Научная статья на тему 'АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ'

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
4
0
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
внутрішньо переміщена особа / право на медичну допомогу / медична допомога / медична послуга / медичне обслуговування / internally displaced person / right to medical care / medical care / medical service / medical assistance

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Ольга Скочиляс-Павлів, Галина Лук’Янова

Розглянуто адміністративно-правовий механізм реалізації права на медичну допомогу внутрішньо переміщеними особами. Проаналізовано тлумачення поняття “внутрішньо переміщена особа”, які закріплені у законодавстві зарубіжних країн, таких як: Грузія, Республіка Азербайджан, Республіка Туреччина, Республіка Молдова, Республіка Хорватія. Виокремлено такі ознаки досліджуваної категорії, які виникають із законодавчого визначення внутрішньо переміщеної особи, яке закріплене в національному законодавстві: 1) наявність громадянства України або посвідки на тимчасове проживання; 2) вимушена зміна місця постійного проживання у межах території України; 3) збройний конфлікт, тимчасова окупація, повсюдні прояви насильства, порушення прав людини, надзвичайні ситуації природного чи техногенного спрямування як причини переселення; 4) обов’язковий облік в уповноважених органах. Вказано, що серед конституційних прав одним із основних є право на медичну допомогу внутрішньо переміщених осіб. Право на медичну допомогу визначено як систему правових норм, що регулюють відносини з приводу збереження, підтримання та зміцнення здоров’я. Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” закріплює право на забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством, а також право на надання внутрішньо переміщеним особам необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Розмежовано поняття “медична допомога”, “медична послуга”, “медичне обслуговування”. Окреслено проблеми та шляхи їх вирішення щодо реалізації внутрішньо переміщеними особами права на медичну допомогу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ADMINISTRATIVE AND LEGAL MECHANISM OF REALIZATION OF THE RIGHT TO MEDICAL CARE BY INTERNALLY DISPLACED PERSONS

The article analyzes the administrative and legal mechanism оf realization оf the right to medical care by internally displaced persons. The interpretation of the concept of “internally displaced person”, which are enshrined in the legislation of foreign countries, such as Georgia, the Republic of Azerbaijan, the Republic of Turkey, the Republic of Moldova, the Republic of Croatia, is analyzed. Isolated the following features of the studied category, which follow from the legislative definition of an internally displaced person, which is enshrined in national legislation: 1) the presence of Ukrainian citizenship or temporary residence permit; 2) forced change of place of permanent residence within the territory of Ukraine; 3) armed conflict, temporary occupation, widespread violence, human rights violations, emergencies of natural or man-made nature as reasons for resettlement; 4) obligatory registration in the authorized bodies. It is stated that among the constitutional rights one of the main ones is the right to medical care for internally displaced persons. The right to medical care is defined as a system of legal norms that regulate relations concerning the preservation, maintenance and promotion of health. The Law of Ukraine “On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons” enshrines the right to be provided with medicines in cases and in the manner prescribed by law, as well as the right to provide internally displaced persons with necessary medical care in state and municipal health care facilities. The concepts of “medical care”, “medical service”, “medical assistance” are distinguished. Problems and ways to solve them regarding the realization of the right to medical care by internally displaced persons are outlined.

Текст научной работы на тему «АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022

УДК 342.9:612-054.73

Ольга Скочиляс-Павлiв

Нацюнальний унiверситет "Львiвська полтехшка",

доктор юридичних наук, доцент,

доцент кафедри адмшютративного та iнформацiйного права Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти

olypav2019@gmail.com ОЯСГО : 0000-0001-6737-7628 Галина Лук'янова Нацюнальний ушверситет "Львiвська полтехшка",

доктор юридичних наук, доцент кафедри адмiнiстративного та шформацшного права Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! осв^и

lukianova@ukr.net ОЯСГО : 0000-0003-1109-9299

АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАН1ЗМ РЕАЛ1ЗАЦ11 ПРАВА НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ВНУТР1ШНЬО ПЕРЕМ1ЩЕНИМИ ОСОБАМИ

