CC BY
56Акмеологічні чинники спортивного зростання
Новицький Ю.В.
Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут"
Анотації:
Проаналізовано основні чинники, що в найбільшій мірі мають інтегральний вплив на побудову особистої траєкторії досягнення вищого ступеня прояву здібностей в обраній сфері діяльності. Розглянуто шість рівнів інтегральної взаємодії біологічних, психологічних і педагогічних характеристик формування особистої успішності і кар'єрного зростання на прикладі спортивної діяльності. Існування на найвищих рівнях суспільного або професійного зростання дуже часто супроводжується загубленим потенціалом здоров'я. Продуктивність життєдіяльності кожної людини залежить від підтримання зв'язку кожного рівня реалізації успішності з базовим рівнем.
Ключові слова: індивідуальна успішність, система, психологічні фактори, біологічні фактори, адаптація, здоров’я.
Новицкий Ю.В. Акмеологические факторы спортивного роста. В работе проанализированы основные факторы, которые в наибольшей мере имеют интегративное влияние на построение индивидуальной траектории достижения высшей степени проявления способностей в избранной сфере деятельности. Рассмотрены шесть уровней интегрального взаимодействия биологических, психологических и педагогических характеристик формирования личной успешности и карьерного роста на примере спортивной деятельности. Существование на высочайших уровнях общественного или профессионального роста очень часто сопровождается утерянным потенциалом здоровья. Производительность жизнедеятельности каждого человека зависит от поддержания связи каждого уровня реализации успешности с базовым уровнем.
индивидуальная успешность, система, психологические факторы, биологические факторы, адаптация, здоровье.
Novitskij. U.V. Acmeological factors of sports advance. The research provides an examination of factors which have a superlative integrated influence on constructing an individual trajectory of achieving utmost skills development in certain field. Have been viewed six levels of integrated biological, psychological and pedagogical characteristics interaction while forming an individual success and making a career in case of sports activity. Existence at the highest levels of public or professional growth very much is frequently accompanied by the lost potential of health. Delivery capacity of vital activity of each person depends on maintaining connection of each level of realization of success with a base level.
individual success, system, psychological factors, biological factors, adaptation, health.
Вступ.
Розглядаючи актуальну проблему вдосконалення ефективності видів людської діяльності, завжди постає питання о необхідності вивчення чинників, шляхів та прикладних аспектів використання потенціалу людини, зокрема в спортивній сфері .
Намагаючись розкрити деякі закономірності побудови особистої успішності в окремих галузях, фахівцями, що вивчали сфери людської діяльності, розглядалася система взаємодій людини на стику соціальних, професійних, педагогічних та біологічних сфер життя.
В 1928 р. російський вчений-психолог М.О. Риб-ников ввів в користування термін АКМЕОЛОГИЯ для визначення наукової галузі яка вивчає формування професійної успішності через педагогічно-виховну діяльність суспільства та спеціальних галузевих інституцій. Важливою задачею, яку покликана вирішувати акмеологія, є визначення характеристик та чинників, які повинні бути сформовані у людини на протязі її життя від дитячого до зрілого віку.
Акмеологія (гр. akme - найвища ступінь, вершина, квітуча сила, досконалість + logos - слово, вчення) -наука досягнення вершин людських спроможностей в людині, оволодіння досконалістю в обраній сфері діяльності. Найбільше значення і розвиток сучасна ак-меологія має в управлінській, педагогічній, науковій та спортивній діяльності.
Таким чином об’ єктом акмеології є професіоналізм в сферах діяльності людей, а предметом виступають об’єктивні (виховання, освіченість) та суб’єктивні (спроможності, талант) чинники вершин професіоналізму сумісно з закономірностями організації навчання.
Фахівцями в галузі акмеології проводяться наукові дослідження, що доказують ефективність психологічних та фізіологічних методик, вправ аутогенного та фізичного тренування, рольових ігор, розумових на© Новицький Ю.В., 2009
вантажень в збереженні ефективності індивідуальної діяльності та підвищенні творчої працездатності.
Важливо те, що акмеологія взаємодіє з широким колом наук, які вивчають людину, її особистість та діяльність і така взаємодія визначає наукові та методологічні підходи в акмеології.
Робота виконана за планом НДР Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження було визначення основних чинників та систему їх взаємодії для побудови індивідуалізації шляхів максимальної реалізації потенціалу особистості в обраних сферах діяльності і в галузі спорту зокрема.
Для досягнення поставленої мети аналізувались та визначались інтегральні характеристики життєдіяльності та система їх взаємодії в процесі особистої самореалізації людини.
