CC BY
39Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №1. Часть №2. С.109-116.
УДК 81 '373. 612. 2
Типи MeTOHÏMÏHHMx перенесень у CTpyKTypi газетного заголовка
Зайцева В.В.
Дн'1пропетровський нацональний унверситет '¡мен Олеся Гончара, м. Днiпропетровськ, УкраУна
У cmammiрозглядаеться проблемарозподшу cnoco6ie функщонування i munie ме-moHÎMÎHHUX переноав у cmpyKmypi газетного заголовку. При цьому констатуеться pi3HOMaHimHicmb таких конструкцт i ïx специфта в до^джуваному тформацтно-му жанрi.
Ключовi слова: меmонiмiя, типи метотмп, каузальна, локальна, атрибутивна меmонiмiя, газетний заголовок.
Газетний заголовок як до об'ект лшгвютичного дослщження став предметом уваги мовознавщв на меж 50-60 роюв (спещально газетному заголовку присвячено пращ В. Абашино1 (1999), Н.е. Бахарева (1970, 1971), А. Бессонова (1958), В.П. Вомпер-ського (1966), О.О. Калякшо1 (2007), В.Г. Костомарова (1966), Л. Пархолюк (1990), В.Г. Попова (1966), В.М. Ронгшського (1968), А.А. Сафонова (1973, 1980), В. Тара-сюка (2004) та ш.). Такий штерес невипадковий, оскшьки, за спостереженнями до-слщниюв, саме в щ роки суттево ускладнилася структура газетного заголовка як такого, значно розширилося коло його функцш, серед яких зростае роль функци впливу на читача. Дослщженню цiеï функцiï спецiально присвячена праця Л.А. Кисельово1 (1971). Мета сmаmmi - розгляд проблеми розподiлу способiв функцiонування i типiв метонiмiчних переношв у структурi газетного заголовку.
Активно вивчаються окремi прийоми, що створюють виразнiсть, «актуалiзують» газетний заголовок, описуються характернi для заголовка синтаксичнi конструкцп, але жодне з дослiджень не спираеться на апарат теори ф^ур - спецiальних засобiв виразностi. Це веде до того, що прийоми актуалiзацiï заголовюв описуються не як цшсна система, окремi елементи якоï спiввiднесенi з окремими змiстовими елемен-тами, певними функцiями заголовка, а як вщкритий ряд досить випадкових прийо-мiв, що служать спшьнш функцiï актуалiзацiï заголовка. Фiксуються лише поодиною вказiвки на спiввiднесення названого прийому з названою функцiею. Ряд прийомiв опиняються взагалi поза межами зору достдниюв.
Проблема спiввiднесення структури заголовка з його функцiями i, глибше, змiстом при спiльному штерес до газетного заголовка залишаеться не лише нерозв'язаною, але фактично й неактуалiзованою.
Найбiльш детально питання про виразнють газетного заголовка як самостшно1' мовно1' одиницi розглядаеться у працях В.Г. Костомарова, В.П. Дроздовського, А.А. Сафонова, О.1. Богословсько!', Н.Р. Махнево!'.
Теорiя газетного заголовка розрiзняe двi його особливостi: самостшно1 мовленне-во1 одиницi, з одного боку, та повноправного компоненту тексту - з шшого.
Як зазначае В.Ф. 1ванов, торкаючись питання якостей i властивостей газетного заголовка, «газетний заголовок мае впливати на читача, i тому в його основi завжди лежать вiдповiднiсть змiстовi, ясшсть, точнiсть, яскравiсть, виразшсть» [3, с. 109-110]. Серед властивостей, за яю щнують газетнi заголовки, В.Ф. 1ванов видiляе таю: максимальна iнформативнiсть, об'ективне вiдображення тематичного змiсту тексту, самобутшсть i оригiнальнiсть, публiцистична гострота та експресившсть, виразнiсть почуттiв, думок, структурна завершешсть та iнтонацiйна виразнiсть, точнють термiнiв. На основi цього В.Ф. 1ванов так визначае поняття яюсного заголовка: «Отже, якiсний заголовок у газет - це концентроване вщображення головно! ще1 твору, головно! думки автора, але вщо-браження максимально стисле, лакошчне, чiтке, конкретне» [3, с. 110].