http://doi.org/10.23939/law2022.35.209

© Скочиляс-Павл1в О., Лук'янова Г., 2022

Розглянуто адмшктративно-правовий мехашзм реалiзацп права на медичну допо-могу внутршньо перемiщеними особами. Проаналiзовано тлумачення поняття "внут-р1шньо перемiщена особа", як закрiпленi у законодавствi зарубiжних краТн, таких як: Грузiя, Республiка Азербайджан, Республжа Туреччина, Республiка Молдова, Республ^ ка Хорватiя. Виокремлено такi ознаки дослщжуваноТ категорп, якi виникають iз зако-нодавчого визначення внутрiшньо перемщеноТ особи, яке закрiплене в нащональному законодавствi: 1) наявн1сть громадянства УкраТни або посвiдки на тимчасове прожи-вання; 2) вимушена змiна мкця постiйного проживання у межах територп УкраТни; 3) збройний конфлiкт, тимчасова окупащя, повсюднi прояви насильства, порушення прав людини, надзвичайш ситуацн природного чи техногенного спрямування як причини переселення; 4) обов'язковий облж в уповноважених органах. Вказано, що серед консти-туцшних прав одним iз основних е право на медичну допомогу внутршньо перемiщених осiб. Право на медичну допомогу визначено як систему правових норм, що регулюють вщносини з приводу збереження, пщтримання та змщнення здоров'я. Закон УкраТни "Про забезпечення прав i свобод внутршньо перемщених оаб" закрiплюе право на за-безпечення л1карськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством, а також право на надання внутршньо перемщеним особам необхщноТ медичноТ допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров'я. Розмежовано поняття "медич-на допомога", "медична послуга", "медичне обслуговування". Окреслено проблеми та шляхи Тх вир1шення щодо реалiзацiТ внутрiшньо перемiщеними особами права на медичну допомогу.

Ключовi слова: внутршньо перемщена особа, право на медичну допомогу, медична

допомога, медична послуга, медичне обслуговування.

Постановка проблеми. Конститущя Укра!ни закрiпила основш цiнностi та принципи демократично!, сощально!, правово! держави, основами яко! е визнання людини найвищою сощальною цiннiстю та верховенство права. I навт в умовах повномасштабно! вшни Укра!нська держава дотримуеться проголошених постулапв. Особливо гостро на сьогоднi постае питания про забезпе-ченiсть прав, свобод людини i громадянина, особливо внутршньо перемiщених осiб (далi - ВПО), яю проживали на територiях областей, у яких ведуться активш бойовi дi!. Проте криза i3 внутр> шнiм вимушеним перемiщенням населення в Укра!нi виникла ще у 2014 р. у контекст збройного конфлшту у Донецькiй та Луганськш областях та окупацi! Кримського твострова. За даними Мiнiстерства соцiально! пол^ики Укра!ни, станом на липень 2021 р. кшьюсть ВПО становила майже 1 млн 473 тис. ошб або 1 млн 195 тис. шмей, якi вимушено покинули сво! домiвки через збройний конфлiкт у схщних облястях кра!ни, серед них - 51 тис. ошб iз iнвалiднiстю та понад 195 тис. дтей

[1]. Звичайно, пiсля вшни вказаш показники збiльшаться в кшька разiв. Водночас збiльшиться i кшьюсть проблем, якi виникають у процес реалiзацi! ВПО сво!х конституцiйних прав, зокрема права на медичну допомогу.

Аналiз дослщження проблеми. Деякi проблемш аспекти реалiзацi! внутрiшньо перемщени-ми особами сво!х прав висвiтлено у працях таких дослiдникiв, як: О. I. Безпалова, С. Б. Булеца, М. В. Менджул, Ю. С. Панша, О. Я. Рогач, М. В. Савчин, М. М. Сюсько та ш. Однак зазначенi науковщ здебiльшого акцентували увагу на реалiзацi! ВПО сво!х соцiальних, виборчих, житлових прав та лише поверхнево дослщжували !хне право на медичну допомогу.

Мета статт - комплексне та грунтовне дослiджения особливостей, а також проблем реалiза-цi! права на медичну допомогу внутршньо перемiщеними особами.

Виклад основного матерiалу. Вiдповiдно до Керiвних принципiв ООН з питань внутршнього перемiщения, внутрiшньо перемiщеними особами (internally displaced persons) е особи або групи ошб, як в результат або з метою уникнення наслiдкiв збройного конфлiкту, ситуацi! загального на-сильства, порушень прав людини, стихшних або антропогенних лих були змушеш покинути сво! будинки або мюця постiйного проживання, не перетнувши мiжнародно визнаний державний кордон

[2]. Подiбне тлумачення закрiплено i в нащональному законодавствi. Наприклад, у ч. 1 ст. 1 Закону Укра!ни "Про забезпечення прав i свобод внутршньо перемiщених оаб" передбачено, що внутрiшньо перемiщеною особою е громадянин Укра!ни, iноземець або особа без громадянства, яка перебувае на територн Укра!ни на законних пiдставах та мае право на постшне проживання в Укра!ш, яку змусили залишити або покинути свое мiсце проживання у результат або з метою уникнення нега-тивних наслiдкiв збройного конфлшту, тимчасово! окупацi!, повсюдних проявiв насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацiй природного чи техногенного спрямування [3]. Своею чергою, тдтвердженням факту внутрiшнього перемiщения i взяття на облiк внутрiшньо перемще-но! особи е довiдка, мехашзм видачi та типова форма яко! затверджеш Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 01.10.2014 р. № 509 [4].

