiв» (2011, № 22, с. 13) (копкати лобду - 'грати у футбол' /копкати 'ударяти, бити ногою; копати' [9, с. 149], лобда 'м'яч' [3, с. 286]). Безумовно, таю заголовки мають i експресивне навантаження, штенсифшуючи виразнiсть та привертаючи увагу.
Крiм того, використання дiалектизму в заголовку часом диктуеться й потребою уникнути лексично! тавтологi! в контекст газетно! шпальти, що розглядаеться як макроструктура, тодi як окрема публшащя е елементом мiкроструктури. На думку дослщника проблем редагування А. Капелюшного, «у ЗМ1 дуже важливим е аналiз i оцiнка тексту як мшроструктури, що входить до складу макроструктури: сторiнки, номера видання, теле- чи радюпрограми тощо» [2, с. 16]. Очевидно, саме з таких мiркувань ужито дiалектизм вароський (2011, № 33, с. 5) (вароський, варешський 'мюький' [9, с. 35]) у шдзаголовку зам^ки «Мiстом кочують книжки. Вароська молодь започаткувала культуру буккросингу». Осюльки iншi матерiали ще! сторiнки в назвi вже мютили вказiвку на обласний центр Закарпаття («Сектор без газу. Внаслщок авари обласний центр залишився без блакитного палива»; «Смiття не буде. В Ужгород/ правий i лiвий берег змагатимуться, в кого чистше»), використання добре вiдомо! мiсцевому читачу дiалектно! лексеми дало змогу уникнути повтору однокореневих слiв у межах шпальти.
У пресолшгвютищ неодноразово йшлося про виражальш можливостi та функцюнальне навантаження перифразiв у мовленнi газет, зокрема й заголовках. Закарпатсью медшщ для називання публiкацiй деколи конструюють одинищ вторинно! номiнацi!, послуговуючись i дiалектним матерiалом: «Скутери восени порахують. Власники малих «мотор1в» до юнця бабиного лiта повиннi легалiзуватися. Заради безпеки чи грошей? (2010, № 37, с. 4) (моторка 'мотоцикл' [9, с. 176] у цьому ж значенш подекуди вживаеться i мотор, хоч позначае також 'автомобшь' [9, с. 176]). Такий утвiр у шдзаголовку з'явився на потребу мати синошм до слова скутер, яке ф^уруе в заголовку, й таким чином уникнути повтору.
Часте вживання загальномовних перифразiв призводить до стирання !х виражального потенцiалу, перетворення на мовнi штампи. Очевидно, як зашб надати таким одиницям нового дихання, поновити експресiю можна розглядати замiну загальномовно! складово!
перифразу на дiалектнy: « Чотириног цимбори пишалися красою i вмiннями у Мyкачевi» (2010, № 36, с. 24) (цимбор, цшбор 'товариш, друг' [9, с. 409]).
У заголовних компонентах газети «Старий Замок «Паланок» дiалектна лексика функщонуе також у складi пропрiальних утворень, найчастше геортонiмiв -власних назв урочистостей, свят, культурно-мистецьких заходiв, акцш - концертiв, виставок, фестивалiв, флешмобiв тощо. Позбавленi лексичного значення, таю структури е денотативними знаками, словесними маркерами певних об'екпв. Разом з тим у свщомост читача мимоволi актyалiзyеться семантичний обсяг апелятивiв, що лягли в основу онiма. Закарпатсью геортонiми часто творяться з використанням соковитих мiсцевих слiв, тож регюнальна лексика в складi таких власних назв вряди-годи опиняеться й у заголовках. Здебшьшого вживання дiалектизмiв у згаданих пропрiативах зумовлене прагненням передати етнокультурну специфiкy регiонy, мiсцевий колорит, чим привернути увагу до вщповщного заходу. Крiм того, у такий спошб територiально обмеженi лексеми, по-перше, нiби консервуються, закрiплюються у локальному духовно-культурному континуум^ а по-друге, мають змогу вийти за його меж1, набути поширення, адже заходи переважно самобyтнi й нерiдко привертають неабиякий iнтерес гостей з-за меж Закарпаття, про найвiдомiшi з них згадують i центральнi yкраiнськi ЗМ1.
