CC BY
63ДО ПИТАННЯ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ В СИСТЕМІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЕКОНОМІКИ
Щербіна В.К.
Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди
Анотація. В статті поглиблено розуміння поняття особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки у межах його фахової підготовки Автор надає аналіз таких дефініцій як „особистість”, „розвиток”, „особистісний розвиток”, „професійний розвиток”, „розвиток професіоналізму особистості’, „розвиток професіоналізму діяльності”, „особистісно-професійний розвиток”.
Ключові слова: особистість, розвиток, професіоналізм, діяльність.
Аннотация. Щербина В.К. К вопросу личностностно-профессионального развития в системе профессиональной подготовки будущего учителя экономики. В статье расширено понимание личностнопрофессионального развития будущегоучителя экономики в рамках его профессионального обучения В статье дан анализ таких дефиниций как „личность, „развитие”, „личностное развитие”, „профессиональное развитие”, „развитие профессионализма личности”, „развитие профессионализма деятельности”, „личностно-
профессиональное развитие”.
Ключевые слова: личность, развитие, профессионализм, деятельность.
Annotation. Shcherbina V.K. The issue of personally-professional development in the system of specialized training of a future economics teacher. The realization of personally-professional development of future Economics teacher in the sphere of his specialized training notion is taken into expands consideration. The notions “personality”, “development”, “personal development”, “professional development”, “the development of personal professionalism”, “the development of professional activity”, “personal-professional development” are analyzed in this article.
Key words: personality, development, professionalism, activity.
Вступ.
На сучасному етапі розвитку освіта ставить високі вимоги до особистості й професійної діяльності педагога. Це пов’язано насамперед з новими суспільними потребами в освіті на початку ХХІ століття Нова концепція освіти потребує удосконалення педагогічної діяльності майбутніх учителів і досягнення ними високого особистісно-професійного розвитку.
В сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється значна увага підготовці студентів у межах особистісно-професійного становлення майбутнього спеціаліста. Про поглиблення сутності професійної підготовки студентів свідчать роботи В. Бондар, В.І. Євдокимова, В. Лозової, О. Пєхоти, І.Ф. Прокопенка С. Сисоєва та інших, розширюються дослідження особистісно-орієнтованого навчання (С. Архангельський, Г. Балл, І. Бєх, А. Бойко, А. Вербицький, В. Давидов, М. Євтух, М. Кларін, О. Леонтьєв, Н. Кузьміна, А. Маркова, С. Максименко, В. Рибалко, С. Сисоєв, В. Сластьонін, І. Якіманська), особистісно-діяльнісного підходу (А. Алексюк, В. Беспалько, В. Давидов, Т. Старожек, Т. Ящур), в яких особистісна і професіональна складові розглядаються в тісному взаємозв’язку як основні структурні компоненти Разом з тим у більшості випадків в літературі остаточно не визначено поняття особистісно-професійного розвитку майбутнього педагога
Тема статті є складником комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди’Теорія і технологія навчання та виховання в системі освіти”, затвердженою вченою радою університету (протокол №5 від 23 грудня 2005 р.) та узгодженої в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в У країні (протокол№4 від 25 квітня 2006р.)
Формулювання цілей роботи.
Метою статті є поглиблення розуміння поняття особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки
Завдання. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми особистісно-професійного розвитку.
Результати досліджень.
З метою більш ґрунтовного пізнання проблеми особистісно-професійного розвитку майбутнього учителя економіки в умовах підготовки у ВНЗ, необхідно розглянути дефініції „особистість”, „розвиток”, „розвиток особистості”, „професійний розвиток”, „розвиток професіоналізму особистості”, „розвиток професіоналізму діяльності”, „особистісно-професійний розвиток” та зупинитися на теоретичному аналізі проблеми
Філософська концепція особистості має такі основні аспекти: розуміння особистості як індивідууму, що інтегрує, соціально значущі риси даного суспільства, які виробляються в процесі предметно-практичної діяльності людини в конкретно-історичних обставинах і умовах її життя; опора на природну основу особистості, її специфічні біологічно - психологічні властивості та особливості, які є необхідним посиланням вироблення у індивіда соціально значущих рис особистості; погляд на особистість як сукупність неповторних суто індивідуальних рис, які визначають соціальне обличчя даної людини та відрізняють її від інших (С.Л. Рубінштейн, В.М.Мясищєв, О.М. Леонтьєв, Б.Г. Ананьєв, В. А. Петровський, Б.Ф. Ломов ) [10, С.72].
