CC BY
33
Синявська 1.М.
АГРАРНА РЕФОРМА ТА 1ННОВАЦ1ЙНИЙ РОЗВИТОК АГРАРНО1 ОСВ1ТИ
Агропродовольчий сектор Укра!ни займае одне з провiдних мiсць у системi нащонально! економiки, головнi завдання якого полягають у забезпеченнi продовольчо! безпеки держави i виробленнi сировини для промисловост1
З року в рш вiдмiчаеться зростання частки вкладу АПК у валовий внутрiшнiй продукт кра!ни, формування державного бюджету, експортш можливостi держави. Практикою доведено, що зростання ВВП за рахунок агропродовольчого сектору ефективнiше сприяе зменшенню бщност населення, нiж зростання ВВП за рахунок шших галузей економiки, що мае особливо важливе значення у перюди кризових економiчних явищ. Разом iз тим, ресурсний потенцiал АПК, в основi якого високопродуктивнi земл1 сiльськогосподарського призначення та сприятливi ^матичш умови, не вичерпаний. Забезпечити бшьш повне використання iснуючого потенцiалу можливо за реформувань окремих галузей аграрного сектору та активного впровадження iнновацiй у виробництво, освiту, науку тощо.
Нинi укра!нська влада взяла курс на системш аграрнi реформи, яю знайшли свое вiдображення у програмi економiчних реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економжа, ефективна держава» у роздiлi «Розвиток стьського господарства й земельна реформа».
Причиною для цього послугувало те, що Укра!на при своему природно-ресурсному потенцiалi не використовуе його ефективно, а АПК за рiвнем розвитку значно вщстае вiд передових кра!н свiту i СС.
Проведення системних реформ в АПК мае забезпечити технолопчне переоснащення сшьськогосподарсько! галузi й перетворення И на ефективний, конкурентоспроможний на внутршньому й зовнiшньому ринках сектор економши.
На сьогоднi визначенi основнi прюритетш напрями розвитку аграрного сектору, серед яких - тдвищення ефективностi галузi рослинництва; розвиток галузей свинарства i молочного скотарства; врегулювання земельних вщносин, рацiоналiзацiя землекористування, формування прозорого ринку земель сшьськогосподарського призначення; розвиток шфраструктури аграрного ринку, формування мережi оптових ринюв та кооперативних каналiв збуту сшьськогосподарсько! продукци; реформування аграрно! освпи вiдповiдно до реальних потреб сшьського господарства; розвиток сiльських територiй; удосконалення системи державного управлiння аграрним сектором тощо.
Ми вбачаемо сшьське господарство наукоемним, шновацшним, екологiчно безпечним та, безумовно, прибутковим. Необхiдними умовами для цього е техшчне та технолопчне переоснащення виробництва, орiентоване на
220
ресурсозбереження; рацюнальне i ефективне використання сшьськогосподарських угщь; розвиток оргашчного землеробства, формування сучасно1 селекцшно1 бази, розбудова системи управлiння яюстю i безпечнiстю продовольчо1 продукцп
В умовах глоб^зацп ринкiв i загострення конкуренцп все бiльше уваги придшяеться питанням якостi й безпечностi агропродовольчо! продукцп Успiшне вирiшення цього питання пов'язане iз формуванням нацiональноl системи техшчного регулювання у сферi продовольства, яке мае вщповщати вимогам мiжнародних та европейських стандартiв. Активiзовано роботу з впровадження систем управлiння якютю НАССР та ISO. Розпорядженням уряду в складi Нацiонального унiверситету бюресурав i природокористування Укра!ни створена Украшська лабораторiя якостi i безпеки продукцп агропромислового комплексу, серед основних завдань яко! - проведення за стандартами Мiжнародноl оргашзацп iз стандартизацп (ISO) серп 9000 i 14000 експертизи якост i безпеки продукцп агропромислового комплексу, а також тдготовка i перепiдготовка кадрiв iз питань визначення якостi i безпеки продукцп.
Сьогодш часто ведуть полемiку про те, яка форма розвитку аграрного сектору економши е прiоритетною для нашо1 кра1ни. G прибiчники динамiчного розвитку потужних агрохолдингiв, якi можуть застосовувати нов^ш технологи, i мають фiнансовi можливостi та ресурси для ефективного функцюнування в АПК i нарощування обсягiв виробництва сiльськогосподарськоl продукцil. Iншi е прибiчниками моделi розвитку фермерського господарства. На нашу думку, найважлившим для Украши е питання збереження укратського села. 1нвестици на розвиток сощально1 сфери села на сьогодш становлять лише 7,6 млрд грн/рж, що набагато менше потреби в них. Як наслщок, вiдмiчаеться попршення якiсних та кiлькiсних демографiчних показниюв на селi, знижуеться рiвень зайнятоси, посилюються безробiття та мiграцiйнi процеси. За межею бiдностi перебувае майже 17% сшьських сiмей, частка селян iз доходами нижче прожиткового мiнiмуму складае 42,7%. Рiвень оплати пращ у с.-г. на 40% нижчий за середнш у економщ. У 14 тис. сшьських населених пункпв (49%) вщсутш будь-якi виробничо-управлшсью пiдроздiли. Тому особливо важливою складовою державно1 аграрно1 полiтики е розв'язання сощальних проблем селян та забезпечення комплексного розвитку сшьських територш.
