CC BY
22Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.177-181.
УДК 811.161.2'367.623
1ННОВАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ У СФЕР1 ФУНКЦ1ЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКА В СУЧАСНОМУ УКРАТНСЬКОМУ МЕД1АТЕКСТ1
Рязанцева Д.В.
Харк1вський наи,1ональний педагог1чний ун1верситет ¡м. Г. С. Сковороди,
м. Харк1в, Украна
У податй статтi розглядаються тновацшт процеси у сферi функщювання прикметника в сучасному укра'тському медiатекстi, акцентуеться увага на комуткативно-прагматичному асnектi до^джуваних явищ, анал1зуеться прагматичний заряд граматичних категорш прикметника украЧнськоЧ мови.
Ключовi слова: прикметник украЧнськоЧ мови, медiатекст, прагматика, граматична категорiя.
Мова украшських засобiв масово! шформаци кшця ХХ - початку ХХ1 столотя зазнала ютотних змш, що потребують ретельного i всебiчного вивчення з метою выявления основних закономiрностей И функщювання, дослiдження шляхiв еволюци мови мас-медiа i тих чиииикiв, що впливають на И розвиток. Мова ЗМ1 виконуе двi осиовиi функци - функщю впливу та маиiпулятивиу функщю [7, с. 56]. Реалiзацiя цих функцш потребуе використання ефективних лексичних та граматичних засобiв, i хоча «граматичш засоби лише супроводжують лексичш, але цей «супровщ» у мовленш мотивуе вiдповiдну прагматику, е мехашзмом породження iгреми, мовленнево! експреси, виразносп, чи й манiпулеми -вщповщного впливу на свiдомiсть мовця» [12, с. 93].
Виникае необхщнють продовжити вивчення граматичних одиниць у рiзних функцiйних стилях як засобiв вираження оцiнки, спiввiдносячи !х структурнi особливост з комунiкативним процесом, що викликае необхщнють продовження розробки проблеми i зумовлюе актуальнiсть дослiдження. Як вщомо, на виконання оцiнних функцiй зорiентована не тiльки лексична, але й граматична семантика, i частиномовне розшарування лексики з семантикою оцiнки, оскшьки частини мови -своерiдний «модус» репрезентаци дiйсностi у нашiй свщомосп [6, с. 12]. Прикметник, як наголошуе I. Кононенко, е частиною мови з найбiльшим оцiнним потенщалом.
Мета роботи - подати теоретичний опис iнновацiйних процесiв у сферi функцiювання прикметника в сучасному укра!нському медiатекстi, здiйснити характеристику комунiкативно-прагматичних особливостей функщювання граматично! категори ступенiв порiвняння та лексико-граматичних розрядiв прикметника у мовi ЗМ1, проаналiзувати прагматичний заряд таких форм. Теоретичною базою дослщження стали науковi працi Т. Космеди, О. Халiман, О. Стишова, А. Нелюби, Ж. Коло!з, Л. Кудрявцево! та лексикографiчнi джерела.
Актуальшсть теми зумовлена необхщшстю грунтовного вивчення мови укра!нських мас-медiа кiнця ХХ - початку ХХ1, зокрема И словника. Розпад радянсько! iмпери, проголошення незалежностi Укра!ни, новi суспiльно-полiтичнi реали в державi спричинили глибиннi змiни в укра!нському суспшьсга, що найповнiше вiдображено у мовi засобiв масово! шформаци [3, с. 21]. Аналiз iнновацiйних процесiв сучасного медiатексту дозволить простежити основнi тенденцп в оновленнi мас-медшно! лексики i дослiдити неологiзми-новотвори в мовi сучасних мас-медiа, а також визначити найпродуктивнiшi способи !х творення i виявити комунiкативно-прагматичнi особливостi мовлення сучасних укра!нських засобiв масово! шформаци.
Характерна ознака публщистичного стилю - постiйний пошук i використання нових мовних засобiв на тлi iнформацiйного стандарту i стереотипних висловiв. Дослiдження мови сучасних укра!нських ЗМ1 дае право стверджувати, що, ^м основно! функци - функци впливу, вони реалiзують i манiпулятивну функцiю, тому чiльне мюце у мовi мас-медiа посiдають «ненейтральш» мовнi одиницi. У засобах масово! комушкаци вони мають здатнiсть привертати увагу реципiентiв, визначають ставлення автора до певних подш, фактiв [7, с. 57].