© Щербіна В.К., 2009
Серед багатьох і досить об’єктивних визначень „особистості”, що містяться в науковій літературі, у межах даного дослідження зупинимося на головних
В українському педагогічному словнику „особистість, особа” - у широкому розумінні - конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природних і соціальних якостей; у більш вузькому, філософському розумінні - індивід як суб’єкт соціальної діяльності, властивості якого детерміновані конкретно-історичними умовами життя суспільства Поняття „особистість” не слід цілком ототожнювати з поняттям „індивід” (одиничний представник людського роду) та „індивідуальність” (сукупність рис, що відрізняють даного індивіда серед усіх інших). З точки зору педагогіки і психології особистість - це певне поєднання психічних (включаючи психофізіологічні і соціально-психологічні) властивостей: спрямованості (потреби, мотиви, інтереси, світогляд, переконання тощо), рис темпераменту й характеру, здібностей, особливостей психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага, емоційно-вольова сфера) [12, С.243].
В дослідженнях В.М. Мясіщєва „особистість” в основному визначається як суспільне історично обумовлене найвище, інтегральне психічне утворення, яке властиве тільки людині, як свідомий потенційний регулятор її психічної діяльності та поведінки [10, С. 95-96].
Поряд з цим вченими підкреслюється, що особистість не є раз і назавжди сформованою якістю, структурою рівнем. Особистість - це образ буття, спосіб дій, суб’єкт поступання, мета та фактор освітнього процесу на різних рівнях навчання, де відбувається її розвиток (В.І. Слободчикоц Є.І. Ісаєв [13, С.344-345]).
Щодо поняття „розвиток” з’ясуємо наступні визначення.
„Розвиток - це зміни, які відбуваються з часом у побудові тіла, психіці та поведінці людини в результаті біологічних процесів в організмі та впливів навколишнього середовища (Г. Крайг [4, С.16]).
В словнику-довіднику з педагогіки „розвиток” трактується як: 1) філософська категорія, яка виражає процес руху, змін цілісних систем. До найбільш характерних рис розвитку відносять: виникнення якісно нового об’єкту (чи його стану), спрямованість, необоротність, закономірність, єдність кількісних та якісних змін, взаємозв’язок прогресу та регресу, циклічність, розвиток у часі. Розвиток - універсальна та фундаментальна якість буття, яка складає спеціальний предмет дослідження діалектики - учення про розвиток. Оскільки основним джерелом розвитку є внутрішні протиріччя, то даний процес, по суті, є саморозвитком (саморухом).
2) цілеспрямоване накопичення інформації з наступним її упорядкуванням, структуруванням. Цілеспрямоване збирання, семантичний відбір та інтегрування цінної інформації на основі відображення є умовою появи нової організації, нової структури. Рушійною силою розвитку є ціленаправлена боротьба протилежностей - позитивної та негативної сторін процесу [13, С.315].
В інших словниках знаходимо визначення „розвитку” як зміни будь-якої системи, яка супроводжується закріпленням і накопиченням попередніх її станів, у зв’язку з чим виникає певна заданість, визначеність напрямку подальших змін відносно попередніх [14, С.20].
В роботах сучасних вчених поняття „розвиток” охоплює ті зміни, які відбуваються в мисленні, поведінці людини як результат біологічних процесів організму і впливів навколишнього середовища Розвиток виступає як процес, кожній стадії якого „притаманні риси фізичного розвитку, власна структура психічної діяльності, власні особливості внутрішніх зв’язків психічних процесів і властивостей особистості, її взаємозв’язків з навколишнім середовищем” (Г.С. Костюк [4]).
О.В. Нестерова визначає „розвиток” як процес внутрішніх, послідовних кількісних та якісних змін фізичних та духовних сил людини [9, С.14].
„Розвиток” розглядають також як процес переходу від одного якісного стану особистості до іншого, вищого, а суттєві ознаки поняття „розвиватися” розкривають його зв’язок із самореалізацією і означають „розгортатися’, „розвертатися”, „досягти значного ступеня вияву”, ставати розумово, духовно вищим, кращим, досконалішим, підійматися на вищій щабель, досягти високого рівня в чому-небудь у тому числі і професійній підготовці майбутнього вчителі’ [С. 1043 Великий тлумачний словник української
Цієї ж думки дотримуються вчені О. Лазурський [6] і А. Маслоу [8], які відзначають, що сутність розвитку полягає в прагненні людини якомога повніше розкривати і реалізовувати власний життєвий потенціал у процесі життєдіяльності.
Розвиток, особливо особистісний, не зупиняється на протязі всього життя, змінюється тільки напрям, інтенсивність, характер та якість. Загальні характеристики розвитку, які надає Л. І. Анциферова, це необратимість, прогрес/регрес, нерівномірність, збереження попереднього в новому, єдність зміни та збереження [9, С.14].
Серед визначень, що стосуються розвитку особистості, звернемо увагу на те, яке дає В.А Петровський. Він підкреслює, що „розвиток особистості - це її саморух, що відбувається „у внутрішньому просторі особистості”, але це - простір його зв’язків з іншими людьми (інтер-індивідний, а не интра-індивідний „простір життя”)” [10, С.448].
