CC BY
27
ОСНОВН1 НАПРЯМИ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦП АПК
MAIN DIRECTIONS OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF PRODUCTION AND PROCESSING IN AIC
УДК 378:338.432
Гладш М.В., професор, академш НААН Украши® Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Гжицького
НАПРЯМИ ОСВГГНЬО-ВИРОБНИЧО!' ТЕХНОЛОГ1ЧНО-ТЕХН1ЧНО1'
МОДЕРН1ЗАЦП АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
У статт1 дослгджуеться нацюнальний i сетоеий досе1д розеитку наукоео-осетньог' сфери аграрног' науки .
Клю^о^^ слова: аграрний сектор, тдприемництео, наукоеа сфера, сталий розеиток, тноеащя, трансфер технологт, наечальний наукоео-еиробничий комплекс.
Постановка проблеми. Аграрний сектор традицшно розглядаеться в Украх'ш як прюритетний, оскшьки забезпечуе сталий розвиток регюнальних економiчних систем та сшьських територш. Пiдприемства аграрного сектору нацюнальнох' економiки визначально впливають на мiсцевий економiчний розвиток, тому що забезпечують формальну i неформальну зайнятiсть понад 7 млн. оаб в Укрш'ш. Водночас посилюеться ïx технологiчно-технiчна залежнiсть вiд результатiв науково-дослiдноï роботи зарубiжниx компанiй, що забезпечують ресурсну оптимiзацiю виробництва та оптимальне використання класичних факторiв виробництва.
Розвиток науковоï сфери для пiдвищення конкурентоспроможност нацiонального господарства, зокрема i аграрного сектору, визначаеться як прюритетний в Програмi економiчниx реформ Президента Украши "Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава на 2010-2014 роки" [1]. Однак на рiвнi регюнальних програм ком^ети економiчниx реформ областей поки що недостатньо придшяють уваги активiзацiï меxанiзмiв державно-приватного партнерства в ланцюзi "наука-виробництво", що формують, як свщчить досвiд краïн GC, синергiю розвитку економiчного потенцiалу в аграрному секторi на рiвнi регiону.
® Гладш М.В., 2013
5
Анал1з останшх дослщжень i публ1кац1й. Проблематицi реформування системи осв^и та розвитку потенцiалу галузево! науки присвячеш дослiдження В.Г. Кременя, В.С. Брюховецького, В.Ф. Петриченка, Р. I. Тринька, М.А. Хвесика, В.С. Шебанша, В.Г. Ткаченко, В. М. Ганганова, H.I. Чухрай та шших науковщв. Проте питання взаемно! узгодженостi цшей нащонально! аграрно! полiтики стосовно оргашзаци системно! взаемоди науково-дослiдного потенцiалу системи аграрно! осв^и та пiдприемницького сектора в контекст европейсько! iнтеграцi! хоча i дослiджувалися науковцями, проте фактично не забезпечили практично! ре^заци через вщсутшсть комплексно! стратеги подiбно! взаемоди. Як слушно зазначае президент НААН Укра!ни В.Ф. Петриченко, аграрна наука i система !! органiзацi! повинш розглядатися з позицiй забезпечення нащонально! безпеки [2]. Вирiшення окреслено! в статт проблеми потребуе якiсно нового рiвня дослiдження.
Мета дослiдження полягае в узагальненш напрямiв технолопчно-техшчно! модернiзацi! агропромислового виробництва i осв^и на регiональному рiвнi через систему навчального науково-виробничого комплексу. Далi пропонуемо тезисне викладення щодо узгодженого розумшня прiоритетiв модернiзацi!.
Виклад основного MaTepiany. Мiждисциплiнарний характер сучасних галузевих дослщжень вимагае створення передумов для комплексного розвитку щодо набуття конкурентних переваг.
В оновленому рейтингу глобально! конкурентоспроможноси, сформованого Всесв^шм економiчним форумом у 2013 рощ, нащональна економiка посщае 84-те мiсце iз 144 кра!н. Проте за доступнiстю системи осв^и Укра!на посiдае 43-те мiсце, що пiдтверджуе вагомi конкурентнi позицп [3]. Досягнення стратепчних економiчних цiлей в сучасних умовах ускладнюеться внаслiдок прагнення здiйснювати короткостроковi iнвестицi!, практичнi результати ввд впровадження яких зумовлять швидку окупнiсть, а не вiддалений економiчний ефект.
