CC BY
49
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
7. Туныця Ю.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользования. - М. :. Изд-во "Наука" 1980. - 168 с.
8. Федоренко Н.П. Природа, Экономика, Наука / Н.П. Федоренко, Н.Ф. Реймерс // Природа. - 1974. - № 3. - С. 2-13.
Мельник П.П. Методологические аспекты эколого-экономической безопасности в агросфере
Рассмотрены аспекты эколого-экономической безопасности в агросфере. Обоснованы сущность и взаимодействие социально-экономической системы и роль индикаторов в эколого-экономической безопасности. Благодаря этому можно предусмотреть разное состояние подсистем экономической, экологической и социальной, а также на основании показателей социально-экономической системы обеспечить их равновесие для преодоления кризисных явлений в агросфере.
Ключевые слова: безопасность, агросфера, социально-економическая система, равновесие, индикаторы.
Melnik P.P. Methodological aspects of ecological and economical safety in agrosphere
The aspects of environmental and economic safety of agrosphere were studied. The essence and interactions of the socio-economic system and the role of indicators in environmental and economic security are substantiated. This allows providing different state of economic, social and environmental subsystems and to ensure their balance to overcome the crisis in the agrosphere.
Keywords: safety, agrosphere, socio-economic system, balance, indicator.
УДК 581.543 Астр. К.В. МирончуК - НЛТУ Украши, м. Львы
ФЕНОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЖИВОПЛОТ1В У ЕКОЛОГО-Ф1ТОЦЕНОТИЧНИХ ПОЯСАХ БУКОВИНИ
На основi проведених спостережень у 2012 р. проаналiзовано фенолопчт аспекта розвитку живопло™ у рiзних еколого-ф^оценотичних поясах (ЕФП) Букови-ни. Проведет дослщження сезонного розвитку живопло™ деревних i чагарникових видiв рослин засвщчують значт вщмшносп в термшах проходження основних фенолопчних фаз у рiзних ЕФП в межах одше! породи i мiж породами, що е вщобра-женням впливу комплексу несприятливих фактс^в урбогенного середовища.
Ключовг слова: живоплгг, фенолопчш фази, еколого-ф^оценотичний пояс (ЕФП), тривалють вегетацшного перюду (ТВП).
Фенолопя - це наука, що вивчае явища живо! 1 неживо! природи, зако-ном1рносп 1 термши настання сезонних явищ, тобто дослщжуе законом1рнос-т сезонного розвитку природи. Основою фенолопчних знань е фенолопчш спостереження, яю дають змогу встановити термши (календарш дати) настання конкретних природних явищ [1, 3, 12]. Вихщними даними для вивчен-ня зовшшшх явищ сезонного розвитку деревних та чагарникових рослин е морфолопчш ознаки тих чи шших фаз, а саме дати настання фенофаз: пере-хщ вщ вщносного зимового спокою до вегетацп, розкривання бруньок, початок появи листюв, рют пагошв, опадання листя та ш. Метою фенолопчних дослщжень було:
• встановлення термшв розпускання листя, росту пагошв, цвтння, осшнього
розфарбування листя;
1 Наук. ке^вник: доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук
140
Збiрник науково-технiчних праць
• пор1вняння проходження фенофаз у живоплотав у р1зних ЕФП на територiï ЧерЩвецьюл обл.;
Методика роб1т. Для проведения фенолопчних спостережень видше-но урбогенн град1енти середовища - еколого-фиоценотичн пояси (ЕФП), яю синхронно змшюються у простор! паралельно град1енту угрупувань i, таким чином, впливають на формування його популяцп [7]. Спостереження за проходженням фенофаз ми здшснювали протягом одного року за методиками Н.Е. Булипна (1979) та 1.Н. Бейдемана (1954) [1, 2].