Слiд звернути увагу на тлумачення поняття "внутршньо перемiщена особа", як закрiпленi й у законодавсга зарубiжних кра!н. Так, згiдно з ч. 1 ст. 6 Закону Грузи "Про внутршньо перемще-них ошб та тих, що зазнають переслщувань, з окупованих територiй Грузi!", ВПО - це особи, як були вимушенi залишити свое мюце постiйного проживання i не можуть повернутися через окупа-цiю шоземною державою територi!, агресiю, збройний конфлшт, масове насильство, що створювало загрозу порушення здоров'я, свободи, прав таких ошб та членiв !хнiх шмей. Мiнiстерство в справах бiженцiв та розселення Грузи на пiдставi заяви вщповщно! особи протягом мiсяця приймае рiшения про надання !й статусу внутршньо перемiщено! (ст. 8) [5].

Правове положення внутршньо перемщених ошб у Республщ Азербайджан регулюеться Законом "Про статус бiженцiв i вимушених переселенцiв (ошб, перемiщених всерединi краши)". Вщ-повщно до ч. 2 ст. 1 цього закону, термш "вимушений переселенець (особа, перемщена всерединi краши)" застосовуеться до ошб, якi пере!хали в шше мiсце у межах територп Республiки Азербайджан та вимушенi були покинути постiйне мiсце проживання з огляду на вiйськову агре-сда, природнi чи техногеннi катастрофи. Таю особи подають спецiальну заяву, яка рееструеться вщповщними органами виконавчо! влади Республши Азербайджан, на пiдставi чого протягом мюяця приймаеться рiшення про надання статусу "вимушений переселенець" [6].

Слщ зауважити, що не в ушх державах е нормативно-правовi акти, яю б закрiплювали визна-чення внутрiшньо перемщено! особи. Для прикладу, у Турецьюй Республiцi, вщповщно до Парла-ментського Проекту "Повернення додому та реабштащя" причинами мшрацп названо розвал тва-ринництва та сшьського господарства внаслiдок заборони необмеженого використання пасовищ та вiйськових операцш (збройних) сутичок. Цей проект зачшае iнтереси обмеженого кола осiб - пере-селенцiв з сшьсько! мюцевосп, не згадуючи про вимушених переселенщв iз районних центрiв [7].

Вщсутне законодавче визначення ВПО i в Республiцi Молдова, попри значну кiлькiсть шдза-конних нормативно-правових акпв, якi стосуються правового статусу зазначено! категорп осiб. На думку, М. В. Менджул та Ю. С. Паншо!, це зумовлено тим, що збройний конфлшт тривав недовго та тсля виникнення проблеми ВПО були складеш списки таких осiб, а згодом уточнеш i здiйсненi заходи щодо повернення !х у мюця постiйного проживання [8].

Вщповщно до Закону Хорвати "Про статус вимушених переселенщв та бiженцiв", особи, яю втекли з мiсця постшного проживання, щоб уникнути небезпеки в результат збройного конфлiкту чи агресп, набувають статусу перемiщеного або бiженця. Своею чергою, ч. 2 ст. 2 зазначеного закону мютить положення про те, що перемщеною е особа, яка втекла з одше! територп Республши Хорватiя на шшу И територiю [9].

Варто зауважити, що з двадцяти восьми краш Свропейського Союзу тшьки у Хорват було прийнято окремий закон, який стосуеться ВПО. Як свщчить практика, нащональш закони, присвя-ченi правовому статусу ВПО, приймались i приймаються лише в тих крашах i тодi, коли виникають обставини, якi спричиняють масовi перемщення осiб всерединi краши (Грузiя, Азербайджан, Турецька Республша тощо) [10, с. 23].

1з украшського законодавчого визначення внутрiшньо перемщено! особи випливають таю ознаки дослщжувано! категорп: 1) наявшсть громадянства Украши або посвiдки на тимчасове проживання; 2) вимушена змша мiсця постiйного проживання у межах територп Украши; 3) збройний конфлшт, тимчасова окупацiя, повсюднi прояви насильства, порушення прав людини, надзвичайш ситуацп природного чи техногенного спрямування як причини переселення; 4) обов'язковий облш в уповноважених органах.

