CC BY
9
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 19_
in the aspect of ethnogenesis would answer a number of questions that until that time there was no answer.
Key words: ethnic nature of the Ukrainian Cossacks, military-ethnic Cossack subethnos, passionary theory of ethnogenesis ofL. Gumilev.
УДК 279.14(477.8)1918/1939
В.А. Шевчук
АДМ1Н1СТРАТИВНО-ТЕРИТОР1АЛЬНИЙ УСТР1Й АДВЕНТИСЬКОÏ
ЦЕРКВИ НА ГАЛИЧИН1 ТА ВОЛИН1 В ДОБУ II РЕЧ1 ПОСПОЛИТОÏ
Стаття присвячена досл1дженню adMiHicmpammH0-mepum0pianbH0S0 устрою адвентиськог' церкви на Галичин та Волит, ят в мiжвоeнний nepiod належали II Pe4i Посполитт. В po6omi описано виникнення та розвиток адмтстративно1 структури адвентистськог церкви та вказат основт причини ïï появи. Висвтлено становище та дiяльнiсть Гeнepальнo'ï конференци та об'еднань адвeнтистiв, як wнували в мiжвoeнний перюд на Галичин та Волин з 1918 по 1939 роки.
Ключовi слова: II Рiчь Посполита, адмiнiстpативнo-тepитopiальний устрт церкви Адвeнтистiв сьомого дня, мiжвoeнний перюд.
На сьогодш всесв^ня церква Адвентиспв сьомого дня нараховуе близько 20 мшьйошв дорослих прихожан, i на вщмшу вщ шших релшйних деномшацш вщома своею структурованою оргашзащею. Вс громади церкви АСД, яю знаходяться у 204 кранах св^у, об'еднуються в 13 вщдшень тд епдою виконавчого ком^ету Генерально'1 Конференци, офю якого розташований у Midi Bашингтонi в Сполучених Штатах Америки. В свою чергу вщдшення подшяються на союзи, а союзи на об'еднання. До одного об'еднання може належати загалом не бшьше 100 громад, яю знаходяться на територп декiлькох адмiнiстративних округiв одше'1 краши i мiстять у своему складi вiд п'яти до десяти тисяч прихожан [1, с. 71].
Наприклад, громади адвентиспв, що знаходяться на територп сучасно'1 Украши об'еднаш в один Украшський союз громад АСД i подшяеться на дев'ять об'еднань, кожне з яких охоплюе територiю трьох або чотирьох областей. В той час, як Украшський союз е складовою одного iз 13 вiддiлень всесвiтньоï церкви АСД.
Керiвним органом церкви е виконавчий комггет генеральноï конференци, члени якого обираеться термшом на 5 роюв на з'ïздi делегатiв, представлених вщ 13 об'еднань. На з'ïздi Генеральноï конференци вирiшуеться звiтно-виборнi питання i вносяться за необхщшстю доктринально-органiзацiйнi змши на пiдставi голосування делегатiв, виршення яких приймаеться на основi бшьшосп. Описана практика церкви адвентись^ церкви базуеться на власному юторичному минулому, яке сформувало подiбну органiзацiю не тшьки з метою ïï збереження, але для ïï розвитку та поширення адвентистського вчення в рiзних частинах свiту.
Перший з'1'зд Генерально'1' конференци адвентиспв проходив в Сполучених Штатах Америки у 1863 рощ i заклав фундамент майбутньо! церковно! оргашзаци, яка була основана на добровшьному об'еднаш ïï прихожан [2, с. 347].
На територп Роси i Свропи у другш половиш XIX-го столiття в результатi дiяльностi адвентистських мiсiонерiв з'являються першi групи та громади, що в свою чергу викликало необхщшсть утворення церковноï оргашзаци. Так у мiстi Бiель у Швейцари на зЧзд 24-27 травня 1884 року було утворено швейцарське об'еднання з
центром у Базел^ куди ввшшли адвентисти, що проживали в кранах Середньо! Свропи, Скандинавп та Англп, а в 1885 у мсп Базелi було збудовано видавництво i типографiю, що сприяла поширенню адвентизму в Gвропi [3, с. 8].
Перша оргашзована церковна структура на територп Росп виникла 18 сiчня 1891 року, саме в той рш на першому 3'i^i в Гамбурзi було утворено шмецьке мiсiонерське поле, куди входили громади, яю були розташованi на територп Волинсько! губернп [4, с. 7], а самостшний статус, як Росшський союз громад адвентистiв сьомого дня вказане об'еднання отримало першого ачня 1908 року згiдно рiшення европейського керiвництва. Головою Росiйського союзу був призначений Теодор Бетхер [5, с. 98].