Об'екти дослщження. Об'ектами дослщження були таю живоплоти, що зростають у р1зних ЕФП:
а) живоплгт з граба звичайного (Carpinus betulus L.);
б) живоплгт з бука л1сового (Fagus silvatica L.);
в) живоплгг з свидини бiлоï (Cornus alba L.);
г) живопл1т з форзицп промiжноï (Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl.):
• I ЕФП - це експериментальш живоплоти (умовний контроль), розташоваш в смт Берегомет. Ц живоплоти зростають в умовах незначноï дн урбогенних фактор1в i знаходяться в годиннш транспортни доступност в1д м. Чершвщ.
• II ЕФП - живоплоти, яю зростають у парках та скверах мгста ЧерЩвщ. Вони зазнають пом1рного антропогеииого впливу.
• III ЕФП - живоплоти даних вид1в, яю зростають вздовж вулиць смт Берегомет в умовах значнл аитропогеииоï дiï.
• IV ЕФП - живоплоти, яю зростають на територ1ях оргашзацш та тд-приемств бшя головних завантажених вулиць м. Чершвщ з надм1рним урбо-генним впливом.
Результати дослвджень. Для встановлення раншх фаз вегетацп досль дження проводили з 1.03.2012 р. У зведенш таблиц (табл. 1) приведено по-р1вняння переб1гу фенофаз у дослщжуваних живоплопв, вщнесених до р1з-них ЕФП.
Щд час анал1зу початку, тривалосп та заюнчення фенофаз (набухання бруньок, розпускання листя, цвтння, листопад), у р1зних ЕФП Буковини бу-ло виявлено вщмшносп, в основ1 яких лежить змша мжроктматичних показ-ниюв та сукупносп урбогенних фактор1в при переход! вщ I до IV поясу. Як бачимо з табл. 1, ця р1зниця змшюеться в межах 20 дшв.
За результатами цього спостереження, у фазу набухання та розкриван-ня вегетативних (генеративних) бруньок (ПГ1-2) найшвидше вступае граб зви-чайний та форзищя пром1жна на завантажених вулицях мюта, а найбшьш зат-римуеться з1 вступом в активну вегетащю бук люовий, що зумовлено бюло-пчними особливостями розвитку виду. Масове розкривання бруньок у вшх живоплопв, яю зростають в I - II ЕФП е довшим, становить 5-10 дшв, пор1в-няно з III - IV ЕФП, де проходження фенофаз скорочуеться до 3-4 дшв (табл. 1). Вщповщно, поява листюв та досягнення ними розм1р1в доросло! пластинки (Л1, Л2) в ушх живоплопв вщбуваеться швидше в умовах вулич-них посадок пор1вняно з шшими дослщжуваними об'ектами. Фаза Л1 -Л2 тривала менше (середньому на 33 дш) для живоплопв з бука та форзицп, шж у живоплопв з1 свидини та граба. Тут спостер1гаеться деяка тенденщя до збшьшення часу визр1вання листюв у живоплотах, що зростають в I - II ЕФП пор1вняно з III та IV ЕФП (табл. 2).
2. Еколопя довкшля
141
Табл. 1. Фенофази живоплогтв в рЬнихЕФПза вегетацтний перюд 2012 р.
Фенофази, дш
Вид
ЕФП
пг°
Ц0
ПГ'-ЗПГ1 ПГ^-ЯТГ2 ПГ'-ЗПГ3 П^-ЗПГ4 ПГ^-ЗПГ6 Л-5Л1 Л2-5Л2
Л3-5Л3 Л4-5Л4 Ц-5Ц1 Ц2-5Ц2 Ц3-5Ц3 Ц4-5Ц4 Ц5-5Ц:
ШГ-5ПЛ
До 29.03
До 25.03
30.03 6.04
Форзищя
иг
До 26.03
До 20.03
"27Ж" 30.03
12.04 24.04
та-
12.04
30.04 5.05
"25Ж" 29.04
20.08 30.08
"27Ж 14.08
26.07
25.08
~Ж07~ 28.08
15.04 23.04
"13Ж 18.04
25.06 5.07
"23Ж 27.06
30.10
10.11
"2ГТ0 6.11
10.11 19.11
ТТГ 18.11
30.03
11.04
"19Ж 23.03
13.04 18.04
23Ж 27.03
15.04 20.04
ТЖ" 5.04
14.04 25.04
"6Ж 15.04
29.04 6.05
Ж04 3.05
IV
До 25.03
1Й
24.03 27.03
5.04 8.04
24.04 28.04
25.07
10.08
25.07 27.07
9.04 13.04
20.06 23.06
20.10 8.11
5.11 17.11
17.03 21.03
25.03 28.03
29.03 4.04
5.04 15.04
17.04 2.05
1. ¡Г.