Характерною особливютю ВПО е комплекс прав, гарантованих державою. О. Я. Рогач права та свободи ВПО умовно под^е на десять груп: 1) права, що забезпечують нормальне фiзичне юну-вання ВПО; 2) права у сферi безпеки; 3) виборчi права; 4) права у сферi адмiнiстративних правовщ-носин; 5) сощальш права; 6) права у сферi трудових правовiдносин; 7) медичнi права; 8) осв^ш права; 9) шмейш права; 10) iншi права [10, с. 186]. Своею чергою, в юридичнш лiтературi можемо знайти подш прав ВПО на основнi, тобто конституцшш, та додатковi права.

На жаль, в реалiях сьогодення навт звичайним громадянам iнколи складно повною мiрою реалiзувати сво! права, зокрема право на медичну допомогу, що зумовлено неналежним фшансу-ванням сфери охорони здоров'я, високою вартютю, а iнодi недоступнiстю, медичних препаратiв та куршв лiкування, низькою мотивацiею медичних пращвниюв через неналежний рiвень оплати пращ тощо.

Право на медичну допомогу е одним iз основних можливостей людини, яке визначене не тшьки на конституцшному рiвнi (ст. 49 Конституцп Украши), але й вщображено у мiжнародно-правових стандартах: Мiжнародному пактi про економiчнi, сощальш i культурнi права (ст. 13),

Свропейськш сощальнш харти (п. 13 ч. I), Конвенци про права дитини (ст. 24), Конвенци про права людини та бюмедицину (ст. 3) тощо.

Своею чергою, Законом Украши "Про забезпечення прав i свобод внутршньо перемiщених ошб" закрiплено право на забезпечення лшарськими засобами у тих випадках i в тому порядку, яю визначенi законодавством, а також право на надання ВПО необхщно! медично! допомоги в будь-яких комунальних та державних закладах охорони здоров'я [3], яю можемо йменувати як медичнi права ВПО.

Дефшщю поняття "право на медичну допомогу" можна визначити як систему правових норм, що регулюють вщносини з приводу збереження, пiдтримання та змщнення здоров'я [11, с. 374]. О. О. Прасов право особи на медичну допомогу розглядае як можливють отримання комплексу за-ходiв, спрямованих на оздоровлення та лшування у станi, що на момент 1хнього надання загрожуе життю, здоров'ю i працездатностi, якi здiйснюють професшно пiдготовленi працiвники [12, с. 8]. Водночас ширше тлумачення пропонуе I. Я. Сенюта. На ïï думку, право людини на медичну допомогу включае заходи реабштацп, як застосовують з метою збереження, змщнення, розвитку та, у разi порушення, вiдновлення максимально досяжного рiвня фiзичного й психiчного стану людсько-го оргашзму [13, с. 282].

Що ж стосуеться законодавчого визначення безпосередньо поняття медичноï допомоги, то воно сформульовано в ч. 1 ст. 3 Основ законодавства про охорону здоров'я [14] i е, на нашу думку, вдалим. По-перше, медичною допомогою е дiяльнiсть професшно шдготовлених медичних пращв-ниюв; по-друге, така дiяльнiсть спрямована не тшьки на профшактику, дiагностику, лiкування та реабштащю з огляду на хвороби, травми, отруення i патолопчш стани, але й також через вагiтнiсть та пологи.

У ч. 1 ст. 3 Основ законодавства Украши про охорону здоров'я також згадуеться поняття "медична послуга (послуга з медичного обслуговування населення)". Цей термш вперше закршлено на законодавчому рiвнi iз прийняттям Закону Украïни "Про внесення змш до деяких законодавчих актiв Украши щодо удосконалення законодавства з питань дiяльностi закладiв охорони здоров'я" вщ 06.04.2017 р. № 2002-VIII.

Таким чином, виникае необхщшсть розмежування понять "медична допомога", "медична послуга", "медичне обслуговування". Ще у своему Ршенш вiд 29.05.2002 р. у справi № 1-13/2002 Конституцiйний Суд Украши зазначив, що дефшщи цих понять i термшв, наведенi науковцями i практиками, е рiзноманiтними, трактуються як синошми, як антонiми i як частина одна одноï [15].