В численних зарубіжних та вітчизняних дослідженнях поняття „розвиток” пов’язується з діяльністю (навчання, професійна підготовка) та таким, що залежить від неї.
В психолого-педагогічній літературі ми знаходимо свідчення про те, що „професійний розвиток - це зростання, становлення професійно значущих особистісних якостей і здібностей, професійних знань та умінь,
активне якісне перетворення особистістю свого внутрішнього світу, яке призводить до принципово новому його устрою та способу життєдіяльності - творчої самореалізації в професії [13, С. 316].
Так, Т.В. Кудрявцев розглядає „професійний розвиток” як „тривалий процес розвитку особистості з початку формування професійних намірів до повної реалізації себе в професійній діяльності. Він включає конструювання засобів оволодіння операційною стороною діяльності, які своїм змістом формують мотиви цього процесу, а також комплекс заходів, які направлені на усвідомлення суб’єктом навчально-професійної і власне професійної діяльності і соціальної значущості своєї професії.
Найбільш повне визначення „професійного розвитку особистості’ надає Е.Ф. Зеєр [3]. Вчений пояснює його як „тривалий процес взаємодії особистості і професії, в якому розвиток особистості пов’язаний з розвитком індивідуально-психологічних особливостей спеціаліста і відбувається у відповідності з оптимальними заходами якісного виконання професійної діяльності.
З визначенням особистісно-професійного розвитку пов’язані такі поняття, як „професіоналізм”, „розвиток професіоналізму особистості’ та „розвиток професіоналізму діяльності”, які поглиблюють характеристику процесу професійного зростання особистості майбутнього вчителя.
Вивчаючи категорію професіоналізму, українські дослідники посилаються на структурупрофесіоналізму педагогічної діяльності І. Бакаєвої і на праці А. Деркача, О. Зазикіна, Н. Кузьміної, А.К. Маркової, В. Сластьоніна, які розглядають професіоналізм як систему, що складається з двох підсистем: професіоналізму особистості та професіоналізму діяльності. Деркач А.О. зазначає, що „професіоналізм педагога - це інтегральна психологічна характеристика особистості педагога, яка включає наявність видів професійної діяльності та сполучення особистісних професійно важливих якостей, які забезпечують ефективне вирішення ним професійних завдань навчання та виховання зростаючого покоління, а також завдань професійного самовдосконалення’ [2, С.443]. Ми погоджуємося з Деркачем А.О., що професіоналізм педагога несе у собі три сторони: ефективне виконання з високою результативністю видів педагогічної діяльності (навчальної, розвиваючої, виховної, діагностичної, корекційної самоосвітньої та ін.); повноцінне гуманістично спрямоване педагогічне спілкування, яке спрямоване на забезпечення співробітництво з іншими учасниками педагогічного процесу (з учасниками, з колегами - педагогами, з адміністрацією); зрілість особистості педагога, яка характеризується сполученням професійно важливих якостей, необхідних для високо результативної педагогічної діяльності та гуманістично спрямованого педагогічного спілкування [2, С.445,446].
Не можна не погодитися зі словами А.К. Маркової, що „розвиток професіоналізму - це не тільки досягнення великих результатів в обраній професії, але і внутрішнє ставлення людини до неї (його мотиви, інтерес і т. ін.)”.
Ідучи за вченими, які розглядають професіоналізм як тісний взаємозв’язок між процесом професійної майстерності і формування особистісної цілісності, можна стверджувати про єдиний особистісно- професійний розвиток особистості майбутнього вчителя економіки, в якому відбувається розвиток особистісних якостей, умінь, розширення кола інтересів, зміна потреб, актуалізація ролі мотивів, більш високих щаблів досягнення професіоналізму, зростання потреб у набутті знань, умінь, навичок (Б.Г. Ананьєв, О.О. Бодальов, А.О. Деркач, В.Г. Зазикін, Б.Ф. Ломов).
Маючи на увазі в особистісно-професійному розвитку наявність двох підструктур „розвиток професіоналізму особистості’ та „розвиток професіоналізму діяльності” (А.О. Деркач, В.Г. Зазикін, В.М. Дьяков) розглянемо особливості кожної з них.
До підструктури „розвиток професіоналізму особистості’ входять засвоєння нових технологій та алгоритмів вирішення професійних завдань (аналізу, прогнозу та прийняття управлінських рішень), вдосконалення стилю управління, розвиток деяких особистісно-ділових якостей (старанності, ініціативності, дисциплінованості, організованості), розкриття потенціалу особистості, зміна системи мотивів та цінностей. До підструктури „розвиток професіоналізму діяльності” включають наступне: зростання професійної
компетентності (розширення системи професійних знань, зростання соціально-психологічної компетентності) вдосконалення системи професійних вмінь. Особистісно-професійне зростання майбутнього вчителя економіки, продуктивність його професійної діяльності забезпечується єдністю професіоналізму особистості та діяльності.