а В к с
Ф ЙЙ1
Р1зниця початку фенофаз у ДНЯХ М1Ж I - IV ЕФП
33
10
13
21
17
12
7.06 29.07
Свидина бша
До 11.04
7.04 13.04
14.04 20.04
23.04 27.04
7.08 17.08
До 20.03
21.03 25.03
III
&
7.04 11.04
30.03 4.04
12.04 18.04
19.04 23.04
23.04 27.04
30.07
14.08
27.05 17.07
20.04 27.04
15.06 20.06
3.08 17.08
Т06 25.07
4.04 8.04
12.04 18.04
11.06 13.06
25.10 7.11
7.11 21.11
"Т4Ж 19.06
15.10 3.11
22.10 5.11
2.11 17.11
ТТТ 19.11
IV
До 18.03
18.03 22.03
28.03 1.04
15.04 20.04
22.07
15.08
24.05 11.07
1.04 5.04
12.06 15.06
13.10 31.10
2.11 15.11
Р1зниця початку фенофаз у ДНЯХ М1Ж I - IV ЕФП
24
20
17
16
14
19
12
22.03
~2з!оз"
30.03
ТТЖ"
21.04
"25Ж" 13.05
~25ХУГ 30.08
"ЖоГ
3.06
29Ж 15.04
тш
22.04
ТТо"
5.11
ттг
27.11
Цвтння та плодоношения не спостер1гаеться. Живошат шддаеться регулярнш стрижщ
Граб звичайний
Т5Ж 19.03
"Ж03" 26.03
III
До 22.03
20.03 27.03
IV
До 17.03
17.03 21.03
та-
15.04
~Ж04~ 7.05
19.03 24.03
23.04
11.05
~Ж07~ 24.08
"Т5Ж 20.06
■Ж04" 8.05
23.07
28.08
Ж07" 21.08
19.05 1.06
28Ж 1.04
¥04 13.04
12Ж 20.06
29.03
15.04
25Ж 30.03
"ТЗЖ" 19.04
ТТО 31.10
ЗЛО-23.11
5.10
5.11
11.04
4.10
2.11
5.11 25.11
9.10 25.11
Р1зниця початку фенофаз у днях мЬк I - IV ЕФП
23
31
ЮТ
21.04
"23Ж" 29.04
ТоЖ"
25.05
"зооГ
29.07
"зоЖ" 21.06
25Ж 3.05
"ЗЖ"
9.05
Ж1о 10.11
ТТГ
28.11
Цвтння та плодоношения не спостер1гаеться. Живошат шддаеться регулярнш стрижщ
Бук лковий
IV
Ж
27.03
"9Ж 13.04
"15Ж" 17.04
~Ж04~ 27.04
"ЖОГ 18.07
"27Ж 14.06
"Ж04" 22.04
"25Ж 28.04
"ГОЛО 31.10
ТТГ 24.11
Цвтння та плодоношения не спостер1гаеться. Живошат шддаеться регулярнш стрижщ
Р^зниця початку фенофаз у днях 1мж I - IV ЕФП
20
12
10
Умовш позначення: ПГи - ос1нньо-зимовий спокш вегетативних бруньок; Ци - осшньо-зимовий спокш генеративных бруньок; ПГ1 - набухання бруньок, або вих1д бруньок з1 стану спокою; ПГ2 - розкривання бруньок; ПГ3 - початок лшшного росту пагошв; ПГ4 -закшчення л1н1йного росту пагошв; ПГ6 - зкорковшня ростових пагон1в по всш довжиш; Л1 - початок облистення (охвоення) пагошв; Л - завершения росту \ визр1вання листив; Л - осшне забарвлення листав; Л4 - листопад; Ц1 - набухання квггкових бруньок; Ц2 -розкривання квггкових бруньок; Ц3 - бутошзац1я; Ц4 - початок цвтння; Ц5 - заинчення цвтння; ПЛ1 - закладання плод1в або шишок.