Геортошми з регiоналiзмами в заголовках виконують насамперед iнформацiйнy фyнкцiю, повiдомляючи про подда, очевидною е також рекламна складова !х узусу. Як приклад наведемо таю заголовки: «В Ужгородi вщбудеться дружня трапеза «Sunday Бохрач» (2010, № 25, с. 2) (значення див. вище); «Замурзане свято. На Воловеччиш вiдбyвся перший фестиваль чорниць - «Верховинська яфина» (2010, № 31, с. 16) (яфины 'чорнищ' [9, с. 429]); Гуцутя вщгуляла. Водинадцяте Рахiв зiбрав люд на «Бринзу» (2010, № 36, с. 24) (10, I, с. 236); «Лемювска ватра» втрете вщкрилася вершсажем закарпатсько1' хyдожницi Ольги Рущак (2011, № 28, с. 11) (ватра 'вогнище; вогонь' [8, с. 21]); «В Ужгородi змагалися силача Завершився восьмий «Карпатський медвiдь» (2011, № 32, с. 13) (медвiдь 'ведмщь' [9, с. 170]); «Яворовi гуслт заграли у Драговь На Хyстщинi вiдбyвся музичний фестиваль» (2010, № 38, с. 24) (гу^ 'скрипка' [9, с. 54]) «Зацвша «Червенаружа». У Мyкачевi вiдбyвся 12-й фестиваль русинсько1' культури» (2010, № 62, с. 24) (ружа - 'троянда' [9, с. 324]). У двох останшх шюстращях спостерiгаемо актyалiзацiю значень апелятивiв, що лягли в основу геортонiмiв, через посередництво змютовно й граматично пов'язаних iз такими загальними iменниками дiеслiв у прямому значеннi. Водночас таю структури становлять собою метафоричш поеднання, залучають для формування уявлень про поди асощативш зв'язки, надають заголовку емоцшно-експресивного забарвлення.
Тiсний зв'язок мiж онiмом та загальною назвою в геортотмах виявляеться у своерiднiй реапелятивацл пропрiатива в заголовку (формально, зокрема, й через усунення лапок), впм власна назва зберiгаеться в текст пyблiкацii: «Два шовгори зyстрiлися на виставщ. Вернiсаж пам'ятi друга вщбувся у Мyкачевi» (2010, № 31, с. 13) (шовхор - 'брат дружини, шурин' [9, с. 423]) (у замгтщ йдеться про виставку «Два шовгори»); «1сти й пити. У вереснi - бринза, рта, вино i «маршрут Монархи» (2011, № 33, с. 2) (бринза 'сир з овечого молока' [10, I, с. 236], рта 'картопля' [9, с. 308]) (у матерiалi розповщаеться про фестивалi «Гуцульська бринза» та «Гуцульська рiпа»).
Крiм геортонiмiв, що мiстять дiалектнi вкраплення в заголовних елементах, у назви публшацш «Старого Замку «Паланку» виноситься й мiсцева лексика в склащ артiонiмiв - власних назв творiв мистецтва, фольклору: «Луйтру в небо» презентував читачам Петро Мщянка» (2010, № 68, с. 2) (луйтра 'дерев'яна драбина' [9, с. 164]); «Пюня «Винко червеное» перемогла на «Фольк-мюзш». Нагороди музикам вручав 1ван Плющ» (2010, № 70 с. 17); «Рокаш» зняв перший клш на пiсню «Дай ми, мила» у Мукачiвському замку» (2011, № 17 с. 11) (ми 'мене' [9, с. 171]). Крiм того, в останньому прикладi ф^уруе ще один ошм, що виник на основi дiалектного апелятива, - власна назва музичного гурту (ракаш 'купа чого-небудь, гурт' [9, с. 305]). Того ж ряду заголовок iз вкрапленням в його структуру шшого пропрiатива: «Кумири Свропи. Закарпатський гурт «Гудаки» бшьше вiдомий за кордоном» (2010, № 29, с. 16) (гудак - 'музикант, переважно скрипаль' [9, с. 53]).
До вживання у мовленш ЗМ1 дiалектизмiв, попри !х багатий етнокультурний, мовностилютичний i емоцiйно-експресивний потенцiал, слiд усе-таки шдходити зважено. Особливо з огляду на те, що згаданий пласт лексики, будучи територiально обмеженим, деколи вузьколокальним, може викликати труднощi з розумшням у читачiв, якi живуть у рiзних куточках Закарпаття. Обласне видання, використовуючи мiсцевi слова, мае добирати !х, максимально дбаючи про прозорють семантики. Також варто пам'ятати про iмовiрнiсть рiзних значень то! само! лексеми. Прошюструемо не зовшм доречне, на нашу думку, вживання дiалектизмiв у заголовках через неоднозначшсть семантики однiе! лексеми або ж уживання на позначення однiе! реали кiлькох назв у рiзних районах краю. Внутршнш пiдзаголовок «Мелай - американцям, виноград - албанцям» (2010, № 1, с. 18) у матерiалi пiд рубрикою «Ретро» мютить вузьколокальний дiалектизм на позначення 'кукурудзи' [9, с. 170]. Проте на Закарпатп його знають не всюди - переважно в схщнш частит краю, тсд як у захщнш поширеними е назви тенхериця, кендериця [3, с. 315] тощо. У заголовку до спортивного матерiалу «Пити пиво i !сти ткницю Гамула не дозволить» (2011 № 4, с. 13) видшений дiалектизм ужито в значенш 'рiзновид домашньо! ковбаси'. Проте це ж слово в шших говiрках областi мае значення 'корито для замiшення тюта для хлiба' [9, с.231]. Тож бачимо, що через не зовшм осмислений добiр дiалектизмiв у читача можуть виникнути певш труднощi у сприйманш мiсцево! лексики.