У щлому в публщистищ газетному заголовку надаеться велике значення, оскiльки читач у першу чергу, як правило, проглядае назви статей i повiдомлень, вiдшукуючи серед них яскравiшi та iнформативнi щодо власного зацiкавлення. Дослiдниками вщ-значено, що газетний заголовок виконуе ряд функцш: а) функцiя композитивностi; б) функщя iнформування; в) функцiя атрактивносп.
Пiд функцiею композитивностi розумiеться оргашзуюча роль заголовка в системi «заголовок - текст - шюстращя (за наявносп тако!)» у газетному матерiалi. 1нформа-цiйна функцiя, чи функщя шформування, притаманна, звичайно, не тшьки газетним заголовкам, але й заголовкам узагаль Заголовок у газетi мае допомогти читачевi зо-рiентуватися у потощ шформаци й познайомитися з основною щеею повiдомлення. Дослiдники багато уваги придшяли аналiзу ще1 функцп заголовка. Так, шформа-цiйна функщя покликана, на думку лшгвюив, забезпечити читачевi вiдносно повне уявлення щодо основно! ще1 тексту (Богословська, Чилигша, 1990; Мужев, 1970). Г.О. Винокур, який розглядав заголовки з погляду комушкативно1 ролi мови, вщзна-чав цю функцiю як онтологiчну ознаку заголовюв (Винокур, 1929).
Дослiдник Г.А. Вейхман з метою «конкретизации визначае шформащйну функцiю як роз'яснювальну (Вейхман, 1995). В.М. Мужев розглядае як самостшш шформа-тивно-нейтральну та шформативно-афективну функци, об'ем яких межуе з об'емом шформащйно1 функци (Мужев, 1970). Н.Ю. Шведова квалiфiкуе цю функщю як ш-формацiйно-називну (Шведова, 1969).
Дослщниками сформульована також думка, що заголовки, виконуючи шфор-мацiйну функщю, суттево впливають на читачiв. Як вважае Г.В. Попов, до об'ему шформащйно1 функци доцiльно включати «директившсть i емоцiйнiсть, тобто во-льовий та емощйний вплив, який справляють заголовки на слухача-читача» (Попов, 1966). На думку В.1. Погребенкова, до об'ему ще1 функци також необхщно зараху-вати властивiсть заголовка домiнуюче впливати на реципiента (Погребенков, 1977).
У дослщжуваному нами газетному матерiалi проiлюструвати домiнування шфор-мативно1 функци в структурi окремих заголовкiв можуть таю приклади:
Шсля обжиншв подешевшав хл1б [ГУ, 22.09.2011 р., № 176];
«Х1м1чну зброю» знешкоджено [ГУ, 30.01.2012 р.];
П'ята пора року: карнавал у Шмеччит [ГУ, 26.02.2011 р., № 37];
Ссента 7 Дунган бачили на курорт! тд Одесою [ГУ, 23.09.2009 р., № 177];
ВшановувалиХанжонкова [ГУ, 10.01.2010 р., № 4];
ХАМАС несе втрати 7 общяенове кровопролиття [ГУ, 21.09.2004 р., №175];
Насл!дки полтичного загострення в1дчуемо вже в цьомуроц [ГУ, 30.11.2012 р., № 98].
Анатз прикладiв дае можливють говорити про те, що в шформативних заголовках переважно слова вживаються в прямому значеннi, хоча i в заголовках такого типу вживання засобiв образностi, зокрема метонiмiчного перенесення не виключа-еться (ХАМАС - «назва оргашзаци» ^ «люди, що нею керують, до не! входять»).