Як зауважуе Ж. Коло!з, «нестандартне мислення спонукае адресанта до нестандартного оформлення повiдомлюваного матерiалу, яке завершуеться появою результатiв оказюнально! деривацi!», призводить до модифiкацi! усталених мовних норм [5, с. 184]. Безпосередшм об'ектом цього дослiдженння е комушкативно-прагматичнi особливостi функцiювання граматично! категорi! ступенiв порiвняння та лексико-граматичних розрядiв прикметника у мовi ЗМ1. Характерною тенденцiею у сферi граматичних категорш прикметника сучасно! укра!нсько! мови е метафоризащя семантики вiдносних та присвшних прикметникiв i, як наслщок, -набуття такими лексемами яюсного значення. З цiею думкою погоджуються автори монографi! «Динамiчнi процеси в сучасному укра!нському лексиконi» Н. Клименко, С. Карпшовська та Л. Кислюк, якi пишуть, що «сучаснi лексикографiчнi джерела фiксують усе бiльшу i бiльшу кiлькiсть прикметникiв та при^вниюв, що утворюють форми ступенiв порiвняння не за правилами, що дае змогу розмiрковувати про тенденцiю ненормативного ступенювання укра!нсько! мови на сучасному еташ !! функцiювання» [4, с. 40]. Зпдно з правилами сучасно! укра!нсько! мови всi вiдноснi прикметники позначають постiйнi, незмiннi ознаки предме^в, тому не можуть виступати деривацшною базою ступеньованих форм (так само, як i присвiйнi та порядковi прикметники) [11, с. 41].
Оскшьки обраним матерiалом дослiдження е публщистичш тексти, зокрема журнали «Лiтературна Укра!на», «Полiтика i культура», «Свобода», телевiзiйнi ЗМ1, у яких мовленневий матерiал репрезентуеться передусiм з огляду на вираження категорiй емотивностi, оцiнки, характеризуемся значною iнформативнiстю, то за рахунок порушення норми, крiм експресi!, з'являеться й оцiнка, що, вочевидь, i е метою творцiв тексту: <^яльшсть автора художнього тексту може супроводжуватися постшним порушенням вiдомих максим мовленнево! дiяльностi» [1, с. 121].
Сучасш публiцистичнi тексти засвiдчують використання зазначених прикметниюв як основи для утворення форм компаративу (у цiй науковш студi! послуговуватимемось традицiйним в укра!нському мовознавствi визначенням компаративу як вищого ступеня порiвняння прикметникiв / при^вниюв, що
1ННОВАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ У СФЕР1 ФУНКЦ1ЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКА В СУЧАСНОМУ..
виражае бiльший або менший ступiнь вияву ознаки порiвняно iз ступенем нейтральним, суперлативу як найвищого ступеня порiвняння прикметникiв, що виражае найбiльший ступiнь вияву ознаки порiвняно з нейтральним ступенем, елативу як грамеми найвищого ступеня порiвняння, що означае безвщносну до порiвняння абсолютну, крайню, граничну мiру вияву ознаки [2, с. 72]); напр.: В результат7 Збройш сили Украгни можна назвати значно високопоставлешшими тж НАТОвсью... (Полггика i Культура, далi - ПЖ, 9/03, с. 12) [8, с. 20]; Але в нормальнших сустльствах слова ближче до своег природног сутност1, 7 Украгна, хоч як повыьно, але теж мусить ближчати до нормального сустльства, бо такшог перспективи у нег 7 нема, якщо вона хоче вижити в модерному «суперцивмзованому» св1т1 (Березшь, 7-8/07, с. 165) [8, с. 149]; А на воз1 7 вищезгаданих гринджолах (саночках) сидить все быьше недоторканог «ел1ти» 7з все бгльшими ложками, якг моя бабуся називала «комунгстичними». Це в сенс7 - чим быьша, тим «комутстичтша» (Свобода, 51/09, с. 6); А зовтшт - щоб ми були актившш^ наступальтш1 До того ж, системно (Лтературна Укра!на, далi - ЛУ, 44/08, с.8) [8, с. 61]; Водночас економ1чм системи Украгни й Росп дуже под1бт. Тому не можна одну з них назвати ринковшою (ПЖ, 22/04, с. 17) [8, с. 107].