Щодо формування оргашзащйно! структури адвентиспв сьомого дня на теренах вщновлено! II Речi Посполито! у мiжвоенний перiод, то ii формування прямо залежало вщ наслiдкiв Першо! св^ово! вiйни, оскiльки вiйна внесла серйозш змiни у полiтичну карту Свропи, зокрема об'еднавши в одну державу Польщу частини територш, яю до того належали рiзним державам. Внаслщок чого церковна структура була зруйнована i призупинила довоенний усталений розвиток. Галицью воеводства такi, як: Львiвське, Станiславське, Тернопiльське, якi рашше були у складi Австро-Угорсько! iмперii, Волинське воеводство яке належало Росшськш iмперii тепер увiйшли до II Речi Посполито'1. Громади, якi рашше належали до рiзних органiзацiйних структур тепер повинш були об'еднатися в нову оргашзащю, яка вкрай стала необхщною для задоволення релiгiйних потреб адвентиспв. Пiсля военно'1 розрухи i пол^ично! штервенцп щодо нацiональних меншин iз таборiв та Сибiру почали повертатися до сво'1'х громад священнослужителi та члени церкви, а також в результат мююнерсько! дiяльностi чисельшсть прихожан кiлькiсть громад почала збшьшуватися [6, с. 28]. Отже, не дивлячись на важю пiслявоеннi умови, адмшстрацшш перошкоди i труднощi зi сторони римо-католицького клiру стимулювали шукати шляхи до едностi мiж адвентистськими громадами та групами, а також мiж вигнанцями, яю знаходилися у дiаспорi.
В результатi вище вказаних причин по регiонам на територп новоутворено! Польщi почали проходити об'еднавчi адвентистськi з'1'зди, якi закладали основу для майбутньо! загально-польсько'1 органiзацii. Перший такий з'1'зд пройшов 7-10 жовтня 1920 року, в результатi якого було утворено Польсько-Сшезьке об'еднання адвентиспв сьомого дня. В той час, як на Волиш, по причиш тривання польсько-радянсько'1 вiйни (1919-1921) проведення подiбних органiзацiйно виборчих з'iздiв було не можливим.
Наступним кроком до утворення едино'1 органiзацii на територп вае'1 Польщi органiзацiйним об'еднанням адвентиспв стала перша повоенна загально-польська конференщя служшешв. Вона була зiбрана з уае'1 Польщi 20-21 квiтня 1921 року у м. Бидгощ, учасниками яко'1 стали 20 служителiв i 10 жiнок мiсiонерок. Подiбна конференщя була необхщною, не тшьки з метою тдтвердження факту едностi служителiв церкви, готових спiвпрацювати, але й готовносп членiв громад бути об'еднаними в одну структуру [7, с. 93].
Керiвництво Свропейського вiддiлу церкви АСД, офю якого знаходився у м. Берн на пщ керiвництвом Лу'1'са Конрадi не заперечувало щодо створення загально-польсько'1 адвентистсько'1 органiзацii. Тому за спшьною згодою усiх сторш з шостого по дев'яте жовтня 1921 року в м. Бидгощ вщбувся з'1'зд на якому за участю 24 делегатiв i присутшх 300 прихожан було створено оргашзащю тд назвою «Союз адвентистiв сьомого дня в ПольщЬ». Керiвником союзу був обраний пастор Л. Матхе, який був громадянином Сполучених Штатив Америки. Союз у своему складi мав два об'еднання i одне мiсiонерське поле, якi були утвореш напередоднi: Сiлезько-Галицьке з центром у Бельську, Познанське з центром у м. Познань, також Варшавське мiсiонерське поле з
центром у Варшава Варшавське поле очолював Теодор Вшл i до його складу входили громади Волинi i Галичини, якi ще до цього часу не були сформоваш у об'еднання.
Кiлькiсть уах хрещених адвентистiв сьомого дня кшець 1921 року становила всього 1400 оаб, тому з метою активного розвитку мююнерсько'! справи на з'iздi одночасно було прийнято рiшення про вщкриття адвентистсько'! типографа пiд назвою «Лошглот» в м. Бидгощi, яка б допомогла забезпечити члешв церкви мiсiонерською лiтературою. Таким чином був закладений фундамент загально-польсько'! оргашзацп адвентиспв [8, с. 40, 45].
Отже, утворення центрально'! церковно'1 влади стало переломним моментом в юторп адвентизму у Польщь З одного боку - це було ознакою свщомосп прихожан в необхщносп оргашзацп, а з шшого - доказом 1'х щейно'! едностi, дiяльнiсть яких була спрямована на внутрiшню стабiлiзацiю i на розвиток мююнерсько'! складово'1, як одше'! iз частин адмшютративно'! структури.
На даному етат дослiдження варто описати основнi перiоди дiяльностi адвентиспв у Польщi в мiжвоенний час на рiвнi 1'х вищого керiвного органу - Польського союзу громад. Вщомо, що громади адвентистiв об'еднувалися в конференцп та об'еднання, яю в свою чергу входили до Польського союзу громад. Рада Польського союзу надшялися вищою владою i координувала дiяльнiсть усiх громад в лищ 1'х представникiв, тобто об'еднань. Враховуючи цю структурну ствзалежшсть, для нас буде важливим видiлити основш перiоди дiяльностi Польського союзу i характернi 1'х особливостi, а також стратегию 1'х дiяльностi з метою кращого розумiння того, що буде вщбуватися в громадах Волинi та Галичини.
