Сезонний розвиток видів роду Potentilla L. в лісах Закарпатського передгір'я Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

нлты

ы КРАЖИ

i ,

wi/ган

Науковий bIch и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU

http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40271007 Article received 19.12.2017 р. Article accepted 28.12.2017 р.

УДК 630*181.351

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

1 ЁЕЗ Correspondence author V. V. Trykur [email protected]

В. В. Трикур

Нацюнальний лкотехтчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта

СЕЗОННИЙ РОЗВИТОК ВИД1В РОДУ POTENTILLA L.

В Л1САХ ЗАКАРПАТСЬКОГО ПЕРЕДПР'Я

Наведено результати фенолопчних спостережень за видами nepcraHÍB Potentilla erecta (L) Raeusch., P. alba L., P. argentea L. в лгсових екосистемах Закарпатського передпр'я протягом 2013-2017 рр. Встановлено, що P. erecta, P. argentea с по-ширеними видами, а P. alba малопоширеним на дев'яти люогосподарських тдприсмствах i НПП "Синевир". Складено ка-лендарi сезонного розвитку видiв, яю можна використати для заготiвлi лжарсько! сировини. Виявлено, що рiзниця мiж се-реднiми найбшьш раннiми i найбшьш пiзнiми датами настання фенолопчних фаз на дослщжуваних територшх не ютотна i змшюсться у межах 5-7 дшв у весняно-лiтнiй перюд. Найбiльша амплiтуда наявна пiд час настання останньо! фенофази -вiдмирання листових пластинок i пагонiв, бо залежить вiд метеоумов року спостереження. За результатами дослiдження ходу наростання ефективного тепла та сезонним розвитком видiв роду Potentilla L. встановлено, що для початку цвтння P. erecta в умовах Закарпатського передлр'я необхдаа сума ефективних температур становить 780,8±37'5°С, P. argentea -747,7±35,1°С, а P. alba L. - 676,3±33,1°С. Запропоновано дати заготiвлi лжарсько! сировини для кожного виду.

Krnuoei слова: фенолопя; калган; перстач бший; перстач срiблястий.

Вступ. Pía Перстач (Potentilla L.) представлений десятками видiв, у флорi Укра!ни налiчусться 41 вид пер-стачiв. У межах Закарпатського передгiр'я траплясться 13 видiв, що мiстять 1 тдвид та 4 рiзновиди (Fodor, 1974). Усi види роду Potentilla L. мають лiкувальнi властивостi, !х використовують у народнiй медицинi, деяш з них с офiцiальними (Растительные ресурсы, 1987). З наукових джерел ввдомо, що з видiв, яш пов'язанi з лiсовими екосистемами, найширше використовують перстач прямостоячий (калган) Potentilla erecta (L) Raeusch., перстач бший P. alba L., перстач срiбляс-тий P. argentea L. Перстач прямостоячий внесено до Фармакопе! СРСР (9-10-те видання), до 1-го доповнен-ня до Державно! Фармакопе! Укра!ни 2-го видання, рослина с офщальною у Нiмеччинi, Польщi, Фiнляндi!, Францп, Португалi!, Швейцарi!, Чехi!, Словаччини, Кита!, 1ндп, США та iнших кра!нах (Hlubochenko, 2010). У лшувальних цiлях найчастiше застосовують кореневи-ща, квiтки, листя i стебла. P. argentea L. - рослина офь щальна, використовують надземну частини (траву, листки, кыти), у складi збору Здренко (РР,1987). P. alba -рослина не офщальна, але !! широко використовують у народнш та офiцiйнiй медицинi як у виглядi лiкарсько! рослинно! сировини (вщвари, ча!, настоянки), так i дiстичних добавок (Lysak & Filipenko, 1998). Особли-вий iнтерес ця рослина викликала пiсля Чорнобильсько! катастрофи, тому що !! здавна використовують для т-кування щитоподiбно! залози (РР). У численних роботах зарубiжних i вiтчизняних авторiв висвилено ль карсьш властивостi представнишв роду Potentilla L.