В наш час бшьшшть нових норм поведiнки, як зазначае академш НАН Укра!ни Б. А. Малщький, е неадекватнi цiлям i принципам науково! дiяльностi, таких, зокрема, як систематичне розширення зони достовiрностi знання, iнтелектуальна незалежнiсть, критичнiсть i самокритичнiсть в оцiнцi наукових результаив, конструктивна рефлексiя на проблеми, що виникають у вiтчизнянiй науцi [4, с. 16].
В умовах поступово зростаючо! холдинпзацп аграрного виробництва i домiнування структур корпоративного типу, зокрема пщконтрольних зарубiжним iнвесторам, мають ч^ко окреслену детермiнованiсть iнвестицiйних прiоритетiв. На превеликий жаль, необхщно констатувати, що ствпраця з галузевою аграрною наукою вщбуваеться на недостатньо високому рiвнi навiть за умови зацiкавленостi у подiбнiй спiвпрацi галузевого мiнiстерства Укра!ни. Транскордонне перемiщення капiталу зумовлюе посилення впливу зв'язку економiки i технологш за допомогою iнвестицiйного механiзму. Позищя пристосування спричиняе модернiзацiю з рiвноважним
6
накопиченням технолопчно-техшчних змш для подальшого прискорення вiдтворювальних процесiв, враховуючи перюдичну повторюванiсть економiчних криз.
Вiдповiдно до мiжнародного рейтингу компанп Ernst&Young, оприлюдненому в 2013 р., Укра!на посщае за рiвнем корупцп трете мюце серед кра!н Свропи. Дослiдження свщчать, що 85 % менеджерiв вимушеш давати хабарi для розв'язання проблемних питань тдприемництва. Дослiдження швестицшно! привабливост бiзнес-клiмату, якi щоквартально оприлюднюе за результатами опитувань 155 менеджерiв нащональних компанiй Свропейська Бiзнес Асоцiацiя, свщчить, що в першому пiврiччi 2013 р. вш становив 2,16 бала за 5-ти бальним рейтингом [5]. Водночас, як зазначае академш НАН Укра!ни В.П. Семиноженко, вiддача втизняних науковцiв на 1 дол. державних швестицш у науку в 5 разiв вища, нiж науковцiв у США, та у 7 разiв вища, шж японських колег. Дана обставина зумовлена мiзерним рiвнем державних швестицш в науку в Укршш, як набагато нижчi, нiж у розвинутих кра!нах, включаючи США i Японiю.
Характер концентраци капiталу агрохолдингами Укра!ни свiдчить, що ринковий мехашзм зумовлюе домiнантне оновлення основного катталу за рахунок зарубiжно! матерiально! технолопчно-техшчно! складово!. Досвiд функцiонування окремих трансрегюнальних агрохолдингiв, наприклад укра!нсько-росiйського пiдприемства "NCH Group", який за рахунок залучення капiталу у Пiвнiчнiй Америцi орендуе значний земельний банк у двох кра!нах i досягае практично повно! амортизаци навiть зарубiжно! технiки за 3-5 роюв. Проте очевиднi перетворення на сел^ як свiдчать дослщження вiдомого економiста XIX ст. М. Х. Бунге, можливi за умов державно! тдтримки найпрацьовитiших та найбшьш iнiцiативних селян, якi ведуть господарство фермерськими методами [6, с.47].
Важлива увага пiдприемств, що придiляеться пщготовщ фахового персоналу, зумовлюе створення спецiалiзованих корпоративних тренiнгових центрiв для тдбору персоналу. Вдалим прикладом у Захщному регiонi Укра!ни вважаеться дiяльнiсть "Укра!нсько! Аграрно! Школи" ПАТ "Мрiя Агрохолдинг", що дозволяе корпоративнiй структурi через систему треншпв обирати персонал. Ушкальна програма практично! освiти дозволяе через комплекс пщготовчих та стажувальних проекив системно пiдiйти до професiйного навчання фахiвцiв у сiльському господарствi на основi унiкальних для кра!н СНД пiдходiв роботи в польових умовах. Лише в 2013 рощ компашя "Мрiя Агрохолдинг" залучила до навчання 15 студенев з усiе! Укра!ни.
