CC BY
26
13. Кохно Н.А. Об оценке успешности интродукции древесных растений// Интродукция древесных растений и озеленение городов Украины. - К.: Наук. думка, 1963. - С. 3-7.
14. Кохно Н.А. Эколого-географическая классификация видов клена для интродукции на Украине// Интродукция растений и зеленое строительство. - К.: Наук. думка, 1973. - С. 86-88.
15. Кохно Н.А. Эколого-географическая оценка района интродукции как этап прогнозирования ее успешности// Всесоюзн. конф. по теорет. основам интродукции растений. - М.: Наука, 1983. - С. 37-39.
16. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 186 с.
17. Лапин П.И., Калуцкий К.К., Калуцкая О.Н. Интродукция лесных пород. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 224 с.
18. Логгинов В.Б. Интродукционное обогащение видового состава лесных культур (На примере Правобережной Лесостепи Украины): Дис... д-ра биол. наук в форме научного доклада. 06.08.01. - К., 1989. - 48 с.
19. Лыпа А. Л. Некоторые данные из истории акклиматизации растений и ступенчатая акклиматизация// Интродукция растений и зеленое строительство. - М.-Л.: Изд АН СССР, Труды бот ин-та им. В.Л. Комарова. - 1957, сер. VI, вып. 5. - С. 131- 137.
20. Лыпа А.Л. Ступенчатая акклиматизация растений или метод географических ступеней// Тез. совещ. по теории и методам акклим. растений. - М.-Л.: Изд АН СССР, Труды бот ин-та им. В.Л. Комарова. - 1953. - С. 121-123.
21. Малеев В.П. Теоретические основы акклиматизации. - М.: Сельхозгиз, 1933. - 168 с.
22. Собченко В.Ф. 1нтродукщя клена величавого (Acer velutinum Boiss.) в дендропарку "Софивка" НАН Украши// Наук. вюник Чершвецького ун-ту: Бюлопя: Зб. наук. праць. - Чер-швщ.: Рута. - 2002, вип. 145. - С. 150-153.
23. Собченко В.Ф. Клен цукристий (срiблястий) - L. Acer saccharinum (Acer dasycarpum Ehrh.) та його рiзноманiття в розвитку кв^кових бруньок// Роль боташчних садiв та дендро-парюв в науково-просв^ницькш дiяльностi та штродукци рослин: Матер. сеси Ради боташчних садiв Украши та мiжнар. наук. конф., присвячено'1 45^ччю Запорiзького мюького дитя-чого боташчного саду, що вщбулась на базi Запорiзького мюького дитячого боташчного саду 9-12 вересня 2003 року. - Запорiжжя, 2003. - С. 106-111.
24. Собченко В.Ф. Клен оксамитовий (Acer velutinum Boiss.) та його форми у ландшафтному буд1вницга// Буд1вницгво та реконструкщя боташчних садiв i дендропарюв в Укра1'ш/ Мате-рiали науково'1 конференци 23-26 травня. - Омферополь: Изд-во "ДиАйПи", 2006. - С. 201-205.
25. Соловьева М.А. Методы определения зимостойкости плодовых культур (Методическое пособие). - Л.: Гидрометеоиздат, 1982. - 36 с.
УДК582.57: 633.88.03 Acnip. О.Р. Кирничишин -НЛТУ Украши, м. Львiв
СЕЗОННИЙ РИТМ РОЗВИТКУ ПЕРВОЦВ1ТУ ВЕСНЯНОГО
(PRIMULA VERIS L.)
Встановлено тривалють та термши настання фенолопчних фаз для Primula veris в умовах Прикарпаття. На основi результат спостережень побудовано феноло-гiчний спектр сезонного розвитку первоцв^у весняного, та графiчно вiдображено тривалiсть фаз на дослщжуваних територiях. Таким чином встановлено дати настання, тривалосп та закшчення фенологiчних фаз для первоцв^у весняного.
Post-graduate O.R. Kyrnytchyshyn -NUFWTof Ukraine, L'viv Seasonal rhythm of development of Primula veris L.
Duration and terms of offensive of phenological phases is set for Primula veris L. in the conditions of Prikarpattya. On the basis of results of supervisions the phenological spectrum of seasonal development of Primula veris L. is built, and duration of phases is graphicly represented on the probed territories. The dates of offensive, duration and completion of phenological phases are thus set for Primula veris L.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Пiд динамгкою сезонного розвитку рослин треба розумгти закономгр-ну послiдовнiсть бiологiчних процесгв та фаз розвитку рослин у лгсових бг-огеоценозах. Ця закономiрна послiдовнiсть, як правило, залежить вгд багатьо-х чинникiв - екологгчних, лiсiвничих та таксацiйних.