На тдтримку зазначено1 Програми, в якш значну роль вiдведено реформi системи осв^и, Мiнiстерство аграрно1 полiтики планомiрно здiйснюе заходи з приведення галузево1 освiти у вiдповiднiсть до сучасних вимог суспiльства.
Аграрна освiта - це потужний науково-освiтянський комплекс, що охоплюе мшьйони людей у кра1ш, де аграрна галузь е визначальною в структурi виробництва валово1 продукцп. Саме ця освiта забезпечуе сшьськогосподарських товаровиробниюв необхiдними кадрами, розвивае ушверситетську науку, сприяе сталому розвитку сшьських територш.
221
Пеpевaжно 70 вщсотюв континенту aгpapниx ВНЗ склaдae сшьсь^ молодь. Зaвдяки iнтегpaцiйним пpоцесaм в освт випускники теxнiкyмiв i коледжiв тепеp мaють можливiсть здобути вищу освiтy в aгpapниx yнiвеpситетax зa скоpоченим теpмiном нaвчaння.
Сyчaснa a^apra освiтa зоpieнтовaнa нa пiдготовкy висококвaлiфiковaниx фaxiвцiв, якi володiтимyть новiтнiми зтаннями i вмiннями, будуть здaтними до ствоpення, впpовaдження Ta pозповсюдження новиx iдей i теxнологiй, що, в свою чеpгy, зaбезпечить конкypентоспpоможнiсть aгpопpомислового виpобництвa Укpaïни сеpед iншиx ^arn свiтy.
Сaме з фоpмyвaння контингенту мaйбyтнix стyдентiв-aгpapiïв починaeться пiдготовкa фaxiвцiв для гaлyзi. Вонa вiдзнaчaeться пpовeдeнням aктивноï пpофоpicнтaцiйноï pоботи, що, в свою чеpгy, дозволяe вiдiбpaти з-помiж сiльськоï молодi кpaщиx, мотивовaниx випyскникiв шкiл, якi пiсля зaкiнчення нaвчaльного зaклaдy повеpнyться пpaцювaти у село. Haвчaльнi зaклaди спiльно з головним yпpaвлiнням aгpопpомислового pозвиткy облдеpжaдмiнiстpaцiï мaють щоpiчно здiйснювaти монiтоpинг кaдpового зaбезпечення aгpофоpмyвaнь облaстi. Ha paйонномy Ta облaсномy piвнi доцiльно aнaлiзyвaти якiсть кaдpового зaбезпечення Ta нaявнiсть вaкaнтниx посaд у piзниx сфеpax aгpapного сектоpy: сiльськогосподapське виpобництво, пеpеpобкa сiльськогосподapськоï пpодyкцiï, обслyговyючa сфеpa АПК тощо. Ця iнфоpмaцiя e KpwrepieM пiд 4ac визнaчeння обсяНв дepжaвного зaмовлeння Ta можливостей пiдготовки фaxiвцiв у нaвчaльниx зaклaдax.
Основою фоpмyвaння iнновaцiйного pозвиткy aгpapноï освiти e вepтикaльно-iнтeгpовaнa систeмa, якa пеpедбaчae комплексний пiдxiд до пiдготовки фaxiвцiв, почитаючи вiд pобiтничиx пpофесiй до тайвищого освiтньо-квaлiфiкaцiйного piвня - мaгiстp.
Свiтовa пpaктикa свiдчить, що пiдготовкa фaxiвцiв для АПК мae тiсно yв'язyвaтися з теxнологiями виpобництвa як pослинництвa, тaк i твapинництвa, з теxнiкою, яку викоpистовyють нa поляx. Ми впpовaдили пpaктикy, зa яко1' товapовиpобник впливae нa змiст aгpapноï осв^и. I як pезyльтaт, оновлюють тавчэльш плaни Ta пpогpaми, пiдpyчники, поабники, yнaочнення тощо. Aктивiзyeться пpaктичне нaвчaння стyдентiв Ta стaжyвaння виклaдaчiв та пpовiдниx пiдпpиeмствax, aгpофоpмyвaнняx гaлyзi як в y^arni, тaк i зa ïï межaми.