Навчальна програма Укра!нсько! Аграрно! Школи агрохолдингу дозволяе:
• отримати практичний досвщ роботи на базi потужностей компанп, зокрема 7-мiсячний курс за напрямами тдготовки у галузях рослинництва i 6-мiсячний курс з практики механiзаторiв;
7
• ознайомитися з найсучасшшими технолопями та тдходами в сшьському госиодарста, що використовуються у провiдних европейських аграрних пiдприемствах;
• оволодiти набором квалiфiкацiй та практичних якостей, що дозволить отримати перспективну посаду в агросферц
• удосконалити знання про сучасш технологи, засоби, матерiали та техшку, отримуючи iнформацiю вiд иредставииюв компанiй-виробникiв;
• опанувати основи ирофеси та ознайомитися з принципами функщонування великого агрохолдингу [7].
Под1бн1 шщативи, проте менш масштабш, реал1зують також пщприемства птахопродуктового пщкомплексу регюну.
Результаты фундаментальных дослщжень, створення яких вимагае тривалого швестицшного циклу, зазвичай здшснюеться за рахунок кошив державного бюджету. Проте об'ективш ф1нансов1 обмеження дозволяють практично реал1зувати лише окрем1 науков1 розробки, що зумовлено застарЫстю матер1ально-техшчно! бази. При цьому в багатьох випадках технолопчна деградащя зумовлена не лише моральною застаршстю, але й ф1зичним зношенням обладнання для наукових дослщжень в агропромисловш сферь
Цшавим з точки зору оргашзаци системи наукових дослщжень може бути досвщ Бразили. Бразильська корпоращя агропромислових дослщжень Embrapa, науково-дослщна д1яльн1сть яко! здшснюеться за рахунок бюджетного фшансування, контролюе 47 дослщницьких вщдшв розробок. При цьому за останш два десятир1ччя актившсть корпораци щодо трансферу технологш постшно зростала, що дозволило Бразили посюти одну з провщних позицш у св^овш агропродовольчш система Таким чином нелшшний характер прогресу в систем! науково-техшчних знань дозволив Бразили, за висловом вщомого фшософа Т. Куна в дослщженш "Структура наукових революцш", здшснити зм1ну парадигми технолопчного розвитку [8]. Проте в нацюнальному АПК на даний час дом1нуе стратепя "модершзаци навздогш" (modernization catch-up), що стае можливою за умови поступово! корпоратизаци сощально! сфери сшьських територш
Модершзащя агропромислового комплексу Укра!ни може бути устшно здшснена, якщо вона буде проводитися одночасно в напрямах техшчного, технолопчного та осв^ньо-професшного кадрового забезпечення. Прюритетшсть кожного з напрям1в визначаеться наявшстю матер1ально-техшчно! бази, наявшстю основних виробничих засоб1в i станом !х зношеноси, лжвщшстю, фiнансовими можливостями для придбання сучасно! енергоощадно! високопродуктивно! технiки i технолопчних лiнiй, враховуючи, стан машинно-тракторного парку АПК Укра!ни, який на 50-70 % вимагае свого оновлення. Цей процес е об'ективно тривалий i важко здiйснюваним.
Вiн може бути пришвидшений, якщо:
1. Будуть створеш всi сприятливi умови для залучення зовнiшнiх i внутрiшнiх iнвестицiй на державному, законодавчому, регюнальному i
8
мшцевому рiвнях та буде вестися ршуча боротьба з корупщею, що вимагае вседержавного, всеохоплюючого рiвня боротьби iз цiею "раковою пухлиною" на економщ держави.
2. В об^овий фiнансовий потiк будуть залученi кошти населення на закупiвлю сучасно! техшки i технологiчних лiнiй, створення малих i середнiх пiдприемств з виробництва i переробки сшьськогосподарсько! продукци.
Цих потенцiйних пiдприемцiв в Укра1ш е не одинищ, а десятки i сотнi тисяч. Вони е чи не в кожному селi та мiстечку. 1х треба тшьки знайти, просвiтити, переконати, допомогти, захистити, пробудити в них почуття власно! гiдностi i патрiотизму. Тодi вони не будуть тiкати на чужину в пошуках кращого життя, а будуть працювати на себе i на свою державу на свош рiднiй землi.