Рiст та розвиток рослин знаходиться пгд постгйним впливом складного комплексу еколопчних факторiв, серед них провiдне мгсце належить температурному та повгтряному режиму, умовам освiтлення територiй, експози-цiйнiй приналежностi мiсцезростання виду, грунтовим умовам, кiлькостi опа-дiв, що формують рiвень грунтових вод та забезпечують рослини елементами живлення. Yd фактори, що впливають на ргст та розвиток рослинних органгз-мiв, необхiдно розглядати в тiснiй взаемодп та едностг. Така ланцюгова взаемодгя (свiтло - тепло - волога - грунтове живлення) сприяе росту i фор-муванню особин, як здатнi до утворення наступних поколгнь в межах тери-тори зростання, зберггаючи при цьому генетичну шформащю та формуючи приналежнiсть до певного фенотипу.
Метою нашо! роботи було провести фенолопчш спостереження за первоцвгтом весняним та видами роду Primula. Для досягнення поставлено! мети ми використовували методики дослiджень за багаторiчними трав'янис-тими рослинами [1, 2, 6, 8].
Сучасне розповсюдження первоцвгту весняного у природi обмежують фгтоценотичш та едафiчнi фактори, тобто приуроченгсть виду до вiдкритих, напiввiдкритих, добре освгтлених мiсць зростання на галявинг та узлiссi. 1с-тотний вплив на початок та закгнчення вегетативних та генеративних фаз росту та розвитку мають клгматичш фактори [5].
Фенолопчш спостереження за цим видом дають змогу встановити тривалгсть фенологгчних фаз. Спостереження проводили протягом 20062007 рр. на двох пробних площах.
Постiйна пробна площа 1 розташована у Мiзунському лгсництвг ДП "Вигодське ЛГ" (кв. 23, вид 6). Дглянка характеризуемся рiвнинним рельефом та такими лiсiвничо-таксацiйними показниками: тип лiсорослинних умов - свiжий сугруд (С2); тип лгсу - свiжа грабова субучина; тип грунту -бурий лгсовий суглинистий; склад деревостану - 7Бк 3Гр; вiк деревостану -60 рокгв; повнота деревостану 0,6; ступiнь освгтлення - 40 %.
Постiйна пробна площа 2 розташована у Пукгвському лгсництвг ДП "Рогатинське ЛГ" (кв. 3, вид.5). Тип лiсорослинних умов - вологий сугруд (С3); тип лгсу - волога ялицева дiброва; тип грунту - пiдзолисто-буроземнi щебенистий; склад деревостану - 7Д3Яц; вгк - 56 рокiв; повнота деревостану - 0,7; стушнь освгглення територи - 30 %.
Термгни настання фенологгчних фаз для первоцвгту весняного в умо-вах Прикарпаття наведено в табл. 1.
Аналгз даних табл. 1 свгдчить про те, що види роду Primula належать до ранньовесняних ефемерощв, яким властиве найшвидше вступання у вегета-тивнг фази. З наведених даних варто вгдзначити, що дати настання фенологгч-них фаз на пробних площах гстотно вгдргзняються. Пергод вегетаци для пер-воцвгту весняного на ПП 1 розпочинаеться з 01.03, а для видгв, що ростуть на
Табл. 1. Фенологiчний календар сезонного розвитку первоцвту весняного
(РптШа veris Ь.) в умовах П Грикарпаття
Фенолопчна фаза Дати фенолопчних фаз Трива-л1сть, д1б
початок зашнчення
1. 1.1. Вегетативна Розпускання бруньок 01.03 06.03 08.03 15.03 8 10
1.4. Утворення перших листкових бруньок 07.03 13.03 12.03 17.03 6 5
1.5. Утворення наступних листав 12.03 15.03 19.03 25.03 8 11
1.6. Р1ст вс1х листових пластинок 16.03 22.03 29.03 06.04 14 16
2. 2.1. Бутотзащя Набухання киткових бруньок 24.03 01.04 28.04 02.05 36 33
2.2. Розгортання киткових бруньок 23.04 27.04 02.05 10.05 10 14
2.3. Масове розгортання кв1ткових бруньок 29.04 29.04 18.05 15.05 20 17
3. 3.1 Цвтння Розкривання перших квгток 01.05 09.05 04.05 17.05 4 9
3.2. Масове цвтння 03.05 13.05 20.05 01.06 18 20
3.3. В1дцв1тання 18.05 20.05 11.06 10.06 25 22
3.4. Ввдцвгання та часткове утворення плод1в 10.06 10.06 20.06 25.06 11 16
4. 4.1. Плодоношення Початкова фаза утворення плод1в (опадання оцв1тини) 14.06 16.06 26.06 28.06 13 13
4.2. Поява невелико! кшькост нестлих плод1в 24.06 24.06 09.07 10.07 16 17
4.3. Поява першого стлого плоду та одночасне утворення нестлих плод1в 05.06 15.06 26.07 30.07 52 46
4.4. Масове дозр1вання плод1в 16.07 20.07 04.08 07.08 20 19
4.5. Початок обнастення 22.07 25.07 17.08 18.08 27 25
4.6. Масове обнасшення 13.08 14.08 25.08 29.08 13 16
5. 5.1. Зашнчення вегетаци Початок забарвлення листя 17.08 22.08 21.08 31.08 5 10
5.2. Забарвлення бшьшо! половини листя 19.08 26.08 02.09 07.09 15 13
5.4. Масове забарвлення листових пластинок 29.08 28.08 16.09 15.09 19 19
Примггка: у чисельнику наведено дати фенолопчних фаз на пробнш площi 1
(Мiзунське люництво); у знаменнику - на пробнш площi 2 (Пукiвське лiсництво).