(Bubenchikova, 2006; Shushunov, S. 2009; Wiater, 2008; Tomczyk, 2008), еколого-бiологiчнi особливостi (Krylo-va & Kaporova, 1989; Lysak & Filipenko, 1999), проте ро-боти з дослвдження фенологiчних особливостей видiв мають фрагментарний характер.

Мета дослщження - сезонний розвиток видiв Potentilla erecta, P. argentea, P. alba в умовах Закарпатського передпр'я залежно ввд ходу наростання ефективного тепла.

Матер1али та методи дослщження. Для виявлення впливу метеоролопчних чиннишв у роки спостережень на рют i розвиток видiв роду Potentilla L., на термши настання окремих фенологiчних фаз було проаналiзова-но матерiали, отриманi впродовж 2013-2017 pp. Показ-ники брали з метеостанцш, розташованих в 1ршавсько-му районi (с. Довге) та м. Хуст, визначали суму ефективних температур. О^м цього, опрацьовано дат календаря природи, складеного на основi фенологiчних спостережень. Спостереження проводили за рослинами на одних i тих площадках за одними i тими самими гру-пами чи екземплярами рослин за загальноприйнятими методиками (Бейдеман, 1974, Рябчук, 1985, 1987). Ресстрацш фенологiчного стану популяцi! фiтоценозу, групи, особин проводили iнтегральним описувальним методом. У вщповвдш календарнi дати фжсували шль-шсть особин, яш вступили в ту чи шшу фенолопчну фазу. Фенодати, отриманi внаслщок багаторiчних спостережень, пiдлягали математичному обробленню. Для досконалiшого вивчення процесу видели фази початку цвiтiння, масового цвтння i його шнця (вщцвгтан-

1нформащя про автора:

Трикур Вiкторiя Василiвна, acnipaHT кафедри лiсових культур i лковот селекцп. Email: [email protected]

Цитування за ДСТУ: Трикур В. В. Сезонний розвиток видв роду Potentilla L. в лiсах Закарпатського передпр'я. Науковий вкник

НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(10). С. 51-54. Citation APA: Trykur, V. V. (2017). Seasonal Development of Species of the Genus Potentilla L. in the Forests of the Transcarpathian Region. Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 51-54. https://doi.org/10.15421/40271007

ня). За багаторiчними даними складали календар, виз-начали найбiльш ранню, найбшьш пiзню та середню ба-raTOpÍ4Hy дату фаз цвiтiння. Середньобагаторiчну дату визначали за методикою Г. Н. Зайцева (1981) як середне арифметичне.

Результата дослщження та ix обговорення. Досль дження проводили на територп природного ареалу ви-дiв Potentilla erecta, P. argentea, P. alba у Закарпатсько-му передир'! у таких люових фондах державних тд-приемств (ДП): ДП "Спецiалiзоване лiсогосподарське агропромислове пiдприемство 1ршаваагролк" (урочище Мириглi), ДП "Мжпрське лiсодослiдне господарство" (лiсництва: Мiжгiрське, Вучк1вське, 1зк1вське), ДП "Довжанське лшомисливське господарство" (лiсництва: Рiчанське, Довжанське), ДП "Яанянське лiсове господарство" (люництва: Лазiщинське, Чорнотисянське),

ДП "Хустське лкодослщне господарство" (Березiвське лiсництво), ДП "Мокрянське лiсомисливське господарство" (Брадульське люництво), ДП "Рахiвське люодос-лiдне господарство" (Бшотисянське лiсництво), ДП "Великобичк1вське люомисливське господарство" (Лу-жанське лiсництво), ДП "Виноградiвське лiсове господарство" (Виноградiвське лiсництво) та в Нацюнально-му природному парку "Синевир" (Острiцьке природо-охоронне наyково-дослiдне вiддiлення).