Табл. 2. Трывалгсть основных фенофаз вегетаци
Пopoдa ЕФП ПГ1-5ПГ2 ПГ3-5ПГб Л1-5Л2 Л3-5Л4 Ц1-5Ц2 Ц3-5Ц5 Ц1-5Л4 ТАЖЛ ТВП
Фopзицlя пpoмlжнa I 25 122 82 21 20 23 239 198 239
II 1б 94 7б 28 9 32 243 191 243
III - - - - - - - - -
IV 15 109 7б 28 12 35 245 194 245
Свидина б1ла I 13 11б б1 27 - - 224 188 224
II 14 117 70 33 - - 233 194 233
III 11 11б б8 28 - - 22б 193 22б
IV 15 121 75 33 - - 242 195 242
Гpaб звичайний I 29 127 24 41 - - 250 1б2 250
II 11 12б 1б 52 - - 251 158 251
III 25 127 21 51 - - 248 1б0 248
IV 13 120 17 52 - - 253 1б3 253
Бук лlcoвий I 15 80 45 39 - - 235 178 235
IV 8 58 10 45 - - 24б 175 24б
Умoвнl пoзнaчeння: ТАЖЛ - тpивaлicть актива!' життедlяльнocтl лиcтя, дн1;
ТВП - тpивaлicть вeгeтaцlйнoгo пeploду, дн1
Фазу цвтння cпocтepiгaемo у живoплoтiв з фopзицiï пpoмiжнoï, яку виcoкo щнують за ecтeтичнicть. Квiткoвi бpуньки за^адают^я на пpиpocтaх пaгoнiв минулoгo po^ (cтapих г1лках), тoму фopмувaльнa стрижка пpoвo-дитьcя пicля цв1т1ння. Такий живoплiт вимагае мeншoï кiлькocтi cтpижoк, н1ж живoплoти cувopoï фopми (граб, cвидинa, бук), як1 нe цшятызя за дeкopaтив-нicть цв1т1ння. Набухання квптових бpуньoк у фopзицiï пpoмiжнoï зapeеcтpo-вaнo з 17 бepeзня 2012 p. i тpивaлo вoнo тpи дн1 в III та IV ЕФП, а в I i II ЕФП - 10-12 дшв. Та^ж зафжтована icтoтнa piзниця у фаз1 мacoвoгo цвтн-ня фopзицiï м1ж caдoм та гс^вними вулицями мicтa, яка cтaнoвить 1214 дн1в (табл. 1). Як cвiдчaть дан1 III - IV ЕФП, пepeбiг фази цв1т1ння ^ora виду зaлeжить в1д якocтi умoв cepeдoвищa.
Ошнне зaбapвлeння та листопад (Л3, Л4). Ocrnm фази вeгeтaцlйнoгo циклу pocлин у пpиpoдних умoвaх пoв'язaнi з тpивaлicтю cвiтлoвoгo дня, а в уpбoгeннoму cepeдoвищi вiдoбpaжaють умoви мicцeзpocтaння, тoму вoни мo-жуть бути iндикaтopoм cтaну як дoвкiлля, так i pocлин [б, 10]. Пooдинoкe го-жoвтiння листюв cпocтepiгaетьcя з cepпня у дocлiджувaних живoплoтaх з1 cвидини бiлoï та ^аба звичaйнoгo в III та IV ЕФП. У живих oгopoжaх пooди-нoкi жoвтi лиcтки oбpiзуютьcя п1д чac фopмуючoï cтpижки, щo cтимулюе в1д-нoвлeння та picr пaгoнiв.