Hayкa i осв^ мaють пpaцювaти сьогоднi нa стpaтегiю, нa новiтнi досягнення, нa пеpспективy - оце нaше зaвдaння. I я xочy, щоб нayковець, виклaдaч i студент були в однш лiнiйцi щодо пpоцесy освiти Ta муки. Обов'язково повиннi студенти зaлyчaтись до нayковоï pоботи. Якщо студент пpaцювaтиме paзом з ученими нaд якоюсь нayковою пpaцею, то ми мaтимемо достaтньо квaлiфiковaниx фaxiвцiв i тайближчим чaсом зможемо експоpтyвaти не тшьки сiльськогосподapськy пpодyкцiю, a й нayковi pозpобки. I виpобники мaють спpияти тому, щоб досягнення ^a^^TOi' спiвпpaцi нayковцiв Ta стyдентiв були економiчно пpивaбливi для 1хнього виpобництвa.
222
1нновацшний розвиток аграрно! осв^и вимагае нових пiдходiв i до побудови само! системи осв^и. Основою концепцп розвитку вищо! освпи в галузi мае стати стратепя оптимiзацil, яка передбачае модернiзацiю та реоргашзацш аграрних ВНЗ. Беручи до уваги регюнальшсть нашо! краши, а також мшце розташування навчальних закладiв i наукових iнститутiв, ми плануемо створити 5-6 потужних технологiчних парюв, якi об'еднають i науковi установи, i навчальнi заклади, а також залучать до сшвпращ великi аграрш холдинги. I тодi близько 30 % навчального процесу можна буде вщвести для залучення студентiв до освоення особливостей виробництва, спшьно! роботи з науковцями, набуття практичного досвщу вiдповiдно до освiти, яку здобувае майбутнш фахiвець. Аграрнi ВНЗ будуть не тiльки навчальними, а й науковими центрами, якi генеруватимуть новi знання, досягнення науки та техшки, iнновацiйнi технологи. Будуть вiдзначатися високою квалiфiкацiею професорсько-викладацького складу; вiдповiднiстю матерiально-технiчноl бази сучасним вимогам, тiсними зв'язками з аграрним бiзнесом; здiйсненням суттевих наукових дослщжень для аграрного сектору Украши.
Сьогоднi аграрнi ВНЗ також стають центрами мiжнародних освiтнiх та наукових зв'язюв i е повноправними учасниками Свропейського освгтнього простору. Спiвробiтництво з зарубiжними партнерами реалiзуеться за рiзними змiстовними напрямами з використанням рiзноманiтних органiзацiйних форм: вiд студентсько! та професорсько-викладацько! академiчноl мобiльностi, участ в мiжнародних конференцiях, семiнарах, «круглих столах» до реашзацп спiльних осв^шх програм i участi у дiяльностi рiзних мiжнародних наукових та освпшх органiзацiй.
Дiяльнiсть ВНЗ на мiжнародному освiтньому просторi фокусуеться на довготривалих програмах i проектах (серед яких найбiльш популярна DAAD), якi покликаш забезпечити пiдвищення якостi осв^ньо! та науково! дiяльностi до рiвня св^ових стандартiв. Прiоритетними е спiльнi осв^ш програми, реалiзацiя яких важлива для устшного входження в Болонський процес. Тут перш за все необхщно вiдзначити мiжнародну магiстерську програму «Адмшстративний менеджмент», яка вiдкрита у рамках сшвроб^ництва з унiверситетом прикладних наук Вайенштефан. Згiдно з досягнутими домовленостями здшснюеться взаемне визнання освiтнiх кредиив та видача подвiйних дипломiв (украшського та нiмецького державного зразка).
У системi мiжнародних зв'язкiв особливо важливе мiсце займае органiзацiя виробничого стажування за кордоном. За останнi роки кшьюсть студентiв, аспiрантiв та викладачiв, що мають можливiсть пройти спецiалiзоване фахове стажування у фермерських господарствах Имеччини, Австри, Польщi, Фшлянди, Швеци, Дани, Австрали, США та шших кра!н суттево збiльшилася (бiля 3000 тис. студенев проходять практичне навчання за кордоном щорiчно).
Все бшьшого розповсюдження набувае проведення навчання на англшськш мовК а в окремих навчальних закладах (НУБШ Украши, Сумський
223
НАУ) повшстю освоена пщготовка з 1 по 5 курс за спещальшстю «Менеджмент зовшшньоекономiчноl дiяльностi».
Прюритетним напрямом розвитку аграрно! освiти вважаемо нарощування обсягiв подготовки iноземних студентiв, особливо з кра!н, якi мають суттевi економiчнi зв'язки з Укра!ною.
Працевлаштування молодих фахiвцiв також е одним iз найбшьш актуальних питань i знаходиться тд постiйним контролем Мiнiстерства аграрно! пол^ики. В навчальних закладах створена i дiе система, спрямована на допомогу студентам у пошуках найкращих баз практик та тдприемств для майбутнього працевлаштування; налагоджена практика проведення Ярмарку професш (два рази на рж), доброю традицiею стало проведення Дшв кар'ери.
Нам не байдуже майбутне агропромислового комплексу нашо! кра!ни i це майбутне безпосередньо залежить вщ квалiфiкованого кадрового потенцiалу та професшного рiвня фахiвцiв - випускникiв аграрних навчальних закладiв.
Стаття надшшла доредакцИ 17.09.2010
224