У табл. 1 наведено лгавничо-таксацшну характеристику дмнок, де здiйснювали фенологiчнi спостережен-ня. Дослiджyванi види ростуть, зазвичай, на yзлiссях i галявинах, yзбiччi лiсових дорiг, квартальних просiках, люових пасовищах, тобто на землях, яш належать лiсо-вому фонду.

Табл. 1. ЛМвничо-таксацшт показники типiв деревостанiв на пробних площах

Пробна площа - Площа Склад насадження ТЛУ Таксацiйнi показники Клас Вдаосна

квартал/видш видшу, га Вiк, рокiв 1 H, м 1 D, см бониету повнота

Державне тдприемство "Спещатзоване лгсогосподарське агропромислове тдприемство 1ршаваагролю" (урочище Миржга)

1-41/27 5,3 9БКЛ1БП+ДЗ С2-г-Бк 50 1 17 1 22 2 0,75

Державне тдприемство "Виноградiвське люове господарство" (Виноградiвське люництво)

11-71/5 5ДС5ГЗ+БКЛ+БП Dз-бк-Дск 65 1 23 1 28 1 0,75

Державне тдприемство "Великобичювське люомисливське господарство" (Лужанське лiсництво)

16-5/13 14,3 9ДС1БКЛ+ГЗ Dз-бк-Дск 115 1 27 1 35 2 0,6

Перстач прямостоячий росте переважно на вологих i достатньо багатих грунтах, на сухих i бщних трап-ляеться рiдше. Сезонний розвиток P. erecta проявляться у специфiчнiй властивостi вiдростання пагонiв (каудекав), як1 з'являються "хвилями", скрученими на зразок вай папороп стебел, i визначають перiодичнiсть ростових процесiв протягом вегетацп (Lysak & Filipen-ko, 1999).

Фенолопчний розвиток пов'язаний з тепловим режимом (сумою ефективних температур), яш залежать вiд висоти н.р.м. Встановлено, що температурний режим змшюеться, в середньому, за рш близько 0,8 °С на 100 м перепаду висот. Найнижчу температуру за-реестровано у високопр'!, де середньомiсячна багато-рiчна температура ачня становить -7,8 °С, тодi як у ни-зинi Изотерма Ужгорода) - -3,1 °С. Влггку середньомь

сячна багаторiчна температура становить +11___14 °С -

у високопр'! i +20_21 °С - на низинi (Herenchuk, 1981).

У район мiст Мукачево та 1ршава на пiвденних схилах, порiвняно з вершинами, рiзницi сум температур досяга-ють 200-250 °С (Herenchuk, 1981), вщповщно рiзниця настання фенофаз становить 7-9 дшв. Одним iз важли-вих i найпоширенiших показнишв ресyрсiв тепла е су-ми середшх добових температур за перюд, коли вони перевищують 10 °С (суми активних температур). У се-редньому на Закарпатп перехiд температури навеснi через 10 °С спостерiгають у серединi квггня (21.04), у районi дослiдження визначено так дати у 2013 р. -17.04, у 2014 р. - 16.04, у 2015 р. - 23.04, у 2016 р. -27.04, у 2017 р. - 25.04. Восени перехщ у середньому вщбуваеться у другш половиш жовтня (Herenchuk, 1981) у 2013 р. - 05.10, у 2014 р. - 23.10, у 2015 р. -13.10, у 2016 р. - 5.10, у 2017 р. - 8.10.

У табл. 2. наведено дати настання основних феноло-пчних фаз розвитку P. erecta в люорослинних умовах.

Potentilla erecta (L) Raeusch.