Не претендуючи на об'ектившсть, польський дослщник Захарiуш Лико подшяе мiжвоенну iсторiю Союзу адвентистiв на п'ять перiодiв, беручи за одиницю промiжок часу мiж звiтно-виборчими з'1'здами, якi регулярно проходили кожнi чотири роки [8, с. 5368]. Дослщжуючи основнi подй кожного перюду пропоную наступнi 1'х узагальненi назви згщно iснуючих в кожному перюду особливостей (паралельно подано шформащю щодо керiвника та структури союзу). Для бшьш структурованого вигляду та наочносп iнформацiю подано в таблицi 1.
Таблиця 1. Перюдизащя адвентиськоУ icTopi'i мiжвоeнного перiоду на __територГУ _ II Реч1 ПосполитоУ _
Назва перiоду Дата, мкце та керiвництво з'Узду Структурний склад союзу Види стратепчноТ дiяльностi та полгтично-економ1чн1 обставини
Перiод становлення i розвитку церковно!' структури (1921-1924 рр.). 6-9 жовтня 1921 р. м. Бидгощ. На початку перюду Л. Матхе, згодом Джон !саак. Обидва громадяни Сполучених Шта^в Америки. Сшезько-Галицьке з центром у м. Бельськ. Познанське з центром у м. Познань, також Варшавське мiсiйне поле з центром у Варшава Утворення у 1922 рощ власного видавництва «Пол^лот» та будiвельноi спiлки «Конструкцiя», яка надала можливють утримувати церковне майно та будiвлi (1924 р.). [8, с. 55]
Перюд стабшзацп оргашзащйноi структури (19241928 рр.) 13-17 серпня 1924 р. м. Бидгощ. Керiвник - Джон 1саак. Сшезько-Галицьке об'еднання з центром у м. Бельськ. Познанське з центром у м. Познань, також Варшавське мiсiйне поля з центром у Варшавi [6, с. 27]. Створено духовний адвентистський навчальний заклад. Релiгi йно-полiтичнi обставини спровокували у доктринальний вiдлам у 1922 роцi. Виданий конкордат Ватикану про надання римо-католицькш церквi у Польщi бшьше прав у порiвнянi з шшими конфесiями (1925 р.)
Перiод пошуку оптимального територiального розподiлу громад вщповщно до структурних одиниць (об'еднань) (1928-1932 рр.) 4-8 липня 1928 р. м. Бельськ. Керiвник - Джон 1саак Вщ 5 березня 1931 р. керiвником Польського союзу обрано Л.Ф. Освальда по причиш хвороби його попередника. Сшезько-Галицьке о б 'еднання з ц ентром у Бельську, Познанське з центром у м. Познань, у жовтш 1927 р. Варшавське мiсiонерське поле реоргашзовано в Центрально-Польське i та Схiдно-Польське об'еднання, куди увiйшли громади Волинi i Схiдноi Галичини. Економiчно-полiтичнi обставини спровокували економiчну всесвiтньо- глобальну кризу економiки, яка припинила роботу духовного закладу та видавництва «Лошглот» [9, с. 8].
Перюд подолання кризових наслщюв церковного розколу (1932-1936 рр.) 17-20 серпня 1932 рк. м. Бельсько Бяла. Керiвник - Теофiл Бабiенко. Створено Схщне об'еднання з центром у мi стi Луцьк, Захiдне з центром у мют Варшава i Пiвденне об'еднання з центром у мют Катовiце. Проте в листопадi 1932 р. з частини Захщного об'еднання було утворено Пiвнiчне об'еднання. В червш 1934 р. утворено додатково Сiлезьку конференщю [10, с. 1012]. Виник доктринальний розкол пщ назвою «рух Куби», фiнансова криза призвела до закриття в 1933/34 р. духовно'1' семшарп, в 1935 роцi започатковано видавництво нового журналу «Джерело життя». Кшьюсть членiв на початку перiоду -3033 особи. Використання публщистичних засобiв з метою подолання кризи розколу, збшьшення числа духовних кадрiв, реоргашзащя видавництва «Полiглот».
Епоха польського незалежного управлшня церквою пiд керiвництвом Вiльяма Чембора (19361939 рр.). 8-13 вересня 1936 рк. м. Варшава. Керiвник - Вшьям Чембор [11. с. 3]. Схщне об'еднання з центром в м. Ковель, Захщне об'еднання з центром в м. Варшава, Швденне об'еднання з центром з центром у м. Львiв, Сшезьке об'еднання з центром у Бельську, Пiвнiчне об'еднання з центром у м. Бiлосток. Кiлькiсть членiв на початку перюду -3330 особи керiвництво Польським союзом переходить у руки лiдерiв польсько'1' нацiональностi, розвиток церкви у рiзних напрямках дiяльностi. 1снукта фiнансовi проблеми впливають на розвиток економiки польського краю.
Також першого жовтня 1928 р. було оргашзоване Пiвнiчно-Польське мiсiонерське поле, яке територiально охоплювало Вiленське, Новогродське, Полiське i Бiлостоцьке воеводства. Вщ Центрально-Польського об'еднання до Пiвнiчно-Польського мiсiонерського поля вiдiйшло чотири громади, а вщ Схiдно-Польського10 громад. Проiснувало Швшчне поле до 5 березня 1931 року i було повернуто у лоно Схщного об'еднання по причиш браку кадрiв iз керiвного складу i приходу нового керiвництва. Проте в кшщ IV кварталу1931 року в статистичному звт Польського союзу о^м чотирьох об'еднань знову з'являеться Швшчне мiсiонерське поле та нове Швденне мiсiонерське поле, куди входили громади Схщно'1' Галичини. Мiсiонерськi поля, як не мали статусу самостшно'!' оргашзацп. На четвертому зЧзд у лютому 1932 р. проведено
реорганiзацiю об'еднань з метою заощадження матерiальних ресурсiв i кадрових сил. На мiсцi попереднiх чотирьох об'еднань i двох мiсiонерських полiв [9, с. 7].