У медичному словнику поняття "медична допомога" визначаеться як послуга, що надаеться представниками медично1' професiï, з метою тдтримання, вiдновлення здоров'я пацiентiв [16]. Однак те, що медична допомога е послугою, е не лише в доктриш, але й у нормативно-правових актах. Для прикладу, в Угодi про надання медично1' допомоги громадянам держав-учасниць Ствдружност Незалежних Держав вказано, що планова медична допомога е комплексом медичних послуг, що надаються при гострих порушеннях фiзичного або псиичного здоров'я пащента i не становлять безпосередньо1' загрози здоров'ю чи життю оточуючих [17].

На нашу думку, слщ погодитися iз Т. В. Блащук, яка зазначае, що вщмшною ознакою "медич-но1' послуги" та "медично1' допомоги" е рiзнi суб'екти дiяльностi. У першому випадку - заклад охорони здоров'я, фiзична особа-пiдприемець, яка зареестрована та одержала в установленому законом порядку лщензда на провадження господарсько1' дiяльностi з медично1' практики та уклали договiр про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштв; у другому випадку - професшно шдготовлеш медичнi пращвники. Вiдтак спiльною ознакою е мета тако1' дiяльностi - профiлактика, дiагностика, лiкування та реабiлiтацiя через хвороби, травми, отруення i патолопчш стани, а також через ваптшсть та пологи [18].

Дефшщя поняття медичного обслуговування, яка закршлена у абз. 5 ч. 1 ст. 3 Основ законодавства про охорону здоров'я, вказуе на те, що останне обмежуеться не тшьки медичною допомогою, але й включае дiяльнiсть закладiв охорони здоров'я та фiзичних ошб-шдприемщв, яка безпосередньо пов'язана з ïï наданням.

Проанатзувавши положення Конституцн Украши, Цившьного кодексу Украши, Основ зако-нодавства Украши про охорону здоров'я, можемо визначити структуру права на медичну допомогу. У сво!й дисертаци О. О. Прасов змют права на медичну допомогу розглядае як сукупшсть можли-востей фiзичноl особи вiльно, на власний розсуд визначати свою поведшку у сферi оздоровлення та лiкування. Цi можливосп поведiнки обумовлюються об'ективним становищем речей, станом здоров'я, сощальним статусом особи [12, с. 9]. Розглядаючи вщносини з надання медично! допомоги, А. М. Савицька робить висновок про договiрну основу !х виникнення. Вона також вiдзначае, що об'ектом правовщносин, якi iснують мiж хворим i лiкувальною установою, е медичш послуги з ль кування. Ц послуги належать до категорп нематерiальних благ [19, с. 67].

Здшснивши аналiз нацiонального законодавства, а також юридично! лiтератури, можемо ви-дшити особливостi та проблеми реатзацп внутршньо перемщеними особами права на медичну допомогу.

Право на медичну допомогу включае право на ефективне та доступне медичне обслуговуван-ня, право на таемницю про стан здоров'я, право на медичну шформащю, можливють вiльного ви-бору лшаря та методiв лiкування. Водночас реатзувати останне можливо шляхом укладення договору про надання медично! допомоги (послуг), а також декларацн про вибiр лiкаря, який надае пер-винну медичну допомогу (дат - Декларацiя). Безумовно, позитивним е те, що право обрати лшаря ВПО як пащент може незалежно вiд зареестрованого мiсця проживання, але з числа осiб, якi зазна-ченi у договорi про медичне обслуговування, що укладений мiж Нащональною службою здоров'я Укра!ни та надавачем первинно! медично! допомоги. Окрiм того, вщ ВПО не вимагаеться довщка про взяття на облiк, оскшьки остання не належить до докуменпв, необхiдних для укладення Декларацн (Роздiл 3 Порядку вибору лжаря, який надае первинну медичну допомогу [20] (дат - Порядок)).

Однак все ж таки юнують певш обмеження пiд час укладення Декларацн, зокрема для ВПО. Так, згщно з ч. 2 Роздшу 2 Порядку пащент не може обрати лшаря у випадку, якщо кшьюсть пащенпв перевищуе одну тисячу вгамсот осiб на одного сiмейного лшаря, двi тисячi осiб на одного лшаря-терапевта, дев'ятсот осiб на одного лiкаря-педiатра. Таким чином, ВПО через малошформо-ванiсть, неналежний доступ до шформаци про те, куди i в якому порядку можна звернутися для укладення Декларацн, не можуть повною мiрою реатзувати свое право на вшьний вибiр лiкаря, а вщтак - право на медичну допомогу загалом.