Результати дослідження.
Результати аналізу психолого-педагогічної літератури [2, 4, 8] дали можливість систематизувати основні інтегральні характеристики об’єктивного та суб’єктивного характеру визначення ефективності видів діяльності людини. Це в свою чергу дало можливість поділити фактори впливу на реалізацію успішності через ієрархію причинно-наслідкових зв’язків ознак та характеристик, які складають особистість та впливають на загальну діяльність „людини розумової”.
Перший рівень побудови шляху успішної реалізації можна назвати фенотипічно-адаптивний. Він обумовлюється взаємодією між середовищем існування людини та потенціалом здоров’я особистості (рис. 1).
Середовище існування може відбиватися характеристиками кліматичних, екологічних умов, якістю харчування. А рівень здоров’я відбивається динамічними характеристиками пристосувальних реакцій до
подразників, які випливають із середовища існування та спадковими ознаками, що можуть забезпечувати ефективну протидію деструктивним факторам впливу через адаптивні механізми організму. Або не бути ефективним інструментом протидій деструктивним (чужерідним) факторам проживання і як результат -низький рівень здоров’я, стан хвороби [1, 6].
Другий рівень відрізняється біологічними чинниками реалізації успішності. Він формується взаємодією і динамікою особистих біологічно обумовлених психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага, воля, емоції), які значною мірою залежать від впливу умов життєдіяльності і формують психічні властивості, які мають генетичну основу (стійкість нервових клітин до тривалого збудження, рухливість, врівноваженість, та пластичність нервових процесів, опір деструктивним подразникам). На цьому рівні через індивідуальні психічні властивості формуються темперамент (співвідношення індивідуальних психічних властивостей) [7], бажання (органічне хотіння з чітким усвідомленням рішення та цілі) [2], біологічні та соціальні потреби (рис.2). До біоло-
гічних потреб можна віднести потреби в задоволенні природних нужд та процесів, які супроводжують життя людини та забезпечують її біологічне існування.
Під соціальними потребами розуміються потреби в соціальних зв’язках (любов, шанування, спілкування), в соціальному захисті, суспільній інфраструктурі (медицина, транспорт, харчування). Тобто в узагальненому розумінні це потреби, які реалізуються суспільством для забезпечення біологічних потреб людей.
На факторах біологічного рівня формуються фактори ІІІ-го рівня успішності: особистістного (рис.3).
До них можна віднести ознаки особистості, що формують індивідуальність професійного або спортивного зростання та відбивають сформованість особистості. Це креативність (спроможність до творчості). Вона узагальнено проявляється як в спортивній діяльності, так і в сфері мистецтва, науки, педагогіки і носить характер інноваційної діяльності. Відбивається ступенем розвитку творчих здібностей. Мотивація (спонукання до дій), що формується свідомими та несвідомими бажаннями [3]. Психічні якості - ступінь прояву тих чи інших психічних властивостей, що
I
ЗДОРОВ’Я
(Ефективність адаптації до середовища існування, яка обумовлена фенотипічною та генотипічною спадковістю)
СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ (Кліматичні та екологічні умови проживання)
II
III
Рис. 1.1-й рівень: фенотипічно-адаптивний рівень реалізації успішності.
Рис. 2. Фактори ІІ-го рівня: біологічного рівня реалізації успішності.
Л
Креатив- Мотивація Психічні Характер
ність якості
Соціальні Бажання у Психічні Темпера- Біологічні по-
потреби \ , \ властивості / мент / треби
71
Рис. 3. Фактори ІІІ-го рівня реалізації успішності: особистістного.
IV
Рис. 4. Фактори ІУ-го рівня реалізації успішності: професійного.
V Соціальний Інтегральна
статус адаптивність
Рис. 5. Фактори У-го рівня досягнення успішності: реалізаційного
характеризують індивідуальність особистості, формують характер та реакції в поведінці. Вони значною мірою формуються під впливом життєдіяльності та навчально-виховного процесу. Найбільш ярко мають свій прояв в екстремальних ситуаціях з напруженим протіканням психічних процесів. Характер (структура порівняно стійких психічних ознак особистості), який вимальовується через пріоритетні та другорядні прояви психічних ознак [7, 2].
Перелічені фактори, що віднесені до ІІІ-го рівня досягнення успішності формують більш інтегральні фактори ІУ-го рівня - професійного (рис.4).
Вони пов’язані з реалізацією соціальних запитів та проявом індивідуальності, що може яскраво ілюструватись спортивною діяльністю.