Функцiя атрактивностi, або функщя привертання уваги, спорiднюе газетний заголовок iз рекламним, оскiльки принципи впливу на свiдомiсть тут подiбнi. Для ре-атзацл ще1 функци заголовок мае бути яскравим, дiевим, зокрема вiн може бути штригуючим або навiть сенсацiйним. Властивiсть заголовка виконувати рекламну функщю змушуе журналюпв шукати привабливих, оригiнальних форм, яю зроблять його конкретним, яскравим, образним, свiжим (Максимов, 1970). Не випадково ця функцiя заголовкiв е штернащональною (Брагiна, 1969). Рекламнi заголовки можуть, на думку деяких дослiдникiв, створюватися шляхом «штучного перебiльшення будь-якого елемента з тексту, що вже мае назву» (Шамелашвш, 1982).
Дослщження ще1 функци заголовка слiд вважати достатньо вичерпними. Так, лшгвюти шд рекламною функцiею розумiють властивiсть заголовка бути яскравим, помггним, таким, який привертае увагу читачiв (Харченко, Глушкова, 1983). Оскшь-ки газетний заголовок - перше, з чим читач зустрiчаеться у газету то важливо, щоб враження, яке вiн справляе, було сприятливим (Накорякова, 1994). Прикладами так званих штригуючих заголовкiв можуть бути: Молодильш яблука в1д фермера Ярмолюка [ГУ, 30.11.2011 р., № 226] А друга з'гсти особливо приемно [ГУ, 20.02.2012 р., № 33] З холодного неба - в «гаряч1» точки [ГУ, 17.01.2011 р., № 9] Програли „бандитовг" [ГУ, 24.09.2010 р., № 178] Фанфарний... бум-бум [ГУ, 22.08.2011 р., № 150] «Джон-тжон» мало не спалив поле [ГУ, 21.08.2011 р., № 149] Щоб голову не посипати попелом в1д власног осел1 [ГУ, 29.01.2011 р., № 17] «Яморячка, ти моряк... » [ГУ, 27.11.2011 р., № 225] Спочатку грош1, пот1м трактори [ГУ, 27.04.2011 р., № 76]
Наведеш приклади яскраво шюструють стильову вщмшшсть мiж двома анал> зованими типами заголовюв. Заголовки, в яких переважае функщя штригування, привертання уваги, пом^но бшьш насичеш експресивною образшсть, зокрема, тут вживаються алюзи до вщомих лтературних творiв, шсень, усно1 народное' творчос-тк Спочатку грош1, пот1м трактори (зранку грош1 - ввечер1 стгльцг («Дванадцять сттьщв»), молодильш яблука (народна казка), «я морячка, ти моряк» (цитата з тс-ш); фразеолопчш звороти: посипати голову попелом; яскравi протиставлення: холод-не небо - «гаряча точка»; перифрази: «гаряча точка»; метафори: з 'гсти друга тощо.
Дехто з дослщниюв, зокрема Л. Пархолюк, вважають що «найбшьшу вагу в оформленш заголовка в газет мають т мовш засоби, яю забезпечують виконання ним рекламно-експресивно1 функци» [6, с. 234]. У цьому е певна слушнють, якщо зважити на необхiднiсть заголовка привертати увагу, заддавати емоцiйну сферу чи-тача, певним чином презентувати представлену шформащю.
Загалом констатуемо, що сьогоднi у лшгвютищ вiдсутнiй единий погляд щодо функцiй газетних заголовкiв у система Рiзнi дослiдники пропонують рiзноманiтний набiр функцiй за кiлькiстю та змютом.
У сучасному мовознавствi все бшьше вiдзначаеться така риса газетного заголовка, як його полiфункцiональнiсть. Зокрема В. Абашина зазначае: «Полiфункцiональнiсть заголовка проявляеться у тому, що вiн е одночасно i початком сприйняття тексту й
узагальненням найменування цього ще не тзнаного тексту. Полiфункцiональнiсть, отже, повинна неминуче поставити питання про найдоцшьшше використання мов-леннево! форми заголовка, за допомогою яко! вш може досягти свое! прагматично! мети [1, с. 230].