Ще однiею проблемою реатзаци ВПО права на медичну допомогу часто е вщсутшсть у таких ошб медично! документацi!. Особливо актуальною ця проблема е для ошб iз iнвалiднiстю, онкохво-рих, а також осiб, якi страждають на захворювання туберкульозом, цукровим дiабетом, гепатитом тощо. Саме тому доцшьним е створення едино! iнформацiйно! бази даних, яка б мютила вщповщш вiдомостi про стан здоров'я будь-якого пащента, що значно б покращило належну та вчасну медич-ну допомогу.

Як зазначае С. Б. Булеца, ранше допомога та лшування ВПО здшснювалася за кошти спе-цiальних державних або обласних програм. Де-юре медична допомога е безкоштовною, проте де-факто громадяни Укра!ни, зокрема i ВПО, змушеш платити навiть за народження дитини. Окрiм цього, перепоною у належнш реалiзацi! права на медичну допомогу ВПО е також застарше дiагнос-тичне та лiкувальне обладнання [21, с. 16]. Дiйсно, незважаючи на позитивш змiни в системi охоро-ни здоров'я в останш роки, доводиться констатувати, що корупцшш схеми досi iснують, особливо при проходженш медико-соцiальних експертних комiсiй для встановлення групи iнвалiдностi. Для ВПО цей процес ускладнюеться ще й тим, що часто у них, як вже зазначалося, вщсутня будь-яка медична документащя. Тому iнформацiйна кампашя щодо можливих способiв захисту сво!х прав серед ВПО мае першочергове значення.

Висновки. Право внутрiшньо перемщених ошб на медичну допомогу, серед ушх прав, гаран-тованих Конститущею, е чи не найменш врегульованим в Укра!ш. Це зумовлено, передуем, вiдсут-нiстю чiткого розмежування понять "медична допомога" та "медична послуга", як наслщок - хибне

розумшня щодо оплати за надаш лшарем послуги (допомогу). Попри значну кшьюсть нормативно-правових актiв, якi регулюють вщносини у сферi медицини, у профшьному Законi Украши "Про забезпечення прав i свобод внутршньо перемщених осiб" чiтко не закрiплено питання реалiзацiï права на медичну допомогу, що, своею чергою, потребуе доопрацювання. Серед проблем реалiзацiï ВПО права на медичну допомогу видшено: по-перше, малошформовашсть та неналежний доступ до шформаци щодо укладення Декларацiï про вибiр лiкаря, що надае первинну медичну допомогу; по-друге, вщсутшсть медично1' документацiï; по-трете, неналежне фiнансування медичних закладiв; по-четверте, недостатне забезпечення ВПО лшарськими засобами. Для вирiшення зазначених проблем нагальним е створення едино1' iнформацiйноï бази даних, яка б мютила вiдомостi про стан здоров'я будь-якого пащента, що забезпечить яюсне та швидке надання медично1' допомоги. Пщтримуемо також думки вчених та практиюв про доцiльнiсть прийняття Медичного кодексу Украши. Зважаю-чи на те, що кшьюсть внутрiшньо перемщених ошб в Украïнi збiльшуеться з кожним днем, в Медичному кодекс Украши необхщно чiтко прописати право на медичну допомогу та гарантп його реалiзацiï для внутрiшньо перемщених осб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сощальний захист внутршньо перемщених оаб / Мшстерство сощально1 политики Украши. URL : https ://www. msp.gov.ua/news/15904. html.

2. Guiding Principles on Internal Displacement. URL: http://www.unhcr.org/protection/idps/43ceicif2/ guiding-prin-ciples-internal-displacement.html.

3. Про забезпечення прав i свобод внутршньо перемщених оаб : Закон Украши ввд 20.10.2014 р. № 1706-VII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18.

4. Порядок оформления i видачi довщки про взяття на облiк внутршньо перемiщеноï особи : Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 01.10.2014 р. № 509. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF.

5. Law of Georgia on Internally Displaced Persons - Persecuted from the Occupied Territories of Georgia. (2014). URL: http://mra.gov.ge/res/docs/201406171444442634.pdf

6. The Law of Republic Azerbaijan (2008). URL: https://www.osce.org/odihr/34311?download=true

7. Return to Villages and Rehabilitation Project. (1994). URL: http://www.refworld.org/pdfid/5a7aecca4.pdf.

8. Менджул М. В., Пашна Ю. С. (2016). Поняття "внутршньо перемщена особа": порiвняльний аналiз законодавства Украши та зарубiжних краш. Пор1внялъно-анал1тичне право. № 4. С. 293-297.