Так, ступінь освіченості відбиває ефективність навчально-виховного процесу, інтелект (загальна здібність до пізнання, розуміння та вирішення проблем) характеризує прояв пізнавальних психічних якостей та може служити показником ефективності освіти та навчально-виховного процесу. Фізичні спроможності відбивають сформованість культури здоров’я особистості, її потенціал фізичної та розумової активності, спадковість та особливості індивідуального прояву психофізіології людини.
Четвертий рівень впливає на формування соціаль-
ного статусу через прояв і оцінку професійних якостей, спортивні здобутки та узагальнену інтегральну адаптивність до запитів суспільства, яка, в свою чергу, дає можливість задовольняти професійні вимоги до особистості (рис. 5).
Поєднуючи соціальний статус особистості та інтегральну адаптивність, як можливість пристосовуватись до змін в запитах суспільства, до професійних вимог, необхідно відмітити, що вказані чинники ре-алізаційного рівня дають можливість досягти успішності через такі узагальнені якості людини, як комунікабельність, здібності до спілкування, відсутність авторитарності та фаховий професіоналізм. Вони безпосередньо відбивають рівень особистих досягнень людини, які визнаються суспільством.
Реалізаційний рівень закладає шостий - найвищий рівень - рівень особистісної компетентності. Він характеризується не тільки професійними здобутками, а і визнанням особистості в якості суспільного лідера в вирішенні фахових та суспільних проблем.
Таким чином взаємодія психолого-біологічних елементів особистої успішності в сукупності запропонованої структури (рис. 6). може розглядатися в якості алгоритмів побудови кар’єрного зростання людини в видах її діяльності в тому числі в спорті, науці, мистецтві, тощо
VI
А
Особистісна
компетентність
V Соціальний Інтегральна
статус адаптивність
IV
ііі
її
Освіченість Інтелект Фізичні
спроможності
Креатив-
ність
Мотивація
Психічні
якості
V
Характер
Соціальні Бажання Психічні Темпера- Біологічні по-
потреби властивості мент треби
л/
V/
\/
I
ЗДОРОВ’Я
(Ефективність адаптації до середовища існування, яка обумовлена фенотипічною та
генотипічною спадковістю)
СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ (Кліматичні та екологічні умови проживання)
Рис. 6. Ієрархічна структура системи інтегральних чинників досягнення успішності особистості.
Безумовно базовими чинниками індивідуальної успішності є відповідність до середовища існування потенціалу здоров’я особистості, який формується генотипічною та фенотипічною спадковістю. Не можна вести мову про реалізацію успішності в разі мінімізованого потенціалу здоров’ я через невідповідність клімато-географічних або екологічних умов існування, зловживанням алкоголем, тютюнопалін-ням, наркозалежністю та нехтуванням нормами етики та моралі суспільства. Так само на базі адаптивного потенціалу (особистого здоров’я) біологічний рівень успішності відбивається властивостями, ознаками та здібностями, що формують біологічну програму розвитку і на які, в цілому, спрямовані соціальні механізми задоволення біологічних потреб.
Найбільш яскраво алгоритми реалізації успішності особистості мають прояв в спортивної діяльності.
Наприклад, на першому - фенотипічно-
адаптивному рівні на основі високого рівня адапта-
ційних можливостей, які досталися у спадок, молода людина відрізняється міцною статурою та добре розвиненою м’ язовою системою (мускульний соматотип або нормостенічний (атлетичний) тип конституції) [5, 9]. Завдяки здоровому способу життя, сімейній сфор-мованості культури здоров’я та успадкованих ознак, в процесі особистого розвитку в юнацькому віці на другому рівні проявилися такі індивідуальні психічні властивості як стійкість нервових центрів до тривалого подразнення, а також врівноваженість нервових процесів збудження та гальмування. Тобто проявилися ознаки флегматичного або сангвіністичного темпераменту і через систему впливу соціального середовища сформувалося бажання займатися спортом.
Таким чином елементи другого - біологічного рівня реалізації сприяють формуванню третього - осо-бистістного рівня успішності. Вступають в дію мотивація до занять спортом, особисті психічні якості, що формують особистий характер та здібності до
творчості - пошук видів спортивної діяльності, форм, методів застосування фізичних навантажень. Застосування спортивних навантажень потребує, в свою чергу, прояву не тільки творчого підходу, а і необхідних психічних якостей, що закладають характер спортсмена.