Створення заголовка передбачае здшснення певного рiзновиду мовленнево! дiяль-ностi, яка передбачае використання особливих механiзмiв номiнацi!, що працюють на експлiкацiю прагматично! настанови заголовка, тобто завдання репрезентувати в узагальненому згорнутому вигщщ текст, його основний змют.
Для сучасних газетних заголовюв останнього десятилiття характерне пiдвищення частотносп й рiзноманiтностi семантичних фiгур, що зумовлено необхщнютю вира-ження емоцшно-оцшно! та образно! експреси.
Для надання заголовкам, як i в цшому газетному тексту, виразностi й гостроти вживаеться ряд засобiв, зокрема тротв. Одним iз таких засобiв, яю надають заголовку певного шформацшно-експресивного забарвлення, увиразнюють його, е мето-HiMi4Hi перенесення. Метонiмiчне перенесення е рiзновидом вторинно! номiнацi!, сутнiсть яко! полягае в називанш новим iменем предмета, який вже мае iм'я. Виник-нення у предмета iменi може бути викликане рiзними причинами, «найбшьш важ-ливими з яких е, по-перше, момент експресi!, та, по-друге, орiентацiя на економiю мовленневих засобiв» [2, с. 50].
Проблема використання метошмп в газетних заголовках як засобах масово! ш-формаци взагалi е актуальною як у теоретичному, так i в практичному плат [4, с. 154], оскшьки метонiмiя е досить продуктивним, практично найбшьш частотним за-собом вторинно! номшацп в газетному текстi, з одного боку, а з шшого, експрешя газетного тексту найбiльш виразно, на нашу думку, проявляеться саме на рiвнi мето-нiмiчного перенесення.
Аналiзуючи матерiал заголовкiв газетних статей i зiставляючи особливостi про-явлення метонiмi! в заголовку i безпосередньо в текст публiкацi!, ми доходимо ви-сновку, що як у тексп, так i в заголовку можна вщзначити рiзнi типи метонiмiчного перенесення, що потребують класифiкацi!. За наявними класифшащями Г. Пауля, Ст. Ульмана, О.К. Бiрiха, М.Я. Бiч, М.В. Бондаренка та iнших, котрi подiляють метош-мiчнi перенесення на каузальш, атрибутивнi, локальнi, темпоральнi та кшьюсш (або синекдоху), нами метонiмiя розглядаеться як перенесення найменування, лопчну основу якого складае входження об'ему одного поняття в об'ем шшого на пiдставi психологiчних асоцiацiй, що вщображають каузальнi, атрибутивнi, просторовi, тем-поральнi та кiлькiснi зв'язки, яю об'ективно iснують мiж предметами. Однак синекдоху ми пропонуемо розглядати окремо, оскшьки аналiз цього рiзновиду перенесення потребуе грунтовного висв^лення з визначенням його специфiки.
У локальнш метонiмi! видiляються двi вщносно симетричнi окремi групи: «мiсце ^ об'ект» i «об'ект ^ мюце», якi, у свою чергу, також подшяються на окремi рiзно-види метонiмiчних перенесень. Прикладами локальних перенесень у газетному заголовку можуть бути:
Укрална мерзне [УМ, № 204 за 30.10.2010] - перенесення вщбуваеться за принципом «територiя, населена людьми ^ люди, що живуть на цш територи»;
Чорний шоколад у БЫому doMi [УМ, № 205 за 31.10.2009 р.] - перенесення вщбуваеться за принципом «примщення ^ люди (оргашзаци), що перебувають у цьому примщенш»;
Шешоpи в етнiчнoму фoрматi [ГУ, 12.07.2011 p.]; Гетьмансьт столиц вiдрo-джуються [ГУ, 16.04.2011 p.] - пеpенеcення вщбувастъся за ^инципом «мюце д> яльноcтi ^ люди, що здiйcнюють цю дiяльнicть».