Ошнне зaбapвлeння i втpaтa лиcтя (Л3 - Л4) у живoплoтiв, щo зpocтa-ють в I та II ЕФП, тpивaють 21-41 дeнь. В умoвaх cквepiв та вулиць мicтa цeй гоказник видoвжуетьcя i cтaнoвить 28-52 дн1 (табл. 2). Пepшi oзнaки пoжoв-т1ння та oпaдaння лиcтя тeж cпocтepiгaютьcя у IV ЕФП i пpoхoдять з випepe-джeнням у 10-12 дшв пopiвнянo з живoплoтaми caду та пapку (I, II ЕФП). П1д чac анал1зу cпocтepeжeнь визначали тpивaлicть aктивнoï життедiяльнocтi лш> тк1в (3Л1-1Л3, ТАЖЛ) та дoвжину вcьoгo вeгeтaцiйнoгo пepioду (1ПГ1-5Л4, ТВП, табл. 2).
Даш тpивaлocтi aктивнoï життедiяльнocтi лиcтя зacвiдчують, щo мгсда знaхoджeння живoплoтiв, як1 пiддaютьcя стрижщ, у piзних ЕФП нe мае знач-
2. Екологiя довкiлля
143
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
ного впливу на життездатшсть зелено! маси листя. Це пояснюеться тим, що формуют стрижки стимулюють рослину до утворення нових пагошв та листя i деякою мiрою нiвелюють вплив специфiчних умов мiсцезростання. Щодо тривалосп усього вегетацiйного циклу, то ми виявили скорочення цього по-казника з попршенням умов зростання живоплопв. Зменшення перiоду веге-тацп коливаеться вщ 4 до 18 дшв. Причиною цього е раннш початок вегетацп у вуличних живоплотiв, а закшчення 11 iстотно не вiдрiзняеться вiд сiльських живих огорож.
Висновок. Специфiчнi мжрокшматичш умови урбогенного середови-ща i його екологiчнi та едафiчнi особливосп призводять до певних змiн у пе-ребiгу фаз вегетацп у зелених органiзмiв. Зокрема, закономiрним е випере -дження термiнiв початку вих фенофаз в умовах Ш-1У ЕФП (сквери, вулищ). У лiсопаркових та сшьських насадженнях фенологiчнi явища наступають де-що пiзнiше.
Пiд час фенолопчних спостережень за живоплотами можна визначити найкращi термiни для формуючих стрижок, якi покращують естетичний виг-ляд та стимулюють розвиток живоплопв.
Отже, проведет дослщження сезонного розвитку живоплотiв дерев-них i чагарникових видiв рослин засвiдчують вiдмiнностi в термшах перебiгу основних фенологiчних фаз у рiзних ЕФП в межах одше! породи i мiж породами, що е вщображенням впливу комплексу несприятливих факторiв урбо-генного середовища.
Л1тература
1. Бейдеман И.Н. Методика фенологических наблюдений при геоботанических исследованиях / И.Н. Бейдеман. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - 86 с.
2. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения над древесными растениями / Н.Е. Булы-гин. - М. : Агропромиздат, 1979. - 230 с.
3. Елагин И.Н. Атлас - определитель фенологических фаз растений / И.Н. Елагин, А.И. Лобанов. - М. : Изд-во "Наука", 1979. - 94 с.
4. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений / Г.Н. Зайцев. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 120 с.
5. Курницька М.П. Життевють мюьких зелених насаджень / М.П. Курницька // Науко-вий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.5. -С. 308-311.
6. Курницька М.П. Особливосп життодяльност1 деревних порщ в урбогенних умовах великих мют (на приклад! Львова) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня с.-г. наук / М.П. Курницька / УкрДЛТУ. - Льв1в, 2001. - 23 с.
7. Кучерявий В.П. Урбоеколопя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1999. - 360 с.
8. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : АН СССР, 1975. - 28 с.
9. Молчанов А.А. Методика изучения прироста древесных растений / А.А. Молчанов, В.В. Смирнов. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 100 с.
