CC BY
23
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 522 с.
2. Беляев А.Б. Экологические факторы роста сосны веймутовой при её интродукции / А.Б. Беляев // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2005. - № 3. - С. 46-52.
3. Гордieнко М.1. 1нтродуценти в люових культурах Подшля Украши / М.1. Гордieнко, А.О. Бондар, Г.Т. Криницький, Г.П. Леонтяк. - К. : Агропромвидав Украши, 2000. - 208 с.
4. Лапин П.И. Интродукция лесных пород / П.И. Лапин, К.К. Калуцкий, О.Н. Калуцкая. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 224 с.
5. Мамушкин Г.С. Сосна веймутова в лесных культурах Лесостепи / Г.С. Мамушкин // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". -1978. - Вып. 51. - С. 24-30.
6. Яхимович О.В. Сосна веймутова та ш перспективш хвойш люоутворюкга штроду-центи украшського Полюся / О.В. Яхимович // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1992. - Вып. 85. - С. 29-33.
Стасюк ОА. Посевные качества семян сосны веймутовой в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Представлены результаты экспериментальных исследований семенного потенциала сосны веймутовой на территории Правобережной Лесостепи Украины. Обследованы участки изучаемой породы, известные из литературных источников, данных Украинской государственной лесосеменной инспекции и Украинского государственного проектного лесоустроительного производственного объединения. Изучены перспективы заготовки семенного материала. Изучены посевные качества семян вида.
Ключевые слова: семенной потенциал, сосна веймутова, биометрические показатели, качество семян.
Stasjuk OA. Sowing seed qualities of Pinus Strobus L. under conditions of the Right-Bank Forest-Steppe in Ukraine
The results of experimental researches the seed potential of Pinus Strobus L. in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine are presented. The plots of investigated species, the data from Ukrainian state forest seed inspection and Ukrainian state forests managements industrial association are inspected. The perspectives of harvesting the seed are considered. Sowing seed qualities of species are studied.
Keywords: seed potential, Pinus Strobus L., biometric indicators, seed quality.
УДК 630*27:631.5:582.475(477.4) Астр. О.О. Середюк1 -
НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв
АГРОТЕХН1КА СТВОРЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЖИВОПЛОТ1В З ЯЛИНИ £ВРОПЕЙСЬКО1 У СКВЕРАХ ТА ПАРКАХ В УМОВАХ
ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ НА ПРИКЛАД1 ЗАГАЛЬНОУН1ВЕРСИТЕТСЬКОГО СКВЕРУ НУБШ УКРА1НИ
Наведено результати дослщження впливу агротехшки створення та формуван-ня живоплотсв з ялини европейсько! на стан, рют та розвиток !х рослин. Визначено необхщну гальгасть проведення формувальних стрижок та встановлено для них оп-тимальш показники укорочення пагошв. Вивчено фактори, яга позитивно впливають на рют i розвиток, бюлопчну стшюсть рослин ялини европейсько! у живоплотах та забезпечують формування високодекоративних живопло™ з високою естетичною цшшстю за короткий промiжок часу.
1 Наук. кер1вник: проф. Я.Д. Фучило, д-р с.-г. наук
Ключовi слова: живоплоти, ялина европейська, формувальна стрижка, шджив-лення.
В Укра!ш на сьогодш е актуальними питання розширення меж, збере-ження та забезпечення естетичного вигляду об'екпв благоустрою (парюв, сквер1в тощо) в умовах забрудненого середовища урбашзованих територш, з метою покращення 1х еколопчного стану. Для цього у скверах 1 парках, окр1м деревних насаджень, створюють клумби, рабатки, кв1тники, формують живоплоти. Останш виконують функщю обрамлення дор1жок, кв1тчасто-газон-них партер1в 1 клумб, видшення полотна дор1г 1 розмежування смуг руху, по-дшу територп парку на окрем1 дшянки, створюють р1вний ефектний фон для малих архггектурних форм. Живопл1т ("Жива огорожа") - це лшшш наса-дження з дерев 1 чагарниюв, що висаджуються в один-два-три ряди на близь-кш вщсташ одне вщ одного [1, 2].