9. Law on the Status of Displaced Persons and Refugees. (1993). URL: http://www.refworld.org/ cgibin/texis/vtx/rwmain/opendocpdfpdf?reldoc=y&docid=5294bf094.

10. Права внутршньо перемщених оаб. (2017) : навч. поаб. / С. Б. Булеца, О. I. Котляр, Я. В. Лазур та ш. за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О. Я. Рогача; д-ра юрид. наук, проф. М. В. Савчина. Ужгород : Р1К-У. 436 с.

11. Герц А. А. (2016). Договiрнi зобов'язання у сферi надання медичних послуг : дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.03. Кшв. 421 с.

12. Прасов О. О. (2007). Право на медичну допомогу та його здшснення : автореф. дис.. на к.ю.н. за спец.: 12.00.03. Харшв. 22 с.

13. Сенюта I. Я. (2008). Право людини на медичну допомогу: деяш теоретико-правовi аспекти. Медичне право Украши: правовий статус пацгентгв в Украт та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми i перспективи вдосконалення) : матер. II Всеукр. конф. (м. Л^в, 17-18 квггня 2008 р.). Л^в. С. 277-283.

14. Основи законодавства Украши про охорону здоров'я : Закон Украши ввд 19.11.1992 р. № 2801-XII. URL : http ://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2801-12.

15. Ршення Конституцшного Суду Украши вщ 29.05.2002 р. № 10-рп/2002. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/v010p710-02.

16. Stedman's Medical Dictionary. URL: https://www.medilexicon.com/dictionary/14541/.

17. Угода про надання медично1 допомоги громадянам держав-учасниць Сшвдружносп Незалежних Держав. (2000). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_027.

18. Блащук Т. В. (2017). Договiр про надання медичних послуг (медичного обслуговування) в умовах реформи медично! галузг Часопис Нацгонального унгверситету "Острозька академгя". Сергя "Право". № 2(16). С. 1-14.

19. Савицкая А. Н. (1982). Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием. Львов : Вища школа. 192 с.

20. Порядок вибору лжаря, який надае первинну медичну допомогу : Наказ Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни вщ 19.03.2018 р. № 503. URL: https://portal.ehealth.gov.ua/uploads/2018/03/28/ Poriadok_vyboru_likaria_PMD.pdf.

21. Булеца С. Б. (2016). Право внутршньо перемщених оаб на медичну допомогу. Конституцшно-правовг академ1чт студИ. № 1. С. 12-18.

REFERENCES

1. Sotsialnyi zakhyst vnutrishno peremishchenykh osib / Ministerstvo sotsialnoi polityky Ukrainy. URL: https://www.msp.gov.ua/news/15904.html.

2. Guiding Principles on Internal Displacement. URL: http://www.unhcr.org/protection/idps/ 43ce1cff2/guiding-prin-ciples-internal-displacement.html.

3. Pro zabezpechennia prav i svobod vnutrishno peremishchenykh osib: Zakon Ukrainy (2014, October 20) No. 1706-VII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18.

4. Poriadok oformlennia i vydachi dovidky pro vziattia na oblik vnutrishno peremishchenoi osoby : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy (2014, October 1) No. 509. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF.

5. Law of Georgia on Internally Displaced Persons - Persecuted from the Occupied Territories of Georgia. (2014). URL: http://mra.gov.ge/res/docs/201406171444442634.pdf.

6. The Law of Republic Azerbaijan. (2008). URL: https://www.osce.org/odihr/34311?download=true.

7. Return to Villages and Rehabilitation Project. (1994). URL: http://www.refworld.org/pdfid/5a7aecca4.pdf.

8. Mendzhul, M. V., Panina, Yu. S. (2016). Poniattia "vnutrishno peremishchena osob": porivnialnyi analiz zakonodavstva Ukrainy ta zarubizhnykh krain [The concept of "internally displaced person": a comparative analysis of the legislation of Ukraine and foreign countries]. Porivnialno-analitychne pravo. No. 4. Р. 293-297 [in Ukrainian].

9. Law on the Status of Displaced Persons and Refugees. (1993). URL: http://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=5294bf094.

10. Prava vnutrishno peremishchenykh osib [Rights of internally displaced persons]. (2017): navchalnyi posibnyk; Buletsa, S. B., Kotliar, O. I., Lazur, Ya. V. ta in.; za zah. red.: d-ra yuryd. nauk, prof. Rohacha, O. Ia.; d-ra yuryd. nauk, prof. Savchyna, M. V. Uzhhorod: RIK-U [in Ukrainian].