10. Шульц Г.Э. Общая фенология / Г.Э. Шульц. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 186 с.
11. Фенологическая индикация и фенопрогнозирование. - Л. : АН СССР, 1984. - 13 с.
12. Фенологические наблюдения / под ред. Н.Е. Булыгин, В.А. Таавровский, С.Д. Хари-на. - Л. : Изд-во "Наука", АН СССР, 1982. - 234 с.
Мырончук К.В. Фенологические аспекты развития живых изгородей в эколого-фитоценотических поясах (ЕФП) Буковины
На основе проведенных наблюдений в 2012 г. проанализированы фенологические аспекты развития живых изгородей в разных ЕФП Буковины. Проведенные ис-
144
Збiрник науково-техшчних праць
следования сезонного развития живых изгородей древесных и кустарниковых видов растений свидетельствуют о значительных различиях в сроках прохождения основных фенологических фаз в различных ЕФП в пределах одной породы и между породами, является отражением влияния комплекса неблагоприятных факторов урбоген-ной середы.
Ключевые слова: живая изгородь, фенологические фазы, эколого-фитоценоти-ческий пояс (ЕФП), продолжительность вегетационного периода (ПВП).
MyronchukK.V. Phenological aspects of green hedges in ecology and phytocoenotic zones of Bukovina
The phenological aspects of green hedges in different ecology and phytocoenotic zones (EPZ) of Bukovina are analyzed according to observations in 2012. Studies of seasonal development wood hedges and shrub species indicate significant differences at terms of the passage of the main phenological phases in different EPZ within one species and between species which is a reflection of the effect of adverse factors in urbogenous environment.
Keywords: green hedge, phenological phases, ecological and phytocoenotic zone (EPZ), length of the growing season (LGS).
УДК 630*18.581.5 Acnip. Н.В. Павлюк;
доц. В.В. Павлюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
БЮЕКОЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Л1СОВИХ ТРАВ'ЯНИХ РОСЛИН I IX Ф1ТОЦЕНОТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Розглянуто питання особливостей формування трав'яно! рослинност в умовах люового середовища. Проаналiзовано роль окремих факторiв довкшля на життед^ яльшсть надГрунтового рослинного покриву. З'ясовано значення тсово! трав'яно! рослинност у процесах вщновлення лгав. Встановлено напрями сукцесшних змш трав'яного компонента люостану шд впливом господарсько! дiяльностi та рекре-ацшного стресу.
Ключовг слова: лiсовi трав'яш рослини, фактори довкшля, продуктившсть на-саджень, вщновлення лгав.
Одним 1з важливих компоненпв люового ф1тоценозу е трав'яне вкрит-тя. Бюлопя i еколопя рослин трав'яного ярусу л1шв е дуже р1зномаштна i формувалася у процеш тривало! еволюцп. Внаслiдок цього трав'яш рослини неодноразово зазнавали змш, що дало !м змоги набути пристосувань до умов середовища та забезпечило конкурентоспроможнють у боротьбi за поживш речовини та вологу з деревними рослинами.
Трав'яш рослини е постшним компонентом люових насаджень. 1х роз-ростання може iстотно впливати на мшеральне, водне, свiтлове i вуглецеве живлення деревних видiв [4, 9]. Трав'яний покрив змiнюе фiзико-хiмiчнi властивостi Грунту, мiкроклiматичнi умови, впливае на процеси природного поновлення, склад люово! тдстилки, розвиток грибно! бюти, безхребетних i хребетних тварин, проходження мжробюлопчних процесiв i на бюлопчну стiйкiсть i продуктивнiсть лiсостанiв. Дослщжено роль трав'яного покриву у формуванш лiсових угруповань у багатьох працях [5, 7, 8]. Деяю кшьюсш показники впливу трав'яних рослин на продуктившсть люових насаджень наведено в роботах С. А. Уайльда [13], В.П. Белькова [3] та шших автс^в [15], у них показано, що живий надГрунтовий покрив впливае на продуктившсть де-ревосташв безпосередньо та опосередковано.
2. Еколопя довкшля
145