Для створення живоплоту слщ вибирати добре освггленш дшянки, ос-кшьки навпъ тшьовитривал1 дерева та чагарники не формують досить щшьно! крони, внаслщок чого втрачають декоративнють. Асортимент рослин, яю мож-на використовувати для створення живоплопв, дуже широкий, але насамперед потр1бно вибирати т види рослин, яю добре тддаються стрижщ та забезпечу-ють наростання густих живоплопв. До таких належить ялина европейська, яка вщзначаеться високою декоратившстю впродовж цшого року [4, 5].
Мета дослвджень. Дослщити вплив агротехшки на рют 1 розвиток рослин ялини европейсько1 тд час створення та формування живоплопв.
Матер1ал та методи. Об'ектом дослщження були рослини ялини европейсько1, висаджеш у живоплгт, створений на територп загальноушвер-ситетського скверу НУБШ Укра1ни. Живоплгт створювали восени 2010 р. посадкою 4-р1чних саджанщв ялини европейсько1 з вщкритою кореневою системою, яю було вирощено на розсаднику Боташчного саду НУБШ Укра1ни. Рослини з розсадника вщбирали за такими критер1ями:
• максимальна наближешсть розм1р1в [ форми;
• здоровий зовншнш вигляд, вщсутшсть мехашчних пошкоджень (3).
Посадку проводили в чотири етапи, кожен етап передбачав викопу-
вання, перевезення та посадку 1/4 загально! юлькосп рослин. Висаджували рослини у дв1 паралельш канави розм1ром 0,3x0,3x40,0 м, з урахуванням 10 см шару субстрату, який засипали на дно посадкових канав, глибина та ширина канав вщповщала розм1рам коренево! системи найбшьших екземпля-р1в рослин.
Рослини ялини европейсько! висаджували таким чином, щоб коренев1 шийки знаходились вр1вш з субстратом, тсля чого субстрат ущшьнювали та мульчували корою сосни звичайно!. Щоб забезпечити щшьне прилягання субстрату до кореневих систем, тсля посадки здшснювали штенсивний полив рослин, а для покращення естетичного вигляду живоплоту та сприяння росту б1чних пагошв, вщразу проводили формуючу стрижку, вкоротивши од-нор1чш пагони на 1/2 - 1/3 довжини.
Субстрат готували з Грунту, взятого з-тд пологу ялинового насаджен-ня, торфу та Грунту з викопано! тд живоплгт канави (суглинок), у пропорщях
1:1:3, з додаванням комплексного мшерального добрива 1з вмютом елеменпв живлення: МЫ4Ы2Р04 - 16 %; КН4К03 - 16 %; КС1 - 16 %, з розрахунку 5,0 г/л. Для ттенсифжацп ростових процешв молодих пагошв упродовж двох роюв дослщжень (2011-2012 рр.) регулярно проводили кореневе тдживлення рослин ялини, а також обов'язкову формуючу стрижку.
Проводили кореневе тдживлення гранульованим мтеральним добри-вом "Огееп АеИ" (К - 12 %, Р205 - 12 %; К20 - 33 %) з 1нтервалом у 14 д1б впродовж двох вегетацшних (третя декада кв1тня - друга декада серпня) перь од1в 2011-2012 рр., тсля кожного тдживлення здшснювали полив рослин водою з розрахунку 25 л на 1 м2 Формуючу стрижку здшснювали трич1 на рж (перша декада червня, серпня, жовтня). Вим1рювання висоти та проекцп крон рослин проводили до та тсля кожно! формуючо! стрижки.
Для пор1вняння результапв дослщу частину рослин ялини европейсь-ко! висадили для створення живоплоту на територп Ботатчного саду, як впродовж перюду дослщження не стригли 1 не тдживлювали.