Досягнувши певних спортивних успіхів на осо-бистістному рівні, сформувавшись в особу як члена суспільства, людина в подальшому потребує набуття професіоналізму у задоволенні своїх схильностей, вдосконаленні прояву спроможностей, залучивши освіченість та інтелект для збереження потенціалу здоров’я і можливого подальшого спортивного вдосконалення або набуття досвіду викладацької діяльності. Таким чином алгоритми реалізації спортивної успішності потребують залучення чинників формування професійного рівня. На ньому реалізувати успішність можна тільки залучивши суспільні механізми формування професійної успішності, пристосувавшись до вирішення суспільних задач - набуття освіти, професії, високого рівня інтелекту. В спорті це інтегрується в суспільне визнання через почесні звання - Олімпійський чемпіон, Чемпіон світу, Європи, країни, Заслужений тренер, тощо.
Реалізувавшись в вирішенні суспільних задач, людина переходить до наступного - реалізаційного рівня, який відбивається суспільним статусом (посада, шанобливе ставлення, матеріальний дохід) та адаптивністю до вирішення професійних та суспільних задач на високому рівні кар’єрного зросту через інтеграцію зазначених вище чинників в життєвий досвід та за умов збереження фізичної та розумової працездатності. За умов адекватного розвитку відповідних чинників професійного та реалізаційного рівнів зростання людина може досягти найвищого рівня - особистісної компетентності в широкому розумінні суспільної корисності.
Висновки.
Існування на найвищих рівнях суспільного або професійного зростання дуже часто супроводжується загубленим потенціалом здоров’ я та букетом хвороб, які призводять до формалізації професіоналізму, перетворюють життєдіяльність в факт особистого існування і об’єктивно спонукають до споживацького егоїзму. Тому продуктивність життєдіяльності кожної людини залежить від підтримання зв’язку кожного рівня реалізації успішності з базовим рівнем - рівнем здоров’я і на протязі всього терміну життєдіяльності та професійного зростання необхідно знаходити оптимальні шляхи поєднання вимог обраних галузей професіоналізму з визначальними характеристиками особистості. В загальному розумінні необхідно закладати основи
формування культури здоров’ я - сформованість знань не тільки про біологічні закономірності існування, а також про гармонійне поєднання фізичних та психічних ознак особистості, місце людини в збереженні суспільства та природи в гармонійному поєднанні, виконанні морально-етичних норм суспільного життя для збереження та розвитку потенціалу нації для наступних поколінь.
Розгляд та аналіз запропонованої системи чинників кар’єрного зростання на прикладі спортивної діяльності в подальшому потребує її трансформації в прикладному значенні для інших сфер людської діяльності.
Подальші наукові дослідження в напрямку фахового вдосконалення дають можливість поглибленої розробки суміжних позицій на об’ єктивному міжрів-невому та на суб’єктивному горизонтальному векторах акмеологічних чинників формування професійної успішності. Це відкриває наступні можливості прикладного значення:
1. Формування культури здоров’я сучасної людини в широкому розумінні впровадження здорового способу життя.
2. Визначення особистих схильностей, спроможностей та фахових здібностей з метою професійного зростання.
3. Формування оптимальних шляхів досягнення найвищого рівня особистої компетентності та напрямків їх можливої корекції, профілактика професійного „вигоряння”.
Література.
1. Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоров’я / Н.М. Амосов. - М.:АСТ; Донецк: Сталкер, 2002. - С.26-46.
2. Варій М.Й. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник / М.Й. Варій, В.Л. Ординський. - К.: Центр учбової літератури. - 2007. - С. 154.
3. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. - СПб.: Питер, 2006. - 512 с.
4. Кашапов Р.Р. Типология личности или какие мы разные / Р.Р. Ка-шапов. - М.: АСТ-ПРЕСС книга, 2004. - 320 с.
5. Мартиросов Э.Г. Методы исследования в спортивной антропологии / Э.Г. Мартиросов. - М.: ФиС, 1982. - С. 119.
6. Мовчан В.Н. Экология человека: учебное пособие / В.Н. Мовчан. СПб: Изд-во С-Петербургского университета, 2006. - 292 с.
7. Небылицын В.Д. Темперамент. Психология индивидуальных различий. Тексты /Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. М.: Изд-во МГУ, 1982.. С. 153-159.
8. Педагогика и акмеология безопасности жизнедеятельности: Сборник научных трудов № 1 \ Под ред. Б. Ф.Кваши. - СПб.: МАНЭБ, 2000. - 546 с.
9. Петленко В.П. Валеология человека. Здоровье - любовь - красота / В.П. Петленко. СПб.: Петроградский и К, 1996. - т 1. С. 179.
Поступила в редакцию 24.09.2009г. Новицкий Юрий Владимирович yurnovik@rambler.ru