Ваpто вiдзначити надзвичайну пpодуктивнicть локально!' метошми в заголовкаx газетниx статей. Одним iз найпошиpенiшиx типiв локальноï метошми e модель «мю-це ^ люди», яка e частковим виявом локальноï метонiмiï типу «мicце ^ об^кт».
Темпоральна метонiмiя зазвичай називаeтьcя й аналiзуeтьcя доcлiдниками шс-ля локально!. Цей piзновид метонiмiчного пеpенеcення маe двi вiдноcно cиметpичнi окpемi гpупи «час ^ об^кт» i «об^кт ^ час», пpикладами темпоpальноï метонiмiï в заголовкаx e:
«9 беpезня» тсеред oœm (УМ, 197 за 21.10.2010 p.) - пеpенеcення вщбувасгься за cxемою «подiя ^ викликанi цieю подieю оcобливоcтi поведшки», що e частковим виявом cxеми «пеpiод ^ стан людини в цей пеpiод»;
Поpа падолисту (СВ, № 116 (18248) 2011 p.) - пеpенеcення вiдбуваeтьcя за cxе-мою «пеpiод ^ стан людини в цей œp^».
Метонiмiчне пеpенеcення, обумовлене темпоpальним зв'язком мiж поняттями су-мiжниx об'eктiв можна cxаpактеpизувати як не досить частотне в газетнж заголо-вкаx.
Атрибутивне метонiмiчне пеpенеcення видiляe двi вiдноcно cиметpичнi гpупи: «ознака ^ об'eкт» i «об^кт ^ ознака», якi ^оявляються чеpез окpемi пiдвиди, на-^иклад:
Чoгo xoче опозиця [ГУ, 27.02.2011 p.] пеpенеcення вiдбуваeгьcя за ^инципом «cоцiальна xаpактеpиcтика ^ людина, надшена цieю xаpактеpиcтикою»;
Ттьт «зеленого» нам тут не вuстачалo! [УМ, № 185 за 03.10.2008 p.] - пеpе-несення вщбувасться за ^инципом «фiзична xаpактеpиcтика неживого пpедмета ^ пpедмет, надiлений цieю xаpактеpиcтикою»;
Чоpний шоколад у Б^му дoмi [УМ, № 205 за 31.10.2009 p.] - пеpенеcення вщ-буваeтьcя за ^инципом «ознака зовнiшноcтi ^ людина, надшена цieю ознакою» (темношкipий), однак тут ми маeмо cпpаву з екс^есивним поeднанням метонiмiï й метафоpи.
У газетниx заголовкаx чаcтотнicть вживання атpибутивноï метонiмiï досить ви-сока, дичиною закpiплення метонiмiчниx значень атpибутивниx зв'язкiв виcтупаe необxiднicть номiнацiï класу ^едмепв чи явищ за ^икметною ознакою. Фактоpом, що обмежуe метонiмiчний pозвиток, e наявнicть пpямого позначення цього фактоpу.
Каузальний (пpичиново-наcлiдковий) зв'язок оxоплюe чотиpи оcновнi гpупи ме-тонiмiчного пеpенеcення, обумовлениx аcоцiацiями мiж поняттями дiï й cуб'eкта ди, дiï й об'eкта дiï, ди й pезультату д^, cуб'eкта ди й pезультату
Напpиклад:
Фрукт для Гаpгантюа [ГУ, 08.10.2011 p.]; Moвoю Еллочки [ГУ, 06. 06. 2010 p.] -пеpенеcення вщбувасться за ^инципом «поведшка людини ^ юдина, що маe певну поведшку»;
Змах дuрuгентськoïпалтт вiд Штpаyса do Штpаyса [ГУ, 12.12. 2011 p.]; Веp-тинський у Кueвi [ГУ, 25.06.2010]; Вiчнo крастш Kpасаускас [ГУ, 06.12.2009 p.]; Сен-Санса танцювалu рукамu, а з Гоголя стерлu глянець [ГУ, 22.10.2010 p.]; Прo-жт за Гегелем [ГУ, 18.04.2011 p.]; За твoрчuй нестюй стunендiя Яpемчyка [ГУ, 24.10.2011 p.] - пеpенеcення вiдбуваeтьcя за ^инципом «суб^кт ди ^ pезультат ди»;
Варто звернути увагу, що побудова каузального типу заголовка е досить своерщ-ною, у зв'язку з чим постае проблема розширення контексту дослщження заголовка як багатоаспектного лшгвютичного явища, оскiльки на цьому рiвнi (рiвнi пiдтексту й асощативних зв'язкiв) образнiсть виходить за межi проблематики, якою займаеться лiнгвiстикою тексту, й поеднуеться з новою концепщею iнтертекстуальностi.