Фенолопчна фаза Дати ( )енолопчних фаз Феноамплпу-да, дiб

найбiльш рання найбшьш тзня середня

1. Вегетативна: 1.1. Розпускання листкових бруньок 01.04 07.04 03.04 6

1.2. Масова поява паготв (2-3 мм над поверхнею грунту) 10.04 18.04 14.04 8

1.3. Розгортання листкiв 26.04 02.05 29.04 6

1.4. Повне формування листкiв

2. Бутонiзацiя: 2.1. Набубнявшня квiткових бруньок 26.05 30.05 28.04 4

2.2. Повна бутотзащя 29.05 03.06 01.06 5

3. Цвiтiння:

3.1. Початок цвтння 04.06 09.06 07.06 5

3.2. Масове цвтння 17.06 23.06 20.06 6

3.3. Ввдцвгтання 29.09 05.10 02.10 7

4. Плодоношення: 4.1. Початок утворення перших плодiв (опадання оцттини) 11.07 15.07 13.07 4

4.2. Початок дозршання плодiв 26.08 30.08 28.08 4

4.3. Масове дозрiвання плодiв 28.08 02.09 31.08 5

5. Завершення вегетацп: 5.1. Початок забарвлення листюв 27.09 01.10 29.09 4

5.2. Масове забарвлення листкiв 25.09 29.09 27.09 4

5.3. Вiдмирання листково1 пластинки та опадання плодiв 30.09 20.10 10.10 20

Анaлiзyючи табл. 2, вapтo зазначити, щo piзниця мiж cepeднiми нaйбiльш paннiми i нaйбiльш пiзнiми датами настання фeнoлoгiчниx фаз на дocлiджyвaниx тepитopi-яx не icтoтнa i змiнюeтьcя у мeжax 5-7 днiв у вecнянo-лiтнiй пepioд. Haйбiльшa амплпуда наявна пiд чac rac-тання ocтaнньoï фeнoфaзи - вiдмиpaння лист^вт raac-тинoк та пaгoнiв, 6o залежить вiд мeтeoyмoв poкy ctoc-тepeжeння, a c^e нaявнocтi та im^ro^TOcn пepшиx ociннix зaмopoзкiв. Кopeнeвищe нaйкpaщe зaгoтoвляти пicля yтвopeння плoдiв вoceни a6o на пoчaткy ве^и, дo мoмeнтy, кoли пoчинaeтьcя активний picт пaгoнiв, у дoc-лiджyвaниx yмoвax - пoчинaючи з вepecня дo к1нця ве-гeтaцiï a6o з paнньoï вecни дo cepeдини квiтня. Стебла мoжнa зaгoтoвляти, шчинаючи з чepвня дo к1нця вегетацп, квiти - з шчатку чepвня дo пoчaткy жoвтня.

P. argentea - найбшьш пocyxocтiйкий та cвiтлoлюб-ний з ycix видiв пepcтaчa, тpaпляeтьcя вiн у cвiтлиx ль cax, на гaлявинax, yзлiccяx, yзбiччяx дopiг, пacoвищax.

pocлини - стебла з листям, квiти i нeдoзpiлi плoди, тoмy для зaгoтiвлi вaжливo мати фeнoлoгiчний кaлeндap дого poзвиткy (табл. 3, кoлoнки злiвa). Результати, нaвeдeнi у цiй таблиц^ cвiдчaть, щo зaгoтiвля квiтiв мае вшбува-тиcя з пoчaткy чepвня дo к1нця липня, cтeбeл та листя -зi cepeдини тpaвня дo пoчaткy липня.

Пepcтaч бший тpaпляeтьcя знaчнo piдшe, нiж пepшi два види, йoгo зaпacи менш^ в дeякиx peгioнax (нап-pиклaд, Tepнoпiльcькa oблacтi - peгioнaльнo piдкicний вид). Pocтe на piзниx rpyrnax - вiд cyxиx дo вoлoгиx, бiдниx пoживними peчoвинaми, пiщaниx i глиниста. Biддae пepeвaгy cвiтлим, ocoбливo дyбoвим i cocнoвим лicaм, пepeлicкaм, yзлiccям та лугам, тpaв'яним cxилaм i чaгapникaм. Bикopиcтoвyють надземну та тдземну ча^ тини, зpiдкa тшьки плoди, надземну зaгoтoвляють у пе-pioд цвiтiння, кoли вмicт бioлoгiчнo aктивниx peчoвин е нaйбiльшим. Кaлeндap ceзoннoгo poзвиткy нaвeдeнo в табл. 3 (кoлoнки cпpaвa).