Отже перюдизащя та огляд дiяльностi церкви адвентиспв на рiвнi польського союзу дае можливють побачити загальну адмiнiстративну структуру церкви, ii глобальнi проблеми, шляхи подолання кризисних ситуацiй, а також стратепчш плани розвитку. На фош загально'1 картини розвитку адвентизму в Польщi можливо виокремити територп схщно'! Галичини та Волинi.
Зауважимо, що в результат! першо'1 св^ово'! вшни адвентистська органiзацiйна структура на цих територiях була зруйнована i потребувала реоргашзацп в межах ново створених державних адмiнiстративних одиниць. Присутнiсть адвентиспв на цих територiях у зв'язку з розрухою була невеликою. Зпдно даних ДАВО станом на перше ачня 1924 р. в Дубенському повт було 119 адвентистiв, у Луцькому повт 156, в околицях Здолбунова 18 i в Рiвному 19 [12, с. 40]. Громади належали до Варшавського мiсiонерського поля, яке очолював Теодор Вшль.
З метою пастирського вщвщування та об'еднання громад у серпш 1924 року керiвник польського союзу Джон !саак в супроводi Теодора Вiлля вщвщав громади i групи адвентистiв на Волиш та схiднiй Галичинi. Подiбнi вiзити сприяли об'еднавчим задачам. Наступним важливим кроком на шляху утворення церковно'1 оргашзацп було проведення мюцевих з'1здв, один з яких проходив у мсп Здолбуновi по вулищ Гандльовiй №6 у будинку п. Флегера (2-5 жовтня 1924 року), з метою, як зазначалося в заявi пастора Альфреда Шшьберга до старости у м. Рiвне, «врегулювання справ громад адвентистiв на Волиш». З'1'зд мав високе представництво, оскшьки на ньому були присутнi 8 служителiв церкви, серед яких керiвники польського союзу та iнших об'еднань. Вщ рядових членiв церкви у суботу було 75 оаб в iншi днi 40. Серед питань, яю пiднiмалися на зустрiчi були наступш теми:
1. Обов'язок молодих людей тдшмати рiвень власно'1 осв^и;
2. Кожен, хто не молодший 21 року може стати колполтером з метою розповсюджування книг;
3. Шанування 7-го дня тижня - суботи (практичш порад);
4. Правила здорового способу життя;
5. Година досввдв;
6. Година вщповщей на рiзнi питання;
7. Бiблiйнi читання.
Окрiм того проводилися окремi засiдання (наради) для служителiв, колпортерiв та молодi. Як засвiдчив у своему звт представник полщп, який був присутшм на всiх заходах, то: «Пщ час з'!зду не порушувалися питання пол^ики, хiд зiбрання проходив у повному споко'1. Керiвники залишили Здолбунiв 6-го жовтня раншм по'1'здом в напрямку до Львова. Адвентисти не приймають участь в анти державнш дiяльностi i не викликають до себе жодних пщозр»[13, с. 129]. Хоча з'1'зд у Здолбуновi не був звiтно-виборчим i в результатi його дiяльностi не було сформовано адмшютративну церковну одиницю, проте ршення цiеi зустрiчi заклали основи майбутньо'1 органiзацii, оскiльки вони стосувалися адмшютративних та мiсiонерських питань церкви.
Щодо розвитку схiдного об еднання, то в кшщ двадцятих рокiв ХХ ст. кiлькiсть члешв та громад церкви адвентистiв у схщнш частинi Польщi становила вщповщно 595 i 40, якi обслуговувало 7 священнослужителiв i 8 колпортерiв [6, с. 27]. В результат збiльшення кiлькостi громад i члешв, а також велико'! територп, на якш знаходились громади i з метою покращення управлшня ними виникла необхщшсть об'еднання 1'х в одну адмшютративного одиницю, яка отримала назву Схщно-Польське об'еднання. У жовтнi 1927 р. за ршенням Ради польского союзу Варшавське мiсiонерське поле було
реоргашзовано в Центрально-Польське та в Схщно-Польське об'еднання, куди увшшли громади Волинi i Схщно'! Галичини [6, с. 27].
Перший статутний з'1зд вiдбувся 8 серпня 1928-го року у новозбудованому молитовному будинку в селi Пожарки Рожищанского пов^у Волинського воеводства.