Результати досл1джень. Статистично опрацювавши результати вимь р1в висот та проекцш крон рослин ялини европейсько! у живоплотах склали таблицю середтх показниюв !х росту.
Табл. Вплив формуючоТ обрпки на показники росту рослин ялини европейськоТ у живоплотах
Дата вимь рювання Показники до стрижки Показники тсля стрижки
висота, см прирют вер- хшкових пагошв, см проекщя, см прирют б1чних пагошв, см висота, см проекц1я, см
20.10.2010* 46,2±и-19 - 32,9±°,18 - -
15.06.2011 51,3±и'19 5 1 ±0,14 35,6±и-1' 2 7±и,ю 49,Г0ди 33,8±"'
15.08.2011 54 9±°.22 5,8±и'21 38,5±и'18 4 7±и,1о 51 7±и,ш 36,7±"'и5
15.10.2011 55 9±0,24 4 1±°.22 39,6±и'19 2 9±0,1о 54,2±"'1и 38,4±и'и8
15.06.2012 62,6±и'21 8,4±и'19 44,0±и'18 5,6±и'22 60,3±и'и5 42 2±и'ио
15.08.2012 70,5±и-1' 10,3±и'Ь 49 4±".13 7 2±и'12 67,9±"'и4 47 8±0.06
15.10.2012 72,5±и'15 4,6±и'14 50,3±и'ио 2,5±U'U5 70,4±и'и4 49 4±°.и4
* Дата посадки рослин ялини европейсько!
З табл. видно, що середт показники приросту паготв рослин другого року зростання е вищими пор1вняно з першим роком (середнш прирют вер-х1вкових паготв рослин за 2012 р. вищий на 55 % за аналопчний показник 2011 р., прирют б1чних паготв вищий на 49 %, це пов'язано з тим, що тсля посадки рослини витрачали значну кшьюсть елеменлв живлення на процеси приживання та вщновлення кореневих систем, яю були частково пошкоджет тд час пересаджування.
Пригтчення росту деяких рослин на перюд першого року зростання було викликано антропогенним впливом - частину рослин тимчасово було присипано Грунтом тд час виконання ремонтних робгт тдземних мюьких ко-мушкацш, що розташоват на близькш вщстат до живоплоту. Для форму-вання бшьш щшьних крон у рослин в1дросл1 за весну б1чт пагони, при пер-шш стрижщ у 2011 р. вкоротили на 67 %, верх1вков1 - на 44 %, тд час нас-
тупних формуючих стрижок бiчнi пагони вкорочувались на 30-35 %, верхiв-ковi - на 35-40 %.
У перюд з середини червня до середини липня спостер^аеться штен-сивний рют пагонiв рослин ялини европейсько!, що зростають у живоплотi. Так, у перший рж зростання середнiй показник приросту пагошв, обчислений за даними вимiрювань 15.08.2011 р. е вищим за середнiй показник вимiрю-вань 15.06.2011 р. (на 14 % верхiвкових пагошв, 73 % - бiчних) та 15.10.2011 р. (на 39 % верхiвкових пагошв, 63 % - бiчних). Проаналiзованi даш вимiрю-вання росту рослин у 2012 р. вказують на те, що процес приживання у рослин завершився устшно, про що свщчить значне пiдвищення показникiв росту рослин порiвняно з попереднiм роком. Середнш показник вимiрювання при-ростiв верхiвкових пагонiв станом на 15.06.2012 р. е вищим вщ середнього показника даних вимiрювання 15.06. 2011 р. на 66 %, середнiй показник 15.08.2012 р. вищий на 77 % порiвняно з показником 15.08.2011 р. Щд час другого року зростання спостер^ався iнтенсивний рiст бiчних пагонiв, се-редне значення показниюв приросту яких, станом на 15.06.2012 р. вище вiд середнього значення аналопчних показникiв 15.06.2011 р. на 107 %, а се-редне значення показниюв, вимiряних 15.08.2012 р., вище вщ середнього значення показниюв 15.08.2011 р. на 53 %.