Оcкiльки для лшування викopиcтoвyють piзнi чacтини

Табл. 3. Сезрнний рoзвитoк Potentilla argentea L. / Potentilla alba L.

Фeнoлoгiчнa фаза Дати фeнoлoгiчниx фаз Фешампль туда, даб

нaйбiльш paння найбшьш тзня cepeдня

1. Beгeтaтивнa: 1.1. Poзпycкaння лиcткoвиx бpyньoк 2S.03 01.04 15.04 07.04 09.04 03.04 1S 6

1.2. Матова шява пaгoнiв (2-3 мм над пoвepxнeю rpyнтy) 12.04 10.04 20.04 1S.04 16.04 14.04 S S

1.3. Poзгopтaння лиcткiв 22.04 26.04 04.05 02.05 2S.04 29.04 12 6

1.4. Пoвнe фopмyвaння лиcткiв 10.05 0S.05 16.05 1S.05 13.05 13.05 6 10

2. Бyтoнiзaцiя: 2.1. Набубнявшня квiткoвиx бpyньoк 22.05 06.05 2S.05 14.05 25.05 10.05 6 S

2.2. Пoвнa бутошзащя 26.05 16.05 01.06 22.06 29.05 19.06 5 6

3. Цвiтiння:

3.1. Пoчaтoк цвтння 01.06 22.05 06.06 03.06 03.06 29.05 6 7

3.2. Матове цвiтiння 10.06 19.06 16.06 25.06 13.06 23.06 6 6

3.3. Biдцвiтaння 26.07 25.06 30.07 05.07 2S.07 01.07 4 7

4. Плoдoнoшeння: 4.1. Пoчaтoк yтвopeння пepшиx плoдiв (oпaдaння oцвiтини) 07.07 11.07 12.07 14.07 10.07 13.07 5 3

4.2. Пoчaтoк дoзpiвaння плoдiв 02.0S 26.0S 10.0S 30.0S 06.0S 2S.0S S 4

4.3. Матове дoзpiвaння плoдiв 14.0S 2S.0S 1S.09 12.09 16.0S 04.09 4 15

5. Зaвepшeння вегетацп: 5.1. Шчаток зaбapвлeння лиcткiв 12.09 27.09 29.09 01.10 21.09 29.09 17 4

5.2. Зaбapвлeння бiльшoï пoлoвини лиcткiв - 16.09 - 21.09 - 19.09 - 5

5.3. Матове зaбapвлeння лиcткiв 25.09 25.09 29.09 29.09 27.09 27.09 4 4

5.4. Biдмиpaння лиcткoвoï плacтинки та oпaдaння плoдiв 01.10 30.09 1S.10 20.10 10.10 10.10 17 20

Результати фенологiчних спостережень за Р. alba свщчать про те, що масове цвiтiння виду вiдбуваeться у дослвджуваних умовах в серединi червня. Цей перiод оптимальний для заготiвлi надземно! сировини, плодо-ношення вшбуваеться наприкiнцi серпня - на початку вересня, тодi заготiвля плодiв - упродовж вересня.

За результатами дослвдження ходу наростання ефек-тивного тепла та сезонним розвитком видiв роду Poten-tilla L. встановлено, що для початку цвтння P. erecta в умовах Закарпатського передпр'я необхшна сума ефек-тивних температур становить 780,8±37'5 °С, P. argentea -747,7±35,I °С, а р. alba L. - 676,3±33'1 °С.

Помина рiзниця у настаннi фенофаз у рослин, як ростуть на рiзних висотах Закарпатського передгiр'я. Температура повиря, перiод прогрiвання грунту, швид-шсть танення снiгу, повнота деревостану, наявшсть густо! пiдстилки у насадженнях призводять до сповшьне-ного росту i розвитку перстача, а також затримки початку вегетацiйного перюду. Рiзке збiльшення темпера-тури повиря на початок цвiтiння сприяе розвитку фпо-патогено! флори та ентомошквднишв.