Осюльки вщ вщносних прикметниюв утворюють форму компаративу, закономiрно, що форма суперлатива/елатива також функщонуе у текстах мас-медiа, а оскшьки грамема найвищого ступеня порiвняння означае безвщносну до порiвняння абсолютну, крайню, граничну мiру вияву ознаки, щ форми активно використовуються у текстах ЗМ1, телерекламi та газетних заголовках, як таю, що бшьше привертають увагу аудитора, а отже, е аксюлопчно маркованими, напр.: На сучасмй музичшй сцем масового вжитку панують суцтьт несмачм жанр1, один 7з найексплуатованших - це мюзикл (ПЖ, 12/03, с. 41); Державне Казначейство (най-найдержавтше) твердо заявило, що ршення суду мае бути виконане, але не пояснило, чому його нижча ланка цього ршення не виконуе (ПЖ, 19/03, с. 34); Неважко здогадуватися, про що думали в т1 хвилини державний муж 7 всенародна улюблениця....найнародтша артистка Рагса Кириченко (Рщний край, 2/01, с. 27); Припадати б до письменниковог мудрост1, до його завбачень 7 пересторог не тыьки рядовим читачам, а й тим, хто стогть быя кер1вного керма, 7 найпосадовшим господарникам (ЛУ, 10/89, с. 73); Найофщштше джерело тформацп маемо щодо... (1+1: ТСН, 22/08/06) [8, с. 75]; На противагу гм, Донецька 7 Луганська област1, або так званий Великий Донбас утворюють найполтизованшу частину Украгни (ПЖ, 2/04, с. 15); Передуам новочасне, для якого тр1ада «екстремалИ - екстремальмсть - екстрим» звучить як пароль 7 слугуе найшвидшою, найгарантованшою перепусткою до сфери та стадп художньо -образног розробки (ЛУ, 41/07, с.60) [8, с. 88]; Найзаряджетший проект украгнського телебачення (СТБ: Реклама, 27/10/07); Проте таю моторошш мампуляцИ людською психжою були лише проявом витонченого садизму, прич1м його найрозтлттшог моральног форми, мовляв, хай в1н живе... (ЛУ, 34/08, с. 4).
У комушкативному просторi сучасних ЗМ1 активно використовуються iндивiдуально-авторськi новоутворення. У сферi граматично! категори ступешв порiвняння такими словами стають прикметники у формi компаратива/суперлатива або елатива, утвореш вщ iменникiв, при цьому стадiя утворення так званого «нульового» ступеня порiвняння вщсутня, таю прикметники не зафшсоваш у
словниках, напр.: Ми пропонуемо вашт увазг перелж найфшечних фшок цього року (Новий канал: Гол, 24/12/06) [10, с. 75]. 1менник «фшка», що означае особливють, прим^шсть, видшьну ознаку, е основою утворення форми суперлатива «найфiшечний». Отже, прикметник «найфiшечний» мае значення «дуже особливий, прим^ний»; А капець усьому подибуемо на стор. 171... Ось вам ще капецьнше м1сце на стор. 211: «Власниця квартири перехиляеться через балкон»... (ЛУ, 5/08, с. 3) [10, с. 41]. Жаргонне, нелггературне слово «капець» виступае основою форми компаратива. Трапляються випадки утворення форм ступешв порiвняння вщ присвшних прикметниюв, базою яких е власнi назви iменникiв, напр.: То вони -найчервотш1, найленiнiйшi володар1 кобур з револьверами. 1м не до графту -кров'ю малювали (ЛУ, 32/07, с. 4) [8, с. 88]. Форма суперлатива утворена так: iменник «Ленш» виступае базою для утворення присвшного прикметника «леншський», вщ якого утворюють iз порушенням граматичних норм утворення ступешв порiвняння форми компаратива «лешшйший» та суперлатива «найленiнiйший».
Отже, на сучасному етапi розвитку укра'нсько' мови у багатьох лексемах простежуемо змiни 'хнього семантичного обсягу: розширення семантичного наповнення слiв та звуження 'х уживання у прямих значеннях, що призводить до нашарування переносних значень (метафоризаци семантики вщносних та присвiйниx прикметникiв) i, як наслщок, - набуття такими лексемами яюсного оцiнного значення. Граматичне значення завжди супроводжуе лексичне [12, с. 93], тому у процес вживання форм ступешв порiвняння прикметникiв, на основi невiдповiдностi ix уживання нормам украшсько' мови, використаннi нетипових словотвiрниx моделей, породжуються оцiнка й додаткова експрешя, досягаються певнi комунiкативнi цш (у текстах ЗМ1 - функци впливу, манiпулювання). Мовленневий матерiал публщистичних текстiв дае змогу засвiдчити шновацшш процеси у сферi функцiювання прикметника в сучасному укра'нському медiатекстi, а саме: свщоме порушення граматичних норм, «маншулящя» формами компаратива, суперлатива чи елатива для досягнення конкретних комушкативних цiлей, використання вiдносниx, присвiйниx та порядкових прикметниюв у якiсниx значеннях. Значна кшьюсть лексичних iнновацiй завдяки штенсивному вживанню в мовi ЗМ1 поступово з вузькоспецiальноi сфери функщонування стае надбанням широкоi мовноi практики i лiтературноi мови загалом.