У газетному заголовку штертекстуальнють проявляеться на рiвнi, який дослщниця Г.1. Лушникова характеризуе як «елементи, що безпосередньо входять у текст твору - цитати, алюзи, антономази» [5, с. 15], тобто це елементи, яю розширюють контекст заголовка за рахунок вiдсилання до вже вщомого лiтературного образу, автора, твору. Наприклад, у заголовку «Фрукти для Гаргантюа» використано iм'я лiтературного персонажа твору Француа Рабле «Гаргантюа i Пантагрюель», персонаж цей харак-теризуеться безмежним апетитом i жагою до життя. Таким чином, автор заголовка натякае на це через алюзда до вщомого твору. В шшому заголовку «Мовою Еллочки» використано алюзда до вiдомого твору 1льфа i Петрова «Дванадцять стiльцiв», геро1-ня якого «Еллочка-людожерка» характеризувалася досить бщним словниковим запасом. Отже, автор використовуе це як натяк на подiбнi явища. Ушзнавання наведених вище заголовюв породжуе ланцюг асоцiацiй, починаеться процес порiвняння, який спричиняе переосмислення заголовка, а також пропонованого тексту газетно1 статтi.
Розглянувши наведенi вище заголовки, ми можемо зробити висновоки, що бшь-шють з них шдлягали певнiй модифшаци й при цьому, з одного боку, текст залишився придатним для втзнавання, а з шшого боку, вводився елемент непередбачуваностi. Прикметно те, що в подiбних моделях каузальний тип метонiмiчного перенесення е досить продуктивним, що спричиняеться самою природою таких перенесень, тобто причиново-наслiдковими зв' язками.
Таким чином, варто зазначити, що заголовковий комплекс з каузальним перене-сенням е двоспрямованою структурою: з одного боку, це стислий, нерозкритий змют тексту, з шшого, «вш мiстить iсторiю породження тексту автором, можливий зв'язок з шшими творами лтератури чи мистецтва, а також широку можливiсть рiзноманiт-них iнтерпретацiй» [5, с. 16].
Варто вщзначити iстотну перевагу метонiмiчних перенесень локативного типу, що зумовлено, на нашу думку, специфшою структури й завдань газетного заголовку, необхщшстю узагальнень часо-просторового характеру.
Висновки. Таким чином, ми можемо вщзначити, що заголовок е одшею зi значу-щих частин газетного матерiалу, який безпосередньо пов'язаний iз таким текстом, причому використання в структурi заголовка метонiмiчних перенесень дозволяе при-вернути увагу читача й, таким чином, виконати основш функци заголовка - шформа-тивну й iнтригуючу.
Список лггератури
1. Абашина В. Виразнють газетно1 публ^цл i структура заголовка (на магнат сучасних росiйських та укранських газет) / В. Абашина // Украшська Фiлологiя: школи, постап, проблеми: зб. наук. праць Мiжн. конф., присвяч. 150-рiччю вiд дня заснування кафедри укр. словесностi/ Львiв, 23-25 жовт. 1998. 4.2. - Львiв, 1999. - С. 230-234.