I ось тут лопчно виступае необхiднiсть прюритетност осв^ньо-професiйного напряму, кадрового забезпечення, просвiтництва, набуття технологiчних знань i професiйних сiльськогосподарських знань мiльйонами нових господарiв-власникiв па!в.
С iсторичний аналог майже трапчно! сощально-економiчноl та господарсько! ситуацп в украшських селах Галичини, яка склалась пiсля реформи 1848 року, коли селяни одержали за викуп помщицьку землю (своерщш аналоги сучасних пайових земель), але через вщсутшсть в них основних засобiв для обробiтку земель, нестачу кошив для !х придбання i основне - вщсутшсть технолопчних сiльськогосподарських знань у господарiв цi землi приходили в запустшня. Права на щ землi з часом в багатьох випадках продавались, а грошi залишилися в кишенях новоявлених шинкарiв ^ як зазначав С. Храпливий [9], в багатьох випадках - не украшщв.
Вщродження галицького села наступило в першш чвертi ХХ стол^тя, коли запрацювали потужнi нацiональнi громадсью оргашзаци: товариство "Сшьський господар", кооперативш оргашзаци "Центросоюз", "Маслосоюз" i шшь
Продукцiя селянських господарств заполонила не тшьки мiсцевi ринки, але i ринки кра!н Свропи.
Методологiчною основою роботи громадського товариства "Сшьський господар" (а кооперативш оргашзаци були структурними пщроздшами товариства) було вчення (термш) т.зв. "громадсько! агрономи". Цей термш означав собою державно-громадську дiяльнiсть, спрямовану на зростання i прищеплення селянам агрономiчноl культури в усiх сферах (галузях) сшьськогосподарсько! дiяльностi, !х навчання методам ефективного господарювання.
Як зазначае Л. Рева-Радюнова, "громадська агрономiя" утвердилася як суспшьна (державно-громадська) дiяльнiсть, спрямована на зростання масового сшьськогосподарського виробництва i розвиток агроринково! економiки. Вона охоплюе систему заходiв допомоги агровиробникам з боку урядово! та представницько! влади, громадських сiльськогосподарських асоцiацiй для
9
оргашзацп аграрного виробництва i вдосконалення аграрно! культури; створення ефективного агропщприемницького господарювання, сервюно!, збутово! та переробно! iнфраструктури аграрного ринку" [10]. В цш системi освiта та просв^ництво вiдiграють ключову роль.
Працi О. Чаянова, В. Грабського, С. Храпливого, К. Мащевича, В. Доманицького та шших, присвячеш громадськiй агрономи, набувають особливого значення в укра!нських реалiях сьогодення. Практика реалiзаци положень громадсько! агрономи в европейських кра!нах заклала основи взаемоди державного регулювання через законодавч^ адмiнiстративнi, економiчнi засоби впливу i мiсцевих органiв управлiння i самоврядування, господарсько! iнiцiативи i самодiяльностi населення, його органiзованостi, дiяльностi та активно! громадсько! дiяльностi.
Методи i форми роботи товариств i громадських органiзацiй мали сво! особливостi. Товариство "Сшьський господар" в сво!й оргашзацшнш роботi в умовах Австро-Угорсько! iмперi!, а потiм Польщi виконувало по сут функцi! нацiонального мiнiстерства сшьського господарства. Недаремно багатолiтнiй директор товариства "Сшьський господар" С. Храпливий був запрошений на посаду мiнiстра сшьського господарства при формуванш укра!нського уряду в 1941 рощ, але дiяльнiсть якого не розпочалася через протидш нiмецько! влади.
В сучасних умовах незалежно! Укра!ни, коли дiють державш нацiональнi iнституцi! освiти i науки, коли розвиток науково-техшчного прогресу йде щораз прискорюючими темпами, а процеси глобалiзацi! i взаемоiнтеграцi! формують новi правила та умови iснування i функцiонування господарюючих суб'ектiв, виникають новi форми i методи поширення нових знань. Наприклад, використання iнформацiйних i трансферних технологiй дозволяе значно оперативнее, дешевше i ширше ознайомити численне коло защкавлених людей, нiж просто бесщи i лекцi!. Створення модельних господарств рiзного напряму виробництва i потужностi функцiонування iснуючих передових господарств i проведення в них навчальних семiнарiв, виставок був i залишаеться ефективним методом переконання i навчання нових технологiчних методiв i прийомiв.