Потрiбно зазначити, що тсля формуючо! стрижки, яку проводили у липш, було зафiксовано штенсивне галуження та утворення молодих пагошв, а здатнють рослин ялини европейсько! до наростання у серпш так званого "другого, серпневого" приросту надала змогу вiдрости чималим пагонам ще до того як почалась фаза здерев'яншня. Рiзниця мiж середнiми значеннями показниюв прироспв, вимiряних 15.10.2011 та 15.10.2012 рр., незначна -10 %, потрiбно зазначити що на час вимiрювання рослини вже призупинили свш рiст, а вiдрослi однорiчнi пагони повнiстю здерев'янiли. Формуючi стрижки живоплоту у третш декадi жовтня 2011-2012 рр. не порушували фь зiологiчний стан спокою.
Рослини ялини европейсько! у формованому живоплотi на територп скверу е стiйкими до несприятливих погодних умов, про що св^ить !х збе-реженiсть та неушкодженють пiсля посушливого лiта 2012 рр. та стихшних снiгопадiв зими 2012-2013 рр., а сам живоплгг вщзначаеться високою декора-тивнiстю та естетичною цiннiстю впродовж цiлого року (див. рис. а).
Рис. Живоплоти з ялини европейськоЧ Ь застосуванням та без застосування агротехшки створення
Рослини ялини европейсько^ якi були висадженi для створення жи-воплоту на територп Ботанiчного саду без застосування представленоï агро-технiки характеризуються нещiльною кроною та поганим галуженням паго-шв (див. рис., б), та мають висоту в середньому 78,2 см. Мал дiаметри вер-хнiх частини стовбурiв не забезпечили механiчноï стшкосп рослини до сшго-вого покриву, внаслiдок чого, взимку 2012-2013 рр. рослини було пошкодже-но, а живоплгг втратив свою естетичну та декоративну цiннiсть.
Висновки. Результати проведених дослщжень свiдчать про доцшь-нють використання ялини европейськоï для створення та формування живоп-лотiв у скверах та парках Правобережного Люостепу. Проанатзувавши вимь ряннi показники росту, дшшли висновку, що формуючi стрижки живоплопв з ялини европейськоï необхвдно проводити вiдразу пiсля висадження рослин, а кратшсть ïх проведення мае бути не менше трьох разiв на рiк. Рекомендуемо вщразу пiсля посадки проводити першу формуючу стрижку з вкорочу-ванням однорiчних пагонiв на 1/2-1/3 ïх довжини, тд час проведення другоï стрижки бiчнi молодi пагони бажано вкорочувати на 60-70 %, а верхiвковi на 40-50 %. Пiд час проведення наступних стрижок рекомендуемо обрiзувати вщро^ бiчнi пагони на 30-35 %, верхiвковi - на 35-40 %. Пiд час формування необхщно пiдтримувати вмiст у Грунт елементiв живлення, необхiдних для росту та розвитку рослин, шляхом кореневого тдживлення мшеральни-ми добривами. Представлена агротехшка створення та формування живопло-тiв забезпечуе формування живоплотiв з високою декоративною та естетич-ною цiннiстю та забезпечуе стiйкiсть рослин ялини европейсь^ до неспри-ятливих погодних умов.
Л1тература
1. Вехов Н.К. Живые изгороди и бордюры / Н.К. Вехов. - М. : Изд-во М-ва коммун. хоз-ва РСФСР, 1957. - 128 с.
2. Георгиевский С.Д. Живые изгороди / С.Д. Георгиевский. - М. : Сельхоз. тип. Красный пролетарей, 1947. - 64 с.
3. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.
4. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Госархстрой, 1960. - 675 с.