2. Бахарев Н.Е. Структурно-функциональное развитие заголовков (на материале заголовков из газет и журналов за 1903-1907, 1935-1939, 1965-1970 гг.): автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. филолог. наук / Н.Е. Бахарев. - Алма-Ата, 1971. - 26 с.
3. Бессонов А. Газетный заголовок / А. Бессонов. - Л., 1958. - 62 с.
4. Вомперский В.Г. О некоторых стилистических признаках информационных материалов / В.Г. Вомперский // Вестник МГУ. Серия «Филология. Журналистика». - 1960. - №6. - С. 30-35.
5. Журавлев А.Ф. Технические возможности русского языка в области предметной номинации / А.Ф. Журавлев // Способы номинации в современном русском языке. - М.: Наука, 1982. - С. 45-109.
6. 1ванов В.Ф. Техшка оформлення газети / 1ванов В.Ф. - К., 2000. - С. 109-110.
7. Калякша О.О. Функцп й особливосп сприйняття заголовка публщистичного матерiалу (теоретичний аспект) / О.О. Калякша // Дослщження з лексикологи i гра-матики укр. мови. Вип. 6. - Д.: Пороги, 2007. - С. 60-65.
8. Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе / В.Г. Костомаров. - М., 1971. - 257 с.
9. Лушникова Г.И. Интертекстуальность художественного произведения: [учебн. пос.] / Г.И. Лушникова. - Кемерово: Изд-во КГУ, 1995 - 82 с. - Библиогр.: С. 78-81.
10. Пархолюк Л. Синтаксичш засоби актуалiзацil у газетних заголовках (укра-шська газета 1997-1998 рр.) // Украшська фшолопя: школи, постам, проблеми: Зб., наукових праць. Мiжнародна конференщя, присвячена 150^ччю вщ дня заснування кафедри словесносп у Львiвському ушверситет (Львiв, 23-25 жовтня 1998 р.) Ч.2. -Львiв, 1990. - С. 323-328.
11. Попов Г.В., Гуревич С.М. Производство и оформление газеты: [учеб. пособие для студентов спец. „Журналистика"] / Попов Г.В., Гуревич С.М. — 2-е изд., перераб. - М.: Высш. шк., 1977. - С. 123-160.
12. Ронгинский В.М. Семантическая структура газетных заголовков и проблема их актуализации / В.М. Ронгинский // Проблема лексической и категориальной семантики: [сб. ст.]. - ^мферополь: Изд-во СГУ, 1982. - С. 121-129;
13. Сафонов А.А. Стилистика газетных заголовков / А.А.Сафонов // Стилистика газетных жанров. - М.: Изд-во МГУ, 1981 - С. 205-228.
14. Тарасюк В. Види заголовюв публшацш у сучаснш украшськш газеп (на при-кладi часопису „Молодь Украши") / В. Тарасюк // Ужгородський ушверситет. Науко-вий вюник. Сер. Фшолопя. - Ужгород, 2004. - № 9. - С. 121-123.
Список умовних скорочень
1. ВП - «Вюи Придншров'я»;
2. УК - «Урядовий кур'ер»;
3. ГУ - «Голос Украши»;
4. УМ - «Украша молода».
Зайцева В.В. Типи метонимических переименований в структуре газетного заголовка // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. -Т.25 (64). - № 1. Часть 2. С. 109-116.
В статье рассматривается проблема распределения способов функционирования и типов метонимических переносов в структуре газетного заголовка. При этом отмечается разнообразие таких конструкций и их специфика в исследуемом информационном жанре.
Ключевые слова: метонимия, типы метонимии, каузальная, локальная, атрибутивная метонимия, газетный заголовок.
Zaitseva V.V. Types of metonymy in the structure of a newspaper headlines //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 2. - P. 109-116.
The problems of devision means offunctioning and types of metonymy transformations in newspaper headlines are considered in the given article. Whereas diversity of such constructions and their specific character in the informational genre are also specified.
Key words: metonym, metonymic transfers, causal, local, attributive metonym, newspaper headlines.
Поступила до редакци 05.04.2012р.