Незважаючи на всi негативнi щеолопчш, полiтичнi та економiчно-правовi принципи (iгнорування особистостi, приватно! власностi, централiзованоl вертикалi управлiння тощо), влада залишила по собi розвинену систему осв^шх i наукових закладiв, якi за своею структурною побудовою i принципами роботи залишилися радянськими. Але, позбувшись опiки держави i матерiально-технiчно! пщтримки, вони втратили корiння в селянському середовищь Пiдприемства колективно! власностi (колгоспи i радгоспи) фактично перестали юнувати, а новi господарськi форми, засноваш на приватнiй власностi, е малочисельними i лише формуються.
Укра!на - найбшьша европейська держава, яка декларувала свiй евроiнтеграцiйний вектор розвитку i вiрнiсть европейським цiнностям. Ц! щнност е серцевиною, джерелом розвитку громадянського суспiльства -
10
найвищого рiвня оргашзаци суспшьних вщносин i взаемопов'язаних духовних, соцiальних, культурних, iнтелектуальних, економiчних чинникiв, якi створюють життевий свщ в якому перебувае людина з И iндивiдуальною свободою i дiями, що взаемоузгоджуються з свободою i дiями iнших члешв суспiльства. Джерелом iнiцiатив i локомотивом руху до здiйснення е громадсью оргашзаци у виглядi рiзноманiтних спшок, що створюються i дiють на певнш територи.
Отже, агроспецiалiст, який живе чи прибувае на територш громади, нарiвнi з iншими пращвниками мимоволi стае учасником економiчних та сощально-культурних перетворень.
База цих щнностей повинна бути закладена спецiалiсту вже в студентсью роки - i в цьому е одна iз важливих сторiн пiдготовки спецiалiстiв у навчальних професiйних закладах.
На вiдмiну вiд традицiйного загальноприйнятого двостороннього зв'язку "навчально-науковий комплекс - пiдприемство" виступае третя важлива складова, що формуе триедину модель зв'язку "навчально-науковий комплекс -пщприемство - громада" в особi органiв мiсцевого самоврядування та И громадських органiзацiй. Саме вони разом iз пiдприемствами виражають штереси i потреби у фахових спещалштах та працюють у взаемному зв'язку.
Така модель закладена в запропоновану структурну схему навчально-науково-виробничого комплексу, який створюеться на базi Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького (рис.1).
Об'еднання передбачае триступеневу структуру. На чолi об'еднання е Рада комплексу, до яко! входять представники осв^шх, навчальних i науково-дослiдних установ, керiвники органiв мiсцевого самоврядування i мiсцевих громад, громадських органiзацiй, представники сшьськогосподарських виробничих i переробних пщприемств.
На засiданнi ради обираеться робочий орган у складi голови Ради, його заступника i секретаря. Об'еднання працюе вiдповiдно до Положення, затвердженого на засщанш засновникiв Ради i його членiв. Основна робота здшснюеться у секцiях, якi об'еднанi у вщдши.
Висновки. Результати дослiдження дають змогу запропонувати такий комплекс заходiв для технолопчно-техшчно! модершзаци агропромислового виробництва на регюнальному рiвнi через систему наукових комплекав, а саме:
- внесення змiн до Закону Украши "Про вищу освiту", якi дозволять пщвищити фiнансову автономiю навчальних закладiв Ш-IV рiвнiв акредитацil;
- вщображення необхiдностi створення освiтньо-науково-виробничого комплексу вищих навчальних закладiв аграрно! освiти у Стратеги розвитку Львiвськоl областi на перюд до 2020 року;
- розширення участi науковцiв науково-дослiдних установ та викладачiв навчальних закладiв у мiжнародних економiчних форумах на рiвнi областей Захiдного регiону Укра!ни;
11
ю
Ги ш н I кг ¿ПЬСЫН!
|СрН1(|р||Г
Нш'шьио-пспипта пиук'пвЕ пе:14:ц|
НанчЫьннн иЛукииышртйппчпп ком] иске
Ка.ц кип ii.il™>
I рпм и пргампацй та МмЫгтр*тнв^ установи
В1лл к1II
ЕИ|НИ!|№1| I II
нящпту
Тцарнншш I ил
Сикд||'
Х*рчит Водит
Ветер шарП гешимсН, екологК (НцнвдкЯвтя
та йЕп'гсл тлп 1 ¡1] ш на п. г урн
а;
1 о
Ой
¡е
Кг
0 а: ¡г РЧ
1
(й о
51
-К
о*
РЧ
о о
г I
У
И I!