1111 2, ця фенолопчна фаза зафжсована на 5 дшв шзшше - 6-го числа цього ж мюяця. Утворення та рют листюв вщбуваеться рашше в особин, що зроста-ють на ПП 1 (5-9 д1б). Водночас у масове цвтння, плодоношення та обнась
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
нення на обох пробних площах рослин починаеться майже одночасно. Трива-лiсть цих фенофаз коливаеться в межах 3-5 дiб. Масове цвтння тривае iз 313 травня до 20 травня - 1 червня. Тривалють цвiтiння становить 35-39 дiб.
Ан^з даних табл. 1 свiдчить про те, що пiдфази вегетаци на пробнш площi 1 (Мiзунське люництво) наступають на 3-6 днiв рашше, нiж на пробнiй площi 2 (Пуювське лiсництво). Це, можливо, можна пояснити бшьш достат-нiм про^ванням грунту та повiтря на пробнш плошд 1.
Фази масового розгортання квгткових бруньок (29.04), вiдцвiтання та часткового утворення плодiв (10.06), поява незначно! кiлькостi неспiлих пло-дiв (24.06), масове обнасiнення (13-14.08), масове забарвлення листових пластинок (28-29.08) наступають майже одночасно.
Вступ рослинних органiзмiв у наступну фенолопчну фазу вщбу-ваеться у перюд закiнчення попередньо! фази. Зокрема, на ПП 1 первоцвгт весняний зацвiтае 01.05 (розкривання перших кв^ок), хоча частина рослин станом на 01.05 ще знаходиться у стадп розгортання квгткових бруньок. Таю ж самi особливост фенолопчного розвитку виявлено на ПП 2. Послщовшсть накладання фенодат у фенологи прийнято називати фенолопчним спектром. Для умов пробно! плошд 1 та 2 побудовано фенолопчний спектр сезонного розвитку первоцвгту весняного (рис. 1).
Э заинчення вегетаим
бутошзашя
Рис. 1. Фенологiчний спектр первоцвту весняного
Побудований нами феноспектр вщображае тривалють кожно!" з фаз розвитку рослин, дату вступання органiзмiв у ту чи шшу фазу розвитку та характер ïx протiкання (швидке чергування чи розтягнуте проходження), особ-ливостi ритму розвитку дослiджуваного виду в рiзниx умовах мюцезростан-ня. Наприклад, тривалiсть вегетативноï фази на пробнш плошд 1 становить 29 дiб, бутонiзацiï - 25 дiб, цвiтiння - 51 доба, плодоношення - 72 доби, фаза закшчення вегетацiï - 30 дiб. На пробнш плошд 2, для кожноï фази вщповщ-но, цi показники становлять 31, 45, 47, 74, та 24 доби.
Тривашсть фенофаз та ïx шдфаз росту та розвитку рослинних оргашз-мiв на обох пробних площах наведено на рис. 2.
На пробних площах 1 та 2 (рис. 2) тривалють фенолопчних фаз майже зб^аються мiж собою, особливо у перюд масового плодоношення та дозрь вання плодiв.
Таким чином, ми встановили дати настання, тривалост та закшчення фенолопчних фаз для первоцв^у весняного на територп Прикарпаття. Отри-
Рис. 2. Тривал^ть фенологiчних фаз первоцвту весняного (Primula veris L.)
маш результати спостережень можуть використовуватися при оргашзаци сприяння природного та штучного поновлення видового рiзноманiття роду Primula.
Лггература
1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ. -Новосибирск: Наука, 1974. - 155 с.
2. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения над древесными растениями. - Л.: Изд-во ЛТА, 1979. - 96 с.
3. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения над древесными растениями. Пособие по проведению учебно-научных исследований. - Л.: ЛТА, 1979. - 96 с.
4. Вальтер Г. Общая геоботаника/ Пер. с нем. и предисл. Еленевского А.Г. - М.: Мир, 1982. - 261 с.
5. Дояренко А.Г. Факторы жизни растений - М.: Колос, 1966. - 280 с.
6. Методы фенологических наблюдений при ботанических исследованиях. - М.-Л.: Наука, 1996. - 104 с.
7. Природа Украинской СРСР. Растительный мир/ Андриенко Т.Л., Блюм О.Б., Вас-сер С.П. и др. - К.: Наук. думка, 1985. - 208 с.
8. Сезонное развитие природы (Фенология лекарственных растений). - М.: МФГО, 1977. - 124 с.