В усiх об'еднаннях Польського союзу, згщно рiшень всесв^ньох адвентистськох церкви, щорiчно проводилися три денш зв^но-виборнох з'1зди, на яких вибиралося керiвництво церкви, формувався пасторський склад, здшснювався аналiз дiяльностi за минулий рш, а також визначалися стратепчш кроки розвитку. 3'1зди одночасно мали духовно мотивацшний характер, адже це було свято для багатьох члешв церкви, яю збиралися з уах громад об'еднання i були або просто гостями або делегатами зЧ'зду. Це була також можливють стати учасником урочистого богослужшня i слухачем проповiдей багатьох вiдомих гостей проповщниюв, що прибували iз закордону, a навт iз Генерально'1' конференцп. На першому Схiдного об'еднання були присутшми
близько 300 члешв церкви i гостей, серед яких був представник з Генерально'1' Конференцп - Беддое, з Швшчного европейського вщдшу - Расмус, керiвництво Польського союзу 1сак, Т. Вiлль i керiвник мююнерськох школи - Л. Руди. Керiвником об'еднання був обраний А. Лщтке, офiс якого знаходився у мсп Львiв [6, с. 27].
Варто зазначити про те, що новостворене схщне об'еднання без змши свое! назви i реоргашзацп проiснувало з 1927 по1939 роки, не враховуючи деяких незначних територiальних новацiй i змiни мiсця знаходження офюу. Характерною особливiстю схiдного об'еднання було те, що завжди у його складi були громади Волинського воеводства i члени церкви, представники 5 нащональних груп (украшщ, поляки, шмщ, чехи, росiяни) [14, с. 4]. Схщна конференцiя з 1927 по 1939 рр. провела на свош територп 12 зЧздв в результат чого число громад та церков виросло вщ 36 громад i 595 членiв до 44 громад i 1293 членiв ( станом на 01.01.1938 р.) [15, с. 11].
Нижче подано дати 12 зЧадв, яю вщбулися з 1928 по 1939 рр.:
Перший з'1зд: з 31 травня по 3 червня 1928 р.; другий з'1зд: 23-26 травня 1929 р.; третш з'1зд: 5-8 червня 1930 р.; четвертий з'1зд: 21-24 травня 1931 р.; п'ятий з'1зд: з 25 травня по 13 червня 1932 р.; шостий з'1зд: 14-22 серпня 1933 р.; сьомий з'1зд: 710 червня 1934 р.; восьмий з'1зд: 23-26 травня 1935 р.; дев'ятий з'1зд: 17-20 вересня 1936 р.; десятий з'1зд: 20-23 травня 1937 р.; одинадцятий з'1зд: 9-12 червня 1938 р.; дванадцятий з'1зд: з 29 червня по 2 липня 1939 р.
Уй з'1зди проходили в с. Пожарки, оскшьки там було збудовано молитовний будинок, а громада в с. Пожарки була другою за кшькютю члешв у Схщному об'еднанш. О^м того, в 1938 рощ цей будинок став одним iз найбшьших на територп Схщно! конференцп в результат реконструкцп, площа якого почала становити 152 м2. Така необхщшсть у розбудовi була пов'язана з тим, що на зЧад збиралося вщ 300 до 500 гостей i делегатiв [16, с. 11]. Як було зазначено вище, територiя схiдного об'еднання завжди охоплювала громади Волинського воеводства, проте в залежносп вщ стратегiчних планiв керiвництва твшчне мiсiонерське поле приеднувалися до бшьш численного схiдного об'еднання. Таке при 'еднання вiдбулося 5 березня 1931 року i тривало до 1932 р. В 1936 р. у складi Схщного об'еднання, окрiм Волинського i Полiського воеводства було включено i Любельське.
Нижче приведена перюдизащя iсторii громад Схiдного об'еднання. Дослщник Бернард Козiруг подiляе iсторiю Схщного об'еднання на дванадцять каденцш по кшькосп дванадцяти з'iздiв, якi вщбувалися щорiчно, враховуючи час вiд з'1зду до з'1зду, починаючи вiд 1927 року [17, с. 3-12]. Проте, така перюдизащя е надто роздрiбненою i не вщображае характерних рис дiяльностi Схiдного об'еднання. На мою думку, цю перiодизацiю краще подати згщно рокiв керiвництва. Вказана перюдизащя буде виглядати наступним чином:
1. Перiод керiвництва А. Лщтке (жовтень 1927 р. 21 травня 1931 р. (четвертий з'х'зд));
2. Перюд керiвництва К. Бартеля (21 травня 1931 р. 14 липня 1933 р. (шостий з'х'зд));
3. Перюд керiвництва I. Куляка (14 липня1933 р. 17 вересня 1936 р. (дев'ятий з'1'зд);
4. Перюд керiвництва Й. Зелшського (17 вересня 1936р. 29 червня 1939 р. (дванадцятий з'1'зд));
5. Перюд А. Лщтке - це перюд становлення i розвитку церковно'1 оргашзацп, вщбудова духовних i матерiальних ру'н Першо'1 св^ово'! вiйни, об'еднання громад в одну оргашзащю. Станом на третш квартал 1927 року в Схщному об'еднаннi нараховувалося 595 члешв церкви, кiлькiсть духовних осiб 7, а колполтерiв 27. В 1930 рощ кшькють громад становила 37. Офю об'еднання знаходився у мют Львовi [6, с. 27-28].