г ;
ч £
а
I
ч ¡1
II
'I 1
1 3 ; 1 !
2 г г г а
г г £ ■а 5 1 з 11 | 1 . 91
1 *! * | а 5
| чс 5 ъ II и 11
§ * 3 *
г I | г э|
!!
111
1
|
И 1 1
и
1 к
ч Т
Рис.1. Структурна схема навчального-науково-виробничого комплексу
Джерело: розробка автора.
Р3
& (о
"О,
.0\
(о С5
- прюритетне шформащйне забезпечення наукових i маркетингових вiддiлiв вищих навчальних закладiв аграрного профiлю та науково-дослщних установ регiону щодо доступу до мiжнародних спецiалiзованих баз даних з метою системно! устшно! конкуренцiï на ринку продуктових i технологiчних шноващй;
- створення в межах осв^ньо-науково-виробничого комплексу eдиноï iнформацiйноï системи реферативних видань за галузевим напрямом спецiалiзацiï наукових дослiджень;
- створення передумов для формування в межах об'еднання бiзнес-iнкубаторiв для малого шноващйного пiдприeмництва з вiдповiдною iнфраструктурною та науково-технолопчною пiдтримкою;
- консультативна i фшансова пiдтримка розвитку штрапренерства, тобто пщтримка пiдприeмницькоï iнiцiативи спiвробiтникiв наукового комплексу та студенев;
- взаeмодiя об'еднаного комплексу з провiдними нащональними венчурними фондами щодо залучення фшансування перспективних науково-технологiчних проектiв.
Л1тература
1. Програма економiчних реформ Президента Украши на 2010-2014 роки "Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава".
- К.: Дiя, 2010.
2. Петриченко В. До аграрное' науки треба ставитись як до складовох' нащональнох' безпеки / В. Петриченко // Урядовий кур'ер. - 2013. - 13 червня. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua/uk/artides/vasil-petrichenko-do-agramoyi-nauki-treba-staviti/
3. Schwab K. Тне Global Competitiveness Report 2013-2014 / K.Schwab. -Geneva: World Economic Forum, 2013. - 532 p.
4. Малицкий Б.А. Современная наука и новые задачи науковедения / Б.А. Малицкий // Наука та наукознавство. - 2013. - № 1. - С. 3-20.
5. 1нвестищйна приваблившть бiзнес-клiмату в Украм у першому кварталi 2013 року; Свропейська Бiзнес Асоцiацiя [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.еba.com.ua.
6. М. Бунге : сучасний дискурс / [за ред. В.Д. Базилевича]. - К.: Знання, 2005. - 697 с.
7. Украшська Аграрна Школа компани "Мрiя Агрохолдинг" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uagris.com.
8. Кун Т. Структура наукових революцш / Т. Кун. - К. : Port-Royal, 2001.
- 228 c.
9. Храпливий G. Шляхи пращ i суспiльноï агрономи / С.Храпливий. -Львiв: Б-ка "Сшьський господар", 1931. - 35 с.
13
10. Рева-Радюнова Л. Украшське товариство "Сшьський господар" (1899-1944 рр). Iсторiя. Досвщ / Л. Рева-Радiонова. - Тернопшь: Пiдручники i посiбники, 2000. - 368 с.
11. Мащевич К. Агрономiя громадська (суспiльна). Сшьськогосподарська енциклопедiя. У 3-х томах. Зшиток 1 / За ред. G. Храпливого. - Львiв, 1939. - С.23-24.
12. Доманський А.Я. Товариство "Сшьський господар": становлення i дiяльнiсть / А.Я. Доманський // Науковий вшник Львiвського нащонального унiверситету ветеринарноï медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького. -2009. - Т.11, № 1 (40). - С. 78-88.
Summary Gladiy M.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
THE WAYS OF EDUCATIONAL-PRODUCTION TECHNOLOGICAL AND TECHNICAL MODERNIZATION OF AGROINDUSTRIAL PRODUCTION
In the article revealed national and world experience of development in scientific-educational sphere of agrarian science.
Key words: agriculture, entrepreneurship, scientific sphere, innovation, sustainable development, technology transfer, educational scientific-production complex.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
14