Висновки. Таким чином, аналiз заголовкових структур закарпатсько! газети «Старий Замок «Паланок» засвщчив широке й переважно доречне використання журналютами дiалектних одиниць для вщбиття етноспецифiки краю, iндивiдуалiзацi! мовлення персонаж1в, створення експресi! через навмисне вклинювання в лiтературномовне лексичне середовище назви публшацп, конструювання прецедентих утворень, актуалiзацiю в онiмах тощо.
Прим1тка. Посилання на джерело фактичного матерiалу - газету «Старий Замок «Паланок» - iз зазначенням року видання й номера часопису та сторшки, на якш знайдено дiалектизм, у статп подаеться у круглих дужках.
Список л^ератури
1. 1ванов В.Ф. Техшка оформления газети: Курс лекцш / В. Ф. 1ванов. - К.: Т-во "Знания", КОО, 2000. - 222 с.
2. Капелюшний А. О. Редагування в засобах масово'1 шформацн: [иавчальиий поЫбник] / А. О. Капелюшний. - Льв1в: ПА1С, 2005. - 304 с.
3. Лизанець П. М. Украшсью твденнокарпатсью гов1рки Затисся Виноград1вського району Закарпатськоi области [монограф1я] / П. М. Лизанець. - Ужгород: Карпати, 2008. - 440 с.
4. Мадрига И. Литературный дневник: Как я стала жертвой приписок [Електронний ресурс] / И. Мадрига. - Режим доступу: http://www.proza.ru/diary/ trembita/2010-02-23.
5. Майборода Л. I. До проблеми способ1в та засоб1в увиразнення газетного заголовка [Електронний ресурс] / Л. I. Майборода. - Режим доступу: http://joumlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1410.
6. Онишкевич М. Й. Словник бойювських гов1рок: [У 2 ч.] / М.Онишкевич. - К., 1984.
7. Пискач О. Використання д1алектно1 лексики в публщистичному текст (на матер1ал1 закарпатсько1 районно1 преси) / О. Пискач // Сучасш проблеми мовознавства та л^ературознавства: зб1рник наукових праць. Вип. 6. Зб1рник пам'ят Кирила Галаса. - Ужгород, 2002. - С. 281-287.
8. Пшаш Ю. О. Матер1али до словника гуцульських гов1рок (Коавська Поляна i Роашка Рах1вського району Закарпатсько1 област1) / Ю. О. Пшаш, Б. К. Галас. - Ужгород, 2005. - 266 с.
9. Сабадош I. В. Словник закарпатсько1 гов1рки села Сокирниця Хустського району / I. В. Сабадош.
- Ужгород: Лра, 2008. - 480 с.
10. Словник украшсько1 мови: [В 11 т.] - К.: Наук. думка, 1970-1980.
11. Словник фразеолог1зм1в украшсько1 мови / В. О. Винник (вщп. ред.), В. Бшоноженко (уклад.).
- К.: Наукова думка, 2003. - 1098 с.
12. Солодка Л. I. Лексико-семантичш особливосп газетних заголовюв: автореф. дис... канд. наук ¡з соц. комушкацш: 27.00.04 / Кшвський нацюнальний ун-т ¡м. Тараса Шевченка. !нститут журналютики. - К., 2008. - 18 с.
13. Фильчук Т. Ф. Аттракционная природа заголовков и заголовочных комплексов публицистического дискурса [Електронний ресурс] / Т. Ф. Фильчук. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/ vkhnu/Filol/2011_963/content/filchuk.pdf.
Путрашик В.И. Функционально-стилистические возможности диалектизмов в заголовках современной закарпатской газеты (на материале издания «Старый Замок «Паланок») // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). -№4. Часть 1. - С.169-176.
В статье проанализированы функционально-стилистические возможности диалектной лексики в газетных заголовках, место и роль диалектизмов в выражении этноспецифики Закарпатья.
Ключевые слова: заголовок, заглавный комплекс, диалектизм, язык газеты.
Putrashyk V. I. Functional and stylistic resources оf dialectisms in the headlines of contemporary newspaper of Transcarpathia (based on newspaper «Staryi Zamok «Palanok») // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 169-176.
Linguistic, stylistic and expressive opportunities of dialectal vocabulary in newspapers headlines, place and role of dialects in ethnic peculiarity of Transcarpathia are analysed in the article.
Key words: headline, headline complex, dialect, newspaper vocabulary.
Поступила до редакцИ' 19.08.2011 р.