Перюд К. Бартеля характеризувався оргашзацшною нестабшьшстю, яка була викликана теологiчним розколом зi сторони Альфреда Куби та змшою керiвника польського союзу, котрий перебував на керiвнiй посадi менше одного року, втрата члешв церкви та недовiра до керiвництва польського союзу. На початку 1932 року у Схщному об'еднанш нараховувалося 899 члешв церкви i 43 громади i 12 офщшних служителiв. Офю об'еднання знаходився у мют Луцьк [10, с. 12].
Для перюду I. Куляка було характерним подолання теолопчно'! кризи розколу, закiнчення року «очищення», активна мiсiонерська дiяльнiсть, що призвела до збшьшення громад. Особлива увага придшялась колполтерськiй дiяльностi. В кшщ третього кварталу 1932 року у схщному об'еднанш було: 54 громади, 1121 члешв церкви, 8 служшешв [18, с. 10].
Перюд Й. Зелшського характеризуеться стабшьним розвитком громад та високим рiвнем пасторського служшня, збшьшення кшькосп молитовних будинюв, розвинута дiяльнiсть вiддiлiв, яка була спрямована на зовшшнш вектор служшня. Станом на 1 ачня 1937 року у Схщному об'еднанш нараховувалося 1199 члешв церкви, протягом року прийняло хрещення 155 чоловш, а в кшщ 1937 р. 1293. Душпастирську роботу здшснювало 11 служшешв. Офю об'еднання перенесено в м. Ковель [15, с. 11].
Отже, полiтично-економiчна ситуащя у Польщi та внутршньо-духовш проблеми викликали в середовищi церкви АСД богословсью розколи, яю не завжди сприяли ii розвитков^ проте наявнiсть стiйкого адмiнiстративного устрою i централiзованого керiвництва допомагала Схщному об'еднанню здшснювати свою внутрiшню та зовшшню церковну дiяльнiсть. Волинськi адвентистсью громади проявили у важких обставинах духовну зрiлiсть i витривалiсть i виявили свою духовну стiйкiсть не сприятливих для церкви обставинах.
Щодо юторп Пiвденного мiсiонерського поля (об'еднання), то вона радикально вiдрiзнялася вщ розвитку громад на Волинi (схщного об'еднання) з тсе'! причини, що постшно була втягнута в численш реорганiзацiйнi змiни у зв'язку з малою кшькютю громад i не значною територiею 1'х локацiй. Так наприклад, з 1921 по жовтень 1927 року громади були у складi Варшавського мiсiонерського поля пщ керiвництвом Теодора Вiлля. З 1927 по 1930 рр. ввшшли до складу Схщного об'еднання, а керiвником був А. Лщтке, який проживав у Львовi за адресою: вул. Львiвських д^ей, буд. 57 i вiдповiдав за громаду у м. Львов^ а також за всю Схщну Польщу [19, с. 27]. В 1931 рощ громади отримали статус мiсiонерського поля, про цей факт згадуеться у журналi «Слуга збору», в якому зазначаеться, що на початку березня 1931 року рада Польського союзу прийняла ршення про зiбрання €вангелистiв-пасторiв Швденного мiсiонерського поля, яке вiдбудеться у м. Луцьк з 25-27 травня [9, с. 8]. В статистичному звт за третш квартал 1931 року окремим списком подаються громади Швденного мiсiонерського поля в кшькосп 14 громад та 231 члешв. На Схщного об'еднання, що проходив у
Пожарках з 21-24 травня 1931 року Павло Енглерд знаходився у перелшу гостей i був названий керiвником П1вденного мiсiонерського поля [20, с. 6]. На початку 1932 року схвдна Галичина перейшла до складу так званого Швденного об'еднання, яке охоплювало громади Сшезп i Схщно!' Галичини. Керiвником у той час був П. Енглерт, тому що з 13 по 16 травня 1932 року тд його керiвництвом проводилось районне зiбрання громад у Львовi [21, с. 7]. В 1934 рощ iз Швденного об'еднання було утворено два об'еднання, а саме: Сшезське i Пiвденне. У Пiвденне об'еднання увшшли громади Схщно!' Галичини. Другий з'1зд Пiвденного об'еднання проходив у мсп Львiв з 20 по 23 червня 1935 р., керiвником якого був обраний К. Шафер. Об'еднання нараховувало 19 громад, а в кшщ 1934 року - 32 члени церкви. На територп працювало ам священнослужителiв i вiсiм колпортерiв [22, с. 14]. Вщповщно у мiстi Львiв пройшли наступш з'1зди: третiй з'1зд -24-27 вересня 1936 р., четвертий з'1зд - 13-16 травня 1937 р., п'ятий з'1зд - 26-29 травня
1938 р., шостий з'1зд - 26-29 травня 1939 р.
Перюдизащю громад на територп Схщно! Галичини можна подати наступним чином:
1. Перюд керiвництва А. Лiдтке (жовтень 1927 р. - 1930 р.);
2. Перюд керiвництва П. Енглерта (1931-1934 рр.);
3. Перюд керiвництва К. Шафера (20 червня 1935 р. (другий з'1зд) - 26 травня
1939 р. (шостий з'1зд));
4. Перюд А. Лщтке - час оргашзаци i самоутвердження громад, перюд П. Енглерта - боротьба з наслщками церковного розколу;
5.Перюд К. Шафера стабшьшсть i активний розвиток уах органiзацiйних складових церковнох структури.