У межах нашого дослідження охарактеризуємо поняття „особистісно-професійного розвитку”. Ряд вчених трактують особистісно-професійний розвиток як процес розвитку особистості, зорієнтований на високий рівень професіоналізму і професійних досягнень та який здійснюється за допомогою навчання і саморозвитку в процесі професійної діяльності і професійних взаємодій (Деркач А.О., Зазикін В.Г., Ніколаєва
Н.В., Кузьміна Н.В., Маркова А.К., Рибалко Л.С.).
У особистісно-професійному розвиткові необхідно відзначити стійкий зв’язок, сутність якого полягає в тому, що з одного боку, риси особистості того, хто працює, суттєво впливають на процес і результати професійної діяльності, з іншого, - процес формування особистості відбувається саме під впливом професійної діяльності.
Учені зазначають, що особливістю особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя є те, що в період формування його професійної зрілості на творчому рівні відбуваються з одного боку, розвиток індивідуальних характеристик (потреби, інтереси, установлювання, рівень прихильності, особливості інтелекту
тощо), які впливають на самовизначення в професії, професійну адаптацію, а з іншого - педагогічна діяльність позитивно або негативно впливає на формування самооцінки, самоставлення. Цінним є те, що в процесі особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя відбувається не лише розкриття його внутрішнього потенціалу, але й його примноження.
Примноження особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя характеризують такі ознаки: розширення кола пізнавальних інтересів, домінування потреб самореалізації, зацікавленість прийомами самоосвіти, підвищення рівня педагогічної майстерності, розвиток процесів самості. Отже, ідучи за А.О. Деркачем, Н.В. Ніколаєвою, Л.С. Рибалко, особистісно-професійний розвиток майбутнього вчителя економіки розуміємо як прогресивні зміни, які відбуваються в якості знань, набутих умінь та навичок працювати саме вчителем економіки. У процесі особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя формується його професіоналізм.
Висновки.
Можна зробити висновок, що особистісно-професійний розвиток майбутнього вчителя економіки - це, з одного боку, процес цілеспрямованого формування особистості, з іншого - це процес розкриття, самостворення особистісно-професійних якостей, способів діяльності та професійної взаємодії. Особистісно-професійний розвиток учителя включає в себе особистісний досвід подолання труднощів і перешкод і самостійного досягнення успішних індивідуальних результатів професійного росту як фахівця.
Подальшого вивчення потребують проблеми особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя економіки, створення педагогічних умов для продуктивногоособистісно-професійного зростання.
Література:
1. Великий тлумачний словник української мови / уклад, і голов, ред. В.Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ Перун, 2004. - 1440с.
2. Деркач А.А Акмеология учебник / Под общ. ред.А.А. Деркача - Москва: РАГС, 2002. - 630с.
3. Зеер Э.Ф. Профессиональное становление личности инженера-педагога Свердловськ Изд-во Урал . ун-та, 19ВВ. - 120с.
4. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості - К.: Рад. Школа,1989. - 460с.
5. Крайг Г. Психология развития. - СМПб.: Изд-во „Питер”, 2000. - 992 с.
6. Лазурский А.Ф. Почерк науки о характерах / А.Ф. Лазурский; Рос. АН, Ин-т психологи - М.:
Просвещение, 1995. - 271с.
7. Маркова А.К. Психология профессионализма - М.: Знание, 1996. - 308с.
В. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики / А. Маслоу. - СПб.: Евразия, 1997. - 430 с.
9. Нестерова О.В. Педагогическая психология в схемах, таблицах и опорных конспектах: учеб. пособие для
вузов / О.В. Нестерова - М.: Абрис-пресс, 2006. - 112с.
10. Психология личности в трудах отечественных психологов/ Сост. и общая редакция Л.В. Куликова - СПб.: Питер, 2001. - 480с.
11. Психология человека: Введение в психологию субъективности Учебное пособие для вузов. - М.: Школа-Пресс, 1995. - 384 с.
12. Семен Гончаренко Український педагогічний словник - Київ, „Либідь”, 1997. - С.243.
13. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Основы психологическойантропологи Словарь-справочник по педагогике / Авт-сост. В. А. Мижериков; Под общ. Ред П.И. Пидкасистого - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 448с.
14. Энциклопедия профессионального образования: В 3-х т. / Под ред. С.Я. Батыша. - М.: АПО, 1999. - 488с., Т3 - Р-Я-1999.
Надійшла до редакції 20.11.2008р.