Висновки та рекомедацп. За результатами досль дження особливостей сезонного розвитку Potentilla erecta, P. argentea, P. alba встановлено оптимальш перь

оди для заготiвлi лiкарськоï сировини. Кореневище P. erecta в умовах Закарпатського передпр'я n0Tpi6H0 зби-рати, починаючи з ранньоï весни до середини квггня, або з вересня до шнця вегетацiï. Стебла можна заготов-ляти, починаючи з червня до шнця вегетацп, квiти - з початку червня до початку жовтня.

Оптимальним термшом заготiвлi квiтiв P. argentea е перiод вiд початку червня до шнця липня, стебел та листя - ввд середини травня до початку липня. Результати фенолопчних спостережень за Р. alba свщчать про те, що загопвлю надземноï сировини потрiбно здшсню-вати в серединi червня тд час масового цвiтiння виду, а загопвлю плодiв - з початку вересня.

Перелш використаних джерел

Bubenchikova, V. H., & Sukhomlinov, Yu. A. (2006). Polisakha-ridnyy i mineralnyy sostav kornevishch lapchatki pryamostoyac-hey. [Polysaccharide and mineral composition of rhizome rhizomes]. Sorbtcionnye i khromatograficheskie protcessy, 6(1), 165167. [in Russian].

Fodor, S. S. (1974). Flora Zakarpattya. [Flora Zakarpattya]. Lviv.

208 p. [in Ukrainian]. Herenchuk, K. I. (Ed.). (1981). Pryroda Zakarpatskoyi oblasti [Nature of the Transcarpathian region]. Lviv: Vyshcha shkola. 156 p. [in Ukrainian].

Hlubochenko, O. V. (2010). Perstach pryamostoyachyy: mynule i suc- Lysak, G. A., & Filipenko, A. B. (1998). Perstachi. Lviv. 54 p. [in

hasne. Perspektyvy vykorystannya v medytsyni (ohlyad literatury ta Ukrainian].

vlasni doslidzhennya). [Tormentil: past and present. Prospects for Shushunov, S., Balashov, L., Kravtsova, A. et al. (2009). Determinati-

use in medicine (literature review and own research)]. Fitoterapiya, on of acute toxicity of the aqueous extract of Potentilla erecta (Tor-

4, 64-68. [in Ukrainian]. mentil) rhizomes in rats and mice. Journal of Medicinal Food,

Krylova, I. L., & Kaporova, V. I. (1989). Urozhaynost kornevishch 12(5), 1173-1176.

Potentilla erecta (L.) Raeusch. v prirodnykh soobshchestvakh Yev- Sokolov, P. D. (Ed.). (1987). Rastytelnye resursy SSSR: Tsvetkovye

ropeyskoy chasti SSSR i ekspress-metody yeye opredeleniya. [Crop rastenyya, ykh khymycheskyy sostav, yspolzovanye. Semeystva

yields of Potentilla erecta (L.) Raeusch. in the natural communities Hydrangeaceae-Haloragaceae. [Vegetable resources of the USSR:

of the European part of the USSR and express methods of its defini- Flowering plants, their chemical composition, use. Families of

tion]. Rastitelnie resursy, 25(3), 339-348. [in Russian]. Hydrangeaceae-Haloragaceae]. Leningrad: Nauka. 326 p. [in Russi-

Latte, K. P. (2006). Potentilla erecta: Das Aufrechte Fingerkraut (Po- an].

tentilla erecta: The erect tormentil). Z. Phytother, 27(4), 198-206. Tomczyk, M., Leszczynska, K., & Jakoniuk, P. (2008). Antimicrobial

Lysak, H. A., & Filipenko, A. B. (1999). Do pytannya zapasiv ta uroz- activity of Potentilla species. Fitoterapia, 79(7-8), 592-594.

haynosti likarskykh roslyn Lvivshchyny. [On the question of reser- Wiater, A., Pleszczynska, M., & Szczodrak, J. (2008). Anticariogenic

ves and yield of medicinal plants of Lviv region]. Naukovyy visnyk activity of the crude ethanolic extract of Potentilla erecta (L.) Ra-

VDU, 4, 133-136. [in Ukrainian]. eusch. HerbaPol., 54(2), 41-45.