Керiвництво церкви адвентистiв у Польщi не було спроможним надати кожнш громадi окремого служителя. Причиною цього були фiнансовi труднощi, оскiльки бюджетш кошти об'еднань не дозволяли утримувати великий штат пасторiв, по-друге у Польському союзi вiдчувався брак кадрiв. I в ситуацп, яка склалася керiвництво об'еднувало громади по районам i призначали одного штатного служителя вiдповiдальним за цiлий район. В залежносп вiд густини присутносп громад в одному районi та вщсташ мiж ними, один пастор мг опiкуватися за громади в кшькосп вiд 3 до 10.
У прототш Ради Схвдно!' конференцп, яка вщбулася 29 травня 1933 року в Пожарках, кожен рукопокладений проповщник вщповщав за десяток громад. Так, зпдно пункту № 45 цього протоколу в район пастора Антош Невядомского входили громади: Rowne, Gruda, Aleksandrowka, Podwysoka, Werba, Sylonowice, Demidowka, Mlynow, Dubno, а район пастора Яна Куляка складався з громад: Ейск, Kowel, Kamien - Koszyrski, Holoby, Lubcze, Boguszowka, Perespa, Briszcze, Niemir (Nemir), Pozarki, Rozyszcze, Cerkwiszcze, Horodziec, Maniewicze, Gruszwica, Mydsk, Czechowszczyzna, Siemiczki, Wojnin, Wolka- Sadowska, Swini^hy, Zachor6w, Horoch6w, Kniaze, Wlodzimierz Wolynski, Myszow i Ozierany [23, с. 2-3].
Виходячи iз вище зазначеноi ситуацй, реальнiсть примушувала мiсцеве керiвництво громад приймати на себе вщповщальнють за духовне життя сво'х спiльновiрцiв. Таким мiсцевим керiвником був насамперед пресв^ер (старший громади), який насправдi виконував пасторськi функцй i старший диякон в обов'язки якого входило турбуватися за матерiальнi потреби члешв церкви та стан 1х здоров'я. Як зазначалось в шструкцп поданоi в церковному журналi «Sluga Zboru» щодо обов'язкiв дияконiв: «кожен член церкви мае бути регулярно вщвщаним сво'м дияконом i особливу увагу звернути на духовно слабких члешв церкви» [24, с. 19]. Загалом життя громади координувалося через церковну раду, яка в залежносп вщ кшькосп члешв церкви могла мати вщ 3 до 7
радниюв, проте yci важливi рiшення приймалися на членських зборах, що проводилися з перiодичнiстю один раз на мюяць.
Отже, можна зробити висновок про те, що кожна громада адвентиспв з об'ективних на то причин в мiжвоeнний перюд на територп II Pe4Í Посполито! мала досить незалежний статус у свош дiяльностi, який зобов'язував ii самоорганiзyватися для активно! мююнерсько! роботи та задовольняти потреби сво'1'х одновiрцiв, а для пастора в житп церкви вiдводилася роль духовного откуна та радника у виршенш складних ситyацiй та проблем. В загальному адмiнiстративно-територiальний подiл та устрш адентистсько! церкви на територiях Галичини та Волиш пройшов складний шлях, оскшьки економiчно-полiтичнi обставини та розкольницька дiяльнiсть Альфреда Куби значно вплинули та сповшьнили адмiнiстративне становлення структурно! едност церкви Адвентиспв сьомого дня.
Список використано1 л1тератури
1. Бондарь С. Адвентизм 7-го дня / C. Бондарь. - Санкт-Петербург : Типография Министерства Внутренних Дел, 1911. - 140 c. ; Bondar S. Adventizm 7-go dnya / C. Bondar.
- Sankt-Peterburg : Tipografiya Ministerstva Vnutrennikh Del, 1911. - 140 s.
2. Настольная книга служителя. - Москва : Издание Церкви христиан-адвентистов седьмого дня, 1989. - Т. №1 : Учение и принципы жизни адвентистов седьмого дня, пасторское богословие, жизнь и труды Е. Уайт. - 415 с. ; Nastolnaia knyha sluzhytelia. Т. №1. Uchenye y pryntsypbi zhyzny adventystov sedmoho dnia, pastorskoe bohoslovye, zhyzn y trudbi E. Uait. - Moskva: Yzdanye Tserkvy khrystyan-adventystov sedmoho dnia, 1989. -415 s.
3. Kwiecinski S. Pocz^tki ruchu adwentowego w Europe Dzien / S. Kwiecinski // Sluga zboru. - 1937. - № 9. - S. 12
4. Kwiecinski S. Pocz^tki ruchu adwentowego w Europe Dzien / S. Kwiecinski // Sluga zboru. - 1938. - № 6. - S. 12
5. Сггарчук Р. Адвентисти сьомого дня в украшських землях у складi Росшсько! iмперii (друга половина XIX ст - 1917 рш) / Р Отарчук. - Полтава : Скайтек, 2008. -324 с. ; Sitarchuk R. Adventysty somoho dnia v ukrainskykh zemliakh u skladi Rosiiskoi imperii (druha polovyna XIX st - 1917 rik) / R. Sitarchuk. - Poltava : Skaitek, 2008. - 324 s.