5. Котелова Н.В. Оценка декоративности деревьев и кустарников по сезонам года / Н.В. Котелова, О.Н. Виноградова // Научные труды Московского лесотехнического института. - Сер.: Физиол. и селек. растений и озелен. городов. - 1974. - Вып. 51. - С. 37 - 44.
Середюк А А. Агротехника создания и формирования живых изгородей из ели европейской в скверах и парках в условиях Правобережной Лесостепи на примере общеуниверситетского сквера НУБиП Украины
Приведены результаты исследования влияния агротехники создания и формирования живых изгородей из ели европейской на состояние, рост и развитие их растений. Определено необходимое количество проведения формирующих стрижек и установлены для них оптимальные показатели укорочения побегов. Изучены факторы, которые положительно влияют на рост и развитие, биологическую устойчивость растений ели европейской в живых изгородях и обеспечивают формирование высо-кодекоративних живых изгородей с высокой эстетической ценностью за короткий промежуток времени.
Ключевые слова: живые изгороди, ель европейская, формирующая стрижка, подкормка.
Seredyuk A.A. Agrotechnics creating and shaping hedges of spruce European in gardens and parks Right-Bank Forest on the example Square of the University NULES of Ukraine
The shown results of the study of the effect of agrotechnics establishment and shaping hedges of spruce the European on the growth and development of plants. Determined the required number of haircuts forming and is set for they optimum performance indicators shortening of the shoots. Been studied the factors that positively influences the growth and development of, biological plant resistance European spruce hedges, and ensure the formation of a highly of decorative of hedges with high aesthetic value in a short period of time.
Keywords: Hedges, European spruce, forming hair, makeup.
УДК 712.253/3:719(477.46) Доц. 1.О. Сидоренко, канд. бюл. наук;
магктрант О.Р. Куфлтська - НУ бюресурав Ь природокористування
Украти, м. Ктв
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ТЕРИТОРН ПАРКОВО1 ЧАСТИНИ ПАЛАЦО-ПАРКОВОГО КОМПЛЕКСУ КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНК1В-СЬКОГО ДЕРЖАВНОГО 1СТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВ1ДНИКА ЧЕРКАСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено ретроспективний анатз територи парково! частини палацово-парко-вого комплексу Корсунь-Шевченгавського державного юторико-культурного заповедника, зазначено основш етапи II розвитку; визначено цшшсть арх^ектурних еле-менпв; розглянуто особливосп планування та дано попередш рекомендаци щодо вщновлення об'екта.
Ключовг слова: парк-пам'ятка, ретроспективний анатз, об'емно-просторове р> шення, елементи благоустрою, старовiковi дерева.
Старовинш парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва мають значне iсторико-культурне, естетичне та дендролопчне значення i безперечно тдля-гають охорош державою. Вони потребують бережливого ставлення тд час !х експлуатацп та науково обгрунтованого пiдходу до проведення робгт щодо !х вiдновлення. Кожен палацово-парковий ансамбль е просторовою компози-щею, яка побудована з певним задумом, вiдповiдними стилiстичними особ-ливостями, яю е характерними для перюду його створення. У процесi форму-вання переважна бiльшiсть таких палацово-паркових комплексiв змiнювали та доповнювали вщповщно до вимог рiзних стилiстичних перiодiв, що необ-хiдно враховувати тд час подальшо! роботи з цими об'ектами [1].
Актуальшсть аналiзу територи парково! частини палацово-паркового комплексу Корсунь-Шевченювського державного iсторико-культурного запо-вiдника пов'язана з необхщшстю вiдновлення та реконструкцп цього об'екта. Реставрацiйнi роботи з безсистемними посадками кшця XIX - початку XX ст. i перепланування окремих дiлянок з метою змшення функцiонального призна-чення iсторичного парку призвели до втрати характерних стилiстичних особ-ливостей палацово-паркового ансамблю. Саме ця проблема парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва XVIII-XIX ст. Корсунь-Шевченкiвського державного iсторико-культурного заповiдника й привернула нашу увагу [2].