11. Herts, A. A. (2016). Dohovirni zoboviazannia u sferi nadannia medychnykh posluh. [Contractual obligations in the field of medical services]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

12. Prasov, O. O. (2007). Pravo na medychnu dopomohu ta yoho zdiisnennia. [The right to medical care and its realization]. Doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

13. Seniuta, I. Ya. (2008). Pravo liudyny na medychnu dopomohu: deiaki teoretyko-pravovi aspekty. [The human right to medical care: some theoretical and legal aspects]. Medychne pravo Ukrainy: pravovyi status patsiientiv v Ukraini ta yoho zakonodavche zabezpechennia (henezys, rozvytok, problemy i perspektyvy vdoskonalennia): materialy II Vseukrainskoi konferentsii (m. Lviv, 17-18 kvitnia 2008 r.). Lviv [in Ukrainian].

14. Osnovy zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia: Zakon Ukrainy (1992, November 19). No. 2801-XII. URL: http ://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2801-12.

15. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy (2002, May 29). No. 10-rp/2002. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/v010p710-02.

16. Stedmans Medical Dictionary. URL: https://www.medilexicon.com/dictionary/14541/.

17. Uhoda pro nadannia medychnoi dopomohy hromadianam derzhav-uchasnyts Spivdruzhnosti Nezalezhnykh Derzhav. (2000). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_027.

18. Blashchuk, T. V. (2017). Dohovir pro nadannia medychnykh posluh (medychnoho obsluhovuvannia) v umovakh reformy medychnoi haluzi. [Agreement on the provision of medical services (medical care) in the context of the reform of the medical sector]. Chasopys Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Seriia "Pravo". No. 2 (16). Р. 1-14 [in Ukrainian].

19. Savytskaia, A. N. (1982). Vozmeshchenye ushcherba, prychynennoho nenadlezhashchym vrachevanyem [Compensation for damage caused by improper medical treatment]. Lvov: Vyshcha shkola.

20. Poriadok vyboru likaria, yakyi nadaiepervynnu medychnu dopomohu: Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy (2018, March 19). No. 503. URL: https://portal.ehealth.gov.ua/uploads/2018/03/28/ Poriadok_vyboru_likaria_PMD.pdf.

21. Buletsa, S. B. (2016). Pravo vnutrishno peremishchenykh osib na medychnu dopomohu [The right of internally displaced persons to medical care]. Konstytutsiino-pravovi akademichni studii. No. 1. Р. 12-18 [in Ukrainian].

Дата надходження: 09.08.2022р.

Olha Skochylias-Pavliv

Lviv Polytechnic National University, Doctor of Juridical Sciences, Docent Associate Professor of the Department of Administrative and Informational Law of the Educational-Scientific Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education olypav2019@gmail.com ORCID : 0000-0001-6737-7628 Halyna Lukianova Lviv Polytechnic National University, Doctor of Juridical Sciences, Docent Associate Professor of the Department of Administrative and Informational Law of the Educational-Scientific Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education, lukianova@ukr. net ORCID : 0000-0003-1109-9299

ADMINISTRATIVE AND LEGAL MECHANISM OF REALIZATION OF THE RIGHT TO MEDICAL CARE BY INTERNALLY DISPLACED PERSONS

The article analyzes the administrative and legal mechanism of realization of the right to medical care by internally displaced persons. The interpretation of the concept of "internally displaced person", which are enshrined in the legislation of foreign countries, such as Georgia, the Republic of Azerbaijan, the Republic of Turkey, the Republic of Moldova, the Republic of Croatia, is analyzed. Isolated the following features of the studied category, which follow from the legislative definition of an internally displaced person, which is enshrined in national legislation: 1) the presence of Ukrainian citizenship or temporary residence permit; 2) forced change of place of permanent residence within the territory of Ukraine; 3) armed conflict, temporary occupation, widespread violence, human rights violations, emergencies of natural or man-made nature as reasons for resettlement; 4) obligatory registration in the authorized bodies. It is stated that among the constitutional rights one of the main ones is the right to medical care for internally displaced persons. The right to medical care is defined as a system of legal norms that regulate relations concerning the preservation, maintenance and promotion of health. The Law of Ukraine "On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons" enshrines the right to be provided with medicines in cases and in the manner prescribed by law, as well as the right to provide internally displaced persons with necessary medical care in state and municipal health care facilities. The concepts of "medical care", "medical service", "medical assistance" are distinguished. Problems and ways to solve them regarding the realization of the right to medical care by internally displaced persons are outlined.

Key words: internally displaced person, right to medical care, medical care, medical service, medical assistance.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.