Репрезентоване дослiдження не вичерпуе всього кола питань, пов'язаних iз використанням граматичних категорш прикметникiв як засобу виникнення прагматичноi iнформацii. Недослiдженими залишаються питання щодо субстантивацii прикметникiв у ЗМ1, використання повних i коротких, нестягнених i стягнених форм прикметникiв для створення граматичного значення оцiнки, що викликае необхщшсть подальших дослiджень виокремленоi проблеми.
Список лiтератури
1. Бацевич Ф.С. Нариси з лшгвютично'1' прагматики: [моногр.] / Ф.С. Бацевич. - Льв1в: ПА1С, 2010.
- 336 с.
2. Вихованець 1.Р. У свт граматики / 1.Р. Вихованець. - К.: Рад. школа, 1987. - 192 с.
1ННОВАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ У СФЕР1 ФУНКЦ1ЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКА В СУЧАСНОМУ...
3. Дииам1чш процеси в лексико-семаитичиш систем1 та в словотвор1 укра'нсько'' мови кшця ХХ ст. (на матер1ал1 мови засоб1в масово'' шформацп): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фш. наук: спец. 10.02.01. «Укра'нська мова» / О.А. Стишов. - К., 2003. - 35 с.
4. Клименко Н.Ф. Дииам1чш процеси в сучасному укра'нському лексикош: [моиогр.] /
Н. Ф. Клименко, £. А. Карпшовська, Л. П. Кислюк. - К.: Видавничий Д1м Дмитра Бураго, 2008.
- 336 с.
5. Коло'з Ж.В. Укра'нська оказюиальиа дериващя: [моиогр.] / Ж. В. Коло'з. - К.: Акцент, 2007. - 311 с.
6. Космеда Т.А. Аксюлопчш аспекти прагмалшгвютики: формуваиия i розвиток категорп оцшки: [моиогр.] / Т. Космеда. - Льв1в: ЛНУ 1м. I. Франка, 2000. - 349 с.
7. Кудрявцева Л.О. Сучасш аспекти дослщження мас-медшиого дискурсу: експреЫя-вплив-машпулящя / Л.О. Кудрявцева, Л.П. Дядечко, О.М. Дорофеева, I.O. Фшатеико, Г.А. Черненко // Мовознавство. - 1989. - №3. - С.54-60.
8. Нелюба А.М. Лексико-словотв1рш шиовацп (2004-2006): словник / А. М. Нелюба. - Х.: Майдан, 2007. - 144 с.
9. Нелюба А.М. Лексико-словотв1рш шновацп (2007): словник / К. Коротич, С. Лук'яненко, А. Нелюба. - Х.: Х1ФТ, 2009. - 172 с.
10. Нелюба А.М. Лексико-словотв1рш шновацп (2008-2009): словник / А.М. Нелюба. - Х.: Харювське юторико-фшолопчне товариство, 2010. - 116 с.
11. Сучасна укра'нська мова / [за ред. О.Д. Пономарева]. - Ки'в: Либщь, 2001. - 400 с.
12. Хал1маи О.В. Граматичш засоби вираження категорп оцшки у сучаснш публщистищ (на матер1ал1 иегатнвио-оцiиинx множинних форм аитропошм1в) / О.В. Хал1маи // Уч. зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского: [иаучи. жури.] / [гл. ред. Н. В. Багров]. - Серия «Филология. Социальные коммуникации». - Симферополь: Тавр. уи-т им. В. И. Вернадского, 2009. - Т. 22 (61). - № 4. - Ч. 1.
- С. 93-98.
Рязанцева Д.В. Инновационные процессы в сфере функционирования имени прилагательного в современном украинском медиатексте // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.177-181.
В статье рассматриваются инновационные процессы в сфере функционирования имени прилагательного в современном украинском медиатексте, акцентируется внимание на коммуникативно-прагматическом аспекте исследуемых явлений, анализируется прагматический заряд грамматических категорий прилагательного в украинском языке.
Ключевые слова: имя прилагательное украинского языка, медиатекст, прагматика, грамматическая категория.
Riazantseva D.V. Innovative processes in the sphere of functioning of the adjective in the modern Ukrainian media text // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 177-181.
The article considers innovative processes in the sphere of functioning of the adjective in the modern Ukrainian media text. Communicative and pragmatical potential of the grammatical categories of the adjective in the Ukrainian language has been analyzed.
Key words: the adjective of the Ukrainian language, media text, pragmatics, grammatical category.
Поступила до редакцп 29.06.2011 р.