6. Will T. Rzut oka wstecz na dzialalnosc warszawskiego Pola misyjnego / T. Will // Sluga zboru. - 1928. - № 3. - S. 32
7. Turek P. Historia Kosciola Adwentystów Dnia Siódmego w Polsce : r^kopis / P. Turek // Archiwum Szkoly Teologiczno-Humanistycznej im. M. Beliny - Czechowskiego w Podkowie Lesnej. — Podkowa Lesna : 1980. - 135 s.
8. Lyko Z. Sytuacja prawna Kosciola Adwentystycznego w Polsce Miedzywojennej 1918-1939 / Z. Lyko. - Warszawa : Znaki Czasu, 1979. - 380 с.
9. Will T. Ogloszenie / T. Will // Sluga zboru. - 1931. - № 2. - S. 8
10. Wasidlow M. Sprawozdanie kwartalne / M. Wasidlow // Sluga zboru. - 1932. - № 2.
- S.16
11. Kwiecinski S. Sprawozdanie z pi^tego zjazdu w Warszawie / S. Kwiecinski // Sluga zboru. - 1936. - № 10. - S. 16
12. Walter M. Dzieje kosciola Adwentystów dnia siódmego na kresach wschodnich w latach 1888-1945/ M. Walter. - Warszawa : Znaki Czasu, 2005. - 618 s.
13. Державний архiв Рiвненськоi обласп (ДАРО). - Ф. 30. - Оп. 19. - Спр. 300. -С. 129 ; Derzhavnyi arkhiv Rivnenskoi oblasti (DARO). - F. 30. - Op. 19. - Spr. 300. - S. 129
14. Niewiadomski A. Sprawozdanie z dorocznego zgromadzenia / A. Niewiadomski // Sluga zboru. - 1930. - № 4. - S. 8
15. Lipski J. Zjazd zjednoczenia wschodniego / J. Lipski // Sluga zboru. - 1938. - № 7.
- S. 16
16. Lipski J. Ze zjazdu Zjednoczenia Wschodniego / J. Lipski // Sluga zboru. - 1937. -№ 7. - S. 12
17. Kozirog B. Dzieje diecezji Wschodniej / B. Kozirog. - Warszawa : Znaki Czasu, 1988. - S. 45
18. Wasidlow M. Sprawozdanie kwartalne / M. Wasidlow // Sluga zboru. - 1932. -№ 11/12. - S. 16
19. flep^aBHHH apxiB HbBiBCbKoi o6.acri (^AHO). - O. 1. - On. 56. - Cnp. 1950. -C. 27 ; Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti (DALO). - F. 1. - Op. 56. - Spr. 1950. - S. 27
20. Demczuk C. Sprawozdanie ze zjazdu / C. Demczuk // Sluga zboru. - 1931. - № 3. -
S. 8
21. Englert P. Zjazd zjednoczenia Poludniowego / P. Englert // Sluga zboru. - 1932. -№ 9. - S. 8
22. Niedoba O. Zjazd zjednoczenia Poludniowego/ O. Niedoba // Sluga zboru. - 1935. -№ 7. - S. 16
23. Kulak J. «Protokol Nr. 44/51» Posiedzenia komitetu Zjednoczenia Wschodniego w Pozarkach w dniu 29.05.1933 roku / J. Kulak // Archiwum WST-H w Podkowie Lesnej kolo Warszawy.
24. Aberle H. Przeobrazenie / H. Fberle // Sluga zboru. - 1928. - № 2. - S. 32
OraTTA Hagmm.na go pegaK^i 10.10.2017 p.
V. Shevchuk
ADMINISTRATIVE AND TERRITORIAL ESTABLISHMENT OF THE ADVENTIST CHURCH IN GALYCHYNA AND VOLYN DURING THE SECOND
POLISH REPUBLIC
This article studies the administrative and territorial establishment of the Adventist Church in Galychyna and Volyn, the territories which during the interwar period belonged to the Second Polish Republic. The article describes the reasons pf emergence and development of the Adventist Church. Also, it analyzes the activity of the General Conference and Adventist unions which existed in Galychyna and Volyn during the interwar period.
Based on the archive documents it is argued that the administrative and territorial establishment of the Adventist Church in the Western Ukraine during the Second Polish Republic was stipulated by the increase in number of the church members. Also, it was shown that the formation of the centralized church management was a crucial moment in the Adventist history in Poland because, on the one hand, it was a sign that the church members perceived the necessity of the church organization, and on the other hand, it was an indicator of their ideological unity, since their purpose was not only to achieve the internal stability but also had a positive tendency of the development of missionary activity. The article also describes five distinctive periods of the establishment and development of the Adventist church during the interwar period.
The article demonstrates that the population of the Galychyna and Volyn was interested in religion and was very tolerant to the spread of the Adventist influence and to the growth of the Adventist organization, although the ideology of the Second Polish Republic made the free functioning of the church almost impossible and especially the missionary activity was prohibited. As a result of this the outreach in Galychyna and Volyn was prohibited.
The article analyzes the work of the Adventist unions and proves that every Adventist congregation due to some objective reasons was quite independent which made them to organize themselves for the missionary work.
Key words: Second Polish Republic, administrative and territorial establishment of the Adventist church during the interwar period.