В. В. Трикур

Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина

СЕЗОННОЕ РАЗВИТИЕ ВИДОВ РОДА POTENTILLA L. В ЛЕСАХ ЗАКАРПАТСКОГО ПРЕДГОРЬЯ

Приведены результаты фенологических наблюдений по видам лапчаток Potentilla erecta (L) Raeusch., P. alba L., P. argentea L. в лесных экосистемах Закарпатского предгорья в течение 2013-2017 гг. Установлено, что P. erecta, P. argentea являются распространенными видами, а P. alba малораспространенным на девяти лесохозяйственных предприятиях и НПП "Синевир". Составлены календари сезонного развития видов, которые можно использовать для заготовки лекарственного сырья. Выявлено, что разница между средними наиболее ранними и наиболее поздними датами наступления фенологических фаз на исследуемых территориях несущественная и меняется в пределах 5-7 дней в весенне-летний период. Наибольшая амплитуда наблюдалась при наступлении последней фенофазы - отмирание листовых пластинок и побегов, так как зависит от метеоусловий года наблюдения. По результатам исследования хода нарастания эффективного тепла и сезонному развитию видов рода Potentilla L. установлено, что для начала цветения P. erecta в условиях Закарпатского предгорья необходимая сумма эффективных температур составляет 780,8±37,5 °С, P. argentea - 747,7±35,1 °С, а P. alba - 676,3±33Д °С. Предложены периоды заготовки лекарственного сырья для каждого вида.

Ключевые слова: фенология; калган; лапчатка белая; лапчатка серебристая.

V. V. Trykur

Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraim

SEASONAL DEVELOPMENT OF SPECIES OF THE GENUS POTENTILLA L. IN THE FORESTS

OF THE TRANSCARPATHIAN REGION

Within the Transcarpathian forests, there are 13 species of the genus Potentilla L. Three species such as Potentilla erecta (L) Raeusch., P. alba L., P. argentea L. are most often used for therapeutic purposes and occur in forest ecosystems. The purpose of the research is to study the seasonal development of the species P. erecta, P. argentea, P. alba in the conditions of the Transcarpathian forests, depending on the course of growth of effective heat. To identify the influence of meteorological factors in the years of observations of the growth and development of species of the genus Potentilla L., on the timing of the onset of individual phenological phases we analyzed materials received during 2013-2017 pp. Observations were carried out on plants at the sample plots on the same groups or specimens of plants according to generally accepted methods (Beydeman, 1974, Ryabchuk, 1985, 1987). The middle-long-term date was determined by Zaitseva's method (1981) as an arithmetic mean. According to the results of the study the growth of effective heat and the seasonal development of species of the genus Potentilla L., it has been established that for the beginning of the flowering of P. erecta in the conditions of the Transcarpathian foothills, an effective amount heat is 780.8±375 °C, P. argentea is 747, 7±351 °С, and P. alba L. is 676.3±331 °С. As a result of the study of the peculiarities of seasonal development of Potentilla erecta, P. argentea, P. alba, optimal periods for the procurement of medicinal raw materials were established. The root of P. erecta in the conditions of the Transcarpathian foothills should be collected from early spring to mid-April, or from September till the end of the vegetation. Stems can be harvested from June to the end of the growing season, flowers from the beginning of June to the beginning of October. The optimal harvest time for P. argentea flowers is from the beginning of June to the end of July, the stems and leaves is from mid-May to early July. The results of the phenological observations of R. alba suggest that the harvesting of aboveground raw materials should be carried out in the middle of June during the mass flowering of the species, and the harvesting of fruits - from the beginning of September.

Keywords: phenology; Tormentilla; Potentilla erecta; P. argenteа; P. alba.